цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1937 року
5 серпня 1937 року за секретним наказом НКВС № 00447 набула чинності постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», якою розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від внутрішньопартійної опозиції, куркулів, злочинців та антирадянських елементів, які становили загрозу для побудови комунізму в СРСР. За 15 місяців кампанії, офіційно припиненої постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, за політичними звинуваченнями було заарештовано більше 1,7 мільйона осіб, з яких принаймні 681 692 чоловік були страчені, а решта вислані до таборів ГУЛАГу і спецпоселення в райони з несприятливим кліматом.

Головні події 1937 року


Всі події 1937 року

12 січня - Американці Честер Лотон та Мелвіл Блумер запатентували підводний землекопальний пристрій, при допомозі якого стало можливим робити траншеї у морському дні для прокладання телефонних та телеграфних кабелів. Перший кабель за подібною технологією було прокладено в січні 1938 року.
16 січня - Першим секретарем ЦК Компартії України замість Павла Постишева призначено Лазара Кагановича.
23 січня - У Москві почався другий відкритий судовий процес по справі "паралельного антирадянського троцькістського центру", на якому звинуваченими були сімнадцять, в недавньому керівних, більшовицьких діячів - їм інкримінувалися зрада, шпигунство і диверсійна діяльність; 13 з них були засуджені до смертної кари.
28 лютого - Американський хімік Уолес Карозерс, що працював у лабораторії компанії Дюпон, вперше синтезував новий полімер - нейлон. Перше практичне застосування нейлон знайшов наступного року, коли з нього почали виготовляти зубні щітки.
10 березня - 21 тисяча осіб прийшла в театр Парамаунт у Нью-Йорку на концерт молодого кларнетиста Бенні Гудмена, котрого згодом будуть називати не інакше, як "король свінгу".
17 березня - З каліфорнійського міста Окленд піднявся у повітря двомоторний літак Амелії Ерхарт, котра поставила за мету здійснити навколосвітню подорож. Це був не перший політ такого роду, але він мав стати найдовшим, оскільки обліт Землі планувалось здійснити вздовж екватора. Проте 2 липня літак "Lockheed Electra" з 39-річною Амелією Ерхарт і борт-механіком Фредом Нунаном, які на той момент подолали понад 22 тисячі миль, пропав безвісти над Тихим океаном. Пошуки, що тривали декілька років не виявили жодних слідів ні літака, ні людей.
18 березня - В результаті вибуху газу у котельні школи техаського містечка Нью-Лондон, загинуло більше 400 чоловік, в основному дітей.
1 квітня - Англійським власнями Бірма відокремлена від Індії і перетворена на окрему колонію.
22 квітня - Верховна рада прийняла ухвалу про Державний герб Української Радянської Соціалістичної Республіки.
26 квітня - Без всякого попередження німецькі літаки з "Легіону Кондор", надісланого Адольфом Гітлером на допомогу націоналістичним силам генерала Франсиско Франко, провели тригодинне бомбардування міста Герніка в Країні Басків. Хоча формальною ціллю атаки був міст недалеко від міста, у Герніці загинуло 1645 жителів і 889 були поранені. За словами очевидців, тих, хто намагався втекти з-під бомб, обстрілювали кулеметним вогнем з літаків. Бомбардування Герніки стало символом брутальності фашистського режиму і темою одного з кращих полотен Пабло Пікассо.
1 травня - Президент Франклін Рузвельт підписав акт про нейтралітет, що не дозволяв США втручатись у військові події в Європі.
6 травня - Під час приземлення в Лейкхерсті (штат Нью-Джерсі, США) загорівся і за 36 секунд повністю згорів найбільший у світі (довжиною близько 250 метрів) дирижабль «Гінденбург», що здійснював свій перший трансконтинентальний політ (старт було взято 4-го травня з Франкфурта). Від вибуху загинули 36 пасажирів і екіпаж.
10 травня - Компанія Бі-Бі-Сі провела першу у світовій історії телетрансляцію (була показана церемонія коронації англійського короля Георга VI).
14 травня - На студії Brunswick Records Дюк Еллінгтон записав композицію "Caravan".
23 травня - На 98-у році життя від атеросклерозу помер Джон Рокфеллер, нафтовий магнат, філантроп, перший доларовий мільярдер у світі, який і досі вважається найбагатшою людиною світу, що заробила статки власною працею.
28 травня - У Сан-Франциско відбулось урочисте відкриття шестирядного автомобільного моста над протокою Золоті Ворота, будівництво котрого тривало понад 5 років. Міст довжиною 2737 метрів підвішено на двох канатах товщиною 93 см, закріплених на стальних опорах висотою 227 метрів. До 1964 року він був мостом з найбільшим підвісним сегментом (1280 м) у світі.
11 червня - Відбулось закрите засідання Спеціальної судової палати Верховного Суду СРСР у справі «Антирадянської троцькістської військової організації», за якою були засуджені до смертнох кари групи вищих радянських воєначальників, які негативно оцінювали діяльність Климента Ворошилова на посту наркома оборони. Цієї ж ночі були розстріляні маршал Тухачевський, командарми Якір, Уборевич, комкори Ейдеман, Путна, Фельдман і Примаков. Справа Тухачевського стало початком широкомасштабних репресій в РККА. Ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 31 січня 1957 всі підсудні були виправдані і реабілітовані за відсутністю складу злочину.
18 червня - Екіпаж радянського літака "АНТ-25" у складі Валерій Чкалов, Георгій Байдуков та Олександр Беляков почав безпосадковий переліт за маршрутом Москва - Північний полюс - США, котрий успішно завершився 20 червня призмемленням на аеродромі Ванкувера. Дальність польоту склала 8504 кілометрів.
22 червня - У Чикаго відбувся бій між 23-річним Джо Луїсом на прізвисько "Чорний Бомбардувальник" і Джимом Бреддоком. Перемігши нокаутом у 8-у раунді, Джо Луїс став чемпіоном світу з боксу серед важковиків і зберігав цей титул найдовше в історії боксу - протягом майже 12 років.
26 червня - Через півтора року після розлучення з Дугласом Фербенксом, Мері Пікфорд вчетверте і останнє вийшла заміж за Чарльза Роджерса. Цей шлюб тривав більше сорока років до смерті Пікфорд у 1979 році.
2 липня - При спробі здійснити перший навколосвітній переліт вздовж екватора над Тихим океаном пропали безвісти 39-річна жінка-авіатор Амелія Ерхарт і борт-механік Фред Нунан. Вони вилетіли з Нової Гвінеї і, підлітаючи до острова Хауленд в Тихому океані, Ерхарт зв'язалась по радіо з одним із кораблів і повідомила, що в неї закінчується пальне і вона не може знайти самого острова. Зв'язок був украй поганий і не було можливості визначити координати літака. Після декількох годин кружлянь в районі запланованої посадки, Ерхарт передала повідомлення "... пального на півтори години, нема місця для посадки" і більше на радіоконтакт не виходила.
2 липня - Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову «Про антирадянські елементи», якою всі обласні і крайові партійні організації, а також обласні, крайові та республіканські відділи НКВС були зобов'язані взяти на облік всіх куркулів і кримінальних злочинців, які повертались на батьківщину після відбуття терміну покарання, з метою їх негайного арешту і покарання у випадку щонайменшої підозри. У всі відповідні інстанції була надіслана відповідна телеграма, що стало початком сталінських репресій, які увійшли в історію як Великий терор.
7 липня - Між японською армією і китайським гарнізоном відбулась військова сутичка біля моста Лугоуцяо (Марко Поло), яка стала приводом до початку Другої японо-китайської війни.
8 липня - У Тегерані Афганістан, Іран, Ірак і Туреччина підписали Саадабадський пакт про ненапад, який діяв до 1948 року.
12 липня - Почався безпосадковий переліт Москва - Північний полюс - США. Через 62 години 17 хвилин, подолавши 10 148 кілометрів, екіпаж літака «Ант-25» в складі пілотів Михайла Громова, Андрія Юмашева і штурмана Сергія Даніліна приземлився в містечку Сан-Джасінто на кордоні з Мексикою, встановши при цьому світовий рекорд дальності польоту по прямій.
15 липня - Після 4 років і 8 місяців будівництва запущено у дію 128-кілометровий канал Москва-Волга ім. Сталіна.
15 липня - Рада Міністрів СРСР постановила організувати на базі Сталінської філії Харківського державного університету ім. Горького Сталінський педагогічний інститут, в якому готували спеціалістів за галузями «Історія» та «Мова і література». Сьогодні - це Донецький національний університет.
16 липня - Поблизу міста Веймар в Тюрінгії в Німеччині нацистами засновано концтабір Бухенвальд, який діяв 8 років, будучи сценою щоденного варварства і звірства. Згідно з оцінками, в Бухенвальді загинуло близько 50 000 людей -переважно євреїв та політичних в'язнів, а також радянських військовополонених, циган та гомосексуалістів.
30 липня - Керівництво Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР видало таємний оперативний наказ № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів», який дав можливість т. зв. "трійкам" НКВС виносити вироки всім, кого радянська влада з тих чи інших причин вважала ворогом. Операція за цим наказом стала найбільшою масовою операцією Великого терору - починаючи з серпня 1937 р. і до листопада 1938 було ув'язнено від 800 000 до 820 000 людей, з них від 350 000 до 445 000 були страчені, решта була відправлена до ГУЛАГу. Наказ НКВС № 00447 був оприлюднений лише в 1992 році.
1 серпня - Поблизу Веймара почав працювати концентраційний табір Еттерсберг, названий так по назві пагорба на котрому він розміщався. Свого часу в цьому місті часто працював Гете, і після протестів жителів Веймара назву концтабору було змінено на Бухенвальд.
5 серпня - За секретним наказом НКВС № 00447 набула чинності постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», якою розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від внутрішньопартійної опозиції, куркулів, злочинців та антирадянських елементів, які становили загрозу для побудови комунізму в СРСР. За 15 місяців кампанії, офіційно припиненої постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, за політичними звинуваченнями було заарештовано більше 1,7 мільйона осіб, з яких принаймні 681 692 чоловік були страчені, а решта вислані до таборів ГУЛАГу і спецпоселення в райони з несприятливим кліматом.
4 вересня - У Лозанні (Швейцарія) агентами радянського НКВС застрелено одного з лідерів Комінтерну І.Рейса, котрий заявив про свій розрив із Сталіним і перехід на ідейні позиції Троцького.
21 вересня - Вийшла друком повість-казка Джона Толкіна «Гобіт, або Туди і звідти», один з перших творів жанру фентезі. Книга вийшла перекладом багатьма мовами загальним тиражем більше 100 мільйонів екземплярів. Її продовженням є трилогія «Володар Перстенів».
2 жовтня - 26-річний Рональд Рейган здійснив свій акторський дебют - на екрани США вийшла стрічка студії Warner Brothers "Любов витає в повітрі", в котрій майбутній президент США зіграв одну з головних ролей. До попереднього фільму "Субмарина Д-1", в котрому Рейган знявся вперше, жоден епізод за його участю не увійшов.
12 грудня - Поблизу китайського міста Нанкін на ріці Янцзи японськими літаками атаковано американський військовий корабель "Панай", котрий ескортував три баржі компанії "Стандарт Ойл". Після того, як "Панай" затонув, японці розстріляли рятувальні човни, на яких намагались врятуватись потерпілі, і членів екіпажу, що добрались до берега, - загинуло два моряки та один цивільний і 11 чоловік було тяжко поранено. Цей інцидент остаточно погіршив американо-японські стосунки з огляду на те, що США зберігали нейтралітет у Японо-китайській війні.
12 грудня - В СРСР відбулись перші вибори до Верховної ради за новою конституцією, прийнятою попереднього року, - 98.6% голосів отримали представники блоку комуністів і безпартійних.
13 грудня - В ході японсько-китайської війни японські війська захопили столицю Китаю місто Нанкін, котре за наказом генерала Матцуї Іване було знищене, - його більша частина згоріла в пожежі, а для придушення можливого опору близько 200 тисяч чоловічого населення міста було розстріляно, і не менше 20 тисяч жінок і дівчат різного віку було згвалтовано і вбито. Після закінчення Другої Світової війни Міжнародним військовим трибналом Матцуї був визнаний винним у військових злочинах і страчений.
Народилися 1937 року
2 січня - 21 січня 1992, Віктор Леонідович Ільченко, артист естради, багаторічний партнер Романа Карцева.
30 січня - Борис Васильович Спаський, російський шахіст, гросмейстер, 10-й чемпіон світу (1969-71 рр.).
30 січня - Ванесса Редгрейв, англійська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Джулія" [1977]; "Якби стіни могли говорити", "Місія неможлива", "Похорони Сталіна", "Чоловік на всі часи", "Марія - королева Шотландії"); мати актриси Наташі Річардсон.
31 січня - Регімантас Адомайтіс, литовський актор ("Кентаври", "Міраж", "Багач, бідняк", "Зелений фургон").
21 лютого - Гаральд V (Гаральд Глюксбург), король Норвегії (з 1991 г.), яхтсмен, чемпіон світу, учасник Олімпіад; син Улафа V.
1 березня - Євген (Еуженіу) Дога, молдавський композитор.
6 березня - Валентина Володимирівна Терешкова, російський космонавт (перша в світі жінка-космонавт, 1963), полковник, громадський діяч.
12 березня - Зураб Лаврентійович Соткілава, грузинський і російський співак (лірико-драматичний тенор).
15 березня - 14 березня 2015, Валентин Григорович Распутін, російський письменник ("Гроші для Марії", "Живи і пам'ятай").
30 березня - (Генрі) Уоррен Бітті, американський актор ("Бонні і Клайд", "Небеса чекати не можуть"), режисер, лауреат премії «Оскар» ("Червоні" [1981]; "Дік Трейсі", "Багсі Сігал").
5 квітня - Колін Пауелл, американський генерал, голова Об'єднаного комітету штабів під час операції "Буря в пустелі" (1989-93 рр.), державний секретар в адміністрації Джорджа Буша-мол. (з 2001 р.); перший афро-американець, що зайняв вищий військовий і другий цивільний пост у США.
10 квітня - 29 листопада 2010, Белла Ахатівна Ахмадуліна, російська поетеса ("Струна", "Уроки музики", "Сни Грузії", "Сад").
10 квітня - 28 жовтня 2009, Микола Андрійович Касьян, український лікар-остеопат, академік Української академії наук; родоначальник мануальної терапії в СРСР та Україні.
18 квітня - Світлана Володимирівна Немоляєва, російська актриса ("Гараж", "Службовий роман", "Головною вулицею з оркестром", "Провінційний бенефіс").
22 квітня - (Джон Джозеф) Джек Ніколсон, американський актор, триразовий лауреат премії "Оскар" ("Політ над гніздом зозулі" [1975], "Час ніжності" [1983], "Якнайкраще [1997]; "Бетмен", "Чайнатаун", "Честь сім'ї Пріцци", "Іствудські відьми", "Поштар дзвонить двічі"), продюсер.
22 квітня - 3 вересня 2007, Джеймс Стівен Фоссетт, американський мільярдер, авіатор, мореплавець, мандрівник; встановив 116 світових рекордів подорожуючи на повітряній кулі, на вітрильнику, в літаку та на планері; перший, хто облетів земну кулю на повітряній кулі (2002).
27 квітня - 2 березня 1992, Сенді Денніс, американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Хто боїться Вірджинію Вульф" [1966]; "Екзекуція").
28 квітня - 30 грудня 2006, Саддам Хуссейн, іракський політичний діяч, президент Іраку (з 1979 р.), голова ради революційного командування, верховний головнокомандуючий, генеральний секретар партії Баас, маршал.
13 травня - 14 червня 1995, Роджер (Джозеф) Желязни, американський письменник-фантаст ("Хроніки Амбера").
15 травня - Мадлен Олбрайт (Марія Яна Корбелова), американський державний діяч, держсекретар США (перша жінка на цій посаді) в адміністрації президента Білла Клінтона (1996-2000 рр.).
21 травня - Джон Ферфакс, британський мандрівник; першим здійснив перехід на веслах через Атлантичний океан (1969).
27 травня - Андрій Георгійович Бітов, російський письменник ("Аптекарський острів", "Пушкінський дім").
30 травня - 22 серпня 1999, Олександр Сергійович Дем'яненко, російський кіноактор ("Операція "И" та інші пригоди Шурика", "Іван Васильович міняє професію", "Кавказька полонянка").
1 червня - Морган Фрімен, американський актор ("Водій міс Дейзі", "Слава", "Непрощенний", "Робін Гуд: принц злодіїв", "Цілуючи дівчат", "Гроза").
16 червня - Сімеон II (Саксен-Кобург-Гот), болгарський цар (1943-1946) і політик (62-й прем'єр-міністр Болгарії з 2001 по 2006 рік); син царя Бориса III і царівни Іоанни.
25 червня - 11 квітня 2016, Альберт Леонідович Філозов, російський актор (Тегеран-43, Меррі Поппінс, до побачення, Людина з бульвару Капуцинів).
25 червня - 14 травня 2000, Кейдзо Обуті, японський політик, 84-тий прем'єр-міністр Японії.
3 липня - Том Стоппард (Томаш Штраусслер), британський драматург чеського походження ("Розенкранц і Гільденстерн мертві", "Стрибуни", "Справжнє", "Хороший хлопець вартий доброго ставлення").
16 липня - Ада Миколаївна Роговцева, українська актриса театру і кіно ("Два місяці, три сонця", "Овід", "Приборкання вогню", "Лісова пісня", "Вічний поклик").
21 липня - 22 липня 1990, Едуард Анатолійович Стрельцов, радянський футболіст (кращий в сезонах 1967, 68 рр.), Олімпійський чемпіон (1956).
28 липня - Віктор Іванович Мережко, російський кіносценарист (Польоти уві сні і на яву, На вас чекає громадянка Никанорова, Одинока жінка бажає познайомитись).
31 липня - Едіта Станіславівна П'єха, російська естрадна співачка (Венок Дуная, Встреча друзей, Огромное небо, Московские окна).
8 серпня - Дастін Хоффман, американський кіноактор, дворазовий лауреат «Оскара» (Людина дощу [1989], Крамер проти Крамера [1980]; Тутсі, Маленька велика людина, Дік Трейсі, Епідемія).
10 серпня - Андрій Андрійович Біба, український футболіст ("Динамо" Київ), триразовий чемпіон СРСР.
10 серпня - 20 лютого 2000, Анатолій Олександрович Собчак, російський політик, мер Санкт-Петербурга.
18 серпня - Роберт Редфорд, американський актор ("Шпигунські ігри", "Вся президентська рать", "Оса", "Геть з Африки", "Брубейкер", "Гавана", "Бутч Кессіді", "Три дні "Кондора", Непристойна пропозиція"), режисер, лауреат «Оскара» ("Звичайні люди" [1980], "Телевікторина", "А ріка тече").
20 серпня - Андрій (Андрон) Сергійович Михалков-Кончаловський, російський кінорежисер (Перший учитель, Сибіріада, Танго і Кеш, Одісея (ТВ-версія)); брат режисера Микити Михалкова, син поета Сергія Михалкова.
26 серпня - Геннадій Янаєв, перший і останній віце-президент СРСР (1990-91), керівник антиконституційного путчу ДКНС (1991).
30 серпня - 2 червня 1970, Брюс (Леслі) Макларен, новозеландський автогонщик "Формули-1" (в 1959 році став наймолодшим переможцем етапу), конструктор спортивних автомобілів; загинув під час випробування нової моделі машини.
4 вересня - Дон Фрезер, австралійська плавчиха, єдина із спортсменів виграла дистанцію 100 метрів вільним стилем на трьох Олімпіадах підряд, преша жінка, що виграла 8 олімпійських медалей (4 золоті [1956,1960,1964,1956] і чотири срібні).
8 вересня - Вірна Лізі (П'єралізі), італійська кіноактриса (Чорний тюльпан, Христофор Колумб, Королева Марго, Казанова).
11 вересня - Йосиф Давидович Кобзон, російський естрадний співак, виходець з України.
11 жовтня - Боббі (Роберт) Чарльтон, англійський футболіст; за збірну Англії зіграв 106 матчів, чемпіон світу [1966], кращий футболіст Європи [1966]; в 1994 році отримав титул сера (другий із британських футболістів).
12 жовтня - Степан Ількович Хмара, український політик, правозахисник, політв'язень (1980-87 рр.), народний депутат України І, II та IV скликань.
19 жовтня - Євген Іванович Безніско, український графік, заслужений художник України (1989), лауреат Шевченківської премії (2006).
30 жовтня - Клод Лелюш, французький кінорежисер (Чоловік та жінка, Шлюб, Чоловік та жінка: 20 років опісля, Чоловік та жінка: інструкція по користуванню, Інший чоловік - інша жінка).
30 листопада - Рідлі Скотт, англійський кінорежисер (Червоний дракон, Ганнібал, Гладіатор, Тельма і Луїза, Чорний дощ, Чужий, 1492).
21 грудня - Джейн (Сеймур) Фонда, американська актриса, лауреат премії «Оскар» (Вертаючись додому [1978], Клют [1971]; Китайський синдром, На золотому ставку, Загнаних коней пристрілюють, чи не так? Джулія, Наступного ранку), винахідниця аеробіки; дочка актора Генрі Фонда, дружина медіамагната Теда Тернера.
22 грудня - Едуард Успенський, російський письменник (Чебурашка).
24 грудня - 25 березня 1999, В'ячеслав Максимович Чорновіл, український політик, дисидент, публіцист; Герой України (2000).
31 грудня - Ентоні Гопкінс, валлійський актор, лауреат премії «Оскар» (Мовчання ягнят [1991]; Диявол і Деніель Уебстер, Червоний дракон, Ганнібал, Місія неможлива 2, Інстинкт, Маска Зорро, Легенди осені, Дракула).
Померли 1937 року
12 січня - Степан Васильович Шагайда, український актор ("Уніформа"); страчений за сфабрикованим політичним звинуваченням. 79 років тому, в 41 рік (нар. 9 січня 1896 р.).
13 квітня - Ілля Ільф (Єхіел-Лейб Файнзільберг), російський письменник (12 стільців, Золоте теля). 79 років тому, в 40 років (нар. 15 жовтня 1897 р.).
29 квітня - Воллес Х'юм Карозерс, американський хімік, винахідник (творець першого синтетичного полімеру - нейлону). 79 років тому, в 41 рік (нар. 27 квітня 1896 р.).
11 червня - Реджинальд Мітчел, англійський авіаконструктор (винищувач "Спітфайр"). 79 років тому, в 42 роки (нар. 20 травня 1895 р.).
19 червня - Джеймс Баррі, шотландський драматург, письменник ("Пітер Пен"). 79 років тому, в 77 років (нар. 9 травня 1860 р.).
2 липня - Амелія Ерхарт, американська льотчиця; перша жінка, що здійснила трансатлантичний безпосадковий переліт, перша жінка, що в одиночку здійснила трансатлантичний переліт, перша жінка, що водиночку перелетіла з Гавайїв до Каліфорнії; пропала безвісти над Тихим океаном під час обльоту Землі вздовж екватора. 79 років тому, в 39 років (нар. 24 липня 1898 р.).
11 липня - Джордж Гершвін (Якоб Гершович), американський композитор і піаніст, котрий зумів поєднати елементи джазу, класичної музики і естрадної пісні (I Got Rhythm, Rhapsody in Blue, Porgy and Bess). 79 років тому, в 39 років (нар. 26 вересня 1898 р.).
19 липня - Гульємо Марконі, італійський вчений і винахідник ("батько радіо"); Нобелівський лауреат в галузі фізики (1909) за роботи в галузі безпровідної телеграфії. 79 років тому, в 63 роки (нар. 25 квітня 1874 р.).
30 серпня - Панас Петрович Любченко, український радянський партійний та державний діяч; голова РНК УРСР (1934-37 рр.). 79 років тому, в 40 років (нар. 14 січня 1897 р.).
2 вересня - П'єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження букви і духу давньогрецьких змагань під назвою Олімпійські ігри сучасності. 79 років тому, в 74 роки (нар. 1 січня 1863 р.).
14 вересня - Томаш Масарик, чехословацький громадський і політичний діяч, перший Чехословацької республіки (1918-35 рр.). 79 років тому, в 87 років (нар. 7 березня 1850 р.).
26 вересня - Бессі (Елізабет) Сміт, американська співачка, "імператриця блюзу" ("St. Louis Blues", "My Man’s Blues", "Dixie Flyer Blues", "I Ain’t Got Nobody", "A Good Man is Hard to Find", "Poor Man’s Blues"). 79 років тому, в 43 роки (нар. 15 квітня 1894 р.).
4 жовтня - Іван Кіндратович Микитенко, український письменник («Вуркагани») і драматург («Соло на флейті»). 79 років тому, в 40 років (нар. 6 вересня 1897 р.).
19 жовтня - Ернест Резерфорд, британський фізик, лауреат Нобелівської премії (1908). 79 років тому, в 66 років (нар. 30 серпня 1871 р.).
27 жовтня - Майк Йогансен (Михайло Гервасійович Йогансен), український поет, прозаїк, перекладач. 79 років тому, в 42 роки (нар. 28 жовтня 1895 р.).
3 листопада - Лесь (Олександр-Зенон Степанович) Курбас, український режисер, актор, реформатор українського театру, народний артист УРСР (1925). 79 років тому, в 50 років (нар. 25 лютого 1887 р.).
3 листопада - Микола Костянтинович Зеров, український літературознавець, аналітичний критик, перекладач. 79 років тому, в 47 років (нар. 26 квітня 1890 р.).
3 листопада - Володимир Мусійович Чехівський, український політичний і громадський діяч; перший прем'єр-міністр УНР (1918-19 рр.). 79 років тому, в 61 рік (нар. 19 липня 1876 р.).
3 листопада - Степан Львович Рудницький, український географ і картограф, академік НАНУ. Основоположник української політичної та військової географії. 79 років тому, в 60 років (нар. 3 грудня 1877 р.).
3 листопада - Микола Гурович Куліш, український драматург (97, Патетична соната, Маклена Граса, Мина Мазайло). 79 років тому, в 45 років (нар. 18 грудня 1892 р.).
27 листопада - Василь Костянтинович Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, творець та перший митрополит Київський і всієї України відродженої у 1921 році Української Автокефальної Православної Церкви. 79 років тому, в 73 роки (нар. 20 березня 1864 р.).
20 грудня - Еріх Люндердорф, німецький генерал часів Першої Світової війни; в 1923 році разом з Адольфом Гітлером очолював фашистський путч в Мюнхені. 79 років тому, в 72 роки (нар. 9 квітня 1865 р.).
28 грудня - Моріс Жозеф Равель, французький композитор ("Дитя і чари", "Іспанська рапсодія", "Болеро"). 79 років тому, в 62 роки (нар. 7 березня 1875 р.).

Головні події 1937 року

2 липня 1937 року 39-річна жінка-авіатор Амелія Ерхарт і борт-механік Фред Нунан пропали безвісти над Тихим океа..
2 липня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх