цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1919 року
11 серпня 1919 року президент Німеччини Фрідріх Еберт підписав нову конституцію країни, прийняту у Веймарі 31 липня Національними установчими зборами, що стало початком нового етапу існування Німецької держави. Веймарська республіка, яка офіційно називалась Німецька держава, проіснувала до 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер.

Головні події 1919 року


Всі події 1919 року

3 січня - Війська російської Червоної армії захопили Харків і встановили владу Тимчасового радянського уряду України на чолі з Георгієм П'ятаковим.
5 січня - У Мюнхені шляхом об'єднання Комітету незалежних робітників Антона Дрекслера і Політчного робітничого союзу Карла Харрера створено Німецьку робітничу партію, яка згодом стала відомою світу як Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (НСДАП).
6 січня - Тимчасовий робітничо-селянський уряд України затвердив назву "Українська Соціалістична Радянська Республіка", яка зберігалася до 1936 року.
11 січня - У Берліні придушено комуністичне повстання, що почалось 5 січня з демонстрації прихильників створеної 1 січня Комуністичної партії Німеччини. На Установчому з'їзді партії, що проголосила своєю кінцевою метою здійснення світової соціалістичної революції, її лідери Карл Лібкнехт і Роза Люксембург закликали до повалення уряду, і 5 січня в Берліні почалась загальна забастовка, яка переросла у збройне повстання. Це змусило соціал-демократичний уряд ввести надзвичайний стан і застосувати проти повсталих силу. 15 січня групою офіцерів Лібкнехт і Люксембург були схоплені і розстріляні.
15 січня - Піаніст Ігнацій Ян Педеревський став першим прем'єром тільки-но звільненої Польщі.
15 січня - Після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядовими військами схоплено і без суду страчено ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48-річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург.
16 січня - Після того, як війська Тимчасового робітничо-селянського уряду України, створеного в Курську, без оголошення війни почали наступ на Україну, а ноти протесту Директорії від 31 грудня, 3, 4 і 9 січня лишалися без відповіді, Директорія УНР оголосила війну більшовицькій Росії.
16 січня - Після ратифікації двома третинами штатів набула чинності 18-а поправка до Конституції США, котра "забороняла виробництво, продаж і транспортування алкогольних напоїв" у межах Сполучених Штатів Америки. Вона була введена в дію рівно через рік, 17 січня 1920 року. Через дев'ять місяців Конгрес проголосував за посилення контролю за дотриманням "сухого закону" і створення спеціальних урядових підрозділів для боротьби з незаконними операціями зі спиртним. Однак всі ці зусилля виявились марними - контрабанда і збут алкогольних напоїв лише спровокував ріст організованої злочинності, і в 1933 році у США було ратифіковано 21-у поправку до Конституції, котра відмінила "сухий закон".
17 січня - Польський піаніст і композитор Ігнацій Ян Падеревський став прем'єр-міністром Польщі.
18 січня - У Лондоні засновано автомобілебудівну компанію "Бентлі Моторз", котра спеціалізувалась на виробництві спортивних і вишуканих автомобілів. У 1931 році "Бентлі" була придбана компанією "Роллс-Ройс".
22 січня - На Софійському майдані в Києві Директорія УНР проголосила Акт злуки про об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. ЗУНР було перетворено в Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР).
5 лютого - Голлівудські суперзірки Чарлі Чаплін, Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс і режисер Д.У.Гріффіт заснували нову кінокомпанію - United Artists Corporation, - яка була покликана дати повну творчу свободу авторам та виконавцям фільмів і звільнити їх від тиску капіталовкладників. Компанія, що зайнялась виготовленням і прокатом фільмів, швидко завоювала престиж завдяки стрічкам за участю як акторів-засновників, так і зірок "німого кіно" Рудольфа Валентіно, Бастера Кітона і Глорії Свенсон. У повоєнний час UA зняла такі відомі стрічки, як "Африканська королева" (1951), "Свідок обвинувачення" (1957) і серіал про Джеймса Бонда, а в 1970-х - "Пролітаючи над гніздом зозулі" (1975), "Рокі" (1976) і "Енні-Холл" (1977). Однак із-за фінансових труднощів у 1981 році компанія була куплена кіногігантом Metro-Goldwyn-Meyer і з 1983 року вони стали іменуватись MGM/UA Entertainment. У 1992 році французький банк Credit Lyonnais придбав цю компанію і змінив її назву на MGM, викинувши з неї навіть згадування про United Artists.
15 лютого - Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах.
26 лютого - За рішенням Конгресу США Великий Каньйон, унікальний гірський масив вздовж ріки Колорадо довжиною 320 кілометрів з практично вертикальними береговиви скелями висотою до 1800 метрів, отримав статус Національного парку.
27 лютого - У Вільнюсі проголошено Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну республіку; проіснувала до липня цього ж року.
1 березня - Після смерті імператора Лі Хі група корейських політичних діячів проголосила декларацію незалежності і закликала до проведення демонстрацій і збору петицій на її підтримку. Всю країну охопили масові заворушення і антияпонські виступи.
2 березня - У Москві розпочав роботу установчий конгрес III (Комуністичного) Інтернаціоналу (Комінтерн), який на думку засновників повинен був прийти на зміну II Інтернаціоналу, розпущеному на початку Першої світової війни. У конгресі взяло участь лише 19 делегацій. Головою Комінтерну став російський більшовик Григорій Зінов'єв.
18 березня - В Іспанії створено футбольний клуб «Валенсія».
19 березня - В Петрограді почалась епідемія тифу, що забирала по 200 життів щоденно.
21 березня - Після створення в Угорщині коаліційного уряду соціалістів і комуністів, діючий уряд Міхая Карої був відправлений у відставку, а лідер комуністів Бела Кун проголосив створення Угорської Радянської Республіки. Не отримавши підтримки від Радянської Росії, вона проіснувала 133 дні, коли під тиском сил Антанти, Румунії і Національної армії Міклоша Хорті, Бела Кун і більшість його уряду були вимушено залишити країну.
22 березня - Відкрито першу міжнародну авіалінію Париж-Брюссель.
23 березня - У Мілані Беніто Муссоліні заснував «Італійський союз боротьби». Основними напрямками діяльності партії були заявлені боротьба з комуністами і забастовками. В 1921 році організація була перетворена на Національну фашистську партію.
1 квітня - Декретами Ради Народних Комісарів УРСР заповідник Асканія-Нова оголошена народним заповідним парком. З 8 лютого 1921 року він став Державним степовим заповідником УРСР.
4 квітня - В Італії почала діяти пасажирська авіалінія Рим - Неаполь, перевезення по котрій здійснювалось дирижаблями.
8 квітня - Французькі війська залишили Одесу - місто зайняли більшовики.
10 квітня - У штаті Морелос в ході операції урядових військ смертельно поранено Емільяно Запату, одного з вождів мексиканської революції, керівника селянських повстанських загонів на півдні Мексики. У 1910 проці Запата організував і очолив селянську армію, що домагалася проведення в країні аграрних реформ. Діючи під гаслом "Земля і свобода" армія Запати протистояла урядовим військам протягом дев'яти років і, не маючи змоги тривалий час утримувати контрольовані нею території, займалась перерозподілом земель на користь дрібних землевласників і фермерів.
12 квітня - У Москві в депо Москва-Сортировочна робітники у вихідний день безоплатно відремонтували три паровоза. Цей захід був активно підтриманий комуністичною пропагандою і з часом з'явився неологізм - "суботник" - безоплатна добровільна праця заради високої ідеї, яка, однак, була повністю дискредитована і доведена до абсурду радянським керівництвом.
13 квітня - Британські війська під командуванням бригадного генерала Реджинальда О'Дайєра жорстоко придушили мирну 10-тисячну демонстрацію в Амрітсарі, священному для сікхів місті в Пенджабі, - 379 неозброєних людей було вбито, близько 1200 - поранено. Заворушення у Пенджабі були викликані рішенням британських властей ввести в дію т. зв. закон Роулетта, котрий продовжував надзвичайне положення, введене в 1915 році, і обмежував права місцевого населення. Кривава бійня в Амрітсарі викликала хвилю націоналістичних виступів по всій Індії, і один з лідерів антиколоніального руху Мохандас Ганді, котрий в роки Першої Світової війни активно підтримував Британію в надії на отримання для Індії часткової автономії, закликав до першої кампанії ненасильницького опрору властям і виступив за надання Індії повної незалежності від Великої Британії.
17 квітня - У Франції видано закон про введення 8-годинного робочого дня.
24 квітня - У Литві повалено радянську владу.
28 квітня - На Паризькій мирній конференції прийнято рішення про створення Ліги Націй - організації, покликаної сприяти міжнародному співробітництву і запобігати збройним конфліктам, і затверджено Статут Ліги. Членами Ліги Націй стали держави-союзниці, що отримали перемогу у Першій Світовій війні, а також запрошені ними інші держави. Основними органами Ліги Націй були Асамблея, Рада і Секретаріат з місцеперебуванням у Женеві. Постійними членами Ради ставали основні країни-переможниці - Велика Британія, Франція, США, Італія та Японія, - однак США не ратифікували Версальський мир і до 1934 року не входили до Ліги Націй. При Лізі Націй на правах автономних організацій діяли Постійна палата міжнародного правосуддя та Міжнародне бюро праці. За два наступних десятиліття Ліга Націй не зуміла стала авторитетною міжнародною організацією, їй не вдалось зупинити розв'язання Другої Світової війни і навіть її початок не розглядався на засіданні вже фактично бездіяльної організації. У 1946 році Ліга Націй була офіційно розпущена.
1 травня - Проголошена 13 квітня 1919 року Баварська Радянська Республіка припинила своє існування - німецькі урядові війська увйшли в Мюнхен і заарештували керівництво республіки. Згодом до різних термінів ув'язнення були засуджені понад 2000 учасників пролетарського повстання в Баварії.
4 травня - У Ризі засновано Латвійську Академію художеств.
9 травня - Колишній начдив Червоної армії Матвій Григор'єв, що об'єднав під гаслами "Україна для українців" 20 тисяч вояків (600 кулеметів, 6 бронепоїздів, 52 гармати) видав універсал, яким проголосив себе Отаманом всієї України. Згодом у Херсоні повстанцями було скликано селянський з’їзд і армія Григор’єва вирушила на Київ та Харків, влаштовуючи численні єврейські погроми. На два місяці в Олександрії, Єлисаветграді, Миколаєві, Херсоні, Кривому Розі, Черкасах, Чигирині інших містах було встановлено владу Отамана.
19 травня - В Туреччині почалась війна за незалежність, яка увійшла в історію як Кемалістська революція і завершилась проголошенням Турецької республіки в 1923 році, першої у світі мусульманської світської держави.
25 травня - Рада робітничо-селянської оборони УСРР прийняла таємну постанову про ліквідацію загонів Нестора Махна, які були діючими формуваннями Червоної армії, а сам Махно мав звання комбрига. У червні, після поразки більшовицьких військ від денікінців, Махно був офіційно оголошений «поза законом».
4 червня - Американський Конгрес прийняв 19-у поправку до конституції, котра гарантувала жінкам право брати участь у голосуванні під час виборів. Після ратифікації поправки всіма штатами, у серпні 1920 року вона набула чинності по всій території США.
5 червня - В ході українсько-польської війни (1918-19 рр.) розпочалася Чортківська операція Української Галицької Армії (УГА), в ході котрої від поляків було звільнено Чортків, Тернопіль, Бучач та Перемишляни.
7 червня - В ході Українсько-польської війни Українська Галицька Армія в районі Чорткова розпочала наступальну військову операцію - за кілька днів вдалось вийти із оточення, звільнити Теребовлю, Тернопіль і розгорнути наступ на Львів.
14 червня - Англійські авіатори капітан Джон Вільям Елкок і лейтенант Артур Браун на літаку компанії "Вікерс" піднялися в повітря з аеродрому канадського містечка Сент Джонс в Ньюфаундленді і, подолавши відстань в 1900 миль, приземлились наступного дня в ірландському селищі Кліфден, ставши першими, хто здійсним безпосадковий переліт через Атлантику.
15 червня - Англійці капітан Джон Вільям Елкок і лейтенант Артур Браун, подолавши за 16 годин 27 хвилин на літаку компанії "Вікерс" відстань в 1900 миль, приземлились в ірландському селищі Кліфден, ставши першими авіаторами, хто здійсним безпосадковий переліт через Атлантику. За цей політ вони були удостоєні рицарського звання і премії в сумі 10 тисяч фунтів від лондонської газети "Дейлі Мейл".
23 червня - На півночі Латвії біля міста Цесіс об'єднані війська Естонії та Латвії здобули перемогу над німецькими військами, що знаменувало повне звільнення Естонії і наступне звільнення Латвії.
25 червня - У Німеччині здійснив політ перший у світі цільнометалічний моноплан "Юнкерс F13".
25 червня - Війська російської Добровольчої армії генерала Денікіна захопили Харків, вибивши з міста війська Червоної армії.
28 червня - У Дзеркальному залі Версалю підписано Версальський договір, який поклав кінець Першій світовій війні на край невигідних для Німеччини умовах - вона втратила 13% своєї території, всі заморські колонії, її армія зазнавала значного скорочення, все озброєння конфісковувалось і на країну накладались значні грошові репарації на користь країн-переможців. Виплати за Версальським договором припинилися після приходу до влади Гітлера, і були знову відновлені після Лондонського договору 1953 року; остання була здійснена Німеччиною 3 жовтня 2010 року траншем у 70 мільйонів євро.
6 липня - Британський дирижабль R-34 приземлився в Нью-Йорку і став першим повітряним судном, що успішно перетнуло Атлантичний океан.
9 липня - 208 голосами проти 115 німецький парламент ратифікував Версальський договір.
17 липня - Закінчилась Польсько-українська війна, збройний конфлікт між Польщею і Західно-Української народної республікою на території Галичини.
17 липня - Регент Фінляндії, майбутній президент Карл Маннергейм підписав рішення сейму про проголошення Фінляндії республікою.
25 липня - У Фінляндії відбулись перші вибори президента - ним став Каарло Юхо Стольберг, який переміг генерала Густава Маннергейма.
29 липня - Денікінські війська зайняли Полтаву.
31 липня - Установчі збори, що проходили у Веймарі, прийняли нову конституцію Німеччини - вона стала республікою, в котрій президент призначав рейхсканцлера і міністрів, був головнокомандуючим, мав право розпуску парламенту, призначення нових виборів і введення надзвичайного стану. Першим президентом Веймарської республіки став соціал-демократ Фрідріх Еберт. Веймарська республіка припинила своє існування в 1933 році з установленням фашистської диктатури.
1 серпня - Увійшовши в Угорщину, румунські війська розгромили проголошену в березні Угорську Радянську Республіку; її лідер комуніст Бела Кун був змушений рятуватись втечею до Італії.
8 серпня - Закінчилась Третя англо-афганська війна - війська еміра Аманулла-хана зуміли захистити проголошену незалежність країни у тримісячній війній проти Британської індійської армії.
11 серпня - Президент Німеччини Фрідріх Еберт підписав нову конституцію країни, прийняту у Веймарі 31 липня Національними установчими зборами, що стало початком нового етапу існування Німецької держави. Веймарська республіка, яка офіційно називалась Німецька держава, проіснувала до 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшли нацисти.
18 серпня - Добровольча армія Денікіна зайняла Миколаїв.
19 серпня - Афганістан здобув незалежність від Великої Британії.
25 серпня - Між Лондоном і Парижем відкрито першу регулярну комерційну міжнародну авіалінію.
1 вересня - На установчому з'їзді, що проходив у Чикаго з 1 по 5 вересня утворено Комуністичну партію Америки. Цього ж місяця була заснована і Комуністична робітнича партія. Обидві вони перебували в підпіллі і в травні 1921 року утворили Об'єднану комуністичну партію. Тоді ж в партію влилась Ліга професійної пропаганди і пролетарська група Індустріальні робітники світу. В грудні 1921 року Об'єднана компартія влилась в легальну Робітничу партію, котра з 1929 року стала називатись Комуністичною партією США.
10 вересня - За підсумками Першої Світової війни країни Антанти і Австрія підписали Сен-Жерменський договір, за яким остання визнала відділення Угорщини, Чехословаччнини, частини польської території, а також погодилась на територіальні поступки Італії, Румунії і Королівству Сербів, Хорватів і Словенців.
12 вересня - Адольф Гітлер вступив до Німецької робітничої партії, майбутньої НСДАП.
26 вересня - Війська отамана Нестора Махна прорвали фронт Білої армії і захопили південноукраїнські території від Бердянська до Таганрога. За цю операцію Махно був згодом нагороджений більшовицьким орденом Червоного Прапора.
5 жовтня - Двадцятиоднорічний італійський автогонщик Енцо Феррарі дебютував на професійних автоперегонах - на машині Costruzioni Meccaniche Nazionali (CMN) він одинадцятим фінішував у високогірному раллі Parmo-Poggia di Berceto. Наступного року Феррарі перейшов до команди Alfa Romeo, на заводі котрої в 1929 році створив клуб ентузіастів автоперегонів Scuderia Ferrari, який в 1933 році трансформувався в спеціалізований інженерний підрозділ Alfa Romeo, а в 1940 - в самостійне підприємство по розробці гоночних авто. Лише через сім років Феррарі зумів завершити виготовлення першого власного автомобіля, Ferrari 125S, котрий цього ж року виграв престижні змагання Coppa Enrico Faini, перші із наступних 5 тисяч змагань і конкурсів, де переможцем ставали машини Енцо Феррарі.
7 жовтня - В Амстердамі засновано голландську авіакомпанію KLM (Королівські нідерладські авіалінії) - сьогодні найстаріша із нині діючих.
27 жовтня - Війська Нестора Махно вибили з Катеринослава (нині - Дніпро) більшовиків і зайняли місто.
28 жовтня - Всупереч вето президента Вільсона, конгрес США прийняв закон про заборону виробництва, перевезення і продажу алкогольних напоїв («сухий закон»; до алкогольних були віднесені всі напої, міцністю понад 0.5%), ініціатором котрого були впливові релігійні громади, які вважали алкоголь джерелом соціального зла. «Сухий закон» було введено в дію Вісімнадцятою поправкою до Конституції США, що була ратифікована 16 січня 1919 року, і набула чинності 17 січня 1920 року.
28 листопада - Ненсі Астор, американка за походженням, здобула переконливу перемогу на виборах і була обрана до Палати громад британського парламенту на місце, що звільнилось після переходу її чоловіка, впливого політика Уолдорфа Астора до Палати лордів. Згодом вона стала першою жінкою, котра взяла участь в роботі парламенту Великої Британії (Ненсі Астор, однак, не була першою, обраною до Палати громад, - в 1918 році ірландська націоналістка Констанс Маркевич стала членом парламенту від Дубліну, але відмовилась їхати до Лондона на знак протесту проти британської присутності в Ірландії).
8 грудня - Коаліція союзників (члени Антанти) визнала східним кордоном Польщі «лінію Керзона», юридично затвердивши окупацію Польщею етнічних українських земель — Холмщини, Лемківщини, Посяння і Підляшшя.
17 грудня - У Ризі за підтримки російських комуністів та В.І. Леніна була проголошена Латвійська Соціалістична Радянська Республіка. Головою уряду був призначений колишній нарком юстиції РСФСР Петро Стучка. у серпні 1919 року більшовицький уряд Стучки був повалений, а сам він втік до Москви.
Народилися 1919 року
1 січня - 27 січня 2010, Джером Дейвід Селінджер, американський письменник ("Над прірвою в житі").
13 січня - 6 травня 2013, Джуліо Андреотті, італійський політик, прем'єр-міністр Італії (1972-73, 1976-79, 1989-92 рр.).
18 лютого - 10 листопада 2006, (Волтер) Джек Паланс (Володимир Палагнюк), американський актор українського походження, лауреат премії «Оскар» ("Міські ошуканці" [1991]; "Кіборг 2", "Ігри патріотів", "Легенди Заходу", "Танго і Кеш", "Бетмен", "Молоді пістолети", "Легіон проклятих", "Аустерліц").
7 квітня - 29 травня 2006, Омелян Йосипович Пріцак, український історик, мовознавець, філолог-орієнталіст; засновник і довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.
16 квітня - 26 липня 2009, Мерс(ьє Філіп) Каннінгем, американський хореограф, реформатор сучасного танцю.
7 травня - 26 липня 1956, (Марія) Ева Перон, аргентинський політик, перша леді Аргентини (дружина 29-го і 41-го президента Хуана Перона).
2 червня - 1 грудня 1986, Тарапунька (Юрій Трохимович Тимошенко), український естрадний артист, конферансьє (дует "Тарапунька і Штепсель").
14 червня - 18 грудня 1993, Сем Уенамейкер, аериканський актор ("Супермен 4", "Шпигун, що прийшов з холоду", "Тарас Бульба"), режисер ("Палач", "Сіндбад і Око Тигра").
18 червня - 5 липня 1995, Юрі Ярвет, естонський актор (Король Лір, Соляріс).
19 червня - 8 червня 2007, Богомил Райнов, болгарський письменник (Нема нічого кращого за негоду).
14 липня - 23 жовтня 1986, Ліно Вентура (Анжоліно Вентура), французький актор (Сто днів у Парижі, Прощай, поліцейський, Ляпас, Зануда).
15 липня - 8 лютого 1999, Айріс Мердок, англійська письмениця (Чорний принц, Дитя слова).
20 липня - 11 січня 2008, Едмунд Персиваль Хілларі, новозеландський альпініст; першим піднявся на найвищу точку планети гору Еверест (1953, разом з Норгеєм Тенцигом).
8 серпня - 11 листопада 2010, Діно де Лаурентіс, італійський кінопродюсер (Біблія, Барбарелла).
19 жовтня - 15 грудня 1977, Олександр Галич (Олександр Аркадійович Гінзбург), російський драматург, кіносценарист (Вірні друзі, Вас викликає Таймир), поет, бард.
26 жовтня - 27 липня 1980, Мохаммед Реза Пехлеві, останній шах Ірану (1941-79 рр.).
4 листопада - 13 лютого 1996, Мартін (Генрі) Балзем, американський актор, лауреат «Оскара» (Тисячі клоунів [1965]; Вся королівська рать, Сніданок з Тіффані, Бажання смерті 3, Загін "Дельта", Прощавайте, люди, Убивство в "Східному експресі", Психо, Дванадцять розсерджених чоловіків).
10 листопада - 23 грудня 2013, Михайло Тимофійович Калашников, російський конструктор стрілкової зброї (АК, АКМ).
11 листопада - 29 травня 2004, Штепсель (Юхим Березін), український естрадний артист, Народний артист УРСР (1961).
Померли 1919 року
6 січня - Теодор Рузвельт, 26-й президент США (1901-1909 рр.), наймолодший в історії країни, лауреат Нобелівської премії миру (1906) за посередництво у підписанні японсько-російського мирного договору. 97 років тому, в 61 рік (нар. 27 жовтня 1858 р.).
15 січня - Роза Люксембург, німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини. 97 років тому, в 48 років (нар. 5 березня 1871 р.).
15 січня - Карл Лібкнехт, німецький політичний діяч, один із засновників Компартії Німеччини. 97 років тому, в 48 років (нар. 13 серпня 1871 р.).
5 лютого - Василь Васильович Розанов, російський релігійний філософ. 97 років тому, в 63 роки (нар. 2 травня 1856 р.).
16 лютого - Віра Василівна Холодна (Левченко), українська актриса; зірка німого кіно (Пісня торжествуючого кохання, Останнє танго, Мовчи, смутку). 97 років тому, в 26 років (нар. 5 серпня 1893 р.).
4 квітня - Вільям Крукс, англійський хімік та фізик; відкривач явища сцинциляції, хімічного елементу талію, винахідних радіометра. 97 років тому, в 87 років (нар. 17 червня 1832 р.).
10 квітня - Еміліано Сапата, керівник Мексиканської революції (1910-17 рр.), котрий очолював боротьбу проти трьох президентів, тричі захоплював Мехіко, але ніразу не здобував остаточної перемого; убитий під час сутички з урядовими військами. 97 років тому, в 40 років (нар. 8 серпня 1879 р.).
6 травня - Френк Баум, американський письменник ("Чарівник з країни Оз"). 97 років тому, в 63 роки (нар. 15 травня 1856 р.).
13 червня - Микола Степанович Рябовіл, український політичний діяч на Кубані; Голова Кубанської Законодавчої Ради Кубанської Народної Республіки. 97 років тому, в 36 років (нар. 12 грудня 1883 р.).
30 червня - Джон Вільям Стрет, лорд Релей, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії "за дослідження густин найбільш розповсюджених газів і за відкриття аргону в ході цих досліджень" (1904). 97 років тому, в 77 років (нар. 12 листопада 1842 р.).
27 липня - Матвій Олександрович Григор'єв (Ничипір Олександрович Серветник), український військовий діяч, полковник Армії Української Держави (1918), Головний Отаман повстанських військ Херсонщини, Запоріжжя і Таврії (1919), керівник антирадянського повстання на Півдні України (1919). 97 років тому, в 35 років (нар. 9 лютого 1884 р.).
11 серпня - Ендрю Карнегі, американський промисловець і філантроп, один з найбагатших людей свого часу, найбільший філантроп першої половини 20-го століття: "Нема більш принизливого культу, ніж поклоніння грошам". 97 років тому, в 84 роки (нар. 25 листопада 1835 р.).
27 серпня - Луїс Бота, перший прем'єр-міністр Південно-Африканського Союзу. 97 років тому, в 57 років (нар. 27 вересня 1862 р.).
30 серпня - Микола Олександрович Щорс, командир більшовицьких загонів під час громадянської війни в Україні. 97 років тому, в 24 роки (нар. 6 червня 1895 р.).
5 вересня - Василь Іванович Чапаєв, командир Червоної армії, учасник Першої Світової і Громадянської війни у Росії, кавалер трьох Георгіївських хрестів. 97 років тому, в 32 роки (нар. 9 лютого 1887 р.).
3 грудня - П'єр-Огюст Ренуар, французький художник-імпресіоніст, графік і скульптор ("Не терасі", "Купальниці", "Оголена"). 97 років тому, в 78 років (нар. 25 лютого 1841 р.).
Правила життя Фіделя Кастро
Правила життя
Правила життя Фіделя Кастро

Головні події 1919 року

11 серпня 1919 року президент Німеччини Фрідріх Еберт підписав нову конституцію країни, прийняту у Веймарі 31 ли..
11 серпня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх