цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1918 року
26 грудня 1918 року у Києві Директорія на чолі з Володимиром Винниченком, яка в результаті повстання повалила владу гетьмана Павла Скоропадського, проголосила відновлення Української Народної Республіки та створення уряду на чолі з Володимиром Чехівським.

Головні події 1918 року


Всі події 1918 року

5 січня - В Петрограді у Таврійському палаці відкрилось засідання Установчих зборів, вибори до яких проводились за рішенням Тимчасового уряду, але в листопаді-грудні 1917 року, вже після приходу до влади більшовиків. За неповними даними 62% голосів на Установчих зборах мали есери, меншовики та представники інших соціалістичних груп, 25% - більшовики і 13% - кадети та представники ряду буржуазно-ліберальних партій. Засідання Установчих зборів тривало 12 годин 40 хвилин і було припинено караулом Таврійського палацу після відмови більшості обговорювати представлену більшовицьким урядом "Декларацію прав трудящого і експлуатованого народу", підтримка якої означала легітимізацію режиму, встановленого в результаті перемоги Жовтневої революції. Наступного дня більшовики оголосили про розпуск Установчих зборів, підтримка яких декларувалась в їх програмних документах.
5 січня - В УНР увійшли в обіг перші українські банкноти - карбованці номіналом 100 карбованців.
8 січня - Виступаючи перед членами Конгресу, президент США Вудро Вільсон виклав мирну програму з 14 пунктів, що мала сприяти якнайшвидшому закінченню Першої Світової війни і налагодженню стосунків між країнами у повоєнний період. Вільсон запропонував Німеччині та її союзникам визнати незалежність Бельгії, повернути Франції Ельзас і Лотарінгію, відмовитись від окупованих територій в Росії та на Балканах, створити незалежну польську державу, надати автономію всім народам, що входили до складу Австо-Угорщини і Османської імперії, з визнанням їх права на самовизначення і власний вибір політичної системи. Крім того, Вільсон запропонував створити Лігу Націй, метою якої було б мирне врегулювання міжнародних конфліктів.
14 січня - У Фінляндії та Росії введено Григоріанський календар (новий стиль).
18 січня - У Петрограді після відмови більшості делегатів обговорювати більшовицьку "Декларацію прав трудящого і експлуатованого люду" були розігнані Установчі збори, що засідали з 5 січня.
19 січня - Не маючи більшості та втративши контроль над ситуацією, більшовики розігнали Всеросійські установчі збори, скликані для прийняття конституції. О 5-й годині ранку начальник охорони анархіст Железняков закрив засідання і запропонував депутатам розійтись: «Я получил инструкцию, чтобы довести до вашего сведения, чтобы все присутствующие покинули зал заседаний, потому что караул устал». Увечері того ж дня депутати, що прийшли знову на засідання Установчих зборів до Таврійського палацу, були зустрінуті караулом, озброєним кулеметами та артилерією. Наступного дня більшовики видали декрет про розпуск Установчих зборів.
22 січня - У будинку Педагогічного музею в Києві почалось закрите засідання Малої Ради, на якому було затверджено IV Універсал, що проголосив Україну незалежною державою.
27 січня - На екрани США вийшов фільм "Тарзан з племені мавп" з Елмо Лінкольном у головній ролі. Німа стрічка, поставлена за твором Едгара Берроуза, стала першою у цілій низці фільмів про Тарзана. Лише найзнаменитіший виконавець цієї ролі олімпійський чемпіон Джонні Вайсмюллер зіграв з 1932 по 1948 рік у 11 фільмах, а на сьогодні кількість екранізацій пригод Тарзана перевищує сотню.
29 січня - Силами полків вільного козацтва, Гордіївського полку і куреня січових стрільців почалось придушення повстання робітників кількох київських заводів, підняте 27 січня на підтримку наступаючим на Київ російським частинам. Уранці 4 лютого військам Центральної Ради вдалося оволодіти територією заводу "Арсенал", і захоплені три сотні арсенальців тут же були розстріляні або заколоті багнетами.
29 січня - В ході Першої російсько-української війни відбувся бій під Крутами - близько 300 юнаків Військової школи і студенти київських гімназій, що утворили Помічний Курінь Студентів Січових Стрільців під командуванням капітана Гончаренка, зазанали поразки від більшовицьких військ Михайла Муравйова. Пізніше, коли Крути знову відійшли до УНР, на місці бою було зібрано останки полеглих, перевезено до Києва і 19 березня з військовими почестями поховано в братській могилі на Аскольдовому цвинтарі.
6 лютого - Декретом уряду в Росії введено григоріанський календар, за яким день після 31 січня оголошувався не 1-м, а 14 лютого.
9 лютого - Війська Червоної армії під командуванням Михайла Муравйова після п'ятиденного артилерійського бомбардування зайняли столицю Української Народної республіки Київ. Жертвами червоного терору в Києві стали кілька тисяч осіб.
9 лютого - Німеччина, Туреччина, Болгарія і Австро-Угорщина підписали в Брест-Литовську сепартний мир з Українською Народною Республікою, за умовами якого держави австро-німецького блоку визнавали незалежність УНР, що врятувало її від повного поглинання більшовицькою Росією і звільнення більшої частини України, яку натомість окупували автро-німецькі війська. Брестський договір став одним з етапів Брест-Литовського договору від 3 березня, загальним підсумком якого був вихід Росії з Першої світової війни. Нездатність Центральної Ради виконувати прийняті на себе зобов'язання привела до падіння УНР і приходу до влади в квітні гетьмана Павла Скоропадського.
14 лютого - Календар у Росії переведений на новий стиль. Після 31 січня по старому стилі наступило не 1-е, а відразу 14 лютого.
16 лютого - Створена у вересні 1917 року Литовська Рада під керівництвом Йонаса Басанавічюса одноголосно проголосила відновлення незалежності Литви як самостійної демократичної держави зі столицею у Вільнюсі.
16 лютого - У Катеринодарі (нині - Краснодар) проголошено Самостійну Кубанську Народну Республіку. Через декілька днів Кубанська Військова Рада ухвалила резолюцію про прилучення Кубані на федеративних умовах до України. Республіка проіснувала до березня 1920 року.
24 лютого - У Талліні проголошена Естонська Демократична Республіка, незалежна від Радянської Росії. Главою Тимчасового уряду обраний К. Пятс.
25 лютого - На засіданні Центральної Ради ухвалено закон про введення в Україні григоріанського календаря - 16 лютого за старим стилем оголошувалось 1 березня. На території Західної України, що свого часу знаходилась у складі Речі Посполитої григоріанський календар введено ще у жовтні 1582 року.
3 березня - Після активізації військових дій країн-учасниць Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія) проти Радянської Росії, остання була змушена підписати у Брест-Литовську сепаратний мирний договір на умовах, запропонованих супротивниками - Росія втрачала майже 1 мільйон квадратних кілометрів території. Вона визнала незалежність України і Фінляндії, мирний договір України з Німеччиною, втрачала Польщу, Естонію, Латвію і Литву, Грузію та ряд вірменських областей, які переходили до Туреччини. Однак після Листопадової революції 1918 року у Німеччині Росія в односторонньому порядку анулювала Брестський договір, у 1919 році завоювала Україну і Грузію, у 1939-у захопила частину Польщі, а в 1940 році - прибалтійські республіки.
11 березня - У форті Рейлі американського штату Канзас зафіксовано перший смертельний випадок від невідмої хвороби, а кількість хворих з аналогічними симптомами досягло близько сотні чоловік. Пандемія «іспанського грипу», що за 24 тижні охопила третину людства і тривалий час неправильно ідентифікувалась, привела до загибелі близько 50 мільйонів чоловік, більше, ніж під час Першої Світової війни і будь-яка інша епідемія в історії людства.
12 березня - Москва оголошена столицею Радянської Росії. Із-за наступу німецьких військ напередодні сюди з Петрограда переїхав радянський уряд.
19 березня - На II-у Всеукраїнському з'їзді рад в Катеринославі (нині - Дніпропетровськ) прийнято рішення про входження Донецько-Криворізької радянської Республіки, створеної місяць перед тим, до складу Української Радянської республіки. Остаточно Донецько-Криворізька радянська Республіка була ліквідована в лютому 1919 року.
23 березня - Центральна Рада оголосила українську мову мовою діловодства.
24 березня - Центральна Рада проголосила українську мову державною.
25 березня - Представники національних партій і рухів Білорусії оголосили про створення Білоруської Народної республіки, незалежної від Росії.
1 квітня - У Великій Британії сформовано новий рід військ - шляхом злиття Корлівських повітряних загонів і Королівської морської повітряної служби утворено Королівські військово-повітряні сили. На час завершення Першої Світової війни у листопаді 1918 року в них перебувало 300 тисяч рядових і офіцерів, а на озброєнні було майже 22 тисячі літаків, у 1945 році - майже мільйон чоловік, а у повоєнні роки ця цифра скоротилась до 150 тисяч.
2 квітня - Між азербайджанцями і більшовицьким бакинським комітетом було досягнуто перемир'я, однак вбивства і грабежі в азербайджанських кварталах Баку тривали до 5 квітня. У міжетнічних зіткеннях, що тривали тиждень, загинули тисячі людей, в основному мусульмани в Баку та інших містах Бакинської губернії.
4 квітня - В ході Першої Світової війни закінчилась 2-а битва на Соммі, одна з найпотужніших спроб німецької армії здобути перемогу на Західному фронті. Битва почалась 21 березня з масованого артилерійського обстрілу англійських позицій, що змусило погано підготовлену 5-у британську армію відступити і дало змогу німцям за тиждень підійти до Парижу на відстань 80 миль. 2 квітня на захист Парижу виступили американські війська під командуванням генерала Джона Першинга, котрим разом з британськими і французькими частинами вдалось зупинити наступ виснажених німецьких армій. У 2-й битві на Соммі кількість вбитих і поранених з обох боків склала близько 400 тисяч чоловік.
8 квітня - В російській Червоній Армії введено інститут військових комісарів для контролю за діями професійних військових "старої школи".
9 квітня - Верховна рада Молдавської Демократичної республіки, яка 6 лютого 1918 року вийшла зі складу Росії, проголосувала за приєднання Бесарабії до складу Румунії, де вона перебувала наступні 22 роки.
20 квітня - За день до своєї загибелі німецький льотчик-ас Манфред фон Ріхтгофен, відомий як "Червоний Барон", збив 79-й і 80-й літаки супротивника. Це найкращий здобуток серед авіаторів за Першу світову війну.
21 квітня - У небі над Францією збито літак 25-літнього Манфреда фон Ріхтгофена, легендарного німецького льотчика-аса: в часи дерев'яних і напівфабричних літаків, коли перемога у 20 боях робила людину героєм, Ріхтгофен, прозваний "червоним бароном" за колір, в який був вифарбуваний його "Фоккер", за три роки збив 80 ворожих літаків, побивши всі рекорди на всіх фронтах Першої світової війни.
22 квітня - У Баку проголошено незалежну від Росії Закавказьку Демократичну Федеративу Республіку. Через місяць вона розпалась на три держави - республіки Грузія (26 травня), Азербайджан (28 травня) і Вірменія (30 травня).
24 квітня - Під містечком Віллер-Бретонне (Північна Франція) відбувся перший танковий бій - група з трьох наступаючих німецьких танків A7V наткнулася на групу з трьох британських танків Mark IV, два з яких були оснащені лише кулеметами для підтримки піхоти. У результаті перестрілки вони були пошкоджені, а третій британський танк, оснащений гарматою, зумів підбити один танк супротивника, після чого решта два німецьких танки відступили. Того ж дня німецький та британські танки були відремонтовані і продовжили бойові дії.
28 квітня - Сприяючи планам Української Народної Громади, яка у своїх лавах об'єднувала землевласників і військових і відкрито відстоювала необхідність встановлення в Україні сильної диктаторської влади, здатної вивести країну з безладдя та анархії, командування півмільйонного угруповування австро-німецьких військ, що зайняло Україну, зупинило засідання Центральної Ради, яка саме обговорювала проект конституції УНР.
29 квітня - Через день після блокування роботи Центральної Ради на Хліборобському конгресі, що відбувся у Києві за участю 8 тисяч делегатів, гетьманом України був обраний генерал Павло Скоропадський, який став односібним главою Української Держави. Завдяки нейтральній позицій щодо гетьманців більшості партій та військових переворот відбувся практично без пострілів і крові.
10 травня - Британський трансатлантичний лайнер «Олімпік», перший із серії з суперлайнерів (інші два - «Титанік» і «Британіка»), переобладнаний в роки Першої світової війни у військове судно, пропливаючи затокою Ла-Манш, на повному ходу протаранив носовою частиною німецький підводний човен U-103, розрубавши його навпіл. U-103 затонув, врятуватись вдалось 31 німецьким морякам. Після війни «Олімпік» був знову реконструйований під пасажирське судно і був у експлуатації до 1935 року, здійснивши 258 трансатлантичних плавання.
26 травня - У Тифлісі (нині - Тбілісі) проголошено незалежність Грузії, котру вона втратила восени 1921 року після окупації країни більшовиками.
28 травня - Після розпаду Транскавказької федеративної республіки Вірменія і Азербайджан проголосили свою незалежність і створення Республіки Вірменія та Азербайджанської Демократичної республіки.
18 червня - Щоб не втратити військові кораблі згідно з рішенням Брестського миру, у Цесімській бухті Новоросійська під керівництвом Федора Раскольникова затоплено російський Чорноморський флот (1 лінкор і 9 есмінців).
5 липня - У Москві відбувся Перший з’їзд Комуністичної партії (більшовиків) України, на якому було прийнято рішення увійти до складу Російської КП(б) із збереженням власної назви. Першим українських комуністів очолив Георгій П`ятаков, але вже в вересні того ж року на цій посаді його замінив Серафима Гопнер.
6 липня - У Москві вибухом бомби, кинутої лівим есером Яковом Блюмкіним, смертельно поранено посла Німеччини Мірбаха, що стало сигналом до початку антибільшовицького повстання лівих есерів, котре вдалося придушити 7 липня силами латиських стрілків під керівництвом Вацетіса. Керівництво партії лівих есерів було заарештоване, їх делегати були позбавлені права брати участь у роботі З'їзді рад, а замість Фелікса Дзержинського колегію ВЧК очолив Яків Петерс, який виключив з неї усіх лівих есерів. Невдале повстання лівих есерів привело до створення в Росії однопартійного комуністичного уряду на наступні 73 роки.
8 липня - Згідно із законом, підписаним гетьманом Скоропадським, створено вищу судову інституцію України - Державний сенат Української держави, який очолив міністр освіти Миколу Василенко.
10 липня - Німецький генерал Еріх Людендорф відмовив Україні в проханні дати в її розпорядження частину кораблів захопленого у Росії Чорноморського флоту, як це належало зробити за умовами Брестського договору.
11 липня - Литовська Тариба (Державна рада) проголосила створення Королівства Литва і запросила на престол німецького принца Вільгельма фон Ураха, який мав коронуватися під іменем Міндовг II. Королівство проіснувало до 2 листопада, коли монархія була замінена на республіку.
15 липня - В ході Першої Світової війни розпочалась Друга битва на Марні - це був останній наступ німців і він був відбитий після контрнаступу французів.
16 липня - Гетьман Павло Скоропадський затвердив зразок морського прапора України - а білому полі розміщувався прямий синій хрест із каймою такого ж кольору, у лівому верхньому куті зображувався національний прапор невеликого розміру із видрукованою золотом печаткою св. Володимира посередині. Зараз ВМСУ використовують прапор фактично такого ж дизайну (без тризуба).
17 липня - В Єкатеринбурзі більшовики на виконання постанови виконкому Уральського обласної Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів стратили колишнього імператора Миколу ІІ разом із сім'єю - царицею, п'ятьма дітьми і чотирма наближеними особами. Це поклало край існуванню монархічної династії Романових, що правила Росією понад 300 років.
17 липня - Гетьман України Павло Скоропадський підписав Закон про заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету. Першим ректором університету було обрано відомого вченого-мовознавця, професора, активного учасника українського державотворення Івана Огієнка. Станом на 1 липня 1919 року в університеті нараховувалось 5 факультетів: історико-філологічний, фізико-математичний, правничий, богословський, сільськогосподарський.
17 липня - Після повалення радянської влади в результаті повстання Чехословацького корпусу в Омську проголошена Сибірська республіка на чолі з Петром Вологодським. У вересні цього ж року республіка була самоліквідована після створення Уфимської директорії, якій була передана влада над Сибіром.
24 липня - Гетьман Павло Скоропадський затвердив закони про загальну військову повинність і кримінальну відповідальність за перевищення максимально встановлених цін і спекуляцію.
2 серпня - Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави.
7 серпня - Україна і Область Війська Донського підписали договір про розмежування кордону і взаємне визнання незалежності й суверенності. Цей документ доповнювався "Додатковою секретною угодою" уповноважених донського та гетьманського урядів, згідно з якою Київ зобов'язувався якнайшвидше постачити донському війську озброєння та військове спорядження з розрахунку на три корпуси з майна, що залишилося "понад кількість, необхідну для укомплектування кількості українських військ, встановленої за угодою з Центральними державами".
8 серпня - На Західному фронті почалась Ам'єнська операція англо-французьких війск («Чорний день Німеччини») - широкомасштабний наступ союзних військ проти німецької армії під час Першої світової війни, який завершився 13 серпня проривом німецького фронту і перемогою військ Антанти.
17 серпня - Гетьман Скоропадський видав розпорядження про встановленя в Україні 8-годинного робочого дня.
30 серпня - На колишньому заводі Міхельсона в Замоськворецькому районі Москви 28-літня есерка Фанні Каплан трьома пострілами тяжко поранила лідера більшовиків Володимира Леніна. Цього ж дня в Петрограді есером Левом Канегіссером був убитий голова петроградського ЧК Моісей Соломонович Урицький. Ці дві події дали поштовх до початку більшовицького "червоного терору", котрий охопив усю країну і призвів до сметрті тисяч людей.
15 вересня - В ході Першої Світової війни союзницькі війська почали наступ на Македонському фронті, завдавши нищівної поразки болгарській армії. Частина відступаючих військ вчинила заколот і вирушила маршем на Софію для повалення влади царя Фердинанда і пронімецького уряду країни, непродумана політика котрих поставила країну у принизливе положення і привела до загибелі близько 100 тисяч і пораненню близько 300 тисяч військових із 900 тисяч (40% чоловічого населення), мобілізованих на фронти Першої Світової. У жовтні заколотники змусили уряд капітулювати і зректися Фердинанда престолу на користь свого сина Бориса III.
1 жовтня - В ході Першої Світової війни об'єднані арабо-британські війська відвоювали у турків Дамаск, завершивши звільнення Аравії. Стратегічним керівником операції був Т.Лоуренс, легендарний британський розвідник, відомий також як Лоуренс Аравійський. Він сподівався, що Аравія стане єдиною державою, але зразу після звільнення Сирії різні арабські племенні та політичні угруповування почали конфронтувати між собою і Лоуренс залишив Близький Схід, виїхавши до Британії. Вважаючи, що його місія по створенню вільної об'єднаної арабської держави не виконана, Лоуренс відмовився від нагороди, котру король Георг V мав намір йому вручити за перемогу над турками.
8 жовтня - В ході боїв біля Аргону (Франція) під час Першої Світової війни американський капрал Елвін Каллем Йорк з примітивної зброї вбив 25 і взяв у полон 132 німецьких солдата. Це врятувало невеликий загін Йорка від знищення під вогнем з німецького дзоту. За свій подвиг капрал був нагороджений Конгресом США Медаллю слави.
16 жовтня - Під тиском Антанти імператор Австро-Угорської імперії Карл I видав маніфест, в котрому визнав право народів, що населяли імперію на самовизначення. Цього ж дня ним було заявлено про намір створит союзну державу чотирьох народів - австро-німецького, чеського, південнослов'янського і українського. На всій території Габсбургської імперії маніфест був сприйнятий як сигнал до утворення національних держав.
16 жовтня - На з'їзді Вільного козацтва у Чигирині делегати від 5 українських губерній і Кубані обрали отаманом Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського. Цього ж дня він видав указ про відродження козацтва, в яке було записано близько 150 тисяч сімей.
17 жовтня - Парламент Угорщини розірвав унію з Австрією і проголосив незалежність країни.
18 жовтня - У Львові на зборах українських депутатів австрійської Державної Ради і членів Палати Панів, українських представників галицького і буковинського сеймів було утворено Українську Національну Раду, яка очолила український національний рух в Австро-Угорській імперії.
19 жовтня - У Львові Українська Національна Рада (УНРада), політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії, проголосила створення Української держави у вигляді конфедерації незалежних держав всіх складових націй Австрійської імперії — на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Першим презудентом ЗУНР став президент УНРади Євген Петрушевич.
28 жовтня - В умовах військової поразки і розпаду Австро-Угорської імперії створений влітку в Празі Національний комітет, в котрий увійшли представники всіх чеських політичних партій, оголосив про створення незалежної Чехословацької республіки, президентом котрої став відомий політичний діяч і філософ Томаш Масарик.
29 жовтня - У Москві на I Всеросійському з'їзді союзів робітничої та селянської молоді утворено Російський комуністичний союз молоді (РКСМ), котрий у 1924 році став Ленінським, а у 1926-у - Всесоюзним.
29 жовтня - В Загребі Народне віче словенців, хорватів і сербів проголосило незалежну державу, яка через місяць об'єдналось з королівством Сербія.
30 жовтня - В Мудросі на борту англійського лінкора "Агамемнон" Османська імперія капітуляцію в Першій Світовій війні.
30 жовтня - Національні збори Словаччини прийняли «Мартинську декларацію», за якою Словаччина відокремлювалася від Угорщини і входила до складу нещодавно утвореної Чехословаччини.
1 листопада - Підрозділи українських січових стрільців зайняли найважливіші установи Львову, включаючи будівлі губернаторства, муніципалітету, військові казарми і поліції, вивісили на ратуші жовто-блакитний прапор, проголосивши у місті владу Української Національної Ради. Повстання у Львові, на дві третини населеному поляками, зазнало поразки через три тижні і стало початком Польсько-української війни.
3 листопада - Скликане у Чернівцях народне віче прийняло рішення про приєднання Північної Буковини до України.
3 листопада - Після отримання наказу німецького командування про вихід кораблів у відкрите море для ведення бою з англійським флотом, моряки і солдати кільського гарнізону організували демонстрацію протесту і відмовились виконати наказ. Наступного дня демострація, підтримана робітниками Кіля переросла у повстання всього флоту, локалізувати і придушити котре не вдалось, - воно почало поширюватись на інші міста Німеччини і переросло в Листопадову революцію, котра привела до повалення монархії Гогенцоллернів.
9 листопада - В ході Листопадової революції в Німеччині рейхсканцлер Макс Баденський повідомив про зречення імператора Вільгельма II від престолу і призначення Фрідріха Еберта новим канцлером. Цього ж дня німецькі соціал-демократи проголосили створення Німецької республіки, а крайні ліві - Німецької соціалістичної республіки.
11 листопада - О 5-10 ранку в залізничному вагоні маршала Франції Фердинанда Фоша в Комп'єнському лісі німецька делегація, очолювана депутатом рейхстагу Маттіасом Ерцбергером, підписала перемир'я з Антантою. Висунуті переможцями умови мали ультимативний характер і були безумовно прийняті Німеччиною. Через шість годин угода набула чинності - об 11-й годині 11-го дня 11-го місяця 1918 року закінчилась Перша Світова війна. У Німеччині Комп'єнське перемир'я було сприйняте як національне приниження, натомість у Франції воно сприймалося як торжество історичної справедливості і як вияв військової могутності та провідної ролі у світі країни, яка на своїх плечах винесла основний тягар війни.
11 листопада - Регентська рада Польського королівства склала свої повноваження і передала всю повноту влади генералу Йозефу Пілсудському, який 14 листопада був проголошений Начальником Польської Республіки.
12 листопада - Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію української православної церкви.
12 листопада - Після проголошення напередодні у Відні Тимчасовими урядом, обраним Національними зборами, демократичної республіки Німецька Австрія, імператор Австро-Угорщини Карл I зрікся престолу.
13 листопада - У зв'язку з поразкою Німеччини в Першій Світовій війні уряд Радянської Росії анулював Брестський мир, підписаний у березні, і німецькі війська вимушено почали залишити окуповані території Білорусії та України.
13 листопада - Імператор Австрії Карл I та король Угорщини (під іменем Карл IV) зрікся угорського престолу престолу (угорський парламент проглосив його позбавленим влади ще 5 листопада). Він став останнім австро-угорським монархом з династії Габсбургів.
13 листопада - Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», яким проголосила створення на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
14 листопада - На першому засіданні Національних зборів Томаш Масарик обраний президентом Чехословацької республіки.
16 листопада - Після зречення Карл IV Габсбурга корони Угорщини прем'єр-міністр Міхай Карої проголосив створення Угорської Демократичної республіки і став її тимчасовим президентом. 11 січня 1919 року він був затверджений на цій посаді офіційно і через два місяці втратив свій пост в результаті проголошення соціал-демократами і комуністами Угорської Радянської республіки.
18 листопада - В умовах окупації Латвії німецькими, англійськими і російськими військами проголошено незалежність Латвійської Республіки; першим главою уряду обрано Карліса Улманіса.
18 листопада - Після розгону Уфимської директорії російський адмірал Колчак проголошений Верховним правителем Росії, під владою котрого опинились Урал, Сибір і Далекий Схід. Білогвардійська армія Колчака, головна антибільшовицька сила на Сході Росії, була розбита Червоною Армією в лютому 1920 року.
26 листопада - Велика народна скупщина Чорногорії, що зібралась у місті Подгоріца, прийняла рішення про входження Чорногорії до складу Королівства Сербія.
27 листопада - Відбулося перше установче Спільне зібрання Української Академії Наук, на якому президентом Академії було обрано Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського.
30 листопада - Острів Ісландія визнаний Данією незалежним і пов'язаним з нею лише особистою унією. 17 червня 1944 року Ісландія вийшла із союзу з Данією і була проголошена республікою.
1 грудня - Від імені сербського короля Петра I спадкоємець престолу Александр I Карагеоргієвич проголосив створення Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. - Югославія). Принц-регентом став його батько, Петр I Карагеоргієвич. Нове Королівство було складене з досі незалежних королівств Сербії і Чорногорії (які об'єднались за місяць до того), а також частини території Австро-Угорщини.
14 грудня - Після дводенних боїв корпус січових стрільців Євгена Коновальця зайняв Київ, що знаменувало перемогу повстання Директорії під головуванням Володимира Винниченка проти влади гетьмана Павла Скоропадського.
14 грудня - Втративши підтримку як російських монархічних кіл та українських політичних партій, так і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади, передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком.
26 грудня - У Києві Директорія на чолі з Володимиром Винниченком, яка в результаті повстання повалила владу гетьмана Павла Скоропадського, проголосила відновлення Української Народної Республіки та створення уряду на чолі з Володимиром Чехівським.
Народилися 1918 року
15 січня - 19 січня 1981, Лариса Архипівна Руденко, українська співачка (меццо-сопрано).
15 січня - 28 вересня 1970, Гамаль Абдель Нассер, президент Єгипту (1956-70 рр.).
26 січня - 25 грудня 1989, Ніколае Чаушеску, президент Румунії (1974-89 рр.), генеральний секретар компартії Румунії (1955-89 рр.).
29 січня - 1 квітня 2010, Джон Форсайт (Джон Лінкольн Фройд), американський кіноактор ("Готель кохання", "Династія", "До Риму з любов'ю", "Справедливість для всіх").
17 лютого - 16 лютого 1990, Володимир Васильович Щербицький, український політичний діяч, перший секретар ЦК КПУ (1972-89 рр.).
3 квітня - 14 липня 1995, Олесь Гончар (Олександр Терентійович Гончар), український письменник ("Прапороносці", "Тронка", "Собор", "Берег любові", "Циклон"), академік, громадський діяч.
23 квітня - 23 жовтня 2001, Георгій Віцин, російський кіноактор ("Самогонники", "Не може бути", "Невиправний брехун").
23 квітня - 14 квітня 2009, Моріс Дрюон, французький письменник ("Сильні світу цього", "Прокляті королі", "Мемуари Зевса").
25 квітня - 15 липня 1996, Елла Фіцджеральд, американська джазова співачка, лауреат 12-и нагород "Греммі" ("Sing Me A Swing Song", "Take Another Guess", "The Dipsy Doodle", "If Dreams Come True", "Showed Me the Way").
26 квітня - 25 січня 2004, Фанні (Франсина) Бланкерс-Кун, голландська спортсменка-легкоатлетка; перша жінка, що виграла на одній Олімпіаді (1948) чотири золоті медалі (біг 100 м, 200 м, 80 м з бар'єрами, естафета 4х100 м), чемпіонка Європи (1946-50 рр.), рекордсменка світу (1938-54 рр.) з бігу на різні дистанції, стрибках у довжину і висоту, п'ятиборстві.
11 травня - 15 лютого 1988, Річард Філліпс Фейнман, американський фізик-теоретик, один з основоположників квантової електродинаміки, Нобелівський лауреат (1965).
12 травня - 22 листопада 2001, Мері Кей Еш, засновниця кометичної компанії Mary Kay Cosmetics.
10 липня - Джеймс Олдрідж, англійський письменник (Справа честі, Останній дюйм, Син земли чужої).
13 липня - 26 травня 1955, Альберто Аскарі, італійський автогонщик, чемпіон світу в перегонах "Формули-1" (1952, 1953); загинув під час тренувальних заїздів на трасі в Монці.
14 липня - 30 липня 2007, (Ернст) Інгмар Бергман, шведський театральний і кінорежисер, володар «Оскара» (Крізь темінь скла [1961], Сьома печать, Крики і шепіт, Фанні і Александр, Чарівна флейта, Сором).
18 липня - 5 грудня 2013, Нельсон Мандела, борець за права людини (відбув 28 років ув'язнення за свої переконання), перший чорношкірий президент Південно-Африканської республіки (1994-1999 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1993).
9 серпня - 5 грудня 1983, Річард Олдріч, американський кінорежисер (Содом і Гоморра, Брудна дюжина, Хлопець з Сан-Франциско).
25 серпня - 14 жовтня 1990, Леонард Бернстайн, американський композитор (Вестсайдська історія, Моя сестра Елейн, Вік турботи, Моє місто), піаніст, диригент (Ньюйоркський філармонічний оркестр).
28 вересня - 2 вересня 1970, Василь Олександрович Сухомлинський, український педагог, письменник (Серце віддаю дітям, Про виховання).
11 жовтня - 29 липня 1998, Джером Роббінс (Рабинович), американський хореограф, кінорежисер, лауреат «Оскара» (Вест-сайдська історія [1961], Туфлі на високих підборах, Скрипаль на даху).
17 жовтня - 14 травня 1987, Рита Хейворт (Маргарита Кармен Кансіно), американська кіноактриса (Міс Седі Томпсон, Окремі столи, Ти ніколи не розбагатієш); секс-символ 1940-х років.
14 листопада - 3 вересня 1932, Павлик Морозов (Павло Трофимович Морозов), російський піонер, несвідома зрада котрого власного батька і смерть від руки діда десятиліттями ставилась радянськими комуністами за взірець для наслідування, а насправді виявилась трагедією дитини, що стала жертвою жорстокого часу і обставин.
21 листопада - 16 червня 2001, Михайло Андрійович Глузький, російський актор (Кавказька полонянка, Премія, ТАРС уповноважений заявити) українського походження.
27 листопада - Борис Євгенович Патон, український вчений в галузі металургії, директор Інституту електрозварювання (з 1953 р.), президент Академії наук України (з 1962 р.).
1 грудня - 8 липня 1989, Платон Іларіонович Майборода, український композитор, автор пісень (Білі каштани, Пісня про рушник), музики до кінофільмів; брат Платона Майбороди.
11 грудня - 3 серпня 2008, Олександр Ісаєвич Солженіцин, російський письменник ("Один день з життя Івана Денисовича", "Архіпелаг ГУЛАГ", "В крузі першому"), лауреат Нобелівської премії з літератури (1970).
21 грудня - 14 червня 2007, Курт Вальдхайм, австрійський політик, Генеральний секретар ООН (1971-81 рр.), президент Австрії (1986-92 рр.).
23 грудня - 10 листопада 2015, Гельмут (Генріх Вальдемар) Шмідт, німецький політик, п'ятий федеральний канцлер ФРН (1974—82 рр.).
25 грудня - 6 жовтня 1981, Анвар ель-Садат, президент Єгипту (1970-81 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1978).
Померли 1918 року
6 січня - Георг Фердинанд Кантор, німецький математик, основоположник теорії множин. 98 років тому, в 73 роки (нар. 3 березня 1845 р.).
31 січня - Іван Павлович Пулюй, український фізик і електротехнік, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі. 98 років тому, в 73 роки (нар. 2 лютого 1845 р.).
7 лютого - Володимир (Священомученик), Василь Никифорович Богоявленський, Київський і Галицький православний митрополит (1915—18 рр.), перший новомученик часів комуністичного гоніння на церкву 20 століття. 98 років тому, в 70 років (нар. 1 січня 1848 р.).
25 березня - Клод Дебюссі, французький композитор-імпресіоніст (Діва-обранниця, Ноктюрни, Струнний квартет). 98 років тому, в 56 років (нар. 22 серпня 1862 р.).
15 квітня - Іван Нечуй-Левицький (Іван Семенович Левицький), український письменник (Микола Джеря, Кайдашева сім'я, Дві московки, Над Чорним морем, Маруся Богуславка), етнограф і фольклорист. 98 років тому, в 80 років (нар. 25 листопада 1838 р.).
20 квітня - Фердинанд Браун, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії (1909 р.; разом з Гульєльмо Марконі за винайдення безпровідного телеграфа). 98 років тому, в 68 років (нар. 6 червня 1850 р.).
21 квітня - Манфред фон Ріхтгофен, німецький льотчик-ас ("Червоний барон"); у роки Першої Світової війни збив 80 літаків; загинув у бою. 98 років тому, в 26 років (нар. 2 травня 1892 р.).
28 квітня - Гаврило Принцип, сербський терорист; вбивця австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда. 98 років тому, в 24 роки (нар. 25 липня 1894 р.).
5 травня - Ніко Піросмані (Піросманішвілі), грузинський художник. 98 років тому, в 56 років (нар. 1862 р.).
11 липня - Михайло Артемович Муравйов, російський революціонер (есер), командир загонів Червоної гвардії. 98 років тому, в 38 років (нар. 25 вересня 1880 р.).
17 липня - Микола II Олександрович (Романов), останній російський імператор (1894-1917 рр.). 98 років тому, в 50 років (нар. 18 травня 1868 р.).
26 липня - Мік (Едвард) Меннок, англійський льотчик-ас, герой Першої Світової війни; збив 73 літаків, загинув у бою. 98 років тому, в 31 рік (нар. 24 травня 1887 р.).
3 вересня - Фанні Каплан (Фейга Хаїмівна Ройтблат), російська революціонерка; звинувачена у замаху на Леніна. 98 років тому, в 28 років (нар. 10 лютого 1890 р.).
5 жовтня - Ролан Гаррос, французький льотчик-ас, герой Першої світової війни; першим перелетів Середземне море (1913) 98 років тому, в 30 років (нар. 6 жовтня 1888 р.).
9 листопада - Гійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький), французький поет (Життя присвятити коханню, Міст Мірабо, Алкоголи). 98 років тому, в 38 років (нар. 26 серпня 1880 р.).
2 грудня - Едмон Ростан, французький поет і драматург ("Сірано де Бержерак"). 98 років тому, в 50 років (нар. 1 квітня 1868 р.).

Головні події 1918 року

11 березня 1918 року у форті Рейлі американського штату Канзас зафіксовано перший смертельний випадок від невідм..
11 березня
28 жовтня 1918 року створений влітку в Празі Національний комітет, в котрий увійшли представники всіх чеських по..
28 жовтня
Після зречення Карл IV Габсбурга корони Угорщини 16 листопада 1918 року прем'єр-міністр Міхай Карої проголосив с..
16 листопада
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх