4 січня • Із Шрі-Ланки (до 1972 р. Цейлон) почато виведення індійських військ по підтриманню миру, введених на територію цієї республіки згідно з індійсько-ланкійськими угодами від 29 липня 1987 року.
10 січня • В рамках міжнародних зусиль, направлених на припинення багаторічної, кривавої громадянської війни, Куба почала вивід своїх військ з Анголи, майже через 13 років після появи там першого контингенту. У громадянську війну, що почалась в 1975 році практично зразу ж після проголошення незалежності країни, були втягнуті Радянський Союз, США, Португалія та Південна Африка, які матеріально чи своєю військовою присутністю підтримували воюючі організації: США виступили на боці Національного Фронту Визволення Анголи (ФНЛА), Радянський Союз, НДР і Куба — на боці Народного Руху за Визволення Анголи (МПЛА), а Національний Союз за Повну Незалежність Анголи (УНІТА) отримував допомогу звідки це лише було можливо, включаючи Португалію, Південну Африку і Китай. У 1991 році, після завершення виведення кубинських військ, в Анголі було досягнуто перемир'я і у 1992 році проведено багатопартійні вибори, на яких перемогу здобула МПЛА.
12 січня • З 12 по 19 січня в СРСР проведено всесоюзний перепис населення. За його підсумками було встановлено, що загальна чисельність населення в Радянському Союзі становить 286717 тисяч осіб.
13 січня • По всій Великобританії комп'ютери були вперше паралізовані вірусом "Friday the 13th" ("П'ятниця, 13-е"), відомим також під назвою "Jerusalem", котрий періодично активізується в дні, коли 13 число припадає на п'ятницю.
лютий
3 лютого • В результаті військового перевороту генерал Алфредо Стресснер, президент-диктатор, що керував Парагваєм більше 30-и років, втратив владу. Керівник путчу 65-річний генерал Андрес Родрігес проголосив перехід до демократичного шляху розвитку країни.
5 лютого • Столицю Афганістану Кабул залишив останній радянський військовослужбовець, що стало початком припинення майже десятирічної радянської окупації сусідньої країни. Через два тижні всі радянські війська були виведені з Афганістану.
10 лютого • 47-річний Рональд Браун став першим чорношкірим керівником ведучої політичної партії США — його обрано головою Національного комітету Демократичної партії. На цьому посту він відіграв ключову роль під час президентських виборів 1992 року, коли Білл Клінтон став першим президентом-демократом за попередні 12 років.
10 лютого • Американський хіт-парад очолила Пола Абдул з піснею "Opposites Attract". Це був її четвертий сингл з альбому "Forever Your Girl", який протягом року виходив на перше місце.
11 лютого • На засіданні ЦК Угорської соціалістичної робітничої партії прийнято рішення про введення в країні багатопартійної системи.
14 лютого • Вождь ісламської революції в Ірані айятолла Хомейні у релігійному едикті (фетві) закликав своїх послідовників і всіх мусульман до фізичного знищення англо-іранського письменника Салмана Рушді, автора книги "Сатанинські вірші", оголошеної айятоллою богохульницькою. Від рук релігійних екстремістів загинув перекладач «Сатанинських віршів» на японську мову, були поранені італійський перекладач і норвезький видавець. У Англії були підірвані бомби у магазина фірми «Penguin Books», де книга була виставлена на продаж. У березні 1989 року фетва привела до розриву дипломатичних відносин між Великобританією і Іраном.
14 лютого • На зустрічі президентів Нікарагуа, Гондурасу, Гватемали, Коста-Ріки і Сальвадору, представники лівацького Сандіністського уряду Нікарагуа погодились звільнити політичних в'язнів і протягом року провести вільні вибори; у відповідь Гондурас заявив про закриття на своїй території всіх баз антисандіністських партизанів.
15 лютого • Керівництво СРСР оголосило, що територію Афганістану залишив останній радянський солдат — закінчилась більш, ніж дев'ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу, в якій і сьогодні ще триває громадянська війна. Захищати революцію в "братерській" країні були прикликані понад 150 тисяч українців. Більш трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами, близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими; уже дома, від ран, хвороб і самогубств умерло більш 4 тисяч українських "афганців".
22 лютого • 49-річна американська співачка Тіна Тернер отримала премію "Греммі" в категорії "Краща жінка-роквиконавець". Почавши в 1981 році свою кар'єру заново і фактично з нуля, у 1984 році Тіна Тернер записала свій сольний альбом "", що розійшовся тиражем 5 мільйонів екземпдярів, кілька хітів — у кінці 1980-х і у 1991 році була занесена до Залу слави рок-н-ролу.
27 лютого • В столиці Венесуели Каракасі спалахнули масові заворушення, спричинені різким підвищенням цін, зокрема на продукти харчування. Досить швидко вони перекинулись на провінційні міста і тривали до середини березня. В ході їх придушення 256 чоловік були вбиті і біля 2 тисяч отримали поранення.
березень
5 березня • На телеканалі «Disney Channel» відбулась прем'єра мультсеріалу «Чіп і Дейл спішать на допомогу». Серіал виходив до 1993 року і всього було показано 65 серій. Прем'єра україномовної версії відбулася 22 листопада 2011 року на каналі "1+1".
15 березня • За ініціативою Генерального секретаря ЦК Компартії СРСР Михайла Горбачова Пленум ЦК КПРС приняв рішення про проведення аграрної реформи сільського господарства, зокрема про розвиток фермерських господарств при збереженні старої системи колгоспів і радгоспів. Однак, ініціатива Горбачова була половинчатою і запізнілою — сільське господарство Радянського Союзу так ніколи і не змогло вийти на необхідний рівень розвитку.
24 березня • Біля берегів Аляски сів на мілину і дав тріщину трьохсотметровий супертанкер "Valdez" компанії Exxon — в океан вилилось одинадцять мільйонів галонів нафти і на поверхні утворилась пляма площею понад тисячу квадратних кілометрів. Ліквідація наслідків аварії зайняла близько трьох років і обійшлась компанії Exxon в 2.1 мільярдів доларів прямих затрат і 1 мільярд — на виплати компенсацій по судових позовах.
25 березня • Мадонна вийшла на перше місце британського та американського хіт-парадів з піснею «Like A Prayer».
26 березня • В Радянському Союзі вперше на альтернативній основі пройшли вибори народних депутатів, які стали початком реальних змін в політичній системі країни
29 березня • Фільм "Людина дощу" визнано кращим за 1988 рік; він же приніс "Оскарів" режисеру Баррі Левінгстону та актору Дастіну Хофману. Кращою актрисою Американська кіноакадемія назвала Джоді Фостер за її роль у фільмі "Звинувачений", кращим актор у епізодичній ролі — Кевіна Кляйна ("Рибка по імені Ванда"), кращою актрисою другого плану — Джину Девіс ("Випадковий турист"). Серед фільмів-номінантів за 1988 рік перебували "Небезпечні зв'язки", "Міссісіпі у вогні", "Хто підставив кролика Роджера", "Міцний горішок".
квітень
1 квітня • У місто Віндхук прибуло 4500 військовослужбовців ООН для спостереженя за процесом надання незалежності Намібії, останній колонії на африканському континенті.
2 квітня • З метою зняти напруженість у міждержавних стосунках радянський лідер Михайло Сергійович Горбачов розпочав свій візит на Кубу. Цього дня він прибув до Гавани, де попри помпезний прийом так і не зміг переконати Фіделя Кастро в необхідності проведення на Кубі економічних та політичних реформ, аналогічних започаткованих Горбачовим у СРСР. Після повідомлення про те, що СРСР більше не в змозі надавати економічну підтримку режиму Кастро в попередніх обсягах, переговори швидко зайшли в тупик і не було підписано жодного міждержавного документу чи спільної заяви.
2 квітня • Центральний комітет Палестинської національної ради обрав Ясіра Арафата Президентом самопроголошеної Палестинської держави.
5 квітня • Уряд Польщі офіційно дозволив діяльність профспілкового об'єднання "Солідарність", оголошеного поза законом сім років перед тим.
7 квітня • У результаті пожежі, яка виникла у сьомому відсіці радянського атомного підводного човна «Комсомолец», котрий знаходився в Норвезькому морі на глибині 160 метрів, субмарина затонула, що привело до загибелі 42-х з 68-и членів екіпажу.
9 квітня • У столиці Грузії Тбілісі силами армії під командуванням генерала Ігора Родіонова жорстоко придушено багатоденну мирну демонстрацію, що проходила перед Будинком уряду під антикремлівськими гаслами. Загибель у результаті надмірного застосування сили 19 осіб (з них — 16 жінок) дала поштовх до консолідації громадянського суспільства Грузії, яка цього ж дня через два роки проголосила відновлення державної незалежності.
15 квітня • Під час проведення півфінального кубкового матчу між командами "Ліверпуль" і " Ноттінгем Форест" на футбольному стадіоні "Хіллсборо" в Шеффілді (Англія) в результаті падіння трибуни загинуло 93 чоловіка і 170 отримали поранення.
17 квітня • Після семи років підпілля за рішенням варшавського суду легалізовано діяльність вільних польських профспілок "Солідарність". Їй було надано право діяти на всіх підприємствах поряд з офіційними профспілками, видавати власні газети, проводити мітинги і збори.
18 квітня • Тисячі китайських студентів вийшли на вулиці Пекіна, протестуючи проти політики уряду Китайської Народної Республіки і вимагаючи проведення в країні демократичних реформ. Стихійні протести, що розпочались у великих містах Китаю в січні 1989 року, набули найбільшої активності саме цього дня — протестуючі пройшли маршем по полощі Тяньаньмень у центрі міста і намагалися взяти штурмом штаб-квартиру Комуністичної партії в Пекіні. Починаючи з 3 червня ситуація в Пекіні стала набувати драматичного характеру, і уряд застосував збройні сили для розгону демонстрантів.
21 квітня • Через шість днів після смерті Ху-Яобанга, лідера реформістського крила Китайської компартії, близько 100 тисяч студентів зібрались на площі Тяньаньмень у Пекіні, щоб висловити свій протест авторитарно правлячому уряду. Наступного дня на площі відбувся мітинг пам'яті Ху-Яобанга, і лідери студентства передали прем'єру КНР Лі Пену петицію з вимогою зустрічі. Їм було відмовлено, і в країні почалися загальний бойкот університетів, демонстрації і акції протесту. До середини травня на площі Тяньаньмень зібралось вже понад мільйон протестуючих, до яких крім студентів долучились і представники іншіих верств населення.
26 квітня • Найсмертоносніший у світовій історії торнадо вразив центральну частину Бангладеш — загинуло понад 1300 чоловік, поранено — 12 000, 80 000 втратили житло.
травень
13 травня • Близько двох тисяч студентів оголосили голодування на пекінські площі Тяньаньмень, вимагаючи проведення у Китаї демократичних реформ.
18 травня • Верховна рада Литовської СРСР, першою з радянських республік прийняла Декларацію про суверинітет Литви.
21 травня • В Гонконгу один мільйон чоловік (шоста частина населення) взяв участь в демонстрації на підтримку студентів, що виступили на площі Тяньаньмень у Пекіні з вимогами проведення демократичних реформ у Китаї.
24 травня • На екрани 2 327 кінотеатрів США вийшов фільм «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» з Гаррісоном Фордом у головній ролі. Фільм Стівена Спілберга і Джорджа Лукаса побив рекорди касових зборів у перший же день і зібрав уцілому 474 171 806 доларів при бюджеті 55,4 мільйона.
червень
3 червня • Для придушення масової демонстрації на площу Тяньаньмень в Пекіні введено урядові війська, котрі отримали наказ звільнити її будь-якою ціною. 15 квітня, в день смерті Ху Яобанга, комуністичного лідера Китаю, що проводив у країні демократичні реформи, на площі Тяньаньмень зібралось кілька сот тисяч студентів. 27 квітня після проведеної на площі офіційної похоронної церемонії, студенські активісти передали уряду петицію з вимогою зустрічі з новим лідером Лі Пеном. У зустрічі було відмовлено, і до Пекіну вирушили студенські колони з більш, ніж 40 університетів по всій країні. На середину травня кількість демонстрантів на площі Тяньаньмень становила більше мільйона. 20 травня у Пекіні було введено надзвичайний стан і армія отримала наказ розігнати демонстрантів. Однак, більшість армійських частин у столиці були блоковані демонстрантами і лише 3 червня війська увійшли на площу Тяньаньмень. Бійня тривала протягом двох днів і привела до загибелі сотень, якщо не тисяч, людей (точні цифри невідомі).
4 червня • Поблизу Уфи (Башкирія) із-за витоку газу з магістрального продуктопроводу відбувся вибух газової хмари в момент проходження через неї зустрічних поїздів "Новосибірськ-Адлер" і "Адлер-Новосибірськ". В результаті аварії загинуло 575 осіб і 623 отримали тяжкі поранення.
4 червня • Площа Тяньаньмень в Пекіні стала місцем кривавого розгону китайською армією масової демонстрації, яка тривала з 27 квітня. Те, що почалось як студентська акція на захист демократії півтора місяці перед тим, переросло у мільйонну демонстрацію всіх верств населення. Введені на площу танки відкрили вогонь і буквально їхали по рядах демонстрантів на очах мільйонів глядачів, що спостерігали за подіями в прямому ефірі по телебаченню. Кількість жертв оцінюється від сотень до кількох тисяч чоловік.
21 червня • Від землетрусу силою 7,3 бали в іранських провінціях Гілан і Занжан загинуло близько 35 тисяч чоловік.
22 червня • Уряд Анголи і антикомуністичний рух УНІТА підписали договір про припинення військового протистояння, що тривало 14 років.
26 червня • Американські кінозірки Мелані Гріффіт та Дон Джонсон одружились вдруге.
28 червня • У Києві на Республіканському стадіоні пройшов прощальний матч Олега Блохіна — збірна Радянського Союзу зустрілась зі збірною світу. Матч закінчився з рахунком 3-3 і Блохін забив гол на 90-й хвилині з пенальті.
липень
4 липня • Аварійно залишений пілотом на 41-й секунді польоту радянський винищувач «МиГ-23М», що злетів у Польщі, подолав 901км і, випрацювавши паливо, впав у Бельгії на ферму Кооіхем біля Кортрейка. Причини інциденту, який за щасливим збігом обставин призвів до загибелі лише однієї людини, так і залишились нез'ясованими.
9 липня • Вперше жіночий та чоловічий фінали Вімблдону проводились в один день — перемогли німці Штеффі Графф та Борис Бекер.
15 липня • На міжнаціональному ґрунті відбулися збройні сутички у Сухумі, столиці Абхазької АРСР. Приводом для них стали розбіжності між абхазьким і грузинським населенням у зв'язку з організацією в Сухумі філії Тбіліського державного університету. При зіткненні в хід пішли каміння, палиці, холодна і вогнепальна зброя — 11 людей загинули, 127 госпіталізували.
17 липня • УСША на авіабазі Едвардз (Каліфорнія) відбувся перший політ літака-невидимки «Стеллз», на розробку котрого було затрачено 1,3 мільярда доларів.
19 липня • На Донбасі розпочався страйк на підтримку виступі робітників Кузбасу — на цей день припинили роботу 67 шахт і шахтоуправлінь Донбасу, а також кілька шахтобудівних управлінь. Загальна кількість гірників, які залишили роботу, перевищила 222 тисячі осіб; із 24 збагачувальних фабрик області 18 стояли під загрозою зупинки.
19 липня • Польський парламент обрав Войцеха Ярузельського президентом країни.
20 липня • Президент США Джордж Буш підписав рішення про розробку довготривалої программи про будівництво космічної бази на Місяці і відправки людини на Марс.
28 липня • Верховна Рада Латвійської РСР проголосила декларацію про державний суверенітет Латвії.
29 липня • Новообраний президент Польщі Войцех Ярузельський відмовився від поста генерального секретаря Комуністичної партії.
серпень
2 серпня • В Києві на площі Жовтневої революції (нині — майдан Незалежності) обвалився балкон і масивна колонада Головпоштампту, що привело до загибелі 11 чоловік; ще двоє осіб були поранені. Серед жертв, крім п'яти киян, були також троє мешканців Сахалінської області (серед них дванадцятирічний хлопчик), двоє москвичів та один житель міста Старий Оскол.
11 серпня • Польський Сенат, в якому більшість мали представники Солідарності, прийняв резолюцію, в котрій висловлювався жаль з приводу участі Польщі в очолюваній Радянським Союзом інтервенції в Чехословаччину в 1968 році.
11 серпня • Рішенням Верховного Суду УРСР "справу Спілки визволення України" закрито через відсутність складу злочину в діях засуджених. Усіх засуджених реабілітовано.
13 серпня • В Австралії при зіткненні двох повітряних куль одна з них упала, що привело до загибелі 13 чоловік — найбільша аварія в історії повітроплавання на повітряних кулях.
19 серпня • Президент Польщі Войцех Ярузельський призначив одного з лідерів руху «Солідарність» Тадеуша Мазовецького на посаду прем'єр-міністра країни, першого некомуністичного за попередні 42 роки.
22 серпня • Спеціальна комісія Верховної ради Литви оголосили, що анексія і окупація Радянським Союзом країн Балтії в 1940 році є незаконною.
23 серпня • У 50-у річницю підписання радянсько-німецького пакту про ненапад і сектретних протоколів до них близько мільйона громадян Литви, Латвії та Естонії вистроїлись у живий ланцюг, довжиною 560 кілометрів від Талліна до Вільнюса.
24 серпня • Американська космічна станція «Вояджер-2» пройшла на відстані трьох тисяч миль повз Нептун і надіслал на Землю фотознімки планети.
31 серпня • Молдавська мова у Молдавії переведена на латиницю і оголошена державною.
вересень
8 вересня • На Перших Всеукраїнських зборах у Києві засновано «Народний Рух України за перебудову». Його першим керівником обрано поета Івана Драча.
10 вересня • Уряд Угорщини відкрив кордон з Австрією для 10 тисяч громадян Східної Німеччини, котрі прибули в країну з метою перебратися у ФРН і попросити там політичного притулку. Кількість східно-німецьких біженців, котрі щодня перетинали австро-угорський кордон, формально відкритий з 2 травня 1989 року, була настільки великою, що посольства ФРН у Празі і Будапешті були не в стані прийняти заяви всіх бажаючих, проблема набула характеру міждержавного протистояння і перехід кордону було тимчасово припинено. Але після млявої реакції уряду НДР на виїзд в Австрію з посольства ФРН 108 східних німців з документами Червоного Хреста, що стався 23 серпня, угорські власті знову відкрили кордон і всі німецькі біженці змогли його перетнути.
17 вересня • У Чернівцях відкрився перший фестиваль української пісні «Червона рута», який тривав протягом восьми днів. Серед переможців у різних категоріях Василь Жданкін, Андрій Миколайчук, «Сестричка Віка», «Кому вниз», «Брати Гадюкіни», Едуард Драч, Віктор Морозов. На заключному концерті фестивалю Василь Жданкін вперше зі сцени часів радянської України виконав «Ще не вмерла Україна».
24 вересня • Папа Іван Павло ІІ привселюдно приніс вибачення Галілею й повернув йому «право бути законним сином церкви».
28 вересня • Пленум ЦК КПУ прийняв відставку першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького, який очолював партію упродовж 17 років. До виходу на пенсію його підштовхнули нездатність працювати в умовах динамічних суспільно-політичних та економічних трансформацій на хвилі зростання громадської активності. Наступним керівником республіканської парторганізації того ж дня було обрано Володимира Івашка.
жовтень
5 жовтня • 14-й Далай Лама (Тензін Г'ятсо), релігійний і політичний лідер Тібету, котрий з 1959 року вимушено живе у вигнанні, став лауреатом Нобелівської премії миру в знак визнання його багаторічної ненасильницької боротьби за незалежність батьківщини від китайскої окупації.
6 жовтня • Королева Великої Британії призначила генерал-губернатором Канади канадського українця Рея Гнатишина, вихідця з Буковини.
7 жовтня • Дебютний альбом Поли Абдул «Forever Your Girl» на десять тижнів очолив американський хіт-парад, а чотири пісні з нього протягом року займали перші місця в національному хіт-параді.
9 жовтня • По Центральному телебаченню СРСР відбувся перший сеанс оздоровлення вінницького лікаря-психотерапевта Анатолія Кашпіровського. З інтервалом у два тижні пройшли шість передач, під час яких мільйони наївних людей прислухались до "установок" цілителя, настроювали свої "будильники", зарубцьовували шрами, "розсмоктували" пухлини і підставляли до екрану хворі частини свого тіла.
15 жовтня • Під час гри проти своєї колишньої команди "Edmonton Oilers" канадський хокеїст з "Los Angeles Kings" Вейн Грецкі, набравши 1850 очок (по системі гол+пас), побив рекорд легендарного Горді Хоу. Грецкі пішов з великого спорту в 1999 році, встановивши три нових рекорди — 894 закинутих шайб, 1963 результативні передачі (2857 очок).
17 жовтня • У Сан-Франциско відбувся землетрус силою 7,1 бала по шкалі Ріхтера. 15-секундний поштовх привів до загибелі 63-х осіб і руйнації більше 100 тисяч будівель. Завдані природою збитки були оцінені в суму понад 8 мільярдів доларів.
17 жовтня • У Києві почав свою роботу I Фесиваль анімаційних фільмів "Крок".
18 жовтня • В Угорській Народній Республіці прийнято нову конституцію, котра закріпила в країні багатопартійну систему, зменшила втручаня держави в питання економіки країни і дала змогу в 1990 році провести вибори на на основі нового демократичного виборчого закону.
18 жовтня • Під тиском масового руху протесту демократичних сил Еріх Хонекер після 18 років правління знятий з постів голови Державної ради Німецької Демократичної Республіки і генерального секретаря Соцалістичної єдиної партії Німеччини (у грудні виключений з партії). Його спадкоємцем став Егон Кренц.
28 жовтня • Верховна Рада України ухвалила закон про державний статус української мови (Закон «Про мову в Українській РСР»).
листопад
9 листопада • Східнонімецькі власті дозволили вільний перетин Берлінської стіни для переходу із Східного до Західного Берліну. Наступного дня громадяни міста стихійно почали розбирати 45-кілометровий символ Холодної війни, що протягом 28 років розділяв Німеччину на два політичні табори.
10 листопада • Генеральний секретар ЦК Болгарської компартії і голова Державної ради Болгарії Тодор Живков зміщений з усіх постів. Новим лідером партії став Петр Младенов, котрий дозволив діяльність в країні опозиційних груп, зняв заборону на антиурядову пропаганду і оголосив про наміри провести вільні вибори.
17 листопада • У Празі чеська поліція жорстоко розігнала студентську демонстрацію, що привело до масових маніфестацій у всій Чехословаччині і політичної кризи, в результаті якої в країні була повалена гегемонія комуністичної партії і президентом був обраний лідер опозиції Вацлав Гавел.
22 листопада • У Бейруті, всього лише через 17 днів після обрання, від вибуху радіокерованої бомби загинув президент Лівану Рене Муавад. На місці вибуху утворилась воронка діаметром до 10 метів і глибиною до 2 метрів; крім президента загинуло більше 23-х осіб, включаючи 10-х його тілоохоронців. Муавад став четвертим за попередні 12 років ліванським лідером, що загинув у результаті теракту.
23 листопада • У матчі проти Detroit Red Wings канадець Вейн Грецкі закинув свою шестисоту шайбу в матчах НХЛ.
24 листопада • Керівництво Компартії Чехословаччини склало свої повноваження і пішло у відставку. У грудні було сформовано новий уряд, в якому комуністи складали меншість.
28 листопада • Федеральний канцлер Гельмут Коль, виступаючи в бундестазі, запропонував створити конфедерацію двох держав — ФРН і НДР.
грудень
3 грудня • Біля узбережжя Мальти завершилась неофіційна зустріч голови Верховної ради СРСР Михайла Горбачова і президента США Джорджа Буша-старшого, котрі після дводеного обговорення проблем роззброєння, регіональних конфліктів і перспектив розвитку Європи прийшли до висновку про закінчення епохи протистояння двох ідеологічних систем, що увійшла в історію під назвою "Холодна війна".
7 грудня • У 12-раундовому бою проти панамця Роберто Дюрана, що відбувся в готелі "Міраж" у Лас-Вегасі за присутності 16 тисяч глядачів, Шугар Рей Леонард вдруге захистив свій титул чемпіона світу в середній вазі.
9 грудня • Американський хіт-парад очолив Біллі Джоел з піснею «We Didn't Start the Fire». Це був його третій хіт, що вийшов на перше місце рейтингу Billboard.
15 грудня • Урядові війська і поліція при допомозі водометів розігнали масовий мітинг протесту проти насильної депортації кальвіністського священника Ласло Тьокеша, представника угорської громади, що виступив з критикою режиму. Незважаючи на багаточисельні жертви, наступного дня нові мітинги відбулись в Тімішоарі і Араді, на яких з'явилась вимога відставки президента Румунії Ніколае Чаушеску. Армія відкрила вогонь, направила проти беззбройних людей танки і бронетранспортери, за якими йшли солдати з приєднаними до автоматів штиками. Військовослужбовців, що відмовлялись убивати людей, командири розстрілювали на місці. Жертвами кривавої розправи стало близько 5 тисяч людей. У Румунії почалась революція.
16 грудня • В румунському місті Тімішоара почались перші протести — початок румунської революції.
17 грудня • Набравши 52.4% голосів 40-річний губернатор штату Алагоас, лідер правоцентристської Партії національної перебудови Фернандо Коллор ді Меллу переміг на перших після 1960 року прямих президентських виборах у Бразилії.
17 грудня • На каналі FOX вийшла перша серія анімаційного серіалу «Сімпсони». Створений Метом Ґрейнінґом, серіал випускається й досі (станом на січень 2012 року показано в ефірі 503 серії) і знайомий глядачам понад 100 країн. Журнал «Time» в 1998 році назвав «Сімпсонів» кращим телевізійним серіалом XX століття, а журнал «Men's Health» в 2005 році — Гомера Сімпсона філософом десятиліття.
20 грудня • 9 тисяч американських військовослужбовців висадились у Панамі і за підтримки уже розміщених там 17 тисяч військ розпочали операцію під кодовою назвою «Справедливість» з метою повалення режиму генерала-диктатораМануеля Норьєги, звинуваченого США у торгівлі наркотиками, рекеті, відмиванні злочинно здобутих коштів і придушенні демократичних свобод. Маючи у два рази більшу чисельність, за кілька днів опір панамських сил самооборони був придушений, Норьєга — заарештований і вивезений до США, де в 1992 році був засуджений до 40 років ув'язнення.
20 грудня • XX з'їзд Компартії Литви, що проходив у Вільнюсі, прийняв Декларацію про самостійність партії і про її вихід зі складу КПРС.
22 грудня • Близько полудня Ніколає Чаушеску вимушено залишив охоплений протестами проти його правління Бухарест, де до вечора влада перейшла до підтриманого армією Фронту національного порятунку. За кілька днів колишній лідер Румунії і його дружина були затримані військовими, віддані під трибунал і розстріляні, що поклало край 42 рокам комуністичної диктатури.
22 грудня • За згодою між канцлером ФРН Гельмутом Колем і прем'єр-міністром НДР Гансом Модровом вперше після зведення Берлінської стіни Бранденбурзькі ворота були відкриті для вільного проходу через них громадян обох держав.
23 грудня • Хітом №1 за версією журналу Billboard стала пісня Філа Коллінза «Another Day in Paradise». Згодом вона була визнана кращою поп-композицією року.
24 грудня • Незалежне румунське телебачення повідомило, що Ніколае і Єлена Чаушеску заарештовані при спробі втечі за межі країни.
25 грудня • Надзвичайний воєнний трибунал виніс смертний вирок президенту Румунії Ніколае Чаушеску і його дружині Єлені, номінально другій особі країни в період комуністичної диктатури, звинуваченим в особливо тяжких злочинах проти народу — смерті 60 тисяч чоловік, зловживанні владою і переведенні на особисті рахунки в банках Європи 2 мільярдів доларів. Вирок був негайно приведений до виконання — страта Чаушеску відбулась у військових казармах міста Тирговіште. Наступного дня румунське телебачення в двогодинній програмі показало суд над Чаушеску і документальні кадри про злочини, здійснені за 24 роки його правління.
28 грудня • Александр Дубчек, колишній чехословацький лідер і архітектор "празької весни" обраний головою нового багатопартійного парламенту Чехословаччини — вперше після 1970 року, коли Дубчек був виключений з компартії за свої радикальні демократичні погляди, він повернувся в політику і зайняв державну посаду.
29 грудня • Федеральні збори Чехословаччини одноголосно обрали письменника і правозахисника Вацлава Гавела, що очолював рух проти тоталітарного комуністичного режиму, 10-м президентом країни.
Народились 1989 року
4 січня • Лабрінт (Тімоті Лі Маккензі), британський співак («Jealous»), автор пісень, композитор, репер і продюсер.
10 березня • Вікторія Леонтіївна Мотричко, українська шашкістка, чемпіонка світу (2008).
5 травня • Кріс(тофер) Браун, американський співак («Kiss Kiss», «Say Goodbye», «With You»).
23 липня • Деніел (Джакоб) Редкліфф, британський актор («Дейвід Копперфілд», «Гаррі Поттер»)
2 вересня • Алешандре Пато, бразильський футболіст («Мілан»).
13 вересня • Томас Мюллер, німецький футболіст, нападник збірної Німеччини та мюнхенської «Баварії», чемпіон світу (2014).
4 жовтня • Дакота (Майї) Джонсон, американська актриса («П'ятдесят відтінків сірого», «Соціальна мережа»).
23 жовтня • Андрій Миколайович Ярмоленко, український футболіст («Десна» (Чернігів), «Динамо» (Київ), «Боруссія» (Дортмунд), «Вест Гем Юнайтед» (Лондон)).
7 листопада • Надія Андріївна Толоконникова (Надя Толокно), російська музикантка і громадська активістка.
Померли 1989 року
7 січня • Сьова Тенно Хірохіто, 124-й імператор Японії (1926-89 рр); найдовше з японських монархів пробув на троні. 35 років тому у 88 років (нар. 29 квітня1901 р.).
10 січня • Валентин Петрович Глушко, український вчений в ракетно-космічній галузі, академік АН УРСР та АН СРСР. 35 років тому у 81 рік (нар. 2 вересня1908 р.).
23 січня • Сальвадор (Феліпе Хасінто) Далі (і Доменеч), іспанський художник, представник сюрреалізму. 35 років тому у 85 років (нар. 11 травня1904 р.).
лютий
27 лютого • Конрад Лоренц, австрійський зоолог, один із основоположників етології. 35 років тому у 86 років (нар. 7 листопада1903 р.).
березень
25 березня • Маріс-Рудольф Лієпа, латвійський танцівник балету, соліст Большого театра (Москва). 35 років тому у 53 роки (нар. 27 липня1936 р.).
29 березня • Бернар Бліє, французький кіноактор ("Північний готель", "Біси", "Марі-жовтень"). 35 років тому у 73 роки (нар. 11 січня1916 р.).
квітень
10 квітня • Микола Григорович Гринько, український кіноактор ("Один раз збрехавши", "Пароль знали двоє", "Будьте моїм чоловіком", "Ярослав Мудрий", "Тегеран-43", "Сталкер", "Двадцять днів без війни", "Дзеркало", "Романс про закоханих", "Соляріс", "Андрій Рубльов", "Тіні забутих предків", "Іванове дитинство"). 35 років тому у 69 років (нар. 22 травня1920 р.).
12 квітня • Рей "Шугар" Робінсон (Волкер Сміт-молодший), американський боксер у середньоваговій категорії, багатьма спеціалістами визнаний кращим боксером в історії спорту; на професійному ринзі провів 201 бій (109 виграв нокаутом), 5 разів вигравав титул чемпіона світу. 35 років тому у 68 років (нар. 3 травня1921 р.).
19 квітня • Дафна Дюморьє, англійська письменниця ("Готель "Ямайка", "Ребекка", "Птахи"; екранізовані Алфредом Хічкоком). 35 років тому у 82 роки (нар. 13 травня1907 р.).
24 квітня • Саша (Олександра Євгенівна) Путря, юна українська художниця і поетеса; за 11 років свого життя створила 2279 робіт — 46 альбомів з малюнками, шаржами, віршами, чеканки, вишивки, дрібні вироби з пластиліну, саморобні шиті іграшки, вироби з намистин і кольорового каміння, випалювання по дереву. 35 років тому у 12 років (нар. 2 грудня1977 р.).
30 квітня • Серджио Леоне, італійський сценарист, кінорежисер ("Якось в Америці", "Мене звати Ніхто", "Жменя доларів", "Якось на Дикому Заході", "Сім месників"). 35 років тому у 60 років (нар. 3 січня1929 р.).
червень
3 червня • Рохулла Мусаві Хомейні, іранський релігійний діяч, аятолла, керівник Ісламської Республіки Іран після повалення влади шаха (1979-89 рр.). 35 років тому у 89 років (нар. 17 травня1900 р.).
9 червня • Джордж Уеллс Бідл, американський генетик, лауреат Нобелівської премії (1958) "за відкриття, що стосуються ролі генів у специфічних біохімічних процесах". 35 років тому у 86 років (нар. 22 жовтня1903 р.).
30 червня • Ростислав Янович Плятт, російський театральний і кіноактор (Сімнадцять миттєвостей весни). 35 років тому у 81 рік (нар. 13 грудня1908 р.).
липень
2 липня • Андрій Андрійович Громико, радянський політичний діяч, дипломат, міністр закордонних справ СРСР (1957-85 рр.), голова президії Верховної ради СРСР (1985-88 рр.); містер "Ні". 35 років тому у 80 років (нар. 18 липня1909 р.).
6 липня • Янош Кадар, угорський державний діяч, керівник соціалістичної Угорщини (1956-87 рр.). 35 років тому у 77 років (нар. 26 травня1912 р.).
8 липня • Платон Іларіонович Майборода, український композитор, автор пісень (Білі каштани, Пісня про рушник), музики до кінофільмів; брат Платона Майбороди. 35 років тому у 71 рік (нар. 1 грудня1918 р.).
11 липня • Лоуренс Керр Олів'є, англійський актор, лауреат премії «Оскар» («Гамлет» [1948]; «Воєнний реквієм», «Хлопці з Бразилії», «Петро Великий», «Річард III», «Спартак», «Марафонець», «Король Лір»). 35 років тому у 82 роки (нар. 22 травня1907 р.).
16 липня • Герберт фон Караян, австрійський диригент, керівник Віденського і Західноберлінського філармонічних оркестрів, диригент Віденської опери, організатор Зальцбурзьких музичних фестивалів. 35 років тому у 81 рік (нар. 5 квітня1908 р.).
16 липня • Ніколас Гільєн Батіста, кубинський поет (Пісні для солдатів, Іспанія, Все моє). 35 років тому у 87 років (нар. 10 липня1902 р.).
26 серпня • Ірвінг Стоун (Тенненбаум), американський письменник (Пристрасть життя, Любов вічна, Агонія і екстаз); один з основоположників біографічного роману. 35 років тому у 86 років (нар. 14 липня1903 р.).
вересень
4 вересня • Жорж (Жозеф Крістіан) Сіменон, французький письменник, автор всесвітньо відомих детективів ("Мегре і волоцюга", "Інспектор Кадавр", "Поїзд з Венеції", "Йде дощ"). 35 років тому у 86 років (нар. 13 лютого1903 р.).
22 вересня • Ірвінг Берлін (Ізраїль Бейлін), американський композитор; не володіючи нотною грамотою, написав біля 900 пісень, багато мюзиклів; лауреат премії «Оскар» ("Біле Різдво" [1954]). 35 років тому у 101 рік (нар. 11 травня1888 р.).
28 вересня • (Едралін) Фердинанд Маркос, пезидент Філіппін (1966-86 рр.). 35 років тому у 72 роки (нар. 11 вересня1917 р.).
жовтень
6 жовтня • Бетт Девіс (Рут Елізабет Девіс), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Небезпечний" [1935], "Ізабель" [1938]; "Все про Різдво"). 35 років тому у 81 рік (нар. 5 квітня1908 р.).
29 жовтня • Юлія Іполитівна Солнцева, російська актриса і режисер (Повість полум'яних літ, Зачарована Десна); дружина Олександра Довженка. 35 років тому у 88 років (нар. 7 серпня1901 р.).
листопад
5 листопада • Володимир Самійлович Горовіц, американський піаніст-віртуоз (Нью-йоркський філармонічний оркестр). 35 років тому у 85 років (нар. 1 жовтня1904 р.).
15 листопада • Роберт Пенн Воррен, американський письменник ("Вся королівська рать"), поет, критик. 35 років тому у 84 роки (нар. 24 квітня1905 р.).
грудень
7 грудня • Вадим Спиридонов, російський актор (Вічний поклик, Юність Петра, Демидови, Батальйони просять вогню). 35 років тому у 45 років (нар. 14 жовтня1944 р.).
29 грудня • (Моріс) Гарольд Макміллан, англійський політик, державний діяч, прем'єр-міністр Великої Британії (1957-63 рр.). 35 років тому у 95 років (нар. 10 лютого1894 р.).
29 грудня • Герман Оберт, німецький вчений, основополоржник сучасної астронавтики. Незалежно від американця Роберта Годдара математично обгрунтував можливість створення ракети, здатної подолати земне тяжіння. Першу ракету власної конструкції запустив у 1931 році; в роки Другої Світової війни працював з Вернером фон Брауном над створенням ракет "Фау-2"; після війни брав участь у створенні першого американського штучного супутника. 35 років тому у 95 років (нар. 25 червня1894 р.).
ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ
Friday the 13th" ("П'ятниця, 13-е"), відомим також під назвою "Jerusalem", котрий періодично активізується в дні, коли 13 число припадає на п'ятницю.