цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1939 року
Нападом Радянського Союзу на Фінляндію 30 листопада 1939 року почалась Радянсько-фінська війна, котра отримала назву "зимової". Цього дня радянська авіація почала бомбардування Хельсинкі, а Червона Армія - наступ на фронті від Балтійського до Баренцевого моря силами чотирьох армій.

Головні події 1939 року


Всі події 1939 року

6 січня - У Берліні німецькі фізики Отто Ган і Фріц Штрассман повідомили про відкриття ними способу ділення ядер урану під дією нейтронів. Це був перший крок на шляху практичного використання ядерної енергії.
26 січня - Під час громадянської війни в Іспанії війська генерала Франсіско Франко захопили Барселону, столицю республіканської Іспанії. Згодом франкістами була захоплена і вся Каталонія, що змусило республіканців запропонувати Франко мирні переговори. Однак генерал відмовився йти на компроміс, і 28 березня націоналісти переможно увійщли в Мадрид, що завершило в Іспанії громадянську війну.
14 лютого - У Гамбурзі на верфі «Блом і Фосс» спущений на воду лінкор «Бісмарк» — найпотужніший корабель Німеччини в Другій світовій війні. Він став відомим завдяки потопленню гордості тогочасного британського флоту — лінкора Худ в Датській протоці в травні 1941 р. За персональним наказом Вінстона Черчілля, «Бісмарк» був потоплений 27 травня 1941 р. в Атлантичному океані.
26 лютого - У Москві розстріляні колишні комуністичні лідери радянської України Павло Петрович Постишев, перший секретар ЦК КП(б) України (1926-30 рр.), Станіслав Вікторович Косіор, генеральний секретар ЦК КП(б)У (1928-38), Влас Якович Чубар, голова Раднаркому України (1923-34 рр.). Всі вони були посмертно реабілітовані.
6 березня - У Києві відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку на честь 125-ї річниці від дня його народження.
10 березня - У Москві розпочав роботу XVIII з'їзд ВКП(Б), котрий констатував перемогу соціалізму в СРСР і прийняв рішення про "поступовий перехід від соціалізму до комунізму".
14 березня - Під тиском Німеччини словацький парламент проголосив незалежність Словаччини. Через декілька днів було підписано т. зв. охоронну угоду, за якою Німеччина на 20 років брала на себе зобов'язання з охорони внутрішнього порядку і територіальної цілісності Словаччини.
15 березня - О 6-й годині ранку німецькі війська увійшли на територію Чехословаччини, протягом дня окупували Богемію і Моравію, а надвечір увійшли в Прагу, що спонукало Сойм Карпатської Русі проголосив незалежність Республіки Карпатська Україна, на чолі якої став Августин Волошин. Наступного дня Адольф Гітлер проголосив німецький протекторат над Чехословаччиною.
15 березня - Карпатська Україна, автономна область у складі Чехо-Словаччини, проголосила незалежність. Наступного дня її територія була анексована Угорщиною.
28 березня - Війська генерала Франсиско Франко зайняли Мадрид, що поклало кінець трирічній громадянській війні в Іспанії. Встановлена військова диктатура проіснувала майже сорок років.
30 березня - Німецький льотчик-випробувач Ганс Дітерле на винищувачі Heinkel He 100 встановив світовий рекорд швидкості польоту - 746,6 км/год. Рекордний політ був зроблений за допомогою спеціальної версії двигуна DB 601, потужністю 2010 кВт (2700 к.с.) і мав термін служби всього 30 хвилин.
1 квітня - Через три дні після капітуляції республікаців франкістські війська зайняли Мадрид і в країні було оголошено завершення громадянської війни. Протягом наступних двох днів франкістська Іспанія була визнана ведучими європейськими державами і США. Перемога франкістів означала повну поразку республіканців і "червоної Іспанії". Тисячі біженців - іспанців та бійців інтербригад - намагались залишити країну, рятуючись в СРСР, Латинській Америці та Франції від жорстокої помсти Франко, котрий встановив у країні воєнну диктатуру. Невдовзі всі полонені командири республіканської армії були страчені, а тюрмах і таборах до 1941 року було знищено близько 2 мільйонів противників режиму Франко.
7 квітня - Намагаючись повторити успіх Гітлера, котрий захопив Прагу, італійські війська Беніто Муссоліні перейшли албанський кордон і окупували країну. Албанський король Ахмет Зогу був змушений емігрувати, а 12 квітня Національні збори схвалили союз Албанії з Італією.
10 квітня - За звинуваченням у антидержавній змові, шпигунстві, тероризмі, підготовці замахів на керівників партії та уряду, а також організації збройного повстання проти Радянської влади заарештовано наркома (міністра) водного транспорту, колишнього голову НКВС Миколу Єжова. У лютому наступного року його було засуджено до смертоної кари і розстріляно.
28 квітня - Німеччина розірвала договір про ненапад з Польщею 1934-го року і морську угоду з Британією 1935-го.
11 травня - В районі річки Халкін-Гол Японія напала на Монголію. Збройний конфлікт, в якому на боці Монголії виступив СРСР, тривав до 16 вересня і закінчився повним розгромом японських військ. З радянсько-монгольського боку загинуло 9703 чоловік, з японського - 45 тисяч.
13 травня - У Парижі почалась Міжнародна конференція з захисту миру, демократії та людської гідності.
20 травня - Компанія "ПанАм" вперше почала регулярну доставку авіапошти через Атлантичний океан з Нью-Йорка до Європи.
20 травня - Компанія NBC вперше здійснила телетрансляцію в прямому ефірі, передавши зображення по телефонній лінії.
22 травня - В Берліні міністри іноземних справ Йоахім Ріббентроп і Галеаццо Чіано підписали Німецько-італійський договір про дружбу, який увійшов в історію як «Стальний пакт». За ним сторони брали на себе зобов'язання надавати взаємодопомогу в разі військових дій з будь третьою країною і здійснювати співпрацю у військовій та економічній сферах.
26 травня - У нью-йоркському концертному залі Madison Square Garden зібралось 18 тисяч бажаючих послухати виступ піаніста-віртуоза Ігация Яна Падеревського, колишнього прем'єр-мінстра Польщі. Однак із-за загостретння артриту, котрим страждав 78-річний Падеревський, концерт не відбувся.
28 травня - В американському видавництві DC Comics Вийшла перша книга коміксів «Бет-мен» художника Боба Кейна і письменника Білла Фінгера. Сьогодні Бетмен - один із найпопулярніших вигаданих літературних персонажів світу.
17 червня - У Франції відбулась остання публічна страта на гільйотині - на площі біля в'язниці Сен-П'єр у Версалі був обезголовлений серійний вбивця Ежен Вейдман.
18 червня - У Каневі відкрито бронзовий пам'ятник Тарасу Шевченку роботи скульптора Матвія Манізера і архітектора Євгена Левінсона.
24 червня - Прем'єр-міністр Плек Пібунсонграм видав указ про перейменування Сіаму в Таїланд.
13 липня - Френк Сінатра записав свою першу платівку з титульною піснею «From the Bottom of My Heart».
13 липня - Німеччина підписала з Італією угоду про оренду порту Трієст терміном на 10 років.
14 липня - У селище Магадан отримало статус міста.
2 серпня - Побоюючись, що нацистська Німеччина почала розробку атомної зброї, німецький фізик Альберт Ейнштейн, що проживав на той час в Нью-Йорку, написав листа президенту США Франкліну Рузвельту із закликом до негайного початку робіт над створенням власної атомної бомби.
20 серпня - На річці Халгін-Гол радянсько-монгольські війська під командуванням Георгія Жукова почали військові дії проти японців і завершили розгром угрупування їх військ.
23 серпня - Після кількагодинних переговорів міністр іноземних справ Німеччини Йоахім Ріббентроп і комісар у закордонних справах СРСР Вячеслав Молотов у присутності Йосифа Сталіна підписали в Москві радянсько-німецький пакт про ненапад терміном на 10 років. Пакт Молотова-Ріббентропа складався з семи статей і передбачав зобов'язання обох сторін утримуватися від агресивних дій і будь-якого нападу стосовно один одного, як нарізно, так і спільно з іншими державами при будь-яких діях другої сторони, що передбачало невтручання навіть, якщо одна із сторін здійснить агресію. Окремою частиною договору став таємний протокол, в котрому був обумовлений територіальний устрій майбутньої Європи.
26 серпня - Лідер Німеччини Адольф Гітлер в ультимативній формі зажадав від Польщі передачі порту Данциг (Гданськ).
27 серпня - У Римі відбувся Другий Великий збір українських націоналістів, на якому головою проводу ОУН обрано Андрія Мельника.
27 серпня - Відбувся перший у світі політ реактивного літака - ним був експериментальний «Не-178» німецького авіаконструктора Ернста Хейнкеля.
31 серпня - Верховна рада СРСР ратифікувала Радянсько-німецький пакт про ненапад.
31 серпня - Лідер нацистської Німеччини Адольф Гітлер підписав наказ про напад на Польщу. Цього ж вечора загін есесівців, переодягнений у польську уніформу, інсценував вторгнення у Німеччину - було зруйновано декілька другорядних об'єктів у прикордонному містечку, і залишено трупи німецьких в'язнів, переодягнутих у польську уніформу, щоб мати доказ польської агресії. Нацистська пропаганда подала цей інцидент як свідчення агресивних намірів Польщі щодо Німеччини і наступного ранку 58 німецьких дивізій перейшли польсько-німецький кордон по всій його довжині.
1 вересня - О 4-45 ранку близько півтора мільйона німецьких солдат увійшло на територію Польщі по всій довжині майже тритисячакілометрового кордону. Одночасно німецька авіація почала бомбардування польських аеродромів, а військові кораблі і підводні човни атакували польські морські бази в Балтійському морі. Почалась Друга Світова війна.
1 вересня - Італія оголосила про свій нейтралітет у "німецько-польській війні".
3 вересня - Об 11-15 ранку, через 15 хвилин після закінчення терміну британського ультиматуму по виводу німецьких військ з Польщі, прем'єр-міністр Великобританії Невіл Чемберлен по національному радіо оголосив, що Британія вступає у війну з Німеччиною. Її підтримали Австралія, Нова Зеландія та Індія. О 15-00 війну Німеччині оголосила й Франція. В Європі почалась Друга Світова війна.
14 вересня - У США в повітря піднявся перший вертоліт українського конструктора Ігора Івановича Сікорського "VS-300", котрим він керував особисто. Перші гелікоптери Сікорський почав будувати ще в 1909-10 роках, коли проживав у Києві, але тоді жоден із них не був дієздатним. Цього разу вертоліт піднявся у повітря на кілька метрів, будучи прив'язаним, але перекинувся і зазнав аварії.
17 вересня - В рамках підписаного з нацистською Німеччиною таємного пакту Молотова-Ріббентропа, а формально під приводом захисту "єдинокровного" населення Західних України та Білорусії, радянські війська окупували східну частину Польщі. Операція закінчилась за тиждень виходом на Західний Буг і Сян - Польща, як держава, вчетверте за свою історію перестала існувати.
23 вересня - Відбувся спільний парад радянських і німецьких військ у Бресті - його приймали випускник Казанського танкового училища і Академії Генштабу міністерства оборони СРСР генерал Гайнц Гудеріан і випускник Військової академії імені Фрунзе комбриг Семен Крівошєїн.
23 вересня - На прохання 84-річного Зигмунда Фрейда, який страждав від раку піднебіння, його особистий лікар зробив декілька ін'єкцій морфіну, від яких той помер о третій ночі. Через три дні його тіло було кремоване і поховане на кладовищі Голдерс-Грін у Лондоні.
27 вересня - Після 10-денної облоги і неперервних авіанальотів німецької авіації капітулювала столиця Польщі Варшава; 120 тисяч польських солдатів опинились у полоні. Наступного дня міністр іноземних справ Німеччини І.Ріббентроп і його радянський колега В.Молотов підписали секретний протокол до договору 23 серпня. Згідно з цим протоколом, кордон сфер державних інтересів Німеччини і СРСР проходив по Бугу.
28 вересня - Після вторгнення в Польщу у Москві Радянський Союз і Німеччина підписали нові (після пакту Молотова-Ріббентропа) секретні протоколи до Договору про дружбу і кордони, згідно з котрим західний кордон СРСР встановлювався по річках Буг і Нарев і до сфери впливу Радянського Союзу відходили Литва та Бесарабія.
30 вересня - У Парижі створено польський емігранський уряд на чолі з Владиславом Сікорським.
10 жовтня - Підписано договір про взаємну допомогу між СРСР і Литвою. Радянський Союз передав Литві Вільнюс і Вільнюську область, котрі Радянська Армія окупувала після нападу на Польщу; в обмін Литва дозволила СРСР розмістити невеликі гарнізони в трьох литовських містах. Згодом Радянський Союз скористався своєю військовою присутністю в Литві, а також Латвії та Естонії, щоб ці країни "добровільно" вступили до СРСР.
11 жовтня - Видатні вчені зі світовим іменем Енріко Фермі, Лео Силард і Юджин Вігнер написали президенту США Франкліну Рузвельту лист, в котрому вказали на небезпеку створення у фашистській Німеччині атомної бомби. Лист був також підписаний Альбертом Ейнштейном. Він дав поштовх до створення американської групи по роботі над атомним, "Манхеттенським", проектом, успішно завершеним у 1945 році.
14 жовтня - Німецький підводний човен І-47 потопила в бухті Скапа-Флоу, головній базі англійського флоту, лінкор "Роял Оук". Це був перший великий успіх Німеччини у підводній війні проти Британії.
24 жовтня - В місті Уілмінгтон, штат Делавер, де розміщувалась штаб-квартира компанії Дюпон, винахідниці синтетичного матеріалу нейлон, вперше у світі у продаж надійшли нейлонові панчохи.
28 жовтня - Народні збори Західної України, які з 26 жовтня засідали у Львові одноголосно прийняли декларації про встановлення радянської влади на всій території Західної України і возз'єднання з Радянською Україною, націоналізацію банків і великої промисловості, про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель.
1 листопада - На 5-й позачерговій сесії Верховної ради СРСР Західна Україна прийнята до складу Радянського Союзу і приєднана до Української Радянської Соціалістичної Республіки.
4 листопада - На 40-у щорічному автошоу в Чикаго вперше продемонстровано автомобіль з кондиціонером - розкішний Packard з кліматичною установкою, здатною підтримувати в салоні машини задану температуру відфільтрованго повітря. Технічна новинка стала сенсацією шоу, але із-за дороговизни пристрою пройшло не одне десятиліття, поки середній американець зміг дозволити собі купувати авто з кондиціонером.
8 листопада - У мюнхенської пивній «Бюргербройкеллер», де Адольф Гітлер щороку в річницю «Пивного путчу» виступав перед ветеранами Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, тесляр Йоганн Георг Ельзер здійснив замах на лідерів нацистів - він вмонтував саморобний вибуховий пристрій з годинниковим механізмом в колону, перед якою зазвичай встановлювали трибуну для вождя. В результаті вибуху 8 людей було убито і 63 поранено, однак Гітлера серед постраждалих не виявилося.
9 листопада - Під час візиту Гітлера до Мюнхена з нагоди святкування 16-ї річниці "Пивного путчу" на нього здійснено невдалий замах - із-за щільного розпорядку дня Гітлер на десять хвилин раніше закінчив свій виступ, відбувши з почтом до Берліна, і уник вибуху бомби, закладеної в пивній, де відбувалось святкування. Гітлер дізнався про замах на нього та про сімох загиблих уже перебуваючи в поїзді: "Тепер я задоволений. Це завдяки провидінню я залишив пивну раніше призначеного часу, що підтверджує правильність моєї мети". Наступного дня архієрископ Мюнхена Міхаель фон Фаулхабер відслужив месу за щасливе спасіння Гітлера.
15 листопада - У Празі відбулись похорони студента Яна Оплетала, померлого у результаті поранення, отриманого під час антинацистської демонстрації 28 листопада, котрі вилились в потужну маніфестацію. У відповідь окупаційні німецькі власті 17 листопада закрили чеські вузи, 9 студентів були розстріляні, десятки відправлені до концентраційних таборів.
26 листопада - В районі міста Майніла відбувся збройний інцидент, який став приводом до початку Радянсько-фінської війни - за офіційцним повідомленням уряду СРСР о 15:45 фінська артилерія випустила сім снарядів по позиціях 68-го стрілецького полку на радянській території, що привело до загибелі чотирьох чоловік. Жодних документальних підтверджень цьому інциденту немає, проте того ж СРСР звернувся з нотою протесту до уряду Фінляндії і зажадав відводу фінських військ від кордону на 20-25 км.
30 листопада - Нападом Радянського Союзу на Фінляндію почалась Радянсько-фінська війна, котра отримала назву "зимової". Цього дня радянська авіація почала бомбардування Хельсинкі, а Червона Армія - наступ на фронті від Балтійського до Баренцевого моря силами чотирьох армій. Зимова війна закінчилась 12 березня 1940 року підписанням мирного договору, за яким Фінляндія погодилась на втрату 11% своєї території.
1 грудня - Після нападу СРСР на Фінляндію сформовано маріонетковий комуністичний фінський уряд під керівництвом активіста Комінтерну Отто Куусінена, котрий проголосив створення Фінської Народної Республіки. Однак "уряд фінських демократичних сил" так і не отримав ніяких повноважень із-за невдач СРСР у військовій кампанії проти Фінляндії, а після підписання 12 березня наступного року мирного договору був просто "забутий".
14 грудня - У зв'язку з нападом на Фінляндію Радянський Сооюз виключений з Ліги Націй, міжнародної миротворчої організації, створеної в кінці Першої Світової війни. В 1933 році її добровільно залишили Німеччина та Японія, а в 1937 році - Італія.
15 грудня - В Атланті відбулась прем'єра фільму Дейвіда Селзніка за участю акторів Вів'єн Лі і Кларка Гейбла "Віднесені вітром", поставленого за романом лауреата Пулітцерівської премії Маргарет Мітчелл. Стрічка зразу стала надзвичайно популярною, побила всі рекорди касових зборів і наступного року отримала 9 "Оскарів".
Народилися 1939 року
1 січня - Мішель Мерсьє, французька кіноактриса ("Анжеліка, Анжеліка і король", "Анжеліка - маркіза ангелів").
3 січня - Боббі Халл (Роберт Марвін Халл), канадський хокеїст, дворазовий володар Кубка Стенлі (1965, 1966 рр.), ("Chicago Blackhawk", 1957-72 рр.).
6 січня - 13 травня 2002, Валерій Васильович Лобановський, український футболіст ("Динамо" Київ (1958-64), "Чорноморець" Одеса (1965-66 рр.), "Шахтар" Донецьк (1967-68 рр.); 258 матчів і 71 гол в чемпіонатх СРСР; зіграв 2 матчі за збірну СРСР), тренер ("Дніпро" Дніпропетровськ (1969-73 рр.), "Динамо" Київ (1974-82, 1984-90, 1996-2002 рр.), збірна СРСР (1975-76, 1982-83, 1986-90 рр.), збірна Об'єднаних Арабських Еміратів (1990-93 рр.) та Кувейту (1994-96 рр.)), головний консультант збірної України (1997-99 рр.), головний тренер збірної України (2000-02 рр.).
29 січня - Джермен Грір, австралійська феміністка, письменниця ("Жінка-євнух", "Стать і доля: політика людського розмноження", "Біг з перешкодами", "Зміни: позитивний погляд на менопаузу").
31 січня - Олександр Шалвович Пороховщиков, російський кіноактор ("Ворошиловський стрілець", "День народження Буржуя", "Канкан в англійському парку", "Діаманти для диктатури пролетаріату2).
1 лютого - 28 квітня 2009, Катерина Сергіївна Максимова, російська балерина.
3 лютого - 2 липня 2016, Майкл Чіміно, американський кінорежисер, лауреат «Оскара» ("Мисливець на оленів", 1979).
5 лютого - Рустам Ібрагімбеков, азербайджанський письменник, кіносценарист ("Біле сонце пустелі").
17 березня - Джованні Трапаттоні, італійський футболіст, тренер.
20 березня - Браян Малруні, канадський політичний діяч, прем'єр-міністр Канади (1984-93 рр.).
31 березня - 31 грудня 1993, Звіад Гамсахурдіа, грузинський політичний і державний діяч, письменник, дисидент, перший Президент Грузії (19911992).
2 квітня - 1 квітня 1984, Марвін (Пенц) Гей-молодший, американський співак ("I Heard It Through The Grapevine", "I Want You", "Let’s Get It On", "Sexual Healing").
7 квітня - Френсіс Форд Коппола, американський сценарист, продюсер, кінорежисер, лауреат премії «Оскар» як сценарист ("Хрещений батько [1973]", "Хрещений батько II [1974]), як режисер ("Хрещений батько II" [1974]; "Апокаліпсис сьогодні", "Дракула", "Клуб "Коттон").
13 квітня - Пол Сорвіно, американський актор ("Закон і порядок", "День дельфіна", "Червоні", "Дік Трейсі"); батько актриси Міри Сорвіно.
15 квітня - Клаудіа Кардінале, італійська кіноактриса ("Рожева пантера", "Ісус з Назарету", "Генріх IV", "Закоханий чоловік").
26 квітня - 28 травня 1978, Владислав Вацлавович Дворжецький, російський кіноактор ("Біг", "Соляріс", "Земля Санникова").
13 травня - Харві Кейтель, американський кіноактор ("Скажені пси", "Кримінальне чтиво", "Від заходу до світанку", "Тельма і Луїза", "Таксист", "Аліса тут більше не живе").
20 травня - Роман Андрієвич Карцев (Роман Аншелевич Кац), російський естрадний і кіноактор ("Собаче серце").
29 травня - Леонід Семенович Каневський, ізраїльський і російський актор ("Слідство ведуть ЗнаТоКи", "Діамантова рука").
17 червня - Кшиштоф Зануссі, польський кінорежисер (Смерть професіонала, Рік спокійного сонця, Серце на долоні).
30 червня - Яніс Петерс, латиський поет.
2 липня - 17 серпня 1973, Пол Вільямс, американський співак (The Primes, The Temptations: "The Way You Do the Things You Do", "Beauty is Only Skin Deep", "[I Know] I’m Losing You", "You’re My Everything", "I Wish It Would Rain", "I Can’t Get Next to You", "Just My Imagination"); член Залу слави рок-н-ролу з 1989 року.
9 липня - Ігор Миронович Калинець, український поет і прозаїк, один із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько—самвидавного руху в Україні, політв'язень.
14 липня - Карел Готт, чеський співак.
15 липня - Павло Михайлович Мовчан, український поет (Летюче дерево, Круговорот, В день молодого сонця), кінодраматург, перекладач, політик, депутат Верховної Ради.
16 липня - Девід Кунст, американський мандрівник; першим у світі здійснив кругосвітню подорож пішки (1974).
19 липня - Леонід Васильович Деркач, колишній голова Служби Безпеки України (1996-2001 рр.).
30 липня - Пітер Богданович, американський кінорежисер (Паперовий Місяць, Останній кіносеанс, Маска, Техасвіль, Клан Сопрано).
2 серпня - 30 серпня 2015, Вес Крейвен, американський кінорежисер («Кошмар на вулиці в'язів», «Вампіри в Брукліні», «Літо жахів», «Останній дім зліва»).
2 серпня - Едвард Паттен, співак (Gladys Knight & The Pips: Every Beat of My Heart, Letter Full of Tears, Everybody Needs Love, I Heard It Through the Grapevine, If I Were Your Woman, Neither One of Us).
9 серпня - Романо Проді, колишній прем'єр-міністр Італії (1996—1998 рр.), голова Європейської Комісії (1999—2004 рр.).
11 серпня - Анатолій Михайлович Кашпіровський, український лікар-психотерапевт.
28 серпня - 23 березня 1995, Володимир Сергійович Івашов, російський кіноактор, (Балада про солдата, А зорі тут тихі).
29 серпня - Вільям Фрідкін, американський кінорежисер, лауреат «Оскара» (Французький зв'язковий [1971]; Екзорсист, Жити й померти в Лос-Анжелесі).
29 серпня - Джоел Шумахер, американський кінорежисер ("8 міліметрів", "Клієнт", "Бетмен і Робін", "Час убивати", "Бетмен назавжди", "Падіння").
17 вересня - Володимир Валентинович Меньшов, російський актор, режисер, лауреат «Оскара» (Москва сльозам не вірить [1981], Любов і голуби, Місто Зеро).
22 вересня - Джунко Табеї, японська альпіністка; перша жінка, що піднялась на Еверест (1975); перша жінка, що підкорила 7 найвищих вершин (1992).
3 жовтня - Віктор Каневський, український футболіст ("Динамо" Київ).
8 жовтня - Пол Хоган, австралійський актор (Крокодил Данді, Фліппер).
22 жовтня - Вілен Олександрович Калюта, український кінооператор («Білий птах з чорною ознакою», «Польоти уві сні та наяву», «Урга», «Стомлені сонцем»), лауреат Шевченківської премії (2000), лауреат «Оскара» (1995).
24 жовтня - (Фарід) Мюррей Абрахам, американський актор, лауреат «Оскара» (Амадеус [1984]; Шукаючи Форрестера, Діти революції, Останній кіногерой, Нострадамус, Обличчя зі шрамом, Серпіко, Вся президентська рать).
18 листопада - Аманда Лір, французька модель, співачка в стилі диско.
26 листопада - Тіна Тернер (Енні Мей Баллок), американська поп-співачка (What’s Love Got to Do with It, Private Dancer, We Don’t Need Another Hero, Theme from Goldeneye, A Fool in Love, Proud Mary), лауреат "Гремі" (1985).
27 листопада - Галина Олександрівна Польських, російська кіноактриса (Я крокую по Москві, Змієлов, Суєта суєт, За сімейними обставинами, Любити по-російськи).
16 грудня - Лів (Йоганн) Уллман, норвезька кіноактриса (Трояндовий сад, Сцени подружнього життя, Емігранти).
27 грудня - Еммануїл Віторган, російський кіноактор (Кортик, Чародії, 20 грудня).
Померли 1939 року
28 січня - Вільям Батлер Єйтс, ірландський поет ("Кельтські сутінки"), драматург, лауреат Нобелівської премії (1923). 77 років тому, в 74 роки (нар. 13 червня 1865 р.).
12 лютого - Пій XI (Акіле Ратті), 259-й Папа Римський (1922-39 рр.); підписанням Латеранських угод (1929) добився автономії Ватикану. 77 років тому, в 82 роки (нар. 31 травня 1857 р.).
26 лютого - Влас Якович Чубар, український компартійний і державний діяч, голова Ради народних комісарів (уряду) України (1923-34 рр.). 77 років тому, в 48 років (нар. 22 лютого 1891 р.).
27 лютого - Надія Костянтинівна Крупська, російська революціонерка, голова Голополітпросвіти (1920-29 рр.); дружина В.І. Леніна. 77 років тому, в 70 років (нар. 26 лютого 1869 р.).
2 березня - Говард Картер, англійський археолог-єгиптолог; знайшов гробницю Тутанхамона (1922). 77 років тому, в 65 років (нар. 9 травня 1874 р.).
10 березня - Сергій Олександрович Єфремов, український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук (з 1919), віце-президент ВУАН (з 1922), дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові. 77 років тому, в 63 роки (нар. 6 жовтня 1876 р.).
1 квітня - Антон Семенович Макаренко, український педагог-новатор, письменник ("Педагогічна поема", "Книга для батьків"). 77 років тому, в 51 рік (нар. 13 березня 1888 р.).
14 червня - Владислав Феліціанович Ходасевич, російський поет ("Важка ліра", "Європейська ніч"). 77 років тому, в 53 роки (нар. 28 травня 1886 р.).
18 вересня - Вільям Харлі, американський інженер, підприємець, співзасновник компанії Harley Davidson. 77 років тому, в 59 років (нар. 29 грудня 1880 р.).
23 вересня - Зигмунд Фрейд, австрійський лікар-психіатр, психолог, основоположник психоаналізу ("Тлумачення снів", "Психопаталогія повсякденного життя", "Тотем і табу". "Я і воно"). 77 років тому, в 83 роки (нар. 6 травня 1856 р.).
28 листопада - Джеймс Нейсміт, канадський вчитель фізкультури, автор гри в бейсбол (1891). 77 років тому, в 78 років (нар. 6 листопада 1861 р.).
12 грудня - Дуглас (Елтон Улман) Фербенкс, американський актор ("Він приходить посміхаючись", "Знак Зорро", "Три мушкетери", "Багдадський злодій", "Чорний пірат", "Залізна маска"); разом з Джеймсом Гріффітом та Чарлі Чапліном заснував кінокомпанію United Artists. 77 років тому, в 55 років (нар. 23 травня 1884 р.).
22 грудня - Ма Рейні (Гертруда Приджет), американська співачка ("матір блюзу"). 77 років тому, в 53 роки (нар. 26 квітня 1886 р.).
23 грудня - Антон Герман Фоккер, голландський авіаконструктор і промисловець; разом з Рейнгодьдом Плацем створив більше 40 типів літаків. 77 років тому, в 49 років (нар. 6 квітня 1890 р.).
Правила життя Франца Кафки
Правила життя
Правила життя Франца Кафки

Головні події 1939 року

17 вересня 1939 року в рамках підписаного з нацистською Німеччиною таємного пакту Ріббентропа-Молотова, а формал..
17 вересня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх