цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1938 року
22 жовтня 1938 року в імпровізованій лабораторії, розташованій в підсобному приміщенні косметичного салону готелю «Асторія» в Нью-Йорку, американський адвокат Честер Карлсон продемонстрував сконструйований ним апарат для отримання копій паперових документів, котрий базувався на методі сухого електростатичного друку, що пізніше отримав назву «ксерографія».

Головні події 1938 року


Всі події 1938 року

28 січня - Німецький водій Рудольф Карачола на автобані Франкфурт-Драмштадт встановив новий рекорд швидкості - 268,496 миль/год (близько 500 км/год). Цей рекорд, правда, не визнаний жодною з відповідних організацій, був і залишається найвищим результатом, досягнутим не на спеціалізованих трасах, а на громадських шляхах сполучень.
4 лютого - У США почалась прем'єра мультфільму ««Білосніжка і сім гномів» Волта Діснея - перший в історії повнометражний мультиплікаційний фільм. За цей мультфільм Дісней отримав "Оскар" і сім маленьких його копій (по кількості гномів).
24 лютого - В США почали продаватись нейлонові зубні щітки, перші вироби із щойно відкритого нового матеріалу.
10 березня - Уперше з часу свого заснування у 1927 році імена лауреатів премії Американської кіноакадемії тримались у секреті до моменту їх оголошення на урочистій церемонії - цього разу кращим фільмом 1937 року стала стрічка "Життя Еміля Золя" режисера Вільяма Дітерле, кращим актором було названо Спенсера Трейсі ("Відважні капітани"), кращою актрисою - Луїзу Райнер ("Хороша земля").
12 березня - У Москві відбувся процес у справі про т. зв. "антирадянський правотроцькістський блок". На підставі зфабрикованих звинувачень у вбивстві С.Кірова, отруєнні В.Куйбишева та М.Горького і змові проти Сталіна 17 звинувачених із 21-го були засуджені до розстрілу. Серед них відомі у минулому керівники більшовицької партії М.Бухарін, О.Риков, М.Крестинський, Х.Раковський, а також колишній шеф НКВС Г.Ягода. Цей процес став кульмінацією радянських репресій 1930-х років і знаменував остаточну перемогу лінії Сталіна і його прибічників над усіма іншими фракціями у більшовицькій партії. Згодом всі засуджені, крім Генріха Ягоди, були реабілітовані.
12 березня - З метою приєднання Австрії до третього рейху німецькі війська окуповали всю територію країни. Їх радо вітали місцеві жителі. Міністр внутрішніх справ Австрії Артур Зейс-Інкварт сформував націонал-соціалістський уряд і наступного дня Адольф Гітлер видав декрет про приєднання Австрії до Німеччини.
13 березня - Після того як напередодні німецькі війська увійшли в Австрію, німецький канцлер Адольф Гітлер видав декрет, яким проголосив аншлюс (приєнання) Австрії до Німеччини. У країні було зформовано новий уряд на чолі з лідером астрійських нацистів Артуром Зейс-Інквартом. Проведений 10 квітня плебісцит однозначно підтвердив приєднання Австрії до Німеччини. В результаті Австрія втратила суверенітет і економічну самостійність - рейху було передано золотий запас Державного банку і ряд підприємств; населення рейху зросло на 7 мільйонів чоловік, а Німеччина вийшла безпосередньо до кордонів Італії та Угорщини. Лише в 1945 році, по закінченні Другої Світової війни, аншлюс був денонсований і незалежність Австрії було відновлено.
6 квітня - Рой Планкет, що працював у лабораторії компанії Дюпон у Нью-Джерсі, створив новий полімер, політетрафлуороетилен, котрий сьогодні більш відомий під назвою тефлон.
12 квітня - Після падіння уряду Народного фронту прем'єр-міністром Французької Республіки став лідер партії радикалів і радикал-соціалістів Едуард Даладьє. Після відміни новим урядом 40-годинного робочого тижня комуністи і соціалісти перейшли в опозицію.
23 квітня - Першим президентом Естонії обрано Константина Пятса.
2 травня - Елла Фіцджеральд записала з оркестром Чіка Вебба один зі своїх найбільших хітів - «A-Tisket, A-Tasket».
13 травня - На студії Decca Records Луї Армстронг записав сьогодні вже класичну композицію «When the Saints Go Marching In».
26 травня - У містечку Фаллерслебен канцлер Німеччини Адольф Гітлер особисто заклав перший камінь в заводську новобудову - майбутній автомобільний завод «Фольксваген». Сьогодні концерн Volkswagen AG входить у трійку найбільших автовиробників світу і випускає автомобілі Audi, Bentley, Bugatti, Lamborghini, Seat, MAN, Scania, Skoda, Porsche і Volkswagen.
1 червня - У США вийшов перший номер журналу коміксів «Action Comics», в котрому з'явився сьогодні вже знаменитий Супермен. Авторами коміксу були Джеррі Сігел і художник Джо Шустер, а за сюжетну основу було взято біблейну легенду про Мойсея, батьки котрого, щоб врятувати життя сину, були змушені підкинути його чужим людям. Перша новела коміксу розповідала про народження маленького хлопця по імені Кал-Ел на планеті Криптон, котрого незадовго до вибуху планети ракетою було відправлено на Землю. Перші примірники "Action Comics" коштували 10 центів, а в 1995 році на аукціоні за них давали вже по 75 тисяч доларів. У 2011 році оригінальна колекція коміксів першого року випуску, яка належала актору Ніколасу Кейджу, була продана на аукціоні за 2,16 млн. доларів.
19 червня - Збірна Італії перемогла команду Угорщини з рахунком 4-2 і вдруге стала чемпіоном світу з футболу.
3 липня - На невеликому ухилі Стоук-Банк на південь від міста Гретема на Магістралі Східного Узбережжя Англії паровоз Mallard, розроблений сером Найджелом Грейслі, встановив світовий рекорд швидкості серед парових локомотивів розвинувши швидкість 202,7 км/год.
5 липня - На міжнародній конференції в Евіан-ле-Бене (Франція) всі європейські країни відмовились приймати у себе єврейських біженців з Німеччини.
28 серпня - В англійському місті Ноттінген закінчився шаховий турнір, в котрому взяли участь чотири чемпіони світу - Емануїл Ласкер, Хосе Рауль Капабланка, Олександр Альохін і Макс Ейве. Переможців турніру виявилось двоє - Капабланка і радянський шахіст Михайло Ботвинник.
16 вересня - Оркестр Томмі Дорсі записав на студії Victor Records сьогодні вже класичну свінгову композицію "Boogie Woogie".
24 вересня - Американець Дон Бадж виграв відкритий чемпіонат США з тенісу і став першим у світі володарем Великого шолому (переможцем протягом одного року чотирьох найскладніших турнірів - відкритих чемпіонатів Австралії, Великобританії, США і Франції).
30 вересня - У Мюнхені прем'єр-міністр Франції Едуард Даладьє і Великобританії Невіл Чемберлен при посередництві дуче Італії Беніто Муссоліні підписали з рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером угоду, за якою Чехословаччина повинна була поступитись Німеччині прикордонною Судетською областю, населеною в основному етнічними німцями. Мюнхенський пакт став останнім договором в політиці "умиртворення", котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи настроєного Гітлера.
1 жовтня - Згідно з рішенням Мюнхенського договору, німецькі війська зайняли Судетську область Чехословаччини, населену в переважній більшості етнічними німцями. Договір, про котрий його ініціатор прем'єр Великобританії Невіл Чемберлен, заявив по прибутті з Німеччини на батьківщину "Я привіз вам мир", дав поштовх до початку Другої Світової війни в Європі.
6 жовтня - У Жиліні відбулась зустріч представників Словацької Народної, Аграрної, Націонал-соціалістичної, Ремісничої і Народної партій, на якій було прийнято рішення проголосити незалежність Словаччини і передати владу в країні уряду на чолі з Йозефом Тисо. 18 грудня відбулись перші вибори до словацького парламенту.
8 жовтня - Розстріляно 52-річного українського письменника, артиста, мистецтвознавця Гната Мартиновича Хоткевича ("Поезії в прозі", "Гірські акварелі", "Камінна душа").
8 жовтня - Після Мюнхенської змови, коли частина чехословацької території була передана Німеччині, прем'єр-міністр Чехословаччини генерал Сирови дав згоду на створення у Закарпатті автономної області. 11 жовтня був затверджений перший уряд Карпаторуської держави, що отримала рівні з Чехією і Словаччиною федеративні права. Український уряд очолив лідер Автономного землеробського союзу Андрій Бродій, який вже через два тижні був заарештований як угорський агент. Новим прем'єром 26 жовтня став Августин Волошин.
22 жовтня - В імпровізованій лабораторії, розташованій в підсобному приміщенні косметичного салону готелю «Асторія» в Нью-Йорку, американський адвокат Честер Карлсон продемонстрував сконструйований ним апарат для отримання копій паперових документів, котрий базувався на методі сухого електростатичного друку, що пізніше отримав назву "ксерографія". За свій винахід, який вважається одним з головних в історії XX століття, Карлсон боровся протягом 17 років, допоки не зміг переконати інвесторів у його перспективності.
27 жовтня - Американська фірма "Дюпон" оголосила про створення нового синтетичного матеріалу, котрий отримав назву нейлон.
2 листопада - З санкції Німеччини Угорщина окупувала південну частину Словаччини і Закарпатську Україну.
9 листопада - Міністр пропаганди Німеччини Йозеф Геббельс і керівництво Націонал-соціалістичної робітничої партії (НСДАП) організували в країні єврейський погром, який увійшов у історію під назвою «Кришталева ніч», оскільки в ході його було розбито багато вітрин і віконного скла. Штурмові загони (СА) і нацисти підпалювали синагоги, рограбовували єврейські магазини, приміщення єврейських організацій та громад. Під час погрому було спалено 267 синагог, заарештовао і відправлено до концтаборів близько 20 тисяч євреїв, 91 з них було вбито.
16 листопада - Англійський футболіст Джордж Холл під час матчу Англія-Ірландія зробив найшвидший хет-трік - за 3,5 хвилини він забив у ворота суперника три голи.
20 грудня - Піонер телебачення Володимир Кузьмич Зворикін, американський інженер російського походження, запатентував два революційних по своїй суті пристрої - кінескоп, який і сьогодні використовується в мільйонах телевізорів і моніторів, та іконоскоп, передавач зображення, котрий застосовувався в усіх телекамерах протягом наступних 50-и років.
Народилися 1938 року
5 січня - Хуан Карлос I (Хуан Карлос Бурбон), король Іспанії (1975-2014 рр.).
6 січня - 4 вересня 1985, Василь Семенович Стус, український поет, правозахисник ("Зимові дерева", "Свіча в свічаді", "Полімпсести", "Веселий цвинтар").
6 січня - 2 червня 1979, Лариса Юхимівна Шепітько, український кінорежисер, сценарист ("Ти і я", "Сходження", "Крила", "Спека", "Жива вода").
6 січня - Адріано Челентано, італійський співак, кіноактор ("Блеф", "Бархатні руки", "Ас", "Гранд-отель "Ексельсіор").
23 січня - 8 грудня 1986, Анатолій Тихонович Марченко, російський письменник ("Мої свідчення", "Живи як всі") українського походження; дисидент, загинув у радянській тюрмі.
25 січня - 25 липня 1980, Володимир Семенович Висоцький, російський актор ("Маленькі трагедії", "Місце зустрічі змінити не можна", "Казка про те, як цар Петро арапа женив", "Втеча містера Мак-Кінлі", "Погана хороша людина", "Небезпечні гастролі", "Господар тайги", "Короткі зустрічі", "Вертикаль"), поет, співак.
28 січня - Леонід Іванович Жаботинський, український спортсмен, важкоатлет, дворазовий Олімпійський чемпіон (1964, 1968), чемпіон світу (1964-66, 1968) і Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963-74), письменник ("Стиль і серце").
30 січня - 29 серпня 2016, Іслам Абдуганієвич Карімов, узбецький державний і політичний діяч, Перший секретар ЦК Комуністичної партії Узбекистану (1989–1991 рр.), Голова Ради Міністрів Узбецької РСР (1990–1991 рр.), Президент Узбекистану (з 1990 р.).
31 січня - Беатрікс II (Вільгельміна Армгард), королева Нідерландів (з 1980 р.).
10 лютого - 11 червня 2009, Георгій Олександрович Вайнер, російський письменник ("Ера милосердя", "Євангеліє палача"). Автор ста п'ятдесяти книг і сценаріїв до двадцяти двох фільмів. Популярність письменникові принесли детективні романами, написаними в співавторстві з братом Аркадієм Вайнером.
11 лютого - Мануель Антоніо Норьєга, президент-диктатор Панами (1981-88 рр.).
18 лютого - Іштван Сабо, угорський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Мефістофель", "Полковник Редль", "Пора мрій").
21 лютого - Петро Толочко, український історик, віце-президент Національної Академії Наук України (1993-98), політик.
1 березня - 10 березня 2004, Борислав Миколайович Брондуков, український актор ("Вавілон ХХ", "Афоня", "Гараж").
17 березня - 6 січня 1993, Рудольф Нурієв (Нурєєв), російський танцівник, новатор балету.
26 березня - Олексій Васильович Петренко, український актор ("Двадцять днів без війни", "Распутін", "Як цар Петро арапа женив", "Агонія").
31 березня - Олександр Вікторович Збруєв, російський театральний і кіноактор ("Мій молодший брат", "Велика перерва", "Батальйони просять вогню", "Одинока жінка бажає познайомитись", "Ти в мене одна").
4 квітня - Ілля Рахміелевич Рєзнік, російський поет, автор популярних пісень ("Маэстро", "Старинные часы", "Скрипач на крыше", "Яблони в цвету").
8 квітня - Кофі Аннан, 7-й Генеральний секретар ООН (1997—2006 рр.); родом з Гани - його батько був верховним вождем племені фанте і губернатором одної з провінцій країни.
9 квітня - 3 листопада 2010, Віктор Степанович Чорномирдін, російський політик, глава уряду Російської Федерації в адміністрації Бориса Єльцина (1995-99 рр.), посол Росії в Україні (з 2001 р.).
20 квітня - Елізабет Катберт, австралійська спортсменка, п'ятиразова олімпійська чемпіонка з бігу (1956, 1964 рр.).
28 квітня - 25 квітня 2001, Віктор Максимович Банников, український футболіст, воротар київського "Динамо"; перший президент Федерації футболу України (1991-96 рр.).
10 травня - Марина Владі (Марина Володимирівна Полякова-Байдарова), французька актриса театру і кіно ("Чарівниця", "Дні кохання", "Королева бджіл", "Ти - ненависть"); вдова Володимира Висоцького.
22 травня - Річард Бенджамін, американський актор ("Щоденник божевільної домогосподарки", "Він і вона", "Перший етап кохання"), режисер ("Маленька Нікіта", "Зроблено в Америці").
2 червня - Анатолій Максимович Зленко, український дипломат, перший Міністр закордонних справ України (1990—1994, 2000—2003).
6 липня - Олег Петрович Базилевич, український футболіст ("Динамо" Київ), тренер ("Динамо" Київ, "Шахтар" Донецьк), володар Кубка кубків (1975, "Динамо" Київ).
8 липня - Андрій Васильович Мягков, російський актор (Іронія долі, Гараж, Дні Турбіних, Службовий роман).
8 липня - 18 березня 2016, Лесь Танюк (Леонід Степанович Танюк), український письменник, режисер, політик.
9 липня - Лія Меджидівна Ахеджакова, російська актриса родом з України (Старі клячі, Вино з кульбабок, Небеса обітованні, Сучі діти, Гараж).
13 липня - Мирослав Михайлович Скорик, український композитор і музикознавець; герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка; внучатий племінник Соломії Крушельницької.
18 липня - Пол Верховен, голландський кінорежисер (Робокоп, Згадати все, Основний інстинкт).
19 липня - Вахтанг Костянтинович Кікабідзе, грузинський співак, актор («Не журись!», «Мелодії Верійського кварталу», «Міміно»).
20 липня - 29 листопада 1981, Наталі Вуд (Наталія Миколаївна Захаренко), американська актриса (Вестсайдська історія, Звідси і у вічність, повстанець без причини, Циган, Любов з незнайомцем,).
20 липня - Олексій Юрійович Герман, російський режисер (Перевірка на дорогах, Мій друг Іван Лапшин, Двадцять днів без війни).
21 липня - Нані Георгіївна Брегвадзе, грузинська співачка.
28 липня - Альберто Фухіморі, колишній президент Перу (1990-2001 рр.).
28 липня - Хуань Лікпай, прем'єр-міністр Таїланду (1997-2001 рр.).
6 серпня - Пол Бартел, американський сценарист (Не для друку), режисер (Сцени класової боротьби в Беверлі-Хіллз), актор (Звичайні підозрювані, Гремліни 2).
9 серпня - Леонід Данилович Кучма, 3-й Президент України (1994-2004 рр.), Прем'єр-міністр України (1992-93 рр.).
9 серпня - Олександр Олександрович Омельченко, мер Києва (1996-2006 рр.).
9 серпня - Род Лейвер, австралійський тенісист, єдиний у світі дворазовий володар Великого шолому: Australian Open [[1960, 62, 69], French Open [1962, 69], Вімблдон [1961, 62, 68, 69], U.S. Open [1962, 69].
14 серпня - Беата Тишкевич, польська актриса (Марися і Наполеон, Європейська історія).
25 серпня - Фредерік Форсайт, англійський письменник (День шакала, Пси війни).
2 вересня - Джуліано Джемма, італійський актор (Леопард, Анжеліка - маркіза ангелів, Пустеля Тартарі).
10 вересня - Карл Отто Лагерфельд, німецький модельєр (Chanel, Karl Lagerfeld)і фотограф.
22 вересня - 13 червня 1986, Дін Рід, американський співак і актор (Брати по крові).
23 вересня - 29 травня 1982, Ромі Шнайдер (Розмарі Магдалена Альбах-Ретті), французька актриса австрійського походження (Свідок убивства, Головне - кохати, Поїзд, Кривавий слід).
28 вересня - Олександр Олександрович Голобородько, український актор (Остання реліквія, Царське полювання, Розбіг, Кохана жінка механіка Гаврилова).
24 жовтня - 11 травня 1990, Венедикт Васильович Єрофеєв, російський письменник (Москва-Пєтушкі, Василь Розанов очима ексцентрика, Моя маленька ленініана, Вальпургієва ніч, або Кроки Командора).
25 жовтня - Тамара Петрівна Сьоміна, російська актриса (Воскресіння, Вічний поклик, Трактир на П'ятницькій).
5 листопада - Сезар Луїс Менотті, аргентинський футбольний тренер, чемпіон світу (Збірна Аргентини, 1976).
5 листопада - 21 серпня 1980, Джо Дассен, французький естрадний співак.
19 листопада - Тед Тернер (Роберт Едвард Тернер), американський бізнесмен, медіамагнат, засновник і власник телеканалів WTBS, CNN, TBS, TNT, The Cartoon Network, власник бейсбольної (Atlanta Braves) і баскетбольної (Atlanta Hawks) команд, філантроп - організатор і спонсор Ігор Доброї Волі (1986), в 1990 році пожертвував на потреби ООН 1 мільярд доларів; чоловік актриси Джейн Фонди.
24 листопада - Наталія Леонідівна Крачковська, російська актриса (Покровські ворота, Іван Васильович міняє професію, Не можк бути!).
10 грудня - Юрій Хатуєвич Темірканов, російський музикант, диригент Петербурзького, Лондонського і Філадельфійського симфонічних оркестрів.
29 грудня - Джон(атан) Войт, американський кіноактор (Лара Крофт, Перл Харбор, Ворог народу, Анаконда, Місія неможлива, Олов'яні солдатики, Поїзд втікачів, Останій зі свого племені, Нічний ковбой).
31 грудня - Паоло Вілладжо, італійський актор (Сенйор Робінзон, Фантоцци, Фантоцци проти всіх).
Померли 1938 року
2 січня - Михайло Андрійович Коссак, український композитор, диригент і музикознавець, педагог. 78 років тому, в 64 роки (нар. 8 квітня 1874 р.).
19 січня - Браніслав Нушич, сербський письменник, драматург (Народний депутат, Д-р, Покійник, Дитя громади, Автобіографія). 78 років тому, в 74 роки (нар. 8 жовтня 1864 р.).
14 березня - Олексій Іванович Риков, російський революціонер-більшовик, радянський державний діяч, другий після Леніна голова Раднаркому (1924-30 рр.) СРСР. 78 років тому, в 57 років (нар. 25 лютого 1881 р.).
12 квітня - Федір Іванович Шаляпін, російський оперний співак (бас). 78 років тому, в 65 років (нар. 13 лютого 1873 р.).
23 травня - Євген Михайлович Коновалець, полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927). 78 років тому, в 47 років (нар. 14 червня 1891 р.).
7 серпня - Костянтин Сергійович Станіславський (Алексєєв), російський театральний діяч, засновник відомої театральної системи. 78 років тому, в 75 років (нар. 17 січня 1863 р.).
12 серпня - Людвіг Борхардт, німецький єгиптолог; відомий як людина, що знайшла бюст Нефертіті. 78 років тому, в 85 років (нар. 5 жовтня 1853 р.).
25 серпня - Олександр Іванович Купрін, російський письменник (Яма). 78 років тому, в 68 років (нар. 7 вересня 1870 р.).
29 серпня - Бела Кун, угорський і радянський комуністичний політичний діяч; лідер Угорської радянської республіки (1919). 78 років тому, в 52 роки (нар. 20 лютого 1886 р.).
15 вересня - Томас Вулф, американський письменник (Додому нема вороття, Про час і ріку, Подивись на свою домівку, ангеле). 78 років тому, в 38 років (нар. 3 жовтня 1900 р.).
17 вересня - Володимир Левкович Симиренко, український помолог і селекціонер плодових культур. 78 років тому, в 47 років (нар. 29 грудня 1891 р.).
8 жовтня - Гнат Мартинович Хоткевич, український письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. 78 років тому, в 61 рік (нар. 31 грудня 1877 р.).
17 жовтня - Карл Каутський, німецький економіст, теоретик соціал-демократії, лідер II Інтернаціоналу. 78 років тому, в 84 роки (нар. 16 жовтня 1854 р.).
10 листопада - Мустафа Кемаль Ататюрк, турецький політичний діяч, засновник і перший президент Турецької республіки (1923-38 рр.). 78 років тому, в 57 років (нар. 12 березня 1881 р.).
15 листопада - Андре Блондель, французький фізик, винахідник осцилографа. 78 років тому, в 75 років (нар. 28 серпня 1863 р.).
15 грудня - Валерій Павлович Чкалов, російський льотчик-ас; розробив ряд фігур вищого пілотажу, здійснив безпосадковий переліт серез Північний полюс з СРСР до США (1936). 78 років тому, в 34 роки (нар. 2 лютого 1904 р.).
25 грудня - Карел Чапек, чеський письменник ("Війна з саламандрами", "Засіб Макропулоса"); "хрещений батько" терміну "робот". 78 років тому, в 48 років (нар. 9 січня 1890 р.).
Нобелівська премія
Інфографіка
Нобелівська премія

Головні події 1938 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх