Головні події 1759-1763 років

• Битва біля Паніпата, 14 січня 1761
• Палацовий переворот Катерини II, 9 липня 1762
• Закінчення Семилітньої війни, 10 лютого 1763

Політичні лідери 1759-1763 років

• Бухарське ханство: Абу'л Газі-хан (1758-85)
• Великобританія: Георг II (1727-60), Георг III (1760-1820)
• Гетьманат: Кирило Розумовський (1750-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Адольф Фредерік (1751-71)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Османська імперія: Мустафа III (1757-74)
• Річ Посполита: Август III Фрідріх (1734-63)
• Російська імперія: Єлизавета Петрівна (1741-62), Петро III (1762), Катерина II (1762-96)
• Священна Римська імперія: Марія Терезія (1740-80), Франц I Стефан (1745-65)

Всі події 1759-1763 років

15 січня 1759 • Через шість років після свого заснування в Лондоні почав свою роботу Британський музей — для вчених був відкритий читальний зал, в якому була представлена бібліотека короля Георга II.

23 липня 1759 • Відбулася Пальцигська битва Семирічної війни (біля села Пальциг за 60 км від Франкфурта-на-Одері), в якій російські війська генерал-аншефа Салтикова розгромили прусський корпус генерала Веделя

12 серпня 1759 • Під Кунерсдорфом (нині — Польща) відбулась найбільша битва Семилітньої війни (1756-63 років) — російсько-австрійські війська розбили прусську армію короля Фрідріха II і Пруссія опинилась на грані катастрофи.

13 вересня 1759 • В ході Семилітньої війни, світового конфлікту, котрий в Америці вилився у Франко-англійську та Індіанську війни, британські війська під командуваням генерала Джеймса Вулфа у битві біля Квебека отримали вирішальну перемогу над французькими загонами, котрими командував маркіз де Монко. Командуючі обох армій були смертельно поранені, а перемога забезпечила Англії домінуюче положення в Канаді.

1760

8 вересня 1760 • Генерал-губернатор Канади Водрейль здав Монреаль анлійським військам генерала Амхерста. У відповідності з підписаною згодом Паризькою угодою Нова Франція стала власністю Великобританї.

1761

14 січня 1761 • Біля міста Паніпат (зараз Хар'яна, Індія) відбулась одна з найбільших битв XVIII століття — війська афганської імперії Ахмад-шаха Дуррані, що виступали у союзі з мусульманами занепалої Імперії Моголів, здобули перемогу над індуїстською армією Конфедерації Маратхів, підтримуваною французами. З обох боків у ній взяло участь більше 125 тисяч чоловік, близько 70 тисяч з яких загинули першого ж дня; ще близько 40 тисяч маратхів було вирізано на наступний день після пермоги афганців.

1762

5 січня 1762 • На престол Російської імперії зійшов Карл Петер Ульріх, внук Петра I і Катерини I, перший представник Гольштейн-Готторпської династії на російському престолі, який правив під іменем Петро III Федорович.

29 лютого 1762 • Російський імператор Петро III підписав маніфест про звільнення дворянства від обов'язкової військової та цивільної служб, надання права безперешкодно виїжджати за кордон, вступати там на службу, отримувати освіту не лише в навчальних закладах, а й удома.

1 березня 1762 • Російський імператор Петро III видав маніфест "Про дарування вільностей всьому російському дворянству", яким дав право дворянам за власною волею виходити у відставку або взагалі не поступати на державну службу.

10 березня 1762 • У Тулузі був страчений, катований на колесі, протестант Жан Калас, який став жертвою упередженого суду із-за своїх релігійних переконань. Це стало приводом для початку кампанії Вольтера за релігійну терпимість. 9 березня 1765 року, Жан Калас був визнаний невинним.

5 травня 1762 • У Петербурзі Росія і Пруссія підписали мирний договір, за яким Росія виходила із Семилітньої війни і добровільно повертала Пруссії завойовані території, включаючи її східну частину.

25 червня 1762 • Російський імператор Петро III зрівняв в правах православну і лютеранську церкви.

9 липня 1762 • В Росії здійснено палацовий переворот, в результаті якого було повалено владу імператора Петра III і на престол зійшла його дружина Катерина II. Для обгрунтування власних прав на престол (а не сина-спадкоємця Павла) Катерина посилалася на «бажання всіх Наших вірнопідданих явне і нелицемірне».

16 липня 1762 • У Ропшинському замку під Петергофом вбито кілька днів перед тим поваленого в результаті двірцевого перевороту російського імператора Петра ІІІ.

3 жовтня 1762 • У Петербурзі відулась коронація російської імператриці Катерини II, яка прийшла до влади в липні шляхом змови і повалення свого чоловіка Петра III.

4 жовтня 1762 • У Відні відбулась прем'єра опери німецького композитора Кристофа Глюка «Орфей і Еврідіка».

1763

10 лютого 1763 • В Парижі підписано мирну угоду між Францією та Іспанією з одного боку і Англією та Португалією — з іншого, яка поряд із Губерсбурзьким миром, підписаним 15 лютого Пруссією, Австрією і Саксонією, знаменувала завершення Семилітньої війни 1756-63 років і констатувала перетворення Великої Британії в найбільшу в світі колоніальну державу. Семилітня війна забрала життя півтора мільйонів чоловік.

15 лютого 1763 • Пруссія, Австрія і Саксонія підписали Губертусбурзький мирний договір, одну із двох угод (поряд з Паризьким миром), що завершували Семилітню війну. Підписання договору знаменувало перемогу в Європі Прусії і її союзника Великобританії, закріплювало за Прусією територію Сілезії і укріплювало її положення, як однєї з ведучих європейських держав.

7 травня 1763 • Повсталі проти англійців 300 індіанців з племені Оттава на чолі з вождем Понтіаком спробували штурмом захопити Детройт. Зазнавши невдачі, вони вирізали в окрузі всіх англійців і взяли в облогу Детройт силами 900 індіанців з шести племен. Вона тривала п'ять місяців, але індіанці були змушені відступити.

28 травня 1763 • У Києві відкрито першу школу з навчання живопису.

30 листопада 1763 • Універсалом гетьмана Кирила Розумовського в Україні запроваджено суди — земські (для цивільних справ), гродські (для кримінальних) та підкоморські (для земельних); Генеральний суд став найвищою апеляційною інстанцією.

Народились в 1759-1763 роках

25 січня 1759 — †21 липня 1796 • Роберт Бернс, шотландський поет ("Джон — Ячмінне зерно", "Веселі жебраки", "Чесна бідність"), фольклорист.

29 травня 1759 — †27 січня 1806 • Вільям Пітт-молодший, британський політик; наймолодший прем'єр-міністр в історії країни (1783-1801, 1804-06 рр.).

26 жовтня 1759 — †5 квітня 1794 • Жорж Жак Дантон, один з засновників Першої французької республіки, співголова клубу кордельєрів, міністр юстиції за часів Французької революції, перший голова Комітету громадського порятунку.

10 листопада 1759 — †9 травня 1805 • Йоганн Фрідріх Шиллер, німецький поет і драматург (Розбійники, Марія Стюарт, Орлеанська діва).

2 березня 1760 — †5 квітня 1794 • Каміль Демулен, французький журналіст, активний учасник Великої французької революції.

10 травня 1760 — †27 червня 1836 • Клод Жозеф Руже де Ліль, французький військовий інженер, композитор ("Марсельеза", 1972).

14 вересня 1760 — †15 березня 1842 • Луїджи Керубіні, італійський композитор (Два дні).

17 жовтня 1760 — †19 травня 1825 • Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон, французький соціаліст-утопіст, соціолог (Нове християнство).

23 листопада 1760 — †27 травня 1797 • Гракх Бабеф (Франсуа Ноель), французький комуніст-утопіст, організатор і керівник "Змови рівних" (1797) за часів Директорії.

8 березня 1761 — †23 грудня 1915 • Ян Потоцький, польський письменник (“Рукопис, знайдений у Сараґосі”), перший польський повітроплавець.

1 грудня 1761 — †16 квітня 1850 • Марія Тюссо (Гросгольц), німецький скульптор, організатор першого і найзнаменитішого музею воскових фігур в Лондоні.

14 листопада 1762 — †25 липня 1817 • Карагеоргій (Георгій Петрович), керівник сербського повстання (1804-13 рр.) проти османського іга, засновник династії Карагеоргієвичів (1808).

29 листопада 1762 — †6 лютого 1833 • П'єр-Андре Латріель, французький зоолог, основоположник сучасної ентомології.

26 січня 1763 — †8 березня 1844 • Карл XIV Юхан (Жан-Батіст Бернадот), маршал Франції (1804), король Швеції і Норвегії (1818-44 рр.) під іменем Карл XIV Юхан (Карл III); засновник династії Бернадотів, яка й досі править Швецією.

16 травня 1763 — †14 листопада 1829 • Луї Ніколя Воклен, французький хімік; відкрив елементи хром і берилій.

23 червня 1763 — †29 травня 1814 • Жозефіна Богарне, імператриця Франції (1803-07 рр.), перша дружина Наполеона Бонапарта.

Померли в 1759-1763 роках

14 квітня 1759 • Ґеорґ Фрідріх Гендель, німецький композитор епохи барокко, орагніст ("Саул", "Ізраїль в Єгипті", "Месія", "Самсон"). Пом. 266 років тому у 74 роки (нар. 23 лютого 1685 р.).

19 вересня 1761 • Пітер ван Мушенбрук, голландський фізик, винахідник «Лейденської банки» (1745). Пом. 264 роки тому у 69 років (нар. 14 березня 1692 р.).

бл. 1761 • Іван Георгій Пінзель, український скульптор, представник пізнього барокко і рококо. Пом. бл. 264 роки тому десь у 54 роки (нар. бл. 1707 р.).

5 січня 1762 • Єлизавета I (Єлизавета Петрівна Романова), 6-а російська імператриця (з 1741 р.); дочка Петра I і Катерини I. Пом. 263 роки тому у 53 роки (нар. 29 грудня 1709 р.).

26 травня 1762 • Александр Готліб Баумгартен, німецький філософ, родоначальник естетики як самостійної наукової дисципліни. Пом. 263 роки тому у 48 років (нар. 17 липня 1714 р.).

17 липня 1762 • Петро III (Карл Петр Ульріх Гольштейн-Готторпський), російський імператор (1761-62 рр.); внук Петра I. Пом. 263 роки тому у 34 роки (нар. 21 лютого 1728 р.).

5 жовтня 1763 • Август III (Август Фрідріх Веттін), курфюрст Саксонії та король Польщі, Великий князь Литовський і Руський. Пом. 262 роки тому у 67 років (нар. 17 жовтня 1696 р.).