Хроніка подій 1696-1700 років

Головні події 1696-1700 років

Битва біля Зенти, 11 вересня 1697
Помер Петро Дорошенко, 19 листопада 1698
Початок Великої Північної війни, 21 лютого 1700
Битва під Нарвою, 30 листопада 1700

Політичні лідери 1696-1700 років

• Імперія Великих Моголів: Аурангзеб (1658-1707)
• Англія: Вільям III Оранський (1689-1702)
• Гетьманат: Іван Мазепа (1687-1709)
• Королівство Іспанія: Карл II Зачарований (1665-1700), Філіп V Анжуйський (1700-24)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715)
• Королівство Швеція: Карл XI (1660-97), Карл XII (1697-1718)
• Московське царство: Петро Великий (1682-1721), Іван V (1682-96)
• Османська імперія: Мустафа II (1695-1703)
• Річ Посполита: Ян III Собеський (1674-96), Август II Сильний (1697-1704)
• Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705)

Всі події 1696-1700 років

11 вересня 1697 • Цісарська армія під проводом принца Євгена Савойського здобула перемогу над турками у битва під Зентою на переправі через Тису. Близько 50 тисяч австрійців зупинили просування турків на північ, розбивши 80-тисячну турецьку армію і, фактично, завершила війну Священної ліги, в яку входили Священна Римська імперія, Річ Посполита, Венеція, Мальта та Росія, проти Османської імперії.

11 вересня 1697 • Завдяки несподіваній і стрімкій атаці імперські війська під командою принца Євгена Савойського вщент розгромили переважаючу армію Мустафи II, яка біля Зенти переправлялась через Тису. Великі людські і матеріальні втрати змусили Османську імперію до укладення миру, за яким вона втратила більшу частину своїх завоювань в Угорщині, Трансильванії, Хорватії і Славонії.

15 вересня 1697 • Курфюст Саксонський Фрідріх Август I обраний польським королем під іменем Август II. Для цього йому довелось піти на підкуп польської шляхти і стати католиком. Змінивши віросповідання, Фрідріх Август отримав підтримку Габсбургської монархії — імператор Леопольд I боявся, що польську корону візьме принц Франсуа Луї де Конті, воєначальник французького короля Людовика XIV, і Священна Римська імперія опиниться у французькому оточенні. Саксонія ж, навіть в союзі з Польщею, не представляла для Леопольда I серйозної небезпеки. Зміна віросповідання Августом II викликала невдоволення в протестантській Саксонії і для нормалізації обстановки, Август II передав контроль над дотриманням протестантського віровчення спеціально створеній Таємній раді.

20 вересня 1697 • Підписано Рейсвейкський мирний договір, який завершив дев'ятирічну Війну Аугсбурзької ліги, за яким Франція повернула Священній Римській імперії Фрайбург, Брайза-на-Рейні та Філіпсбург, але втримала Страсбург; з іншого боку, Франція отримала Сан-Домінго і повернула собі Пондішеррі (Індія) і Нову Шотландію, у той час як Іспанія отримала назад Каталонію і прикордонні фортеці Монс, Люксембург та Кортрейк.

2 грудня 1697 • В Лондоні освячено Собор Святого Павла.

1698

14 листопада 1698 • Бездітний іспанський король Карл II, останній представник іспанської гілки Габсбургів, щоб уникнути ворожнечі між монархами європейських країн, призначив спадкоємцем престолу свого племінника Йосифа Фердинанда, сина Баварського курфюста Максиміліана II Еммануїла з роду Віттельсбахів.

19 листопада 1698 • У своєму маєтку під Москвою на 71-у році життя помер колишній гетьман, османський бей і вятський воєвода Петро Дорофійович Дорошенко. Він був похований у селі Ярославець, де прожив останні чотирнадцять років життя, третім шлюбом одружений зі столбовою дворянкою Агафією Єропкіною.

1699

26 січня 1699 • У містечку Карловіци (Славонія, нині — Хорватія) підписано мирний договір між членами Священної ліги (Австрія, Венеція, Польща, Росія) і Османською імперією. Тим самим було остаточно ліквідовано загрозу турецької експансії в Центральну Європу. За Карловицьким миром Габсбурзька монархія стала однією з наймогутніших в Європі: Австрія отримала більшу частину Угорщини, Трансільванію, майже всю Славонію і Хорватію; до Польщі відійшла частина Правобережної України і Поділля, до Росії — Азов, Венеції — Морея на Пелопоннесі і фортеці в Далмації, якими вона володіла до війни.

15 грудня 1699 • Указом царя Петра I в Росії замість літочислення від "сотворіння світу" введено юліанський календар; відлік і святкування нового року перенесено з 1 вересня на 1 січня.

1700

1 січня 1700 • Набув чинності указ російського царя Петра I, згідно з яким в Росії замість візантійської системи літочислення "від Сотворіння світу" (умовно 1 вересня 5509 року до н.е.) введено юліанський календар: відлік нового року слід було вести від 1 січня, а відлік років "від Різдва Христового": слід за 31 грудня 7298 року "від Сотворіння світу" в Росії почалось 1 січня 1700 року.

21 лютого 1700 • Польсько-саксонська армія Августа II Сильного без оголошення війни почала облогу Риги, столиці Шведської Лівонії. Не отримавши підтримки союзників по Північному союзу і не зумівши захопити місто, в травні вона відступила після повідомлень про наближення шведського війська. Це стало першим інцидентом Північної війни, яка тривала більше 20 років.

11 липня 1700 • Указом курфюста Фрідріха I в Берліні засновано Німецьку (Прусську) Академію наук. Її організація проходила за активної участі німецького математика Вільгельма Лейбніца, який і став її першим президентом.

14 липня 1700 • Між Росією та Туреччиною підписано Константинопольський мирний договір, за яким Росія отримувала Азов з прилеглою територією і знову побудованими фортецями (Таганрог, Павловськ, Міус) і звільнялася від щорічної виплати данини кримському хану; Туреччині поверталася зайнята російськими військами частина Подніпров'я з дрібними турецькими фортецями, які підлягали негайному знищенню. Сторони зобов'язалися не будувати нових укріплень в прикордонній смузі, не допускати збройних набігів. Туреччина мала звільнити російських полонених, а також надати Росії право на дипломатичне представництво в Константинополі на рівних підставах з іншими державами. Договір забезпечив нейтралітет Туреччини і дозволив Петру I вступити в Північну війну.

30 листопада 1700 • Під Нарвою відбулася одна з перших великих битв Великої Північної війни, в якій близько 11 тисяч шведів під керівництвом 18-літнього короля Карла XII завдали нищівної поразки 40-тисячній московській армії Петра I, змушеній капітулювати.

Народились в 1696-1700 роках

2 серпня 1696 — †13 грудня 1754 • Махмуд, султан Османської імперії (з 1730 р.).

17 жовтня 1696 — †5 жовтня 1763Август III (Август Фрідріх Веттін), курфюрст Саксонії та король Польщі, Великий князь Литовський і Руський.

18 жовтня 1697 — †20 квітня 1768 • Каналетто (Джованні Антоніо Каналь), італійський живописець і гравер, автор багаточисельних архітектурних пейзажів-панорам із зображенням Венеції ("Великий канал", "Ріальто"), Риму та Лондона.

10 листопада 1697 — †26 жовтня 1764 • Вільям Хогарт, англійський художник і графік (Вибори, Кар'єра проститутки, Модний шлюб).

21 серпня 1698 — †17 жовтня 1774 • Джузеппе Антоніо Гварнері, італійський майстер виготовлення скрипок.

2 січня 1699 — †30 жовтня 1757 • Осман III, 25-й султан Османської імперії (1754-67 рр.), 106-й халіф.

13 травня 1699 — †8 травня 1782 • Себастьян Жозе Помбал, португальський політик епохи Просвітництва, прем'єр-міністр уряду часів короля Жозе I Реформатора.

1700 — †22 червня 1792 • Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб, арабський теолог, один із співзасновників держави Саудів.

1700 — †28 квітня 1771Франческо Бартоломео Растреллі, російський архітектор італійського походження, представник пізнього бароко (Маріїнінський палац, Андріївська церква у Києві).

1700 — †4 вересня 1745 • Олекса Васильович Довбуш, український народний герой, ватажок повстання карпатських опришків (1738-45 рр.).

10 червня 1700 — †11 грудня 1748 • Евальд фон Клейст, прусський фізик, винахідник «Лейденської банки» (1745).

11 вересня 1700 — †27 серпня 1748 • Джеймс Томсон, шотландський поет («Пори року») і драматург.

19 листопада 1700 — †2 квітня 1770 • Жан-Антуан Нолле, французький священник, фізик («Дослідження конкретних причин електричних явищ», 1749), член Паризької академії наук.

бл. 1700 — †листопад 1764 • Семен Іванович Челюскін, російський мореплавець, мандрівник, полярний дослідник.

Померли в 1696-1700 роках

17 квітня 1696 • Марі де Севіньє (Рабютьєн Шанталь), французька письменниця; у 1726 році почалось публікування її листів до дочки, котрі вона писала протягом двадцяти років, — дотепна і об'єктивна хроніка подій у Парижі і Версалі того часу. Пом. 325 років тому у 70 років (нар. 5 лютого 1626 р.).

17 червня 1696 • Ян Собеський, польський полководець, король Польщі (Ян III, 1674-96 рр.). Пом. 325 років тому у 67 років (нар. 17 серпня 1629 р.).

19 листопада 1698 • Петро Дорофійович Дорошенко, український військовий, політичний і державний діяч; Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1665 — 76 рр.). Пом. 323 роки тому у 71 рік (нар. 14 травня 1627 р.).

21 квітня 1699 • Жан (Бабтист) Расін, французький поет (Німфа Сени), драматург, представник класицизму (Андромаха, Сутяги, Британік, Федра). Пом. 322 роки тому у 60 років (нар. 21 грудня 1639 р.).

1 січня 1700 • Карл II Зачарований, король Іспанії (1665-1700 рр.); останній представник Габсбургів на іспанському престолі, син короля Філіпа IV Великого. Пом. 321 рік тому у 39 років (нар. 6 листопада 1661 р.).

15 вересня 1700 • Адре Ленотр, французький архітектор, майстер садово-паркового мистецтва (королівські парки в Версалі, Фонтебло, Тьюільрі, Гринвічі). Пом. 321 рік тому у 87 років (нар. 12 березня 1613 р.).

Як ефективно спалити жир при ходьбі?

Головні події 1696-1700 років

Битва біля Зенти

11 вересня 1697

Помер Петро Дорошенко

19 листопада 1698

Початок Великої Північної війни

21 лютого 1700

Битва під Нарвою

30 листопада 1700
Як ефективно спалити жир при ходьбі?