Головні події 1895 року

• Гра в сніжки (фото)
• Рентгенівський знімок руки дружини Рентгена (фото)
• Еміль Левассор і Рене Панар (фото)
• Справа Дрейфуса, 5 січня
• Ідея психоаналізу, 24 липня
• Аварія на вокзалі Монпарнас, жовтень (фото)
• Відкриття рентгенівських променів, 8 листопада
• Народження кінематографу, 28 грудня

Політичні лідери 1895 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Великобританія: Роберт Гаскойн-Сесіл (1895-1902), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Хлодвіг Гогенлое (1894-1900)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Микола II (1894-1917)
• США: Гровер Клівленд (1893-97)
• Французька республіка: Жан Казимир-Пер'є (1894-95), Фелікс Фор (1895-99)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1895 року

5 січня • Французький офіцер Альфред Дрейфус, звинувачений в передачі Німеччині військових секретів, позбавлений звань і нагород під час публічної церемонії у дворі Паризької військової академії. Через чотири місяці Дрейфус, єврей за походженням, відбув на довічне увязнення до Французької Гаяни за вироком тенденційно проведеного суду, що базувався на сумнівних доказових матеріалах.

24 січня • В Ормонд-Біч (штат Флорида) Гленн Кертіс, інженер, що займася розробкою мотоциклетних двигунів, встановив неофіційний рекорд швидкості — на власноруч збудованому мотоциклі він розвинув швидкість 136.29 миль/год (близько 220 км/год). На автомобілі це досягнення вдалось побити лише через чотири роки, в 1911 році.

27 січня • В Санкт-Петербурзі в Маріїнінському театрі пройшла прем'єра балету Петра Ілліча Чайковського "Лебедине озеро" в постановці Маріуса Петіпа.

13 лютого • Французькі винахідники Луї та Огюст Люм'єр запатентували "кінематограф", пристрій, що суміщав у собі функції кінокамери і проектора. Восени цього ж року вони провели з його допомогою перший публічний кіносеанс.

24 лютого • На сході Куби почалось антиіспанське повстання, яке переросло у революцію і війну за незалежність. Вона тривала три роки і завершилась втручанням США та повним розгромом Іспанії.

22 березня • На конференції, присвяченій розвитку французької фотопромисловості у Парижі Огюст і Луї Люм'єр провели демонстрацію першого знятого ними кінофільму «Вихід робітників з фабрики»; цей день вважається початком публічної демонстрації кіно.

5 квітня • Англійський письменник Оскар Уайльд програв у суді справу по звинуваченню маркіза Куінсберрі в наклепі, которий, розгніваний дружбою свого сина, лорда Альфреда Дугласа, з Уайльдом, звинуватив останнього у гомосексуалізмі. Будучи у розквіті своїх творчих сил і слави, Оскар Уайльд був засуджений до двох років тяжких робіт.

13 квітня • В Петербурзі підписано імператорський указ про заснування в Михайлівському палаці «Російського музею імператора Олександра III» (нині — Державний Російський музей). Його було офіційно відкрито в березні 1898 року.

17 квітня • Підписанням мирного договору в місті Сімоносекі закінчилась війна між Китаєм та Японією, розпочата попереднього року за утвердження впливу на Корейському півострові, — Китай був змушений поступитися Японії островом Тайвань (Формоза), Пескадорськими (Пенхуледао) островами і визнати незалежність Кореї. Японія стала першою азіатською колоніальною державою.

24 квітня • З Бостона на яхті «Спрей» канадський мореплавець Джошуа Слокам відправився у перше в світі одиночне кругосвітнє плавання. Більш ніж через три роки, 27 червня 1898 року, він повернувся в Ньюпорт (Род-Айленд), обігнувши земну кулю, пройшовши в одиночному плаванні більше 46000 миль (74000 км).

25 травня • Англійського письменника Оскара Вайльда лондонським судом визнано винним у «грубій непристойності» (статевий звя'зок з чоловіком) і посаджено на два роки в Редінгтонську тюрму.

25 травня • Щоб уникнути переходу під юрисдикцію Японії, китайська адміністрація острова Формоза (нині — Тайвань) проголосила незалежність від Китаю і створення Республіки Формоза на чолі з колишнім губернатором в якості президента. Самопроголошена республіка була анексована японцями в жовтні цього ж року.

11 червня • За маршрутом Париж — Бордо — Париж проведено перші в світі автоперегони. Середня щвидкість переможця Еміля Левассора, який змагався на авто власного підприємства «Панар-Левассор» і здолав дистанцію за 48 годин 48 хвилин, становила 24 км/год. По закінченні змагань він заявив: "Це було безумство! Я гнав зі швидкістю 30 кілометрів на годину!"

20 червня • Після 8 років будівництва відкрито Кільський канал імені кайзера Вільгельма, що з'єднав Балтійське і Північне моря. Його довжина 98 км, ширина по поверхні води 102 м, глибина 11,3 м.

24 липня • За його власним зізнанням саме цього дня Зигмунду Фрейду прийшла ідея, що лягла в основу методу психоаналізу, — приховані, несвідомі, людські бажання знаходять своє вираження у вигляді сновидінь. Через чотири роки вийшла друком монографія Фрейда «Тлумачення сновидінь», в якій він описав методологію вільних асоціацій для пошуку справжнього змісту сну.

25 липня • В Парижі одружились майбутні лауреати Нобелівської премії — П'єр Кюрі та Марія Складовська.

13 вересня • Завдяки зусиллям англійського антрополога Френсіса Гальтона у Великій Британії вперше дактилоскопія застосован як криміналістичний доказ — відбитки пальців Гаррі Джексона використані як доказ його вини.

27 вересня • Шведський хімік, інженер і підприємець Альфред (Бернхард) Нобель підписав розпорядження про створення по його смерті спеціального фонду, котрий буде розпоряджатись його спадщиною і виділяти частину прибутків на премії людям, які зробили найбільший внесок у розвиток фізики, хімії, медицини, літератури і загального миру. Рішення про присудження премій приймається Шведською Королівською академією наук і оголошується щорічно 10 грудня в день смерті Альфреда Нобеля.

22 жовтня • У Парижі на вокзалі Монпарнас сталась одна з найвражаючих аварій в історії залізничного транспорту — пасажирський поїзд, не зумівши загальмувати при наближенні до вокзалу, виїхав на перон вокзалу, пробив стіну будинку і впав з висоти третього поверху на вулицю; всі пасажирські вагони при цьому залишились на пероні. Єдиною жертвою катастрофи стала продавчиня газетного кіоску, на який упав паровоз.

7 листопада • На шість років раніше запланованого терміну у Канаді завершено будівництво Тихоокеанської залізниці довжиною 4600 кілометрів, що сполучила схід і захід країни — міста Мореаль (провінція Квебек) і Крейгелачі (Британська Колумбія).

8 листопада • У Вюрцбурзі німецький фізик Вільгельм Рентген, працюючи з електророзрядною трубкою, випадково відкрив промені, здатні проникати через непрозорі тіла і просвічувати їх. Він назвав їх X-промені (рентгенівськими променями) і зумів сконструювати пристрій для отримання рентгенівської картинки.

27 листопада • Альфред Нобель в Шведсько-норвезькому клубі в Парижі Нобель підписав свій заповіт, за яким більша частина його статків мала піти на заснування спеціальної премії; фонд Нобелівської премії склав 31,6 мільйонів шведських крон (близько 240 мільйонів доларів у цінах 2009 року).

28 листопада • За ініціативою чикагської газети "Таймс Геральд" між Чигаго і містечком Уокіген відбулись перші в Америці автомобільні перегони. Поборотися за приз в 2 тисяч доларів забажали 80 ентузіастів з Європи і США, але із-за поганої погоди в призначений час на старт вийшло лише 6 машин. Переможцем став Джеймс Франклін Дюреа, котрий їхав на авто, зконструйовному його братом Чарльзом, — за 7 годин 53 хвилини він подолав 52-мильну вкриту льодом і снігом трасу, до фінішу котрої прибуло лише дві машини.

28 грудня • В паризькому «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок брати Люм'єри провели перший у світі платний кіносеанс, на якому трьом десяткам глядачів показали десять стрічок, знятих з допомогою власного винаходу, що суміщав функції камери та проектора і названого «кінематограф». Їх винахід відразу став популярним і за наступні пару років Огюст і Луї Люм'єр зняли майже півтори тисячі короткометражних фільмів, але зрештою відмовились від кіновиробництва, не в змозі конкурувати з художньо професійнішими кінематографістами, що з'явились у Франції та Європі.

Народились 1895 року

1 січня — †2 травня 1972 • Джон Едгар Гувер, американський державний діяч, засновник ФБР.

3 січня — †15 квітня 1968 • Борис Миколайович Лятошинський, український композитор, педагог, диригент ("Золотий обруч", "Слов'янський концерт", "Гражина", "Пори року").

11 січня — †1 липня 1973 • Лоренс Хеммонд, американський винахідник і бізнесмен, конструктор електрооргана, що сьогодні носить його ім'я (1934).

30 січня — †23 квітня 1965 • Петро Гаврилович Дяченко, український військовий діяч, полковник Армії УНР, командир кінного полку Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна».

лютий

10 лютого — †18 серпня 1948 • Вільгельм Франц Габсбург (Василь Вишиваний), український військовий і політичний діяч, поет, дипломат.

12 лютого — †6 березня 1964 • Анатоль Галактіонович Петрицький, український живописець, театральний художник і графік.

18 лютого — †31 березня 1970 • Семен Костянтинович Тимошенко, радянський воєначальник, нарком оборони СРСР (1940-41 рр.), маршал СРСР (1940), двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965).

21 лютого — †17 квітня 1976 • Генрік Карл Петер Дам, данський біохімік та фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1943) за відкриття вітаміну К.

28 лютого — †18 квітня 1974 • Марсель Паньоль, французький драматург і кінорежисер; перший діяч кінематографа, що став членом Французької академії.

березень

7 березня — †31 березня 1977 • Маноел Нунес (Неко), бразильський футболіст («Корінтіанс»); восьмиразовий чемпіон штату Сан-Паулу, дворазовий чемпіон Південної Америки.

19 березня — †24 липня 1964 • Максим Тадейович Рильський, український поет ("Троянди і виноград"), академік.

21 березня — †9 березня 1982 • Леонід Осипович Утьосов (Лазар Йосифович Вайсбейн), російський естрадний співак, джазмен, актор ("Веселі хлопці").

квітень

1 квітня — †4 лютого 1940 • Микола Іванович Єжов, російський державний діяч, генеральний комісар безпеки (1937), нарком внутрішніх справ СРСРР (1936-38 рр.); один із головних реалізаторів "сталінського терору", розстріляний як іноземний шпигун.

травень

6 травня — †23 серпня 1926 • Рудольф Валентино (Родольфо П'єтро Філіберто Раффаелло Гульєльмі), американський актор італійського походження, зірка німого кіно; створивши на екрані образ "латинського коханця", став живою легендою кінематографу — його смерть привела до масових істерій і серії самовбивств серед шанувальниць його таланту.

18 травня — †21 лютого 1934 • Аугусто Сесар Сандіно, національний герой Нікарагуа, очолював боротьбу (з 1926 р.) проти військ США, які окупували країну.

20 травня — †11 червня 1937 • Реджинальд Мітчел, англійський авіаконструктор (винищувач "Спітфайр").

червень

6 червня — †30 серпня 1919 • Микола Олександрович Щорс, командир більшовицьких загонів під час громадянської війни в Україні.

серпень

10 серпня — †22 липня 1958 • Михайло Михайлович Зощенко, російський письменник.

жовтень

3 жовтня — †27 грудня 1925 • Сергій Олександрович Єсенін, російський поет (Сповідь хулігана, Москва кабацька, Русь радянська).

4 жовтня — †7 листопада 1944 • Ріхард Зорге, радянський розвідник.

4 жовтня — †1 лютого 1966 • (Джозеф Френк) Бастер Кітон, американський комедійний актор, "клоун з кам'яним обличчям" (Один тиждень, Клоуни Голлівуду, Цей божевільний, божевільний, божевільний світ, Бульвар Сансет); дід актора Майкла Кітона.

8 жовтня — †1 липня 1974 • Хуан Домінго Перон, аргентинський генерал, учасник військового перевороту (1943), президент Аргентини (1946-55, 1973-74 рр.).

28 жовтня — †27 жовтня 1937 • Майк Йогансен (Михайло Гервасійович Йогансен), український поет, прозаїк, перекладач.

30 жовтня — †24 квітня 1964 • Герхард Домагк, німецький мікробіолог, лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології (1939) за відкриття антибактеріальних властивостей сульфініламідів; премію не зміг отримати вчасно із-за заборони Гітлера громадянам Німеччини приймати Нобелівські премії (диплом і медаль були вручені в 1947 році).

30 жовтня — †23 лютого 1973 • Дікінсон Вудраф Річардс, американський лікар, лауреат Нобелівської премії з медицини і фізіології (1956) "за відкриття, що стосуються катетеризації серця і патологічної зміни системи кровообігу".

листопад

3 листопада — †16 лютого 1934 • Едуард Георгієвич Багрицький, російський поет.

грудень

14 грудня — †6 лютого 1952 • Георг VI (Альберт Фредерік Джордж Віндзор), король Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Домініонів (1936-52 рр.), король Індії (1947–49 рр.), король Ірландії (1936-49 рр.); батько королеви Великобританії Єлизавети.

14 грудня — †18 листопада 1952 • Поль Елюар (Ежен Грендель), французький поет-сюрреаліст (Місто скорботи, Любов — поезія, Саме життя, Зуміти сказати все).

Померли 1895 року

9 березня • Леопольд Ріттер фон Захер-Мазох, австрійський письменник ("Заповіт Каїна", "Дон Жуан з Коломиї", "Венера в хутрах", "Місячна ніч"); родом з України. 129 років тому у 59 років (нар. 27 січня 1836 р.).

19 травня • Хосе Марті (Хосе Хуліан Марті-і-Перес), кубинський революціонер, письменник, національний герой Куби. 129 років тому у 42 роки (нар. 28 січня 1853 р.).

29 червня • Томас Генрі Хакслі, англійський природознавець, зоолог, пропагандист дарвінізму. 129 років тому у 70 років (нар. 4 травня 1825 р.).

2 липня • Михайло Петрович Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. 129 років тому у 54 роки (нар. 30 вересня 1841 р.).

5 серпня • Фрідріх Енгельс, німецький філософ («Діалектика природи», «Маніфест Комуністичної партії») і політичний діяч, один з організаторів і керівників I і II Інтернаціоналів. 129 років тому у 75 років (нар. 28 листопада 1820 р.).

8 вересня • Адам Опель, німецький підприємець, засновник автомобілебудівної компанії Adam Opel GmbH (1898). 129 років тому у 58 років (нар. 9 травня 1837 р.).

28 вересня • Луї Пастер, французький хімік і бактеріолог, основоположник сучасної мікробіології та імунології; розобив метод консервування (пастеризація) і заходи профілактичної вакцинації проти холери, сибірської виразки, сказу. 129 років тому у 73 роки (нар. 27 грудня 1822 р.).

27 листопада • Александр Дюма-син, французький письменник, драматург (Дама з камеліями). 129 років тому у 71 рік (нар. 27 липня 1824 р.).