цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1948 року
12 листопада 1948 року в Токіо завершив свою роботу Міжнародний військовий трибунал, котрий виніс смертний вирок сімом японським військовим і урядовцям, включаючи прем'єр-міністра Японії генерала Хідекі Тодзіо. Ще 16 чоловік були засудженні до довічного ув'язнення і ще двоє - до менших тюремних термінів покарання.

Головні події 1948 року


Всі події 1948 року

4 січня - Після більше 60-и років британської окупації Бірма (нині - М'янма) проголосила незалежність і стала незалежною федеративною республікою. Главою уряду обрано У Ну, що виконував обов'язки прем'єр-міністра в перехідному уряді.
27 січня - Американська корпорація Wire Recording анонсувала випуск першого побутового котушкового магнітофона "Wireway", котрий надійшов до продажу за ціною 149,5 доларів.
30 січня - У Делі індуїстський фанатик-екстреміст Натурам Годзе, розлючений толерантним ставленням Ганді до мусульман, трьома пострілами з пістолета вбив 78-річного Мохандаса Карамчанда Ганді, політичного й духовного лідера Індії, що саме здійснював молитву за припинення в Індії міжрелігійної ворожнечі.
4 лютого - Цейлон (нині Шрі Ланка) проголошено незалежною державою зі статусом конституційної монархії в рамках Британської співдружності націй. Разом із проголошенням незалежності набула чинності і нова конституція Цейлону, складена за британським зразком. Першим прем'єр-міністром країни був призначений Дон Стефан Сенанаяке.
18 лютого - Після поразки на парламентських виборах партії Фіанна Фейл, у відставку з поста прем'єр-міністра країни подав Імон де Валера, котрий 16 років очолював уряд незалежної Ірландії. На цьому посту його змінив Джон Костелло, який в 1951 році після чергових виборів знову поступився Імону де Валера. Однак економічні труднощі, що переживала у повоєнні роки Ірландія, привели до швидких змін урядів, і в 1954 році прем'єр-міністром знову став Костелло, а в 1957-у - де Валера.
25 лютого - Після кількох тижнів страйків і акцій протесту, організованих чеськими та словацькими комуністами, 12 міністрів-некомуністів у коаліційному уряді Клемента Готвальда на знак протесту проти штучного загострення ситуації в країні подали у відставку, і президент Чехословаччини Едуард Бенеш був змушений доручити Готвальду формування нового однопартійного уряду, контрольованого комуністами.
17 березня - Бельгія, Велика Британія, Люксембург, Нідерланди і Франція підписали Брюссельський пакт про співробітництво в економічній, соціальній, культурній і оборонній областях, попередник Західно-Європейського Союзу.
20 березня - На думку Американської кіноакакдемії кращим фільмом 1947 року визнано стрічка "Угода джентельменів", кращим режисером - її постановника Елію Казана, кращим актором - Рональда Колмана ("Подвійне життя"), кращою актрисою - Лоретту Янг ("Дочка фермера").
26 березня - США ввели ембарго на торгівлю стратегічними товарами з соціалістичними країнами.
30 березня - Керівник Радянського Союзу Йосиф Сталін розпорядився блокувати всі дороги і залізниці, що сполучали Берлін з Західною Німеччиною. Повну блокаду Берліна було введено 24 червня.
3 квітня - Прагнучи зняти в розореній повоєнній Європі соціальну напругу, котра була основою поширення комуністичних ідей, і зменшити вплив СРСР на окуповані ним країни, президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання допомоги зарубіжним країнам, більш відомий під назвою "план Маршалла", згідно з яким на відновлення економіки шістнадцяти європейських держав, котрі постраждали під час Другої Світової війни, виділялось 4 мільярди доларів. Підписуючи документ, Трумен назвав його "найбільшим інвестиційним проектом, коли-небудь реалізованим у світі". Всього за наступні чотири роки 17 європейських держав отримали допомогу в сумі 13.15 мільярдів доларів, що дозволило у Західній Європі побороти безробіття, відновити економічний потенціал країн, налагодити міждержавні економічні стосунки. Однак із-за того, що Радянський Союз блокував надання допомоги Польщі та Чехословаччині, "план Маршалла" фактично посприяв створенню "залізної завіси" між Західною та Східною Європою.
7 квітня - Набрав чинності статут Міжнародної організації охорони здоров'я.
9 квітня - Єврейськими підпільними збройними формуваннями Іргун і Лехі здійснено жорстокий напад на палестинське село Дейр-Ясін - вході різанини вбито, за різними оцінками, від 107 до 254 жителів села.
30 квітня - У Боготі (Колумбія) оголошено про створення Організації американських держав (ОАД), до якої увійшли США і 20 латиноамериканських країн. Задачою нового міждержавного утворення проголошувалось укріплення зв'язків між країнами Північної та Південної Америки і, за наполяганням США, "протистояння міжнародному комунізму або іншому тоталітаризму". Однак діяльність ОАД ніколи не відповідала вимогам її членів - США були розчаровані байдужістю і відсутністю підтримки у їх протистоянню "комуністичній загрозі", а латиноамериканські країни виявляли відкрите невдоволення втручанням США у внутрішні справи інших країн (Гватемала - 1954, Куба - 1961, Домініканська Республіка - 1965). Із припиненням "холодної війни" значення ОАД прктично зійшло на нівець.
30 квітня - На автосалоні в Амстердамі продемонстровано першу модель "Лендровера", зконструйованого братами Морісом і Спенсером Уілксами - повнопривідна машина з двигуном об'ємом 1.6 літра, коробкою, що надавала можливість змінювати кількість ведучих коліс, і шкіряним салоном. У 1952 році об'єм двигуна був збільшений до 2 літрів, розширена колісна база, і "Лендровер" завдяки своїй надійності і практичності на десятиліття став стандартом для машин подібного класу.
14 травня - В день виведення з Палестини останніх британських військ Єврейська Національна рада під головуванням Давид Бен-Гуріона в Тель-Авіві проголосила створення держави Ізраїль. Першою державою, яка юридично визнала Ізраїль, був Радянський Союз, який зробив це 17 травня.
15 травня - На наступний день після проголошення держави Ізраїль почалась Перша арабо-ізраїльська війна - країна була атакована Трансіорданією (нині Іорданія), Єгиптом, Сирією, Іраком та Ливаном, які ставили за мету недопущення реалізації Плану ООН по розділу Палестини, знищення новоутвореного єврейської держави і, згідно з декларацією арабських країн при вторгненні, «створення об'єднаної держави Палестини на основі демократичних принципів, які забезпечать за всіма його жителями рівність перед законом». Війна закінчилась в 1949 році перемогою Ізраїлю, який не тільки відстояв свою незалежність. але й захопив території сусідніх арабських держав.
29 травня - У ході арабо-ізраїльської війни Організація Об'єднаних націй санкціонувала розміщення на Близькому Сході миротворчих військ - це була перша миротворча місія ООН, на честь якої 29 травня відзначається як День пам'яті і скорботи для всіх миротворців ООН, які втратили свої життя.
3 червня - В обсерваторії Паломар (Південна Каліфорнія) почав роботу 200-дюймовий (5,08 м) телескоп Хейла, який був найбільшим телескопом світу до 1976 року. Він і досі є одним з чотирьох основних астрономічних інструментів обсерваторії.
7 червня - Після відставки президента Едуарда Бенеша влада в Чехословаччині повністю перейшла до рук комуністів.
18 червня - Звукозаписуюча студія Columbia Records представила першу довгограючу (LP) платівку - .12-дюймову платівку, призначену для відтворення зі швидкістю 33 об/хв.
21 червня - Фірма грамзапису Columbia Records випустила нові довгограючі платівки, на кожному боці котрих можна було записати 23 хвилини музики. Нові десятидюймові вінилові платівки, записані зі швидкістю 33 1/3, і їх міні-варіант - 7-дюймові диски, записані зі швидкістю 45 обертів на хвилину ("сорокап'ятки") - протягом двох років практично витіснили з ринку громіздкі та крихкі диски на 78 обертів.
24 червня - За наказом Сталіна СРСР почав блокаду Західного сектору Берліна, в котрому проживало більше 2,5 мільйонів людей. Місто було повністю ізольоване від навколишнього світу - залізничні колії були відрізані ще три місяці перед тим, а в цей день було заблоковано річні підходи і дороги, а також відрізане електропостачання. Протягом наступних десяти з половиною місяців авіація США здійснила 277804 польоти у Західний сектор, перевізши 2325809 тон продуктів харчування, товарів першої необхідності та вугілля для опалення будинків. Блокада була знята 23 травня 1949 року.
26 червня - Американський фізик Вільям Шоклі, що працював у компанії Bell Labs, подав патент на біполярний транзистор. Перший реальнодійючий прототип на основі германію був виготовлений наступного року.
30 червня - Американські вчені Вільям Шоклі, Волтер Браттейн і Джон Бардін з компанії Bell Labs оголосили про створення пристрою під назвою "транзистор", котрий мав прийти на зміну традиційній трьохелектродній лампі.
29 липня - У Лондоні король Георг VI відкрив XIV Олімпійські ігри, в яких взяло участь 4 104 спортсменів з 59 країн, що розіграли 136 комплектів нагород у 17 видах спорту. В спортивному плані героїнею Олімпіади стала легкоатлетка з Нідерландів Фанні Бланкерс-Коен, яка виграла 4 золоті медалі в спринтерських дисциплінах. У командному заліку перемогла збірна США.
31 липня - У Москві почалася розширена сесія Всесоюзної академії сільгоспнаук, яка стала кульмінацією у розгромі радянської генетики, - перемогу здобули прихильники псевдонаукової «мічурінської агробіології» на чолі з Трохим Денисович Лисенком.
15 серпня - Після виборів до Національних зборів проголошено створення Республіки Корея на чолі з президентом Лі Син Маном.
23 серпня - Введено в дію відновлений після війни Харківський тракторний завод.
23 серпня - В Амстердамі заснована Всесвітня рада церков (ВРЦ) - міжнародна екуменічна організація, у яку сьогодні входить 348 христианських церков різних традицій. За 20 років незалежності до ВРЦ не вступила жодна церковна організація з України.
9 вересня - На Півночі Корейського півострова проголошено створення Корейської Народно-Демократичної Республіки, прем'єр-міністром якої став 36-річний комуніст Кім Ір Сен.
17 вересня - В Єрусалимі єврейськими екстремістами убитий 53-річний Фолке Бернадот, шведський дипломат, президент шведського товариства Червоного Хреста, котрий, очолюючи посередницьку місію Ради Безпеки ООН з палестинського питання, домігся згоди ворогуючих сторін на припинення вогню і дозволу повернутись у свої домівки біженцям-арабам, чим нажив собі смертельних ворогів.
24 вересня - Конструктор мотоциклів Соітіро Хонда створив компанію Honda Motor Company. В 1960-х роках вона прославилась своїми якісними мотоциклами (зокрема C100 Super Cub), а в 1970-х - якісними і економічними автомобілями.
6 жовтня - У столиці Туркменистану Ашхабаді стався землетрус силою 9 балів за шкалою Ріхтера, кількість жертв котрого становить близько 100 тисяч чоловік.
21 жовтня - Компанія Radio Corporation of America продемонструвала можливості введеної нею лінії факсимільного радіотелеграфного зв'язку, здатної передавати до 1 мільйона слів у хвилину, - з Бібліотеки конгресу у Вашигтоні до Нью-Йорку за 2 хвилини 21 секунду було передано всі 1047 сторінок роману "Віднесені вітром".
12 листопада - В Токіо завершив свою роботу Міжнародний військовий трибунал, котрий виніс смертний вирок сімом японським військовим і урядовцям, включаючи прем'єр-міністра Японії генерала Хідекі Тодзіо. Ще 16 чоловік були засудженні до довічного ув'язнення і ще двоє - до менших тюремних термінів покарання.
10 грудня - На третій сесії Генеральної асамблеї ООН в палаці Шайо в Парижі прийнято Загальну декларацію прав людини. Вона була прямим наслідком досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна людина. Декларація мала рекомендаційний характер, містила 30 статей, зміст яких був уточнений і розвинутий через інституції міжнародних угод, реґіональних та національних конституцій та законів. Перекладена 375 мовами, Загальна декларація прав людини разом з прийнятими в 1966 році «Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права» та «Міжнародним пактом про громадянські та політичні права» іноді позначається як Міжнародний Білль про права людини. Україна ратифікувала ці пакти в 1973 році.
23 грудня - В Токіо за вироком Міжнародного військового трибуналу страчені колишній прем'єр-міністр Японії і командуюючий Квантунською армією генерал Хідекі Тодзіо і шість інших вищих японських керівників, визнаних винними у порушенні законів і звичаїв ведення воєн, негуманному поводжені з полоненими, а також геноциді проти цивільного населення ворожих країн.
Народилися 1948 року
14 січня - 27 серпня 1981, Валерій Борисович Харламов, російський хокеїст; за 15 років спортивної кар'єри зіграв 438 матчів за московське ЦСКА (закинув 293 шайби) і 123 матчі за збірну СРСР (89 шайб).
16 січня - Джон Карпентер, американський кінорежисер, сценарист ("Втеча з Лос-Анжелеса", "Князь темряви", "У пащі безумства", "Напередодні Дня всіх святих", "Галоуін", "Щось").
17 січня - Мік Тейлор, англійський рок-співак, музикант (The Rolling Stones).
20 січня - Анатолій (Натан) Щаранський, радянський дисидент, захисник прав людини в СРСР, міністр уряду Ізраїлю.
27 січня - Михайло Миколайович Баришніков, амерканський танцівник і актор ("Точка поверненя", "Це танці") російського походження.
30 січня - Едуард Гурвіц, український політик, колишній мер Одеси (1994-98 рр.).
4 лютого - Еліс Купер (Вінсент Ферньє), американський рок-співак ("I’m Eighteen", "School’s Out", "No More Mr. Nice Guy").
5 лютого - Свен Горан Ерікссон, шведський футбольний тренер ("Лаціо" Рим, збірна Англії).
19 лютого - Тоні Айомі, британський рок-музикант, гітарист (Black Sabbath: "Paranoid").
29 лютого - Ірина Петрівна Купченко, російська актриса ("Звичайне чудо", "Без свідків", "Літні люди"); дружина актора Василя Ланового.
14 березня - Біллі Крістал, американський співак, актор ("Проаналізуй це", "Скинь маму з поїзда", "Любимиці Америки"), шоумен.
22 березня - Ендрю Ллойд Веббер, англійський композитор, продюсер ("Ісус Христос супер-зірка", "Волосся", "Коти").
25 березня - Бонні Баделія (Калкін), американська актриса ("Міцний горішок 1,2,3", "Презумпція невинності", "Загнаних коней пристрілюють, чи не так?").
26 березня - Стівен Тайлер (Талларіко), американський рок-співак (Aerosmith).
27 березня - Олексій Дмитрович Жарков, російський кіноактор ("Мій друг Іван Лапшин", "Кримінальний талант", "Десять негритят", "Заповіт Сталіна").
31 березня - Альберт Гор, американський політичний діяч, віце-президент США в адміністрації президента Клінтона (1993-2000 рр.).
31 березня - Володимир Натанович Винокур, російський естрадний артист.
3 квітня - Валентин Іванович Дикуль, російський цирковий артист, автор методики реабілітації хворих зі спинно-мозковими травмами.
11 квітня - Марчелло Ліппі, італійський футболіст, тренер (п'ятиразовий чемпіон Італії).
12 квітня - (Йозеф Мартін) Йошка Фішер, німецький політик, міністр Закордонних справ ФРН (1998-2005 рр.).
13 квітня - Михаил Захарович Шуфутинський, російський естрадний співак.
14 квітня - Ларрі Фергюссон, американський музикант, клавішник групи Hot Chocolate (Emma, Disco Queen, You Sexy Thing, Girl Crazy, Chances).
20 квітня - Крейг (Марк) Фрост, музикант, клавішник групи Grand Funk Railroad ("We’re an American Band", "The Loco-Motion", "Some Kind of Wonderful", "Bad Time").
28 квітня - 12 березня 2015, Террі Пратчетт (Теренс Джон Пратчетт), британський письменник, автор гумористичних романів у жанрі фентезі («Плаский світ»).
5 травня - Білл Ворд, англійський рок-ударник групи Black Sabbath (Paranoid).
14 травня - Мег Фостер, американська кіноактриса ("Під прикриттям", "Леді чекає", "Піймати вбивцю", "Вони живуть", "Сонячне сяйво", "Джемс Дін").
15 травня - Брайан Іно, англійський музикант, композитор, продюсер, співзасновник Roxy Music.
21 травня - Лео (Жерар) Сейєр, англійський поп-співак.
25 травня - Клаус Майне, вокаліст німецької рок-групи «Scorpions» («Wind of Change», «You And I», «Moment Of Glory»).
26 травня - Стіві (Стефані) Нікс, американська співачка, композитор (Fleetwood Mac: "Dreams", "Don’t Stop"; соло: "Stop Draggin’ My Heart Around", "Leather & Lace", "Stand Back", "Talk to Me2).
31 травня - Світлана Олександрівна Алексієвич, білоруська письменниця та публіцистка («У війни не жіноче обличчя», «Цинкові хлопчики», «Чорнобильска молитва»); лауреат Нобелівської премії з літератури (2015).
24 червня - Патрік Мораз, швейцарський музикант, клавішник груп Yes і The Moody Blues.
28 червня - Кеті Бейтс, американська актриса, Лауреат «Оскара» ("Мізері" [1990]; "Все про Шмідта", "Кольори нації", "Скнара", "Смажені зелені помідори", "Наш власний дім", "Прелюдія до поцілунку").
29 червня - Йєн Пейс, англійський рок-музикант (Paice Ashton Lord, Whitesnake, Deep Purple: Hush, Kentucky Woman, Hey Joe, We Can Work It Out, Help, Black Night, Strange Kind of Woman, Fireball, Smoke on the Water).
30 червня - Костянтин Натанович Боровой, російський бізнесмен, політик.
4 липня - Джеремі Спенсер, американський рок-музикант, гітарист групи Fleetwood Mac ("Black Magic Woman", "Need Your Love So Bad", "Man of the World", "The Green Manalishi").
6 липня - Наталі Бей, французька актриса ("Спіймай иене, якщо зможеш", "Не кажи нікому").
8 липня - Світлана Савицька, радянська космонавтка, друга жінка в космосі.
16 липня - Марія Юріївна Стефюк, українська оперна співачка (сопрано), Народна артистка України (1979).
21 липня - Михайло Миколайович Задорнов, російський письменник-сатирик, драматург.
30 липня - Жан Рено (Хуан Морено-і-Хедерік Хіменес), французький актор (Леон-кіллер, Нікіта, Голуба безодня).
1 серпня - Івар Едмунд Калниньш, латиський актор («Театр», «Зимова вишня», «Маленькі трагедії»).
8 серпня - Світлана Євгенівна Савицька, радянський космонавт; перша жінка, що вийшла у відкритий космос.
11 серпня - 19 січня 1969, Ян Палах, чеський студент, активіст протестного руху проти окупації Чехословаччини військами Радянського Союзу та інших країн Варшавського договору.
20 серпня - Роберт Плант, англійський рок-музикант, вокаліст Honeydrippers (Big Log, Sea of Love, Rockin’ at Midnight) і Led Zeppelin (Stairway to Heaven, Whole Lotta Love, Immigrant Song, D’yer Mak’er, Fool in the Rain); соло - Little Sister.
23 серпня - Юрій Іванович Єхануров, український державний і політичний діяч, Прем'єр-міністр України (2005—2006 рр.).
24 серпня - Жан-Мішель Жарр, французький музикант, композитор.
28 серпня - 15 травня 2005, Наталія Георгіївна Гундарєва, російська кіноактриса (Труфальдіно із Бергамо, Осінній марафон, Солодка жінка).
10 вересня - Ігор Матвійович Костолевський, російський актор (Тегеран-43, Безіменна зірка, Гараж).
19 вересня - Михайло Іванович Фоменко, український футболіст («Динамо», Київ), тренер (національна збірна України).
19 вересня - (Джон) Джеремі Айронс, британський актор, лауреат «Оскара» (Обернений бік удачі [1990]; Лоліта, Кафка, Дім духів, Жінка французького лейтенанта).
20 вересня - Чарльз (Чак) Паноццо, американський рок-музикант, бас-гітарист (Styx: Lady, «Suite Madame Blue», Come Sail Away, Miss America, Castle Walls, Superstars, Renegade, «Babe», Too Much Time on My Hands, Mr. Roboto).
20 вересня - 16 липня 1996, Джон Паноццо, американський рок-музикант, ударник групи Styx («Boat On The River», «The Best of Times»).
26 вересня - Олівія Ньютон-Джон, австралійська співачка (You’re the One that I Want, If Not for You, Let Me Be There, I Honestly Love You, Have You Never Been Mellow, Magic), актриса (Лихоманка суботньої ночі, Смалець, Двоє однакових).
26 вересня - Владімір Ремек, перший чеський космонавт (1978).
29 вересня - Марк Фарнер, американський рок-музикант, співак, гітарист (Grand Funk Railroad: We’re an American Band, Walk Like a Man; соло: LP: Mark Farner, No Frills).
5 жовтня - 9 лютого 1997, Брайян Коннолі, британський рок-співак (The Sweet: Little Willy, Funny Funny, Co-Co, Wig Wam Bam, Blockbuster, Jell Raiser, Ballroom Blitz, Teenage Rampage, Fox on the Run).
12 жовтня - Рік Партіфф, англійський рок-музикант, співак (Status Quo: Piledriver, Hello, On the Level, Blue for You, 1982).
15 жовтня - Іван Ярославович Гаврилюк, український актор (Аничка, Захар Беркут, Ати-бати, йшли солдати, Вавілон ХХ, Легенда про княгиню Ольгу, Остання ніч Шахерезади), режисер (Чотири листка фанери).
15 жовтня - Кріс Де Бург (Дейвідсон), ірландський поп-співак, композитор (The Lady in Red, A Spaceman Came Travelling, Ship to Shore, Don’t Pay the Ferryman, High on Emotion, The Ecstacy of Flight, Transmission Ends).
6 листопада - Гленн Фрей, американський рок-музикант, композитор, співак (The Eagles: Take It Easy, One of These Nights, Lyin’ Eyes, Hotel California, New Kid in Town, Life in the Fast Lane, Heartache Tonight; соло: Smuggler’s Blues; No Fun Aloud, The Allnighter, The Heat is On, You Belong to the City).
9 листопада - Віктор Матвієнко, український футболіст ("Динамо" Київ), володар Кубка кубків УЕФА (1975).
10 листопада - Грег Лейк, англійський рок-музикант, співак (Emerson, Lake and Palmer: From the Beginning, Lucky Man; соло: I Believe in Father Christmas).
12 листопада - Еррол Браун, ямайкський композитор, співак (Hot Chocolate: Give Piece a Chance, Love is Life, I Believe in Love, Brother Louie, Cicero Park, Emma, Disco Queen, You Sexy Thing, So You Win Again, I’ll Put You Back Together Again, Every 1’s a Winner, Girl Crazy, Chances), автор 12 хітів в стилі диско.
14 листопада - Чарльз (Філіп Артур Георг) Віндзор, принц Уельський, георцог Корнуола і Ротстея, граф Честера і Керріка, барон Ренфю, лорд Островів і Великий Правитель Шотландії, спадкоємець британського престолу; син королеви Великої Британії та Північної Ірландії Єлизавети II.
14 листопада - Джеймс Янг, американський рок-музикант (Styx: Lady, Suite Madame Blue, Come Sail Away, Miss America, Castle Walls, Superstars, Renegade, Babe, The Best of Times, Too Much Time on My Hands, Mr. Roboto).
3 грудня - Оззі Осборн (Джон Майкл Осборн), британський рок-музикант, співак (Rare Breed, : Paranoid; Blizzard of Oz).
20 грудня - Алан Парсонс, англійський музикант, звукорежисер, продюсер (The Alan Parsons Project).
21 грудня - Семюел (Лерой) Джексон, американський актор (Незламний, Шафт, Глибоке синє море, Зоряні війни, Джекі Браун, Довгий поцілунок надобраніч, Поцілунок смерті, Кримінальне чтиво, Справжня любов, Міцний горішок 3, Екзорсист 3).
27 грудня - Жерар Депардьє, французький театральний і кіноактор (Двоє в місті, Мій американський дядечко, Сусідка, Сірано де Бержерак, Полковник Шабер, Вибір зброї, Дантон, 1492 - завоювання раю, Ватен, Заздрість богів).
31 грудня - 17 травня 2012, Донна Саммер (Ладонна Гейнс), американська поп-співачка, "королева диско", лауреат "Греммі" (Last Dance [1978], Hot Stuff [1979], He’s a Rebel [1983], Forgive Me [1984]; Love to Love You Baby, I Feel Love, Bad Girls, She Works Hard for the Money, On the Radio, No More Tears).
Померли 1948 року
30 січня - Орвіл Райт, амемериканський авіатор, один з піонерів авіації (молодший із братів). 68 років тому, в 77 років (нар. 19 серпня 1871 р.).
30 січня - Махатма Ганді (Мохандас Карамчанд Ганді), індійський політик, лідер руху за незалежність Індії, ненасильницький, пасивний опір котрого, сприяв звільненню Індії від британського колоніалізму. 68 років тому, в 79 років (нар. 2 жовтня 1869 р.).
11 лютого - Сергій Михайлович Ейзенштейн, російський кінорежисер ("Стачка", "Броненсець Потьомкін", "Старе й нове"), теоретик кіно. 68 років тому, в 50 років (нар. 22 січня 1898 р.).
6 червня - Луї Жан Люм'єр, французький вчений, винахідник кінематографа, апарату для знімання і проеціювання "рухомих фотографій". 68 років тому, в 84 роки (нар. 5 жовтня 1864 р.).
14 липня - Гаррі Брерлі, англійський металург; першим винайшов спосіб отримання нержавіючої сталі. 68 років тому, в 77 років (нар. 18 лютого 1871 р.).
23 липня - Девід Ворк Гріффіт, американський кінорежисер, актор, сценарист, продюсер («Народження нації», «Нетерпимість»); лауреат почесного «Оскар» (1936). 68 років тому, в 73 роки (нар. 22 січня 1875 р.).
28 серпня - Павло Семенович Рибалко, радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі герой Радянського Союзу. 68 років тому, в 54 роки (нар. 4 листопада 1894 р.).
3 вересня - Едвард Бенеш, чехословацький державний діяч, 2-й президент Чехословаччини (1935-38 рр. 68 років тому, в 64 роки (нар. 28 травня 1884 р.).
8 вересня - Фердинанд I (Фердинанд Кобург), князь (з 1887 р.) і цар Болгарії. 68 років тому, в 87 років (нар. 26 лютого 1861 р.).
24 жовтня - Франц Легар (Ференц Легар), угорський композитор, автор оперет ("Весела вдова", "Земля усмішок"), диригент. 68 років тому, в 78 років (нар. 30 квітня 1870 р.).
23 грудня - Хідекі Тодзіо, генерал, прем'єр-міністр Японії (1941-44 рр.); Міжнародним трибуналом визнаний військовим злочинцем і страчений. 68 років тому, в 64 роки (нар. 30 грудня 1884 р.).
Нобелівська премія
Інфографіка
Нобелівська премія

Головні події 1948 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх