цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1934 року
5 грудня 1934 року в центральному органі партії більшовиків газеті «Правда» опублікована урядова постанова «Про внесення змін у діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік», яка дала старт масовим репресіям, котрі почались із пошуку ворогів народу серед різноманітних «антипартійних угрупувань» і за кілька років переросли у тотальний терор усього суспільства.

Головні події 1934 року


Всі події 1934 року

26 січня - У Москві почав свою роботу XVII з'їзд ВКП(б), котрий проголосив перемогу генеральної лінії партії в побудові соціалізму. З'їзд, котрий отримав назву "з'їзду переможців", пізніше увійшов у історію як "з'їзд розстріляних", оскільки більше половини його делегатів були репресовані в ході кампанії терору, що відновилась після вбивства Сергія Кірова у грудні 1934 року.
26 січня - У Берліні підписано «Договір про ненапад між Німеччиною та Польщею». Він був односторонньо розірваний Гітлером 28 квітня 1939 під приводом того, що Польща відмовилася надати Німеччині можливість будівництва екстериторіальної шосейної дороги в Кенігсберг (нині Калінінград) через територію т. н. Польського коридору.
30 січня - Радянські авіатори П.Ф.Федосеєнко, І.Д.Усискін і А.Б.Васенко на стратостаті "Осоавиахим-1" встановили рекорд - досягли рекордної висоти підняття 22 тисячі метрів. При спуску стратостат зазнав катастрофи і всі учасники підйому загинули.
13 лютого - У Чукотському морі, роздушений льодами, затонув радянський пароплав "Челюскін". Учасники експедиції висадились на лід і за два місяці партіями були вивезені літаками.
1 березня - У Харбіні імператором створеної в 1932 році маріонеткової держави Манчжоу-го проголошено колишнього китайського імператора Пу I (зрікся китайського престолу в 1912 році після утворення Китайської республіки). Проголошення монархії мало надати легітимності новій державі, яку не визнали основні країни світу.
7 березня - В американському місті Атлантик-Сіті Чарльз Дарроу подав заявку на патент на популярну й нині гру в жанрі економічної стратегії «Монополія».
9 березня - У Києві засноване видавництво дитячої літератури Дитвидав УРСР. У 1964 році було перейменоване у видавництво «Веселка»; з 2010 року отримало статус національного.
12 березня - В Естонії відбувся державний переворот. Було накладено заборону на всі політичні партії, диктатором став прем'єр-міністр Костянтин Пятс. У 1938 році він був обраний президентом і втратив владу в 1940 році після окупації Естонії Радянським Союзом.
22 березня - США оголосили про надання Філіппінам незалежності, котра мала набути чинності у 1945 році.
12 квітня - У Нью-Йорку опубліковано роман Френсіса Скотта Фіцджеральда «Ніч лагідна».
20 квітня - В Нью-Йорку пройшла прем'єра кінофільму "Встань і посміхайся", в якому у віці 6 років дебютувала Ширлі Темпл. Згодом вона стала однією з найвисокооплачуваніших актрис США й досі є намолодшим лауреатом премії «Оскар».
7 травня - На Далекому Сході Росії створено Єврейську автономну область з центром в місті Біробіджан.
15 травня - В Латвії відбувся переворот - прем'єр-міністр Карліс Улманіс розпустив сейм (парламент), політичні партії, призупинив дію конституції та обмежив демократичні свободи. Через два роки самопроголосив себе президентом і залишався «батьком нації» до зайняття Латвії військами СРСР в 1940 році, коли його було заарештовано та вислано в Середню Азію.
17 травня - В Аргентині вийшло перше число української газети «Наш клич».
23 травня - В містечку Сейлз (штат Луїзіана) із засідки розстріляно машину марки "Форд-Делюкс", в котрій знаходились Бонні Паркер та Клайд Берроу. Це поклало край діяльності найбільш романтизованої пари убивць і грабіжниківна рахунку яких понад сотня злочинів і 13 життів. У 1997 році сорочка Бонні, продірявлена кулями, була продана з аукціону в одному з невадських казино за 85 тисяч доларів (найбільша сума, викрадена бандою, становила 4 тисячі).
8 червня - У СРСР введено кримінальну відповідальність родичів підсудних за "недонесення" про "державний злочин", який відбувся або планувався.
9 червня - У мультфільмі студії Волта Діснея «Маленьке мудре каченя» на екрані вперше з'явився знаменитий персонаж Дональд Дак. В наступні роки він "знявся" ще в 127 мультфільмах. Остання стрічка з Дональдом Даком була знята в 1961 році.
10 червня - При НКВС УРСР створено Головне управління виправно-трудових таборів і трудових поселень (ГУТАБ). У таборах були встановлені важкі умови, не дотримувалися елементарні людські права, застосовувалися суворі покарання за найменші порушення режиму.
16 червня - У Харкові розпочав свою роботу перший з'їзд письменників України, на якому було створено Спілку радянських письменників України (СРПУ) як складову частина Спілки письменників СРСР, створеної того ж року. Статут СРПУ визначав єдино дозволений для радянської літератури творчий метод — соціалістичний реалізм, в основу якого було покладено засади «партійності та народності». Першим керівником СПРУ став Іван Юліанович Кулик (Ізраїль Юделевич).
18 червня - У зв'язку з убивством міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького поліція провела масові арешти серед членів ОУН і заарештувала Романа Шухевича. 7 липня без достатніх доказів вини він був поміщений в концентраційний табір у Березі Картузькій.
24 червня - Рішенням Раднаркому Української СРР столиця республіки перенесена з Харкова до Києва. Цього ж дня почався переїзд до нього вищих державних і компартійних установ, з нагоди чого в новій столиці відбулись урочистості і військовий парад.
30 червня - За наказом Адольфа Гітлера почалась кривава чистка, котра згодом отримала назву «Ніч довгих ножів», - було вбито близько сотні та заарештовано близько тисячі як політичних опонентів, так і соратників по нацистські партії і керівництво чотиримільйонного загону штурмовиків СА (парамілітарної організації НСДАП), при підтримці котрого Гітлер прийшов до влади в 1933 році. Загинули, зокрема керівник СА Ернст Рьом і колишній канцлер Німеччини Курт фон Шлейхер.
8 липня - Генеральна рада Андорри затвердила конституційні реформи, запропоновані напередодні авантюристом Борисом Скосирєвим і за якими колишній росіянин став королем незалежної Андорри Борисом І. Через тиждень короля арештували іспанські жандарми.
10 липня - Постановою ВЦИК СРСР ОГПУ перетворене в Головне управління державної безпеки в складі вперше створеного Наркомату (міністерства) Внутрішніх справ (НКВД). Наркомом став Генріх Ягода.
22 липня - У Чикаго агентами ФБР смертельно поранений відомий грабіжник і вбивця, "ворог нації №1 в США" 31-річний Джон Диллинджер. За його недовгу бандитську кар'єру, що тривала всього рік, Діллінджер пограбував 11 банків, викрав більше 300 тисяч доларів і вбив сімох поліцейських і трьох федеральних агентів.
23 липня - СРСР і Болгарія встановили дипломатичні відносини.
25 липня - Під час нацистського заколоту у Відні австрійськими нацистами застрелено канцлера Австрії Енгельберта Дольфуса, який активно протидіяв аншлюсу Австрії.
2 серпня - Зі смертю 87-річного президента Німеччини Пауля фон Гінденбурга, Гітлер став абсолютним диктатором, об'єднавши посади президента і канцлера, котру обіймав до цього, під єдиною назвою рейхсфюрер. Армія принесла присягу новому верховному командуючому і останні залишки німецької демократії були знищені на шляху до створення Третього рейху.
4 серпня - На «Криворіжсталі» запущено першу доменна піч «Комсомолка». Вже через чотири місяці вона дала рекордну кількість чавуну - 337 тонн замість запланованих 220 тонн.
19 серпня - В ході референдуму 89,9% громадян Німеччини (38 мільйонів) проголосувало за об'єднання посад президента і рейхсканцлера. Згідно із «Законом про верховного голову німецького райху», фюрера і рейхсканцлера об'єднала посади президента і канцлера, зробивши Адольфа Гітлера одноосібним правителем Німеччини.
18 вересня - Радянський Союз вступив до Ліги Націй і став її 59-м членом. На прийнятті СРСР особливо наполягала Франція. За це рішення проголосувало 38 країн, проти - 3, утрималось - 4, не брало участі в голосуванні - 7. Через п'ять років, після нападу на Фінляндію, СРСР був виключений з Ліги Націй.
26 вересня - У Великобританії на верфі в Глазго спущено на воду океанський лайнер «Queen Mary», перший корабель водотонажністю більше 75 000 тон. В 1936 році під час свого шостого рейсу лайнер встановив рекорд швидкості перетинання Антлантики - 3 дні 20 годин і 42 хвилини.
9 жовтня - У Марселі македонські і хорватські націоналісти вчинили замах на короля Югославії Олександра Карагеоргієвича і міністра іноземних справ Франції Луї Барту, які того ж дня померли від отриманих поранень. Спадкоємцем югославського престолу став 11-літній син короля Петро II, який правив при регентстві свого двоюрідного дядька князя Павла Карагеоргієвича.
16 жовтня - Китайські комуністи на чолі з Мао Цзедуном почали свій знаменитий "Великий похід" з метою вивести основні війська китайської Червоної Армії з оточення гомінданівської армії Чан Кайши на Південному Заході країни.
24 жовтня - Розчарувавшись у політиці Індійського національного конгресу, котрий викристав кампанію громадянської непокори у власних вузькопартійних цілях, Махатма Ганді заявив, що залишає ряди партії і починає співробітництво з Всеіндійською асоціацією сільськогосподарських робітників.
25 листопада - У Кисловодську у віці 68-и років помер перший Голова Центральної Ради Української Народної Республіки, визначний історик, літературознавець, публіцист і громадський діяч Михайло Сергійович Грушевський.
1 грудня - В Ленінграді (нині - Санкт-Петербург) в Смольному інституті, резиденції місцевого парткерівництва, був вбитий лідер комуністів міста і області Сергій Миронович Кіров. Обставини злочину, скоєного комуністом Ніколаєвим, до сих пір залишаються невиясненими, однак вбивство одного з чільних керівників ВКП(б) було використане Сталіним для організації в країні Великого Терору - цього ж дня ввечері було прийнято документ, що скорочував термін слідства по справах державної ваги до 10 днів, дозволяв розглядати справи за відсутності звинуваченого і виносити смертні вироки без права подальшого оскарження. Протягом року за звинуваченням у причетності до вбивства Кірова було страчено 14 чоловік і 103 отримали різні терміни ув'язнення.
5 грудня - В центральному органі партії більшовиків газеті «Правда» опублікована урядова постанова «Про внесення змін у діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік», яка дала старт масовим репресіям, котрі почались із пошуку ворогів народу серед різноманітних «антипартійних угрупувань» і за кілька років переросли у тотальний терор усього суспільства.
15 грудня - У Києві, в підвалах Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР (пізніше Жовтневий палац), за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР розстріляні 28 «членів» вигаданого чекістами «Об'єднання українських нацiоналiстiв», серед яких — українські письменники Дмитро Фальківський, Григорій Косинка, Кость Буревій, Олекса Влизько, Іван Крушельницький.
Народилися 1934 року
10 січня - Леонід Макарович Кравчук, український політик, перший народно обраний президент України (1991-94 рр.).
16 січня - Василь Семенович Лановий, російський актор українського походження ("Рицарський роман", "Падіння", "Війна і мир", "Сімнадцять миттєвостей весни", "Петровка, 38", "Дні Турбіних").
2 лютого - Отар Іоселіані, грузинський кінорежисер ("Листопад", "Фаворити Місяця", "Полювання на метеликів").
14 лютого - Алан (Вільям) Паркер, англійський кіносценарист, кінорежисер ("Стіна", "Серце ангела", "Міссісіпі у вогні", "Евіта").
15 лютого - Ніклаус Вірт, швейцарський програміст, автор мови програмування Паскаль.
18 лютого - Пако Рабанн (Франсіско Рабанеда і Куерво), французький модельєр-кутюр’є, революціонер у світі моди 1960-х років.
6 березня - Михайло Михайлович Жванецький, російський письменник-сатирик, автор і виконавець фейлетонів, гуморесок, мініатюр.
9 березня - 27 березня 1968, Юрій Олексійович Гагарін, радянський льотчик-космонавт, перша людина, що полетіла у космос (1961).
1 квітня - Володимир Володимирович Познер, російський тележурналіст, телеведучий, організатор і ведучий перших токшоу і міжнародних телемостів періоду "перестройки".
24 квітня - Ширлі Маклейн (Бітті), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Час ніжності" [1983]; "Квартира", "Неприємності з Гаррі", "Точка повороту"); сестра актора і режисера Уоррена Бітті.
4 травня - 5 травня 2014, Тетяна Євгенівна Самойлова, російська кіноактриса ("Летять журавлі", "Анна Кареніна").
21 травня - Гліб Анатолійович Панфілов, російський кінорежисер ("Прошу слова", "Тема", "Романови").
23 травня - 21 серпня 2005, Роберт Муг, америманський інженер, винахідник музичного синтезатора.
30 травня - Олексій Архипович Леонов, російський льотчик-космонавт; першим у світі вийшов у відкритий космос ("Восход-2", 1965 р.).
6 червня - Альберт II (Альберт Саксен-Кобург-Гот), король Бельгії (з 1993 року).
20 червня - 17 вересня 1984, Юрій Йосипович Візбор, російський поет, співак, актор (Сімнадцять миттєвостей весни).
26 червня - Дейв Грузин, американський музикант, композитор (автор музики до фільмів, що отримали "Оскари" - На золотому ставку, Небеса зачекають, Тутсі).
1 липня - 26 травня 2008, Сідні Поллак, американський актор, продюсер, кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Із Африки" [1985]; "Фірма", "Тутсі", "Такими ми були", "Загнаних коней пристрілюють, хіба ні?", "Три дні "Кондора").
11 липня - Джоржио Армані, італійський модельєр.
12 липня - 27 лютого 2013, Ван (Харві Лаван) Кліберн, американський піаніст-віртуоз.
13 липня - Воле Шоїнка, нігерійський письменник (Лев і перлина, Інтерпретатори), лауреат Нобелівської премії (1986).
19 липня - Олександр Анатолієвич Ширвіндт, російський актор театру (московський Театр сатири) і кіно (Іронія долі, Небесні ластівки, Мільйон в шлюбному кошику).
25 липня - Клод Зіді, французький кінорежисер (Новобранці йдуть на війну, Він сердиться, Роззява, Королі жартів).
3 серпня - 22 лютого 2002, Жонаш Савімбі, ангольський політичний діяч, борець за незалежність Анголи.
16 серпня - П'єр Рішар Моріс Шарль Леопольд Дефе, французький комедійний актор (Татусі, Високий блондин в чорному черевику).
22 серпня - Норман Шварцкопф, американський генерал, командуючий операцією "Буря в пустелі" по звільненню Кувейту (1990-91 рр.).
30 серпня - 11 червня 1982, Анатолій Олексійович Солоніцин, російський актор (Андрій Рубльов, Перевірка на дорогах, Соляріс, Сталкер).
4 вересня - 4 червня 2012, Едуард Хіль, російський естрадний співак.
20 вересня - Софі Лорен (Софія Шиколоне), італійська кіноактриса, лауреат «Оскара» (Дві жінки [1961]; Чорна орхідея, Одруження по-італійськи, Людина з Ламанча).
21 вересня - 7 листопада 2016, Леонард Коен, канадський поет і співак («Suzanne», «Hallelujah», «I’m Your Man»), член Залу слави рок-н-ролу (2008).
26 вересня - Олег Валеріанович Басілашвілі, російський театральний і кіноактор (Раба кохання, Службовий роман, Осіній марафон, Вокзал для двох, Дні Турбіних, Обітовані небеса, Бандитський Перербург 2).
28 вересня - Брижитт Бардо (Камілла Жавал), французька актриса (І створив бог жінку, Віва Марія, Бабетта іде на війну), жіночий символ Франції 1960-х років, активістка руху захисту тварин (з 1973 р.).
12 жовтня - Юрій Миколайович Щербак, український письменник, громадський діяч, політик, посол України в США, Ізраїлі, Канаді.
14 жовтня - 22 квітня 2011, Михайло Михайлович Козаков, російський актор (Людина-амфібія, Здрастуйте, я ваша тьотя), режисер (Покровські ворота).
22 жовтня - Георгій Юнгвальд-Хількевич, український кінорежисер (Небезпечні гастролі, Д'Артаньян і три мушкетери, Ах, водевіль, В'язень замку Іф, Мистецтво жити в Одесі).
5 листопада - Кіра Георгіївна Муратова, український кінорежисер (Короткі зустрічі, Довгі проводи, Астенічний синдром, Захоплнення, Три історії, Лист до Америки, Другорядні люди), народна артистка України.
9 листопада - 20 грудня 1996, Карл (Едуард) Саган, американський астроном, один з основоположників космічної біології, популяризатор астрономії, письменник, лауреат Пулітцерівської премії (Дракони з Ідена, [1974]; Космос, Мільярди зірок...).
24 листопада - 3 серпня 1998, Альфред Гаррієвич Шнітке, російський композитор, автор п'яти симфоній, концертів для інcтрументів з оркестром і для хору, камерно-інструментальних творів, музики до балетів (Реквієм, Лабіринти, Ескізи, Життя з ідіотом).
8 грудня - Аліса Брунівна Фрейндліх, російська актриса (Службовий роман, Сталкер, Жорстокий романс).
15 грудня - Станіслав Станіславович Шушкевич, білоруський державний діяч, перший голова Верховної ради незалежної Білорусії.
23 грудня - Наталія Миколаївна Фатєєва, російська кіноактриса українського походженя (Джентельмени удачі, Пісні моря, Місце зустрічі змінити не можна, Отець Сергій, Час літати).
24 грудня - Степан Месіч, хорватський державний діяч, останній президент СФРЮ, президент Хорватії (з 2000 р.).
27 грудня - Лариса Семенівна Латиніна, українська спортсменка, дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики; друга в історії спорту за кількістю олімпійських нагород - 18 (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових).
27 грудня - Микола Сліченко, циганський співак, актор, керівник театру "Ромен".
Померли 1934 року
16 лютого - Едуард Георгієвич Багрицький, російський поет. 82 роки тому, в 39 років (нар. 3 листопада 1895 р.).
19 лютого - Калеб Бредхем, американський фармацевт, винахідник «Пепсі-Кола». 82 роки тому, в 67 років (нар. 27 травня 1867 р.).
21 лютого - Аугусто Сесар Сандіно, національний герой Нікарагуа, очолював боротьбу (з 1926 р.) проти військ США, які окупували країну. 82 роки тому, в 39 років (нар. 18 травня 1895 р.).
3 березня - Олесь Досвітній (Олександр Федорович Скрипаль-Міщенко), український письменник. 82 роки тому, в 43 роки (нар. 8 листопада 1891 р.).
1 липня - Ернст Рем, організатор і керівник штурмових загонів СА німецької нацистської партії (1923-34 рр.). 82 роки тому, в 47 років (нар. 28 листопада 1887 р.).
4 липня - Марія Склодовська-Кюрі, французький фізик і хімік польського походження, перша жінка-лауреат Нобелівської премії (з фізики, 1903), перша людина, що двічі стала лауреатом Нобелівської премії (з хімії, 1911); дружина П'єра Кюрі. 82 роки тому, в 67 років (нар. 7 листопада 1867 р.).
6 липня - Нестор Іванович Махно, український анархіст, один з керівників селянського руху в 1918-21 роках на півдні України в роки Громадянської війни - воював проти німців, білогвардійців, директорії УНР та більшовиків; з 1921 року жив у Франції. 82 роки тому, в 46 років (нар. 7 листопада 1888 р.).
22 липня - Джон Діллінджер, американський грабіжник, невловимий бандит середини 1930-х років, "ворог суспільства №1". 82 роки тому, в 31 рік (нар. 22 червня 1903 р.).
2 серпня - Пауль фон Гінденбург, німецький фельдмаршал, командуючий німецькими військами (1914-16 рр.) на Східному фронті в роки Першої Світової війни, начальник польового Генштабу (1916-18 рр.), президент Німеччини (1925-33 рр.). 82 роки тому, в 87 років (нар. 2 жовтня 1847 р.).
4 жовтня - Марія Костянтинівна Заньковецька (Адасовська), українська актриса; народна артистка України (1922). 82 роки тому, в 80 років (нар. 4 серпня 1854 р.).
25 листопада - Михайло Сергійович Грушевський, український історик (Історія України-Руси, Нарис історії українського народу, Історія української літератури), політик, голова Центральної ради (1917-19 рр.). 82 роки тому, в 68 років (нар. 29 вересня 1866 р.).

Головні події 1934 року

16 жовтня 1934 року китайські комуністи на чолі з Мао Цзедуном почали свій знаменитий "Великий похід" з метою ви..
16 жовтня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх