цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1944 року
16 грудня 1944 року німецьке командування силами трьох армій почало контрнаступ в Арденнах з метою завдати удару в напрямі Льєж — Антверпен, вийти на узбережжя і, оточивши приморську групу армій, знищити її і примусити західні держави до замирення, що дало б йому змогу зміцнити Східний фронт. Це була остання і безуспішна спроба прорвати союзний американо-англійський фронт і змінити хід 2-ї Світової війни на Західному фронті.

Головні події 1944 року


Всі події 1944 року

4 січня - США почали довготривалу секретну операцію з підтримки партизанських антифашистських загонів у Західній Європі - цього дня американські літаки почали скидати зброю і боєприпаси підпільникам в Італії, Греції та Франції.
14 січня - На північному заході СРСР почався наступ військ Ленінгардського, Волховського і 2-го Прибалтійського фронтів. До 1 березня німецькі війська були відкинуті на 220-280 кілометрів від Ленінграду.
17 січня - Англо-американські війська розпочали операцію "Пантера": висадившись в центральній Італії в районі міста Кассіно, вони до травня подолали і зруйнували німецьку оборону лінію "Густав", що перетинала Аппенінський півострів і опиралася на природні водні рубежі - ріки Рапідо, Гаріоьяно та Сангро. Це змусила німецькі війська швидко відступити на північ Італії.
27 січня - У Ленінграді було дано артилерійський салют в честь остаточної ліквідації блокади міста, яка тривала майже 900 днів і забрала життя сотень тисяч людей.
14 лютого - Радянські війська оволоділи містом Корсунь-Шевченківський.
17 лютого - Радянськими військами в районі Корсунь-Шевченківського виступу оточено і знищено більше 10 дивізій німецької групи армій "Південь" під командуванням генерал-фельдмаршала Манштейна (загинуло близько 30 тисяч німців).
21 лютого - Прем'єр-міністр і міністр оборони Японії генерал Хідекі Тодзіо став начальником начальником штабу збройних сил і, отримавши контроль над всією японською військовою машиною, став фактичним диктаторм країни. 22 червня 1944 року, після поразки японців в битві за Шайпан, що фактично означала перехід тихоокеанського регіону під контроль США, Тодзіо спробував скінчити життя самогубством, вистріливши собі в голову, однак був врятований американськими лікарями, а після закінчення Другої Світової війни відданий під міжнародний військвий трибунал і за його рішенням повішений 22 грудня 1948 року.
23 лютого - Початок сталінських депортацій чеченців та інгушів з батьківщини, в ході яких кілька сотні тисяч людей, від грудних дітей до літніх старців, без всяких засобів на існування товарними вагонами були вивезені в Казахстан і на Крайню Північ Росії.
2 березня - Церемонія вручення нагород Американської кіноакадемії вперше транслювалась по телебаченню. Із-за незначного інтересу публіки до цього заходу передачі велись лише двома місцевими лос-анжелеськими станціями. Кращим фільмом попереднього року було визнано стрічку "Йдучи своїм шляхом", головний виконавець якої - Бінг Кросбі - був названий кращим актором, а Інгрід Бергман - кращою актрисою ("Світло газової лампи").
10 березня - У селі Сагринь бойовиками польської Армії Крайової та Батальйонів Хлопських вбито більше 600 українців, більшість з яких - жінки та діти.
19 березня - Німецькі війська зайняли всю територію Угорщини.
21 березня - Фінляндія відхилила пропозицію Радянського Союзу про перемир'я.
23 березня - Засновано Київський ботанічний сад Академії наук УРСР.
24 березня - В окупованому Римі нацисти здійснили масову страту італійських громадян - у відповідь на вбивство напередодні італійськими партизанами 33-х поліцейських СС в Адреатинських печерах було страчено 335 чоловік. Серед загиблих були заручники, полонені члени італійського руху Опору і звичайні громадяни, схоплені на вулиці.
30 березня - В ході Другої світової війни розпочались союзні бомбардування Нюрнберга. Уздовж східного узбережжя Англії вилетіло 795 літаків. Біля берегів Бельгії і Нідерландів німецькі винищувачі збили 95 бомбардувальників - найбільші втрати бомбардувальної авіації за роки Другої світової війни.
4 квітня - Англо-американська авіація провела перше бобардування Бухаресту. Загинуло близько 3 тисяч цивільних людей і поранено більше 5 тисяч.
8 квітня - Війська 1-го Українського фронту Радянської армії вийшли на кордон СРСР з Румунією і Чехословаччиною на фронті довжиною 200 кілометрів і захопили районі центри Станіславської (тепер - Івано-Франківської) та Чернівецької області - Печеніжин, Яблунів, Вашківці, Вижниця, Путила, Глибока.
10 квітня - В Одесу увійшли війська Радянської Армії.
1 травня - Відбувся перший політ реактивного літака "Мессершмітт Me 262".
9 травня - В ході Другої Світової війни війська 4-го Українського фронту Червоної Армії зайняли військово-морську базу і місто Севастополь.
11 травня - В ході Другої Світової війни почався наступ англійських і американських військ на Рим.
18 травня - Cилами НКВС розпочалася депортація кримських татар з батьківщини. За офіційними даними було виселено 183 155 осіб, головним чином в Узбексистан; невеликі групи татар було виселено в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар.
20 травня - Розпочався чотириденний референдум щодо незалежності Ісландії, за підсумками якого унію з Данією було скасовано За це висловилось 97% населення острова; 95% жителів висловилось за республіканську форму управління. Формально Ісландію було проголошено республікою 17 червня 1944 року, на чолі зі Свейнном Б'єрнссоном, першим президентом країни.
2 червня - В Алжирі на базі Комітету національного звільнення створено Тимчасовий уряд Французької республіки на чолі з генералом де Голем.
2 червня - Розпочалась радянсько-американсьа військова операція «Френтік», яка передбачала човниковий рух американських бомбардувальників за трикутником Англія — Італія — Україна (Миргород - Полтава) для завдання масованих авіаційних ударів по важливих військових і промислових об'єктах Німеччини і її сателітів. За період операції в Полтаві обслуговувались 1030 американських літаків, зокрема 529 «Літаючих фортець», 395 «Мустангів», 106 «Лайтнінгів»; за 18 рейдів здійснено 2207 літако-вильотів, на об'єкти противника скинуто 1955 тонн авіабомб. Ударів зазнали 12 важливих об'єктів у глибокому тилу противника, у повітряних боях знищено щонайменше 100 німецьких літаків, на землі — понад 60. Літаки-розвідники виконали 117 бойових вильотів і сфотографували 174 цілі. Останній американський літак залишив полтавський аеродром 22 червня 1945 року.
4 червня - П'ята армія США увійшла до Риму, почавши звільнення столиці Італії.
6 червня - В ході Другої Світововї війни в Західній Європі відкрито Другий фронт: на півночі Франції почалась висадка військ союзників по антигітлерівської коаліції. Під командуванням генерала Дуайта Ейзенхауера протягом дня на п'ять нормандських пляжів з повітря і моря висадились 150 тисяч американо-канадсько-британських військовослужбовців, котрі з жорстокими боями 11 червня зуміли об'єднатися на плацдармі розміром 200 квадратних кілометрів, налічуючи вже 300 тисяч чоловік.
11 червня - Завершено перший етап висадки в Нормандії союзницьких військ в рамках програми відкриття Другого фронту. За п'ять днів на п'яти різних пляжах вздовж півночного узбережжя Франції висадилось 300 тисяч американо-канадсько-британських військовослужбовців, котрі в цей день з'єднались в єдиний фронт на плацдармі площею 200 квадратних кілометрів.
13 червня - Німцями вперше почато обстріл Лондона реактивними снарядами "Фау 1". Із-за примітивності конструкції лише кожен четвертий снаряд досягав мети. Але протягом кількох місяців інтенсивність обстрілу досягала 100 ракет на день, що привело до великих руйнувань і людських жертв.
17 червня - Після проведеного в Ісландії референдуму розірвано датсько-ісландську унію і проголошено створення Республіки Ісландія на чолі зі Свейнном Б'єрнссоном, першим президентом країни.
19 червня - Між флотом США і Японії розпочалась Битва у Філіппінському морі, яка закінчилась наступного дня повним розгромом японців і практично повною втратою ними авіаносного флоту.
20 червня - На наступний день після прориву лінії оборони фінських військ на Карельському перешийку Радянський Союз виставив Фінляндії ультиматум про безумовну капітуляцію, на що цього ж дня отримав відмову. .
23 червня - В ході Другої Світової війни радянські війська розпочали операцію «Багратіон», що дала можливість звільнити Білорусію і Литву від німецьких військ і 29 серпня вийти на кордон із Польщею.
23 червня - Німецький письменник Томас Манн одержав американське громадянство.
1 липня - У Бреттон-Вудсі (США) відбулася валютно-фінансова конференція ООН, на якій ухвалено рішення про створення Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР).
3 липня - В ході операції «Багратіон» війська 1-го і 3-го Білоруських фронтів Червоної Армії звільнили Мінськ.
7 липня - Розпочалась спільна операція «Гостра брама» польської Армії Крайової та радянських військ зі звільнення міста Вільно (нині - Вільнюс), яка тривала до 13 липня.
8 липня - Указом президії Верховної Ради СРСР запроваджено почесне звання «Матір-героїня», засновано орден "Материнська слава" і медаль "Медаль материнства". Згідно з «Положенням про звання "Мати-героїня"», воно присвоювалося з одночасним нагородженням орденом матерям, що народили та виховали 10 і більше дітей, після досягнення останньою дитиною віку 1 року за наявності в живих інших дітей цієї матері.
13 липня - В ході Другої Світової війни радянські війська почали Львівсько-Сандомирську наступальну операцію, метою якої було оточення німецьких військ у Галичині, взяття Львова й вихід на лінію Вісла-Сян. У результаті наступу військ маршала Конєва в цій операції була розбита українська дивізія СС "Галичина".
14 липня - Між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, у склад якого входила дивізія СС «Галичина» та радянськими військами 1-го Українського фронту відбулась битва під Бродами. Розгром німців створив 1-му Українському фронту радянських військ сприятливі умови для наступу на Львів.
17 липня - У Москві відбувся "парад переможених" - понад 57 тисяч полонених німецьких солдатів і офіцерів, захоплених в основному в Білорусії, пройшли під конвоєм через місто. За полоненими слідували поливні машини, символічно відмиваючи землю від «гітлерівської нечисті». «Парад» закінчився до семи годин вечора, коли всі полонені розмістилися по вагонах і були відправлені до місця ув'язнення.
20 липня - Невдачею закінчилась спроба замаху на Адольфа Гітлера — бомба, яку заклав штабний офіцер, підполковник Клаусфон Штауффенберг під стіл, за котрим стояв фюрер, в своїй штаб-квартирі в Растенбурзі (Східна Пруссія) тільки поранила Гітлера. Фюрера врятувавла кришка масивного дубового столу, тоді як четверо осіб (із 24 учасників наради) загинули. Нині цей день відзначається як День пам'яті жертв нацизму в Німеччині.
22 липня - В Бреттон-Вудсі (США) закінчилась Валютно-фінансова конференція Організації Об'єднаних Націй, в котрій взяли участь 44 держави. Серед головних рішень конференції - прийняття проектів угод про створення Міжнародного валютного фонду і Міжнародного банку реконструкції та розвитку для сприяння міжнародному співробітництву в галузі валютних стосунків і надання кредитів країнам, що постраждали у 2-й Світовій війні. Радянський Союз, котрий брав участь в конференції, не вступив до жодної із створених організацій.
22 липня - Створений напередодні в Холмі (біля Любліна) Польський комітет національного порятунку видав Маніфест до польського народу, в котрому сформулював программу побудови у Польщі народно-демократичної республіки. Через чотири дні Радянський Союз визнав владу Комітету на звільненій польській території і в грудні його було перетворено у Тимчасовий уряд Польської Республіки.
23 липня - Війська 1-го Білоруського фронту зайняли польське місто Люблін і цього ж дня звільнили в'язнів концтабору Майданек.
27 липня - Радянські війська зайняли Львів і Станіслав (нині - Івано-Франківськ).
1 серпня - Після входження Радянської армії на окраїни Варшави, у місті почалось антинімецьке повстання, котре очолив генерал Тадеуш Бор-Коморовський, командир Армії Крайової, підпільного військового формування чисельністю близько 40 тисяч солдат. Крім мети звільнити Варшаву від нацистів, Армія Крайова, пов'язана із польським урядом у еміграції в Лондоні і була антикомуністичною по суті, ставила задачу взяти під контроль місто до приходу більшовиків. Із-за поганої організації, переважаючих сил супротивника і відмови радянського командування підтримати повстанців, через 63 дні Варшавське повстаня зазнало поразки - загинуло близько 200 тисяч мирних жителів міста, 30 тисяч солдатів Армії Крайової, а її рештки, включаючи Бор-Коморовського, 2 жовтня капітулювали.
4 серпня - З метою дезавуювання таємного сепаратного фінсько-німецького договору і підписання перемир'я з СРСР президент Ристо Рюті подав у відставку, а шостим президентом Фінляндії став маршал Карл Маннергейм.
4 серпня - За даними голландського інформатора гестапо виявило схованку і заарештувало в Амстердамі 15-річну Анну Франк, автора всесвітньо відомого літературного свідчення поневірянь євреїв на окупованих Німеччиною територіях, і її сім'ю, котрі переховувались в підземеллі фабрики протягом 25 місяців.
7 серпня - У Гарвардському університеті продемостровано роботу першого американського програмованого комп'ютера, створеного математиком Говардом Ейкеном та ще чотирма інженерами компанії IBM на основі ідей англійця Чарльза Беббіджа. Комп'ютер оперував 72 числами, що складаються з 23 десяткових розрядів, роблячи по 3 операції додавання або віднімання в секунду. Множення виконувалося протягом 6 секунд, ділення — 15,3 секунди, на операції обчислення логарифмів і виконання тригонометричних функцій було потрібно більше хвилини.
8 серпня - В Берліні страчено вісім німецьких офіцерів, включаючи фельдмаршала фон Вінцлебена, звинувачених в підготовці замаху на Гітлера.
15 серпня - Почалась операція «Драгун» - військ союзників висадились у південній Франції між містами Тулон та Канни. Це одна з найуспішніших десантних операцій Другої Світової війни і найбільша на Середземномор'ї: у першому ешелоні висадилось близько 200 тисяч франко-американо-канадців, а до 1 вересня - ще 125 тисяч, що дозволило швидко звільнити Марсель і Південь Франції.
17 серпня - Англійська авіація провела одне з найжорстокіших бомбардувань Другої Світової війни, знищивши потр міста Кіль..
19 серпня - Після 550 бойових вильотів і 53 офіційних перемог, 31-річний Олександр Покришкін був втретє нагороджений Золотою зіркою Героя Радянського Союзу. Він став першим тричі Героєм Радянського Союзу.
20 серпня - Почалась Друга Яссько-кишинівська операція, яка закінчилась 29 серпня звільненням Молдови, Ізмаїльської області та виведенням Румунії з війни. В ході операції радянські війська втратили 12,5 тисяч чоловік, а німецькі і румунські війська - 18 дивізій; 208 600 німецьких і румунських солдатів і офіцерів попали в полон.
23 серпня - За наказом короля Румунії Міхая I був заарештований прем'єр-міністр маршал Йон Антонеску, що фактично означало розрив союзного договору Румунії з Німеччиною, про що офіційно було повідомлено наступного дня. Король Михай розраховував на підтримку Заходу і сподівався, що вихід з війни унеможливить окупацію країни Радянським Союзом.
24 серпня - Після того як німецька авіація провела бомбардування Бухаресту, уряд Румунії генерала Сенетеску оголосив війну Німеччині та звернувся до Радянського Союзу по допомогу.
25 серпня - Після більше чотирьох років нацистської окупації французька 2-а мотопіхотна дивізія і американська 4-а піхотна дивізія звільнили Париж. Опір німців був невеликий і командувач німецького гарнізону генерал Дітріх фон Хольтіц, котрий проігнорував наказ Адольфа Гітлера спалити Париж до тла, підписав у полудень формальний акт про капітуляцію. Наступного дня після звільнення Парижу війська генерала Шарля де Голля пройшли переможним маршем по Єлісейських полях.
26 серпня - В ході Другої Світової війни Болгарія оголосила про свій вихід з війни і роззброєння всіх німецьких військ, що знаходились на території країни.
29 серпня - Словацькими силами спротиву у місті Банській-Бистриці розпочато Словацьке національне повстання проти Першої Словацької республіки, сателіта нацистської Німеччини. Воно було повністю придушене 28 жовтня того ж року за допомогою військ СС та Вермахту.
2 вересня - Фінляндія розірвала з Німеччиною дипломатичні стосунки і поставила вимогу до 15 вересня вивести з фінської території всі німецькі війська.
3 вересня - В ході Другої Світової війни американські і британські війська звільнили від німців столицю Бельгії Брюссель.
5 вересня - Радянський Союз оголосив війну Болгарії - ніякого опору радянським військам вчинено не було і жоден радянський солдат не загинув в роки Другої Світової війни на території Болгарії.
9 вересня - Радянський Союз і Польща підписали договір про "обмін населенням" - поляки із Західної України переселялись на територію Польщі, а лемки з польської території - на Галичину.
12 вересня - У Москві радянський уряд від імені союзників - СРСР, Великобританії і США - підписав угоду про перемир'я з Румунією, яка була звільнена від німецьких військ у жовтні того ж року.
15 вересня - Війська 3-го Українського фронту Радянської армії, що 8 вересня увійшли на територію Болгарії, втупили у столицю країни Софію.
19 вересня - СРСР і Велика Британія підписали з Фінляндією угоду про перемир'я. Згідно з нею, Фінляндія визнавала дійсним мирний договір 1940 року, підписаний після закінчення радянсько-фінської війни, і зобов'язувалась депортувати німецькі війська з території країни.
2 жовтня - Поразкою закінчилось Варшавське повстання Армії Крайової, яка почали бої з німцями в столиці в надії взяти його під контроль раніше Радянської армії. Відчайдушний збройний виступ тривав 63 дні - втративши значну частину бійців, не маючи підтримки ззовні, достатньої кількості озброєння, продуктів харчування і води, командуючий Армією Крайовою Бур-Коморовський підписав акт про капітуляцію.
7 жовтня - В Думбартон-Оксі (США) завершилась міжнародна конференція, що тривала з 21 серпня, на котрій представники США, Великобританії, СРСР і Китай прийняли рішення створити замість Ліги націй нову міжнародну Організацію Об'єднаних Націй (ООН). Одним із головних її органів стала Рада безпеки, постійними членами котрої є країни-засновниці. Після довгих дискусій її п'ятим членом стала Франція. Остаточне рішення про створення ООН було прийняте на конференції в Сан-Франциско в 1945 році.
8 жовтня - Після взяття села Лавочне (Львівська область) радянськими військами завершенно звільнення України від німецьких військ.
13 жовтня - Після того як 11 жовтня 1944 року Радянський Союз анексував незалежну Тувинську Народну Республіку, вона увійшла до складу СРСР Тувинської автономної області в складі РРФСР.
14 жовтня - Два офіцери зі штабу німецької армії відвідали німецького фельдмаршала Ервіна Роммеля в його домі в Геррлінгені, де він лікувався від отриманого поранення, і, повідомивши про те, що фюрер знає про участь фельдмаршала в невдалому липневому замаху на нього, запропонували або бути заарештованим і відданим під трибунал, або скінчити життя самогубством. 53-річний Роммель вибрав останнє і прийняв смертельну дозу ціаністого калію. Він був похований з усіма державними почестями, а офіційно було повідомлено, що Роммель помер від отриманих ран.
20 жовтня - Війська 3-го Українського фронту Червоної армії зайняли столицю Югославії Бєлград.
21 жовтня - У битві за Філіпіни японці вперше почали використовувати льотчиків-самовбивць, - камікадзе ("божественний вітер"), котрі ціною власного життя знищували американські кораблі, направляючи на них свої літаки з повною бомбовою загрузкою. Цього дня озброєний 200-кілограмовою бомбою літак атакував флагман австралійського флоту крейсера «Австралія», однак бомба не вибухнула і атака привела до загибелі 30 чоловік та часткової руйнації корабельних надбудов.
23 жовтня - У філіппінській затоці Лейте почалась найбільша морська битва в історії людства - три хвилі японської авіації по 50-60 літаків у кожній, включаючи і екіпажі камікадзе, почали атаку на американський флот, відбивши які, США та їх союзники завдали флоту Японії нищівної поразки і зуміли захопити плацдарм на Філіппінах та відрізати Японію від нафтових родовищ в Індонезії.
25 жовтня - Під час битви у філіппінській затоці Лейте японці вперше почали використовувати льотчиків-самовбивць, - камікадзе («божественний вітер») - котрі ціною власного життя знищували американські кораблі, направляючи на них свої літаки з повною бомбовою загрузкою. Перший загін камікадзе складався з 24-х пілотів-добровольців з японської 201-ї групи морської авіації, котрі менш, ніж за годину потопили американський есмінець «Сент-Ло». Всього у битві в затоці Лейте загинуло близько 500 камікадзе, котрі знищили 34 ворожих судна.
26 жовтня - Після чотирьох днів жорстоких боїв перемогою американців над японцями завершилась битва в затоці Лейте (Філіпіни), найбільша із авіа-морських битв у історії людства, в котрій з обох сторін брало участь сотні військових кораблів і тисячі літаків. Зазнавши поразки, Японія фактично втратила контроль над акваторією Тихого океану, а союзники отримали можливість вести бомбардування власне японських островів.
7 листопада - За наказом японського федерального уряду повішено 49-річного радянського розвідника Ріхарда Зорге, котрий протягом майже 10 років працював у Японії під виглядом німецького журналіста, передаючи Радянському Союзу розвіддані щодо планів Німеччини та Японії у 2-й Світовій війні. Свого часу Зорге за два місяці до початку радянсько-німецької війни попередив про її початок, але Й.Сталін проігнорував повідомлення. Однак, найціннішою інформацією, отриманою Зорге, були дані про те, що Японія не планує нападати на Радянський Союз, а переміщує центр своїх військових інтересів до Індонезії та Індокитаю, що дозволило радянському керівництву в 1942 році перекинути значні військові сили з Далекого Сходу в Європу. Чеез двадцять років після смерті Ріхард Зорге отримав звання Героя Радянського Союзу.
7 листопада - Президент США Франклін Рузвельт, перемігши на виборах республіканця Томаса Дьюі, вперше в історії США виграв четвертий термін президентства, але із-за тяжкої хвороби помер в квітні 1945 року, пробувши на цьому посту всього 53 дні.
11 листопада - За демонстративну відмову брати участь у бойових діях американський Едді Словік, рядовий 28-ї дивізії в кладі союзних військ у Європі, засуджений до смертної кари - єдиний випадок страти американця за дезертирство під час Другої Світової війни.
14 листопада - Радянський генерал Андрій Власов, що був захоплений в полон в 1941 році і перейшов на бік німців, обнародував у Празі маніфест Комітету звільнення народів Росії і був обраний його головою. Головною задачею Комітету декларувалась боротьба зі Сталіним і комунізмом в СРСР.
26 листопада - Глава СС Генріх Гіммлер віддав наказ про знищення газових камер в концтаборі Освенцим - командуванням табору було розстріляно останніх 204 чоловік, котрі займались похованням страчених в цих камерах людей.
3 грудня - В Афінах відбулись криваві сутички демонстрантів і прокомуністичних збройних формувань з поліцією, які переросли у протистояння із коаліційним грецьким урядом, підтримуваним британською армією, по всй країні. Громадянська війна тривала до лютого наступного року і завершилась роззброєнням прокомуністичної Армії визволення Греції і відновленням монархії.
16 грудня - Німецьке командування силами трьох армій почало контрнаступ в Арденнах (Бельгія) з метою завдати удару в напрямі Льєж — Антверпен, вийти на узбережжя і, оточивши приморську групу армій, знищити її і примусити західні держави до замирення, що дало б йому змогу зміцнити Східний фронт. Це була остання і безуспішна спроба прорвати союзний американо-англійський фронт і змінити хід Другої Світової війни на Західному фронті.
23 грудня - Генерал Ейзенхауер, розглянувши матеріали військового трибуналу, підтвердив його рішення у справі рядового Едді Словіка, котрий декілька разів демонстративно тікав з поля бою й у письмовій формі заявив своєму безпосередньому командиру, що буде робити це кожен раз, коли його будуть посилати в бій. Трибунал засудив Словіка до сметрної кари, а час для апеляції, поданої Ейзенхауеру, верховному головнокомандуючому союзними військами в Європі, був не кращий - англо-американці зазнавали поразки у битві під Арденнами, - і 31 січня 1945 року Словік був розстріляний. Він став єдиним американським солдатом, що був страчений за дезертирство за часів Другої Світової війни.
31 грудня - Тимчасовий комуністичний уряд Угорщини офіційно оголосив війну Німеччині, що поклало край тривалому, почасти вимушеному, почасти добровільному співробітництву Угорщини з країнами осі Рим-Берлін-Токіо.
Народилися 1944 року
9 січня - Джиммі Пейдж, британський рок-музикант (Led Zeppelin).
12 січня - 7 листопада 2011, Джо Фрейзер, американський боксер, чемпіон світу (1970-73 рр.) серед професіоналів у суперважкій категорії.
21 січня - Родіон Рафаїлович Нахапетов, російський режисер ("Парасолька для щойно одружених", "Не стріляйте в білих лебедів", "З тобою і без тебе"), актор ("Воно", "Пізнє кохання", "Раба кохання", "Живе такий хлопець", "Торпедоносці") українського походження.
23 січня - Рутгер Хауер, нідерландський актор ("Той, що біжить по лезу", "Місто гріхів", "Втеча нареченої").
26 січня - Анжела Девіс, американська комуністка, борець за громадянські права чорношкірих.
22 лютого - Джонатан Демм, американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Мовчання ягнят" [1991]; "Філадельфія", "Одружена з мафією").
23 лютого - 20 травня 2009, Олег Іванович Янковський, російський актор ("Щит і меч", "Дзеркало", "Сентиментальний роман", "Солодка жінка", "Звичайне чудо", "Той самий Мюнхгаузен", "Закоханий за власним бажанням", "Польоти уві сні і наяву", "Дім, який збудував Свіфт", "Убити дракона", "Царевбивця", "Німий свідок").
28 лютого - Йозеф Дітер "Зепп" Маєр, німецький футболіст, воротар; 536 ігор за клуб "Баварія", 95 ігор за збірну ФРН.
29 лютого - Денніс Фаріна, американський актор ("Життя кличе", "Кримінальна історія", "Рятуючи рядового Раяна").
29 лютого - Ене Ергма, естонський астрофізик і політик - голова парламенту (2003-06,2007 рр.).
29 лютого - Паоло Серпієрі, італійський письменник та ілюстратор, автор коміксів.
29 лютого - Олександр Олександрович Мороз, український політик, Голова Верховної Ради України у 1994—1998 та 2006—2007 роках.
1 березня - Роджер Делтрі, англійський рок-співак (The Who).
1 березня - Рон Говард, американський режисер, актор, сценарист.
6 березня - Дейв (Дейвід) Гілмор, англійський рок-музикант, гітарист і вокаліст групи Pink Floyd.
13 березня - 20 серпня 2006, Ігор Емілієвич Кіо, російський ілюзіоніст.
21 березня - Тімоті Далтон, англійський кіноактор ("Ліцензія на вбивство", "Джейн Ейр").
23 березня - Рік Окасек (Річард Откасек), американський рок-музикант, композитор, гітарист групи The Cars.
26 березня - Дайєна Росс (Дайєн Ерл), американська співачка в стилі "соул" (The Supremes) і "диско" ("Reach Out and Touch", "Touch Me in the Morning", "Upside Down", "Why Do Fools Fall in Love").
7 квітня - Герхард Шредер, німецький політик, канцлер ФРН (1998-2005 рр.).
12 квітня - Джон Кай (Іоахім Крауледат), лідер і вокаліст американської групи Steppenwolf.
13 квітня - Джек Кессіді, рок-музикант (The Jefferson Airplane, Hot Tuna, KBC).
15 квітня - 21 квітня 1996, Джохар Дудаєв, перший президент Чеченської республіки (1991-96 рр.).
23 квітня - Тоні (Ентоні Джеймс) Еспозіто, канадський хокеїст (Montreal Canadiens, Chicago Blackhawks); зіграв у НХЛ 886 ігор з середньою результативністю 2.92 шайби за гру; брат ще одної легенди хокею Філа Еспозіто.
27 квітня - Куба Гудінг, американський співак в стилі ритм-енд-блюз; батько актора Куби Гудінга-молодший.
8 травня - Гарі Гліттер (Пол Френсіс Гедд), англійський поп-рок-виконавець, композитор («I’m the Leader of the Gang (I Am)», «I Love You Love Me Love», «Always Yours»).
14 травня - Джордж Лукас, американський кіносценарист, режисер ("Зоряні війни", "Американське графіті"), продюсер ("Індіана Джонс").
20 травня - 22 грудня 2014, Джо (Джон Роберт) Кокер, англійський рок-співак, композитор («With a Little Help from My Friends», «Ain't No Sunshine», «You can leave your hat on», "«Unchain My Heart»).
28 травня - Гледіс Найт, американська співачка ("Midnight Train to Georgia", "If I Were Your Woman", "I Heard It Through the Grapevine", "Neither One of Us", "Best Thing That Ever Happened to Me", "Every Beat of My Heart").
29 травня - Гельмут Бергер, німецький актор ("Проклятий", "Загибель богів", "Сімейний портрет в інтер'єрі", "Доріан Грей", "Хрещений батько: Частина 3").
4 червня - Мішель Філліпс (Холлі Мішель Джильєм), америкаська співачка (The Mamas and the Papas: "California Dreamin’", "I Saw Her Again", "Dedicated to the One I Love"), актриса ("Діллінджер", "Останній фільм").
12 червня - Томмі Сміт, американський легкоатлет; першим пробіг 200 метрів швидше 20 секунд (1968).
21 червня - 19 серпня 2012, Тоні Скотт, англійський кінорежисер («Голод», «Дні грому», «Останній бойскаут», «Поліцейський з Беверлі-Хіллз 2»); брат режисера Рідлі Скотта.
22 червня - Клаус Марія Брандауер, австрійський актор (Російський дім, Quo Vadis, Втеча з африки, Ніколи не кажи ніколи, Зустріч у Зальцбургу).
24 червня - Джефф Бек, англійський рок-музикант (The Yardbirds, The Jeff Beck Group, The Honeydrippers).
26 червня - Геннадій Андрійович Зюганов, голова Компартії Росії.
29 червня - Гері Б'юзі (Вільям Гарет Якоб), американський кіноактор («Страх і ненависть в Лас-Вегасі», «Срібна куля», «Історія Бадді Холлі»).
5 липня - Роббі Робертсон, канадський гітарист (The Band); член Залу слави рок-н-ролу з 1994 року.
13 липня - Ерно Рубік, угорський скульптор, винахідник, автор головоломки "кубика Рубіка".
22 липня - Річард Девіс, англійський рок-музикант, співак (Supertramp: Goodbye Stranger, Bloody Well Right, My Kind Of Lady).
31 липня - Джеральдіна Чаплін, американська кіноактриса (Доктор Живаго, Одісея, Одруження); дочка Чарлі Чапліна.
2 серпня - Джоанна Кессіді, американська актриса («Той, що біжить по лез»у, «Хто підставив кролика Роджера», «Буффало Білл»).
7 серпня - Джон Гловер, американський актор (Джулія, В пащі божевілля, Гремліни 2, Ранні заморозки).
15 серпня - 17 червня 2007, Джанфранко Ферре, італійський кутюр'є (Christian Dior, Gianfranco Ferre).
20 серпня - 21 травня 1991, Раджив Ганді, прем'єр-міністр Індії (1984-99 рр.); син Індіри Ганді.
25 серпня - Сергій Олександрович Соловйов, російський кінорежисер (Сто днів після дитинства, Асса, Чорна троянда - емблема смутку...).
2 вересня - Олександр Георгійович Філіпенко, російський актор (Бумбараш, Убити дракона, Майстер і Маргарита).
6 вересня - Роджер Вотерс, засновник і лідер британської групи Pink Floyd (Wish You Were Here, Dark Side of the Moon, Animals, Wall).
7 вересня - Бора Милутинович, югославський футбольний тренер (збірні Мексики, Коста-Ріки, США).
12 вересня - Володимир Теодорович Співаков, російський скрипаль-віртуоз (Виртуозы Москві).
12 вересня - Баррі Вайт, американський співак («Practice What You Preach», «Never, Never Gonna Give You Up», «You Are The First, My Last, My Everything»).
13 вересня - Жаклін Біссет, французька актриса (Багаті й знамениті, Дика орхідея, Вбивство у Східному експресі, Аеропорт).
13 вересня - Олександр Якович Розенбаум, російський співак, поет, композитор (Вальс-бостон).
17 вересня - Райнхольд Месснер, австрійський альпініст, перша людина, що підкорила всі 14 восьмитисячники планети; першим піднявся на Еверест без спеціального кисневого спорядження (1980).
25 вересня - Майкл Дуглас, американський кіноактор, лауреат «Оскара» (Уолл-стріт [1987], Викриття, Китайський синдром, Чорний дощ, Фатальний потяг, Остновний інстинкт, Війна сім'ї Роуз, Перлина Нілу, Ідеальне вбивство, Трафік), кінопродюсер, лауреат «Оскара» ("Політ над гніздом зозулі" [1976]); син актора Кірка Дугласа.
4 жовтня - Валерій Поркуян, український футболіст ("Чорноморець" Одеса, "Динамо" Київ), триразовий чемпіон СРСР.
5 жовтня - Олександр Якович Михайлов, російський кіноактор (Мужики, Люов і голуби, Змієлов, Через терни до зірок).
13 жовтня - Роберт Лемм, американський рок-співак, композитор, музикант (The Big Thing, Chicago Transit Authority, Chicago: Beginnings, Feelin’ Stronger Every Day, Saturday in the Park, Searchin’ So Long, If You Leave Me Now, Just You ’n’ Me, Hard to Say I’m Sorry; соло: Skinny Boy).
14 жовтня - 7 грудня 1989, Вадим Спиридонов, російський актор (Вічний поклик, Юність Петра, Демидови, Батальйони просять вогню).
24 жовтня - 18 серпня 2007, Віктор Євгенович Прокопенко, український футболіст ("Чорноморець", Одеса), тренер ("Чорноморець", Одеса, "Ротор" Волгоград, "Шахтар" Донецьк).
25 жовтня - Джон Андерсон, британський рок-музикант, співак (Yes: Roundabout; соло: Olias of Sunhollow, Song of Seven; дует Jon and Vangelis: I Hear You Now, I’ll Find My Way Home).
27 жовтня - Микола Миколайович Караченцов, російський театральний і кіноактор ("12 стільців", "Собака на сіні", "Батальйони просять вогню", "Дежа-вю", "Досьє детектива Дубровського", "Королева Марго", "Пастка для одинокого мужчини", "Людина з бульвару Капуцинів").
28 жовтня - 19 червня 1986, Колюш (Мішель Колуччі), французький комедійний актор (Божевільний на війні, Банзай, Дівчина мого кращого друга).
29 жовтня - Роббі ван Лойвен, голландський рок-музикант (Shocking Blue).
1 листопада - 14 лютого 2005, Рафік Харірі, ливанський політик, прем'єр-міністру Ливану (1992-98, 2000-04 рр.).
2 листопада - Кіт Емерсон, американський рок-музикант (Emerson, Lake & Powell; Emerson, Lake & Palmer: Lucky Man, From the Beginning; соло: Tonk Train Blues), композитор; один з кращих клавішників у рок-музиці.
10 листопада - Аскар Акаєв, президент Киргизії (з 1990 р.).
17 листопада - Денні Девіто, американський актор (Що може трапитись гіршого?, Великий Кахуна, Таємниці Лос-Анжелеса, Контракт з коротуном, Бетмен повертається, Перлина Нілу, Роман з каменем, Війна сім'ї Роуз), продюсер (Ерін Брокович, Контракт з коротуном, Кримінальне чтиво), режисер (Як втратити хлопця за 10 днів, Скинь маму з поїзда, Війна сім'ї Роуз).
18 листопада - Вольфганг Йооп, німецький модельєр, засновник дому моди і косметики JOOP!.
19 грудня - Анастасія Олександрівна Вертинська, російська актриса (Безіменна зірка, Людина-амфібія, Війна і мир).
20 грудня - Боббі Коломбі, американський музикант, співак (Blood, Sweat & Tears: And When I Die, You Made Me So Very Happy, Spinning Wheel, Hi De Ho).
27 грудня - Мік Джонс, англійський рок-музикант, засновник групи Foreigner (Feels like the First Time, Cold as Ice, Long Long Way from Home, Hot Blooded, Blue Morning Blue Day, Double Vision, Waiting for a Girl like You, I Want to Know What Love Is, That Was Yesterday).
Померли 1944 року
9 січня - Антанас Сметона, перший президент Литви (1919—1920 і 1926—1940 рр.). 72 роки тому, в 70 років (нар. 10 серпня 1874 р.).
18 січня - Микола Семенович Самокиш, український художник-баталіст, графік. 72 роки тому, в 84 роки (нар. 25 жовтня 1860 р.).
13 березня - Василь Іванович Сімович, український мовознавець, філолог і культурний діяч. 72 роки тому, в 64 роки (нар. 9 березня 1880 р.).
10 червня - Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба), український поет, археолог і політичний діяч; син поета Олександра Олеся. 72 роки тому, в 37 років (нар. 21 липня 1907 р.).
16 червня - Марк Блох, французький історик, засновник сучасної історіографії, герой антифашистського Руху опору в роки Другої Світової війни. 72 роки тому, в 58 років (нар. 6 липня 1886 р.).
25 червня - Муса Джаліль, татарський поет («Моабитські зошити»). 72 роки тому, в 38 років (нар. 15 лютого 1906 р.).
21 липня - Аршиль Горкі (Востанік Манук Адоян), американський художник вірменського походження, один із засновників «абстрактного сюрреалізму» та абстрактного експресіонізму. 72 роки тому, в 40 років (нар. 15 квітня 1904 р.).
22 липня - Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба), український поет (З журбою радість обнялась, По дорозі в казку, Чужина, Перезва). 72 роки тому, в 66 років (нар. 5 грудня 1878 р.).
26 липня - Реза Шах Пехлеві, шах Ірану, перший з династіх Пехлеві. 72 роки тому, в 66 років (нар. 15 березня 1878 р.).
31 липня - Антуан де Сент-Екзюпері, французький авіатор і письменник (Маленький принц). 72 роки тому, в 44 роки (нар. 29 червня 1900 р.).
18 серпня - Ернст Тельман, лідер Комуністичної партії Німеччини часів Веймарської республіки. 72 роки тому, в 58 років (нар. 16 квітня 1886 р.).
20 серпня - Юрій Іванович Липа, український громадський діяч, письменник, поет, публіцист; один з ідеологів українського націоналізму. 72 роки тому, в 44 роки (нар. 5 травня 1900 р.).
14 жовтня - Ервін Роммель, німецький фельдмаршал, командуючий військами у Північній Африці і в Нормандії під час відкриття Західного фронту в роки Другої Світової війни; учасник змови проти Гітлера. 72 роки тому, в 53 роки (нар. 15 листопада 1891 р.).
1 листопада - (Роман Марія Александр) Андрей Шептицький, єпископ Української греко-католицької церкви, Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви (з 1901 р.). 72 роки тому, в 79 років (нар. 29 липня 1865 р.).
7 листопада - Ріхард Зорге, радянський розвідник. 72 роки тому, в 49 років (нар. 4 жовтня 1895 р.).
13 грудня - Василь Васильович Кандинський, німецький художник-абстракціоніст (Перша абстрактна акварель, Ніч, Композиція IV, Композиція X, Небесна блакить), графік і теоретик мистецтва. 72 роки тому, в 78 років (нар. 16 грудня 1866 р.).
16 грудня - Гленн Міллер, американський композитор, аранжувальник, тромбоніст, керівник джаз-оркестру, один з ведучих представників музики в стилі свінг. 72 роки тому, в 40 років (нар. 1 березня 1904 р.).
30 грудня - Ромен Роллан, французький письменник ("Кола Брюньон", "Зачарована душа", "Робесп'єр"), музикознавець. 72 роки тому, в 78 років (нар. 29 січня 1866 р.).


20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження

Головні події 1944 року

25 серпня 1944 року після більше чотирьох років нацистської окупації французька 2-а мотопіхотна дивізія і америк..
25 серпня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх