цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1952 року
Великий смог почав окутувати Лондон у ніч на 5 грудня 1952 року і розсіявся лише 9 грудня. Це стало справжньою катастрофою, в результаті якої померло понад 4 тисячі чоловік і на думку багатьох стало відправною точкою для початку сучасного природоохоронного руху.

Головні події 1952 року


Всі події 1952 року

21 січня - В м. Гротон (штат Коннектикут) спущено на воду перший у світі атомний підводний човен "Наутілус" водомісткістю 3180 тон. Після завершення випробувань в 1954 році, "Наутілус" побив ряд рекордів для підводних кораблів, а у серпні 1958 року вперше в історії під водою досягнув географічного Північного полюсу Землі.
5 лютого - Нью-Йорк став першим містом світу, де стали застосовувати трикольорові світлофори.
6 лютого - По смерті короля Георга VI 26-річна Єлизавета Віндзор стала королевою Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
14 лютого - У столиці Норвегії Осло почалися VI зимові Олімпійські ігри. Героєм змагань, які тривали до 25 лютого, став норвезький ковзаняр Ялмар Андерсен, який виграв золоті медалі на дистанціях 1500, 5 000 і 10 000 метрів.
21 лютого - 20-річна американська кінозірка Елізабет Тейлор вийшла заміж за англійського актора Майкла Уайлдінга. Це було її друге одруження, а попереду були ще шість, з яких два - з валійським актором Річардом Бартоном.
26 лютого - Прем'єр-міністр Вінстон Черчілль оголосив, що Британія створила власну атомну бомбу.
8 березня - У Пенсільванському госпіталі (Філадельфія) вперше застосовано апарат «штучне серце» - він протягом 80 хвилин підтримував життєдіяльність 41-річного Пітера Дюрінга, якому здійснювалась операція на серці.
10 березня - На Кубі відбувся військовий перворот, в результаті якого від влади було усунуто президента Пріо Сокарраса і встановлено диктатуру генерала Батісти. Він був повалений в 1959 році в ході Кубинської революції.
16 березня - За одну добу (15-16 березня) в містечку Чилаос на острові Реюньон (Маскаренські острови в Індійському океані) випала рекордна кількість опадів - 1870 мм (7554 тонн води на один акр).
20 березня - Конгрес США ратифікував мирну угоду з Японією.
3 квітня - Американський співак Гаррі Белафонте записав на студії RCA Victor свій перший альбом з відомими хітами "Dogs A-Roving", "Chimney Smoke" та ін.
7 квітня - Обкладинку журналу «Life» прикрасило фото Мерилін Монро, що знаменувало початок її зоряної артистичної кар'єри і становлення як секс-символа 1950-х років. За даними Американського інституту кіно Мерилін Монро й сьогодні входить до десятки найбільших кінозірок всіх часів.
22 квітня - Підрив атомної бомби в штаті Невада став першим ядерним вибухом, показаним по телебаченню в прямому ефірі - його спостерігало 35 мільйонів американців.
28 квітня - Формальне припинення окупації Японії - набув чинності мирний договір, підписаний в листопаді 1946 року представниками 48 держав і Японією. Радянський Союз підписати договір відмовився.
2 травня - Початок нової ери в пасажирській авіації - в перший рейс за маршрутом Лондон - Йоганнесбург відправився реактивний літак "Комета" з 36-а пасажирами на борту.
3 червня - На студії Columbia Records Френк Сінатра записав сьогодні вже класичну композицію «Birth of the Blues».
19 липня - Президент Фінляндії Юхо Паасіківі відкрив у Хельсинкі XV Літні Олімпійські ігри, в котрих вперше взяли участь спортсмени Радянського Союзу і зайняли друге місце в командному медальному заліку. Всього у змаганнях брали участь 69 країн, між якими розігрувалося в цілому 43 комплекти медалей в 149 категоріях.
22 липня - На міському стадіоні у Тампере (Фінляндія) відбувся повторний матч 1/8 фіналу олімпійського турніру між збірними СРСР і Югославії. Радянська команда зазнала поразки з рахунком 1:3 (м'яч престижу забив Всеволод Бобров). Після провалу на першій для СРСР Олімпіаді, та ще й у суперництві із країною норовливого маршала Тіто, політбюро ЦК КПРС розформувало команди ЦСКА і ВПС - основу олімпійської збірної, а сама збірна припинила своє існування на два роки.
23 липня - Почала діяти Європейська спільнота з вугілля та сталі, створена попереднього року згідно з Паризьким договором терміном на 50 років з метою об'єднання вугільних та сталеливарних ресурсів Бельгії, Західної Німеччини, Італії, Люксембургу, Нідерландів та Франції.
23 липня - В Єгипті здійснено військовий переворот - члени підпільної організації «Вільні офіцери», очолюваної полковником Гамалем Абделем Насером, захопили владу і змусили короля Фарука призначити генерала Мухаммеда Нагуйба головнокомандуючим збройними силами країни. Через три дні Фарук, звинувачуваний у корупції і поразці в арабо-ізраїльській війні, зрікся престолу на користь свого сина Фуада і виїхав з країни.
25 липня - Пуерто-Ріко набула статус «вільно приєднаної до США країни» з внутрішнім самоврядуванням.
26 липня - Король Єгипту Фарук зрікся престолу на користь свого семимісячного сина Фуада і залишив країну.
3 серпня - В Гельсинкі пройшла церемонія урочистого закриття XV Олімпійських ігор, в котрих вперше взяли участь спортсмени з СРСР.
11 серпня - Після визнання парламентом країни недієздатності короля Талала із-за його психічної хвороби принца Хусейназ династії Хашемітів проголошено монархом Йорданії. Формально Хусейна було короновано 14 листопада 1953 року в день його 18-ліття. Він став третім конституційним монархом Іорданії і правив країною до своєї смерті в 1999 році, найдовше із усіх правителів 20-го століття.
12 серпня - «Ніч страчених поетів» - в СРСР розстріляно тринадцять підсудних за сфабрикованою справою про антирадянську діяльність Єврейського антифашистського комітету (ЄАК), серед яких було кілька відомих поетів. Всього у справі ЄАК було репресовано 125 чоловік, у тому числі 23 були розстріляні і 6 померли в ході слідства. Згодом всі засуджені по цій справі були реабілітовані.
13 серпня - Німеччина та Японія увійшли до складу Міждународного Валютного Фонду.
8 вересня - У США вперше вийшов друком роман Ернеста Хемінгуея «Старий і море».
23 вересня - Американський боксер Роккі Марчіано став чемпіоном світу в тяжкій вазі серед професіоналів - в 13-у раунді він нокаутував володаря титулу Джерсі Джо Уолкота. Через чотири роки Марчіано залишив спорт, не програвши жодного професійного бою - із 49 боїв у 43-х він переміг нокаутами.
3 жовтня - В районі островів Монте-Белло біля північно-західного узбережжя Австралії Великобританія провела перше випробування власної атомної бомби. В ході Другої Світової війни близько 50 британських вчених працювало в США над створенням першої атомної бомби; після війни більшість з них повернулись на батьківщину і в 1947 році почали роботу над британським атомним проектом, котрим керував Вільям Пенні. У лютому 1952 року британський прем'єр Вінстон Черчілль офіційно заявив про плани провести випробування атомної зброї, котрі були здійснені 3 жовтня 1952 року - 25-кілотонна бомба, аналогічна скинутій американцями на Нагасакі, була успішно випробувана з борту фрегата "Плім". Британія стала третьою ядерною державою.
14 жовтня - За 5 місяців до смерті Сталіна завершив роботу XIX з'їзд Компартії Радянського Союзу, який зібрався через 13 років після попереднього і на котрому відбувся останній публічний виступ Сталіна; на ньому було затверджено директиви п'ятої п'ятирічки і змінено назву партії з ВКП(б) на КПРС.
23 жовтня - Нобелівська премія в галузі медицини присуджена вихідцю з України американському мікробіологу Селмарту Ваксмау за відкриття ефективних методів лікування туберкульозу.
23 жовтня - У Нью-Йорку відбулась прем'єра фільму Чарлі Чапліна «Вогні рампи», перший показ якого відбувся 16 жовтня в Британії. Наступного року фільм був номінований на «Оскар», але отримав нагороду лише через 20 років.
1 листопада - Над атолом Еніветок, що входить до тихоокеанських Маршалових островів, США підірвали першу в світі водневу бомбу. Теромоядерний пристрій з кодовою назвою "Майк", теоретичну розробку котрого здійснили Едвард Теллер і Станіслав Улам, важив 82 тони, а його потужність складала 10.4 мегатони (разів у 500 більше, ніж бомба, скинута на Хіросіму). За хвилину гриб вибуху досягнув висоти близько 35 кілометрів, а за годину став до 90 кілометрів у діаметрі. Опонентом створення водневої бомби свого часу виступив Роберт Оппенгеймер, один з "батьків" атомної бомби, котрий вважав, що створення подібної зброї лише прискорить гонку озброєння. Наступного року випробування термоядерної бомби провів СРСР, а до кінця 1970-х років вже сім країн мали власні водневі бомби.
4 листопада - Королева Великобританії Єлизавета II, котра зайняла престол після смерті свого батька Георга VI, вперше відкрила засідання парламенту країни.
4 листопада - По американському каналу CBS в прямому ефірі проведено комп'ютерне моделювання очікуваних результатів президентських виборів - базуючись на аналізі симпатій електорату в період з 1944 по 1948 рік, перший комерційний електронний комп'ютер UNIVAC передбачив, що Дуайт Ейзенхауер переможе опонента Адлаї Стівенсона з великим відривом. Ці результати суттєво відрізнялись від прогнозів Інституту Геллапа, отриманих на основі соціологічних опитувань, однак виявились напрочуд точними: Ейзенхауер отримав 438 голосів виборщиків, Стівенсон - 93; помилка комп'ютера при цьому склала лише 4 голоса.
25 листопада - В театрі "Амбассадорз" в Лондоні у присутності 453-х глядачів відбулась прем'єра спектаклю «Мишоловка» з Річардом Аттенборо і Шейлою Сім у головних ролях. Схвально зустріта публікою, детективна історія, написана Агатою Крісті на основі її ж радіоп'єси «Три сліпі мишки», стала найуспішнішою театральною постановкою 20-го століття - в день першого спектаклю ще були живі Черчілль, Сталін та Ейзенхауер, а до 2000-го року на 20 тисячах постановках побувало більше 10 мільйонів глядачів.
3 грудня - В Празі за звинуваченям у співробітництві із західними розвідками і сіонізмі повішено 11 високопоставлених функціонерів Чехословацької компартії, в тому числі її колишній генсек, віце-прем'єр Рудольф Сланскі. У 1963 році він був реабілітований, а в 1968 році - посмертно поновлений в рядах компартії.
5 грудня - Великий смог почав окутувати Лондон і розсіявся лише 9 грудня. Це стало справжньою катастрофою, в результаті якої померло понад 4 тисячі чоловік і на думку багатьох стало відправною точкою для початку сучасного природоохоронного руху.
Народилися 1952 року
20 січня - Пол Стейнлі (Ейзен), американський співак (Kiss).
20 січня - Ірина Олександрівна Аллегрова, російська естрадна співачка.
8 лютого - Віктор Проскурін, російський актор ("Білоруський вокзал", "Велика перерва", "Воєнно-польовий роман", "Жорстокий романс", "Сім днів після убивства", "Афганський злом", "Любов.ру").
18 лютого - 3 травня 2004, Джеймс Ернест Мейс, американський історик, політолог, дослідник голодомору в Україні.
23 лютого - Бред Вітфорд, американський рок-музикант (Aerosmith: "Toys in the Attic", "Draw the Line", "Night in the Ruts").
29 лютого - Раїса Петрівна Сметаніна, російська лижниця, чотириразова Олімпійська чемпіонка (1976, 1980, 1982), учасниця п'яти Олімпіад, п'ятиразова чемпіонка світу (1974, 1978, 1982, 1985, 1991).
5 березня - Алан Кларк, англійський рок-музикант (Dire Straits).
9 березня - Уляна Семенова, латвійська баскетболістка, дворазова Олімпійська чемпіонка.
14 березня - Альбер II (Альбер Олександр Грімальді), князь Монако (з 2005 р.).
27 березня - 3 лютого 2011, Марія Шнайдер, французька актриса ("Останнє танго в Парижі", "Професія: репортер").
29 березня - 11 червня 2012, Теофіло Стівенсон, кубинський боксер, триразовий олімпійський чемпіон з боксу та триразовий чемпіон світу.
1 квітня - Біллі Кюррі, американський музикант, клавішник групи Ultravox ("Vienna", "All Stood Still", "The Thin Wall", "The Voice").
4 квітня - 6 лютого 2011, Гарі Мур, ірландський гітарист-віртуоз (Thin Lizzy, Colosseum II).
4 квітня - Дейв Хілл, англійський рок-музикант, гітарист групи Slade ("Run Runaway", "My Oh My", "Skweeze Me, Pleeze Me", "Merry Xmas Everybody").
10 квітня - Григорій Олексійович Явлінський, російський політик, лідер партії "Яблоко"; родом зі Львова.
13 квітня - Олександр Вікторович Кутіков, російський рок-музикант, бас-гітарист групи "Машина времени".
24 квітня - Жан-Поль Готьє, французький модельєр.
25 квітня - Владислав Олександрович Третьяк, російський хокеїст (воротар), чемпіон Олімпійських ігор (1972, 1976, 1984), світу (1970-71, 1973-75, 1978-79, 1981-83), Європи (1970, 1973-75, 1978-79, 1981-83), СРСР (1970-73, 1975, 1977-84), кубка Канади (1981).
14 травня - Дейвід Бірн, англійський рок-співак (Talking Heads: "Love Goes to Building on Fire"), композитор (саундтрек до кінофільму "Правдиві історії").
14 травня - Роберт Земекіс, американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Форест Гамп" [1994]; "Назад у майбутнє", "Вона стала смертю", "Хто підставив кролика Роджера", "Роман з каменем").
14 травня - Володимир Леонардович Матецький, російський композитор-пісняр ("Лаванда").
4 червня - Броніслав Марія Коморовський, польський історик і політик, президент Польщі (з 2010 р.).
7 червня - Лаєм Нісон, ірландський актор ("Банди Нью-Йорка", "Мертвий басейн", "Список Шиндлера", "Роб Рой", "Зоряні війни: Епізод I - Примарна загроза", "Підозрюваний").
7 червня - Дарья Донцова (Агрипіна Аркадіївна Донцова), російська письменниця, автор детективів.
16 червня - Олександр Геннадійович Зайцев, радянський фігурист, дворазовий Олімпійський чемпіон [1976, 1980].
17 червня - Володимир Тимофійович Лановий, український економіст, політик.
18 червня - Ізабелла Росселіні, французька модель, актриса («Смерть їй пасує», «Твін Пікс», «Безчестя», «Голубий вельвет»).
20 червня - Джон Гудмен, американський актор (Розанна, Флінстоуни, Народжений вчора, Король Ральф).
25 червня - Тім Фінн, австралійський рок-музикант (групи Split Enz, Crowded House).
5 липня - Іван Заєць, український політик, народний депутат Верховної Ради України І, II, III, IV та VI скликань.
12 липня - Ліз Мітчел, британська співачка (Boney M: «Rasputin», Daddy Cool, Brown Girl in the Ring, Rivers of Babylon).
17 липня - Дейвід Гасселгофф, американський актор (Рятувальники з Малібу), співак німецького походження.
21 липня - 11 серпня 2014, Робін Вільямс, американський актор, лауреат «Оскара» (З добрими намірами [1997]; Міссіс Даутфаєр, Куди ведуть мрії, Джуманджи, Розумник Вілл Хантінг, Безсоння).
31 липня - Гельмут Балдеріс, латиський хокеїст ("Динамо" Рига, ЦСКА Москва); кращий нападаючий Чемпіонату світу 1977 року.
1 серпня - Петро Миколайович Симоненко, перший секретар Комуністичної партії України, депутат Верховної ради.
18 серпня - 14 вересня 2009, Патрік Свейзі, американський кіноактор (Брудні танці, Привид, На гребені хвилі, Південь-Північ, Листи з тюрми).
21 серпня - Джо Страммер (Джон Меллорз), англійський рок-музикант, співак (The Clash: 1977, Capital Radio, Career Opportunities, I’m So Bored with the USA, Police and Thieves, Complete Control, Stay Free, Brand New Cadillac, Death or Glory, Jimmy Jazz).
2 вересня - Джиммі (Джеймс Скотт) Коннорс, американський тенісист, восьмиразовий переможець турнірів Великого шолому (Australian Open [1974], Уімблдон [1974, 1982], U.S. Open [1974, 1976, 1978, 1982, 1983]), перша ракетка світу (1974-78), 12 років підряд каінчував сезон в трійці кращих тенісистів.
4 вересня - Євгенія Костянтинівна Глушенко, російська актриса (Закоханий за власним бажанням, Незакінчена п'єса для механічного піаніно).
9 вересня - Дейв Стюарт, англійський рок-музикант (Eurythmics: Sweet Dreams, Who’s That Girl, Right by Your Side, Here Comes the Rain Again; Tourists: Loneliest Man in the World).
12 вересня - Джеррі Беклі, американський рок-співак, музикант, лауреат "Гремі" (група America: A Horse with No Name, Sister Golden Hair, Tin Man, Ventura Highway, Lonely People, You Can Do Magic).
14 вересня - Микола Васильович Гнатюк, український естрадний співак.
16 вересня - Міккі Рурк (Філіп Андре Рурк), американський актор (Куля, 9 1/2 тижнів, Кривавий четвер, Рік дракона, Жар тіла, Місто страху, Серце ангела, Дика орхідея, Харлі Девідсон і ковбой Мальборо, 1941); лауреат премії «Золотой глобус».
25 вересня - 10 жовтня 2004, Крістофер Рів, американський актор (Супермен, Чорний лис, Десь у часі, Прокляте селище).
28 вересня - 18 жовтня 2012, Сільвія Марія Крістель, голландська актриса (Еммануель, Коханець леді Чаттерлей, Конкорд: Аеропорт’79, Школа краси).
6 жовтня - Володимир Олександрович Гусинський, російський політик, підприємець, медіа-магнат.
7 жовтня - Людмила Іванівна Турищева, українська гімнастка, чотириразова олімпійська чемпіонка (1972), дворазова чемпіонка світу та Європи, президент Федерації гімнастики України.
7 жовтня - Володимир Володимирович Путін, російський політик, другий президент Російської Федерації.
8 жовтня - Едвард Цвік, американський кінорежисер («Легенди осені», «Останній самурай», «Кривавий діамант»), продюсер («Закоханий Шекспір», «Трафік», «Я - Сем»), сценарист; лауреат премії «Оскар» («Закоханий Шекспір», 1999).
14 жовтня - 21 березня 2011, Микола Юхимович Андріанов, російський гімнаст, семиразовий чемпіон Олімпійських ігор (1976); до 2008 року на його рахунку було більше олімпійських нагород (всього 15), ніж у будь-якого іншого спортсмена-чоловіка у світі.
19 жовтня - Вероніка Кастро, мексиканська актриса («Багаті також плачуть», «Дика Роза»), співачка, телеведуча.
22 жовтня - Джефф (Лінн) Голдблюм, американський актор (Коти й собаки, Парк Юрського періоду, День незалежності, Муха, Сілверадо, Бажання смерті).
27 жовтня - Роберто Беніньї, італійський актор і режисер, лауреат «Оскара» (Життя прекрасне [1999]; Залишилось тільки заплакати, Ніч на Землі).
3 листопада - Лесь (Олександр Сергійович) Подерв’янський, український письменник (Блеск i нiщета пiдарасiв, Король Літр, Павлік Морозов. Епічна трагедія, Утопія), художник.
5 листопада - Олег Володимирович Блохін, український футболіст ("Динамо" Київ), володар "Золотого мяча" як кращий футболіст Європи (1975), дворазовий переможець Кубка кубків УЕФА (1975, 1986), Суперкубка УЕФА (1975); в чемпіонатах СРСР зіграв рекордну кількість матчів (432), в яких забив рекордну кількість голів (211); футбольний тренер.
22 листопада - Савік Шустер, канадський журналіст, телеведучий.
29 листопада - Джефф Фейхі, американський актор (Беззаконня, Холодне серце, Епіцентр, Занадто тяжко померти, Очі вовка, Рисувальник, Праведна кров, Психо 3, Сілверадо).
Померли 1952 року
6 лютого - Георг VI (Альберт Фредерік Джордж Віндзор), король Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Домініонів (з 1936 р.), король Індії (1947–49 рр.), король Ірландії (1936-49 рр.); батько королеви Великобританії Єлизавети. 64 роки тому, в 57 років (нар. 14 грудня 1895 р.).
19 лютого - Кнут Гамсун (Кнуд Петерсон), норвезький письменник (Голод, Пан, Жінки біля колодязя, Соки землі); лауреат Нобелівської премії (1920). 64 роки тому, в 93 роки (нар. 4 серпня 1859 р.).
31 березня - Вальтер Фрідріх Шелленберг, керівник військової розвідки Третього рейху. 64 роки тому, в 42 роки (нар. 16 січня 1910 р.).
6 травня - Марія Монтессорі, італійський лікар, педагог, перша італійка, що стала доктором медицини; прославилась розробкою унікальної педагогічної методики для роботи з соціально занедбаними дітьми. 64 роки тому, в 82 роки (нар. 31 серпня 1870 р.).
31 липня - Рауль Густав Валленберг, шведський дипломат; в роки Другої Світової війни врятував життя більше 100 тисячам мадярських євреїв; після зайняття Радянською армією Будапешта був заарештований СМЕРШем і загинув у сталінських таборах; другий, після Вінстона Черчілля, кому було присвоєно звання почесного громадянина США (1981). 64 роки тому, в 40 років (нар. 4 серпня 1912 р.).
22 вересня - Каарло Юго Стольберг, фінський державний та політичний діяч; перший президент Фінляндії (1919-25 рр.). 64 роки тому, в 87 років (нар. 28 січня 1865 р.).
26 вересня - Джордж Сантаяна, американський філософ, представник критичного реалізму (Сенс краси, Інтерпретація релігії і поезії, Скептицизм і тваринна віра, Реалії буття). 64 роки тому, в 89 років (нар. 16 грудня 1863 р.).
26 жовтня - Хетті Макденіел, американська актриса, лауреат «Оскара» (Віднесені вітром" [1940]), перша чорношкіра, удостоєна цієї нагороди. 64 роки тому, в 58 років (нар. 10 червня 1894 р.).
9 листопада - Хайм Вейцман, перший президент Ізраїлю (1948-52 рр.). 64 роки тому, в 78 років (нар. 27 листопада 1874 р.).
18 листопада - Поль Елюар (Ежен Грендель), французький поет-сюрреаліст (Місто скорботи, Любов - поезія, Саме життя, Зуміти сказати все). 64 роки тому, в 57 років (нар. 14 грудня 1895 р.).
29 грудня - Іван Антонович Кочерга, український драматург (Фея гіркого мигдалю, Алмазне жорно, Свіччине весілля, Ярослав Мудрий, Пророк). 64 роки тому, в 71 рік (нар. 6 жовтня 1881 р.).
Славна революція
Особистості
Славна революція

Головні події 1952 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх