Головні події 1698 - 1702 років

• Помер Петро Дорошенко, 19 листопада 1698
• Початок Великої Північної війни, 21 лютого 1700
• Битва під Нарвою, 30 листопада 1700
• Фрідріх I — перший король в Пруссії, 18 січня 1701
• Страта Вільяма Кідда, 23 травня 1701

Політичні лідери 1698 - 1702 років

• Імперія Великих Моголів: Аурангзеб (1658-1707)
• Англія: Вільям III Оранський (1689-1702)
• Великобританія: Анна Стюарт (1702-14)
• Гетьманат: Іван Мазепа (1687-1709)
• Королівство Іспанія: Карл II Зачарований (1665-1700), Філіп V Анжуйський (1700-24)
• Королівство Пруссія: Фрідріх I (1701-13)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715)
• Королівство Швеція: Карл XII (1697-1718)
• Московське царство: Петро Великий (1682-1721)
• Османська імперія: Мустафа II (1695-1703)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1697-1704)
• Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705)

Всі події 1698 - 1702 років

14 листопада 1698 • Бездітний іспанський король Карл II, останній представник іспанської гілки Габсбургів, щоб уникнути ворожнечі між монархами європейських країн, призначив спадкоємцем престолу свого племінника Йосифа Фердинанда, сина Баварського курфюста Максиміліана II Еммануїла з роду Віттельсбахів.

19 листопада 1698 • У своєму маєтку під Москвою на 71-у році життя помер колишній гетьман, османський бей і вятський воєвода Петро Дорофійович Дорошенко. Він був похований у селі Ярославець, де прожив останні чотирнадцять років життя, третім шлюбом одружений зі столбовою дворянкою Агафією Єропкіною.

1699

26 січня 1699 • У містечку Карловіци (Славонія, нині — Хорватія) підписано мирний договір між членами Священної ліги (Австрія, Венеція, Польща, Росія) і Османською імперією. Тим самим було остаточно ліквідовано загрозу турецької експансії в Центральну Європу. За Карловицьким миром Габсбурзька монархія стала однією з наймогутніших в Європі: Австрія отримала більшу частину Угорщини, Трансільванію, майже всю Славонію і Хорватію; до Польщі відійшла частина Правобережної України і Поділля, до Росії — Азов, Венеції — Морея на Пелопоннесі і фортеці в Далмації, якими вона володіла до війни.

15 грудня 1699 • Указом царя Петра I в Росії замість літочислення від "сотворіння світу" введено юліанський календар; відлік і святкування нового року перенесено з 1 вересня на 1 січня.

1700

1 січня 1700 • Набув чинності указ російського царя Петра I, згідно з яким в Росії замість візантійської системи літочислення "від Сотворіння світу" (умовно 1 вересня 5509 року до н.е.) введено юліанський календар: відлік нового року слід було вести від 1 січня, а відлік років "від Різдва Христового": слід за 31 грудня 7298 року "від Сотворіння світу" в Росії почалось 1 січня 1700 року.

21 лютого 1700 • Польсько-саксонська армія Августа II Сильного без оголошення війни почала облогу Риги, столиці Шведської Лівонії. Не отримавши підтримки союзників по Північному союзу і не зумівши захопити місто, в травні вона відступила після повідомлень про наближення шведського війська. Це стало першим інцидентом Північної війни, яка тривала більше 20 років.

11 липня 1700 • Указом курфюста Фрідріха I в Берліні засновано Німецьку (Прусську) Академію наук. Її організація проходила за активної участі німецького математика Вільгельма Лейбніца, який і став її першим президентом.

14 липня 1700 • Між Росією та Туреччиною підписано Константинопольський мирний договір, за яким Росія отримувала Азов з прилеглою територією і знову побудованими фортецями (Таганрог, Павловськ, Міус) і звільнялася від щорічної виплати данини кримському хану; Туреччині поверталася зайнята російськими військами частина Подніпров'я з дрібними турецькими фортецями, які підлягали негайному знищенню. Сторони зобов'язалися не будувати нових укріплень в прикордонній смузі, не допускати збройних набігів. Туреччина мала звільнити російських полонених, а також надати Росії право на дипломатичне представництво в Константинополі на рівних підставах з іншими державами. Договір забезпечив нейтралітет Туреччини і дозволив Петру I вступити в Північну війну.

30 листопада 1700 • Під Нарвою відбулася одна з перших великих битв Великої Північної війни, в якій близько 11 тисяч шведів під керівництвом 18-літнього короля Карла XII завдали нищівної поразки 40-тисячній московській армії Петра I, змушеній капітулювати.

1701

18 січня 1701 • Прусське герцогство стало королівством — Фрідріх III, курфюст Бранденбурзький і герцог Прусський, у Кенінгберзі власноручно коронував себе і став королем Прусії під іменем Фрідріх І. Проголошення Прусії королівством стало можливим за згоди імператора Леопольда І, котрий надав Фрідріху право іменуватись королем в обмін на зобов'язання підтримати Габсбургів у їх війні за Іспанську спадщину.

18 лютого 1701 • Філіпп V Бурбон, герцог Анжуйський, внук французького короля Людовика XIV, по прибуттю до Іспанії визнаний королем. Габсбурзька монархія, а також Англія і Нідерланди виступили проти Філіппа, що привело до початку війни за Іспанську спадщину.

23 травня 1701 • У Лондоні повішено капітана Вільяма Кідда, звинуваченого в морському розбої та вбивстві. Його тіло було поміщено в залізну клітку, підвішену над Темзою, де пробуло 3 роки як попередження іншим піратам. Чутки про заховані Кіддом скарби стали основою багатьох легенд і сюжетом численних книг.

24 липня 1701 • Для того, щоб стримати експансію англійців, на західному узбережжі Великих Озер керуючий французькими володіннями в Північній Америці Антуан де ла Мот Каділлок заснував форт Пончартрен, котрий згодом перетворився на місто Детройт.

1702

8 березня 1702 • Після смерті Вільгельма III Оранського, штатгальтера Нідерландів, короля Англії, Шотландії та Ірландії, на престол зійшла протестантка Анна Стюарт, дочка короля Якова II, позбавленого влади під час "Славної революції". Політична суперниця свого батька, Анна, дружина датського принца, у 1701 році втратила останнього зі своїх 17-и дітей і погодилась з "Актом про наслідування престолу", прийнятим англійським парламентом, за яким після її смерті корона мала перейти до Гановерської династії, яка перебувала у родинних стосунках зі Стюартами по жіночій лінії.

11 березня 1702 • Вийшла друком англійська газета «Дейлі Курант», перша щоденна газета у світі. Вона видавалась до 1735 року, коли була об'єднана з «Дейлі Газеттер».

14 травня 1702 • В ході Північної війни війська Шведського короля Карла XII зайняли Варшаву.

19 липня 1702 • В ході Північної війни у битві біля польського села Клішов (поблизу Кракова) польсько-саксонська армія Августа II Сильного була розбита удвічі меншим військом шведського короля Карла XII.

Народились в 1698 - 1702 роках

21 серпня 1698 - 17 жовтня 1774 • Джузеппе Антоніо Гварнері, італійський майстер виготовлення скрипок.

2 січня 1699 - 30 жовтня 1757 • Осман III, 25-й султан Османської імперії (1754-67 рр.), 106-й халіф.

13 травня 1699 - 8 травня 1782 • Себастьян Жозе Помбал, португальський політик епохи Просвітництва, прем'єр-міністр уряду часів короля Жозе I Реформатора.

1700 - 22 червня 1792 • Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб, арабський теолог, один із співзасновників держави Саудів.

1700 - 4 вересня 1745 • Олекса Васильович Довбуш, український народний герой, ватажок повстання карпатських опришків (1738-45 рр.).

1700 - листопад 1764 • Семен Іванович Челюскін, російський мореплавець, мандрівник, полярний дослідник.

10 червня 1700 - 11 грудня 1748 • Евальд фон Клейст, прусський фізик, винахідник «Лейденської банки» (1745).

11 вересня 1700 - 27 серпня 1748 • Джеймс Томсон, шотландський поет («Пори року») і драматург.

19 листопада 1700 - 2 квітня 1770 • Жан-Антуан Нолле, французький священник, фізик («Дослідження конкретних причин електричних явищ», 1749), член Паризької академії наук.

1 січня 1701 - 7 жовтня 1747 • Василь Григорович Григорович-Барський, український письменник, мандрівник.

27 квітня 1701 - 20 лютого 1773 • Карл Іммануїл III, герцог Савойський і 2-й король Сардинії (1730-73 рр.).

27 листопада 1701 - 25 квітня 1744 • Андерс Цельсій, шведський астроном і фізик; запропонував температурну шкалу (1742), яка сьогодні носить його ім'я.

Померли в 1698 - 1702 роках

19 листопада 1698 • Петро Дорофійович Дорошенко, український військовий, політичний і державний діяч; Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1665 — 76 рр.). 322 роки тому, в 71 рік (нар. 14 травня 1627 р.).

21 квітня 1699 • Жан (Бабтист) Расін, французький поет (Німфа Сени), драматург, представник класицизму (Андромаха, Сутяги, Британік, Федра). 321 рік тому, в 60 років (нар. 21 грудня 1639 р.).

15 вересня 1700 • Адре Ленотр, французький архітектор, майстер садово-паркового мистецтва (королівські парки в Версалі, Фонтебло, Тьюільрі, Гринвічі). 320 років тому, в 87 років (нар. 12 березня 1613 р.).

1701 • Дем'ян Многогрішний (Дем'ян Гнатович Ігнатович), гетьман Лівобережної України (1669-72 рр.). 319 років тому, в 71 рік (нар. 1630 р.).

17 вересня 1701 • Яків II (Яків Стюарт), король Шотландії (Яків VII), Ірландії і Англії, останній британський король-католик (1685-88); втратив владу під час т. зв. «Славної революції»; батько Марії II Стюарт, тесть Вільгельма III Оранського. 319 років тому, в 68 років (нар. 14 жовтня 1633 р.).

19 березня 1702 • Вільгельм III (Вільгельм Оранський), штатгальтер Нідерландів (з 1674 р.), король Англії і Шотландії (з 1689 р.); внук короля Карла Стюарта. 318 років тому, в 52 роки (нар. 14 листопада 1650 р.).