Головні події 1745 - 1749 років

• Лейденська банка, 11 жовтня 1745
• Аахенський мирний договір, 18 жовтня 1748

Політичні лідери 1745 - 1749 років

• Великобританія: Георг II (1727-60)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1724-46)
• Королівство Пруссія: Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Фредерік I Гессенський (1720-51)
• Османська імперія: Махмуд I (1730-54)
• Річ Посполита: Август III Фрідріх (1734-63)
• Російська імперія: Єлизавета Петрівна (1741-62)
• Священна Римська імперія: Марія Терезія (1740-80), Карл VII Віттельсбах (1742-45), Франц I Стефан (1745-65)

Всі події 1745 - 1749 років

8 січня 1745 • В ході війни за Австрійську спадщину Великобританія, Австрія, Нідерланди та Саксонія підписали антипрусський союз.

22 квітня 1745 • Після смерті в Мюнхені 20 січня баварського курфюста і імператора Карла VII Баварія і Австрія підписали у Фюссені мир у Війні за австрійську спадщину — Баварія відмовлялась від претензій на австрійський престол і імператорський титул.

4 вересня 1745 • У селі Космачі (нині Івано-Франківщина) загинув керівник карпатських опришків 45-річний Олекса Довбуш.

11 жовтня 1745 • Прусський фізик-любитель Евальд фон Клейст випадковим чином виявив, що наповнена водою скляна посудина із зануреним у неї металевим електродом електростатичного генератора, має здатність накопичувати електричний заряд. Незалежно від нього аналогічних висновків невдовзі дійшов голландець Пітер ван Мушенбрук з Лейдена, завдяки зв'язкам якого з науковими колами новий пристрій — прототип конденсатора — отримав назву Лейденська банка.

25 грудня 1745 • Пруссія і Австрія завершили другу Сілезьку війну підписанням миру в Дрездені. Прусський король визнав обрання Франца Стефана, чоловіка австрійської ерцгерцогині Марії Терезії, імператором Священної Римської імперії в обмін на отримання Сілезії.

1746

16 квітня 1746 • Поразкою шотландських опполченців у бою проти англійських військ біля Каллодена (Шотландія) закінчилась остання спроба дому Стюартів вернути англійський престол, яка увійшла в історію як Друге якобистське повстання. Битва біля Каллодена також стала останньою польовою битвою на території острова Великобританія.

27 квітня 1746 • У битві біля Каллоден-Мора шотландські повстанці під керівництвом претендента на англійський престол Карла Едуарда Стюарта були розбиті англійськими військами, на чолі яких стояв Вільям Август, брат англійського короля Георга II. Це було останнє повстання католиків, що зберегли вірність династії Стюартів, проти Гановерської династії, яка правила Британією з 1714 року. Незважаючи на підтримку короля Франції Людовика XV, 26-річний Едуард, внук короля Якова II, вигнаного з країни під час "Славної революції", втратив усі шанси на англійський престол.

1747

1747 • У Кандагарі військовий командир Ахмад-шах Дуррані заснував першу афганську державу.

9 квітня 1747 • В Лондоні за звинуваченням у державній зраді страчено Саймона Фрейзера, 11-го лорда династії Ловат; він став останнім, кого в Англії позбавили життя по судовому рішенню шляхом відрубування голови.

14 травня 1747 • В ході Війни за австрійську спадщину відбулась битва біля мису Фіністер (Іспанія) — в результаті несподіваного нападу на французький конвой, англійці захопили всі французькі кораблі (6 бойових і 7 торгових суден); 3 тисячі французів попали у полон і 700 чоловік загинуло.

1748

18 жовтня 1748 • В Аахені Великобританія, Франція та Нідерланди уклали мирну угоду, що завершила восьмирічну Війну за австрійську спадщину. У грудні того ж року і січні наступного до нього приєднались Австрія, Сардинія та Іспанія — всі країни визнали право на австрійський та угорський престоли Марії-Терезії Габсбург, яка була змушена погодилась на перехід Сілезії і Глаца до Пруссії, Парми, Гуасталла і П'яченци — Іспанії, частини Міланського герцогства — Сардинії і поновити незалежність захоплених нею герцогства Модена та Генуезької республіки.

Народились в 1745 - 1749 роках

1745 - 1787 • Шахін Герай, останній кримський хан (1777–82, 1782–83 рр.); онук Девлета II Герая.

18 лютого 1745 - 5 березня 1827 • Алессандро Джузеппе Вольта, італійський фізик, один з основоположників вчення про електрику; першим створив хімічне джерело струму.

16 вересня 1745 - 28 квітня 1813 • Михайло Ілларіонович Кутузов, російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь (з 1812); герой Франко-російської війни 1812 р.

27 жовтня 1745 - 2 квітня 1777 • Максим Созонтович Березовський, український композитор, диригент, співак.

12 січня 1746 - 17 лютого 1827 • Іоганн Гайнріх Песталоцци, швейцарський педагог-новатор ("Як Гертруда учить своїх дітей", "Лінгард і Гертруда", "Лебедина пісня").

4 лютого 1746 - 15 жовтня 1817 • Тадеуш Костюшко, учасник війни за незалежність північноамериканських колоній (1775-83), керівник антиросійського Польського повстання (1794).

30 березня 1746 - 16 квітня 1828 • Франсиско-Хосе де Гойя, іспанський живописець і гравер, академік Мадридської Академії наук.

10 травня 1746 - 28 липня 1818 • Гаспар Монж, французький математик, основоположник нарисної геометрії.

16 липня 1746 - 22 червня 1826 • Джузеппе Піацци, італійський астроном; відкрив першу малу планету (астероїд) — Цереру.

20 вересня 1746 - 23 березня 1786 • Моріц-Август Беневський, польський авантюрист, король Мадагаскару (1785).

12 листопада 1746 - 7 квітня 1823 • Жак Александр Сезар Шарль, французький фізик (закон Шарля, 1787), винахідник, повітроплавець (першим наповнив повітряну кулю воднем і здійснив декілька рекордних підйомів).

5 травня 1747 - 1 березня 1792 • Леопольд II (Петер Леопольд Габсбург), король Німеччини (з 1790 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1790 р.), Король Галичини та Володимирії; третій син Франца I та Марії Терезії, першим запровадив заборону смертної кари.

30 червня 1748 - 18 жовтня 1845 • Жан Домінік Кассіні, французький астроном і геодезист.

30 серпня 1748 - 29 грудня 1825 • Жак Луї Давид, французький художник (Смерть Марата, Клятва Гораціїв, Сабінянки); "придворний художник" Наполеона Бонапарта, один з ініціаторів створення Національного музею в Луврі.

23 березня 1749 - 5 березня 1827 • П'єр Симон Лаплас, французький астроном, фізик, математик, автор класичних праць з теорії імовірності, небесної механіки, диференційного числення, математичної фізики.

17 травня 1749 - 26 січня 1823 • Едуард Дженнер, англійський лікар; першим створив і застосував вакцину проти віспи.

6 червня 1749 - 14 грудня 1800 • Осип Михайлович Дерибас (Хосеп де Рибас), російський адмірал каталонського походження, перший градоначальник Одеси.

28 серпня 1749 - 22 березня 1832 • Йоганн Вольфганг фон Ґете, німецький поет, основоположник німецької літератури Нового часу (Фауст, Страждання юного Вертера, Поезія і правда).

31 серпня 1749 - 24 вересня 1802 • Олександ Миколайович Радіщев, російський письменник (Подорож з Петербурга в Москву).

Померли в 1745 - 1749 роках

18 березня 1745 • Роберт Волпол, граф Ордфорд, лідер партії віґів, перший прем'єр-міністр Великобританії (1721-42 рр.). 275 років тому, в 69 років (нар. 26 серпня 1676 р.).

4 вересня 1745 • Олекса Васильович Довбуш, український народний герой, ватажок повстання карпатських опришків (1738-45 рр.). 275 років тому, в 45 років (нар. 1700 р.).

19 жовтня 1745 • Джонатан Свіфт, ірландський письменник («Мандри Гуллівера», «Казка про бочку»). 275 років тому, в 78 років (нар. 30 листопада 1667 р.).

7 жовтня 1747 • Василь Григорович Григорович-Барський, український письменник, мандрівник. 273 роки тому, в 46 років (нар. 1 січня 1701 р.).

17 листопада 1747 • Ален Рене Лесаж, французький письменник («Жиль Блас»). 273 роки тому, в 79 років (нар. 6 травня 1668 р.).

27 серпня 1748 • Джеймс Томсон, шотландський поет («Пори року») і драматург. 272 роки тому, в 48 років (нар. 11 вересня 1700 р.).

11 грудня 1748 • Евальд фон Клейст, прусський фізик, винахідник «Лейденської банки» (1745). 272 роки тому, в 48 років (нар. 10 червня 1700 р.).