Головні події 1659-1663 років
Політичні лідери 1659-1663 років
• Імперія Великих Моголів: Аурангзеб (1658-1707)
• Англійська республіка: Річард Кромвель (1658-59)
• Англія:
Карл II Стюарт (1660-85)
• Гетьманат:
Юрій Хмельницький (1659-63),
Іван Виговський (1657-59), Яким Сомко (1660-63), Павло Тетеря (1663-65),
Іван Брюховецький (1663-68)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Франція:
Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1653-61)
• Королівство Швеція: Карл Х Густав (1654-60), Карл XI (1660-97)
• Кримське ханство: Мехмед IV Герай (1654-64)
• Московське царство: Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705)
Всі події 1659-1663 років
8 липня 1659 • У битві під Конотопом армія гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханату у дводенному бою завдала нищівної поразки військам князя Олексія Трубецького, змушеного відступити в межі Московського царства. Це відкривало козацько-татарському війську шлях на Москву, проте нова хвиля антигетьманського повстання не лише завадила розпочати наступ, але вже за два місяці привела до позбавлення Виговського булави.
27 вересня 1659 • Через кілька днів після вимушеного зречення Івана Виговського на чорній раді біля містечка Германівка (нині Обухівського району під Києвом) загальне козацьке зібрання за участю старшини, черні і запорожців-січовиків гетьманом одноголосно обрало 18-літнього Юрія Хмельницького. Через місяць його повноваження були підтверджені від імені царя Олексія Михайловича на Генеральній військовій раді у Переяславі ціною укладення з Москвою вкрай невигідної для Гетьманщини угоди.
27 жовтня 1659 • В американській колонії Массачусетс за рішенням суду страчено двох квакерів Вільяма Робінсона і Мармадюка Стівенсона, котрі приїхали у 1656 році з Англії і порушили закон колонії, прийнятий у 1658 році, про заборону квакерам селитись у Массачусетсі.
27 жовтня 1659 • В Переяславі гетьман Юрій Хмельницький підписав принизливі «Переяславські статті», які змінили політико-правовий статус Гетьманату в стосунках з російським царем з політичної автономії із власним внутрішнім самоуправлінням на жорстко обмежену адміністративну автономію без права зовнішньо-політичних зносин.
7 листопада 1659 • На острові Фазанів посеред ріки Бідасоа Іспанія і Франція підписали Піренейський мирний договір, який завершив Франко-іспанську війну, яка тривала понад 20 років. Поразка Іспанії, втрата нею територій в Нідерландах, Люксембурзі, Ельзасі та Каталонії і нездатність виконати умови мирного договору, знаменували завершення «золотого століття» іспанської історії.
1660
16 березня 1660 • Довгий парламент Англії оголосив про саморозпуск після засідань протягом 20 років. Конфлікт цього парламенту з королем Карлом I Стюартом привів до громадянської війни і встановленням режиму диктатури Олівера Кромвеля.
29 травня 1660 • В Англії відновлено монархію, скасовану указом англійського парламенту від 17 березня 1649 року, — принц Карл Стюарт у день свого 30-річчя з тріумфом прибув до Лондона і став королем Англії, Шотландії та Ірландії. Основою його повернення до влади стала «Бредська декларація», в котрій він амністував прихильників Парламенту і визнавав церковні та економічні зміни, що відбулись в Англії з 1649 року.
8 жовтня 1660 • Республіка Сан-Марино прийняла свою офіційну конституцію.
17 жовтня 1660 • Після поразки у складі козацько-московських військ у битві під Слободищем гетьман Юрій Хмельницький уклав із польним гетьманом коронним Єжи Себастьяном Любомирським угоду, яка підтверджувала Гадяцький договір 1658 року, що гарантував автономію українських земель у складі Речі Посполитої. Розрив із Московським царством призвів до розколу Гетьманщини по Дніпру, на обох берегах якого правив власний гетьман.
4 листопада 1660 • Війська Речі Посполитої у союзі з кримськими татарами у бою біля Чуднова нанесли нищівну поразку російським військам Василя Шеремєтєва і наказного гетьмана Тимофія Цицюри. В результаті цієї поразки Росія втратила контроль над Правобережною Україною.
1661
20 січня 1661 • Король Ян II Казимир підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії і титул університету» з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. Нині — це Львівський університет імені І.Я.Франка.
9 лютого 1661 • У 12-у річницю страти короля Карла I за рішенням парламенту колишній лорд-протектор Співдружності Англія Олівер Кромвель і ще троє померлих царевбивць були страчені ритуально — їх тіла були ексгумовані, повішені на площі села Тайберн поблизу Лондона, після чого обезголовлені. Тіла царевбивць були кинуті у яму поблизу шибениці, а голови виставлені на шестиметрових палях поблизу Встмінстерського палацу, де вони стирчали до 1685 року допоки внаслідок несподіваної штормової погоди не попадали на землю. Голова Кромвеля довгий час зберігалась у приватних колекціонерів і була похована 25 березня 1960 року на території цвинтара коледжа Сідні Сассекс в Кембриджі.
29 квітня 1661 • Війська китайської династії Мін зайняли Тайвань.
1 липня 1661 • В містечку Кардіс (між Ревелем і Дерптом) між Швецією і Росією підписано мирний договір, який завершив Російсько-шведську війну 1656-1658 років. За Кардісським договором Росія повернула Швеції всі завойовані території, які відійшли до неї за Валієсарський перемир'я 1658 року.
16 липня 1661 • Шведський банк Stockholms Banco випустив перші в Європі паперові банкноти. Вони були номіналом 5, 25, 100 і 1000 шведських талерів.
1662
22 квітня 1662 • Англійський король Карл II затвердив статут Королівського Товариства Лондона, яке стало важливим центром наукової діяльності в Англії.
4 серпня 1662 • У Москві розпочався "Мідний бунт" — повстання незаможних прошарків населення, викликане складною фінансово-економічною ситуацією в Росії й масовим випуском мідних грошей, що призвело до їх знецінення в порівнянні зі срібними. Під тиском повсталих цар Олексій Михайлович був змушений почати розслідування і невдовзі випуск мідних грошей був припинений, а самі вони вилучені з обігу.
27 жовтня 1662 • Відчуваючи брак коштів і вбачаючи у здобутому три роки перед тим Дюнкерку небезпеку міжнародних ускладнень, англійський король Карл II скріпив підписом угоду про його продаж Франції за 5 мільйонів фунтів. Через п'ять тижнів місто урочисто вітало Людовика XIV, за чиїм дорученням Себастьєн де Вобан перетворив Дюнкерк на неприступну цитадель, що півстоліття відігравала стратегічну роль у війнах Франції проти Англії.
1663
10 січня 1663 • Для відання українськими справами засновано Малоросійський приказ як один із відділів Посольського приказу, через який російський уряд здійснював контроль за політико-адміністративною діяльністю гетьманської адміністрації та царських воєвод в Україні.
20 січня 1663 • Перед загрозою османського нашестя на Балкани імператор Священної Римської імперії Леопольд I скликав у Регенбурзі сейм (рейхстаг) — збори представників імперських земель. Крім грошей імператор сподівався на те, що німецькі князі виділять йому 20 тисяч солдатіів і підтримають у спробі Леопольда обмежити виборчі права курфюстів при обранні імператора. Сейм був розпущений лише в 1806 році.
14 лютого 1663 • Канада оголошена королівською провінцією Франції.
27 червня 1663 • На околиці Ніжина розпочалася козацька рада, відома як «Чорна», на якій гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького, кандидатуру якого якого підтримав царський уряд Московії. Його опоненти наказний гетьман Яким Сомко і ніжинський полковник Василь Золотаренко невдовзі були заарештовані і страчені за звинуваченні у зв'язках з польською шляхтою.
17 листопада 1663 • Гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький підписав з представниками російського уряду Башмаковим і Фроловим т. зв. Батуринські статті як додаток до основних Переяславських статей 1659 року. Батуринські статті підтверджували Березневі статті 1654 року, але містили додаткові пункти, за якими гетьманська адміністрація зобов'язувалась, зокрема, утримувати коштом місцевого населення російське військо в Україні, упорядкувати козацький реєстр, визначений попередніми договорами, заборонити українським купцям продавати збіжжя на Правобережжі, вивозити горілку й тютюн в російські міста, аби не порушувати державної монополії.
Народились в 1659-1663 роках
1 лютого 1659 — †
31 січня 1729 • Якоб Роггевен, голландський мореплавець, відкривач багатьох
островів Полінезії (1722).
1660 — †
26 квітня 1731 •
Даніель Дефо (Даніель Фо), англійський письменник («
Робінзон Крузо») і публіцист.
1660 — †
29 грудня 1724 •
Павло Полуботок, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-24 рр.)
16 квітня 1660 — †
11 січня 1753 •
Ганс Слоун, англійський медик, натураліст, колекціонер, президент Лондонського королівського товариства; на підставі його збірки книг, манускриптів, історичних знахідок було створено (1759) Британський музей (нині — Національна бібліотека і музей Великої Британії).
2 травня 1660 — †
24 жовтня 1725 •
Алессандро Скарлатті, італійський композитор, родоначальник неаполітанської оперної школи; батько композитора Доменіко Скарлатті.
28 травня 1660 — †
11 червня 1727 • Георг I (Георг Людвіг Гановер), король Англії (з 1714 р.), перший представник Гановерської династії на англійському троні.
20 грудня 1660 — †
17 листопада 1711 •
Петер Шенк-старший, німецький картограф, гравер і видавець.
6 листопада 1661 — †
1 січня 1700 • Карл II Зачарований, король Іспанії (1665-1700 рр.); останній представник Габсбургів на іспанському престолі, син короля Філіпа IV Великого.
31 серпня 1663 — †
11 жовтня 1705 • Гійом Амонтон, французький фізик, винахідник гігрометра, нертутного барометра, повітряного термометра.
18 жовтня 1663 — †
21 квітня 1736 •
Євген Савойський, австрійський воєначальник, генералісімус, командуючий імперською армією,
переможець турків і французів.
Померли в 1659-1663 роках
10 жовтня 1659 •
Абель Тасман, голландський мореплавець; першим серед європейських дослідників досяг берегів Австралії, Нової Зеландії, Тонга і Фіджі. Пом. 365 років тому у
59 років (нар.
1600 р.).
23 лютого 1660 •
Карл X Густав (Карл Густав Віттельсбах),
король Швеції (1654-60 рр.). Пом. 364 роки тому у
38 років (нар.
8 листопада 1622 р.).
6 серпня 1660 •
Дієго Веласкес (Родрігес де Сільва Веласкес), іспанський художник, один з найвизначніших представників іспанського бароко. Пом. 364 роки тому у
61 рік (нар.
6 червня 1599 р.).
5 лютого 1661 • Фулінь (Шуньчжі), третій китайський імператор династії Цінь (1643-61 рр.); першим з династії підкорив усю територію Китаю й знищив китайську династію Мін. Пом. 363 роки тому у
23 роки (нар.
15 березня 1638 р.).
9 березня 1661 •
Джуліо Мазаріні, французький державний діяч, кардинал,
перший міністр Франції (1643-61 рр.). Пом. 363 роки тому у
59 років (нар.
14 липня 1602 р.).
19 серпня 1662 •
Блез Паскаль, французький філософ, фізик, математик. Пом. 362 роки тому у
39 років (нар.
19 червня 1623 р.).
28 вересня 1663 • Яким Семенович Сомко, військовий діяч часів Гетьманщини, переяславський полковник, наказний гетьман Лівобережжя (1660-63 рр.); свояк
Богдана Хмельницького. Пом. 361 рік тому у
44 роки (нар.
1619 р.).
28 грудня 1663 • Франческо Марія Грімальді, італійський фізик і астроном; склав першу карту поверхні Місяця. Пом. 361 рік тому у
45 років (нар.
2 квітня 1618 р.).