Головні події 1722-1726 років

• Відкриття острова Пасхи, 5 квітня 1722
• Катерина I — перша російська імператриця, 8 лютого 1725
• «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта, 26 жовтня 1726

Політичні лідери 1722-1726 років

• Великобританія: Георг I (1714-27)
• Гетьманат: Іван Скоропадський (1708-22), Пилип Орлик (1710-42), Павло Полуботок (1722-23)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1700-24, 1724-46), Людовик I Бурбон (1724)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм I (1713-40)
• Королівство Сардинія: Віктор Амадей II (1720-30)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Арвід Горн (1720-38), Фредерік I Гессенський (1720-51)
• Османська імперія: Ахмед III (1703-30)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1709-33)
• Російська імперія: Петро I (1721-25), Катерина I (1725-27)
• Священна Римська імперія: Карл VI Габсбург (1711-40)

Всі події 1722-1726 років

4 лютого 1722 • Російський імператор Петро I затвердив "Табель про ранги", ієрархічний список державних службовців, що підрозділялись на 14 класів. При рівності класів воєнний чин вважався вищим придворного, а придворний — вище цивільного; просування по службі, отримання нагород, дворянства ставало тісно пов'язаним з отриманням того чи іншого чину. До осіб 1-2-го класів слід було звертатись "Ваше Високопревосходительство", 3-4-го класів — "Ваше превосходительство", 5-го класу — "Ваше високородіє", 6-8-го класів — "Ваше високоблагородіє", 9-14-го класів — "Ваше благородіє". Ця система була відмінена в 1917 році після Жовтневої революції в Петрограді.

2 квітня 1722 • У Петербурзі видано царський указ про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим. Його перебування в Глухові призвело до нескінченних скарг на зловживання, що закінчилися в 1726 році викликом його в Санкт-Петербург, скасуванням Малоросійської колегії і відновленням гетьманства.

5 квітня 1722 • У Великдень до острова Рапа-Нуї, що знаходиться у Тихому океані за кілька тисяч кілометрів від Південної Америки, прибула голландська експедиція Якоба Роггевена. Названий на честь свята островом Пасхи, європейцями він почав колонізувуватись лише через кілька десятиліть, пережив занепад і демографічну катастрофу, яку вдалось зупинити лише на початку XX століття завдяки інтересу до культури «людей-птахів».

17 квітня 1722 • Петро I ввів у Російській імперії податок на носіння бороди у розмірі 50 рублів у рік.

27 травня 1722 • За наказом царя Петра І замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і його підпорядкування загальноросійській системі управління створено Малоросійську колегію з центром у Глухові. Її першим президентом став Степан Вельямінов.

14 липня 1722 • По смерті Івана Скоропадського на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів наказним гетьманом обрано чернігівського полковника Павла Полуботка.

1724

10 січня 1724 • Філіпп V, внук короля Франції Людовика XIV, перший Бурбон на іспанському троні, який він займав з 1701 року, зрікся престолу на користь інфанта Людовика. Однак у серпні, після його смерті, Філіпп V знову зайняв королівський трон і правив до своєї смерті в 1746 році.

8 лютого 1724 • Указами Петра I й Сенату у Петербурзі заснована Академія наук і художеств — вища наукова установа Росії. Її урочисте відкриття відбулось у січні 1726 року.

18 травня 1724 • В московському Успенському соборі Петро I коронував свою другу дружину Марту Скавронську. Через рік, після смерті Петра, вона стала одноосібно правити Російською імперією як Катерина I

1725

8 лютого 1725 • У Санкт-Петербурзі на 53-у році життя помер Петро I, 12-й московський государ і перший імператор всеросійський. В ході безкровного перевороту силами гвардії і нового покоління вельмож на престол Російської імперії була зведена його дружини Катерина, уроджена Марта Скавронська, що започаткувало тривалий період палацових переворотів і майже неперервне до кінця XVIII століття правління країною жінок.

20 лютого 1725 • В колонії Нью-Гемпшир група войовничо настроєних білих поселенців вперше зняла скальп з десяти індіанців, за що від властей Бостона ними було отримано 100 фунтів за кожен скальп. Хоча "скальпування" — зняття шкіри з тім'я людини, що практично завжди приводить до смерті, — було відоме і в Європі і в Азії, саме у Північній Америці ця практика "взяття трофею" набула великого поширення, зокрема, із-за встановлення властями колоній винагороди за кожного вбитого індіанця.

1726

26 жовтня 1726 • У Лондоні вийшов друком перший том сатиричного роману ірландського письменника Джонатана Свіфта «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спочатку лікаря, а потім капітана кількох кораблів».

Народились в 1722-1726 роках

3 грудня 1722 — †9 листопада 1794 • Григорій Савович Сковорода, український просвітитель, філософ (Діалог, Дві бесіди, Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті, Алфавіт світу), поет (Сад божественних пісень, Байки харківські), педагог.

бл. 1722 — †16 жовтня 1772 • Ахмад-шах Абдалі (Дуррані), шах Дурранійської імперії (1747—72 рр.), засновник афганської держави.

11 січня 1723 — †11 січня 1775 • Прітхві Нараян Шах, останній правитель князівства Горкха, перший король Непалу (1769-75 рр.).

16 червня 1723 — †17 липня 1790 • Адам Сміт, англійський філософ, економіст, автор теорії трудової вартості ("Дослідження природи і причин багатств народів").

16 липня 1723 — †23 лютого 1792 • Джошуа Рейнольдс, англійський художник (Амур розв'язує пояс Венері, Три грації); засновник і президент Королівської Академії в Лондоні (1768).

22 квітня 1724 — †12 лютого 1804 • Іммануїл Кант, німецький філософ, основоположник німецької класичної філософії ("Критика чистого розуму", "Критика практичного розуму").

26 лютого 1725 — †2 жовтня 1804 • Ніколя Жозеф Куньо, французький військовий інженер, винахідник першого у світі працюючого самохідного сухопутного механічного транспортного засобу (1770).

12 березня 1725 — †7 червня 1789 • Абдул-Гамід I, османський політичний і державний діяч, 27-й султан Османської імперії (1774-89 рр.); син султана Ахмеда III, батько султанів Мустафи IV та Махмуда II.

2 квітня 1725 — †4 червня 1798 • Джованні-Джакомо Казанова, італійський авантюрист, герой-коханець, письменник ("Історія мого життя").

12 травня 1725 — †18 листопада 1785 • Луї-Філіп I, 4-й герцог Орлеанський, французький принц крові; дід короля-громадянина Луї-Філіпа I.

24 липня 1726 — †21 жовтня 1802 • Людовіко Манін, останній, 120-й, дож (1789-1797 рр.) Венеціанської республіки.

Померли в 1722-1726 роках

17 лютого 1722 • Бартоломью Робертс (Джон Робертс), валійський пірат ("Чорний Барт"); один з найуспішніших піратів — захопив 456 кораблів і здобич на суму понад 50 мільйонів фунтів. Пом. 302 роки тому у 40 років (нар. 17 травня 1682 р.).

4 травня 1722 • Клод Жилло, французький художник і гравер. Пом. 302 роки тому у 49 років (нар. 16 квітня 1673 р.).

14 липня 1722 • Іван Ілліч Скоропадський, гетьман Війська Запорозького (1708-22 рр.). Пом. 302 роки тому десь у 76 років (нар. бл. 1646 р.).

8 грудня 1722 • Стефан Яворський (Симеон Іванович Яворський), український та російський богослов, філософ, письменник, президент Синоду Православної російської церкви (1721-22 рр.). Пом. 302 роки тому у 64 роки (нар. 1658 р.).

20 грудня 1722 • Сюань Є, другий китайський імператор з династії Цин; при ньому було закінчене завоювання Китаю маньчжурами, закріплення влади над Тібетом. Пом. 302 роки тому у 68 років (нар. 4 травня 1654 р.).

25 лютого 1723 • Крістофер Рен, англійський математик, астроном, архітектор (собор Св. Павла у Лондоні). Пом. 301 рік тому у 91 рік (нар. 20 жовтня 1632 р.).

26 серпня 1723 • Антоні ван Левенгук, голландський натураліст, основоположник мікроскопічного методу дослідження організмів, першим спостерігав і описав бактерії, сперматозоїди, еритроцити, інфузорії, м'язові волокна. Пом. 301 рік тому у 91 рік (нар. 24 жовтня 1632 р.).

19 жовтня 1723 • Годфрі Неллер, англійський художник; придворний художник п'яти англійських королів. Пом. 301 рік тому у 77 років (нар. 8 серпня 1646 р.).

29 грудня 1724 • Павло Полуботок, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-24 рр.) Пом. 300 років тому у 64 роки (нар. 1660 р.).

8 лютого 1725 • Петро I Великий (Петро Олексійович Романов), російський цар (1682-1721 рр.), імператор Росії (1721-1725 рр.). Пом. 299 років тому у 53 роки (нар. 9 червня 1672 р.).

24 жовтня 1725 • Алессандро Скарлатті, італійський композитор, родоначальник неаполітанської оперної школи; батько композитора Доменіко Скарлатті. Пом. 299 років тому у 65 років (нар. 2 травня 1660 р.).