Головні події 1729-1733 років

• Анна Іванівна — російська імператриця, 26 лютого 1730
• Смерть Августа Сильного, 1 лютого 1733
• «Літаючий човник» Джона Кея, 26 травня 1733
• Війна за польську спадщину, 10 жовтня 1733

Політичні лідери 1729-1733 років

• Великобританія: Георг II (1727-60)
• Гетьманат: Пилип Орлик (1710-42), Данило Апостол (1727-34)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1724-46)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм I (1713-40)
• Королівство Сардинія: Віктор Амадей II (1720-30)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Арвід Горн (1720-38), Фредерік I Гессенський (1720-51)
• Османська імперія: Ахмед III (1703-30), Махмуд I (1730-54)
• Персія Сефевідів: Аббас III (1732-36)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1709-33), Станіслав Лещинський (1733-34)
• Російська імперія: Петро II (1727-30), Анна Іоаннівна (1730-40)
• Священна Римська імперія: Карл VI Габсбург (1711-40)

Всі події 1729-1733 років

9 листопада 1729 • У Севільї Великобританія та Іспанія уклали мирний договір, який завершив дворічну війну, — спроби Іспанії повернути Гібралтар і Менорку виявились марними.

1730

26 лютого 1730 • По смерті 14-річного імператора Петра Олексійовича за підтримки Верховної таємної ради на престол Російської імперії зійшла його двоюрідна тітка (племінниця Петра I) Анна Іванівна. Вона зуміла запобігти спробі запровадження в країні конституційної монархії і після поновлення самодержавства правила протягом десяти років, спираючись на свого фаворита Ернста Бірона.

15 травня 1730 • Король Георг II затвердив лорда-канцлера Роберта Волпола в якості першого в історії Великобританії прем'єр-міністра.

1731

1731 • На околиці Лондона англійський лікар Джон Бевіс першим у телескоп спостеріг туманість у сузір'ї Тельця, згодом названу Крабоподібною.

1732

21 серпня 1732 • Члени команди бота «Св. Гавриїл» під командуванням геодезиста Михайла Гвоздьова та підштурмана Івана Федорова стали першими європейцями, що зійшли на берег Аляски.

7 грудня 1732 • П'єсою Вільяма Конгріва «Шлях Світу» у Лондоні відкрито Королівський театр, більш відомий як "Ковент-Гарден" за назвою району, в якому він розташований. Його оганізатором став відомий театральний діяч і актор Джон Річ. 1808 року театр був знищений пожежею і на його місці у 1809 році збудовано нове приміщення за проектом Роберта Смерка. До 1846 року в театрі чергувались драматичні та оперні спектаклі. 1847 року театр був реконструйований і перейменований у Королівську італійську оперу, урочисто відкриту постановкою опери Россіні "Семираміда". 1856 року театр Ковент-Гарден вдруге згорів. Третій театр Ковент-Гарден був побудований в 1857-1858 р. за проектом Едуарда Мідлтона Баррі і відкрився 15 травня 1858 р. постановкою опери Мейєрбера "Гугеноти". Під час Першої світової війни театр був реквізований під склад. Під час Другої світової війни в будинку театру був танц-зал. У повоєнні роки на базі театру були створені постійні оперна та балетна трупи, і Ковент-Гарден став домашньою сценою Королівської опери та Королівського балету.

1733

1733 • У Франції засновано масонську ложу Велику Ложу Франції. У 1777 році вона була перейменована у Великий Схід Франції і активно сприяла французькій підтримці американської революції. Деякі відомі французькі революціонери були масонами, в тому числі Вольтер, Маркіз де Кондорсе, Оноре Мірабо, Жорж Дантон, Жак-Рене Ебер. Членом французької масонської ложі був Бенджамін Франклін, один з лідерів війни за незалежність США.

1 лютого 1733 • У Варшаві на 63-у році життя помер Фрідріх Август I, саксонський курфюст і польський король Август II Сильний. Спадкоємцем обох престолів після трирічної війни за участю європейських держав став його син Фрідріх Август II, який правив під іменем Август III.

26 травня 1733 • Англійський винахідник Джон Кей з містечка Бері у Ланкаширі отримав патент на модернізований ним човник до ткацького верстату, який дозволив автоматизувати текстильну промисловість і перейти від ремісничо-мануфактурного до фабричного виробництва. Це стало першим кроком до індустріальної революції, яка з Великобританії упродовж XIX століття поширилась країнами світу.

11 серпня 1733 • Російські війська під командою Петра Лассі перейшли польський кордон і за три тижні підійшли до Варшави, що стало початком Війни за польську спадщину, в якій коаліція у складі Росії, Австрії і Саксонії отримала перемогу над союзом Франції, Іспанії та Сардинського королівства і домоглась утвердженням на польському престолі саксонського курфюрста Фрідріха Августа II, що правив Річчю Посполитою під іменем Август III.

12 вересня 1733 • Елекційний сейм у Кракові обрав Станіслава Лещинського польським королем. Його друге правління тривало неповних три роки і, немаючи змоги протистояти Росії, за підтримки котрої королем був проголошений курфюрст саксонський Фрідріх Август II (правив як Август III), 27 січня 1736 року Лещинський зрікся престолу. Він зберіг титул короля і свої польські маєтності, й отримав у володіння герцогство Лотарінгія.

10 жовтня 1733 • Щоб відновити на польському престолі свого тестя Станіслава Лещинського, позбавленого корони силою зброї, французький король Людовик XV оголосив війну Австрії і Саксонії, щоб відновити на польському престолі свого тестя Станіслава Лещинського, позбавленого корони силою зброї. За два роки бойових дій цього досягти не вдалось й на престолі утвердився австро-російський ставленик саксонський курфюрст Август III, проте за два роки Війни за польську спадщину австрійські Габсбурги втратили значні володіння у Лотарингії та Італії, які відійшли французьким та іспанським Бурбонам.

Народились в 1729-1733 роках

22 січня 1729 — †15 лютого 1781 • Готхольд Ефраїм Лессінг, німецький письменник, критик, філософ-просвітитель, теоретик мистецтва, основоположник німецької класичної літератури (Думки про гернгутери, Про межі живопису і поезії).

2 травня 1729 — †17 листопада 1796 • Катерина II (Катерина Велика), (Софія Фредеріка Августа Анхальт) російська імператриця (1762-96 рр.); дружина імператора Павла III.

24 листопада 1729 — †18 травня 1800 • Олександр Васильович Суворов, російський воєначальник, генералісімус, учасник придушення польського повстання Костюшка, воєн проти Османської імперії та революційної Франції; символ експансії Росії.

26 червня 1730 — †12 квітня 1817 • Шарль Мессьє, французький астроном, член Паризької Академії наук (1770), відкривач першої галактики (1771).

17 вересня 1730 — †28 листопада 1794 • Фрідріх Вільгельм фон Штойбен, американський генерал німецького походження, придворний маршал князя Гогенцоллерн-Гехінгена, полковник баденської армії, генерал-майор армії Джорджа Вашингтона, автор "Правил порядку і дисципліни у військах США" (1779).

14 грудня 1730 — †27 квітня 1794 • Джеймс Брюс, шотландський мандрівник і письменник; першим з європейців виявив витоки Блакитного Нілу (1770).

10 жовтня 1731 — †24 лютого 1810 • Генрі Кавендіш, англійський фізик та хімік, основоположник хімії газів, визначив діелектричні проникності деяких речовин, розрахував середню густину Землі, добув чистий водень і вуглекислий газ (1766 р.), виміряв їх густину, визначив вміст кисню в повітрі.

17 січня 1732 — †12 лютого 1798 • Станіслав II Август (Станіслав Понятовський), останній король Польщі (1764-95 рр.) і Великий князь литовський.

24 січня 1732 — †18 травня 1799 • П'єр-Огюст-Карон де Бомарше, французький драматург ("Севільський цирюльник", "Одруження Фігаро").

22 лютого 1732 — †12 грудня 1799 • Джордж Вашингтон, перший президент США (1789-97 рр.).

31 березня 1732 — †31 травня 1809 • Франц Йозеф Гайдн, австрійський композитор, "батько симфонії", автор понад 100 симфоній і 80 струнних квартетів.

5 квітня 1732 — †22 серпня 1806 • Жан Оноре Фрагонар, французький гравер і художник ("Натхнення", "Виграний поцілунок"); працював у стилі рококо.

13 березня 1733 — †6 лютого 1804 • Джозеф Прістлі, англійський філософ, фізик, хімік; відкрив кисень (1774), першим отримав аміак (1772).

Померли в 1729-1733 роках

31 січня 1729 • Якоб Роггевен, голландський мореплавець, відкривач багатьох островів Полінезії (1722). Пом. 295 років тому у 70 років (нар. 1 лютого 1659 р.).

23 листопада 1729 • Олександр Данилович Меншиков, російський воєнначальник, генералісімус, сподвижник царя Петра I. Пом. 295 років тому у 56 років (нар. 16 листопада 1673 р.).

15 жовтня 1730 • Антуан де Ламот Каддилак, лейтенант французької армії, управляючий французькими володіннями у Північній Америці, засновник міста Детройт. Пом. 294 роки тому у 72 роки (нар. 5 березня 1658 р.).

27 січня 1731 • Бартоломео Крістофорі, італійський музичний майстер, винахідник фортепіано (1709-11 рр.). Пом. 293 роки тому у 76 років (нар. 4 травня 1655 р.).

22 лютого 1731 • Фредерік Рюйш, голландський судовий медик, професор анатомії і ботаніки, анатом, майстер виготовлення та колекціонер анатомічних препаратів. Пом. 293 роки тому у 93 роки (нар. 28 березня 1638 р.).

26 квітня 1731 • Даніель Дефо (Даніель Фо), англійський письменник («Робінзон Крузо») і публіцист. Пом. 293 роки тому у 71 рік (нар. 1660 р.).

31 жовтня 1732 • Віктор Амадей II (Віктор-Амадей Савойський), герцог Савойї (16475-1730 рр.), король Сицилії (1713-20 рр.), король Сардинії (1720-30 рр.). Пом. 292 роки тому у 66 років (нар. 14 травня 1666 р.).

4 грудня 1732 • Джон Гей, англійський поет і драматург (Опера жебраків). Пом. 292 роки тому у 47 років (нар. 30 червня 1685 р.).

1 лютого 1733 • Август Сильний (Фрідріх Август I), курфюст саксонський, король польський (1697-1706, 1709-33 рр.) з династії Веттінів. Пом. 291 рік тому у 63 роки (нар. 12 травня 1670 р.).

14 травня 1733 • Кость Гордієнко (Костянтин Гордійович Головко), кошовий отаман Запорозької Січі. Пом. 291 рік тому.