Хроніка подій 1703-1707 років

Головні події 1703-1707 років

Політичні лідери 1703-1707 років

• Імперія Великих Моголів: Аурангзеб (1658-1707)
• Великобританія: Анна Стюарт (1702-14)
• Гетьманат: Іван Мазепа (1687-1709)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1700-24)
• Королівство Пруссія: Фрідріх I (1701-13)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715)
• Королівство Швеція: Карл XII (1697-1718)
• Московське царство: Петро Великий (1682-1721)
• Османська імперія: Мустафа II (1695-1703), Ахмед III (1703-30)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1697-1704), Станіслав Лещинський (1704-09)
• Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705), Йосиф I Габсбург (1705-11)

Всі події 1703-1707 років

13 січня 1703 • У Москві вийшов перший номер газети «Ведомости о военных и иных делах, достойных знания и памяти, случившиеся в Московском государстве и во иных окрестных странах», першої газети в Росії. Її тираж коливався від 200 до 4000 примірників, які друкували поперемінно в Москві й Петербурзі.

14 січня 1703 • В центральних Апеннінах в Італії відбувся землетрус силою понад 6 балів. Повторні поштовхи такої ж магнітуди стались також 14 січня, 16 січня та 2 лютого. Загалом загинуло понад 10 тисяч чоловік.

27 травня 1703 • За наказом російського царя Петра I на Заячому острові в дельті ріки Нева на щойно завойованих у шведів територіях почато будівництво Петропавлівської фортеці. Цей день вважають днем заснування Петербурга.

10 липня 1703 • В Петербурзі на Заячому острові закладено дерев'яну церкву в ім'я Святих апостолів Петра і Павла, на місці котрої через 11 років було почате будівництво кам'яного собору, освяченого 9 липня 1733 року.

19 листопада 1703 • У Бастилії помер таємничий в'язень часів Людовика XIV, який носив оксамитову маску і який увійшов в історію під іменем «залізна маска» (легенди перетворили маску в залізну).

1704

4 серпня 1704 • У ході Війни за іспанську спадщину союзний англо-голландський флот захопив Гібралтар, який Іспанія не змогла повернути до сьогоднішнього дня.

13 серпня 1704 • У ході війни за іспанську спадщину англо-австрійські війська розгромили французів і баварців у битві при Бленгеймі (Баварія).

30 серпня 1704 • Між Росією і представниками Речі Посполитої підписано Нарвський договір про союз у війні проти Швеції, згідно з яким Польща офіційно вступала у Північну війну і обидві сторони зобов'язались не підписувати з Карлом XII сепаратних угод.

4 вересня 1704 • У ході Великої Північної війни очолювана королем Карлом XII шведська армія, переслідуючи військо Августа II Сильного, взяла в облогу Львів. Місто протрималось лише два дні, було віддане на двогодинне розграбування, після чого виплатило велику контрибуцію і присягнуло на вірність лояльному шведам королю Станіславу Лещинському.

1707

24 березня 1707 • Парламентами Англії та Шотландії прийнято Акт про Унію, який об'єднав королівства Англію і Шотландію в єдину державу — Королівство Велика Британія. Акт про Унію набув чинності 1 травня 1707 року

25 квітня 1707 • В ході війни за іспанський спадок, біля містечка Альманса (на кордоні Валенсії і Мурсії) французько-іспанська армія під керівництвом французького маршала Джеймса Фітцджеймса, герцога Бервіка (англійця за походженням), розгромила португальсько-англійсько-голандські війська графа Голуея. В результаті перемоги частина східної Іспанії перейшла під владу династії Бурбонів.

1 травня 1707 • Набув чинності «Акт про Унію», що об'єднав Англію, Уельс та Шотландію одну державу — Велику Британію. Цього дня парламенти Англії та Шотландії об'єднались у єдиний парламент Великої Британії, через що в англійській історіографії іноді «Акт про Унію» згадується як «Союз парламентів». Об'єднання здійснювалось на засадах рівноправості — Шотландія зберігала свою юридичну систему, незалежну пресвітеранську церкву і отримала вільний доступ на ринки імперії.

Народились в 1703-1707 роках

1703 — †21 березня 1772 • Жак-Ніколя Беллен, французький гідрограф, географ і картограф; автор перших детальних карт Канади і французьких володінь у Північній Америці.

12 березня 1703 — †18 травня 1770 • Йоганн Генріх Вінклер, німецький філософ, філолог, натураліст («Думка про властивості, ефекти і причини електрики», 1744), ректор Лейпцизького університету.

17 червня 1703 — †2 березня 1791 • Джон Веслі, англійський протестантський проповідник, засновник Методистської церкви.

13 жовтня 1703 — †19 жовтня 1772 • Андреа Беллі, мальтійський підприємець і архітектор.

17 червня 1704 — †1779Джон Кей, британський інженер, винахідник «літаючого човника» до ткацького верстату (1733 р.).

24 січня 1705 — †15 липня 1782 • Карло Фарінеллі, італійський оперний співак (сопрано).

17 січня 1706 — †17 квітня 1790Бенджамін Франклін, американський письменник, поет, винахідник, державний діяч (один з авторів "Декларації незалежності США" і Конституції США).

25 лютого 1707 — †6 лютого 1793Карло Гольдоні, італійський драматург ("Слуга двох вельмож", "Хитра вдова", "Трактирниця"), один з творців італійської національної комедії.

15 квітня 1707 — †18 вересня 1783Леонард Ейлер, швейцарський математик, механік та фізик, автор більше 800 праць з математичного аналізу, диференціальної геометрії, теорії чисел, небесної механіки, оптики, теорії музики та ін.

22 квітня 1707 — †8 жовтня 1754 • Генрі Філдінг, англійський письменник ("Пасквін", "Історичний календар 1736 року", "Джонатан Уайльд").

23 травня 1707 — †10 січня 1778Карл Лінней, шведський природознавець, лікар, основоположник сучасної біологічної систематики рослинного та тваринного світу.

7 вересня 1707 — †16 квітня 1788 • Жорж Луї Леклерк де Бюффон, французький природознавець, автор 36-томної "Природничої історії" (1749-1788), в котрій висунув ідею єдності рослинного і тваринного світу.

бл. 1707 — † бл. 1761 • Іван Георгій Пінзель, український скульптор, представник пізнього барокко і рококо.

Померли в 1703-1707 роках

1703 • Роман Ракушка-Романовський, державний і церковний діяч часів Гетьманщини, підскарбій за гетьмана Івана Брюховецького (1663-68 рр.), священик у Брацлаві (1668-76 рр.) і Стародубі (1676-1703 рр.), імовірний автор «Літопису Самовидця». Пом. 318 років тому у 81 рік (нар. 1622 р.).

3 березня 1703 • Роберт Гук, англійський природодослідник, учений-енциклопедист. Пом. 318 років тому у 68 років (нар. 18 липня 1635 р.).

16 травня 1703 • Шарль Перро, французький казкар ("Кіт у чоботях", "Попелюшка", "Синя Борода"), поет і критик ("Паралелі між древнім і новим у питаннях мистецтва і наук"). Пом. 318 років тому у 75 років (нар. 12 січня 1628 р.).

22 вересня 1703 • Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик. Пом. 318 років тому у 81 рік (нар. 5 квітня 1622 р.).

28 жовтня 1704 • Джон Локк, англійський філософ, один із основних представників англійського емпіризму та Просвітництва. Пом. 317 років тому у 72 роки (нар. 29 серпня 1632 р.).

22 грудня 1704 • Селім I Герай, кримський хан (1671-78, 1684-91, 1692-99 і 1702-04 рр.). Пом. 317 років тому у 73 роки (нар. 1631 р.).

5 травня 1705 • Леопольд I (Леопольд Габсбург), імператор Священної Римської імперії (з 1658 р.), король Угорщини, Чехії, титулярний король Галичини та Володимерії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської. Пом. 316 років тому у 65 років (нар. 9 червня 1640 р.).

16 серпня 1705 • Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців. Пом. 316 років тому у 50 років (нар. 6 січня 1655 р.).

11 жовтня 1705 • Гійом Амонтон, французький фізик, винахідник гігрометра, нертутного барометра, повітряного термометра. Пом. 316 років тому у 42 роки (нар. 31 серпня 1663 р.).

3 березня 1707 • Мухі-уд-Дін Мухаммед (Аурангзеб), 6-й імператор Великих Моголів (1658-1707 рр.) з династії Тимуридів. Пом. 314 років тому у 89 років (нар. 3 листопада 1618 р.).

3 березня 1707 • Аламгір I (Абул Музаффар Аурангзеб), падишах імперії Великих Моголів (1658-1707 рр.). Пом. 314 років тому у 89 років (нар. 4 листопада 1618 р.).

30 березня 1707 • Себастьєн ле Претр, маркіз де Вобан, французький військовий інженер, маршал Франції (з 1703 р.); розробив метод стрільби рикошетом, спосіб поетапного штурму фортець, модернізував штик. Пом. 314 років тому у 74 роки (нар. 15 травня 1633 р.).

20 квітня 1707 • Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету. Пом. 314 років тому у 52 роки (нар. 13 серпня 1655 р.).

Головні події 1703-1707 років

Заснування Санкт-Петербурга

27 травня 1703

Англійське завоювання Гібралтару

4 серпня 1704

Шведська облога Львова

4 вересня 1704

Проголошення Великої Британії

1 травня 1707