цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1892 року
15 січня 1892 року в студентській газеті «Трикутник» коледжу міста Спрінгфілд, штат Масачусетс, викладач фізкультури Джеймс Нейсміт опублікував 13 правил гри, яку він придумав місяць перед тим задля розваги. Не ставлячись до неї як до серйозного виду спорту, зусиллями Нейсміта, тим не менш, баскетбол за десятиліття став однією з найпопулярніших ігор на східному узбережжі США.

Всі події 1892 року

1 січня - На острові Елліс у Нью-Йорку відкрився іміграційний центр, через який до 1943 року пройшло більше 20 мільйонів бажаючих в'їхати у Сполучені Штати.
15 січня - В студентській газеті «Трикутник» коледжу міста Спрінгфілд, штат Масачусетс, викладач фізкультури Джеймс Нейсміт опублікував 13 правил гри, яку він придумав місяць перед тим задля розваги. Не ставлячись до неї як до серйозного виду спорту, зусиллями Нейсміта, тим не менш, баскетбол за десятиліття став однією з найпопулярніших ігор на східному узбережжі США.
15 березня - Американський винахідник Джесс Рено запатентував ескалатор.
15 березня - Англійський бізнесмен Джон Хоулдінг заснував футбольний клуб «Ліверпуль». Першого ж сезону «Ліверпуль» виграв Ланкаширську лігу, а в 1901 році - свій перший чемпіонат у Першому дивізіоні.
10 квітня - Кубинський поет і громадський діяч Хосе Марті заснував у Гавані Кубинську революційну партію.
2 травня - Київ став десятим містом у Європі і першим Російській імперії, де було запущено лінію електричного трамваю, — перша пробна поїздка була здійснена по Олександрівськ вулиці (нині - Петра Сагайдачного). З 13 травня лінія стала перевозити пасажирів на регулярній основі.
2 червня - В Києві відкрито першу в Російській імперії лінію електричного трамваю, яка сполучила Велику Жандармську вулицю з Царською площею (нині - вулиця Саксаганського і Європейська площа).
4 липня - У зв'язку з переходом у інший часовий пояс, який знаходиться на 24 години назад, у державі Самоа було два 4 липня підряд.
8 липня - Аргентинський інспектор поліції Едуардо Альварес у Ла-Платі вперше в історії криміналістики розкрив убивство за дослідженням відбитків пальців.
7 вересня - У США відбувся перший професійний боксерський поєдинок за правилами маркіза Куінсберрі - в боксерських рукавичках і з трихвилинними раундами: в Новому Орлеані Джеймс Корбетт у 21-у раунді нокаутував Джона Саллівана і став чемпіоном світу в надважкій категорії.
9 вересня - Американський астроном Едуард Барнард відкрив п'ятий супутник Юпітера – Амальтею.
14 жовтня - У лондонському видавництві «George Newnes Ltd» вийшла друком книга «Пригоди Шерлока Холмса», збірник з 12 детективів Артура Конан Дойля, які протягом двох років друкувались у журналі «The Strand Magazine» того ж видавця.
21 листопада - На з'їзді у Парижі засновано Польську соціалістичну партію.
18 грудня - У Санкт-Петербурзі в Маріїнінському театрі відбулась прем'єра балету Петра Ілліча Чайковського «Лускунчик».
Народилися 1892 року
3 січня - 2 вересня 1973, Джон (Рональд Руел) Толкін, англійський філолог, письменник ("Гоббіт", "Володар перснів", "Сільмарілліо"), один із фундаторів жанрового різновиду фантастики – фентезі.
22 січня - 18 квітня 1986, Марсель Дассо (Блох), французький авіаконструктор, промисловець, політик.
13 лютого - 3 квітня 1966, Марія Іванівна Литвиненко-Вольгемут, українська оперна співачка, педагог, народна артистка УРСР, народна артистка СРСР (1936).
17 лютого - 7 вересня 1994, Йосип Сліпий (Йосип Іванович Коберницький-Дичковський), єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Римо-Католицької Церкви, Верховний Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (1963).
20 березня - 31 серпня 1945, Стефан Банах, польський математик, один з основоположників функціонального аналізу, професор і декан Львівського університету.
29 березня - 6 травня 1975, Йожеф Міндсенті (Йожеф Пехм), кардинал Угорщини, активний учасник Угорської революції (1956 р.).
6 квітня - 1 лютого 1981, Дональд Дуглас, американський авіаконструктор пасажирських, вантажних і бойових літаків.
8 квітня - 29 травня 1979, Мері Пікфорд (Гледіс Луїс Сміт), американська актриса, зірка німого кіно, лауреат премії «Оскар» ("Кокетка" [1928-29]; "Бідна маленька багата дівчинка").
13 квітня - 5 грудня 1973, Роберт Вотсон-Ватт, шотландський фізик, винахідник радара (1935) і системи радіолакаційного виявлення літаків.
18 квітня - 12 березня 1956, Болеслав Берут, польський політичний і державний діяч, президент Польщі і голова Державної ради (1947-52 рр.), голова Ради міністрів (1952-54 р.), 1-й секретар ЦК ПОРП (1954-56 рр.).
2 травня - 21 квітня 1918, Манфред фон Ріхтгофен, німецький льотчик-ас ("Червоний барон"); у роки Першої Світової війни збив 80 літаків; загинув у бою.
3 травня - 10 вересня 1975, Джордж Паджет Томсон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1937).
7 травня - 4 травня 1980, Йосип Броз (Тіто), югославський військовий і політичний діяч, глава уряду Югославії (1945-80 рр.), президент Югославії (1953-80 рр.), один з лідерів Руху неприєднання.
1 червня - 25 квітня 1960, Аманулла-хан, перший король (падишах) Афганістану (1926-29 рр.).
1 липня - 27 жовтня 1977, Джеймс Кейн, американський письменник ("Поштар завжди дзвонить двічі").
8 липня - 27 липня 1962, Річард Олдінгтон, англійський письменник (Смерть героя, Всі люди - вороги).
23 липня - 27 серпня 1975, Хайле Селассіє I, 83-й, останній, імператор Ефіопії (1930-74 рр.) з династії нащадків царя Соломона.
2 серпня - 3 вересня 1978, Джек Леонард Ворнер (Ейхелбаум), молодший із братів-засновників кінокорпорації Warner Brothers.
15 серпня - 19 березня 1987, Луї де Бройль, французький фізик, один з основовположників квантової механіки, лауреат Нобелівської премії.
6 вересня - 21 квітня 1965, Едвард Віктор Епплтон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1947); у 1924 році відкрив іоносферу Землі.
8 жовтня - 31 серпня 1941, Марина Іванівна Цвєтаєва, російська поетеса (Вечірній альбом, Вірші до сина, Вересень).
10 жовтня - 9 березня 1942, Михайло Пилипович Кравчук, український математик, академік АН УРСР.
10 жовтня - 13 березня 1975, Іво Андрич, сербський письменник (Міст на Дрині, Зеко, Зачинені двері), лауреат Нобелівської премії (1961).
31 жовтня - 24 березня 1946, Олександр Олександрович Альохін, російський шахіст, четвертий чемпіон світу.
4 грудня - 20 листопада 1975, Франсиско Франко (Баамонде), іспанський генерал і політик, керівник націоналістичних сил у громадянській війні (1936-39 рр.), глава держави і верховний вождь (1939-75 рр.) Іспанії.
15 грудня - 6 червня 1976, Жан Поль Гетті, американський бізнесмен, нафтовий магнат ("Гетті Ойл"), один з найбагатших людей світу 1970-х років, власник найбагатшої приватної колекції картин, котрі сьогодні виставлені в музеї Гетті в Малібу (Каліфорнія).
18 грудня - 3 листопада 1937, Микола Гурович Куліш, український драматург (97, Патетична соната, Маклена Граса, Мина Мазайло).
Померли 1892 року
2 січня - Джордж (Бідель) Ейрі, англійський астроном і математик; виявив явище астигматизму людського ока, розробив сучасну теорію райдуги і теорію дифракції телескопів. 125 років тому, в 91 рік (нар. 27 липня 1801 р.).
21 січня - Джон Кауч Адамс, англійський астроном і математик; в 1845 році теоретично передбачив існування планети Нептун, відкритої наступного року німецьким астрономом Йоганом Галле. 125 років тому, в 73 роки (нар. 5 червня 1819 р.).
26 березня - Волт Вітмен, американський поет, публіцист, реформатор американської поезії ("Листя трави"). 125 років тому, в 73 роки (нар. 31 травня 1819 р.).
18 липня - Томас Кук, англійський бізнесмен, засновник першого у світі туристичного бюро (1841). 125 років тому, в 84 роки (нар. 22 листопада 1808 р.).
6 жовтня - Альфред Теннісон, англійський поет (Королівські ідилії, Королева Марія). 125 років тому, в 83 роки (нар. 6 серпня 1809 р.).
3 грудня - Афанасій Афанасійович Фет (Шеншин), російський поет. 125 років тому, в 72 роки (нар. 5 грудня 1820 р.).
6 грудня - Ернст Вернер фон Сіменс, німецький електротехнік, винахідник, засновник компанії "Сіменс". 125 років тому, в 76 років (нар. 13 грудня 1816 р.).
Перше вручення премії «Оскар»
Розваги і дозвілля
Перше вручення премії «Оскар»
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх