цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1941 року
Після нападу японців на військово-морську та повітряну бази в Перл-Харборі, 8 грудня 1941 року президент США Франклін Рузвельт отримав дозвіл від Конгресу на оголошення війни Японській імперії і підписав розпорядження відповідне розпорядження. У відповідь 11 грудня війну США оголосили Німеччина та Італія, 13 грудня - Румунія, Угорщина і Болгарія.

Головні події 1941 року

Всі події 1941 року

22 січня - Після трьох днів боїв 40-тисячне британсько-австралійське військо під керівництвом генерала О'Коннора захопило лівійський порт Торбук, в обороні якого брало участь 80 тисяч італійців, більшість з яких була взята в полон.
12 лютого - Перші частини німецької армії під командуванням генерал-фельдмаршала Ервіна Роммеля висадились в Тріполі (Лівія) для підтримки своїх союзників італійців, котрі зазнавали поразки у боях з британцями. У березні почалась спільна італо-німецька операція, в результаті якої вдалось повернути місто Кіренаїка.
15 лютого - На студії Victor у Голлівуді оркестр Дюка Еллінгтона записав одну з кращих свої композицій, що сьогодні вже стала класикою, - "Take the "A" Train".
23 лютого - Групою співробітників Каліфорнійського університету в Берклі під керівництвом Глена Сіборга завершено серію експериментів, які привели до відкриття нового хімічного елементу - плутонія.
1 березня - З початком Другої світової війни, Болгарія, яка у Першій світовій війні невдало вибравши союзника (Австро-Угорщина і Німеччина) втратила значну частину території, оголосила про свій нейтралітет. Однак, повіривши в обіцянки Гітлера повернути Болгарії Південну Добруджу і сподіваючись після поразки Греції на частину її північних земель, цього дня у Відні болгарський цар Борис підписав угоду, за якою Болгарія приєднувалась до країн Осі (Німеччина-Італія-Японія).
3 березня - Компанія Mars розпочала випуск шоколадних цукерок M&M’s. Завдяки спеціальній оболонці вони не мурзали руки споживачів. Сьогодні різнокольорові драже продаються більше, ніж у 100 країнах світу.
7 березня - Для підтримки грецької армії у бойових діях проти Італії прем'єр-міністр Великої Британії Уінстон Черчілль направив до Греції 58 тисяч британських і австралійських військових, раніше дислокованих у Єгипті. Наступ Італії вдалось відбити, однак британсько-австралійські і грецькі війська зазнали нищівної поразки, коли у квітні на Грецію почала наступ німецька армія.
11 березня - Набув чинності закон, прийнятий Конгресом США за ініціативою президента Ф.Д. Рузвельта, "Про передачу в борг або в оренду зброї і військових матеріалів" (закон про лендліз). Його метою було надання економічної і технічної допомоги Великій Британії у її військовому протистоянні Німеччині, що мало б зміцнити власну безпеку США і підняти моральний дух британців. У листопаді, після гарячих дебатів, конгрес поширив дію Закону про лендліз і на СРСР, хоча вже на цей час американці надали йому допомогу на суму понад 1 мільярд доларів, а до кінця Другої світової війни 44 країни світу по лендлізу отримали від США матеріальної допомоги на суму більше 50 мільярдів доларів. Після війни програма лендлізу трансформувалась у план Маршалла з надання фінансової підтримки "дружнім демократіям", навіть якщо під час війни вони були ворогами.
21 березня - Під натиском британських військ Італія втратила свої останні позиції у Північній Африці.
22 березня - В Київській області утворено місто Чорнобиль.
25 березня - У Відні Югославія приєдналась до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, Японія), що визначав зони впливу країн при встановленні нового світового порядку. Віденський протокол так і не був ратифікований Югославією, а в квітні, після початку нацистської окупації Югославії, фактично втратив чинність.
30 березня - Німецький корпус "Afrika" під командуванням генерала Ервіна Роммеля провів у Лівії першу атаку на англійські позиції.
2 квітня - Німецькі війська під командуванням генерал-лейтенанта Ервіна Роммеля розпочали наступ поблизу міста Кіренайка і через дев'ять днів знову захопили територію сучасної Лівії, втрачену раніше їх італійськими союзниками під натиском британських військ.
6 квітня - Розпочалась операція «Ауфмарш 25» - без оголошення війни німецькі війська увійшли на територію Югославії і провели бомбардування Бєлграду та усіх югославських аероромів; у перший же день несподіваної атаки було знищено майже 600 літаків і загинуло 17 тисяч мирних мешканців. У цей же день німецька авіація провела бомбардування грецького порту Пірей, а 24 дивізії та 1200 танків почали наступ на Салоніки. 17 квітня капітулювала Югославія, а 21-го - Греція, котру у жовтні 1940 року не змогла здолати Італія. Незапланована Балканська кампанія змусила Гітлера на шість тижнів перенести реалізацію плану "Барбаросса" - нападу на СРСР, котрий мав розпочатись 15 травня.
10 квітня - Після інтервенції на початку квітня італійських та німецьких військ на територію Югославії Хорватія проголошена незалежною державою на чолі з правим радикалом Анте Павелічем. На території, що включала власне Хорватію, а також Боснію і Герцеговину, уряд усташів розпочав кампанію терору проти сербів, циган, євреїв та антифашистськи настроєних хорватів, кількість загиблих серед котрих оцінюється в 350-450 тисяч чоловік. Спорадичний опір хорватських сербів був малоефективний, і лише діяльність комуністичних партизанських загонів, очолюваних Йосифом Броз-Тіто (етнічним хорватом), прискорила звільнення в 1944 році території Хорватії від італійських та німецьких військ. Під кінець Другої Світової війни багато хорватів, особливо тих, хто співробітничав з режимом Павеліча, намагались здатись військам антигітлерівської коаліції, однак британське командування передало їх югославським партизанам, котрі розстріляли і замордували десятки тисяч з них, включаючи велику кількість цивільного населення.
13 квітня - У Москві представниками СРСР і Японії підписано пакт про нейтралітет тривалістю 5 років. Цей договір дозволив багаторічним ворогам звільнити значні військові ресурси, задіяні у протистоянні на спірних територіях в Манчьжурії та Зовнішній Монголії. На початку 1945 року на Ялтинській конференції Йосиф Сталін на прохання президента США Франкліна Рузвельта погодився оголосити війну Японії після перемоги над Німеччиною, і 8 серпня 1945 року Радянський Союз порушив пакт про нейтралітет з Японією, оголосивши їй війну.
13 квітня - Німецькі війська захопили столицю Югославії місто Бєлград.
17 квітня - Поразкою закінчилось 11-денне протистояння югославської армії німецькому вермахту - в Бєлграді укладено перемиря з нацистською Німеччиною. Більше 300 тисяч югославських солдатів та офіцерів попало у полон; кількість загиблих з німецького боку склала 200 чоловік. Разом з німецькими військами в інтервенції в Югославію брали участь війська Угорщини, Італії та Болгарії, і після капітуляції територія Югославії (за виключенням Хорватії) була поділена між чотирма країнами-агресорами. До кінця року в Югославії сформувалось два потужних рухи опору: один під керівництвом полковника Драголюба Михайловича, лояльного до югославського уряду в еміграції, другий - під керівництвом Йосипа Броз Тіто, що спирався на членів підпільної компартії.
27 квітня - Німецькі війська увійшли в столицю Греції Афіни. До 11 травня вся континентальна частина країни і всі острови, крім Кріта, були окуповані німцями. В ході протистояння німецьким та італійським окупантам загинуло близько 16 тисяч греків. Греція була звільнена лише в 1944 році силами британських військ.
6 травня - Головою ради народних комісарів СРСР став Йосиф Сталін. В'ячеслав Молотов, котрий займав цей пост більше десяти років, став заступником Сталіна із збереження посади наркома закордонних справ.
7 травня - В голлівудській звукозаписуючій студії «RCA-Victor» оркестр Гленна Міллера записав одну з найпопулярніших своїх композицій - «Chattanooga Choo Choo», відому за кінофільмом «Серенада Сонячної долини». Пісня написана поетом Маком Гордоном і композитором Dаррі Уорреном/ Вокальні партії виконав музикант оркестру Текс Бенеке і група Modernaires. 7 грудня 1941, платівка на 78 об/хв випущена компанією «Bluebird» із записом «Чаттануга Чу-чу» піднялася на першу сходинку хіт-парадів США і перебувала там 9 тижнів. 10 лютого 1942 року продажі перевищили 1 200 000 примірників і платівка стала першим офіційним «золотим диском» в історії грамзапису.
10 травня - Заступник Гітлера в нацистській партії Рудольф Гесс, сам пілотуючи "Мессершмітт-110", таємно вилетів з Аугсбурга до Шотландії, де планував провести сепаратні переговори з британським керівництвом. Не розрахувавши пального, Гесс був змушений вистрибнути з парашутом; після приземлення його заарештовали, а на Нюрнберзькому процесі засудили на довічне ув'язнення.
13 травня - Після арешту у Великобританії заступника гітлера по партії Рудольфа Гесса Партійну канцелярію НСДАП очолив Мартін Борман. Він підпорядковувався безпосередньо Адольфу Гітлеру і перебував на цій посаді до своєї смерті 2 травня 1845 року.
18 травня - Італійський князь Аймоне, герцог Сполето під іменем Томіслав II проголошений королем Хорватської незалежної держави, створеної на території сучасних Хорватії та Боснії і Герцоговини. За весь час свого правління Томіслав II не побував у своєму королівстві і втратив престол після виходу Італії з війни в 1943 році.
24 травня - У Північній Атлантиці в протоці між Гренландією та Ісландією німецький лінкор "Бісмарк" одним залпом з відстані 18 км відправив на дно флагман британського флоту крейсер "Худ". Корабель затонув за три хвилини і забрав життя 1415 чоловік (врятуватись вдалось лише трьом).
27 травня - Поблизу берегів Франції масова атака трьох англійських кораблів дала змогу затопити німецький лінкор «Бісмарк»; загинули всі 2300 чоловік, що перебували на його борту.
13 червня - В Латвії, Литві та Естонії, котрі невдовзі перед тим були окуповані Радянським Союзом, почалась масова депортація громадян до Сибіру. З Естонії було вивезено близько 60 тисяч осіб, Латвії та Литви - приблизно по 35 тисяч. Цей день в прибалтійських державах відмічається як День пам'яті жертв комуністичних репресій.
21 червня - Радяннським льотчикам віддано наказ не піддаватись на провокації і не відкривати вогонь по німецьких літаках в разі порушення ними повітряного простору СРСР.
22 червня - О 3 годині 15 хвилин без попередження і в порушення Радянсько-німецького пакту про ненапад від 1939 року Німеччина почала війну проти Радянського Союзу - на фронті шириною 3 тисячі кілометрів чотири групи армій загальною чисельністю 157 дивізій і 12 бригад розгорнули наступ в трьох напрямках. Цього ж дня війну СРСР оголосили Італія і Румунія.
22 червня - Після нападу Німеччини на Радянський Союз прихильники незалежності Литви підняли збройне повстання проти радянської влади. Повстанням керували члени Литовського фронту активістів, які 23 червня сформували тимчасовий уряд на чолі з Юозасом Амброзявічусом. У Вільнюсі було сформовано самостійний Цивільний комітет Вільнюського повіту і міста.
23 червня - В районі Луцьк-Рівне-Дубно-Броди почалася найбільша танкова битва початкового етапу Німецько-радянської та одна з найбільших танкових битв Другої світової війни — у битві з обох сторін взяло участь понад 3200 танків — близько 2500 радянських і близько 800 німецьких. Битва під Дубном завершилась поразкою радянських військ, яким, проте, вдалось на тиждень затримати наступ німців на Київ.
24 червня - «З метою прискореного розвантаження тюрем Львівської області від контрреволюційного, кримінально-політичного елемента» у трьох тюрмах Львова було розстріляно 2072 особи.
26 червня - У ході Другої Світової війни Фінляндія, як союзник Німеччини, оголосила війну Радянському Союзу.
26 червня - Поблизу Мінська екіпаж, під керівництвом 34-річного льотчика капітана Миколи Гастелло, на підбитому літаку «ДБ-3Ф» здійснив вогняний таран - направив палаючу машину на німецьку механізовану колону. Посмертно Гастелло був нагороджений зіркою Героя Радянського Союзу.
27 червня - Угорщина оголосила війну СРСР.
28 червня - Розпорядженням президента США Франкліна Рузвельта створено Управління наукових досліджень і розробок, основним завданням якого стало створення ядерної зброї. Практична реалізація проекту розпочалась 13 серпня 1942 року, коли біля нью-йоркської мерії на Манхеттені, Нью-Йорк, був сформований штаб Північного Атлантичного Дивізіону інженерного корпусу Армії США.
30 червня - В окупованому німецькими військами Львові в будинку «Просвіти» на зборах, скликаних членами ОУН(б), проголошено створення Української держави і сформовано її уряд - Українське Державне Правління - на чолі з Ярославом Стецьком. Українська держава проіснувала трохи більше двох місяців і була ліквідована рішенням рейсхміністра у справах східних територій Альфреда Розенберга після арешту Степана Бандери і Ярослава Стецька, які відмовились відкликати «Акт проголошення Української Держави».
1 липня - Силами румунських і німецьких військ розпочалась операція «Мюнхен», в ході якої до 24 липня під контроль Румунії перейшли Північна Буковина і Бесарабія, які рік перед тим були приєднані до СРСР.
4 липня - На виконання наказу № 2445/М наркому державної безпеки СРСР Всеволода Меркулова про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГу і тих, кого необхідно знищити, у Заліщиках (Тернопільська область) було облито пальним, підпалено і скинуто із зруйнованого моста 14 вагонів із в'язнями Чортківської і Коломийської тюрем. Заліщицька трагедія забрала життя від 700 до 1000 чоловік.
4 липня - Вранці на околиці Льова було розстріляно 45 польських вчених і викладачів львівських вузів, головно Університету Яна Казиміра (сьогодні національний університет ім. Івана Франка), а також членів їхніх родин старших 18 років, заарештованих у попередні дні німецькою поліцією.
7 липня - Не дивлячись на проголошений нейтралітет, американські війська висадились в Ісландії і взяли на себе відповідальність за захист військових конвоїв в оточуючих водах від атак німецьких підводних човнів. Звільнений від цих задач британський флот зміг більш ефективно діяти в Північному і Середземному морях.
7 липня - В ході Другої Світової війни почалась битва за Київ між німецькою групою армій «Південь» і «Центр» та військами Південно-Західного фронту. Битва завершилась 26 вересня перемогою німецьких військ та втратою 700 тисяч вбитими і полоненими з радянського боку.
10 липня - На головному московському напрямі оборони почалась Смоленська битва проти німецької групи армій «Центр» і частини сил групи армій «Північ». Протягом двох місяців запеклі бої тривали на фронті довжиною до 650 км по фронту.
12 липня - У Москві підписано радянсько-британську угоду «Про спільні дії у війні проти Німеччини». Сторони зобов'язувались надавати одна одній допомогу і підтримку, а також не вести сепаратні переговори про мир чи перемир'я.
13 липня - В Чорногорії роозпочалось одне з найбільших в Югославії антифашистських повстань, організоване комуністами і в якому взяло участь близько 30 тисяч чоловік. Воно було придушене 16 липнями італійськими військами
14 липня - На березі Дніпра під Оршею радянська армія вперше застосувала ракетну мінометну установку «Катюша». Німці цю зброю називали "сталінським органом" із-за пронизливого виючого звуку снарядів.
15 липня - Англійський фармаколог Говард Волтер Флорі вперше отримав придатний для лікувальних цілей пеніцилін, виділений Александром Флемінгом ще 1929 року. В 1945 році він та його помічник Ернст Чейн разом із Флемінгом стали лауреатами Нобелівської премії з фізіології та медицини «за відкриття пеніциліну і його цілющого впливу при різних інфекційних хворобах».
16 липня - У штаб-квартирі Адольфа Гітлера відбулася нарада партійних та військових керівників Німеччини, на якій обговорювалося питання майбутнього України. Було вирішено передати територію "староавстрійської Галичини" до Генерального губернаторства, а Північну Буковину, Бессарабію і територію за Дністром (Трансністрію) з центром в Одесі - до Румунії; Крим повинен був стати "територією Рейху", а рейхскомісаром решти України, яка "протягом наступних трьох років буде найважливішою територією", ухвалено призначити Еріха Коха.
25 липня - Вішистський уряд Франції дав згоду на окупацію Індокитаю Японією і видав наказ всім британцям залишити Францію.
26 липня - У Канаді засновано «Українське товариство допомоги Батьківщині» (УТДБ), згодом перейменоване в «Товариство об`єднаних українських канадців» (ТОУК), головною задачею якого було зібрання коштів для 40 тисяч українців, які вступили до канадських збройних сил.
29 липня - За численні прорахунки, поразки, оточення частин РСЧА, генерал армії Георгій Жуков звільнений з посади начальника Генерального штабу та призначений командувачем Резервним фронтом.
29 липня - Румунія оголосила про повернення Бесарабії і Буковини, окупованих СРСР в 1940 році.
1 серпня - На окупованій німцями території створено дистрикт "Галичина" з центром у Львові.
5 серпня - Військами Окремої Приморської армії, Одеської військово-морської бази і Чорноморського флоту почалась оборона Одеси проти військ 4-ї румунської армії, що взяли місто в кільце. Порівняно невеликим силам вдалось захищати місто до 16 жовтня, коли за наказом Ставки верховного головнокомандування Приморська армія була евакуйована в Крим. За 73 дні оборони німецькі і румунські війська, котрі штурмували місто, втратили убитими і пораненими 155 тисяч, а радянські - 41 тисячу чоловік.
8 серпня - П'ять радянських бомбардувальників ДБ-3, що базувались на естонських островах Хіумаа і Саарема, здійснили перший авіаналіт на Берлін. До цілі долетів лише один літак. Пізніше було здійснено ще дев'ять нальотів, допоки Естонія не була окупована Німеччиною.
16 серпня - В Червоній армії видано наказ Верховного головнокомандування №270 «Про відповідальність військовослужбовців за здачу в полон і залишення ворогові зброї», підписаний Йосипом Сталіним. Він визначав хто і за яких умов оголошувався зрадником країни - кожен командир або політпрацівник був зобов'язаний битися до останньої можливості, навіть якщо військове з'єднання було оточене силами противника; заборонялося здаватися в полон ворогові. Порушники могли бути розстріляні на місці; при цьому вони вважалися дезертирами, а їхні родини підлягали арешту і позбавлялися всіх державних допомог та підтримки.
18 серпня - Побоюючись швидкого наступу німецької армії, співробітники НКВС заклали 20 тонн толу, вибух якого зруйнував частину греблі Дніпрогесу завдовжки 165 метрів, викликавши 20-метрову хвилю. Вона змила прибережну міську смугу, плавні Хортиці і дійшла до сусідніх міст - Марганця та Нікополя. У зв'язку з тим, що радянське командування не попередило городян і військових про небезпеку, загинули, за приблизними даними, більше 100 тисяч осіб.
19 серпня - Декретом верховного головнокомандувача румунської армії маршала Іона Антонеску встановлено румунську адміністрацію на окупованій території України між Дністром і Бугом, яка отримала назву "Трансністрія", із центром у Тирасполі.
20 серпня - Рейхсканцлер нацистської Німеччини Адольф Гітлер видав декрет про створення райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, очолити який призначено гауляйтера Східної Прусії Еріха Коха. До складу РКУ згодом увійшли території Рівненської, Луцької, Кам'янець-Подільської, Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької областей УРСР та південні райони Пінської, Брестської та Поліської областей БРСР
28 серпня - В Радянському Союзі указом Президії Верховної Ради СРСР ліквідовано Автономну республіку німців Поволжя, а всіх етнічних німців республіки наказано вислати до Сибіру і Середньої Азії. Територія АРСР німців Поволжя розділено між Саратовською і Сталінградською (Волгоградською) областями.
30 серпня - В ході Другої Світової війни німецькі війська захопили міста Мгу і Шліссельбург, чим відрізали Ленінград зі сходу і блокували його з півдня; з 8 вересня зв'язок з містом підтримувався лише по Ладозькому озеру і повітрям.
8 вересня - В ході Другої Світової війни німецькі війська повністю оточили Ленінград і взяли його в кільце. Облога, відома як "Блокада 900 днів", тривала 872 дні і привела до смерті більше мільйона жителів і захисників міста. Лише у січні 1943 році Радянській армії вдалось частково прорвати блокаду біля Ладозького озера і прокласти по його замерзлій поверхні "дорогу життя" для постачання міста продовольством і товарами першої необхідності. Остаточно блокаду було розірвано 27 січня 1943 року. Лише в 1960-х роках населення Ленінграда досягло довоєнної чисельності в три мільйони осіб.
15 вересня - Під Києвом німецькі війська завершили оточення п'яти радянських армій.
16 вересня - Під тиском союзників Реза-шах Пехлеві зрікся престолу і новим шахом Ірану став його син Мохаммед Реза Пехлеві, котрий правив країною до 1979 року, коли його режим був повалений в результаті масових антиамериканських і панісламських виступів.
19 вересня - Після двох місяців оборони німецькі війська захопили Київ. В результаті виконання стратегічно необгрунтованого наказу Сталіна утримувати місто за будь-яку ціну, при обороні Києва загинуло кілька десятків тисяч чоловік, включаючи командуючого Південно-Західним фронтом генерал-полковника М.П.Кирпоноса, а від двохсот до шестисот тисяч попало в оточення і були захоплені в полон.
24 вересня - В окупованому німцями Києві почалися вибухи замінованих радянськими диверсантами будинків на Хрещатику та сусідніх вулицях. Серед зруйнованих того дня будинків був "будинок Гінзбурга" — «перший хмарочос України».
27 вересня - Сирія проголосила незалежність.
29 вересня - В окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста - за два дні було вбито 34 тисячі євреїв, включаючи жінок і дітей. Їхні тіла були скинуті у яр і закидані землею і камінням. До 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200 000 чоловік.
1 жовтня - За підсумками триденної зустрічі у Москві представників СРСР, США і Великої Британії підписано угоду про надання західними країнами допомоги Радянському Союзу військовою технікою і матеріальними ресурсами.
2 жовтня - В ході Другої Світової війни почалась операція "Тайфун" по захопленню німцями столиці СРСР Москви. Згідно з планом німецького командування Москва мала бути завойована за три - три з половиною місяці, але вже через два місяці німці зазнали поразки і почався контрнаступ радянських військ.
4 жовтня - В ході Другої Світової війни німецькі війська зайняли Запоріжжя.
17 жовтня - Уряд принца Фумімаро Коноє, прем'єр-міністра Японії з 1933 року, подав у відставку. Поміркований політик, Коноє свого часу вивчав західну філософію, економіку та літературу і, перебуваючи при владі намагався провести в країні війському реформу, щоб ослабити вплив військових на політичне життя країни. Після відставки Коноє прем'єром Японії став міністр оборони, найвпливовіша людина країни генерал Хідекі Тодзіо, котрий зберіг і свій попередній пост. Висунення переконаного мілітариста на вищий пост в Японії зробив практично невідворотною війну з Британією і США. В 1945 році, після капітуляції Японії, Тойо намагався покінчити життя самогубством, але вижив і був повішений 22 грудня 1948 року за вироком міжнародного трибуналу як військовий злочинець.
20 жовтня - Німецькі війська зайняли Сталіно (нині - Донецьк).
21 жовтня - У відповідь на ряд терористичних актів, проведених югославськими партизанами на окупованій німцями території, німецькими солдатами у місті Карагуєвач розстріляно 2300, у Кралєво - більше 7 тисяч чоловіків і хлопчиків, а в Макві - близько 6 тисяч чоловіків, жінок і дітей.
30 жовтня - Прагнучи уникнути прямого військового втручання в Другу Світову війну, обмежившись лише матеріальною допомогою, президент США Франклін Рузвельт підписав указ про виділення Радянському Союзу кредиту в 1 мільярд доларів в рамках програми Ленд-ліз. Позика була безпроцентною і мала бути повернутою через п'ять років по закінченні війни.
16 листопада - Біля селища Дубосеково 28 воїнів Червоної армії, озброєних гранатами, пляшками із запалювальною сумішшю і протитанковими гвинтівками, підбили 32 німецьких танки, що проривались по Волокаламському шосе до Москви. Живими після бою лишились лише п'ять чоловік.
17 листопада - Посол США в Японії Джозеф Грю телеграфував на батьківщину, що йому стало відомо про "плани Японії завдати найближчим часом несподіваного удару по США в районі Перл-Харбора". Ця інформація була проігнорована керівництвом американської розвідки як недостовірна.
26 листопада - З бухти Ітуруп (Курильські острови) в умовах повної "радіотиші" під командуванням віце-адмірала Чуйчі Нагумо в море ввийшли 6 японських авіаносців з 400 літаками і прикриттям з 2 лінкорів, 3 крейсерів, 9 міноносців, котрі, згідно з планом адмірала Ісороку Ямамото, мали нанести несподіваний і потужний удар по американській базі Перл-Харбор.
28 листопада - В області Гондар (Східна Африка) останні італійські військові частини здались військам Великої Британії.
7 грудня - Японська палубна авіація авіаносного об'єднання віце-адмірала Нагумо Тюїті та японські карликові підводні човни, доставлені підводними човнами Японського імператорського флоту, завдали удару по американській військово-морській та повітряній базах, розташованих в околицях Перл-Харбора на острові Оаху (Гавайські острови).
8 грудня - Після нападу японців на військово-морську та повітряну бази в Перл-Харборі, президент США Франклін Рузвельт отримав дозвіл від Конгресу на оголошення війни Японській імперії і підписав розпорядження відповідне розпорядження. У відповідь 11 грудня війну США оголосили Німеччина та Італія, 13 грудня - Румунія, Угорщина і Болгарія.
10 грудня - Чотиритисячний японський десант висадився на Філіппінах. Завдяки захопленому цього ж дня Гуаму і значним втратам американців при атаці на Перл-Харбор за три дні перед цим, Японія встановила практично повний контроль на Тихому океані.
11 грудня - Підтримуючи свого союзника Японію, Німеччина оголосила війну США. Нейтральні до тих пір США виявилися втягнутими у європейський збройний конфлікт.
18 грудня - Після масованого артобстрілу японські війська висадились в Гонконзі і швидко зламали опір невеликого британського гарнізону. За наказом японського командування, не було взято жодного полоненого, а всі захисники міста були вбиті, навіть ті, хто не чинив ніякого опору або належав до медперсоналу.
18 грудня - Американським Конгресом введено цензуру над усією інформацією, що входить або виходить за межі країни. Відповідальність за організацію і здійснення цензури було покладено на директора новин агенства Associated Press Байрона Прайса. Незважаючи на введення деяких обмежень на тематику і характер повідомлень, Прайс не застосував екстремальних заходів, поклашись на "самоцензурування" газет і радіостанцій. Але навіть в таких ліберальних умовах вдалось зберегти в таємниці процес розробки і виготовлення атомної бомби.
19 грудня - Після невдалої спроби захопити Москву і першої у 2-й Світовій війні поразки німецьких військ Адольф Гітлер прийняв на себе командування армією і провів кадрові перестановки серед вищих армійських офіцерів.
22 грудня - Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчілль прибув до Вашингтона для проведення переговорів з президентом Франкліном Рузвельтом щодо об'єднання англо-американських зусиль і вироблення спільної стратегії у війні проти Німеччини і Японії. В ході кількаденних зустрічей було прийнято рішення про створення спільного військового штабу, збільшення виробництва озброєння для потреб обох армій і підписано декларацію, до якої запрошено приєднатись ще 24 держави, вперше названих терміном "Об'єднані нації", котрі закликались до докладення максимальних зусиль для перемоги над країнами осі Рим-Берлін-Токіо та їх сателітами і відмови укладання з ними сепаратного миру.
25 грудня - Після семиденної атаки японських військ з моря і суші і захоплення частини території міста, британський гарнізон, що захищав Гонконг, був змушений капітулювати.
26 грудня - Менш, ніж через три тижні після втупу США в Другу Світову війну, Вінстон Черчілль став першим прем'єр-міністром Британії, що виступив у Конгресі США. Він закликав парламентарів підтримати намір президента Рузвельта перетворити Америку в "арсенал демократії" і застеріг, що країни Осі не зупиняться ні перед чим в досягненні своєї мети підкорити світ.
Народилися 1941 року
1 січня - Сергій Каюмович Шакуров, російський кіноактор ("Кохана жінка механіка Гаврилова", "Був місяць травень", "Візит до Мінотавра").
14 січня - (Дороті) Фей Данауей, американська актриса, лауреат Оскара ("Мережа" [1976]; "Історія Жанни д'Арк", "Афера Томаса Крауна", "Дон Жуан Демарко", "Перший смертний гріх", "Китайський квартал", "Три дні кондора", "Чайнатаун", "Бонні та Клайд").
21 січня - Пласідо Домінго, іспанський оперний співак (тенор).
29 січня - Борис Вікторович Івченко, український актор і режисер ("Зоряне відрядження", "Олеся", "Пропала грамота").
1 лютого - 24 липня 2000, Анатолій Васильович Фірсов, радянський хокеїст; тричі здобував Олімпійське (1968, 1972, 1976) і вісім разів світове золото (1964-1971).
8 лютого - Нік Нолт, американський актор ("Глибина", "Розворот", "Кращий ворог", "Сніданок чемпіонів", "Мис страху").
12 лютого - 13 лютого 1984, Наомі Уемура, японський мандрівник; відомий своїми подорожами, які першим у світі здійснив самостійно - підкорив Північний полюс (1978), проплив по Амазонці, підкорив гору Мак-Кінлі (1984).
4 березня - Едріан Лайн, англійський режисер ("Непристойна пропозиція", "Лоліта", "9 1/2 тижнів").
8 березня - 16 серпня 1987, Андрій Олександрович Миронов (Менакер), російський актор ("Бережись автомобіля", "Діамантова рука", "Солом'яний капелюшок", "Неймовірні пригоди італійців у Росії", "Мій друг Іван Лапшин").
15 березня - Майк Лав, американський рок-співак, соліст групи The Beach Boys.
10 квітня - Яків Ілліч Желєзняк, український спортсмен (стрільба), Олімпійський чемпіон (1976).
12 квітня - 24 лютого 1993, Боббі Мур, англійський футболіст, капітан збірної, що перемогла у фіналі світу 1966 року.
14 квітня - Пола Ракса, польська кіноактриса ("Рукопис, знайдений в Сарагосі", "Чотири танкісти і собака", "Зося").
15 квітня - Роман Гургенович Балаян, український кінорежисер ("Польоти уві сні і наяву", "Бережи мене, мій талісман", "Леді Макбет Мценського повіту", "Перша любов").
16 квітня - Сергій Петрович Никоненко, російський кіноактор ("Люди і звірі", "Незакінчена п'єса для механічного піаніно", "Каменська", "Самітня жінка бажає познайомитись", "Інспектор ДАІ"), режисер ("Птахи над містом", "Циганське щастя").
18 квітня - Майк Вікерс, англійський рок-гітарист (Manfred Mann: "Why Should We Not", "Cock-A-Hoop", "If You Gotta Go, Go Now", "Just like a Woman", "The Mighty Quinn", "The One in the Middle").
5 травня - 17 листопада 2004, Олександр Павлович Рагулін, російський хокеїст, триразовий Олімпійський чемпіон, десятиразовий чемпіон світу.
8 травня - Джеймс Мічам, американський актор ("Кодове ім'я "Зебра", "Голлівудський поліцейський", "Помічений смертю").
11 травня - Ерік Бердон, англійський рок-співак (The Animals: "When I was Young", "Good Times", "San Franciscan Nights", "Sky Pilot", "Ring of Fire", "House of the Rising Sun"; Eric Burdon and War: "Spill the Wine").
22 травня - 17 листопада 2009, Микола Володимирович Олялін, український кіноактор ("Білий птах з чорною ознакою", "Звільнення", "Біг", "Джентельмени удачі", "Легенда про княгиню Ольгу").
24 травня - Боб Ділан (Роберт Аллен Циммерман), американський рок-співак, поет, композитор, лауреат премії "Греммі" ("Gotta Serve Somebody" [1980]; "Like a Rolling Stone", "Lay Lady Lay", "Positively 4th Street", "Rainy Day Women #12 & 35", "Hurricane"), актор ("Пет Геррет і пацан Біллі", "Реналдо і Клара"); член Залу слави рок-н-ролу (з 1988 р.); лауреат "Пожиттєвої Нагороди Греммі" (1991).
25 травня - 3 березня 1981, Олег Іванович Даль, російський кіноактор ("Погана хороша людина", "Не може бути").
2 червня - (Волтер) Стейсі Кіч, американський актор ("Майк Хаммер", "Вечірня спека", "Техас", "Ігри в дорозі", "Втеча з Лос-Анжелеса", "Мілена").
2 червня - Чарлі Воттс, англійський рок-музикант, ударник (The Rolling Stones: "[I Can’t Get No] Satisfaction", "Honky Tonk Women").
5 червня - Барбара Брильська, польська актриса ("Вірус", "Пан Володийовський", "Фараон", "Анатомія кохання", "Іронія долі").
5 червня - 19 березня 2006, Анатолій Кирилович Пузач, український футболіст і тренер («Динамо» (Київ)).
9 червня - 16 липня 2012, Джон(атан Дуглас) Лорд, англійський рок-музикант (клавішник: Artwoods, Flowerpot Men, Deep Purple: "When A Blind Man Cries", "Black Night", "Strange Kind of Woman", "Fireball", "Smoke on the Water").
10 червня - Юрген Прохнов, німецький актор ("Остання зупинка", "П'ятий ступінь свободи", "Смертельний вибір", "Крик кохання").
10 червня - Ширлі Оуенс Елстон, американська співачка (The Shirelles: "Will You Love Me Tomorrow", "Soldier Boy", "Tonight’s the Night", "Dedicated to the One I Love", "Foolish Little Girl").
12 червня - Чик (Армандо) Коріа, американський джазовий музикант, композитор, лауреат чотирьох "Греммі".
15 червня - 3 серпня 1987, Іван Васильович Миколайчук, український режисер, актор ("Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною відзнакою", "Захар Беркут", "Тривожний місяць вересень", "Вівілон ХХ", "Легенда про княгиню Ольгу"), письменник.
18 червня - Роже Лемер, тренер збірної Франції з футболу; під його керівництво виграно чемпіонат сіту (1998) і Європи (2000).
21 червня - 30 березня 2013, Валерій Сергійович Золотухін, російський актор («Бумбараш», «Хазяїн тайги»)
26 червня - Елдріч Еймс, високопоставлений офіцер ЦРУ, завербований КДБ СРСР; продавав секретну інформацію Радянському Союзу і Росії; заарештований 1994 року і засуджений на довічне ув'язнення.
27 червня - 13 березня 1996, Кшиштоф Кесльовський, польський кінорежисер («Три кольора», «Декалог»).
29 червня - 15 листопада 1998, Кваме Туре (Стоклі Кармайкл), американський борець за громадянські права (Студенти проти насильства, Чорні пантери), співзасновник і голова Всеафриканської Народної Революційної партії.
3 липня - 4 липня 2009, Богодар Антонович Которович, український скрипаль, диригент; народний артист УРСР (1979), один із засновників сучасної української скрипкової школи.
3 липня - 23 лютого 2007, Геннадій Анатолієвич Корольков, російський актор ("Трактир на П'ятницькій", "Коней на переправі не міняють").
12 липня - Ярослав Михайлович Кендзьор, український політик, депутат Верховної Ради.
13 липня - Роберт Фостер, американський актор (Дипломатична недоторканість, Загін Дельта, Загін смерті).
18 липня - Френк Фаріан (Франц Ройтер), німецький співак, композитор, продюсер (Boney M, Eruption, Milli Vanilli).
19 липня - 19 лютого 2008, Наталія Ігорівна Безсмертнова, російська балерина (Большой театр).
20 липня - Людмила Олексіївна Чурсіна, російська актриса («У Криму не завжди літо»).
25 липня - Мануель Чарльтон, гітарист шотландської рок-групи Nazareth (Love Hurts).
29 липня - Девід Ворнер, американський актор (Аватар, Планета мавп, Том Джонс, Стартрек, Людина-морозиво, Людина з двома мозками).
30 липня - Пол Анка, канадський співак, композитор (33 хіта за тридцять років: Diana, You Are My Destiny, Lonely Boy, Put Your Head on My Shoulder, Puppy Love, You’re Having My Baby).
6 серпня - 26 серпня 2006, Євген Мефодієвич Кучеревський, український футболіст, тренер ("Дніпро" Дніпропетровськ, "Ротор" Волгоград).
17 серпня - Микола Миколайович Губенко, російський актор (Прийшов солдат з фронту, Заборонена зона, З житя відпочиваючих), режисер (Театр на Таганці, Москва), міністр культури СРСР (1889-91 рр.); виходець з України.
20 серпня - 11 березня 2006, Слободан Мілошевич, президент Югославії (1997-2000 рр.), Сербії (1986-2000 рр.).
23 серпня - 1 квітня 2010, Едвард Робертс, американський інженер, підприємець, розробник першого комерційно успішного персонального комп'ютера ( Altair 8800, 1975).
27 серпня - 22 липня 2012, Богдан Сильвестрович Ступка, український актор (Мазепа, Чорна рада, Схід-Захід, Вогнем і мечем, Юденкрайц, Данило - князь Галицький, Діти сонця, Білий птах з чорною ознакою), міністр культури (2000).
3 вересня - 24 серпня 1990, Сергій Донатович Довлатов, російський письменник («Компроміс», «Заповідник», «He лише Бродський).
9 вересня - Денніс Мак-Алістер Рітчі, американський вчений-інформатик, розробник мови програмування C, розробник операційних систем Multics і UNIX.
11 вересня - 26 червня 2014, Іван Степанович Плющ, український політик, голова Верховної ради (з 1991 р.).
13 вересня - Дейвід Клейтон-Томас, американський співак (Blood, Sweat and Tears: You Made Me So Very Happy, Spinning Wheel).
15 вересня - Мирослав Гермашевський, перший польський космонавт.
19 вересня - 29 липня 1974, Кесс Елліотт (Еллен Наомі Коен), американська співачка (The Mamas & The Papas: California Dreamin’, Creeque Alley; соло: Dream a Little Dream of Me, It’s Getting Better, Make Your Own Kind of Music).
24 вересня - 17 квітня 1998, Лінда Маккартні (Істмен), англійська співачка (Wings: Silly Love Songs), фотограф (журнал "Rolling Stone"); дружина Пола Маккартні.
24 вересня - Ігор Ясулович, російський кіноактор (12 стільців, 31 червня, Той самий Мюнхгаузен).
3 жовтня - Чаббі Чекер (Ернест Еванс), американський музикант, один з піонерів рок-н-ролу (The Twist, Pony Time, Let’s Twist Again, The Fly, Limbo Rock, Slow Twistin’).
5 жовтня - Вадим Леонтійович Скуратівський, український мистецтвознавець, журналіст, письменник ("Мистецькі проблеми в німецькому романі ХХ ст.", "Історія та культура", "Проблема авторства "Протоколів сіонських мудреців", "Українське барокко"), телеведучий ("Монологи. Надії і втрати", телеканал 1+1).
8 жовтня - Джессі Джексон, американський бабтистський священник, борець за громадянські права чорношкірих, перший чорношкірий кандидат на президента США (1984).
13 жовтня - Пол Саймон, американський композитор, співак, музикант (дует Simon and Garfunkel: Bridge Over Troubled Water, I Am a Rock, The Sounds of Silence, Cecilia; соло: Mother and Child Reunion, Me and Julio, Kodachrome, 50 Ways to Leave Your Lover, Slip Slidin’ Away).
19 жовтня - Жанна Андріївна Болотова, російська актриса (Дім, в котрому я живу, Доля резидента, Любити людину, Втеча містера Мак-Кінлі, Підранки, І життя, і сльози, і любов...).
5 листопада - Арт Гарфункель, американський співак (дует Simon and Garfunkel: Bridge Over Troubled Water, Homeward Bound, I Am a Rock, Mrs. Robinson, Scarborough Fair, The Sounds of Silence, Cecilia; соло: All I Know, Second Avenue, I Only Have Eyes for You, Wonderful World).
9 листопада - 6 вересня 1990, Том Фогерті, американський рок-музикат, гітарист, співак, композитор (Creedence Clearwater Revival: Bad Moon Rising, Down on the Corner, Proud Mary, Lookin’ Out My Back Door, Up Around the Bend; соло: Goodbye Media Man, Lady of Fatima, Beauty is Under the Skin, Joyful Resurrection).
23 листопада - Франко Неро, італійський актор (Зізнання комісара поліції прокурору республіки, Убивство Маттео, Міцний горішок 2)
24 листопада - Олександр Васильович Масляков, російський шоу-мен, ведучий телевізійного Клубу веселих і винахідливих (КВН).
12 грудня - 27 травня 2002, Віталій Мефодієвич Соломін, російський актор ("Пригоди Шерлока Холмса", "Зимова вишня", "Сільва", "Летюча миша", "Зимова вишня").
19 грудня - Моріс Уайт, американський співак, композитор, музикант, засновник групи Earth, Wind & Fire (Shining Star, Sing a Song, Got to Get You into My Life, After the Love Has Gone, Best of My Love).
31 грудня - Александр Чепмен Фергюсон, шотландський футболіст, тренер («Манчестер Юнайтед»).
Померли 1941 року
4 січня - Анрі Бергсон, французький філософ, письменник (Творча еволюція, Матерія і пам'ять), лауреат Нобелівської премії з літератури (1927). 76 років тому, в 82 роки (нар. 18 жовтня 1859 р.).
11 січня - Емануїл Ласкер, німецький шахіст, другий чемпіон світу (1894-1921 рр.). 76 років тому, в 73 роки (нар. 24 грудня 1868 р.).
13 січня - Джеймс Августин Алоізіус Джойс, ірландський письменник ("Камерна музика", "Дублінці", "Портрет художника замолоду", "Поминки по Фіннеганові", "Улісс"). 76 років тому, в 59 років (нар. 2 лютого 1882 р.).
21 лютого - Фредерік Грант Бантінг, канадський фізіолог, лауреат Нобелівської премії з медицини (разом з Дж.Маклеодом - за виділення чистого інсуліну і розробку методу лікування ним цукрового діабету, 1923). 76 років тому, в 50 років (нар. 14 листопада 1891 р.).
28 лютого - Альфонс XIII (Альфонс Бурбон), король Іспанії (1902-31 рр.); позбавлений влади після перемоги республіканців на виборах, він виїхав з Іспанії, не зрікшись престолу. 76 років тому, в 55 років (нар. 17 травня 1886 р.).
8 березня - Шервуд Андерсон, американський письменник (Вайнсберґ, Історія одної людини, Шедевр Блекфута, Я хочу знати чому). 76 років тому, в 65 років (нар. 13 вересня 1876 р.).
28 березня - Вірджинія Вулф, англійська письменниця («Ніч і день», «Місіс Делловей», «Орландо»), літературний критик. 76 років тому, в 59 років (нар. 25 січня 1882 р.).
4 червня - Вільгельм II (Вільгельм Гогенцоллерн), третій і останній імператор Німеччини, король Прусії (1888-1918 рр.). 76 років тому, в 82 роки (нар. 27 січня 1859 р.).
29 червня - Ігнаций Ян Падеревський, польський піаніст-віртуоз, композитор (Манру, Польська фантазія, Фантастичний краков'як), політик і ромадський діяч (перший прем'єр-міністр Польщі, 1919); родом з України. 76 років тому, в 81 рік (нар. 18 листопада 1860 р.).
21 липня - Богдан Сильвестрович Лепкий, український поет, прозаїк, літературознавець. 76 років тому, в 69 років (нар. 9 листопада 1872 р.).
7 серпня - Рабіндранат Тагор, індійський поет ("Вечірні пісні", "Гітанджалі"), письменник ("Гора", "Дім і мир"), лауреат Нобелівської премії (1913), громадський діяч. 76 років тому, в 80 років (нар. 7 травня 1861 р.).
14 серпня - Поль Сабатьє, французький хімік, основоположник органічного каталізу, лауреат Нобелівської премії з хімії "за метод гідрогенізації органічних з'єднань в присутності дрібнодисперсних металів". 76 років тому, в 87 років (нар. 5 листопада 1854 р.).
31 серпня - Марина Іванівна Цвєтаєва, російська поетеса (Вечірній альбом, Вірші до сина, Вересень). 76 років тому, в 49 років (нар. 8 жовтня 1892 р.).
12 листопада - Костянтин Антонович Левицький, український політичний діяч, голова Державного секретаріату ЗУНР, голова УНРади (1941 р.). 76 років тому, в 82 роки (нар. 18 листопада 1859 р.).
9 грудня - Дмитро Сергійович Мережковський, російський письменник, релігійний філософ (Христос і Антихрист, Данте); чоловік поетеси Зінаїди Гіппіус. 76 років тому, в 76 років (нар. 14 серпня 1865 р.).
20 грудня - Ігор Сєвєрянін (Ігор Васильович Лотарєв), російський поет ("Ананаси в шампанському"). 76 років тому, в 54 роки (нар. 16 травня 1887 р.).
Леннон дає автограф своєму убивці
Фотоархів
Леннон дає автограф своєму убивці

Головні події 1941 року

29 вересня
30 жовтня 1941 року, прагнучи уникнути прямого військового втручання в Другу Світову війну, обмежившись лише мат..
30 жовтня
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх