цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1942 року
19 листопада 1942 року під Сталінградом ударами військ Південно-Західного, Сталінградського і Донського фронтів почався контрнаступ Червоної армії, котрий змінив хід Сталінградської битви і характер подій у Другій Світовій війні вцілому.

Головні події 1942 року


Всі події 1942 року

1 січня - У Вашингтоні представники 26 держав - членів антигітлерівської коаліції підписали декларацію, запропоновану президентом США Франкліном Рузвельтом та прем'єр-міністром Британії Вінстоном Черчіллем і названу Декларацією Об'єднаних Націй, в якій країни зобов'язались використати всі свої воєнні та економічні ресурси для боротьби проти Німеччини, Японії та Італії і їх союзників.
2 січня - В ході Другої Світової війни, японці захопили столицю Філіппін місто Маніла і розпочали бомбардування Сінгапура. 11 січня вони зайняли столицю Малайзії Куала-Лумпур, а 16-го - розпочали окупацію Бірми.
6 січня - Посадкою у Нью-Йорку завершився перший кругосвітній переліт комерційного літака - "Pacific Clipper" авіакомпанії Pan American взяв старт 2 грудня 1941 року і за 200 годин польоту облетів земну кулю.
7 січня - Закінчилась Московська битва між арміями Німеччини і СРСР, перемога в якій дозволила Радянській Армії перейти в контрнаступ і відкинути німецькі війська на 100-250 кілометрів від Москви. Повністю були звільнені Тульська, Рязанська та Московська області, багато районів Калінінської, Смоленської і Орловської областей. Битва за Мокву забрала життя 926 519 загиблих і пропалих без вісті радянських військових, ще 879 879 чоловік було поранено або обморожено.
11 січня - Атакою під кодовою назвою "Удар литаврів" у північних районах Атлантичного океану почався новий наступ німецьких підводних човнів, що знаменував собою продовження вдалої для німецького командування війни субмарин. В ході цієї операції до серпня 1942 року п'ять німецьких підводних човнів потопили союзницьких кораблів загальним тонажем 142373 брутто-тон.
13 січня - Генрі Форд запатентував (No. 2269451) автомобіль з пластиковим копусом. Він був на 30% легше звичайного при тій же міцності кузова. Перший подібний автомобіль був виготовлений на заводі Форда в серпні 1941 року.
14 січня - В ході британо-американської конференції з вироблення єдиної стратегії у війні проти Німеччини, що розпочалась 22 грудня 1941 року, президент США Франклін Рузвельт і прем'єр-міністр Британії Вінстон Черчілль підписали рішення про створення Об'єднаного штабу військ.
18 січня - З Харкова до Кьольна вирушив перший ешелон з 1117 остарбайтерами. Загалом за роки Другої Світової війни з України виїхало понад два мільйони чоловік, які працювали в сільському господарстві, гірничодобувній і металургійній промисловості та на воєнних заводах, що виробляли озброєння для німецької армії.
20 січня - У Ванзеє, передмісті Берліну, під головуванням генерала СС Райнхарда Гайнріха пройшла одноденна конференція керівників Нацистської партії, на якій німецькі політики виклали своє бачення "остаточного вирішення" єврейського питання - вислання євреїв у Польщу і розміщення їх у концтаборах. Виключення складали лише євреї старше 65-и років, інваліди війни і нагороджені бойовими відзнаками.
25 січня - Після ослаблення французької колоніальної присутності в Індокитаї і нападу Японії на США тайський уряд змінив свій нейтральний статус і оголосив війну Великій Британії та США. Уряд прем'єр-міністра Ланг Піпула сподівався таким чином посили позиції Таїланду в Азії і, опираючись на підтримку Японії, розширити кордони держави за рахунок території Індокитаю і південного Китаю. У жовтні Піпул став фактичним диктатором, однак воєнні події в Азії почали розвиватись таким чином, що Таїланд став фактично маріонетковим сателітом Японії і разом з нею зазнав поразки у 2-й Світовій війні.
29 січня - Після окупації в серпні 1941 року радянськими і британськими військами території Ірану для запобігання використання Німеччиною цієї території як плацдарму для військових дій, СРСР, Велика Британія та Іран заключили союз у війні проти Німеччини: Іран зобов'язувався безперешкодно пропускати всі вантажі союзників через свою територію і надати "все необхідне для перемоги у війні" в обмін на захист від інтервенції з боку Німеччини і гарантії виведення іноземних військ протягом півроку після зкінчення війни.
2 лютого - У Норвегії, окупованій німецькими військами, сформовано лояльний до фашистської Німеччини уряд, прем'єр-міністром якого став Відкун Квіслінг, колишній міністр закордонних справ і міністр оборони країни, за наказом якого норвезькі війська без бою дозволили в квітні 1940 року висадитись в Новегії німецькому десанту. Квіслінгу були надані майже диктаторські повноваження, які він застосував проти членів Руху опору і для відправки до концтаборів тисяч своїх співгромадян. Після капітуляції Німеччини в травні 1945 року Квіслінг був заарештований і за рішенням суду страчений, а його ім'я в багатьох мовах стало синонімом слова "зрадник".
15 лютого - В ході Другої Світової війни Велика Британія зазнала одну з найтяжчих за свою історію поразок - в результаті несподіваної атаки 5-тисячний японський загін захопив англійську колонію Сінгапур і взяв у полон 62 тисячі австрало-індо-британських військових.
19 лютого - Через два з половиною місяці після нападу Японії на Перл-Харбор президент США Франклін Рузвельт підписав "Директиву 9066", що дозволяла властям примусово вивозити американців японського походження з будь-якої території, яка військовими буде вважатися важливою з точки зору воєнних дій. Військові практично зразу ж визначили стратегічно важливою територією все західне узбережжя США, де проживала більшість американців японського походження. До червня більше 110 тисяч американських японців були інтерновані і переселені у спеціальні табори в глибині країни, де вони прожили наступні два з половиною роки в складних побутових умовах. 17 грудня 1944 року генерал-майор Генрі Пратт віддав наказ про те, що з 2 січня 1945 року японці, "евакуйовані" із західних штатів, можуть повернутись до своїх домівок.
22 лютого - У Бабиному Яру в Києві разом із чоловіком та соратниками по редакції «Українського слова» гестапівцями розстріляно 36-річну українську поетесу Олену Телігу.
22 лютого - У Петрополісі біля Ріо-де-Жанейро в знак протесту проти духовної деградації Європи разом з дружиною покінчив життя самогубством 51-річний австрійський поет, письменник і драматург Стефан Цвейг.
5 березня - У Куйбишеві вперше виконано Сьому симфонію Дмитра Шостаковича, котра отримала назву Ленінградська. 29 березня її було виконано у Москві, 22 червня - у Лондоні і Ташкенті, 9 липня - в Новосибірську, 19 липня - у Нью-Йорку, а 9 серпня - в осадженому німцями Ленінграді.
8 березня - Після двох місяців боїв голландські війська, підтримувані 7 тисячами британських і австралійських військових, були змушені капітулювати, і острів Ява перейшов під повний контроль Японії.
23 березня - В ході Другої Світової війни американські власті почали примусову евакуацію японців із Західного узбережжя і поселення їх у таборах для переміщених осіб.
16 квітня - Острів Мальта нагороджено Георгіївським хрестом за героїзм і мужність, проявлену у протистоянні нападам Німеччини. Це був перший випадок, коли така висока нагорода вручалась котрійсь із територій Британської Співдружності.
23 квітня - У відповідь на руйнацію британською авіацією німецького порту Любек, здійснену 28 березня з метою "підняття бойового духу британських льотчиків", німецьке командування розпочало т. зв. "рейди Бедекера" і нанесло бомбовий удар по "середньовічним центрам Британії", що привело до загибелі більше тисячі мирних жителів у Йорку, Норвіку і Екзетері і знищення ряду пам'яток архітектури. Рейди були іменовані так по назві німецького видавництва, що перед 2-ю Світовою війною спеціалізувалось на виданні туристичних довідників по європейських містах - як помста за знищення більше 2 тисяч будівель у Любеку, що не мав важливого стратегічного чи індустріального значення, Люфтваффе оголосило, що знищить у Британії кожну будівлю, котра згадувалась довідниках Бедекера як варта уваги.
29 квітня - Німецький письменник Герман Гессе закінчив работу над головною книгою свого життя — романом «Гра в бісер».
3 травня - Набуло чинності розпорядження №9066, підписане президентом Франкліном Рузвельтом, про евакуацію з Лос-Анжелеса до 9 травня всіх американців японського походження. В результаті цих дій 110 тисяч японців були примусово поміщені в 10 таборів для переселенців і згодом вивезені у штат Юта.
12 травня - Силами Брянського, Південно-Західного і правого крила Південного фронтів під командуванням маршала Семена Тимошенка з Ізюмського плацдарму розпочато наступ проти німецьких військ групи армій «Південь». Через оперативно-стратегічні помилки радянські війська були оточені і зазнали великих втрат - 170 958 убитими, зниклими безвісти або захопленими у полон та 106 232 пораненими.
20 травня - В ході Другої Світової війни Японія повністю окупувала Бірму.
26 травня - У Лондоні підписано договір між Великою Британією та СРСР про союз у війні проти Німеччини і її європейських сателітів і про взаємодопомогу після війни терміном на 20 років.
27 травня - За рішенням чехословацького емігрантського уряду, що перебував у Лондоні, двома бійцями Руху Опору Яном Кубішем і Йозефом Габчиком в Празі убито фашистського "протектора Чехії та Моравії" Рейнгарда Гайндріха. У відповідь в червні німцями було повністю знищено чеське село Лідіце поблизу Праги.
29 травня - В ході Другої Світової війни німецька армія під Харковом завершила оточення більш, ніж 250-тисячного угруповування військ Червоної Армії. Загалом втрати радянських військ в ході Другої битви за Харків становили більше 170 тисяч вбитими та 100 тисяч пораненими.
30 травня - В ході операції «Міленіум» розпочався перший за роки Другої Світової війни авіаційний наліт британської авіації наліт на Німеччину - в рейді брали участь 883 літаки, які провели дводенне бомбардування Кьольна. Було пошкожено і зруйновано майже 13 тисяч будівель, загинуло 486 і поранено 22270 чоловік. Британські ВПС втратили 43 літаки.
4 червня - Почалась битва за атол Мідуей, одна з найнерівноправніших битв Другої Світової війни - 27 американських винищувачів піднялись в повітря для перехоплення 72 японських бомбардувальників і 26 винищувачів, котрі мали атакувати один із найважливіших американських плацдармів в Тихому океані. До кінця дня було збито 43 японських літаки, загинули майже всі американські пілоти, але авіабазу Мідуей було врятовано.
7 червня - Закінчилась битва між флотами США та Японії за тихоокеанський атол Мідуей, розташований за півтори тисячі кілометрів на Північний Захід від Гавайських островів. Бойові дії тривали протягом трьох діб і велись, в основному, авіацією з авіаносців. Японці втратили чотири авіаносці, один крейсер і 253 літаки, американці - один авіаносець, один міноносець і 150 літаків. Перемога США стала поворотним пунктом у війні на Тихому океані - японський флот втратив можливість ефективно вести бойові дії на великих відстанях і перейшов до оборонних дій.
10 червня - У відповідь на вбивство бійцями чехословацького Опору фашистського "протектора Чехії та Моравії" Рейнгарда Гайндріха, підрозділи 7-й добровольчої дивізії СС «Принц Євген» спалено село Лідіце; все чоловіче населення старше 16 років (172 особи) було розстріляно, 172 жінки були відправлені до концентраційного табору Равенсбрюк (з них 60 загинули в таборі), зі 105 дітей були залишені живими діти віком до одного року, а решта 82 дитини були знищені в таборі смерті поблизу Хелмно.
13 червня - Президент США Франклін Рузвельт прийняв рішення про створення Управління стратегічних служб, призначене для збору та аналізу стратегічної інформації, необхідної для комітету начальників штабів і для проведення спеціальних операцій. Згодом на основі Управління стратегічних служб було створене Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).
21 червня - Після тривалої облоги військами німецького генерала Ервіна Роммеля взято місто Тобрук у Північній Африці і захоплено в полон 35 тисяч англійців.
25 червня - Близько тисячі британських літаків здійснили бомбовий наліт на німецьке місто Бремен.
25 червня - Генерал-майор Дуайт Ейзенхауер прибув до Лондона в ролі головнокомандувача американських сил в Європі.
3 липня - Після 250 днів жорстоких боїв радянські війська за наказом Ставки залишили Севастополь і відійшли до бухт Стрілецької, Камишевої, Козачої і на мис Херсонес. В боротьбі за Севастополь німецькі сили втратил до 60 000 осіб вбитими і близько 240 тисяч пораненими; СРСР втратив біля 18 тисяч убитими, 5 тисяч пораненими і 85 тисяч полоненими.
6 липня - В окупованій нацистами Голландії сім'я 13-річної Анни Франк, що стала автором всесвітньо відомого літературного свідчення поневірянь євреїв на окупованих Німеччиною територіях, була змушена сховатися в підземеллі амстердамської фабрики. За день перед тим старша сестра Анни, Марго, отримала повідомлення про депортацію до нацистських трудових таборів.
12 липня - З метою економії металу для військових потреб уряд США заборонив виробництво металевих меблів.
16 липня - Гітлер вперше прибув до своєї ставки "Верфольф" під Вінницею.
17 липня - Частинами 17-ої та 1-ої танкової армій Вермахту захоплено Ворошиловград (нині Луганськ), чим було завершено окупацію промислово важливих областей Донбасу.
17 липня - В ході Другої Світової війни почалась Сталінградська битва, під час якої німецькими військами була здійснена спроба зайняти правоборежжя Волги в районі Сталінграду (сучасний Волгоград) і саме місто.
18 липня - У Німеччині проведене випробування літака «Мессершмідт-262», першого реактивного військового літака, що почав використовуватися у боях.
22 липня - Радянські війська залишили Свердловськ (Луганщина) - завершилася повна окупація території України німцями.
22 липня - Із-за труднощів воєнного часу в США введено карточки на пальне.
23 липня - На території окупованої Польщі недалеко від села Треблінка (Мазовецьке воєводство, Польща) почав діяти німецький «трудовий табір». До жовтня 1943 року в Треблінці було вбито більше 700 000 чоловік.
25 липня - В Радянському Союзі прийнято рішення про відправку на фронт 577 тисяч в'язнів виправних таборів, котрі мали б кров'ю змити вину перед державою, воюючи в штрафних батальйонах.
28 липня - В ході Другої Світової війни Наркомом оборони СРСР Йосифом Сталіним підписано наказ № 227, відомий під назвою «Ні кроку назад!», яким категорично, під загрозою розстрілу на місці, заборонявся будь-який відступ та запроваджував персональна відповідальність командирів, політпрацівників і бійців перед військовими трибуналами за невиконання наказу.
7 серпня - В ході Другої Світової війни британцями на Близькому Сході сформовано Палестинський полк з окремими єврейськими і арабськими батальйонами.
7 серпня - Заставши японців зненацька, 1-й американський морський дивізіон захопив острів Гуадалканал, стратегічно важливий плацдарм з гряди Соломонивих островів (на Північний Схід від Автсралії). Але погана підтримка з моря і повна перевага японців в акваторії Тихого океану призвели до того, що битва за острів тривала півроку і привела до загибелі і поранення майже 7 тисяч американських і 24 тисяч японських військовослужбовців. Битва за Гуадалканал, яка тривала до 7 лютого 1943 року, стала першим великим наступом союзників проти японських сил.
8 серпня - У Бомбєї на сесії виконкому партії Індійський національний конгрес лідери партії Махатма Ганді та Джавахарлал Неру, погрожуючи акціями громадської непокори, зажадали від англійців негайного створення національного уряду. Після цієї заяви всі члени виконкому були заарештовані англійськими властями, а в Індії почались масові демонстрації протесту.
9 серпня - В Києві відбувся черговий футбольний матч між київською командою «Старт» і збірною льотчиків Люфтваффе під назвою «Флакельф», в котрому кияни перемогли з рахунком 5-3. Пізніше німці розстріляли гравців команди Івана Кузьменка, Миколу Трусевича і Олексія Кузьменка - за їх версією - за співробітництво з НКВД. Радянська пропаганда виокремила одну гру із «Флакельф», створивши міф про «матч смерті», - нібито після нього загинула майже вся команда, що не погодилася програти окупантам.
13 серпня - У Нью-Йорку створений штаб Північного-Атлантичного дивізіону Інженерних військ Армії США під кодовою назвою «Манхеттенський інженерний район», основним завданням якого стало створення ядерної зброї. Його очолили американський фізик-теоретик з Каліфорнійського університету в Берклі Роберт Оппенгеймер і бригадний генерал Леслі Гровс.
13 серпня - У Нью-Йорку пройшла прем'єра п'ятого повнометражного мультиплікаційного фільму Волта Діснея «Бембі» за мотивами однойменної книги австрійського письменника Фелікса Зальтена. Стрічка провалилась в прокаті, не здобула жодної з трьох номінованих премій «Оскар» і лише з 1947 року стала набувати популярність. За результатами опитування газети «Los Angeles Business» 2006 року «Бембі» був визнаний кращим диснеївським мультфільмом, а в 2011 році він увійшов в Національний реєстр фільмів Сполучених Штатів Америки.
19 серпня - В ході Другої Світової війни сім тисяч канадсько-британських військовослужбовців здійснили спробу висадитись на французьке узбережжя біля міста Дьєп. Але десант біля Дьєппа зазнав ніщивної поразки - 5 тисяч канадців і 2 тисячі британців наразились на потужну німецьку оборону і за дев'ять годин бою втратили 3614 чоловік убитими, пораненими або взятими в полон. Було втрачено також 106 літаків, 33 транспортних судна, есмінець і 30 танків. Втрати німців склали 591 людину вбитими і пораненими.
21 серпня - В ході битви за Кавказ німецькими солдатами дивізії «Едельвейс» встановлено німецький прапор на вершині Ельбрусу, де він простояв до зими 1944 року.
9 вересня - Відбулась перша і остання спроба бомбардування території США - легкий літак, піднявшись з палуби корабля, скинув декілька запалювальних бомб на територію штату Орегон, що привело лише до лісової пожежі.
30 вересня - У Краснодоні з розрізнених груп підпільників створено підпільну комсомольську організацію «Молода гвардія». Командиром став Іван Туркенич. «Молода гвардія» брала участь в проведенні диверсій, друкуванні антифашистських листівок і готувались до збройного повстання. Однак у січні 1943 року організацію було викрито і 80 підпільників були розстріляні. Шістьом з них було присвоєно звання Героя радянського Союзу. Війну пережили лише 8 членів «Молодої гвардії».
3 жовтня - В Німеччині проведено перше випробування ракети "Фау-2" - ракета піднялась на висоту 85 кілометрів зі швидкістю 5400 км/год.
6 жовтня - Американець Честер Флойд Карлсон отримав патент на ксерографічний процес створення електростатичних копій. На своєму винаході Карлсон заробив понад 150 мільйонів доларів, 100 з яких він віддав на благодійницькі цілі.
14 жовтня - Офіційна дата народження Української Повстанської Армії, сформованої протягом 1942 року із розрізнених повстанських загонів бандерівського крила ОУН.
23 жовтня - В районі Ель-Аламейна (Єгипет) британська армія під командуванням генерала Бернгарда Монгомері почала наступ на італо-німецькі війська фельдмаршала Ервіна Роммеля. Дванадцятидена битва стала трагікомічним набором помилок німецького командування.
4 листопада - Після поразки у битві біля Ел-Аламейна (Єгипет), німецький фельдмаршал Ервін Роммель в супереч наказу Гітлера почав свій "Великий відступ", що тривав протягом п'яти місяців.
8 листопада - В ході Другої Світової війни почалась операція "Смолоскип", в рамках якої американо-британські війська висадились в Північній Африці.
10 листопада - Порушивши секретний договір між Німеччиною і вішистською Францією, підписаний в 1940 році, нацистські війська вступили на територю Франції з метою її окупації. Приводом до цього стала висадка військ союзників у Північній Африці і підписане з ними представником вішистського уряду в Африці адміралом Жаном Франсуа Дарланом перемир'я. З цього дня Німеччина просто ігнорувала пронімецький уряд маршала Петена.
11 листопада - Німецькі війська зайняли Віши - раніше неокуповану частину Франції. Цього ж дня Жан Мулен, що представляв Шарля де Голля, котрий жив у еміграції в Лондоні, об'єднав розрізнені групи руху Опору в Національну раду Опору, що взяла на себе координацію дій французьких партизанів на окупованій супротивником території.
19 листопада - Під Сталінградом ударами військ Південно-Західного, Сталінградського і Донського фронтів почався контрнаступ Червоної армії, котрий змінив хід Сталінградської битви і характер подій у Другій Світовій війні вцілому.
26 листопада - В Нью-Йорку відбулась прем'єра одного з кращих фільмів світового кіно «Касабланка» з Хемфрі Богартом та Інгрід Бергман у головних ролях. «Касабланка» виграла три «Оскари», у тому числі у категорії «найкраща картина». Персонажі, діалоги й музика стали світовими культурними символами.
2 грудня - Група вчених під керівництвом Енріко Фермі з університету Чикаго, що працювала в рамках надсекретного Манхеттенського проекту зі створення атомної бомби, здійснила у спеціально створеному реакторі першу в світі контрольовану ядерну ланцюгову реакцію, що відкрило нову еру в історії людства.
13 грудня - Футболіст паризького «Расінга» Стефан Станіс забив у матчі Кубка Франції 16 голів у ворота команди «Обрі» (світовий рекорд для професійного футболу). Матч закінчився з рахунком 32:0.
27 грудня - Під Смоленськом німецьке командування почало формування Російської визвольної армії (РВА), в котру згодом увійшло близько 50 тисяч полонених радянських військових, що в силу різних обставин прийняли рішення воювати проти своєї батьківщини. Очолив РВА кавалер орденів Леніна і Червоного прапора, колишній командуючий 20-ю армією генерал-майор Андрій Власов.
31 грудня - У Баренцевому морі відбувся «Новорічний бій» між британськими кораблями, що входили до складу арктичного конвою JW-51B і німецькими рейдерами. Слабкіші англійські сили (2 крейсера, 5 есмінців і кілька легкоозброєних судів) змогли відігнати німецьку ескадру (1 лінкор, 1 важкий крейсер, 6 есмінців). У результаті цього Адольф Гітлер відправив у відставку адмірала Редера.
Народилися 1942 року
2 січня - 21 грудня 2011, Євген Васильович Рудаков, український футболіст, воротар київського "Динамо", віце-чемпіон Європи (1972), володар Кубка кубків УЕФА (1975).
5 січня - 5 січня 2014, Феррейра да Сілва Ейсебіо, португальский футболіст, володар "Золотого м'яча" як кращий футболіст Європи (1965), "Золотої бутси" як кращий бомбардир європейських чемпіонатів (1968, 1973 рр.).
7 січня - 25 листопада 2011, Василь Іванович Алексеєв, російський спортсмен, Олімпійський чемпіон з важкої атлетики (1972,76), восьмиразовий чемпіон світу, 79-разовий рекордсмен світу.
8 січня - Стівен (Вільям) Гокінг, англійський вчений, фізик-теоретик, письменник («Коротка історія часу», «Всесвіт у мініатюрі», «Бог створив цілі числа», «Джордж і Великий вибух», «Моя коротка історія»).
17 січня - 3 червня 2016, Мухаммед Алі (Кассіус Клей), американський боксер, чемпіон світу у надважкій категорії (1964, 1974, 1978); єдиний спортсмен, хто двічі повертав собі найвищий титул.
26 січня - Скотт Гленн, американський кіноактор ("Апокаліпсис сьогодні", "Сілверадо", "Полювання на Червоний жовтень", "Мовчання ягнят").
1 лютого - Лев Валеріянович Лєщенко, російський естрадний співак.
14 лютого - Майкл Блумберг, американський бізнесмен, філантроп, мер Нью-Йорка.
16 лютого - 17 грудня 2011, Кім Чен Ір, голова Корейської Народно-Демократичної Республіки (з 1997 р.), генеральний секретар Трудової партії Кореї, Верховний Головнокомандувач Корейської народної армії, голова Державного Комітету оборони КНДР, син «великого вождя» Кім Ір Сена.
20 лютого - Філ(іп Ентоні) Еспозіто, легендарний канадський хокеїст, дворазовий володар Кубка Стенлі (1969, 1974), один з найрезультативніших в НХЛ - за 18 років виступів у НХЛ провів 1282 матчі, закинув 717 шайб і зробив 873 результативні передачі.
21 лютого - Віра Валентинівна Алентова, російська актриса ("Москва сльозам не вірить", "Завтра була війна", "Ширлі-мирлі", "Заздрість богів").
28 лютого - 3 липня 1969, Браєн Джонс (Леві Хопкін-Джонс), англійський рок-співак (The Rolling Stones).
28 лютого - Діно Дзофф, італійський футболіст (воротар - 112 ігор за збірну Італії), тренер; володар рекорду «сухої» серії (1 142 хвилини) в міжнародних матчах збірних (1972—74 рр.).
28 лютого - Брайан Джонс, британський рок-музикант (The Rolling Stones).
2 березня - Джон Ірвінг, американський письменник ("Правила дому Сідра").
3 березня - Йон Ілієску, румунський політичний діяч, один з лідерів Грудневої революції (1989), президент Румунії (1989-96, 2000-04 рр.).
23 березня - Міхаель Ганеке, австрійський кінорежисер та сценарист; дворазовий лауереат «Золоті пальмові гілки» Каннського кінофестивалю («Кумедні ігри», 2009; «Любов», 2012), та «Оскар» («Любов», 2012).
25 березня - Арета Франклін, американська співачка в стилі "соул", лауреат премії "Гремі", перша жінка, занесена до Залу слави рок-н-ролу [1987], актриса ("Брати-блюз").
27 березня - Майкл Йорк, англійський кіноактор ("Кабаре", "Три мушкетери", "Чотири мушкетери", "Убивство у Східному експресі", "Остін Пауерс").
6 квітня - Баррі Левінсон, американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Людина дощу" [1988]; "Багсі", "Доброго дня, В'єтнам"), письменник.
12 квітня - Джейкоб Зума, президент Південно-Африканської Республіки (з 2009 р.).
19 квітня - Алан Прайс, англійський рок-музикант, співак (Alan Price Combo, The Animals: «The House of the Rising Sun», "We Gotta Get Out of This Place").
24 квітня - Барбра (Джоан) Стрейзанд, американська співачка, лауреат "Греммі" (1963-1965, 1977, 1986), актриса, лауреат премії «Оскар» ("Смішне дівчисько" [1968], "Привіт, Доллі", "Як ми це робимо"), режисер ("Король сезону").
14 травня - 26 січня 2003, Валерій Миколайович Брумель, російський спортсмен, рекордсмен світу зі стрибків у висоту (2,28 м, 1963), Олімпійський чемпіон (1964); тричі визнавався кращим спортсменом світу (1961, 62, 63 рр.).
25 травня - Олександр Олександрович Калягін, російський актор ("Незакінчена п'єса для механічного піаніно", "Здрастуйте, я ваша тьотя", "Прохіндіада").
29 травня - Кевін Конвей, американський актор ("Швидкий і мертвий", "Геттісберг", "Хорошой коп", "Чужі гроші", "Райська алея").
7 червня - 20 жовтня 2011, Муаммар Каддафі, військовий і політичний глава Лівії (1969-2011 рр.).
18 червня - (Джеймс) Пол Маккартні, англійський музикант, композитор, співак, лауреат "Гремі" [1990] (The Beatles (49 хітів), Wings (35 хітів)); член Залу слави рок-н-ролу з 15 березня 1999 року.
18 червня - Табо Мбекі, соратник Нельсона Мандели, другий чорношкірий президент ПАР (1999).
20 червня - Брайан Вілсон, американський музикант, композитор, лідер групи The Beach Boys (35 хітів: I Get Around, Good Vibrations, Help Me, Rhonda, Surfin’ USA), член Залу слави рок-н-ролу з 1988 року.
1 липня - Женев'єв Бюжо, французька актриса ("Невиправний", "Вибери мене").
13 липня - Гаррісон Форд, американський актор (Індіана Джонс, Зоряні війни, Американське графіті, Втікач, Сабріна, Неприборкуваний, Власність диявола, Шість днів, сім ночей, Випадкові серця).
14 липня - Хав'єр Солана, генеральний секретар НАТО (1991-99 рр.), генеральний секретар Ради Європейського Союзу (з 1999 р.).
16 липня - Маргарет Корт-Сміт, австралійська тенісистка, виграла 52 турніри Великого шолому (24 - в одиночному розряді); в 1970 році стала другою жінкою в світі, що стала володарем Великого шолому (Australian Open: [1960-1966], French Open [1962, 64, 69, 70, 73], Wimbledon [1963, 65, 70], U.S. Open [1962, 65, 68, 69-70, 73]).
24 липня - Ірина Петрівна Мірошниченко, російська атриса (Таємниці мадам Вонг, Вам і не снилось, Єдиний шлях), співачка.
1 серпня - 9 серпня 1995, Джеррі Гарсіа, американський рок-музикант (Grateful Dead: Dark Star, Truckin’, Alabama Getaway).
1 серпня - Джанкарло Джаніні, італійський актор («Життя прекрасне», «Діді Марлен»).
2 серпня - Ізабель Альєнде, чилійська письменниця; племінниця президента Чилі Сальвадора Альєнде.
10 серпня - Вадим Олександрович Сосніхін, український футболіст ("Динамо" Київ), чотириразовий чемпіон СРСР.
15 серпня - 22 жовтня 2016, Валерія Гаврилівна Заклунна-Мироненко, українська актриса, Народна артистка України (1979).
17 серпня - 25 жовтня 2008, Муслім Магомаєв, азербайджанський оперний і естрадний співак (Свадьба).
25 серпня - Маргарита Борисівна Терехова, російська актриса (Три мушкетера, Собака на сіні).
11 жовтня - Володимир Олександрович Яворівський, український письменник, політик, співзасновник і керівник Демократичної партії України.
24 жовтня - 4 квітня 1985, Дінара Кулдашівна Асанова, російський кінорежисер (Ключ без права передачі, Пацани, Не болить голова у дятла).
26 жовтня - 29 квітня 2014, Боб (Роберт Вільям) Хоскінс, англійський актор (Бразилія, Хто підставив кролика Роджера?, Мона Ліза, Стан серця).
1 листопада - Ларрі Флінт, американський видавець (журнал Hustler).
17 листопада - Мартін Скорсезе, американський кінорежисер (Звивисті вулиці, Таксист, Скажений бик, Остання спокуса Христа, Мис страху, Колір грошей, Пора невинності, Казино, Кундун, Банди Нью-Йорка, Оживши з мертвих).
19 листопада - Кельвін Кляйн (Річард Кляйн), американський кутюр'є.
27 листопада - 18 вересня 1970, Джимі Хендрікс (Джеймс Маршалл Хендрікс), американський рок-музикант, гітарист, співак (Foxy Lady, Purple Haze, All Along the Watch Tower, The Wind Cries Mary, Manic Depression, Spanish Castle Magic).
31 грудня - Енді Саммерс (Сомерс), англійський рок-музикант, співак (The Police: Can’t Stand Losing You, Roxanne, Message in a Bottle, Walking on the Moon, Don’t Stand So Close to Me, Invisible Sun, Every Breath You Take).
Померли 1942 року
25 січня - Агатангел Юхимович Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторіа Академії Наук України (1918). 74 роки тому, в 71 рік (нар. 15 січня 1871 р.).
22 лютого - Олена Іванівна Теліга, українська поетеса. 74 роки тому, в 36 років (нар. 21 липня 1906 р.).
22 лютого - Стефан Цвейг, австрійський письменник (Амок, Збентеження почуттів, Тріумф і трагедія Еразма Роттердамського, Марія Стюарт). 74 роки тому, в 61 рік (нар. 28 листопада 1881 р.).
8 березня - Хосе Рауль Капабланка, кубинський шахіст, 3-й чемпіон світу. 74 роки тому, в 54 роки (нар. 19 листопада 1888 р.).
9 березня - Роберт Бош, німецький інженер, винахідник свічки запалювання, магнето, засновник однойменної фірми. 74 роки тому, в 81 рік (нар. 23 вересня 1861 р.).
9 березня - Михайло Пилипович Кравчук, український математик, академік АН УРСР. 74 роки тому, в 50 років (нар. 10 жовтня 1892 р.).
12 березня - Вільям Генрі Брегг, англійський фізик, основоположник рентгеноструктурного аналізу, лауреат Нобелівської премії (1915, разом з сином Вільямом Лоренсом Бреггом). 74 роки тому, в 80 років (нар. 2 липня 1862 р.).
21 березня - Ольга Юліанівна Кобилянська, українська письменниця (Земля, На полях, У неділю рано зілля копала). 74 роки тому, в 79 років (нар. 27 листопада 1863 р.).
4 червня - Рейнгард Гейдріх, один з найвисокопоставленіших діячів Третього рейху (заступник глави СС Генріха Гіммлера), шеф політичної поліції Німеччини (з 1936 р.), імперський протектор Чехії і Моравії (з 1941 р.); убитий чеськими партизанами. 74 роки тому, в 38 років (нар. 7 березня 1904 р.).
7 червня - В'ячеслав Костянтинович Прокопович, український політичний і громадський діяч, педагог, публіцист і історик; голова Ради міністрів УНР (1920). 74 роки тому, в 61 рік (нар. 10 квітня 1881 р.).
28 червня - Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич), білоруський поет (Жалейка, Гусляр, Дорогою життя). 74 роки тому, в 60 років (нар. 7 липня 1882 р.).
6 серпня - Януш Корчак, польський лікар, педагог, письменник (Як любити дітей, Діти вулиці); загинув у концтаборі Треблінка, куди попав за відмову залишити дітей із варшавського гетто. 74 роки тому, в 64 роки (нар. 22 липня 1878 р.).
20 вересня - Карліс (Август) Улманіс, латвійський політик і державний діяч; перший премєр-міністр Латвії (1918-21 рр.), фактичний диктатор Латвійської республіки (1936-40 рр.). 74 роки тому, в 65 років (нар. 4 вересня 1877 р.).
1 жовтня - Юрій Кондратюк (Олександр Гнатович Шаргей), український вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів. 74 роки тому, в 45 років (нар. 21 червня 1897 р.).

Головні події 1942 року

19 серпня 1942 року в ході Другої Світової війни сім тисяч канадсько-британських військовослужбовців здійснили с..
19 серпня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх