цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1869 - 1871 років
18 березня 1871 року Національна гвардія та біднота Парижа підняли повстання проти антинародної політики уряду Адольфа Т'єра. Цього дня була захоплена міська ратуша, урядові війська вимушено залишили місто - влада в Парижі перейшла до Центрального комітету Національної гвардії, більшість в якому складали соціалісти та анархісти. Це був перший у світі приклад диктатури пролетаріату.

Головні події 1869 - 1871 років


Всі події 1869 - 1871 років

2 травня 1869 - В Парижі відкрито оперний театр «Фолі-Тревіз». Перейменований згодом у «Фолі-Бержер», заклад став відомим і популярним завдяки своїм постановкам у стилі кабаре та вар'єте.
10 травня 1869 - В селищі Промонторі (штат Юта) з'єднались дві вітки першої американської трансконтинентальної залізніці довжиною 2900 кілометрів.
15 червня 1869 - Американець Джон Хайат з Нью-Джерсі отримав патент на целулоїд, пластичну масу на основі розчину колоїду з камфорою.
15 липня 1869 - В Парижі хімік Іполіт Мега-Мурьє запатентував новий харчовий продукт для потреб моряків французького флоту - «олеомаргарин», який він отримував шляхом тверднення рідких жирів. З часом назва продукту була скорочена до «маргарин».
18 липня 1869 - Перший Ватиканський собор майже одноголосно прийняв Першу догматичну конституцію «Про церкву Христову», в якій проголошено догмат «Догмат про непомильність Папи». Віронавчальна «безпомилковість папи є даром Святого Духа, даним папі, як наступнику апостола Петра в силу апостольської спадкоємності, а не через його особисті якості.
17 листопада 1869 - Через десять років після початку будівництва урочистою церемонією, на котрій була присутня французька імператриця Євгенія, дружина Наполеона III, відкрито 160-кілометровий Суецький канал, що сполучив Середземне і Червоне моря.
28 грудня 1869 - Дантист Вільям Фінлі Семпл з містечка Маунт-Вернон (штат Огайо) отримав патент № 98.304 на жувальну гумку: «комбінація каучука з іншимими компонентами в будь-яких пропорціях для створення прийнятної жувальної гумки».
1870
15 січня 1870 - У карикатурі Томаса Наста, опублікованій у газеті "Harper's Weekly", Демократична партія США вперше була зображена у вигляді віслюка (сьогодні віслюк - офіційний символ партії). Насту належить і карикатура, опублікована в 1874 році, в якій вже насмішці було піддано Республіканську партію, а її алегоричне зображення у вигляді слона також стало офіційним партійним символом.
1 березня 1870 - Нищівною поразкою закінчилась війна Парагваю проти союзу Бразилії, Аргентини і Уругваю. Війна, що розпочалась у 1864 році, нападом Парагваю на Бразилію під приводом захисту Уругваю, привела до втрати Парагваєм майже половини своєї території, включаючи плодородні землі на заході та півночі, і 80% чоловічого населення країни. Президент Парагваю Франциско Лопес, фактичний диктатор, великодержавні наміри якого і спровокували війну, загинув в бою з бразильськими військами на ріці Аквідабан.
30 березня 1870 - Набула чинності 15-а поправка до Конституції США, котра забороняла дискриминацію за расовою ознакою при наданні виборчого права.
13 квітня 1870 - У Нью-Йорку відкрито Музей мистецтв «Метрополітен». Сьогодні він найбільший художній музеєй у Сполучених Штатах, і один з трьох найбільших в світі, з двома мільйонами найзначніших творів мистецтва.
10 травня 1870 - Законодавчі збори Північно-Західного краю і Землі Руперта прийняли Закон про Манітобу і 15 липня території увійшли до складу Канади як провінція Манітоба. Це була перша провінція, яка приєдналась до створеного три роки перед тим британського домініону.
31 травня 1870 - Професор Едвард Джозеф де Смедт із компанії American Asphalt отримав патент на технологію виробництва асфальту («французьке асфальтне покриття»). Вперше його застосували в липні того же року на Вільям-стріт у Ньюарку.
13 липня 1870 - Князь Отто фон Бісмарк розіслав з німецького містечка Емс по дворах Європи телеграму із принизливим для Франції комюніке про переговори в Емсі прусського короля Вільгельма I та французького посланця Венсана Бенедетті. Таким чином Бісмарк здійснив свою знамениту провокацію, що увійшла в історію як «Емська депеша». Через шість днів Франція оголосила Пруссії війну, в якій уже взимку зазнала поразки.
19 липня 1870 - Франція, котра прагнула зберегти в Європі домінуюче положення і не допустити об'єднання Німеччини, оголосила війну Прусії, яку безславно програла наступного року, що привело до падіння Другої імперії і чергової революції.
1 вересня 1870 - У останній битві франко-прусської війни біля фортеці Седан французька армія Наполеона III зазнала нищівної поразки від німецько-прусських військ під керівництвом Гельмута фон Мольтке.
2 вересня 1870 - Після поразки напередодні у битві біля Седана, французька армія імператора Наполеона III капітулювала і здалась в полон прусським військам. Наполеон зрікся престолу і через два дні у Франції була проголошена Третя республіка.
4 вересня 1870 - Через два дні після зречення Наполеона III, котрий здався в полон прусським військам після поразки біля Седана, Жюль Фавр і Леон Гамбетта проголосили в Парижі Третю республіку і сформували уряд національної оборони. У ньому Гамбетта отримав пост міністра внутрішніх справ, а Фавр - міністра іноземних справ. Відчайдушні спроби уряду створити нову армію для продовження війни проти Прусії привели до формування лише ряду загонів добровольців, котрі в листопаді здобули ряд перемог, але так і не змінили хід франко-прусської війни. 28 січня 1871 року Фавр підписав з з Прусією перемир'я, а 10 травня - Франкфуртський мир.
20 вересня 1870 - Через десять років з дня офіційного оголошення про створення Італійського королівства, завершилось об'єднання країни. Після початку франко-італійської війни 2 вересня 1870 року французи залишили Рим і 20 версня в столицю папської області увійшли італійські війська. Італія анексувала Папську область і 9 жовтня проголосила Рим столицею королівства. Папа Пій IX, противник італійського об'єднання, відмовився вести переговори з новою владою і оголосив себе "ватиканським в'язнем".
2 жовтня 1870 - Після того як війська Італійського королівства зайняли Рим, він став столицею об'єднаної Італії.
10 грудня 1870 - Парламент Північнонімецького союзу затвердив нову назву держави - Німецька імперія (Німецький рейх) і проголосив своїм імператором короля Пруссії.
26 грудня 1870 - Завершилось будівництво 13-кілометрового тунелю Фрежюс — першого залізничного тунелю під Альпами, який з'єднав Італію та Францію.
1871
18 січня 1871 - У Дзеркальному залі Версальського палацу під Парижем король Прусії був проголошений німецьким імператором Вільгельмом І. Цим символічним актом завершилась боротьба за об'єднання всіх німецьких земель (без Австрії) в єдину національну державу - Другий рейх. Проголошення Німецької імперії саме у Франції після її поразки у війні 1870 року мало на меті продемонструвати Європі потужність нової держави.
28 січня 1871 - В ході франко-прусської війни капітулював Париж, і Франція підписала перемир'я з Прусією.
18 березня 1871 - Національна гвардія та біднота Парижа підняли повстання проти антинародної політики уряду Адольфа Т'єра. Цього дня була захоплена міська ратуша, урядові війська вимушено залишили місто - влада в Парижі перейшла до Центрального комітету Національної гвардії, більшість в якому складали соціалісти та анархісти. Це був перший у світі приклад диктатури пролетаріату - Паризька комуна.
20 квітня 1871 - Конгрес США прийняв закон, що зобов'язував президента Улісса Гранта застосувати надзвичайні силові заходи проти терористичних органцізацій і використати військові частини для придушення діяльності Ку-клукс-клану (ККК), підпільної органцізації, що сповідувала принципи расової зверхньості щодо афроамериканців. У 1882 році Верховний суд визнав даний закон неконституційним, але на цей час ККК був вже практично розгромлений.
10 травня 1871 - Підписано франкфуртський мирний договір між Францією та Німеччиною, що завершив війну 1870-71 років. До Німеччини, як переможця, відійшли Ельзас і Лотарінгія, а на Францію накладались ще репарації на суму в 5 мільярдів франків.
13 травня 1871 - Ватикан увійшов до складу Італійського королівства, а суверенітет папи обмежений палацами і садами Ватикану, римською латеранською церквою і заміською папською резиденцією.
28 травня 1871 - Після тижня кривавих боїв, в котрих загинуло більше 25 тисяч людей, зазнала поразки Паризька комуна. Військові суди засудили понад 13 000 чоловік, з них 7 500 чоловік було заслано в Нову Каледонію і Алжир, а 21 розстріляні біля стін кладовища Пер-Лашез. Без суду було розстріляно за різними оцінками від 15 до 30 тисяч чоловік.
27 червня 1871 - Уряд Японії рийняв рішення використовувати єну як основну національну грошову одиницю замість середньовічної рьо. Вона мала золоте забезпечення і випускалась у вигляді монет номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 єн.
20 липня 1871 - Британська Колумбія увійшла до складу Канадської конфедерації на правах штату.
8 жовтня 1871 - О 9-й годині вечора на фермі Патріка і Кетрін О'Лірі в південнозахідній частині Чикаго корова перекинула гасовий ліхтар, що привело до грандіозної пожежі в місті. Завдяки сухій погоді і сильному вітру за добу вогонь охопив всю південну частину міста, а до понеділка - і його північну частину. Завдяки дощу, що випав у вівторок, вогонь почав спадати і до вечора зовсім вщух, перетворивши дві третини Чикаго в руїну. В пожежі загинуло більше 250 чоловік, згоріло 17450 будівель і майже 98500 тисяч чоловік залишились без домівок.
13 жовтня 1871 - У Києві відкрилась приватна чоловіча гімназія, заснована українським меценатом Григорієм Ґалаґаном як пам'ять про свого померлого сина. Колегія Павла Ґалаґана отримала на своє утримання великі маєтності в Полтавській і Чернігівській губерніях, а також велику бібіліотеку.
10 листопада 1871 - Після восьми місяців пошуків американський журналіст Генрі Мортон Стенлі, що діяв за дорученням газети "Нью-Йорк геральд", знайшов у селищі Уджиджи біля озера Танганьїка шотландського місіонера і мандрівника Дейвіда Лівінгстона, від котрого не було звісток протягом останніх чотирьох років. Стенлі і Лівінгстон разом дослідили озеро, але так і не знайшли витоку Ніла, після чого в березні 1872 року Стенлі відбув на батьківщину, а Лівінгстон, відмовившись повертатись до Британії, залишився Африці, де й помер у травні 1873 року.
24 грудня 1871 - В Каїрі відбулась прем'єра опери Джузеппе Верді "Аїда", замовленої турецьким губернатором Єгипту Ісмаїл-пашою для урочистостей з нагоди відкриття Суецького каналу.
Народилися в 1869 - 1871 роках
21 січня 1869 - 29 грудня 1916, Григорій Распутін, духівник і фаворит сім'ї російського царя Миколи II.
26 лютого 1869 - 27 лютого 1939, Надія Костянтинівна Крупська, російська революціонерка, голова Голополітпросвіти (1920-29 рр.); дружина В.І. Леніна.
18 березня 1869 - 9 листопада 1940, Невілл Чемберлен, британський державний діяч, прем'єр-міністр Великої Британії (1937-40 рр.).
23 березня 1869 - 6 лютого 1964, Еміліо Агінальдо, філіппінський революціонер, політичний діяч, перший президент Філіппін (1899-1901 рр.) і перший президент конституційної республіки в Азії.
8 червня 1869 - 9 квітня 1959, Френк Ллойд Райт, американський архітектор-новатор.
2 жовтня 1869 - 30 січня 1948, Махатма Ганді (Мохандас Карамчанд Ганді), індійський політик, лідер руху за незалежність Індії, ненасильницький, пасивний опір котрого, сприяв звільненню Індії від британського колоніалізму.
11 листопада 1869 - 28 грудня 1947, Віктор Еммануїл III (Віктор Еммануїл ді Савойя), третій король єдиної Італії (1940-46 рр.) з Савойської династії.
22 листопада 1869 - 19 лютого 1951, Андре Жид, французький письменник (Підземелля Ватикана, Фальшивомонетники), лауреат Нобелівської премії (1947).
31 грудня 1869 - 3 листопада 1954, Анрі Матісс, французький художник і графік, визначний представник фовізму (Акваріум з червоними рибками, Човен).
1870
8 січня 1870 - 16 березня 1930, Мігель Прімо де Рівера, іспанський державний діяч, фельдмаршал, диктаор Іспанії (1923-30 рр.).
17 лютого 1870 - 10 квітня 1906, Георгій Аполлонович Гапон, священник російської православної церкви, агент царської "охранки", ініціатор подачі мирної петиції Миколі II, що закінчилась побоїщем і масовими смертями ("кривава неділя", 1905 р.).
4 березня 1870 - 12 серпня 1953, Євген Оскарович Патон, український вчений у галузі мостобудування і зварювання, засновник і перший директор (з 1934 р.) Інституту електрозварювання АН України.
22 квітня 1870 - 21 січня 1924, Володимир Ілліч Ленін (Ульянов), російський політичний діяч, лідер російських більшовиків; в листопаді 1917 року очолив переворот в Росії, що привів до встановлення на 70 років жорсткого комуністичного режиму; керівник більшовицького уряду (1917-1924 рр.).
30 квітня 1870 - 24 жовтня 1948, Франц Легар (Ференц Легар), угорський композитор, автор оперет ("Весела вдова", "Земля усмішок"), диригент.
13 червня 1870 - 6 квітня 1961, Жюль Борде, бельгійський імунолог і бактеріолог; лауреат Нобелівської премії (1919) за відкриття імунних властивостей антитіл сиворотки крові.
29 липня 1870 - 6 січня 1908, Джордж Діксон, американський боксер; перший чорношкірий чемпіон світу в професійному боксі.
7 серпня 1870 - 16 січня 1950, Густав Крупп фон Болен унд Гальбах, прусський дипломат, бізнесмен, глава концерну "Крупп" у першій половині 20-го ст. (прізвище Крупп отримав після одруження з Бертою Крупп, дочкою Фрідріха Круппа).
31 серпня 1870 - 6 травня 1952, Марія Монтессорі, італійський лікар, педагог, перша італійка, що стала доктором медицини; прославилась розробкою унікальної педагогічної методики для роботи з соціально занедбаними дітьми.
7 вересня 1870 - 25 серпня 1938, Олександр Іванович Купрін, російський письменник (Яма).
22 вересня 1870 - 10 жовтня 1966, Шарлотта Купер, англійська спортсменка; п'ятиразова переможниця Вімблдонського турніру, перша олімпійська чемпіонка серед жінок (1900, теніс).
24 вересня 1870 - 23 травня 1960, Жорж Клод, французький хімік, конструктор першої неонової лампи (1910).
22 жовтня 1870 - 8 листопада 1953, Іван Олексійович Бунін, російський письменник (Суходол, Окаянні дні, Життя Арсеньєва), лауреат Нобелівської премії (1933) "за сувору майстерність, з яким він розвиває традиції російської класичної прози".
1871
15 січня 1871 - 25 січня 1942, Агатангел Юхимович Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторіа Академії Наук України (1918).
12 лютого 1871 - 11 січня 1916, Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович), український письменник та громадський діяч.
18 лютого 1871 - 14 липня 1948, Гаррі Брерлі, англійський металург; першим винайшов спосіб отримання нержавіючої сталі.
25 лютого 1871 - 1 серпня 1913, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка), українська поетеса ("Лісова пісня", "В катакомбах", "Осіння казка").
5 березня 1871 - 15 січня 1919, Роза Люксембург, німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини.
27 березня 1871 - 12 березня 1950, Генріх Манн, німецький письменник ("Богині", "Юність і зрілість короля Генріха IV"), есеїст, драматург; брат письменника Томаса Манна.
9 травня 1871 - 6 жовтня 1926, Володимир Михайлович Гнатюк, український фольклорист, етнограф, літературознавець.
14 травня 1871 - 7 грудня 1936, Василь Семенович Стефаник, український письменник-новеліст ("Камінний хрест", "Земля").
10 липня 1871 - 18 листопада 1922, (Валентин Луї Жорж Ежен) Марсель Пруст, французький письменник (В пошуках втраченого часу), філософ.
13 серпня 1871 - 15 січня 1919, Карл Лібкнехт, німецький політичний діяч, один із засновників Компартії Німеччини.
19 серпня 1871 - 30 січня 1948, Орвіл Райт, амемериканський авіатор, один з піонерів авіації (молодший із братів).
27 серпня 1871 - 28 грудня 1945, Теодор Драйзер, американський письменник (Сестра Керрі, Американська трагедія, Фінансист).
30 серпня 1871 - 19 жовтня 1937, Ернест Резерфорд, британський фізик, лауреат Нобелівської премії (1908).
28 вересня 1871 - 1 листопада 1956, П'єтро Бадольйо, італійський військовий і політик.
8 жовтня 1871 - 8 серпня 1949, Іван Максимович Піддубний, український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу (1905-9); 25 років вважався непереможним борцем у світі.
30 жовтня 1871 - 20 липня 1945, Поль Валері, французький поет (Юна Парка, Морське кладовище, Зошити), філософ.
1 листопада 1871 - 5 червня 1900, Стівен Крейн, американський письменник (Червона відзнака доблесті, Меггі: дівчина з вулиці, Відкритий човен).
Померли в 1869 - 1871 роках
17 січня 1869 - Олександр Сергійович Даргомижський, російський композитор, один з основоположників російської класичної музики ("Есмеральда", "Русалка", "Торжество Вакха"). 147 років тому, в 56 років (нар. 14 лютого 1813 р.).
8 березня 1869 - Гектор Берліоз, французький композитор ("Троянці", "Фантастична симфонія"), музичний новатор. 147 років тому, в 66 років (нар. 11 грудня 1803 р.).
4 вересня 1869 - Джон Паско Фокнер, австралійський бізнесмен і політик; співзасновник Мельбурна. 147 років тому, в 95 років (нар. 20 жовтня 1774 р.).
1870
21 січня 1870 - Олександр Іванович Герцен, російський письменник, публіцист, філософ, революціонер. 146 років тому, в 58 років (нар. 6 квітня 1812 р.).
4 квітня 1870 - Генріх Густав Магнус, німецький фізик та хімік (відкрив названу його ім'ям платинову сіль). 146 років тому, в 68 років (нар. 2 травня 1802 р.).
9 червня 1870 - Чарльз Діккенс, англійський письменник ("Давид Копперфільд", "Олівер Твіст", "Холодний дім", "Тяжкі часи", "Посмертні записки Піквікського клубу"). 146 років тому, в 58 років (нар. 7 лютого 1812 р.).
20 червня 1870 - Жюль де Гонкур, французький письменник (Жерміні Ласерте, Рене Мопрен). 146 років тому, в 40 років (нар. 17 грудня 1830 р.).
23 вересня 1870 - Проспер Меріме, французький драматург, новеліст ("Кармен"), історик ("Богдан Хмельницький"), етнограф і романіст 146 років тому, в 67 років (нар. 28 вересня 1803 р.).
12 жовтня 1870 - Роберт Едвард Лі, командуючий армією Конфедерації (південних штатів) під час громадянської війни у США. 146 років тому, в 63 роки (нар. 19 січня 1807 р.).
5 грудня 1870 - Александр Дюма-батько, французький письменник (Три мушкетери, Граф Монте-Крісто, Королева Марго). 146 років тому, в 68 років (нар. 24 липня 1802 р.).
1871
7 лютого 1871 - Генрі Енгельгард Стейнвей, американський виробник унікальних піаніно, винахідник сучасного роялю. 145 років тому, в 74 роки (нар. 15 лютого 1797 р.).
23 травня 1871 - Ярослав Домбровський, польський революціонер, військовий керівник Паризької комуни (1871). 145 років тому, в 35 років (нар. 13 листопада 1836 р.).
18 жовтня 1871 - Чарльз Беббідж, англійський математик, винахідник першої обчислювальної машини. 145 років тому, в 79 років (нар. 26 грудня 1792 р.).

Головні події 1869 - 1871 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх