цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1953 року
23 грудня 1953 року спеціальне засідання Верховного суду СРСР винесло смертий вирок міністру внутрішніх справ СРСР маршалу Лаврентію Павловичу Берії, звинуваченому в змові з метою одноосібного захоплення влади, і шістьом його найближчим соратникам з органів держбезпеки. Протягом наступних кількох років були заарештовані, засуджені до розстрілу і тривалих термінів ув'язнення ще більше 200 вищих державних і партійних чиновників у Грузії, Азербайджані та Україні, які були репресовані в ході десталінізації країни.

Головні події 1953 року


Всі події 1953 року

13 січня - В радянських газетах "Правда" та "Известия" опубліковано повідомлення ТАРС про розкриття "змови кремлівських лікарів, винних у смерті вищих керівників КПРС, радянського уряду та збройних сил": дев'ять ведучих лікарів, більшість з яких - євреї, звинувачувались у вбивстві секретаря ЦК Андрія Жданова та начальника ГПУ Радянської армії Олександра Щербакова. Через три місяці, вже після смерті Сталіна, "справу лікарів" було оголошено фальсифікацією, а з підозрюваних, двоє з яких померло під час слідства, - знято обвинувачення.
14 січня - На засіданні парламенту Югославії маршал Йосип Броз Тіто обраний першим комуністичним президентом країни.
23 січня - В ході Січневого повстання у Венесуелі повалено диктатуру генерала Маркоса Переса Хіменеса. Військовий режим адмірала Ларрасабаля, котрий прийшов до влади, в кінці 1958 року провів президентські вибори і повернув країну до цивільного правління.
3 лютого - Вийшла друком книга французького океанографа Жака-Іва Кусто «Світ мовчання», його найзнаменитіша робота, в якій було науково-популярно викладено унікальні результати трирічного вивчення підводного світу. За мотивами книги в 1956 році вийшов документальний фільм, що здобув ряд престижних міжнародних кінонагород.
5 лютого - У нью-йоркському Roxy Theatre пройшла прем'єра діснеєвського фільму "Пітер Пен". Сьогодні це класика, а в той час фільм отримав вкрай неоднозначні відгуки глядачів і критиків.
28 лютого - Югославія, Греція і Туреччина підписали у Анкарі договір про взаємозахист терміном на п'ять років.
28 лютого - Британці Джеймс Уотсон і Френсіс Крік з університету в Кембріджі оголосили, що вони визначили подвійну спіральну структуру ДНК, молекули, яка містить гени людини.
5 березня - На 74-му році життя на своїй дачі в Кунцеві (Підмосков'я) помер Йосиф Сталін (Йосиф Вісаріонович Джугашвілі), голова Ради міністрів СРСР, секретар ЦК КПРС, одноосібний керівник радянської держави упродовж останніх 29 років.
6 березня - На наступний день після смерті радянського диктатора Йосифа Сталіна Георгій Маленков став головою Ради міністрів, зберігши за собою пост секретаря ЦК Компартії СРСР, що автоматично робило його першою особою країни. Однак вже 14 березня, через п'ять днів після похорон Сталіна, Маленков був зміщений з поста секретаря і керівництво секретаріатом ЦК перейшло до Микити Сергійовича Хрущова, якого інші претенденти на перші ролі в державі - Булганін, Берія, Каганович і Молотов - не розглядали як серйозного претендента на керівництво в партії і державі.
9 березня - У Москві відбулись похорони Йосифа Сталіна - труна з його тілом була поміщена у мавзолеї Леніна на Красній площі. Десятки тисяч людей прийшли попрощатись з вождем народів і в результаті тисняви на московських вулицях сотні з них загинули. У 1961 році, після розвінчання т. зв. культу особи Сталіна, його тіло було винесене з мавзолею і перепоховане біля Кремлівської стіни.
19 березня - Вперше по телебаченню показано церемонію вручення нагород Американської кіноакадемії «Оскар».
20 березня - Микита Хрущов змінив Георгія Маленкова на посту Першого секретаря ЦК КПРС.
26 березня - Лікар Джонас Солк з університету міста Піттсбург (США) оголосив про успішне випробування вакцини проти поліомієліту на невеликій групі дорослих і дітей.
29 березня - Через три тижні після смерті Сталіна, в Радянському Союзі опубліковано Указ про амністію всіх ув'язнених на термін до 5 років. Звільненню з таборів та тюрем підлягали всі особи до 18 років, вагітні жінки, жінки з малолітніми дітьми до 10 років, та старші 50-и років, чоловіки, старші 55-и років, а також особи, хворі на тяжкі невиліковні недуги.
7 квітня - 57-а голосами проти 1-го колишній заступник міністра закордоних справ Швеції Даг Хаммаршельд обраний Генеральним секретарем ООН, другим в історії цієї організації. Він доклав чимало зусиль для врегулювання конфліктів у Китаї та на Близькому Сході і в 1957 році був повторно обраний на цей пост. Під час свого другого терміну перебування Генеральним секретарем ООН Хаммаршельд виконував посередницьку роль для припинення громадянської війни в Конго, що викликало критику його дій Радянським Союзом. 18 вересня 1961 року під час свого четвертого візиту до Конго він загинув у авіакатастрофі і у 1961 році був посмертно удостоєний Нобелівської премії миру.
13 квітня - У лондонському видавництві «Jonathan Cape» вийшов друком перший роман Яна Флемінга «Казино Рояль» про пригоди агента британської розвідки Джеймса Бонда. Книга, накладом 4728 примірників, обгортку до якої намалював сам автор, була продана менше, ніж за місяць і наступного року вийшов додатковий тираж і книга була вперше екранізована.
24 квітня - У Букінгемському палаці королева Британії Єлизавета II посвятила прем'єр-міністра країни лауреата Нобелівської премії Вінстона Леонарда Спенсера Черчілля в лицарі. Через два роки 81-річний Черчілль залишив вищий пост в країні, проте залишався членом парламенту аж до 1964-го, за рік до своєї смерті.
28 квітня - Через півтора місяця після смерті Сталіна заарештований його син Василь, звинувачений у «зловживанні службовим становищем на посаді командувача ВПС Московського військового округу та за розбазарювання державного майна».
4 травня - Ернест Хемінгуей виграв Пулітцерівську премію за книгу «Старий і море».
6 травня - Хірург Джон Гіббон з Філадельфії вперше успішно провів операцію на відкритому серці з використанням апарату штучного кровообігу, який від створював з 1931 року.
15 травня - Чемпіон серед професійних боксерів-важковаговиків Рокі Марчіано здобув свою 44-у перемогу - у першому раунді за 2 хвилини 25 секунд у бою, що проходив у Чикаго, він нокаутував попереднього чемпіона Джерсі Джо Уолкотта.
18 травня - Жаклін Кохран стала першою жінкою, що подолала літаком звуковий бар'єр, - на реактивному літаку F-86 вона розвинула швидкість 652,337 миль/год (близько 1090 км/год).
25 травня - Відбувся політ першого американського серійного надзвукового літака - винищувача F-110 "Супер сейбр".
26 травня - В Особливому таборі №2 («Горлаг») розпочалось повстання політичних в'язнів, наймасовіше і найтриваліше в історії ГУЛАГу. В ньому брали участь всі відділення «Горлагу» і два відділення «Норильлагу», а загальна кількість повсталих становила 16 378 чоловік.
28 травня - У Голлівуді відбулась прем'єра першого 3D-мультфільму - анімаційного фільму «Мелодія» виробництва студії Walt Disney.
29 травня - Людина вперше здолала найвищу точку планети - на вершину Джомолунгми (8848 м) піднялись новозеландець Едмунд Персиваль Хілларі і шерп Норгей Тенциг. Новина про підкорення Евересту досягла Британії у день коронації королеви Єлизавети II, що дало привід пресі поширити домисли про присвяту альпіністського досягнення цій події.
2 червня - Через 16 місяців після смерті короля Георга VI у Вестмінстері на британський престол було короновано його дочку 27-річну Єлизавету II.
17 червня - У радянському секторі Берліну почалась масова робітнича демонстрація проти низького рівня життя і важких умов праці, в якій взяло участь близько мільйона чоловік. Демонстранти вимагали відставки уряду, профспілкового керівництва, проведення вільних виборів, об'єднання Німеччини. На кордоні радянського і західного секторів Берліну було демонтовано прикордонні знаки і загородження, зірвано червоний прапор, захоплено урядові і поліцейські будівлі. Для її придушення на вулиці міста були виведені три радянські танкові дивізії і близько 20 тисяч радянських солдатів, але розстріл демонстрантів здійснила східно-німецька поліція. Радянських солдат, котрі відмовились відкривати вогонь по неозброєних людях, за наказом Лаврентія Берії було розстріляно. Під час придушення заворушення загинуло 55 демонстрантів і 5 представників органів безпеки НДР. До січня 1954 року за участь в антиурядових заворушеннях було засуджено 1526 чоловік.
18 червня - Єгипетський генерал Мохаммед Нагіб став першим президентом країни і Єгипет було проголошено республікою.
19 червня - В тюрмі Сінг-Сінг на електричному стільці страчено подружжя Розенбергів, 38-річну Етель і 35-річного Юліуса, визнаних 29 березня судом винними у шпигунстві на користь Радянського Союзу і розкриттю секретів проекту створення атомної бомби.
19 червня - У складі бразильського клубу «Ботафого» вперше на футбольне поле вийшов Гаррінча (Мануел дос Сантос). З цим клубом досягнув найкращих результатів, зігравши 579 матчів і забив 249 м'ячів.
26 червня - На засіданні Ради міністрів СРСР групою офіцерів на чолі з генералом Кирилом Москаленком заарештований генеральний комісар держбезпеки Лаврентій Павлович Берія, звинувачений у ревізіонізмі, антисоціалістичних методах роботи і шпигунстві на користь Великої Британії.
3 липня - Австрійський альпініст Герман Буль самостійно і без кисневого спорядження підкорив гору Нангапарбат, дев'яту за висотою (8125 м) вершину світу, розміщену у північно-західній частині Гімалаїв.
26 липня - Невдачею закінчився штурм 165 кубинськими революціонерами на чолі з 27-річим Фіделем Кастро воєнної казарми Монкада у місті Сантьяго-де-Куба в провінції Орієнте. Фідель Кастро отримав 15 років ув'язнення, але через два роки був амністований, емігрував до Мексики, а ще через рік повернувся на батьківщину і очолив революційну організацію «Рух 26 липня», яка повалила уряд диктатора Батисти в 1959 році.
27 липня - Підписанням у місті Пханмунджон перемир'я закінчилась Корейська війна, котра тривала 3 роки і 32 дні. Від імені США, що представляли Південну Корею, угоду підписав генерал Вільям Гаррісон, від імені Північної Кореї - генерал Нам Ір. Згідно з нею, між Північною та Південною Кореями було відновлено кордон по 38-й паралелі і утворено демілітаризовану зону. Мирний договір між двома країами не підписано до сих пір.
12 серпня - Менш, ніж через рік після випробування американцями водневої бомби, аналогічний 400-кілотонний пристрій було підірвано Радянським Союзом на полігоні в Семипалатинську (Казахстан).
19 серпня - Підтримуваний американським ЦРУ і британською службою розвідки, іранський генерал Фазлолла Захеді усунув від влади прем'єр-міністра країни Мохаммада Мосаддика і оголосив себе главою уряду. Мосаддик потрапив до в'язниці, проте через його велику популярність в країні, шах Мохаммед Реза Пехлеві зрештою звільнив його, після чого Мосаддик провів решту життя під домашнім арештом. У 2000 році США принесли офіційні вибачення Ірану за організований ними переворот, котрий забрав життя 300 людей.
20 серпня - Початок революції в Марокко - профранцузька влада протекторату, спираючись на реакційних феодалів, скинула і вислала з країни султана Сіді Мухаммеда бен Юсуфа, замінивши його своїм ставлеником Бен Арафа. У відповідь в країні розгорнувся збройний антифранцузький і антиіспанський опір французьким колонізаторам, який закінчився в 1956 році проголошенням незалежності.
23 серпня - Радянський Союз відмовився від отримання репарацій, котрі мала виплачувати Німецька Демократична Республіка.
12 вересня - У церкві Св.Марії і Нью-Порті (штат Род-Айленд) сенатор від штату Массачусетс, майбутній 35-й президент США Джон Фітцджеральд Кененнеді одружився з Жаклін Лі Був'є, фотографом газети Washington Times-Herald.
12 вересня - Через півроку після смерті радянського диктатора Йосифа Сталіна першим секретарем Компартії СРСР обраний Микита Сергійович Хрущов, котрий зумів перемогти у закулісній боротьбі за цей пост визначеного Сталіним спадкоємця Георгія Маленова.
20 жовтня - В США вийшла друком антиутопія Рея Бредбері «451 градус по Фаренгейту».
5 листопада - У Києві відкрито міст Патона через Дніпро - перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри.
10 грудня - Тиражем 70 тисяч примірників вийшов перший номер журналу «Плейбой» з Мерилін Монро на обкладинці. Засновник журналу Г'ю Гефнер не був упевнений, що коли-небудь випустить другий номер. Але його побоювання не справдились — за тиждень розійшлося три чверті накладу. А до кінця першого десятиліття журнал продавався тиражем більш ніж мільйон екземплярів. В 2009 році звання Playmate of the Month ювілейного 55-го випуску журналу «Playboy» (55th Anniversary Playmate) здобула українська модель та нині співачка Даша Астаф'єва.
18 грудня - У Москві почалось спеціальне засідання Верховного суду СРСР під головуванням маршала Івана Конєва по справі колишніх керівників НКВС, в тому числі над Лаврентієм Берією.
23 грудня - В ході спеціального засідання Верховного суду СРСР під головуванням маршала Івана Конєва винесено смертий вирок міністру внутрішніх справ СРСР маршалу Лаврентію Павловичу Берії, звинуваченому серед іншого в змові з метою одноосібного захоплення влади. Згідно з офіційною версією, цього ж дня Берія був розстріляний в бункері штабу Московського воєнного округу пострілом в чоло з трофейного «парабеллума» генерал-полковником Павлом Батицьким.
Народилися 1953 року
6 січня - Малкольм Янг, австралійський рок-музикант (AC/DC: "Let There Be Rock", "Highway to Hell", "Back in Black", "Fly on the Wall", "Who Made Who").
22 січня - Джим Джармуш, американский кинорежиссёр и сценарист ("Кава і сигарети", "Шлях самурая", "Зламані квіти").
23 січня - Павло Іванович Лазаренко, український політик, засновник партії "Громада", колишній прем'єр-міністр України (1996-97 рр.).
26 січня - Андерс Фог Расмуссен, прем'єр-міністр Данії (2001—09), генеральний секретар НАТО (з 2009 р.).
15 лютого - Анатолій Георгійович Хостікоєв, український актор театру і кіно, Народний артист України (1990), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996).
18 лютого - Аркадій Укупник, російський поп-співак, композитор ("Штирлиц", "Восток – дело тонкое") українського походження.
19 лютого - Крістіна Фернандес де Кіршнер, президент Аргентини, перша жінка, обрана президентом Аргентини; вдова Нестора Кіршнера, який займав посаду президента Аргентини з 2003 по 2007 роки.
3 березня - Зіко (Артур Коімбра), бразильський футболіст, тренер; кращий гравець світу 1983 року (за версією World Soccer).
22 березня - Анатолій Сергійович Матвієнко, український політик, засновник партії Української народної партії «Собор».
23 березня - Чака Хан (Керол Іветта Марія Стівенс), американська співачка.
1 квітня - Баррі Зонненфельд, американський актор, кінорежисер ("Люди в чорному", "Дістати коротуна").
4 квітня - 29 березня 1998, Квітка Цісик, американська оперна співачка співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень.
11 квітня - Ендрю Джон Вайлс, англійський математик; довів Велику теорему Ферма.
19 квітня - Сара Сімеоні, італійська легкоатлетка, Олімпійська чемпіонка в стрибках у висоту (1980).
6 травня - Ентоні (Чарльз) Блер, британський політик, 73-й прем'єр-міністр Великобританії (1997-2007), лідер лейбористів.
12 травня - Вінг Реймс, американський актор ("Кримінальне чтиво", "Місія нездійснена 3", "Повітряна тюрма").
16 травня - Пірс Броснан, ірландський кіноактор ("Міссіс Даутфаєр", "Благородний дім", "Газонокосильник", "Четвертий протокол", "Не розмовляй з незнайомцями", "Золоте око", "Завтра не настане ніколи", "Афера Томаса Крауна", "Цілого світу замало", "Умирай не сьогодні").
19 травня - Шаварш Карапетян, вірменський спортсмен, багаторазовий чемпіон світу і рекордсмен з підводного плавання; у 1976 році разом з братом Камо, ставши свідком падіння тролейбуса з дамби Єреванського водосховища, врятував життя двадцятьом людям, піднявши їх на поверхню з глибини 10 метрів.
24 травня - Алфред Моліна, американський актор ("Мертвяк", "Леді-яструб", "Лист до Брежнєва").
29 травня - 3 січня 2008, Олександр Гаврилович Абдулов, російський актор театру і кіно ("Убити дракона", "З коханими не розлучайтесь", "Геній", "Некст").
1 червня - Сі Цзіньпін, китайський політик, Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю (з 2012 р.), Голова КНР (з 2013 р.).
8 червня - Бонні Тайлер (Гейнор Хопкінс), англійська рок-співачка ("Total Eclipse of the Heart", "It’s a Heartache").
11 червня - Віталій Васильович Білоножко, український естрадний співак; Народний артист України (1995).
12 червня - Тім Аллен (Тімоті Аллен Дік), американський комедійний актор ("Санта Клаус", "Історія іграшок", "Захоплення галактики").
17 червня - Іво Бобул (Іван Васильович Бобул), український співак, композитор; Народний артист України (1998).
21 червня - 27 грудня 2007, Беназір Бхутто, пакистанський політик, прем'єр-мінстр Пакистану (1988-90, 1993-96); перша жінка, що очолила мусульманську державу.
22 червня - Синді (Синтія Енн Стефані) Лопер, американська поп-співачка, лауреат "Гремі" (Girls Just Want to Have Fun [1984]; Time After Time, True Colors), актриса (Божеволію за тобою, Життя з Мікі).
29 червня - Колін Джеймс Хей, австралійський співак (Men at Work: Who Can It Be Now, Down Under; соло Looking for Jack).
11 липня - Леон Спінкс, американський боксер, Олімпійський чемпіон (1976), чемпіон світу серед професіоналів (WBC, 1978; WBA, 1978) у важкій ваговій категорії.
14 липня - Дідьє Маруані, французький музикант, композитор, лідер групи «Space» («Prison» , «Deliverance»).
15 липня - Жан Арістід, перший демократично обраний президент Гаїті (1991-96, 2001-04 рр.).
16 липня - Павло Глоба, російський астролог.
29 липня - Гедді Лі (Гері Лі Вайнріб), вокаліст і бас-гітарист канадської рок-групи Rush.
8 серпня - Найджел Ернст Джеймс Менселл, автогонщик, переможець "Формули-1" (1992) і "Індікар" (1993).
11 серпня - Халк Хоган (Террі Джин Боллі), американський професійний борець, актор (Містер Няня, Командос з передмісття, Ніжність в раю).
27 серпня - Алекс Лайфсон (Живойнович), канадський рок-музикант, гітарист канадської групи Rush.
2 вересня - Олена Ігорівна Проклова, російська актриса (Міміно, Собака на сіні, Ідеальний злочин, Єдина), телеведуча («Малахов+»).
3 жовтня - Олена Олександрівна Коренєва, російська кіноактриса (Романс про закоханих, Сибіріада, Екіпаж, Комедія про Лісістрату, Покровські ворота).
11 жовтня - Девід Морс, американський актор (Зелена Миля, Повелитель бурі, Доктор Хаус).
15 листопада - Ігор Євгенович Ліванов, російський кіноактор (Тридцятого - знищити, На розі біля Патріарших...).
20 листопада - Роман Михайлович Зварич, український політик, народний депутат Верховної ради.
27 листопада - Борис Борисович Гребенщиков, російський музикант, композитор, співак (Акваріум).
8 грудня - Кім Бейсінгер, американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Таємниці Лос-Анжелеса" [1996]; "8 1/2 тижнів", "Справжня Маккой", "Остаточний аналіз", "Звичка одружуватися", "Бетмен", "Моя мачуха - інопланетянка").
9 грудня - Джон Малкович, американський кіноактор ("Смерть комівояжера", "Тінь вампіра", "Небезпечні зв'язки", "Посланець: історія Жанни д'Арк", "Портрет жінки", "На лінії вогню", "Імперія сонця").
27 грудня - Елліот Істон (Шапіро), американський рок-музикант, гітарист (The Cars: My Best Friend’s Girl, Just What I Needed, Let’s Go, Tonight She Comes).
28 грудня - Річард Клайдерман, французький піаніст, автор і виконавець багаточисельних фортепіанних обробок кращих рок- і поп-пісень.
Померли 1953 року
5 березня - Сергій Сергійович Прокоф'єв, російський піаніст, композитор ("Петя і Вовк", "Війна і мир", "Ромео і Джульєтта", "5-а симфонія"). 63 роки тому, в 62 роки (нар. 23 квітня 1891 р.).
5 березня - Йосиф Віссаріонович Сталін (Джугашвілі), комуністичний лідер СРСР, генералісімус, генеральний секретар ЦК ВКП(б) (1922-53 рр.), голова Раднаркому СРСР (1941-53 рр.). 63 роки тому, в 74 роки (нар. 21 грудня 1879 р.).
10 березня - Чарльз Гордон Кертіс, американський винахідник, конструктор парової турбіни. 63 роки тому, в 93 роки (нар. 20 квітня 1860 р.).
18 березня - Костянтин Олександрович Копержинський, український літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф. 63 роки тому, в 59 років (нар. 4 листопада 1894 р.).
28 березня - Джим Торп (Джакобус Франсискус Торп), американський спортсмен, дворазовий переможець літніх Олімпійських ігор 1912 року. 63 роки тому, в 65 років (нар. 22 травня 1888 р.).
16 травня - Жан Батіст Рейнхардт, бельгійський джазовий гітарист, циган за походженням; один з небагатьох європейських музикантів, творчість якого стала надбанням світового джазу. 63 роки тому, в 43 роки (нар. 23 січня 1910 р.).
12 серпня - Євген Оскарович Патон, український вчений у галузі мостобудування і зварювання, засновник і перший директор (з 1934 р.) Інституту електрозварювання АН України. 63 роки тому, в 83 роки (нар. 4 березня 1870 р.).
1 вересня - Жак Тібо, французький скрипаль. 63 роки тому, в 73 роки (нар. 27 вересня 1880 р.).
28 вересня - Едвін Пауелл Хаббл, американський астроном; першим виявив галактики за межами Молочного Шляху і розробив концепцію всесвіту, що розширяється. 63 роки тому, в 64 роки (нар. 20 листопада 1889 р.).
30 жовтня - Імре Кальман, угорський композитор, автор оперет (Сільва, Принцеса цирку, Фіалка Монмартру). 63 роки тому, в 71 рік (нар. 24 жовтня 1882 р.).
8 листопада - Іван Олексійович Бунін, російський письменник (Суходол, Окаянні дні, Життя Арсеньєва), лауреат Нобелівської премії (1933) "за сувору майстерність, з яким він розвиває традиції російської класичної прози". 63 роки тому, в 83 роки (нар. 22 жовтня 1870 р.).
27 листопада - Юджин О'Ніл, американський драматург, лауреат Нобелівської премії (1936; За горизонтом, Душа поета, Цілоденна подорож в ніч). 63 роки тому, в 65 років (нар. 16 жовтня 1888 р.).
23 грудня - Лаврентій Павлович Берія, радянський партійний і державний діяч періоду правління Сталіна, міністр внутрішніх справ (1938-53 рр.), керівник атомної програми, маршал. 63 роки тому, в 54 роки (нар. 29 березня 1899 р.).

Головні події 1953 року

29 травня 1953 року новозеландець Едмунд Персиваль Хілларі і непалець Тенциг Норгей стали першими у світі альпін..
29 травня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх