цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1908 року
28 грудня 1908 року на півдні Італії стався найбільший із документально зареєстрованих в Європі землетрусів. Лише в сицилійському місті Мессіна загинуло близько 80 тисяч чоловік, а загальна кількість жертв землетрусу, цунамі і проливних дощів оцінюється в 160-250 тисяч осіб.

Головні події 1908 року


Всі події 1908 року

24 січня - В Англії опубліковано першу частину книги Баден-Пауелла для хлопців-розвідників (скаутів). Твір широко відомого в країні героя Англо-бурської війни швидко став популярним і викликав ентузіазм багатьох підлітків, і до квітня, коли вийшли решта книг Баден-Пауелла, що попуярно розповідали про способи розбиття наметових містечок, орієнтації на місцевості, ведення розвідки, порятунку життя в екстремальних умовах і все це на патріотично-джентельменському виховному тлі, по всій Британії вже з'явилися сотні загонів бойскаутів. Вони були об'єднані в єдину органцізацію у вересні 1909 року, а в 1910 році Баден-Пауел створив окремий загальнонаціональний підрозділ дівчат-скаутів.
1 лютого - В ході повстання проти диктаторського режиму Хосе Франко у Ліссабоні революціонери здійснили замах і вбили короля Португалії Карлоса I і його сина Луї-Філіпа, котрі проїжджали містом на кареті. Спадкоємцем трону став другий син Карлоса Мануель, однак у жовтні революційні події змусили Мануеля II і його сім'ю виїхати до Англії. Цього ж року письменник Тейфіло Брага був обраний першим президентом нової демократичної республіки Португалія.
12 лютого - У Нью-Йорку на Таймс-сквер почалися знамениті перегони Нью-Йорк - Париж, траса яких пролягла через Аляску та Сибір, а потім - через усю Європу. Шість авто спочатку доїхали до Сан-Франциско, потім морем переправились до Японії, а звідти - до Росії. Закінчились змагання через 170 днів перемогою Георга Шустера, котрий 26 липня першим фінішував біля Тріумфальної арки у Парижі.
8 березня - За закликом нью-йоркської соціал-демократичної жіночої організації відбувся мітинг з гаслами про рівноправність жінок. У цей день більше 15 000 жінок пройшлися маршем через усе місто, вимагаючи скорочення робочого дня і рівних умов оплати з чоловіками. Крім того, висувалася вимога надання жінкам виборчого права.
27 квітня - У Лондоні почались перші змагання IV Олімпійських ігор. У змаганнях з 22 видів спорту взяло участь 2008 спортсменів, більше, ніж в усіх попередніх Олімпіадах разом взятих, з 22 країн.
9 червня - В Ревелі (сьогодні - Таллін) відбулася перша в історії стосунків між Росією та Великою Британією зустріч короля Едуарда VII і царя Миколи II.
30 червня - О 7-15 за місцевим часом поблизу ріки Мала Тунгуска у Східному Сибіру (Росія) прогримів потужний вибух, яким було повалено 80 мільйонів дерев у радіусі до 70 км, звук був чутний за півтори тисячі кілометрів, а на відстані до тисячі кілометрів відчувався струс землі. Це явище отримало назву«Тунгуський метеорит», хоча на сьогодні немає жодної загальноприйнятої теорії, яка б пояснювала вибух, що відбувся над сибірською тайгою.
10 липня - Нідерландський фізик Хейке Камерлінг-Оннес розробив метод напівпромислового отримання рідкого гелію.
12 липня - У Празі почався перший Всеслов'янський з'їзд, в якому брало участь 250 делегатів із Росії, Польщі, Чехії, Галичини, Болгарії, Сербії, Славонії та Хорватії. Робота з'їзду проходила під сильним впливом російських неославістів, які виступали за необхідність слов'янського єднання з метою "досягнення рівноправності і вільного розвитку всіх народів".
13 липня - Під егідою Міжнародного олімпійського комітету у Лондоні відбулась церемонія відкриття IV Літніх Олімпійських ігор; ця церемонія стала першою, на якій відбувся парад країн-учасниць. В Іграх взяли усасть 2008 спортсменів з 22-х країн, серед яких дебют здійснили Фінляндія та Османська імперія. Було розіграно 110 комплектів у 24-х видах спорту.
23 липня - В ході Молодотурецької революції, що мала на меті повалення деспотичного режиму султана Абдула-Гаміда II, армійські загони на чолі з членами підпільної організації «Єднання і прогрес» зайняли Салоніки і проголосили відновлення конституції 1876 року. Цей заклик знайшов підтримку в більшій частині османської армії, що змусило султана Абдул-Хаміда ІІ прийняти умови повсталих і скликати парламент, в якому молодотурки отримали більшість.
26 липня - У Парижі фінішували перші кругосвітні автоперегони, котрі стартували у Нью-Йорку 12 лютого цього ж року. Першим до фінішу прийшов німець Кьоппен на автомобілі «Протос» компанії Siemens-Schuckertwerke Gmb, проте перемогу було присуджено американцю Джорджу Шустеру, оскільки після поламки автомобіль Кьоппена був доставлений до Сіетла залізницею, щоб він міг відплисти в Росію разом із конкурентами. Історія цих змагань стала основою сценарію популярної кінокомедії «Великі перегони» 1965 року.
26 липня - Міністр юстиції США Чарльз Бонапарт віддав розпорядження про створення спеціальної групи під назвою Бюро розслідувань для розслідування випадків порушення федеральних законів. Першим керівником Бюро, котре в 1935 році було трансформоване в Федеральне Бюро Рослідувань (ФБР), став Стенлі Фінч.
17 серпня - У Франції на екрани вийшов перший анімаційний фільм «Фантасмагорія» (Fantasmagorie) французького художника-карикатуриста Еміля Коля.
16 вересня - У штаті Нью-Джерсі Вільям Дюран заснував компанію "General Motors", майбутнього виробника автомобілів Cadillac, Buick, Oldsmobile, Pontiac, Chevrolet.
17 вересня - На льотному полі форту Маєр (штат Вайомінг) під час тестування біплану, зконструйованого братами Райт на замовлення американської армії, пропелер літака, котрим керував Орвілл Райт, перестав працювати і біплан з висоти 50 метрів зпікирував у землю. Сам пілот отримав тяжкі поранення, а його пасажир - лейтенант Томас Селфрідж - загинув і став першою жертвою в історії авіації.
22 вересня - Скориставшись черговим ослаблення Османської імперії, яка втратила Боснію і Герцоговину у конфлікті із Австро-Угорщинию, у Великому Тирново князь Болгарії Фердинанд Кобург проголосив створення незалежного Болгарського царства. Об'єднавшись із Сербією, Грецією, Румунією і Чорногорією, через чотири роки Болгарія розпочала війну з Портою і приєднала Фракію, більшу частину Македонії, отримавши вихід до Егейського моря.
26 вересня - Бойовиками Польської соціалістичної партії під керівництвом майбутнього глави держави Юзефа Пілсудського здійснено пограбування поїзда, який перевозив гроші з Варшави до Петербурга. Група нападників складалась з 20 чоловік, серед яких було три майбутніх прем'єр-міністра Польщі, за що цей розбійний напад відомий як «Акція чотирьох прем'єрів».
1 жовтня - В Детройті (США) Генрі Форд продемонстрував нову модель свого автомобіля - двомісний "Форд Модель Т", котрий завдяки своїй дешевизні та економічності став однією з найпопулярніших моделей першої третини 20-го століття. Початкова ціна в 850 доларів була згодом знижена до 825-и завдяки застосуванню конвеєрного способу збирання автомобілів, а в 1924 році "Жерстянка", як в народі називали "Модель Т", продавалась вже за 300 доларів. З часом в "Моделі Т" з'явився електричний стартер і електричні фари. До 1927 року, коли "Модель Т" зняли з виробництва, їх було виготовлно 15 мільйонів екземплярів.
5 жовтня - Після молодотурецької революції Австрія оголосила про анексію Боснії і Герцеговини, котра була окупована австро-угорськими військами за рішенням Берлінського конгресу (липень 1878 р.). Османська імперія згодом визнала анексію в обмін на грошову компенсацію.
26 грудня - Перемігши нокаутом канадця Томмі Бернса в 14 раунді бою, який відбувся в астралійському місті Сідней, Джек Джонсон став першим афроамериканцем, що здобув титул чемпіона світу з боксу у надважкій категорії. Він зумів утримати титул до 1915 року, коли програв чемпіонський бій американцю Джессу Уілларду.
28 грудня - На півдні Італії стався найбільший із документально зареєстрованих в Європі землетрусів. Лише в сицилійському місті Мессіна загинуло близько 80 тисяч чоловік, а загальна кількість жертв землетрусу, цунамі і проливних дощів оцінюється в 160-250 тисяч осіб.
Народилися 1908 року
9 січня - 14 квітня 1986, Сімона де Бовуар, французька письменниця, філософ, ідеолог феміністського руху.
15 січня - 10 вересня 2003, Едвард Теллер, американський фізик-ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952).
22 січня - 1 квітня 1968, Лев Давидович Ландау, російський фізик, лауреат Нобелівської премії (1908).
14 лютого - 22 січня 1996, Петро Юхимович Шелест, український державний діяч, перший секретар ЦК Компартії України (1963-72 рр.).
5 березня - 2 червня 1990, Рекс (Реджинальд Кері) Гаррісон, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Моя прекрасна леді" [1964], "Клеопатра", "Доктор Дулітл").
7 березня - 26 вересня 1973, Анна Маньяні, італійська актриса ("Міраж", "Рожеве татуювання", "Рим - відкрите місто", "Мама Рома").
17 березня - 12 липня 1981, Борис Миколайович Полєвой (Кампов), російський письменник ("Повість про справжню людину", "Золото").
22 березня - 10 червня 1908, Луїс Ламур, американський письменник, найзнаменитіший автор вестернів - випустив 101 книгу, кожна з яких стала бестселером.
23 березня - 1 червня 1984, Архип Михайлович Люлька, український конструктор авіаційних двигунів, академік АН СРСР.
25 березня - 16 квітня 1991, Дейвід Лін, англійський кінорежисер ("Міст через ріку Квай", "Лоуренс Аравійський", "Доктор Живаго").
5 квітня - 6 жовтня 1989, Бетт (Рут Елізабет) Девіс, американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Небезпечний" [1935], "Ізабель" [1938]; "Все про Різдво").
5 квітня - 16 липня 1989, Герберт фон Караян, австрійський диригент, керівник Віденського і Західноберлінського філармонічних оркестрів, диригент Віденської опери, організатор Зальцбурзьких музичних фестивалів.
21 квітня - 19 грудня 1954, Віктор Семенович Абакумов, міністр держбезпеки СРСР (1946-51); під час Другої Світової війни керував контрозвідкою СМЕРШ; розстріляний за звинуваченням у шпигунстві та зраді.
28 квітня - 9 жовтня 1974, Оскар Шиндлер, німецький промисловець; врятував майже 1200 євреїв під час Голокосту.
20 травня - 2 липня 1997, Джеймс (Мейтленд) Стюарт, американський кіноактор, лауреат премії «Оскар» ("Філадельфійська історія" [1940]; "Таке прекрасне життя", "Анатомія убивства", "Містер Сміт їде у Вашингтон") і "Почесного Оскара" [1985] за 50 років успішної кінокар'єри; за думкою англійського журналу "Empire" Стюарт є десятим у списку 100 кращих кіноакторів за всю історію кіно.
23 травня - 30 січня 1991, Джон Бардін, американський фізик, винахідник напівпровідникового транзистора, єдина людина, що двічі ставала Нобелівським лауреатом з фізики (1956, 1972 рр.).
28 травня - 12 серпня 1964, Ян Ланкастер Флемінг, англійський розвідник, письменник, автор 14 романів про Джеймса Бонда ("Кафе "Рояль", "Діаманти вічні", "На таємній службі ЇЇ Величності").
12 червня - 6 липня 1975, Отто Скорцені, німецький диверсант, оберштурмбанфюрер СС.
26 червня - 11 вересня 1973, Сальвадор Альєнде, президент Чилі (1970-73 рр.); убитий під час путчу генерала Піночета.
1 липня - 24 квітня 2004, Есте Лаудер (Жозефін Естер Ментцер), засновниця косметичної імперії.
23 серпня - 16 березня 1970, Артюр Адамов, францзький письменник-авангардист (Весна 71-го року, Вторгнення).
31 серпня - 18 травня 1981, Вільям Сароян, американський письменник (Час вашого життя, Некрологи, Людська комедія).
2 вересня - 10 січня 1989, Валентин Петрович Глушко, український вчений в ракетно-космічній галузі, академік АН УРСР та АН СРСР.
4 вересня - 1 липня 1999, Едвард Дмитрик, американський кінорежисер українського походження (Молоді леви, Міраж, Шалако, Вбий мене, коханий, Перехресний вогонь), батько жанру "чорного фільму" (нуар). У його стрічках знімались Марлон Брандо, Шон Коннері, Грегорі Пек, Бриджитт Бардо, Кірк Даглас, Роберт Мітчум. У 1947 році в числі десяти видних діячів Голівуду Дмитрик відмовився свідчити Комісії по розслідуванню антиамериканської діяльності (комісія Маккарті), за що провів шість місяців у тюрмі і був позбавлений права займатись професійною діяльністю.
9 вересня - 27 серпня 1950, Чезаре Павезе, італійський письменник (Прекрасне літо, Місяць і вогнища).
17 вересня - 11 червня 1973, Джон Крізі, американський письменник, автор більше 600-т детективних романів під 28-а псевдонімами.
30 вересня - 24 жовтня 1974, Давид Федорович Ойстрах, російський скрипаль, педагог.
3 жовтня - 18 серпня 1994, Вазген I (Левон-Карапет Абрамович Палчян), католікос всіх вірмен (1955-94 рр.).
9 жовтня - 4 листопада 1982, Жак Таті (Татіщев), французький кінорежисер, лауреат «Оскара» (Мій дядько [1958]; Парад).
16 жовтня - 14 квітня 1985, Енвер Ходжа, албанський політичний і державний діяч, голова Албанської компартії (з 1943 р., пізніше перейменованої в Албанську партію праці), глава уряду (1945-85 рр.).
13 грудня - 30 червня 1989, Ростислав Янович Плятт, російський театральний і кіноактор (Сімнадцять миттєвостей весни).
17 грудня - 8 вересня 1980, Віллард Френк Ліббі, американський хімік, автор вуглецевого методу датування археологічних і антропологічних знахідок (1947), лауреат Нобелівської премії (1960).
17 грудня - 15 квітня 2002, Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех), український славіст, літературознавець, історик літератури; академік НАН України (1991 р.).
Померли 1908 року
6 січня - Джордж Діксон, американський боксер; перший чорношкірий чемпіон світу в професійному боксі. 108 років тому, в 38 років (нар. 29 липня 1870 р.).
23 лютого - Фрідріх фон Есмарх, німецький військовий хірург, котрий першим став застосовувати бандажні пов'язки на полі бою як обов'язковий елемент першої медичної допомоги. 108 років тому, в 85 років (нар. 9 січня 1823 р.).
11 березня - Йозеф Главка, чеський архітектор (резиденція митрополита Буковини у Чернівцях, 1864-82 рр.). 108 років тому, в 77 років (нар. 15 лютого 1831 р.).
21 березня - Володимир Боніфатійович Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф. 108 років тому, в 74 роки (нар. 30 січня 1834 р.).
10 червня - Луїс Ламур, американський письменник, найзнаменитіший автор вестернів - випустив 101 книгу, кожна з яких стала бестселером. 108 років тому, в 0 років (нар. 22 березня 1908 р.).
21 червня - Микола Андрійович Римський-Корсаков, російський композитор, диригент, автор 15 опер ("Садко", "Іспанське капріччо", "Шехерезада"). 108 років тому, в 64 роки (нар. 18 березня 1844 р.).
25 серпня - Антуан Анрі Беккерель, французький фізик, відкривач явища радіоактивності, лауреат Нобелівської премії (1903; разом з П'єром і Марією Кюрі). 108 років тому, в 56 років (нар. 15 грудня 1852 р.).
3 листопада - Буч Кессіді, легендарний невловимий бандит, що орудував на Дикому Заході. 108 років тому, в 42 роки (нар. 13 квітня 1866 р.).
4 листопада - Томас Пальма Естрада, перший президент Куби (1902-06 рр.). 108 років тому, в 73 роки (нар. 9 липня 1835 р.).
Комп'ютер ENIAC
Фотоархів
Комп'ютер ENIAC

Головні події 1908 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх