цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Хроніка подій 1908 року
28 грудня 1908 року на півдні Італії стався найбільший із документально зареєстрованих в Європі землетрусів. Лише в сицилійському місті Мессіна загинуло близько 80 тисяч чоловік, а загальна кількість жертв землетрусу, цунамі і проливних дощів оцінюється в 160-250 тисяч осіб.

Головні події 1908 року

Всі події 1908 року

24 січня - В Англії опубліковано першу частину книги Баден-Пауелла для хлопців-розвідників (скаутів). Твір широко відомого в країні героя Англо-бурської війни швидко став популярним і викликав ентузіазм багатьох підлітків, і до квітня, коли вийшли решта книг Баден-Пауелла, що попуярно розповідали про способи розбиття наметових містечок, орієнтації на місцевості, ведення розвідки, порятунку життя в екстремальних умовах і все це на патріотично-джентельменському виховному тлі, по всій Британії вже з'явилися сотні загонів бойскаутів. Вони були об'єднані в єдину органцізацію у вересні 1909 року, а в 1910 році Баден-Пауел створив окремий загальнонаціональний підрозділ дівчат-скаутів.
1 лютого - В ході повстання проти диктаторського режиму Хосе Франко у Ліссабоні революціонери здійснили замах і вбили короля Португалії Карлоса I і його сина Луї-Філіпа, котрі проїжджали містом на кареті. Спадкоємцем трону став другий син Карлоса Мануель, однак у жовтні революційні події змусили Мануеля II і його сім'ю виїхати до Англії. Цього ж року письменник Тейфіло Брага був обраний першим президентом нової демократичної республіки Португалія.
12 лютого - У Нью-Йорку на Таймс-сквер почалися знамениті перегони Нью-Йорк - Париж, траса яких пролягла через Аляску та Сибір, а потім - через усю Європу. Шість авто спочатку доїхали до Сан-Франциско, потім морем переправились до Японії, а звідти - до Росії. Закінчились змагання через 170 днів перемогою Георга Шустера, котрий 26 липня першим фінішував біля Тріумфальної арки у Парижі.
8 березня - За закликом нью-йоркської соціал-демократичної жіночої організації відбувся мітинг з гаслами про рівноправність жінок. У цей день більше 15 000 жінок пройшлися маршем через усе місто, вимагаючи скорочення робочого дня і рівних умов оплати з чоловіками. Крім того, висувалася вимога надання жінкам виборчого права.
27 квітня - У Лондоні почались перші змагання IV Олімпійських ігор. У змаганнях з 22 видів спорту взяло участь 2008 спортсменів, більше, ніж в усіх попередніх Олімпіадах разом взятих, з 22 країн.
9 червня - В Ревелі (сьогодні - Таллін) відбулася перша в історії стосунків між Росією та Великою Британією зустріч короля Едуарда VII і царя Миколи II.
30 червня - О 7-15 за місцевим часом поблизу ріки Мала Тунгуска у Східному Сибіру (Росія) прогримів потужний вибух, яким було повалено 80 мільйонів дерев у радіусі до 70 км, звук був чутний за півтори тисячі кілометрів, а на відстані до тисячі кілометрів відчувався струс землі. Це явище отримало назву«Тунгуський метеорит», хоча на сьогодні немає жодної загальноприйнятої теорії, яка б пояснювала вибух, що відбувся над сибірською тайгою.
10 липня - Нідерландський фізик Хейке Камерлінг-Оннес розробив метод напівпромислового отримання рідкого гелію.
12 липня - У Празі почався перший Всеслов'янський з'їзд, в якому брало участь 250 делегатів із Росії, Польщі, Чехії, Галичини, Болгарії, Сербії, Славонії та Хорватії. Робота з'їзду проходила під сильним впливом російських неославістів, які виступали за необхідність слов'янського єднання з метою "досягнення рівноправності і вільного розвитку всіх народів".
13 липня - Під егідою Міжнародного олімпійського комітету у Лондоні відбулась церемонія відкриття IV Літніх Олімпійських ігор; ця церемонія стала першою, на якій відбувся парад країн-учасниць. В Іграх взяли усасть 2008 спортсменів з 22-х країн, серед яких дебют здійснили Фінляндія та Османська імперія. Було розіграно 110 комплектів у 24-х видах спорту.
23 липня - В ході Молодотурецької революції, що мала на меті повалення деспотичного режиму султана Абдула-Гаміда II, армійські загони на чолі з членами підпільної організації «Єднання і прогрес» зайняли Салоніки і проголосили відновлення конституції 1876 року. Цей заклик знайшов підтримку в більшій частині османської армії, що змусило султана Абдул-Хаміда ІІ прийняти умови повсталих і скликати парламент, в якому молодотурки отримали більшість.
26 липня - У Парижі фінішували перші кругосвітні автоперегони, котрі стартували у Нью-Йорку 12 лютого цього ж року. Першим до фінішу прийшов німець Кьоппен на автомобілі «Протос» компанії Siemens-Schuckertwerke Gmb, проте перемогу було присуджено американцю Джорджу Шустеру, оскільки після поламки автомобіль Кьоппена був доставлений до Сіетла залізницею, щоб він міг відплисти в Росію разом із конкурентами. Історія цих змагань стала основою сценарію популярної кінокомедії «Великі перегони» 1965 року.
26 липня - Міністр юстиції США Чарльз Бонапарт віддав розпорядження про створення спеціальної групи під назвою Бюро розслідувань для розслідування випадків порушення федеральних законів. Першим керівником Бюро, котре в 1935 році було трансформоване в Федеральне Бюро Рослідувань (ФБР), став Стенлі Фінч.
17 серпня - У Франції на екрани вийшов перший анімаційний фільм «Фантасмагорія» (Fantasmagorie) французького художника-карикатуриста Еміля Коля.
16 вересня - У штаті Нью-Джерсі Вільям Дюран заснував компанію "General Motors", майбутнього виробника автомобілів Cadillac, Buick, Oldsmobile, Pontiac, Chevrolet.
17 вересня - На льотному полі форту Маєр (штат Вайомінг) під час тестування біплану, зконструйованого братами Райт на замовлення американської армії, пропелер літака, котрим керував Орвілл Райт, перестав працювати і біплан з висоти 50 метрів зпікирував у землю. Сам пілот отримав тяжкі поранення, а його пасажир - лейтенант Томас Селфрідж - загинув і став першою жертвою в історії авіації.
22 вересня - Скориставшись черговим ослаблення Османської імперії, яка втратила Боснію і Герцоговину у конфлікті із Австро-Угорщинию, у Великому Тирново князь Болгарії Фердинанд Кобург проголосив створення незалежного Болгарського царства. Об'єднавшись із Сербією, Грецією, Румунією і Чорногорією, через чотири роки Болгарія розпочала війну з Портою і приєднала Фракію, більшу частину Македонії, отримавши вихід до Егейського моря.
26 вересня - Бойовиками Польської соціалістичної партії під керівництвом майбутнього глави держави Юзефа Пілсудського здійснено пограбування поїзда, який перевозив гроші з Варшави до Петербурга. Група нападників складалась з 20 чоловік, серед яких було три майбутніх прем'єр-міністра Польщі, за що цей розбійний напад відомий як «Акція чотирьох прем'єрів».
1 жовтня - В Детройті (США) Генрі Форд продемонстрував нову модель свого автомобіля - двомісний "Форд Модель Т", котрий завдяки своїй дешевизні та економічності став однією з найпопулярніших моделей першої третини 20-го століття. Початкова ціна в 850 доларів була згодом знижена до 825-и завдяки застосуванню конвеєрного способу збирання автомобілів, а в 1924 році "Жерстянка", як в народі називали "Модель Т", продавалась вже за 300 доларів. З часом в "Моделі Т" з'явився електричний стартер і електричні фари. До 1927 року, коли "Модель Т" зняли з виробництва, їх було виготовлно 15 мільйонів екземплярів.
5 жовтня - Після молодотурецької революції Австрія оголосила про анексію Боснії і Герцеговини, котра була окупована австро-угорськими військами за рішенням Берлінського конгресу (липень 1878 р.). Османська імперія згодом визнала анексію в обмін на грошову компенсацію.
26 грудня - Перемігши нокаутом канадця Томмі Бернса в 14 раунді бою, який відбувся в астралійському місті Сідней, Джек Джонсон став першим афроамериканцем, що здобув титул чемпіона світу з боксу у надважкій категорії. Він зумів утримати титул до 1915 року, коли програв чемпіонський бій американцю Джессу Уілларду.
28 грудня - На півдні Італії стався найбільший із документально зареєстрованих в Європі землетрусів. Лише в сицилійському місті Мессіна загинуло близько 80 тисяч чоловік, а загальна кількість жертв землетрусу, цунамі і проливних дощів оцінюється в 160-250 тисяч осіб.
Народилися 1908 року
9 січня - 14 квітня 1986, Сімона де Бовуар, французька письменниця, філософ, ідеолог феміністського руху.
15 січня - 10 вересня 2003, Едвард Теллер, американський фізик-ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952).
22 січня - 1 квітня 1968, Лев Давидович Ландау, російський фізик, лауреат Нобелівської премії (1908).
14 лютого - 22 січня 1996, Петро Юхимович Шелест, український державний діяч, перший секретар ЦК Компартії України (1963-72 рр.).
5 березня - 2 червня 1990, Рекс (Реджинальд Кері) Гаррісон, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Моя прекрасна леді" [1964], "Клеопатра", "Доктор Дулітл").
7 березня - 26 вересня 1973, Анна Маньяні, італійська актриса ("Міраж", "Рожеве татуювання", "Рим - відкрите місто", "Мама Рома").
17 березня - 12 липня 1981, Борис Миколайович Полєвой (Кампов), російський письменник ("Повість про справжню людину", "Золото").
22 березня - 10 червня 1908, Луїс Ламур, американський письменник, найзнаменитіший автор вестернів - випустив 101 книгу, кожна з яких стала бестселером.
23 березня - 1 червня 1984, Архип Михайлович Люлька, український конструктор авіаційних двигунів, академік АН СРСР.
25 березня - 16 квітня 1991, Дейвід Лін, англійський кінорежисер ("Міст через ріку Квай", "Лоуренс Аравійський", "Доктор Живаго").
5 квітня - 6 жовтня 1989, Бетт (Рут Елізабет) Девіс, американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Небезпечний" [1935], "Ізабель" [1938]; "Все про Різдво").
5 квітня - 16 липня 1989, Герберт фон Караян, австрійський диригент, керівник Віденського і Західноберлінського філармонічних оркестрів, диригент Віденської опери, організатор Зальцбурзьких музичних фестивалів.
21 квітня - 19 грудня 1954, Віктор Семенович Абакумов, міністр держбезпеки СРСР (1946-51); під час Другої Світової війни керував контрозвідкою СМЕРШ; розстріляний за звинуваченням у шпигунстві та зраді.
28 квітня - 9 жовтня 1974, Оскар Шиндлер, німецький промисловець; врятував майже 1200 євреїв під час Голокосту.
20 травня - 2 липня 1997, Джеймс (Мейтленд) Стюарт, американський кіноактор, лауреат премії «Оскар» ("Філадельфійська історія" [1940]; "Таке прекрасне життя", "Анатомія убивства", "Містер Сміт їде у Вашингтон") і "Почесного Оскара" [1985] за 50 років успішної кінокар'єри; за думкою англійського журналу "Empire" Стюарт є десятим у списку 100 кращих кіноакторів за всю історію кіно.
23 травня - 30 січня 1991, Джон Бардін, американський фізик, винахідник напівпровідникового транзистора, єдина людина, що двічі ставала Нобелівським лауреатом з фізики (1956, 1972 рр.).
28 травня - 12 серпня 1964, Ян Ланкастер Флемінг, англійський розвідник, письменник, автор 14 романів про Джеймса Бонда ("Кафе "Рояль", "Діаманти вічні", "На таємній службі ЇЇ Величності").
12 червня - 6 липня 1975, Отто Скорцені, німецький диверсант, оберштурмбанфюрер СС.
26 червня - 11 вересня 1973, Сальвадор Альєнде, президент Чилі (1970-73 рр.); убитий під час путчу генерала Піночета.
1 липня - 24 квітня 2004, Есте Лаудер (Жозефін Естер Ментцер), засновниця косметичної імперії.
23 серпня - 16 березня 1970, Артюр Адамов, францзький письменник-авангардист (Весна 71-го року, Вторгнення).
31 серпня - 18 травня 1981, Вільям Сароян, американський письменник (Час вашого життя, Некрологи, Людська комедія).
2 вересня - 10 січня 1989, Валентин Петрович Глушко, український вчений в ракетно-космічній галузі, академік АН УРСР та АН СРСР.
4 вересня - 1 липня 1999, Едвард Дмитрик, американський кінорежисер українського походження (Молоді леви, Міраж, Шалако, Вбий мене, коханий, Перехресний вогонь), батько жанру "чорного фільму" (нуар). У його стрічках знімались Марлон Брандо, Шон Коннері, Грегорі Пек, Бриджитт Бардо, Кірк Даглас, Роберт Мітчум. У 1947 році в числі десяти видних діячів Голівуду Дмитрик відмовився свідчити Комісії по розслідуванню антиамериканської діяльності (комісія Маккарті), за що провів шість місяців у тюрмі і був позбавлений права займатись професійною діяльністю.
9 вересня - 27 серпня 1950, Чезаре Павезе, італійський письменник (Прекрасне літо, Місяць і вогнища).
17 вересня - 11 червня 1973, Джон Крізі, американський письменник, автор більше 600-т детективних романів під 28-а псевдонімами.
30 вересня - 24 жовтня 1974, Давид Федорович Ойстрах, російський скрипаль, педагог.
3 жовтня - 18 серпня 1994, Вазген I (Левон-Карапет Абрамович Палчян), католікос всіх вірмен (1955-94 рр.).
9 жовтня - 4 листопада 1982, Жак Таті (Татіщев), французький кінорежисер, лауреат «Оскара» (Мій дядько [1958]; Парад).
16 жовтня - 14 квітня 1985, Енвер Ходжа, албанський політичний і державний діяч, голова Албанської компартії (з 1943 р., пізніше перейменованої в Албанську партію праці), глава уряду (1945-85 рр.).
13 грудня - 30 червня 1989, Ростислав Янович Плятт, російський театральний і кіноактор (Сімнадцять миттєвостей весни).
17 грудня - 8 вересня 1980, Віллард Френк Ліббі, американський хімік, автор вуглецевого методу датування археологічних і антропологічних знахідок (1947), лауреат Нобелівської премії (1960).
17 грудня - 15 квітня 2002, Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех), український славіст, літературознавець, історик літератури; академік НАН України (1991 р.).
Померли 1908 року
6 січня - Джордж Діксон, американський боксер; перший чорношкірий чемпіон світу в професійному боксі. 109 років тому, в 38 років (нар. 29 липня 1870 р.).
23 лютого - Фрідріх фон Есмарх, німецький військовий хірург, котрий першим став застосовувати бандажні пов'язки на полі бою як обов'язковий елемент першої медичної допомоги. 109 років тому, в 85 років (нар. 9 січня 1823 р.).
11 березня - Йозеф Главка, чеський архітектор (резиденція митрополита Буковини у Чернівцях, 1864-82 рр.). 109 років тому, в 77 років (нар. 15 лютого 1831 р.).
21 березня - Володимир Боніфатійович Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф. 109 років тому, в 74 роки (нар. 30 січня 1834 р.).
10 червня - Луїс Ламур, американський письменник, найзнаменитіший автор вестернів - випустив 101 книгу, кожна з яких стала бестселером. 109 років тому, в 0 років (нар. 22 березня 1908 р.).
21 червня - Микола Андрійович Римський-Корсаков, російський композитор, диригент, автор 15 опер ("Садко", "Іспанське капріччо", "Шехерезада"). 109 років тому, в 64 роки (нар. 18 березня 1844 р.).
25 серпня - Антуан Анрі Беккерель, французький фізик, відкривач явища радіоактивності, лауреат Нобелівської премії (1903; разом з П'єром і Марією Кюрі). 109 років тому, в 56 років (нар. 15 грудня 1852 р.).
3 листопада - Буч Кессіді, легендарний невловимий бандит, що орудував на Дикому Заході. 109 років тому, в 42 роки (нар. 13 квітня 1866 р.).
4 листопада - Томас Пальма Естрада, перший президент Куби (1902-06 рр.). 109 років тому, в 73 роки (нар. 9 липня 1835 р.).

Головні події 1908 року

© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх