цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1961 року
31 жовтня 1961 року згідно із одноголосно прийнятим XXII з'їздом КПРС рішенням тіло Йосифа Сталіна було винесено із мавзолею на Красній Площі у Москві і перезаховане біля Кремлівської стіни, а надпис на фронтоні мавзолею був закритий білим полотнищем з надписом «ЛЕНІН» до виготовлення відповідних мармурових букв.

Головні події 1961 року


Всі події 1961 року

1 січня - В СРСР проведено грошову реформу по зміні цін в 10 разів та обміну грошових знаків зразка 1947 року у відношенні 10 до 1.
3 січня - Як результат загостреня стосунків із прокомуністичним режимом Фіделя Кастро і безпосередньо після його вимоги скоротити американський дипкорпус на Кубі, котрий на думку Кастро виконував шпигунські функції, США закрили американське посольство в Гавані і розірвали дипломатичні стосунки з Кубою.
20 січня - 44-річний демократ Джон Фіцджеральд Кеннеді, обраний 8 листопада 1960 року, став 35-м президентом США, наймолодшим серед своїх попередників і першим католиком на цьому посту. Кеннеді, передвиборне гасло якого було "Голосуйте за нас і ми розворушимо цю країну", з мінімальною перевагою переміг свого конкурента - колишнього віце-президента республіканця Річарда Ніксона.
31 січня - З космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида) запущено космічний корабель «Меркурій-Редстоун 2» з шимпанзе на ім'я Хем на борту. Суборбітальний політ тривав 16 з половиною хвилин і було досягнуто висоти 254 кілометри. «Меркурій» з Хемом на борту успішно приводнився в Атлантичному океані. Після польоту Хем прожив ще 17 років і помер 19 січня 1983 року в зоопарку Північної Кароліни.
12 лютого - З космодрому Байконур запущено автоматичну міжпланетну станцію «Венера-1». Через сім діб зв'язок з нею був втрачений. За розрахунками 19 травня «Венера-1» пройшла на відстані 100 000 км від планети Венера і перейшла на геліоцентричну орбіту. Це був перший космічний апарат, що пролетів настільки близько від планети Венера.
13 березня - У Києві дамба, яка перекривала Бабин Яр, не витримала навантаження і 14-метрова хвиля пульпи зі швидкістю 5 м/с хлинула на Куренівку, зносячи будівлі, людей, транспорт, трупи і залишки трун з довколишніх кладовищ. На площі близько 30 гектарів було знищено все живе. Тіла загиблих витягували впродовж місяця. За офіційними даними, Куренівська трагедія обірвала життя 147 людей, за неофіційними - 1,5-2 тисяч.
21 березня - На сцені ліверпульського клубу The Cavern Club пройшов перший виступ The Beatles, тоді ще квінтету, - вони виступили "на розігріві" у групи The Bluegenes.
12 квітня - Космічний корабель "Восток-1", пілотований 27-літнім Юрієм Гагаріним, стартував о 9-07 за московським часом з космодрому Байконур (Казахстан), зробив за 108 хвилин один виток навколо Землі і о 10-55 приземлився поблизу поволзького міста Енгельс (Росія). Це був перший вдалий політ в космос, коли космонавт живим повернувся на Землю.
15 квітня - Три літака, котрі вилетіли з території США і були пілотовані кубинськими емігрантами, провели бомбардування військових баз на Кубі.
17 квітня - Близько півтори тисячі кубинських емігрантів, противників режиму Фіделя Кастро, котрі пройшли вишкіл у військових таборах ЦРУ, здійснили невдалу спробу висадитись на Кубі в бухті Свиней (район Плайя-Хірон). Через три дні десант було розгромлено, а 1113 захоплених в полон згодом обміняно на продовольство та медикаменти на суму 53 мільйона доларів.
17 квітня - Цей день був щасливим для володаря трьох "Оскарів" Біллі Уайдлера - він отримав ще дві вищі нагороди Американської кіноакадемії як сценарист і режисер стрічки "Квартира". Сам фільм також визнано кращим за 1960 рік, а Берта Ланкастера, виконавця головної чоловічої ролі у фідьмі "Берестовий міст", нагороджено у номінації "Кращий актор". Кращою ж актрисою визнано Елізабет Тейлор за її роботу у фільмі "Баттерфілд, 8". Чотири «Оскара» отримав "Спартак", включаючи нагороду для Пітера Устінова як кращого в епізодичній ролі; кращою актрисою другого плану визнано Ширлі Джонс ("Берестовий міст").
18 квітня - На міжнародній конференції у Відні за участю 81 держави прийнято "Віденську конвенцію про дипломатичні відносини", один з основних нормативно-правових актів в області дипломатичного права. Підписана представниками 40 країн, вона набула чинності 24 квітня 1964 року.
19 квітня - На Плая-Хірон (Куба) розгромлено півторатисячний десант колишніх кубинських емігрантів, котрі з санкції американського ЦРУ намагались повалити комуністичний режим Фіделя Кастро.
22 квітня - У Алжирі зазнав невдачі путч французьких генералів проти уряду президента Шарля де Голля, котрий оголосив про свій намір визнати незалежність Алжиру.
27 квітня - Велика Британія визнала незалежність С'єрра-Леоне.
5 травня - Відбувся перший суборбітальний п'ятнадцятихвилинний політ американського космонавта - Алан Шепард на космічному кораблі "Меркурій" досяг висоти 186,5 кілометрів і зробив посадку у водах Атлантичного ракетного полігону США за 486 кілометрів від точки старту.
8 травня - В Англії засуджено до 42-х років тюрми 38-літнього дипломата Джорджа Блейка, звинуваченого у шпигунській діяльності на користь Радянського Союзу.
10 травня - Перший радянський чемпіон світу з шахів Михайло Ботвинник в матч-реванші переміг рижанина Михайла Таля і втретє чемпіона світу з шахів. В 1963 році він програв Тиграну Петросяну.
16 травня - В результаті військового перевороту до влади у Південній Кореї прийшов генерал Пак Чон Хі. В 1963 році він став цивільним президентом і займав цей пост до своєї загибелі у 1979 році.
19 травня - В результаті помилки радянський міжпланетний космічний апарат «Венера-1», відправлений з Землі 12 лютого 1961 року, пройшов повз Венеру на відстані 100 тисяч кілометрів і вийшов на сонячну орбіту.
20 травня - Постановою ради міністрів УРСР встановлено Республіканські премії ім. Т.Г. Шевченка за видатні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва і кінематографії. Перше нагородження відбулось наступного року. У 1969 році премія стала державною, а в 1997-у - отримала статус національної. Сьогодні щорічно присуджується до 5 Національних премій у галузі: літератури; літературознавства і мистецтвознавства; публіцистики і журналістики; кінематографії; музичного, театрального, концертно-виконавського, народного і декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва.
28 травня - У лондонській газеті «Обсервер» обубліковано статтю англійського юриста Пітера Бененсона «Заклик до амністії», в котрій він закликав звільнити із ув'язнення людей, що перебувають там за мирне вираження своїх поглядів. Стаття викликала великий резонанс по всьому світу і стала фактичним початком утворення правозахисної організації «Міжнародна амністія», котра юридично сформувалась в кінці цього ж року. Свою діяльність вона базує на Декларації прав людини, затвердженій на Генеральній асамблеї ООН в 1954 році. У 1977 році «Міжнародна амністія» одержала Нобелівську премію миру.
31 травня - Проголошено незалежність Південно-Африканської Республіки від Великої Британії. Вихід ПАР із Британської співдружності було зумовлене неприйняттям іншими членами Співдружності політики апартеїду.
1 червня - Сингл Елвіса Преслі «Surrender» вийшов на першу сходинку британського хіт-параду.
11 червня - Композиція Роя Орбісона під назвою "Running Scared" зайняла першу сходинку в хітпараді "Billboard". Це був його перший з 23 хітів ("Oh Pretty Woman", "Crying", "Dream Baby", "Mean Woman Blues" та ін.), котрі в різні роки входили в десятку кращих. В 1987 році Роя Орбісона було обрано до Залу слави рок-н-ролу, а через рік, в грудні 1988 року у віці 52-х років він помер від сердечного приступу.
19 червня - Кувейт проголосив незалежність від Британії. Через шість днів Ірак пред'явив свої претензії на цю територію, але отривам різку відмову від Великобританії та Ліги арабських держав. Свої спроби приєднати Кувейт Ірак повторював у 1938 році, після знаходження в Кувейті великих покладів нафти, і в 1990 році, після економічної кризи внаслідок восьмирічної безуспішної війни з Іраном.
23 червня - Після його ратифікації всіма дванадцятьма учасниками - Австралією, Аргентиною, Бельгією, Великою Британією, Новою Зеландією, Норвегією, ПАР, СРСР, США Францією, Чилі та Японією - набув чинності підписаний в 1959 році Договір про мирне наукове використання Антарктики. В наш час до числа учасників договору входять 47 держав, 28 з яких (в тому числі й Україна) мають статус консультативних сторін, а інші 19 - статус спостерігача. Договором заборонено створення в районі на південь від 60-ї паралелі південної широти військових споруд, проведення військових маневрів, випробувань будь-яких видів зброї, у тому числі ядерної, розміщення радіоактивних відходів.
2 липня - Після тривалої і глибокої депресії, викликаної відсутністю творчого натхнення, пострілом з рушниці скінчив життя самогубствомлауреат Нобелівської премії з літератури 61-річний американський письменник Ернест Хемінгуей.
9 липня - На всенародному референдумі у Туреччині схвалено нову конституцію країни, яка відображала зміни, що відбулися в житті Туреччини з 1924 року. Основні відмінності торкалися посилення виконавчої влади, введення принципу поділу влади і створення Конституційного суду, що дозволило судовій владі стати самостійною гілкою.
9 липня - Хіт-парад Англії очолила пісня «The House of the Rising Sun» групи The Animals.
9 липня - У Вінніпезі (Канада) на площі Парламенту прем'єр-міністр Канади Джон Діфенбейкер відкрив пам'ятник Тарасові Шевченку, збудований на кошти українських канадців.
15 липня - У Лондоні адвокат Пітер Бенесон заснував неурядову правозахисну організацію «Міжнародна амністія», покликану до "проведення досліджень та дій, спрямованих на попередження та припинення грубих порушень прав людини, а також допомогу тим, чиї права вуже були порушені". За свою роботу «Amnesty International» удостоєна Нобелівської премії миру (1978), премії Улофа Пальме (1991), а також премії ООН в області прав людини.
19 липня - Авіакомпанія TWA започаткувала демонстрацію фільмів на борту літаків під час авіаперельотів.
23 липня - В Нікарагуа радикальними студентами засновано ліву партію Сандиністський фронт національного визволення, яка поставила за мету повалення влади диктаторської династії Анастасіо Сомоси, яка правила в країні з 1936 року.
1 серпня - Футболісти донецького «Шахтаря» виграли 1/32 фінала Кубка СРСР у хмельницького «Динамо» з рахунком 2-0, почавши рекордну для радянських клубів безпрограшну кубкову серію, що тривала три роки.
6 серпня - Другий політ людини в космос - 26-річний радянський космонавт Герман Титов став першою людиною, що була в космосі більше доби і наймолодший космонавт у світі.
12 серпня - В американських властей Західного Берліну попросив політичного притулку агент НКВС Богдан Сташинський, убивця лідерів ОУН Лева Ребета і Степана Бандери. Згодом за ці злочини Федеральним судом США Сташинський був засуджений до восьми років тюрми.
12 серпня - З космодрому Байконур ракетою-носієм «Восток» запущено космічний корабель «Восток-4», який пілотував перший українець, - Павло Попович. Одночасно з кораблем «Восток-4» в космосі перебував космічний корабель «Восток-3», який пілотував Андріян Ніколаєв. Завдяки високій точності у виведенні на орбіту обох кораблів параметри їхніх орбіт практично збігались, найближче кораблі підходили на 6,5 км так, що в польоті космонавти бачили кораблі один одного. Політ Поповича тривав до 15 серпня.
13 серпня - У Берліні почалось спорудження загорожі, що відділяла західну і східну частини міста. 15 серпня дротяні загорожі почали замінятись бетонною стіною висотою до 5 метрів, з колючим дротом і сторожовими вишками. До 9 листопада 1989 року Берлінська стіна, довжиною 155 кілометрів, слугувала державним кордоном Німецької Демократичної Республіки з Західним Берліном.
15 серпня - Через два дні після оточеня Західного Берліну загорожами з колючого дроту, власті Східної Німеччини почали будівництво бетонної стіни, висотою до 5 метрів, з колючим дротом і сторожовими вишками. Довжина стіни, будівництво і удосконаленя котрої тивало багато років, склала 45 кілометрів в самому місті і ще 120 кілометрів по периметру Західного Берліна, що відділіяв його від решти території НДР. В наступні роки близько 5 тисяч східних німців нелегально подолало стіну, кілька тисяч були заарештовані, а 125 убиті при спробі втечі.
21 серпня - Після дев'яти років ув'язненя англійськими властями звільнено Джомо Кеньятту, лідера кенійського руху за незалежність, першого президента країни, за час правління котрого (1963-78 рр.) Кенія стала однією з найблагополучніших країн Африки.
18 вересня - Під час поїздки в конголезьку провінцію Катанга для урегулювання проблем, що спричинили в країні громадянську війну, в Північній Родезії (сьогодні - Замбія) в авіакатастрофі загинув Генеральний секретар ООН 56-річний Даг Хаммершельд, другий Генеральний секретар в історії ООН.
27 вересня - Сьєрра-Леоне стала сотою державою - членом ООН.
17 жовтня - У Москві почався XXII з'їзд КПРС, названий офіційною пропагандою з'їздом "будівників комунізму". 4800 делегатів практично без обговорення прийняли нову, третю, програму партії, згідно з котрою в 1980 році в СРСР буде в основному збудовано комунізм. На з'їзді було продовжено критику сталінізму і Сталіна особисто, котрого звинувачували в "злочинах і масових репресіях проти чесних радянських людей", і прийнято рішення про виніс тіла колишнього вождя з Мавзолея.
17 жовтня - У Парижі, охопленому терористичними акціями арабів, поліція жорстоко розігнала 30-тисячну демонстрацію, що вимагала припинення війни Франції проти Алжиру і надання йому незалежності. Діючи за прямою вказівкою шефа поліції Парижу Моріса Папона, котрий санкціонував застосування будь-яких засобів для наведення в місті порядку, поліцейські діяли вкрай брутально і вбили більше 200 алжирців. У 1981 були виявлені документи про співробітництво Папона з нацистами під час окупації Франції в роки Другої Світової війни і його участь в депортації французьких євреїв, що змусило Папона подати у відставку з поста міністра. Після 17-річного розслідування в 1998 році Папон був засуджений до десяти років ув'язнення.
27 жовтня - Мавританія і Монголія стали членами ООН.
31 жовтня - Через п'ять років після виступу Микити Хрущова на XX з'їзді КПРС з критикою сталінізму і культу особи Йосифа Сталіна, було виконане одноголосно прийняте рішення чергового, XXII, з'їзду КПРС - тіло Йосифа Сталіна винесено із Мавзолею і перезаховане біля кремлівської стіни на Красній площі у Москві.
3 листопада - Після загибелі Генерального секретаря ООН Дага Хаммаршельда тимчасово виконуючим його обов'язки обрано представника Бірми У Тана. В майбутньому він був затверджений 3-м Генсеком ООН і два терміни перебував на цьому посту.
9 листопада - Місто Сталіно перейменоване у Донецьк.
2 грудня - Після двох років керівництва Кубою Фідель Кастро у телевізійному виступі заявив, що є "марксистом-леніністом і залишиться на позиціях наукового соціалізму до кінця своїх днів". У США, котрі здійснили ряд невдалих спроб повалити режим Кастро, цю заяву сприйняли скептично і розцінили її лише як тактичний хід для подальшого зближення з Радянським Союзом і отримання від нього ще більшої допомоги. Однак, Кастро залишається вірним своїй декларації ось уже протягом 50 років, навіть коли СРСР як держава вже перестав існувати.
3 грудня - В Музеї сучасного мистецтва в нью-Йорку картина Анрі Матісса "Човен", котра висіла догори ногами протягом 46 днів, була перевішена належним чином.
15 грудня - У Єрусалимі ізраїльський трибунал з військових злочинів засудив до смертної кари колишнього нацистського офіцера СС Адольфа Ейхмана, як головного виконавця плану Гітлера з "остаточного вирішення єврейського питання". Після закінчення Другої Світової війни Ейхман попав у полон до американців, але зумів утекти і з 1950 року переховувався в Аргентині. В 1957 році він був виявлений німецькими спецслужбами і у травні 1960 року викрадений агентами Мосад та вивезений до Ізраїлю. 11 квітня 1961 року він постав перед судом в Єрусалимі і за його рішенням був повішений 31 травня 1962 року.
Народилися 1961 року
13 січня - Джулія Луї-Дрейфус, американська актриса ("Ганна і її сестри", "День за днем").
13 січня - Грехем "Suggs" Макферсон, англійський рок-співак (Madness).
17 січня - Майя Чебурданідзе, грузинська шахістка, шоста чемпіонка світу серед жінок.
26 січня - Вейн Грецкі, канадський хокеїст ("Edmunton Oilers", "LA Kings", 2New York Rangers"), 2-разовий володар Кубка Канади (1984, 1988), 4-разовий — Кубка Стенлі; йому належать більшість рекордів НХЛ: найрезультативніший гравець НХЛ (більше 1000 шайб), 215 очок за сезон (1985-86 рр.), кращий гравець НХЛ (1980-87, 1989 рр.), найбільше закинуто шайб (110) і набрано очок (346) в матчах на кубок Стенлі (1979-93 рр.).
6 лютого - Костянтин Львович Ернст, російський телевфзійний дія, генеральний директор Першого каналу (Росія).
8 лютого - Вінс Нейл, американський рок-співак (Motley Crue: "Theatre of Pain").
10 лютого - Сергій Михайлович Пєнкін, російський естрадний співак.
16 лютого - Енді Тейлор, англійський рок-музикант (Duran Duran: "Planet Earth", "Hungry like the Wolf", "Is There Something I Should Know", "Union of the Snake").
26 лютого - Джон-Йон (Джон Ендрю Фостер), американський рок-музикант (Bronski Beat: "Age of Consent", "Hundreds & Thousands", "Truthdare Doubledare").
5 березня - Олена Олексіївна Яковлева, російська кіноактриса українського походження ("Каменська", "Петербурзькі таємниці", "Ретро вдвох", "Чорний квадрат", "Інтердівчинка", "Матір Іісуса", "Плюмбум").
21 березня - Лотар Маттеус, німецький футболіст, кращий футболіст Європи (1990).
22 березня - Олександр Євгенович Цекало, російський співак (кабаре-дует "Академія"), шоумен, продюсер українського походження.
27 березня - Микита Джигурда, російський актор, співак.
1 квітня - Сюзан Бойл, англійська співачка; відкриття Britain's Got Talent 2009 року.
3 квітня - Едді Мерфі, актор ("Життя суботнього вечора", "Поліцейський з Беверлі-Хілз", "Тупий професор", "Доктор Дуліттл").
26 квітня - Олександр Анатолійович Заваров, український футболіст ("Динамо" Київ, "Ювентус" Турін, Італія), тренер.
6 травня - Джордж (Тімоті) Клуні, американський актор ("Соляріс", "Швидка допомога", "Від заходу до світанку", "Тонка червона лінія", "Миротворець", "Три королі", "Бетмен і Робін").
13 травня - Денніс (Кейт) Родмен, американський баскетболіст ("Чикаго Буллз", "Детройт Пістонз"), п'ятиразовий чемпіон НБА, чемпіон Олімпійських ігор (1996), актор ("Подвійна команда", "Спецзагін").
14 травня - Тім Рот, англійський актор ("Чотири кімнати", "Кримінальне чтиво", "Скажені пси", "Роб Рой").
31 травня - Ліа Томпсон, американська актриса ("Право зберігати мовчання", "Назад у майбутнє", "Правильний хід").
9 червня - Майкл Фокс, американський актор ("Назад до майбутнього", "Секрет мого успіху", "Яскраві вогні великого міста", "Сімейні узи", "Любов чи гроші").
14 червня - Бой Джордж (Джордж О'Дауд), англійський рок-співак (Culture Club: "Do You Really Want to Hurt Me", "Karma Chameleon").
22 червня - Джиммі Сомервіль, англійський рок-музикант, співак (The Committee, Communards: You are My World, Don’t Leave Me This Way; Bronski Beat: Smalltown Boy, Why, It Ain't Necessarily So, I Feel Love).
25 червня - Тимур Нуруахітович Бекмамбетов, російський режисер ("Нічна варта", "Іронія долі. Продовження", "Особливо небезпечний"), продюсер, кліпмейкер.
26 червня - Грегорі Лемонд, американський велосипедист, триразовий перможець "Тур де Франс" (1986, 1989, 1990).
1 липня - 31 серпня 1997, Діана Спенсер, англійська принцеса.
1 липня - Карл (Фредерік Карлтон) Льюіс, американський легкоатлет, дев'ятиразовий Олімпійський чемпіон (потрійний стрибок [1996], потрійний стрибок і естафета 4х100 [1992], біг на 100 метрів, потрійний стрибок і естафета 4х100 [1988], спринт на 100 і 200 метрів, потрійний стрибок і естафета 4х100 [1984]).
2 липня - Самі Насері, французький актор ("Таксі", "Леон").
2 липня - Олександр Юхимович Роднянський, український кінорежисер («Місія Рауля Валленберга», «Прощавай, СРСР»), кіно- і телевізійний продюсер («Два місяця, три сонця», «Схід-Захід», «Водій для Віри»), телевізійний менеджер.
8 липня - Енді Флетчер, клавішник англійської рок-групи Depeche Mode (Enjoy the Silence, New Life, Shake the Disease).
13 липня - Хуліо Сезар Васкес, чемпіон світу в середній вазі за версією WBA; провів 59 боїв, з яких 39 виграв нокаутом і три програв.
15 липня - Лоліта Давидович, канадська актриса (Тепер і потім, Вердикт, Точка кипіння, Замкнуте коло).
15 липня - Форест Вітакер, американський актор (Кривавий спорт, Колір грошей, Феномен); четвертий афроамериканець, лауреат «Оскара» («Останній король Шотландії», 2006).
18 липня - Елізабет Макговерн, американська актриса (Якось в Америці, Звичайні люди, Вікно в спальні).
21 липня - Джим Мартін, музикант, гітарист групи Faith No More.
23 липня - Вуді Харрельсон, американський актор (Білий не може стрибати, Природжені вбивці, Шлях ковбоїв).
23 липня - Мартін Гор, англійський рок-музикант, композитор (DePeche Mode: Enjoy the Silence).
26 липня - Гері Чероне, американський рок-музикант, співак (Extreme, Van Halen).
26 липня - Кейко Мацуї, японська композиторка і піаністка (Deep Blue, The Road).
30 липня - Лоуренс Фішберн, американський актор ("Апокаліпсис сьогодні", "Кошмар на вулиці В'язів 3", "Отелло", "Погана компанія", "Червона спека", "Матриця", "Матриця: перезавантаження").
4 серпня - Барак Хусейн Обама, американський політик, 44-й президент США; лауреат Нобелівської премії миру (2009).
8 серпня - Ріккі Рокетт (Річард Рім), американський рок-музикант, ударник групи Poison.
8 серпня - Едж (Дейвід Еванс), гітарист ірландської групи U2 (I Will Follow, Fire, Gloria, New Year’s Day, Sunday Bloody Sunday, Pride).
27 серпня - Том(ас) Форд, американський дизайнер (Gucci, Tom Ford) та режисер («Самотній чоловік»).
2 вересня - Карлос Вальдеррама, колумбійський футболіст, кращий футболіст південної Америки (1987, 1993).
12 вересня - Мілен Фармер (Марі Гелен Готьє), французька співачка («Je T'aime Melancolie», «Fuck Them All», «California»), композитор, актриса ("Каліфорнія").
13 вересня - Дейвід Мастейн, американський рок-музикант, лідер групи Megadeth.
18 вересня - 19 червня 2013, Джеймс Гандольфіні, американський актор («Клан Сопрано», «Самітні серця», «Вся королівська рать»).
21 вересня - Ненсі Тревіс, американська актриса (Мова тіла, Три чоловіка і маленька жінка, Гарем, Майже бездоганно).
4 жовтня - Джон Секада, американський поп-співак кубинського походження.
15 жовтня - В'ячеслав Бутусов, російський поп-музикант (Наутилус Помпилиус).
16 жовтня - Євген Хавтан, російський поп-музикант, лідер групи "Браво".
29 жовтня - Олексій Сергійович Горбунов, український актор (Піраммміда, Статський радник, День народження Буржуя, Марш Турецького. Червона капела).
12 листопада - Надя Команечі, румунська гімнастка, 5-разова чемпіонка Олімпійських ігор (1976).
16 листопада - Сергій Юрійович Галанін, російський співак, музикант (Бригада С, СерьГа).
16 листопада - Френк Бруно, англійський боксер, чемпіон світу серед професіоналів-суперважковаговиків за версією WBA (1995).
19 листопада - Мег Райян (Маргарет Мері Емілі Енн Хайра), американська актриса (Зміст життя, Вам прийшла пошта, Коли чоловік любить жінку, Французький поцілунок, Топган, Приречений на любов, Місто ангелів), продюсер (Втрачені душі, Французький поцілунок).
24 грудня - Ільхам Гейдарович Алієв, 4-й президент Азербайджану.
30 грудня - Бен(джамін Сінклер) Джонсон, канадський спринтер, рекордсмен світу з бігу на 100 метрів (9.79 с - 1988); позбавлений золотих нагород і пожиттєво дискваліфікований на Олімпійських іграх в Сеулі (1988) за вживання допінгу.
Померли 1961 року
4 січня - Ервін Шредінгер, австрійський фізик-теоретик, один з основоположників квантової механіки; Нобелівський лауреат (1933, разом з Полем Діраком). 55 років тому, в 74 роки (нар. 12 серпня 1887 р.).
10 січня - Дешилл Геммет, американський письменник, автор детективів ("Мальтійський сокіл"). 55 років тому, в 67 років (нар. 27 травня 1894 р.).
17 січня - Патріс Лумумба, заїрський революціонер, перший прем'єр-мінстр Демократичної Республіки Конго (1960). 55 років тому, в 36 років (нар. 2 липня 1925 р.).
13 лютого - Василь Пилипович Герасименко, радянський воєначальник, перший і єдиний в історії міністр оборони УРСР (1944-45 рр.). 55 років тому, в 61 рік (нар. 24 квітня 1900 р.).
6 квітня - Жюль Борде, бельгійський імунолог і бактеріолог; лауреат Нобелівської премії (1919) за відкриття імунних властивостей антитіл сиворотки крові. 55 років тому, в 91 рік (нар. 13 червня 1870 р.).
13 травня - Гарі (Френк Джеймс) Купер, американський кіноактор, лауреат премії «Оскар» ("Сержант Йорк" [1941], "Саме в полудень" [1952], почесна нагорода [1961]). 55 років тому, в 60 років (нар. 7 травня 1901 р.).
26 травня - Рафаель Трухільо (Рафаель Леонідас Трухільо Моліна), генерал, президент-диктатор Домініканської Республіки (1930-61 рр.). 55 років тому, в 70 років (нар. 24 жовтня 1891 р.).
6 червня - Карл Густав Юнг, швейцарський психолог, філософ (Метаморфози і символ лібідо). 55 років тому, в 86 років (нар. 26 липня 1875 р.).
9 червня - Каміль Герен, французький лікар-ветеринар, бактеріолог; один із розробників вакцини проти туберкульозу (1921). 55 років тому, в 99 років (нар. 22 грудня 1862 р.).
10 червня - Катерина Василівна Білокур, майстер українського народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». 55 років тому, в 61 рік (нар. 7 грудня 1900 р.).
30 червня - Лі де Форест, американський винахідник, творець тріодної лампи і аудіона (лампового детектора і підсилювача), на котрих до винайдення в 1947 році транзистора базувались всі радіоелектронні системи. 55 років тому, в 88 років (нар. 26 серпня 1873 р.).
2 липня - Ернест (Міллер) Хемінгуей, американський письменник, лауреат Нобелівської премії (Старий і море [1954], Прощай, зброє, За ким подзвін). 55 років тому, в 62 роки (нар. 21 липня 1899 р.).
20 серпня - Персі Вільямс Бріджмен, американський фізик, філософ ("операціоналізм"); лауреат Нобелівської премії з фізики (1961). 55 років тому, в 79 років (нар. 21 квітня 1882 р.).
29 серпня - Григорій Михайлович Тютюнник, український письменник ("Зорані межі", "Вир"); брат Григора Тютюнника. 55 років тому, в 41 рік (нар. 6 травня 1920 р.).
18 вересня - Даг Яльмар Хаммершельд, шведський економіст, другий генеральний секретар ООН (1953-61 рр.); загинув у автокатастрофі; посмертно нагороджений Нобелівською премією миру (1961). 55 років тому, в 56 років (нар. 29 липня 1905 р.).


20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження

Головні події 1961 року

31 жовтня 1961 року згідно із одноголосно прийнятим XXII з'їздом КПРС рішенням тіло Йосифа Сталіна було винесено..
31 жовтня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх