цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1924 року
12 жовтня 1924 року ухвалою ЦВК УРСР з частини території Балтського і Одеського округів Одеської губернії і Тульчинського округу Подільської губернії утворено Молдавську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі УРСР. Столицею МАРСР стало місто Балта, а її кордонами на заході і південному заході була оголошена лінія річок Прут і Дунай, що дало можливість більшовикам вважати Бессарабію окупованою Румунією.

Головні події 1924 року


Всі події 1924 року

3 січня - Через два роки після відкриття британською експедицією Говарда Картера місця захоронення єгипетського фараона Тутанхамона поблизу міста Луксор, вдалось знайти головний скарб - кам'яний саркофаг віком близько 3 тисяч років, в котрому містилися три, вкладені одна в одну, труни, в найменшій з яких, зробленій з чистого золота, знаходилась мумія 18-літнього Тутанхамона.
16 січня - Іспанський льотчик Пабло Пескара протримався в повітрі на гелікоптері власної конструкції 8 хвилин 13 секунд, пролетівши більше кілометра.
21 січня - У селищі Горки під Москвою на 54-у році життя від крововиливу в мозок помер Володимир Ілліч Ленін (Ульянов), російський революціонер, теоретик марксизму, лідер більшовицької партії, один з організаторів і керівників Жовтневої революції 1917 року в Росії, перший керівник уряду Радянського Союзу.
22 січня - Після перемоги Лейбористської партії на парламентських виборах 6 грудня 1923 року її лідер Джеймс Рамсей Макдональд сформував перший в історії Великобританії лейбористський уряд меншості, котрий був підтриманий лібералами. Будучи прихильником "еволюційного соціалізму", Макдональд виступив проти лівого крила своєї партії і ввів до уряду головним чином представників правого крила Ліберальної партії.
25 січня - У французькому альпійському містечку Шамоні почались I зимові Олімпійські ігри, що проводилися як "Міжнародний спортивний тиждень з приводу VIII Олімпіади". Спортсмени змагались у 6-и видах спорту, а успіх заходу всупереч прогнозам був настільки великий, що Міжнародний Олімпійський Комітет (МОК) вирішив проводити з 1928 року Зимові Олімпіади регулярно щочотири роки.
27 січня - У Москві відбулись похорони вождя російської пролетарської революції Володимира Леніна. Поховати його було вирішено на Красній площі, серед братських могил героїв Жовтневої революції в спеціально спорудженому мавзолеї. Із-за стислих термінів перший мавзолей за проектом архітектора Щусєва був збудований з дерева і зведений за три дні - темно-сірий куб з верхівкою у вигляді ступінчатої піраміди. До 1 травня мавзолей був перебудований в монумент-трибуну, а в 1930 році набув свого нинішнього гранітного вигляду.
31 січня - У Шамоні (Франція) завершилися І зимові Олімпійські ігри, в яких брали участь 16 збірних. Завоювавши 17 медалей, у командному заліку перемогла збірна Норвегії.
8 лютого - У місті Карсон (штат Невада) відбулася перша у США страта у газовій камері - жертвою став Тонг Лі, член китайської банди, визнаний винним у вбивстві члена іншої банди. Отруйний газ був визнаний у Неваді в 1921 році більш гуманним засобом страти, ніж повішення, розстріл чи електричний струм.
3 березня - Турецька Національна асамблея скасувала Османську династію, позбавила халіфа Абдула Меджида II влади, ліквідувавши 1400-річний ісламський халіфат.
7 березня - З метою закріпити територіальні претензії на Бесарабію, яка 27 березня 1918 року увійшла до складу королівства Румунія, на території Балтського і Одеського округів Одеської губернії і Тульчинського округу Подільської губернії була створена Молдавська автономна область у складі УРСР зі столицею у місті Балта.
9 березня - Італія провела анексію незалежного міста Рієка, відмовившись від претензій на Прибережну Далмацію, яка входила до складу Югославії.
16 березня - У відповідності з Римським договором від 27 січня 1924 року Італія анексувала Вільне місто Фіуме - незалежне місто Рієка - і береговий коридор, що з'єднував місто з територією Італії.
1 квітня - За участь у мюнхенському "пивному путчі", який закінчився провалом, лідера нацистської партії Адольфа Гітлера засуджено до п'яти років увязнення. Він був поміщений у тюрму Ландсберг, де почав диктувати Рудольфу Гессу свою книгу "Майн кампф" (Моя боротьба) і удосконалювати ораторську майстерність. Через дев'ять місяців під тиском прихильників націонал-соціалістів Гітлер був достроково звільнений з ув'язнення.
6 квітня - Чотири біплани "Дуглас Уорлд Крузер" взяли старт з американського міста Сіетл, щоб вперше облетіти земну кулю. Два з них вернулись назад, а два інших врешті-решт досягнули мети, пролетівши за 363 години майже 42 тисячі кілометрів. Загальна тривалість польоту склала 175 днів.
20 квітня - Компанії Western Electric і Warner Brothers офіційно оголосили про запровадження нової технології під назвою "Vitaphone" - системи синхронізації звукозапису із кінозображенням, що демонструється з проектора. Однак технологія, що лежала в основі "Vitaphone", виявилась дорогою і неперспективною - значно важливіше було знайти спосіб інтегрувати звукоряд в саму кінострічку, що й було реалізовано в 1927 році при допомозі системи "Movietone" на основі технології звукозапису "Phonofilm" американського винахідника Лі де Фореста. В кінці 1950-х років в кінострічках стали використовувати стереозвук, в 1970-х його доповнили системою шупопониження Dolby, а на початку 1990-х з'явились кінофільми з цифровим звукозаписом.
1 травня - З конвеєра Харківського паровозобудівного заводу вийшла перша партія першого радянського трактора на гусеничному ходу «Комунар» серії «Фордзон-Путіловець». Прототипом машини стала німецька модель ВД-50 «Ханомаг».
4 травня - У Парижі почалися VIII Олімпійські ігри, останні, підготовкою до яких керував П'єр де Кубертен. Вперше на олімпіаді з'явився олімпійський девіз: «Citius, Altius, Fortius!» («Швидше, вище, сильніше!"). Кращим спортсменом Ігор, як і чотири роки тому, став фінський бігун Пааво Нурмі, який завоював 5 золотих медалей. У неофіційному командному заліку перемогла збірна США, яка завоювала 99 медалей (з них 45 золотих, по 27 срібних і бронзових).
10 травня - Директором ФБР призначено Едгара Гувера, котрий займав цей пост 48 років аж до своєї смерті у 1972 році.
17 травня - У Празі (Чехословаччина) засновано українське видавниче товариство «Сіяч».
2 червня - Президент Келвін Кулідж підписав законопроект, прийнятий Конгресом США про надання громадянства всім індіанцям, що проживали в адміністративних кордонах країни. Перед громадянською війною 1861-65 років громадянство, як правило, не надавалось індіанцям і метисам; після війни громадянство могли отримати представники "дружніх племен" (які проживали на території штатів, а не індіанських територій) і індіанки, що вийшли заміж за американців, в 1919 році - всі індіанці, що брали участь в Першій Світовій війні, і лише у 1924-у - громадянство було надане всім індіанцям, які народились і проживали на території США, що склало близько третини корінного населення США.
8 червня - З табору на висоті 8120 метрів 38-літній британський шкільний вчитель Джордж Меллорі та 28-річний студет Оксфорду Ендрю Ірвін почали сходження на вершину Евереста. Після цього дня від них не було ніякої звістки. Лише 1 травня 1999 року тіло Меллорі було знайдене на висоті 8180 метрів.
26 червня - Закінчилась восьмилітня окупація американцями Домініканської республіки.
5 липня - У Парижі президент Французької Республіки Гастон Думерг розпочав урочисту церемонію відкриття VIII Олімпійських ігор, які розпочались ще 27 травня. Вперше на Олімпіаді з'явився олімпійський девіз «Citius, Altius, Fortius!» («Швидше, вище, сильніше!"). У змаганнях взяли участь спортсмени з 44 країн , причому спортсмени Ірландії, Литви, Мексики, Польщі, Румунії, Уругваю, Філіппін та Еквадору брали участь в Іграх вперше. Кращим спортсменом VIII Олімпійських ігор був визнаний фінський бігун Пааво Нурмі, а в командній першості перемогла збірна США, яка завоювала 99 медалей (45 золотих і по 27 срібних та бронзових).
14 липня - У селищі Аян на узбережжі Охотського моря відбувся Всетунгуський з'їзд, на якому місцеві жителі Крайньої Півночі - тунгуси, якути й росіяни - проголосили самостійну Тунгуську республіку, яка не входить до складу Радянської Росії. У вересні зусиллями військ ГПУ і кораблів червоного флоту антирадянська Тунгуська республіка була ліквідована.
20 липня - В Парижі засновано Міжнародну шахову федерацію (ФІДЕ) — тепер цей день відзначається як Міжнародний день шахів.
25 липня - Уряд Греції прийняв рішення про депортацію з країни 50 тисяч вірменів.
23 вересня - У Ленінграді відбулась одна з найбільших повеней - вода в Неві піднялась на 380 сантиметри вище ординара.
12 жовтня - Ухвалою ЦВК УРСР з частини території Балтського і Одеського округів Одеської губернії і Тульчинського округу Подільської губернії утворено Молдавську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі УРСР зі столицею у місті Балта. Межею МАРСР на заході і південному заході була оголошена лінія річок Прут і Дунай. Таким чином до складу МАРСР формально входила і Бессарабія, оголошена окупованою Румунією.
29 жовтня - Місто Урга перейменоване в Улан-Батор і проголошене столицею Монгольської Народної Республіки.
26 листопада - Великий народний хурал (парламент) проголосив Монголію народною республікою і прийняв конституцію країни.
24 грудня - Комінтерн постановив ліквідувати Українську компартію, а її членів прийняти до Компартії України, створеної в квітні 1918 року в Україні російськими більшовиками.
30 грудня - Використовуючи потужний телескоп американський астроном Едвін Хаббл виявив на фотографіях деяких найближчих галактик зірки, з яких вони складаються, чим доказав, що що вони аналогічні нашій Галактиці (Чумацький Шлях).
Народилися 1924 року
9 січня - 21 липня 1990, Сергій Йосипович Параджанов, український кінорежисер вірменського походження ("Тіні забутих предків", "Українська рапсодія", "Цвіт граната", "Легеда про Сурамську фортецю").
21 січня - 20 квітня 1992, Бенні (Альфред Готорн) Хілл, англійський естрадний і кінокомік ("Шоу Бенні Хілла").
31 січня - 6 березня 1994, Тенгіз Абуладзе, грузинський кінорежисер ("Мольба", "Дерево бажання", "Спокута").
21 лютого - Роберт Мугабе, перший прем'єр-міністр (з 1980 р.) і президент (з 1987 р.) Зімбабве.
7 березня - 22 січня 1993, Кобо Абе (Абе Кіміфуса), японський письменник ("Жінка в пісках", "Чуже обличчя", "Людина-ящик").
15 березня - Юрій Васильович Бондарєв, російський письменник ("Батальони просять вогню", "Берег", "Вибір").
19 березня - 13 лютого 2002, Лев Олександрович Куліджанов, російський кінорежисер ("Дім, в якому я живу", "Коли дерева були великими", "Помирати не страшно").
3 квітня - 1 липня 2004, Марлон Брандо, американський актор, вісім разів номінований на «Оскар», двічі нагороджений "Оскаром" ("Над водоспадом" [1954], "Хрещений батько" [1972]; "Апокаліпсис сьогодні", "Останнє танго в Парижі", "Дон Жуан де Марко").
16 квітня - 14 червня 1994, Генрі Манчіні (Енріко Нікола Манчіні), американський композитор, лауреат чотирьох премій «Оскар» ("Місячна ріка" [1961], "Дні вина і троянд" [1962]; "Рожева Пантера", "Ромео і Джульєтта"), 20 нагород "Гремі".
28 квітня - 4 вересня 2014, Донатас Юозович Баніоніс, литовський театральний і кіноактор ("Ніхто не хотів помирати", "Мертвий сезон", "Соляріс").
1 травня - 29 листопада 2001, Віктор Петрович Астаф'єв, російський письменник ("Зорепад", "Останній поклон", "Пир після перемоги", "Життя прожити", "Прокляті і вбиті").
1 травня - 26 січня 1990, Давид Іванович Абашидзе, грузинський режисер («Піросмані», «Мелодії Верійського кварталу»).
9 травня - 12 червня 1997, Булат Шалвович Окуджава, російський поет, співак.
11 травня - Ентоні Х'юіш, англійський астроном; перший астроном, що став лауреатом Нобелівської премії з фізики (1974), відкрив пульсари, космічні джерела імпульсного випромінювання (1967).
21 травня - 11 березня 2013, Борис Львович Васильєв, російський письменник ("А зорі тут тихі...", "Завтра була війна").
22 травня - Шарль Азнавур (Шанур Варен Азнавурян), французький співак-шансоньє («She», «Isabelle», «Mes emmerdes»), композитор, актор («Американський щур», «Жерстяний барабан», «Едіт і Марсель»).
12 червня - Джордж (Герберт Вокер) Буш, 41-й президент США (1989-93 рр.).
19 червня - 24 червня 2003, Василь Володимирович Биков, білоруський письменник ("Дожити до світанку", "Вовча зграя", "Знак біди").
25 червня - 9 квітня 2011, Сідні Люмет, американський кінорежисер (Серпіко, Смертельна пастка, Сімейний бізнес, Глорія).
15 липня - 7 січня 2000, Махмуд Есамбаєв, чеченський танцівник.
20 липня - 29 вересня 2011, Тетяна Михайлівна Ліознова, російський кінорежисер (Сімнадцять миттєвостей війни, Три тополі на плющисі).
2 серпня - 1 грудня 1987, Джеймс Артур Болдуїн, американський письменник («Інша країна», «Записки сина Америки»).
12 серпня - 17 серпня 1988, Мохаммад Зія Уль-Хак, президент Пакистану (1977-88 рр.); прийшов до влади в результаті військового перевороту.
25 серпня - 3 лютого 2009, Павло Архипович Загребельний, український письменник («Європа 45», «Роксолана»), сценарист («Ярослав Мудрий», «Розгін»), журналіст («Літературна газета»); Герой України, лауреат Шевченківської премії.
28 вересня - 19 грудня 1996, (Вінченцо Доменіко) Марчелло Мастрояні, італійський актор (Солодке життя, 8 1/2, Білі ночі, Вчора, сьогодні, завтра, Розлучення по-італійськи).
30 вересня - 25 серпня 1984, Трумен Капоте (Стрекфас Персонс), американський письменник (Інші голоси - інші кімнати, Лугова арфа, Сніданок у Тіффані, З холодним серцем, Експеримент з множинністю засобів інформації).
1 жовтня - Джиммі (Джеймс Ерл) Картер, 39-й президент США (1977-81 рр.).
3 жовтня - 1 липня 1992, Франко Крістальді, італійський кінопродюсер (Закон є закон, Розлучення по-італійськи, Спокушена і залишена, Амаркорд, Христос зупинився в Еболі, І корабель пливе).
4 жовтня - 5 квітня 2008, Чарльтон Хестон, американський кіноактор, лауреат «Оскара» (Бен-Гур [1959]; В пащі безумства, Десять заповідей, Планета мавп, Антоній і Клеопатра, Правдива брехня).
3 грудня - 17 березня 2007, Джон Бекус, американський математик, автор мови програмування ФОРТРАН.
14 грудня - 2 червня 1988, Радж Капур, індійський актор і кінорежисер (Бродяга, Боббі).
Померли 1924 року
21 січня - Володимир Ілліч Ленін (Ульянов), російський політичний діяч, лідер російських більшовиків; в листопаді 1917 року очолив переворот в Росії, що привів до встановлення на 70 років жорсткого комуністичного режиму; керівник більшовицького уряду (1917-1924 рр.). 92 роки тому, в 54 роки (нар. 22 квітня 1870 р.).
3 лютого - Томас Вудро Вільсон, 28-й президент США (1913-21 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1919). 92 роки тому, в 68 років (нар. 28 грудня 1856 р.).
21 квітня - Елеонора Дузе, італійська актриса. 92 роки тому, в 66 років (нар. 3 жовтня 1858 р.).
3 травня - Микола Іванович Міхновський, український політичний та громадський діяч, правник, публіцист («Самостійна Україна»). 92 роки тому, в 51 рік (нар. 31 березня 1873 р.).
20 травня - Йосип Андрійович Тимченко, український механік-винахідник; винахідник кінопроектора. 92 роки тому, в 72 роки (нар. 26 листопада 1852 р.).
3 червня - Франц Кафка, австрійський письменник ("Америка", "Процес", "Камінь"). 92 роки тому, в 41 рік (нар. 3 липня 1883 р.).
12 червня - Жак де Морган, французький археолог; вів розкопки в Єгипті і Месопотамії, де знайшов «Кодекс Хаммурапі». 92 роки тому, в 67 років (нар. 3 червня 1857 р.).
3 серпня - Джозеф Конрад (Юзеф Теодор Конрад Коженьовський), англійський письменник польського походження, родом з України (Серце пітьми, Примха Олмеєра, Очами Заходу). 92 роки тому, в 67 років (нар. 3 грудня 1857 р.).
12 жовтня - Анатоль Франс (Жак Анатоль Франсуа Тібо), французький письменник ("Злочин Сільвестра Боннара", "Сучасна історія", "На білому камені", "Острів пінгвінів"), лауреат Нобелівської премії (1921). 92 роки тому, в 80 років (нар. 16 квітня 1844 р.).
20 листопада - Ебенезер Кобб Морлі, англійський футболіст і спортивний менеджер; організатор Футбольної асоціації. 92 роки тому, в 93 роки (нар. 16 серпня 1831 р.).
29 листопада - Джакомо Пуччіні, італійський композитор, представник веризму, автор 12 опер (Манон Леско, Богема, Тоска, Мадам Баттерфляй, Турандот). 92 роки тому, в 66 років (нар. 22 грудня 1858 р.).
Задушення вогнем
Фотоархів
Задушення вогнем

Головні події 1924 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх