цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1930 року
13 липня 1930 року матчем Мексика - Франція на стадіоні «Посітос» в Монтевідео відкрився перший Чемпіонат світу з футболу, який пройшов за участі тринадцяти команд з Америки і Європи. Переможцем турніру стала збірна Уругваю, яка у фіналі обіграла команду Аргентини.

Головні події 1930 року


Всі події 1930 року

5 січня - Вийшла постанова ЦК ВКП (б) "Про темпи колективізації та заходи допомоги держави колгоспному будівництву", за якою колективізацію в Україні планувалось завершити навесні 1932 року.
15 січня - У Ленінграді на перетині проспектів 25-го жовтня і Володарського (нині - Невський і Літєйний) встановлено перший в СРСР світлофор для регулювання вуличного руху.
28 січня - Іспанський прем'єр-міністр генерал Мігель Прімо де Рівера пішов у відставку. У вересні 1923 року зі згоди короля Альфонсо XIII він встановив у країні військову диктатуру для придушення каталонського сепаратистського руху. Однак, після економічної кризи 1929 року і краху його економічної програми Прімо де Рівера, що не мав достатньої підтримки народних мас, був змушений подати у відставку. Через рік Альфонсо XIII, що також втратив підтримку суспільства, формально не зрікаючись престолу, виїхав з країни.
28 січня - У Києві на вимогу ДПУ СРСР відбувся т. зв. "Надзвичайний собор Української автокефальної православної церкви", на якому його учасники були змушені ліквідувати Церкву як нібито контрреволюційну і антирадянську організацію.
18 лютого - Американський вчений Клод Томбо з обсерваторії Лоувелл (Флегстафф, штат Арізона) відкрив дев'яту, найвіддаленішу планету Сонячної системи, - Плутон. Її існування вперше було передбачене Персівалем Ловеллом, котрий в 1915 році теоретично обгрунтував відхилення руху Урана і Нептуна від власних орбіт дією гравітаційного поля невідомого планетарного тіла. Його пошуки завершились успіхом лише через 15 років, і після підтвердження результатів Томбо декількома іншими астрономами, 13 березня, в річницю народження Ловелла і Вільяма Гершеля, відкривача Урану, Томбо повідомив про своє відкриття широку громадськість.
29 лютого - Згідно з введеним в 1929 році революційним календарем, в СРСР наступний день був не 1 березня, а 30 лютого. Аналогічно відбулось і наступного року. З 1932 року революційний календар в СРСР був скасований.
12 березня - Індійський духовний і політичний лідер Мохандас Ганді разом з 78-ма своїми прихильниками почав т. зв. "Соляний похід" - 241-мильний марш протесту проти введеного британськими властями податку на сіль. Згідно з законом, Велика Британія встановлювала монополію на видобування і продаж солі, а також вводила на неї великий податок, що робило сіль практично недоступною для бідняків Індії. 6 квітня Ганді в присутності кількох десятків тисяч людей здійснив церемонію випарювання солі з морської води на березі Аравійського моря, чим продемонстрував спосіб легального "обходу" британського Закону про сіль. Це стало початком нової активізації кампанії громадянської непокори, яка невдовзі охопила всю країну. Аглійські власті, намагаючись придушити бунт, заарештували понад 60 тисяч людей. 6 травня був заарештований і сам Ганді.
28 березня - Турецькі міста Константинополь і Ангора перейменовано у Стамбул і Анкару.
30 березня - В Німеччині до влади прийшов уряд рейхканцлера Генріха Брюнінга, представника католицької партії "Центр", дії котрого фактично сприяли встановленню в країні фашистської диктатури.
2 квітня - Після смерті імператриці Зоудіту, яка правила з 1916 року, спадкоємець і регент Тафарі Маконнен став імператором Ефіопії під іменем Хайле Селассіє I.
8 квітня - У Києві відбулась прем'єра фільму Олександра Довженка «Земля». У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) в результаті опитування, проведеного Бельгійською синематикою серед 117 видатних критиків і кінознавців з 26 країн світу, фільм було названо у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів.
9 квітня - В Нью-Йорку вперше публічно продемонстровано роботу відеотелефона (відеофона). Між офісами компаній Bell Laboratories і AT&T встановлено зв'язок, що дозволяв співбесідникам не тільки чути, але й бачити одне одного.
19 квітня - У приміщенні Харківського театру винесено вироки членам так званої Спілки визволення України, вигаданої підпільної антирадянської організації, яка нібито існувала з 1926 року, виношувала плани контрреволюційного перевороту, отримуючи директиви від іноземних дипломатичних представництв та українських емігранських організацій. Ця «судова» акція стала першою репетицією масових репресій проти української інтелігенції.
22 квітня - США, Британія і Японія підписали у Лондоні "Морський договір", котрий регулював потенціал і об'єми будівництва підводних човнів.
15 травня - Еллен Черч стала першою у світі стюардесою - в цей день вона почала виконувати свої нові обов'язки на рейсі авіакомпанії United Airlines між Сан-Франциско і Шайєнною.
15 травня - Голова Держплану СРСР Валеріан Куйбишев і нарком внутрішніх справ Генріх Ягода підписали «Циркуляр Вищої ради народного господарства і Обєднаного державного політичного управління» «про використання на виробництвах спеціалістів, засуджених за шкідництво». Це стало початком створення т. зв. «шарашок».
27 травня - Лабораторний технік компанії Minnesota Mining and Manufacturing Річард Дрю отримав патент на винайдену ним клейку прозору стрічку, яку компанія (відома нині як 3M) назвала «Scotch». Сьогодні у США, Канаді, Італії та Україні скотчем у просторіччі називають будь-яку клейку стрічку на полімерній основі, змотану в рулон.
27 травня - В Нью-Йорку на Манхеттені відбулось офіційне відкриття 319-метрового хмарочосу «Крайслер Білдінг», збудованого у стилі арт-деко. Протягом наступних 11 місяців це була найвища будівля світу, допоки не було офіційно відкрито «Емпайр Стейт Білдінг».
8 червня - В результаті перевороту в Румунії 9-річний король Міхай I Гогенцоллерн позбавлений влади своїм батьком Карлом, який став правити під іменем Кароль II.
11 червня - Американський зоолог Вльям Біб та інженер Отіс Бертон спустились на збудованій ними батисфері на глибину 400 метрів. Через два роки вони досягли глибини 900 метрів, але із-за того, що батисфера спускалась з корабля на стальному тросі й існувала реальна загроза його обриву, наступні експерименти було припинено.
26 червня - У Москві відкрився XVI з'їзд ВКП(б), який увійшов в історію як з'їзд, що дав установку на форсування темпів створення матеріально-технічної бази соціалізму, на ліквідацію всіх капіталістичних елементів у країні і проголосив гасло «П'ятирічку — за чотири роки».
13 липня - Матчем Мексика - Франція на стадіоні «Посітос» в Монтевідео (Уругвай) відкрився перший Чемпіонату світу з футболу, який пройшов за участі тринадцяти команд з Америки і Європи. Переможцем турніру стала збірна Уругваю, яка у фіналі обіграла команду Аргентини.
30 липня - Відбувся фінал першого чемпіонату світу з футболу - збірна Уругваю в себе вдома, на стадіоні «Сентенаріо» в Монтевідео за присутності 76 800 глядачів перемогла команду Аргентини з рахунком 4:2 і стала першим чемпіоном світу з футболу.
16 серпня - У США студія «MGM» випустила перший у світі кольоровий мультфільм «Жабеня Фліп», 6-хвилинний фільм, знятий художником Юбом Айверксом за технологією Technicolor. Це була його перша стрічка після того як він залишив студію Волта Діснея.
5 листопада - Синклер Льюіс став першим американцем, удостоєним Нобелівської премії з літератури. Шведська академія мистецтв відзначила його роман "Беббіт", написаний в 1922 році.
25 листопада - У Москві почався "відкритий" судовий процес над групою представників науково-технічної інтелігенції, звинувачених в створенні антирадянської підпільної організації "Промпартія" з центром у Парижі, котра нібито фінансувалась колишніми російськими капіталістами. Звинувачені зізнались у зв'язках із французьким урядом та спробі повалення радянської влади і 7 грудня всі були засуджені до страти, котру згодом було замінено на різні терміни тюремного ув'язнення.
Народилися 1930 року
3 січня - Роберт Лоджия, американський актор ("День незалежності", "Озброєний та небезпечний", "Обличчя зі шрамом", "Психо 2", "Офіцер та джентельмен").
30 січня - Джин Хекман, американський кіноактор, дворазовий лауреат премії «Оскар» ("Французький зв'язковий" [1972]; "Контракт з коротуном", "Ворог держави", "Бонні та Клайд", "Супермен", "Фірма", "Міссісіпі у вогні", "Непрощенний" [1992]).
8 лютого - Діана Гнатівна Петриненко, українська співачка, Народна артистка СРСР (1975), лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1972); матір співака і композитора Тараса Петриненка.
19 лютого - Джон Франкенгаймер, американський кінорежисер ("Дні вина і троянд", "Рік зброї", "Чорна неділя", "Французький зв'зковий 2").
1 березня - 27 листопада 2012, Іван Іванович Білик, український письменник, перекладач, лауреат Шевченківської премії (1991).
2 березня - Сергій Адамович Ковальов, російський політичний діяч, правозахисник, соратник академіка Сахарова.
16 березня - Сергій Юрійович Юрський, російський актор театру і кіно ("Місце зустрічі змінити не можна", "Любов і голуби", "Дванадцять стільців", "Маленькі трагедії").
19 березня - Ліна Василівна Костенко, українська письменниця, поетеса; лауреат Шевченківської премії (1987), премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
24 березня - 7 листопада 1980, Стів Маккуін (Теренс Стівен), американський кіноактор ("Чудова сімка", "Втеча", "Куля", "Том Горн").
3 квітня - Гельмут Коль, колишній канцлер Німеччини (1982-98 рр.).
14 квітня - 14 листопада 1996, Вітаутас Жалакявічюс, литовський кінорежисер, сценарист ("Ніхто не хотів помирати", "Це солодке слово свобода", "Кентаври", "Сповідь його жінки").
25 квітня - Пол Мазурський, американський кінорежисер ("Неодружена жінка", "Москва на Гудзоні").
29 квітня - Жан Рошфор, французький кіноактор ("Залізна маска", "Анжеліка", "Високий блондин у чорному черевику").
31 травня - Клінт Іствуд, американський актор, режисер, продюсер, лауреат премії «Оскар» ("Непрощений" [1992], "Крихітка на мільйон доларів" [2004]; "Жменя доларів", "Брудний Гаррі", "Грубий і недолугий").
9 червня - 11 лютого 1985, Бен Абруззо, американський повітроплавець; першим перетнув Тихий океан на повітряній кулі Double Eagle V (1981), встановивши рекорд дальності безпосадкового польоту - 8382.54 кілометрів; всього в повітроплаванні йому належало 9 рекордів; загинув у авіакатастрофі.
10 червня - Ілля Сергійович Глазунов, російський живописець, графік, портретист ("Вічна Русь", "Містерія ХХ віку").
17 червня - 13 січня 2013, Михайло Миколайович Горинь, український політик, почесний голова Української Республіканської партії.
22 червня - 13 вересня 2011, Вальтер Бонатті, італійський альпініст; в одиночку підкорив найскладніші вершини Альп, за що отримав неофіційне звання «Альпініст № 1» в п'ятдесяті - шістдесяті роки XX століття.
27 червня - Росс Перро, техаський нафтовий магнат, неодноразовий незалежний претендент на пост президента США.
2 липня - Карлос Менем, аргентинський політичний діяч, президент Аргентини (1989-99 рр.).
3 липня - Олег Константинович Попов, російський клоун.
4 липня - 29 грудня 1993, Фрунзик Мкртчян (Мгер Мкртчян), вірменський актор ("Кавказька полонянка", "Міміно", "Суєта суєт").
20 липня - Олег Андрійович Анофрієв, російський актор, співак (всі голоси мультфільму "Бременські музиканти).
5 серпня - 25 серпня 2012, Ніл Армстронг, американський астронавт; перша людина, що посадила космічний апарат на місяць, перша людина, що ступила на місячну поверїхню (1969).
12 серпня - Джордж Сорос, британський фінансист, філантроп.
25 серпня - Георгій Данелія, російський кінорежисер (Міміно, Осінній марафон, Кін-дза-дза, Паспорт).
25 серпня - Шон Коннері, шотландський актор, лауреат «Оскара» (Недоторканні [1987], Скеля, Перший рицар, Полювання за Червоним Жовтнем, Горець, Із Росії з любов'ю, Голдфінгер).
30 серпня - Віктор Барьяхтар, український фізик-ядерник, віце-президент Академії Наук України.
30 серпня - Воррен Баффетт, американський інвестор, підприємець, філантроп; найбагатша людина світу (2008).
17 вересня - Томас Стаффорд, американський астронавт; чотири рази побував у космосі (1965, 1966, 1969, 1975 рр.).
23 вересня - 10 червня 2004, Рей(монд) Чарльз (Робінсон), американський співак, композитор, піаніст, лауреат премії "Гремі" (Georgia on My Mind [1960], Let the Good Times Roll [1960], Genius of Ray Charles [1960], Hit the Road Jack [1961], I Can’t Stop Loving You [1962], Busted [1963], Crying Time [1966], Living for the City [1975], Lifetime Achievement Award [1986], I’ll be Good to You [з Чакою Хан - 1990]), актор (Брати-блюз).
1 жовтня - Філіп Нуаре, французький кіноактор (Зв'язковий з Палермо, Кінорай, Годинникар, Індокитай, Нічний політ з Москви, День шакала).
5 жовтня - 29 вересня 2009, Павло Романович Попович, радянський космонавт, перший українець у космосі.
6 жовтня - 11 червня 2000, Хафез Асад, президент Сирії (1971-2000 рр.).
14 жовтня - 7 вересня 1997, Мобуту Сесе Секо Куку Нгбенду Ва За Банга, президент Заїру (1965-97 рр.).
16 листопада - Олександр Степанович Сацький, український кіносценарист (Женихи, Водоворот, В бій ідуть одні "старики", Гнів).
3 грудня - 25 вересня 2012, Енді (Говард Ендрю) Вільямс, американський поп-співак (Speak Softly Love, Can’t Get Used to Losing You, Love Story, Days of Wine and Roses, Feelings, Canadian Sunset, Moon River, Born Free, Butterfly, I Like Your Kind of Love, Are You Sincere, Lonely Street).
3 грудня - Жак-Люк Годар, французький кінорежисер, сценарист, актор, продюсер (В молитві за любов, Нова хвиля, Моцарт назавжди, Останнє слово, М'яка розмова на жорстку тему, Ім'я: Кармен, Любов і голод, Сім смертних гріхів); один з найвидатніших представників напрямку «французької нової хвилі» у кінематографі..
11 грудня - Жан Луї Трентіньян, французький актор ("Три кольори: червоний", "Поліцейська історія", "Чоловік і жінка", "І створив бог жінку", "У Сантьяго йдуть дощі", "Небезпечні зв'язки").
18 грудня - 10 вересня 2001, Володимир Якович Ворошилов, російський телеведучий (Что? Где? Когда?).
Померли 1930 року
2 березня - Дейвід Герберт Лоуренс, англійський письменник (Райдуга, Сини й коханці, Коханець леді Чатерлей), есеїст. 86 років тому, в 45 років (нар. 11 вересня 1885 р.).
16 березня - Мігель Прімо де Рівера, іспанський державний діяч, фельдмаршал, диктаор Іспанії (1923-30 рр.). 86 років тому, в 60 років (нар. 8 січня 1870 р.).
14 квітня - Володимир Володимирович Маяковський, російський поет ("Містерія-буф", "Володимир Ілліч Ленін", "Добре!", "Клоп"). 86 років тому, в 37 років (нар. 19 липня 1893 р.).
8 травня - Освальд Шпенглер, німецький філософ, історик ("Занепад Європи"). 86 років тому, в 50 років (нар. 29 травня 1880 р.).
13 травня - Фрітьоф Нансен, норвезький полярний дослідник, першим здійснив лижний перехід через Гренландію (1888), керівник експедиції у високі широти Арктики на побудованому за власним проектом судні "Фрам", ініціатор підписання угоди про заснування посвідчень для переміщених осіб (1922), лауреат Нобелівської премії миру (1922). 86 років тому, в 69 років (нар. 10 жовтня 1861 р.).
7 червня - Петро Іванович Холодний, український художник-імпресіоніст. 86 років тому, в 54 роки (нар. 18 грудня 1876 р.).
7 липня - Артур Конан Дойль, англійський письменник, автор 56 оповідань і трьох повістей про Шерлока Холмса ("Собака Баскервілей", "Долина жаху"), історичних і науково-фантастичних романів. 86 років тому, в 71 рік (нар. 22 травня 1859 р.).
23 липня - Гленн Гаммонд Кертіс, американський льотчик, авіаконструктор, піонер авіації, винахідник-конструктор першого гідроплану (1912). 86 років тому, в 52 роки (нар. 21 травня 1878 р.).
26 серпня - Лон (Леонідас) Чейні, американський актор ("Горбун собору Паризької богоматері", "Привид опери"), "людина з тисячею облич". 86 років тому, в 47 років (нар. 1 квітня 1883 р.).
29 вересня - Ілля Юхимович Рєпін, український художник. 86 років тому, в 86 років (нар. 5 серпня 1844 р.).
4 жовтня - Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач), українська письменниця (Козачка Олена, Український орнамент), редактор-видавець (журнал "Рідний край"); мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова. 86 років тому, в 81 рік (нар. 17 липня 1849 р.).
5 листопада - Хрістіан Ейкман, голландський лікар; відкрив вітамін B1, лауреат Нобелівської премії (1929). 86 років тому, в 72 роки (нар. 11 серпня 1858 р.).
11 грудня - Хосе Торібіо Медина, чилійський вчений, бібліограф, власник бібліотеки рідкісниг книг в 40 тисяч томів, котру було подаровано Національній бібліотеці Чилі. 86 років тому, в 78 років (нар. 21 жовтня 1852 р.).

Головні події 1930 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх