Головні події 1656-1660 років

• Помер Богдан Хмельницький, 6 серпня 1657
• Гетьман Іван Виговський, 21 жовтня 1657
• Битва в дюнах, 14 червня 1658
• Гадяцький договір, 16 вересня 1658
• Конотопська битва, 8 липня 1659
• Гетьманство Юрія Хмельницького, 27 вересня 1659
• Переяславські статті Юрія Хмельницького, 27 жовтня 1659
• Піренейський мир, 7 листопада 1659
• Реставрація англійської монархії, 29 травня 1660
• Слободищенський трактат, 17 жовтня 1660

Політичні лідери 1656-1660 років

• Імперія Великих Моголів: Шах Джахан (1628-58), Аурангзеб (1658-1707)
• Англійська республіка: Олівер Кромвель (1653-58), Річард Кромвель (1658-59)
• Англія: Карл II Стюарт (1660-85)
• Гетьманат: Богдан Хмельницький (1648-57), Юрій Хмельницький (1657, 1659-63), Іван Виговський (1657-59), Яким Сомко (1660-63)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Жуан IV Відновитель (1640-56)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1653-61)
• Королівство Швеція: Карл Х Густав (1654-60), Карл XI (1660-97)
• Кримське ханство: Мехмед IV Герай (1654-64)
• Московське царство: Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-57), Леопольд I Габсбург (1658-1705)

Всі події 1656-1660 років

8 січня 1656 • В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у — на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині — це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.

17 травня 1656 • Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).

26 червня 1656 • У ході Шостої османо-венеційської війни відбулась третя битва біля Дарданел, у якій мальтійсько-венеційський флот під командою адмірала Лоренцо Марсело завдав поразки флоту Кенана-паші.

27 липня 1656 • За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.

28 липня 1656 • Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.

30 липня 1656 • У ході Другої північної війни премогою шведсько-бранденбурзького війська під командою Карла X Густава закінчилась триденна облога Варшави, яку не змогла утримати удвічі більша армія Речі Посполитої і Кримського ханства, очолювана Яном II Казимиром.

1657

23 березня 1657 • Франція і Англія об'єднали збройні сили у війні проти Іспанії.

2 квітня 1657 • Після смерті імператора Священної Римської імперії Фердинанда III почались переговори про спадкоємця трону — поряд з його сином ерцгерцогом Леопольдом, королем угорським і чеським, на імператорський престол претендували курфюст Баварський Фердинанд і французький король Людовик XIV.

15 квітня 1657 • Козацька Рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

6 серпня 1657 • У Чигирині на 61-у році після апоплексичного удару помер гетьман Богдан Хмельницький. Він був похований через місяць в Іллінській церкві поруч із старшим сином Тимішем у його рідному місті Суботів. Смерть Хмельницького стала початком тридцятилітньої громадянської війни та загального занепаду української державності — періоду, відомого в історіографії як Руїна.

21 жовтня 1657 • На козацькій раді у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови відбулась козацька рада, яка затвердила обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького і ратифікувала угоду про військово-політичний союз зі Швецією, за умовами якої король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання незалежності Гетьманщина зі східними кордонами аж по Віслу.

листопад 1657 • Восени на Полтавщині з повстання дейнеків почалась перша українська громадянська війна. Голота, невдоволена появою "нового панства" з числа козацької старшини та української православної шляхти, виступила проти гетьмана гетьмана Івана Виговського. Їх підтримали полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький кошовий отаман Яків Барабаш, які прагнули позбавити Виговського булави.

5 листопада 1657 • Рада старшин, що зібралась у Корсуні, підтвердила рішення попередніх козацьких рад про обрання гетьманом Івана Виговського і ратифікувала договір про українсько-шведський військово-політичний союз.

1658

12 червня 1658 • Перемогою під Полтавою військ гетьмана Івана Виговського завершилось придушення повстання полтавського полковника Мартина Пушкаря і запорозького кошового Якова Барабаша.

14 червня 1658 • В ході Франко-іспанської війни армія під командуванням маршала Анрі Тюренна у битві під Дюнкерком, відомій також як «Битва на дюнах», отримала перемогу над військами Хуана Австрійського і принца Луї де Конде. Через десять днів Дюнкерк здався французьким військам і згідно договору Франції та Англійської співдружності кардинал Мазаріні передав його Оліверу Кромвелю.

16 вересня 1658 • Під Гадячем гетьман Війська Запорозького Іван Виговський, каштеляни волинський Казимир Беньовський як представник Польського королівства і смоленський Людвік Євлашевський від імені Великого князівства Литовського підписали угоду, що завершувала десятилітню Українсько-польську війну. В основу примирення були покладені повна амністія всім учасникам збройного протистояння, повернення «козацьких вольностей», взаємна релігійна толерантність католиків і православних та «повернення до вітчизни» Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств як Великого Князівства Руського на правах третьої рівноправної складової Речі Посполитої.

21 вересня 1658 • Через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович видав грамоту, якою наказував усунути від влади гетьмана Івана Виговського. Це стало початком Московсько-української війни, яка завершилась через рік вигнанням московських військ з території Гетьманської держави.

1659

8 липня 1659 • У битві під Конотопом армія гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханату у дводенному бою завдала нищівної поразки військам князя Олексія Трубецького, змушеного відступити в межі Московського царства. Це відкривало козацько-татарському війську шлях на Москву, проте нова хвиля антигетьманського повстання не лише завадила розпочати наступ, але вже за два місяці привела до позбавлення Виговського булави.

27 вересня 1659 • Через кілька днів після вимушеного зречення Івана Виговського на чорній раді біля містечка Германівка (нині Обухівського району під Києвом) загальне козацьке зібрання за участю старшини, черні і запорожців-січовиків гетьманом одноголосно обрало 18-літнього Юрія Хмельницького. Через місяць його повноваження були підтверджені від імені царя Олексія Михайловича на Генеральній військовій раді у Переяславі ціною укладення з Москвою вкрай невигідної для Гетьманщини угоди.

27 жовтня 1659 • В американській колонії Массачусетс за рішенням суду страчено двох квакерів Вільяма Робінсона і Мармадюка Стівенсона, котрі приїхали у 1656 році з Англії і порушили закон колонії, прийнятий у 1658 році, про заборону квакерам селитись у Массачусетсі.

27 жовтня 1659 • В Переяславі гетьман Юрій Хмельницький підписав принизливі «Переяславські статті», які змінили політико-правовий статус Гетьманату в стосунках з російським царем з політичної автономії із власним внутрішнім самоуправлінням на жорстко обмежену адміністративну автономію без права зовнішньо-політичних зносин.

7 листопада 1659 • На острові Фазанів посеред ріки Бідасоа Іспанія і Франція підписали Піренейський мирний договір, який завершив Франко-іспанську війну, яка тривала понад 20 років. Поразка Іспанії, втрата нею територій в Нідерландах, Люксембурзі, Ельзасі та Каталонії і нездатність виконати умови мирного договору, знаменували завершення «золотого століття» іспанської історії.

1660

16 березня 1660 • Довгий парламент Англії оголосив про саморозпуск після засідань протягом 20 років. Конфлікт цього парламенту з королем Карлом I Стюартом привів до громадянської війни і встановленням режиму диктатури Олівера Кромвеля.

29 травня 1660 • В Англії відновлено монархію, скасовану указом англійського парламенту від 17 березня 1649 року, — принц Карл Стюарт у день свого 30-річчя з тріумфом прибув до Лондона і став королем Англії, Шотландії та Ірландії. Основою його повернення до влади стала «Бредська декларація», в котрій він амністував прихильників Парламенту і визнавав церковні та економічні зміни, що відбулись в Англії з 1649 року.

8 жовтня 1660 • Республіка Сан-Марино прийняла свою офіційну конституцію.

17 жовтня 1660 • Після поразки у складі козацько-московських військ у битві під Слободищем гетьман Юрій Хмельницький уклав із польним гетьманом коронним Єжи Себастьяном Любомирським угоду, яка підтверджувала Гадяцький договір 1658 року, що гарантував автономію українських земель у складі Речі Посполитої. Розрив із Московським царством призвів до розколу Гетьманщини по Дніпру, на обох берегах якого правив власний гетьман.

4 листопада 1660 • Війська Речі Посполитої у союзі з кримськими татарами у бою біля Чуднова нанесли нищівну поразку російським військам Василя Шеремєтєва і наказного гетьмана Тимофія Цицюри. В результаті цієї поразки Росія втратила контроль над Правобережною Україною.

Народились в 1656-1660 роках

8 листопада 1656 — †25 січня 1742 • Едмонд Галлей, англійський астроном, геофізик і математик; першим теоретично розрахував орбіту однієї із найзнаменитіших комет, котра від 1682 року носить його ім'я.

11 липня 1657 — †25 лютого 1713 • Фрідріх I (Фрідріх Гогенцоллерн), курфюст Бранденбурзький, перший прусський король (1701-13 рр.); син Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького.

1658 — †8 грудня 1722 • Стефан Яворський (Симеон Іванович Яворський), український та російський богослов, філософ, письменник, президент Синоду Православної російської церкви (1721-22 рр.).

5 березня 1658 — †15 жовтня 1730 • Антуан де Ламот Каддилак, лейтенант французької армії, управляючий французькими володіннями у Північній Америці, засновник міста Детройт.

1 лютого 1659 — †31 січня 1729 • Якоб Роггевен, голландський мореплавець, відкривач багатьох островів Полінезії (1722).

1660 — †26 квітня 1731 • Даніель Дефо (Даніель Фо), англійський письменник («Робінзон Крузо») і публіцист.

1660 — †29 грудня 1724 • Павло Полуботок, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-24 рр.)

16 квітня 1660 — †11 січня 1753 • Ганс Слоун, англійський медик, натураліст, колекціонер, президент Лондонського королівського товариства; на підставі його збірки книг, манускриптів, історичних знахідок було створено (1759) Британський музей (нині — Національна бібліотека і музей Великої Британії).

2 травня 1660 — †24 жовтня 1725 • Алессандро Скарлатті, італійський композитор, родоначальник неаполітанської оперної школи; батько композитора Доменіко Скарлатті.

28 травня 1660 — †11 червня 1727 • Георг I (Георг Людвіг Гановер), король Англії (з 1714 р.), перший представник Гановерської династії на англійському троні.

20 грудня 1660 — †17 листопада 1711 • Петер Шенк-старший, німецький картограф, гравер і видавець.

Померли в 1656-1660 роках

6 листопада 1656 • Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса. Пом. 369 років тому у 52 роки (нар. 19 березня 1604 р.).

2 квітня 1657 • Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V. Пом. 368 років тому у 49 років (нар. 13 липня 1608 р.).

3 червня 1657 • Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології. Пом. 368 років тому у 79 років (нар. 1 квітня 1578 р.).

6 серпня 1657 • Богдан Михайлович Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького. Пом. 368 років тому у 61 рік (нар. 6 січня 1596 р.).

3 вересня 1658 • Олівер Кромвель, англійський військовий, політичний та релігійний діяч, лорд-протектор Британської співдружності (1653-58 рр.). Пом. 367 років тому у 59 років (нар. 25 квітня 1599 р.).

10 жовтня 1659 • Абель Тасман, голландський мореплавець; першим серед європейських дослідників досяг берегів Австралії, Нової Зеландії, Тонга і Фіджі. Пом. 366 років тому у 59 років (нар. 1600 р.).

23 лютого 1660 • Карл X Густав (Карл Густав Віттельсбах), король Швеції (1654-60 рр.). Пом. 365 років тому у 38 років (нар. 8 листопада 1622 р.).

6 серпня 1660 • Дієго Веласкес (Родрігес де Сільва Веласкес), іспанський художник, один з найвизначніших представників іспанського бароко. Пом. 365 років тому у 61 рік (нар. 6 червня 1599 р.).