Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1656 - 1660 років

Головні події 1656 - 1660 років

Політичні лідери 1656 - 1660 років

Всі події 1656 - 1660 років

8 січня 1656 - В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у — на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині — це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.

17 травня 1656 - Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).

26 червня 1656 - У ході Шостої османо-венеційської війни відбулась третя битва біля Дарданел, у якій мальтійсько-венеційський флот під командою адмірала Лоренцо Марсело завдав поразки флоту Кенана-паші.

27 липня 1656 - За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.

28 липня 1656 - Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.

1657

23 березня 1657 - Франція і Англія об'єднали збройні сили у війні проти Іспанії.

2 квітня 1657 - Після смерті імператора Священної Римської імперії Фердинанда III почались переговори про спадкоємця трону — поряд з його сином ерцгерцогом Леопольдом, королем угорським і чеським, на імператорський престол претендували курфюст Баварський Фердинанд і французький король Людовик XIV.

15 квітня 1657 - Козацька Рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

6 серпня 1657 - У Чигирині на 61-у році після апоплексичного удару помер гетьман Богдан Хмельницький. Він був похований через місяць в Іллінській церкві поруч із старшим сином Тимішем у його рідному місті Суботів. Смерть Хмельницького стала початком тридцятилітньої громадянської війни та загального занепаду української державності — періоду, відомого в історіографії як Руїна.

листопад 1657 - Восени на Полтавщині з повстання дейнеків почалась перша українська громадянська війна. Голота, невдоволена появою "нового панства" з числа козацької старшини та української православної шляхти, виступила проти гетьмана гетьмана Івана Виговського. Їх підтримали полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький кошовий отаман Яків Барабаш, які прагнули позбавити Виговського булави.

6 листопада 1657 - На козацькій раді у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови було затверджено обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького. Під час ради було також ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України, і ухвалено рішення поновити союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією.

1658

12 червня 1658 - Перемогою під Полтавою військ гетьмана Івана Виговського завершилось придушення повстання полтавського полковника Мартина Пушкаря і запорозького кошового Якова барабаша.

14 червня 1658 - В ході Франко-іспанської війни армія під командуванням маршала Анрі Тюренна у битві під Дюнкерком, відомій також як «Битва на дюнах», отримала перемогу над військами Хуана Австрійського і принца Луї де Конде. Через десять днів Дюнкерк здався французьким військам і згідно договору Франції та Англійської співдружності кардинал Мазаріні передав місто Оліверу Кромвелю.

16 вересня 1658 - Під Гадячем гетьман Війська Запорозького Іван Виговський, каштеляни волинський Казимир Беньовський як представник Польського королівства і смоленський Людвік Євлашевський від імені Великого князівства Литовського підписали угоду, що завершувала десятилітню Українсько-польську війну. В основу примирення були покладені повна амністія всім учасникам збройного протистояння, повернення «козацьких вольностей», взаємна релігійна толерантність католиків і православних та «повернення до вітчизни» Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств як Великого Князівства Руського на правах третьої рівноправної складової Речі Посполитої.

21 вересня 1658 - Через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович видав грамоту, якою наказував усунути від влади гетьмана Івана Виговського. Це стало початком Московсько-української війни, яка завершилась через рік вигнанням московських військ з території Гетьманської держави.

1659

8 липня 1659 - У битві під Конотопом армія гетьмана Конотопська битва під проводом гетьмана Івана Виговського">Івана Виговського за підтримки Кримського ханату у дводенному бою завдала нищівної поразки військам князя Олексія Трубецького, змушеного відступити в межі Московського царства. Це відкривало козацько-татарському війську шлях на Москву, проте нова хвиля антигетьманського повстання не лише завадила розпочати наступ, але вже за два місяці привела до позбавлення Виговського булави.

11 вересня 1659 - На скликаній у Германівці під Києвом козацькій раді Іван Виговський зрікся булави на користь 18-літнього Юрія Хмельницького, котрого на раді представляв колишній старший джура його батька Іван Брюховецький. У другій декаді вересня повноваження нового гетьмана були підтверджені на раді у Білій Церкві, а через місяць — на Генеральній військовій раді у Переяславі ціною укладення з Москвою вкрай невигідної для Гетьманщини угоди.

27 жовтня 1659 - В американській колонії Массачусетс за рішенням суду страчено двох квакерів Вільяма Робінсона і Мармадюка Стівенсона, котрі приїхали у 1656 році з Англії і порушили закон колонії, прийнятий у 1658 році, про заборону квакерам селитись у Массачусетсі.

27 жовтня 1659 - В Переяславі гетьман Юрій Хмельницький підписав принизливі «Переяславські статті», які змінили політико-правовий статус Гетьманату в стосунках з російським царем з політичної автономії із власним внутрішнім самоуправлінням на жорстко обмежену адміністративну автономію без права зовнішньо-політичних зносин.

7 листопада 1659 - На острові Фазанів посеред ріки Бідасоа Іспанія і Франція підписали Піренейський мирний договір, який завершив Франко-іспанську війну, яка тривала понад 20 років. Поразка Іспанії, втрата нею територій в Нідерландах, Люксембурзі, Ельзасі та Каталонії і нездатність виконати умови мирного договору, знаменували завершення «золотого століття» іспанської історії.

1660

16 березня 1660 - Довгий парламент Англії оголосив про саморозпуск після засідань протягом 20 років. Конфлікт цього парламенту з королем Карлом I Стюартом привів до громадянської війни і встановленням режиму диктатури Олівера Кромвеля.

29 травня 1660 - В Англії відновлено монархію, скасовану указом англійського парламенту від 17 березня 1649 року, — принц Карл Стюарт у день свого 30-річчя з тріумфом прибув до Лондона і став королем Англії, Шотландії та Ірландії. Основою його повернення до влади стала «Бредська декларація», в котрій він амністував прихильників Парламенту і визнавав церковні та економічні зміни, що відбулись в Англії з 1649 року.

8 жовтня 1660 - Республіка Сан-Марино прийняла свою офіційну конституцію.

17 жовтня 1660 - Після поразки у складі козацько-московських військ у битві під Слободищем гетьман Юрій Хмельницький уклав із польним гетьманом коронним Єжи Себастьяном Любомирським угоду, яка підтверджувала Гадяцький договір 1658 року, що гарантував автономію українських земель у складі Речі Посполитої. Розрив із Московським царством призвів до обрання гетьманом Лівобережжя дядька Хмельницького Якима Сомка і початку громадянської війни в Україні.

4 листопада 1660 - Війська Речі Посполитої у союзі з кримськими татарами у бою біля Чуднова нанесли нищівну поразку російським військам Василя Шеремєтєва і наказного гетьмана Тимофія Цицюри. В результаті цієї поразки Росія втратила контроль над Правобережною Україною.

Народились в 1656 - 1660 роках

8 листопада 1656 - 25 січня 1742, Едмонд Галлей, англійський астроном, геофізик і математик; першим теоретично розрахував орбіту однієї із найзнаменитіших комет, котра від 1682 року носить його ім'я.

11 липня 1657 - 25 лютого 1713, Фрідріх I (Фрідріх Гогенцоллерн), курфюст Бранденбурзький, перший пруський король (170-13); син Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького.

1658 - 8 грудня 1722, Стефан Яворський (Симеон Іванович Яворський), український та російський богослов, філософ, письменник, президент Синоду Православної російської церкви (1721-22 рр.).

5 березня 1658 - 15 жовтня 1730, Антуан де Ламот Каддилак, лейтенант французької армії, управляючий французькими володіннями у Північній Америці, засновник міста Детройт.

1 лютого 1659 - 31 січня 1729, Якоб Роггевен, голландський мореплавець, відкривач багатьох островів Полінезії (1722).

1660 - 26 квітня 1731, Даніель Дефо (Даніель Фо), англійський письменник («Робінзон Крузо») і публіцист.

1660 - 29 грудня 1724, Павло Полуботок, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-24 рр.)

16 квітня 1660 - 11 січня 1753, Ганс Слоун, англійський медик, натураліст, колекціонер, президент Лондонського королівського товариства; на підставі його збірки книг, манускриптів, історичних знахідок було створено (1759) Британський музей (нині — Національна бібліотека і музей Великої Британії).

2 травня 1660 - 24 жовтня 1725, Алессандро Скарлатті, італійський композитор, родоначальник неаполітанської оперної школи; батько композитора Доменіко Скарлатті.

28 травня 1660 - 11 червня 1727, Георг I (Георг Людвіг Гановер), король Англії (з 1714 р.), перший представник Гановерської династії на англійському троні.

Померли в 1656 - 1660 роках

6 листопада 1656 - Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса. 363 роки тому, в 52 роки (нар. 19 березня 1604 р.).

2 квітня 1657 - Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V. 362 роки тому, в 49 років (нар. 13 липня 1608 р.).

3 червня 1657 - Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології. 362 роки тому, в 79 років (нар. 1 квітня 1578 р.).

6 серпня 1657 - Богдан Михайлович Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман війська Запорозького. 362 роки тому, в 61 рік (нар. 6 січня 1596 р.).

3 вересня 1658 - Олівер Кромвель, англійський військовий, політичний та релігійний діяч, лорд-протектор Британської співдружності (1653-58 рр.). 361 рік тому, в 59 років (нар. 25 квітня 1599 р.).

10 жовтня 1659 - Абель Тасман, голландський мореплавець; першим серед європейських дослідників досяг берегів Австралії, Нової Зеландії, Тонга і Фіджі. 360 років тому, в 59 років (нар. 1600 р.).

23 лютого 1660 - Карл X Густав (Карл Густав Віттельсбах), король Швеції (1654-60 рр.). 359 років тому, в 38 років (нар. 8 листопада 1622 р.).

6 серпня 1660 - Дієго Веласкес (Родрігес де Сільва Веласкес), іспанський художник, один з найвизначніших представників іспанського бароко. 359 років тому, в 61 рік (нар. 6 червня 1599 р.).

Головні події 1656 - 1660 років

14 червня 1658
7 листопада 1659
keyboard_arrow_left1653
1663keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward