Головні події 1565-1569 років
Політичні лідери 1565-1569 років
• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія:
Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське:
Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща:
Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Ерік XIV (1560-68), Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство:
Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія:
Сулейман Пишний (1520-66), Селім II (1566-74)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія:
Марія I (1542-67),
Яків VI (1567-1625)
Всі події 1565-1569 років
1 березня 1565 • Іспанський колонізатор Еустахіо де Са заснував місто Ріо-де-Жанейро, в якому вже через 20 років проживало майже 4 тисячі чоловік.
16 березня 1565 • Іспанський конкістадор Мігель Легаслі заключив братерський договір з Сікатуною, вождем філіппінського острова Бохол, скріпивши його ритуальним питтям вина, до якого була додана кров Легаслі і Сікатуни.
27 квітня 1565 • Іспанський конкістадор Мігель Лопес де Лагаспі у супроводі 400 озброєних солдатів прибув на Філіппінські острови і заснував Сан-Мігель — перше іспанське поселення на Філіппінах (нині — місто Себу).
18 травня 1565 • Сорокатисячна османська армія Сулеймана Пишного прибула до Мальти, яку силами трьох фортів захищало уп'ятеро менше військо на чолі з великим магістром Ордену госпітальєрів Жаном де ла Валетт-Парізо. Попри це, Мальта витримала майже чотири місяці неперервних артобстрілів і кілька штурмів, доки, деморалізовані невдачами і великими втратами турки не були змушені зняти облогу, яка в Європі була названа «Великою» і вважається однією з найвизначніших історичних подій XVI століття.
29 липня 1565 • Королева Шотландії Марія Стюарт вийшла заміж за свого кузена лорда Дарнлі.
28 серпня 1565 • у сучасній Флориді іспанцями на чолі з адміралом Педро де Авілес зруйнували французький форт Каролен і заснували селище Сан-Агостін — перше постійне поселення європейців у Північній Америці. Протягом 256 років це була найпівнічніша точка іспанських володінь. Сьогодні Сент-Огастін — найстаріше місто США.
20 вересня 1565 • За наказом короля Філіпа II іспанські війська на чолі з Педро Мендезом вибили французів з форту Кароліна на північному заході Флориди — це була перша битва європейських країн на американській території. Іспанці, котрі вчинили напад під формальним приводом боротьби з єретиками, насправді були стурбовані спробою французів колонізувати Флориду. В результаті несподіваного нападу французи, котрими командував Рене Гулен, втратили 135 чоловік убитими, а 40 чоловікам і самому Гулену вдалось втекти. Після цього інциденту французи перемістили свої колоніальні інтереси на північ — до сьогоднішнього Квебеку і Нової Скотії.
5 листопада 1565 • У битві біля міста Паніпата (Пенджаб) війська моголів розбили афгано-індуські загони, керовані індуським воєначальником Гему, котрий намагався повалити владу 14-літнього імператора Акбара, що згодом став іменуватись Великим за зміцнення Імперії Моголів і поширення її влади практично на весь півострів Індостан.
1566
2 липня 1566 • У ході війни за австрійську спадщину між французькою армією під командуванням Моріца Саксонського і союзною, англо-голландсько-австрійською, армією під командуванням герцога Камберлендського відбулась битва біля села Лауфельде (нині — Нідерланди), в якій французи здобули перемогу, що забеспечило Франції контроль майже над усією територією Голландії.
6 вересня 1566 • Під час облоги угорського міста Сігетвар на 72-у році життя помер один з найвидатніших монархів XVI століття султан Османської імперії Сулейман I Кануні, за 46 років правління якого Туреччина досягла вершини своєї військової, політичної та економічної могутності. Наступного дня османський престол зайняв його третій син Селім II, єдиний живий із його десяти можливих спадкоємців.
1567
13 березня 1567 • Битвою біля Остервеле поблизу Антверпена (нині Бельгія), в якій іспанські війська розбили загони повсталих кальвіністів, розпочалась Вісімдерічна війна Нижніх країн проти влади Габсбургів, яка привела до проголошення незалежної Республіка семи сполучених провінцій Нідерландів.
24 липня 1567 • Під час свого ув'язнення в замку Лох-Левен шотландська королева Марія Стюарт зреклась престолу на користь свого однорічного сина Якова, котрий згодом став королем Шотландії Яковом VI і першим Стюартом на англійському престолі — Яковом I.
25 липня 1567 • Іспанський конкістадор Дієго де Лосада заснував місто Сантьяго де Леон де Каракас, сучасний Каракас, столицю Венесуели.
22 серпня 1567 • Герцог Альба, призначений іспанським королем Філіпом II намісником в Нідерландах, заснував Раду в справах заколотів і повстань, завданням котрої була боротьба з єретиками і заколотниками. За неповні три роки Рада стратила більше восьми тисяч чоловік і увійшла в історію під другою назвою — "Кривава рада".
1568
19 травня 1568 • Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.
30 вересня 1568 • Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.
1569
10 січня 1569 • Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.
13 березня 1569 • Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.
28 червня 1569 • Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня — ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.
1 липня 1569 • У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави — Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.
Народились в 1565-1569 роках
бл. 1565 — †
1611 • Генрі Гудзон (Хадсон), англійський мореплавець,
дослідник Північної Америки.
26 травня 1566 — †
22 грудня 1603 •
Мехмед III, 13-й султан Османської імперії; син Мурада III, батько
Ахмеда I.
19 червня 1566 — †
6 квітня 1625 •
Яків I (Яків Стюарт),
король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); як глава двох держав, першим став називати себе королем Великобританії.
20 червня 1566 — †
30 квітня 1632 •
Сигізмунд III (Сигізмунд Ваза),
король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський (з 1587 року), король Швеції (1592-99 рр.).
15 травня 1567 — †
29 листопада 1643 • Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і
мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери.
3 липня 1567 — †
25 грудня 1635 •
Самюель де Шамплен, французький мандрівник і гідрограф; засновник і губернатор перших французьких поселень у Канаді (Квебек).
1568 — †
13 січня 1625 • Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим; син Пітера Брейгеля-старшого, брат Пітера Брейгеля-молодшого.
5 квітня 1568 — †
29 липня 1644 • Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.
5 вересня 1568 — †
21 травня 1639 •
Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).
31 серпня 1569 — †
28 жовтня 1627 •
Джаханґір (Нур-уд-дін Мухаммад Салім), 4-й імператор Великих Моголів (1605-27 рр.).
Померли в 1565-1569 роках
23 травня 1565 • Тургут-рейс (Драгут), османський корсар, адмірал Османської імперії, бейлербей Алжиру і Середземного моря. Пом. 459 років тому у
80 років (нар.
1485 р.).
13 грудня 1565 • Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин". Пом. 459 років тому у
49 років (нар.
26 березня 1516 р.).
4 квітня 1566 • Даніеле да Вольтерра (Даніеле Річчареллі), італійський художник і скульптор («Зняття з хреста», «Віфлеємське побиття немовлят», «Давид відрубує голову Голіафу», «Мікеланджело»). Пом. 458 років тому у
57 років (нар.
1509 р.).
2 липня 1566 •
Мішель Нострадамус (Нотрдам), лейб-медик французького короля Карла IX, винахідник медичного засобу для боротьби з чумою (1546), астролог, автор астрологічних календарів і пророкувань (Центурії). Пом. 458 років тому у
63 роки (нар.
14 грудня 1503 р.).
6 вересня 1566 •
Сулейман I Кануні (
Сулейман Пишний), турецький султан (1520-66 рр.) з
династії Османів, завойовник Балкан, Закавказзя, Месопотамії, Аравії та Алжиру. Пом. 458 років тому у
72 роки (нар.
6 листопада 1494 р.).
22 вересня 1566 • Йоганн Агрікола (Шнайдер), німецький проповідник; один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера. Пом. 458 років тому у
74 роки (нар.
20 квітня 1492 р.).
13 листопада 1567 • Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.). Пом. 457 років тому у
77 років (нар.
1490 р.).
1568 • Шейх-Ахмат, останній хан Великої орди (1481-1502 рр.); син Азмат-хана. Пом. 456 років тому.
20 березня 1568 •
Альбрехт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену,
перший герцог Пруссії. Пом. 456 років тому у
78 років (нар.
17 травня 1490 р.).
21 серпня 1568 •
Жан де ла Валетт-Парізо, великий магістр ордену госпітальєрів (1557-68 рр.);
засновник столиці Мальти, яка носить його ім'я. Пом. 456 років тому у
73 роки (нар.
4 лютого 1495 р.).
1569 • Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). Пом. 455 років тому у
58 років (нар.
1511 р.).
13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. Пом. 455 років тому у
39 років (нар.
7 травня 1530 р.).
8 вересня 1569 • Миколай Рей, польський письменник, поет, релігійний полеміст; «батько польської літератури». Пом. 455 років тому у
64 роки (нар.
4 лютого 1505 р.).
9 вересня 1569 •
Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен («Нідерландські прислів'я», «Бійка між Карнавалом і Постом, «Фермери, що танцюють на весіллі просто неба»); батько художників Пітера Брейгеля-молодшого і Яна Брейгеля-старшого. Пом. 455 років тому десь у
44 роки (нар. бл.
1525 р.).