Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Хроніка подій 1625 - 1629 років

Головна подія 1625 - 1629 років

Політичні лідери 1625 - 1629 років

• Англія: Яків I Стюарт (1603-25), Карл I (1625-49)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Філіп III Притіснювач (1621-40)
• Королівство Франція: Людовик XIII Справедливий (1610-43), Арман Жан дю Плессі Рішельє (1624-42)
• Королівство Швеція: Густав II Адольф Великий (1611-32)
• Московське царство: Михайло Федорович (1613-45)
• Османська імперія: Мурад IV (1623-40)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Фердинанд II Габсбург (1619-37)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1625 - 1629 років

25 квітня 1626 • Генерал Альбрехт Валенштайн, командуючий армією імператора Фердинанда II, у битві біля Дессау (Нижня Саксонія) розбив датське військо під керівництвом графа Ернста фон Мансфельда. А через чотири місяці полководець Католицької ліги граф Іоганн Тіллі розбив датчан у битві біля Луттера, що привело до розпаду союзу Данії і Франції, а союзник Німеччини Іспанія змогла перекинути великі військові сили до Австрії.

24 травня 1626 • Губернатор Нових Нідерландів Петер Мінуйт за 60 гульденів (близько 1000 доларів у цінах 2006 року) в товарному вираженні (одяг і біжутерія) викупив у індіанців племені Манахатта сучасний острів Манхеттен. За даними Інституту соціальної історії в Амстердамі думка, що ця угода була вигідна лише голландцям, є помилковою, оскільки, по-перше, острів був насправді придбаний у племені Делаварів, які опинились на Манхеттені під час кочівлі, і, по-друге, у індіанців XVII століття не існувало поняття власності на землю в європейському розумінні, тому обидві сторони угоди могли інтерпретувати її по-різному.

18 листопада 1626 • У Римі папа Урбан VIII освятив собор Святого Петра, одне з перших і вищих досягнень архітектури бароко. Його будівництво почалось в 1506 році на місці базиліки, зведеної на могилі апостола Петра, котрий прийняв мученицьку смерть в 64 році будучи розіп'ятим на хресті за свою віру. Над будівництвом собору працювали Браманте (з 1506 р.), Мікеланджело (1547-64 рр.), Джакомо дела Порто (1593), Кало Мадерна (1612).

1627

1627 • Вийшов перший словник української мови «Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє» Памви Беринди.

28 листопада 1627 • Флот Речі Посполитої здобув свою першу і найбільшу перемогу — в битві під Оливою (поблизу Данцига, нині — Гданськ) був розбитий шведський флот, що дало можливість зняти морську блокаду міста.

1628

7 червня 1628 • Король Англії Карл I затвердив «Петицію про Права», законодавчий акт, поданий від імені обох палат англійського парламенту. Вона стала конституційним документом, який встановив конкретні свободи, на які королю було заборонено посягати, — непарламентське оподаткування, примусове розквартирування солдатів, тюремне ув'язнення без причини і використання воєнного стану.

28 жовтня 1628 • Після 13-місячної облоги королівські війська за наказом першого міністра Франції кардинала Рішельє захопили гугенотську "державу в державі" фортецю Ла-Рошель. Ла-Рошель мала статус вільного міста, влада в якому належала гугенотському купецтву і духовенству, і на думку Рішельє її стратегічне положення дозволяло іноземним єдиновірцям гугенотів несподівано напасти на Францію.

1629

6 березня 1629 • Імператор Священної Римської імперії Фердинанд II видав "Реституційний едикт", який передбачав повернення католицькій церкві земель, які після 1522 року перейшли до протестантських князів.

10 березня 1629 • У Англії загострились розбіжності з політичних, фінансових і релігійних питань між королем Карлом I і парламентом, якому рік перед тим він пішов на поступки підписавши "Петицію про право". Після поновлення нападок на короля з боку парламенту Карл I розпустив його нижню палату (палату громад) і до 1640 року правив одноосібно.

Народились в 1625 - 1629 роках

1625 - 1653 • Маруся Чурай, напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини («Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки»).

8 червня 1625 - 14 вересня 1712 • Джовані Доменіко Кассіні, французький астролог і астроном італійського походження; працюючи в Паризькій обсерваторії, відкрив чотири супутники Сатурна, проміжок в кільцях Сатурна ("Щілина Кассіні"), обертання Юпітера і Марса.

5 лютого 1626 - 17 квітня 1696 • Марі де Севіньє (Рабютьєн Шанталь), французька письменниця; у 1726 році почалось публікування її листів до дочки, котрі вона писала протягом двадцяти років, — дотепна і об'єктивна хроніка подій у Парижі і Версалі того часу.

27 травня 1626 - 6 листопада 1650 • Вільгельм II (Вільгельм Оранський), штатгальтер з Об'єднаних провінцій Нідерландів (з 1647 р.).

2 серпня 1626 - 6 лютого 1685 • Шарль Ле Лонгуйє, французький колоніст Канади, дослідник індіанських мов.

25 січня 1627 - 30 грудня 1691 • Роберт Бойль, англійський хімік, фізик і філософ, один із засновників Лондонського королівського товариства; відкрив закон залежності об'єму газу від тиску (закон Бойля-Маріотта, 1662 р.).

14 травня 1627 - 19 листопада 1698Петро Дорофійович Дорошенко, український військовий, політичний і державний діяч; Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1665 — 76 рр.).

12 січня 1628 - 16 травня 1703Шарль Перро, французький казкар ("Кіт у чоботях", "Попелюшка", "Синя Борода"), поет і критик ("Паралелі між древнім і новим у питаннях мистецтва і наук").

19 березня 1629 - 8 лютого 1676 • Олексій Михайлович, другий москвовський цар (1645-76 рр.) з династії Романових; батько царя Петра I Олексійовича.

14 квітня 1629 - 8 липня 1695Хрістіан Гюйгенс, нідерландський фізик, механік, математик і астроном, винахідник маятникового годинника зі спусковим механізмом, автор хвильової теорії світла, праць з оптики і теорії імовірностей, відкривач кільця Сатурна і його супутника.

17 серпня 1629 - 17 червня 1696Ян Собеський, польський полководець, король Польщі (Ян III, 1674-96 рр.).

Померли в 1625 - 1629 роках

5 січня 1625 • Сімон Маріус, німецький астроном; незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера (1610); історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за котрими закріпились імена, дані Маріусом, — Іо, Європа, Ганімед і Калісто. 394 роки тому, в 52 роки (нар. 20 січня 1573 р.).

13 січня 1625 • Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим. 394 роки тому, в 57 років (нар. 1568 р.).

27 березня 1625 • Яків I (Яків Стюарт), король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); ставши королем двох держав, першим почав називати себе королем Великобританії. 394 роки тому, в 59 років (нар. 19 червня 1566 р.).

9 квітня 1626 • Френсіс Бекон, англійський філософ, письменник ("Novum Organum"), лорд-канцлер Англії (1618-21 рр.). 393 роки тому, в 65 років (нар. 22 січня 1561 р.).

24 вересня 1626 • Адріан де Вріс, голландський скульптор раннього барокко. 393 роки тому, в 81 рік (нар. 1545 р.).

30 вересня 1626 • Нурхаці, маньчжурський полководець, засновник династії Пізня Цзінь (1616-26 рр.), завойовниці китайської династії Мін. 393 роки тому, в 67 років (нар. 21 лютого 1559 р.).

28 жовтня 1627 • Джахангір, імператор імперії Великих Моголів (1605-27 рр.). 392 роки тому, в 58 років (нар. 30 серпня 1569 р.).

19 січня 1629 • Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів. 390 років тому, в 58 років (нар. 27 січня 1571 р.).

Головні події 1625 - 1629 років

keyboard_arrow_left1622
1632keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward