16 лютого 1641 - Англійський король Карл I схвалив т. зв. "Трьохрічний закон" (Triennial Act), який діє і сьогодні - король (або лорд-канцлер) повинен скликати парламент не рідше разу на три роки. У 1911 році трирічний термін було замінено на п'ятирічний.

23 жовтня 1641 - Повсталі ірландці під керівництвом Феліма О'Ніла убили декілька тисяч англійських і шотландських переселенців, які незадовго до цього осіли в Ольстері. Ірландському повстанню передувала страта в Лондоні у травні 1641 року англійського намісника в Ірландії Томаса Уентворта, котрий, спираючись на протестантів, проводив в Ірландії жостку політику проти католиків. Після смерті намісника ірландська кланова знать і католицьке духовенство почали добиватись вигнання англійців і проголошення незалежності країни, але повстання було жорстоко придушене.

4 січня 1642 - Король Карл I віддав наказ заарештувавати лідерів непокірного йому парламенту, що стало початком революції і громадянської війни, в результаті якої Англія була проголошена республікою.

10 січня 1642 - Після невдалої спроби заарештувати лідерів парламентської опозиції англійський король Карл I залишив Лондон і втік на північ країни, де почав збирати війська на свою підтримку. 22 серпня він підняв свій прапор в Ноттінгемі, що стало сигналом до початку в Англії громадянської війни, в якій прихильники короля виступили проти прихильників партії пуританської парламентської більшості.

1 березня 1642 - Йорк, розташований у сьогоднішньому штаті Мен, став першим населеним пунктом Америки, котрий отримав статус міста.

17 травня 1642 - Французьким офіцером Полем Шомеді де Мезоннев засновано форт Віль-Марі (майбутній Монреаль), який захищав французьких поселенців від атак ірокезів. Він мав стати «зразковим християнським поселенням», адже головною метою засновника була християнізація індіанців. Сьогодні Монреаль найбільше місто провінції Квебек (Канада) і друге за розмірами франкомовне місто світу (після Парижа).

22 серпня 1642 - Король Карл І оголосив війну графу Ессексу, який зібрав десятитисячну армію на підтримку парламенту - в Англії почалась Громадянська війна між роялістами, прихильниками короля, і прихильниками парламенту під керівництвом Олівера Кромвеля.

24 листопада 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман відкрив біля берегів Австралії острів, названий Земля Ван-Дімена на честь генерал-губернатора голландських володінь в Ост-Індії, відомий сьогодні як Тасманія.

13 грудня 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. Через кілька днів при спробі висадитись на берег туземці вбили чотирьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою. Декілька тижнів перед тим Тасман відкрив біля узбережжя Австралії острів, названий ним Землею ван Дімена, а пізніше перейменований на честь мореплавця в Тасманію.

4 січня 1643 - В родині дрібного землевласника народився Ісаак Ньютон, видатний англійський вчений, чиї наукові праці з математики і фізики заклали основу класичної і небесної механіки, математичного аналізу і фізичної оптики.

14 травня 1643 - Після смерті короля Людовика XIII на французький престол вступив 4-річний Людовик XIV, котрий правив під регенством матері Анни Австрійської.

19 травня 1643 - У ході Тридцятилітньої війни біля французького міста Рокруа відбулась битва, у якій війська Людовика II Бурбона Великого завдали нищівної поразки армії, очолюваній віце-королем іспанських Нідерландів Франсиско де Мело. Це стало початком занепаду Іспанської імперії Габсбургів.

16 липня 1643 - Експедиція голландського мореплавця Маартена Фриза (Maarten Gerritszoon Vries) відкрила острів Сахалін.

25 квітня 1644 - Селянська повстанська армія під керівництвом Лі Цзичена практично без бою увійшли в Пекін, столицю імперії Мін. Незадовго перед цим імператор Чжу Юцзянь покінчив життя самогубством - він став останнім з династії Мін. Однак через півтора місяці переможці програли бій з маньчжурськими військами, на чолі яких стояв принц Доргунь, регент при малолітньому маньчжурському імператорі Шицзу. Після цього у Китаї остаточно утвердилась маньчжурська династія Цін.

6 червня 1644 - Маньчжурські війська імператора Фуліня (Шуньчжі) династії Цін захопили Пекін, що фактично поклало край правлінню династії Мін, яка правила Китаєм з XIV.

14 червня 1645 - Парламентська армія під керівництвом Томаса Ферфакса і Олівера Кромвеля у битві при Нейзбі розбила війська англійського короля Карла І, що фактично вирішило долю громадянської війни 1642-46 років.

10 липня 1645 - Під Лангпортом армія Олівера Кромвеля розгромила війська британських роялістів.

14 вересня 1645 - Відбулась вирішальна битва Громадянської війни в Шотландії - армія парламенту на чолі з Девідом Леслі здобула перемогу над військами шотландських роялістів Джеймса Грема у битві біля Філіпхоу. Ця перемога сприяла остаточному краху роялістів в Англійській революції XVII століття.

24 квітня 1646 - На церковному соборі в Ужгородському замку 63 священики Мукачівської православної єпархії, що зібрались в Ужгородському замку за присутності римо-католицького єпископа Юрія Якушича з Егера, уклали акт про об'єднання православних парафій з Католицькою церквою. Натхненником Ужгородської унії був Петро Партеній, який пізніше став першим уніатським єпископом на Закарпатті.

23 січня 1647 - За 400 тисяч фунтів шотландський аристократ Арчібальд Кемпбелл, глава пресветеріанської опозиції, видав англійського короля Карла I, що втік в 1646 році до Шотландії, англійському парламенту. Після того як король був доставлений до Англії, в самому парламенті відбувся розкол - більшість депутатів виступали за монархію, обмежену парламентом, а Олівер Кромвель і його прихильники відстоювали необхідність негайного проголошення республіки.