Хроніка подій 1609-1613 років

Головні події 1609-1613 років

Політичні лідери 1609-1613 років

• Імперія Великих Моголів: Джанґір (1605-27)
• Англія: Яків I Стюарт (1603-25)
• Королівство Іспанія: Філіп III Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Португалія: Філіп II Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Франція: Генріх IV Великий (1589-1610), Марія Медічі (1600-14), Людовик XIII Справедливий (1610-43)
• Королівство Швеція: Карл IХ (1604-11), Густав II Адольф Великий (1611-32)
• Московське царство: Василь IV Шуйський (1606-10), Лжедмитрій II (1607-10), Владислав Жигимонтович Ваза (1610-13), Михайло Федорович (1613-45)
• Османська імперія: Ахмед I (1603-17)
• Папська держава: Павло V (1605-21)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Рудольф II Габсбург (1576-1612), Матвій Габсбург (1612-19)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1609-1613 років

12 березня 1609 • На Бермудських островах засновано перше англійське поселення — його заснували англійські колоністи, які направлялись у Віргінію і зазнали аварії. З 1684 року Бермуди були офіційно оголошені коронним володінням Англії.

10 липня 1609 • За ініціативою герцога Максиміліана Баварського для боротьби з Реформацією німецькі князі створили Католицьку лігу. Поряд з Баварією в Лігу увійшли духовні князівства — єпископства Кельна, Тріра, Майнца і Вюрцбурга.

25 серпня 1609 • Галілео Галілей продемонстрував Великій раді і дожу Венеції телескоп, новий пристрій який складався з двох лінз і давав трикратне збільшення.

28 серпня 1609 • Англійський мореплавець Генрі Гудзон відкрив затоку Делавер.

11 вересня 1609 • Експедиція англійського мореплавця Генрі Гудзона (Хадсона) першим з європейців проплив по ріці, яка сьогодні носить його імя, і острова Статен Айленд (названий на честь Нідерландських Штатів) і сучасний острів Манхеттен.

8 грудня 1609 • За ініціативою кардинала Федеріко Борромео, на той час архієпископа Мілану, відкрилася Бібліотека Амброзіана, друга в Європі публічна бібліотека після Бодліанської, відкритої в Оксфорді у 1602 році. Давні рукописи були перевезені в Мілан з провінційного монастиря св. Колумбана. При бібліотеці було відкрито типографію; тут же розміщувалась школа класичних мов, а також картинна галерея, заснована тим же Федеріко Борромео. Особливостю бібліотеки були вільно розставлені видання, які не приковували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Марія-делла Роза; у роки 2-ї світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібретто стародавніх опер — всі вони були втрачені. Сьогодні в бібліотеці зберігаються 12 рукописів Леонардо да Вінчі, 12 тисяч малюнків європейських художників XIV—XIX століть, стародавнє видання «Іліади» (Ilia Picta, V ст.), Вергілій з ілюстраціями Сімоне Мартіні і маргиналіями Петрарки.

1610

1 січня 1610 • Німецький астроном Сімон Маріус вперше відкрив супутники Юпітера, але не зробив про це офіційного повідомлення. Тому це відкриття приписують Галілео Галілею, який повідомив про аналогічне спостереження 1 липня 1610 року.

7 січня 1610 • Під час спостереження за Юпітером в перший у світі телескоп Галілео Галілей відкрив три його супутника — Європа, Ганімед та Іо, а ще через кілька днів — четвертий, Калісто. Всі вони входять до числа найбільших супутників Сонячної системи і є більшими за всі карликові планети.

13 січня 1610 • Галілео Галілей відкрив Калісто, четвертий супутник Юпітера. Сам Галілей відкриті ним супутники Юпітера назвав "планетами Медічі", за іменем відомого флорентійського сімейства, і нумерував їх латинськими цифрами (I — IV). Лише у середині 18-го сторіччя за ними закріпились імена, привоєні німецьким астрономом Сімоном Маріусом ще в 17 столітті, і звичні сьогодні, — Іо, Європа, Ганімед і Калісто.

17 квітня 1610 • На кораблі «Діскавері» з Лондона у свою четверту і останню експедицію в пошуках північно-західного шляху до Азії відправився англійський мандрівник Генрі Гудзон. Він проплив між Гренландією та Лабрадором і досягнув затоки, котра сьогодні носить його ім'я. Але за три місяці, занадто віддалившись від океану, корабель Гудзона був затиснутий льодами і екіпажу прийшлось висадитись на берег на зимівлю.

14 травня 1610 • Парижі фанатичний католик Франсуа Равальяк убив 56-річного короля Генріха IV Великого, протестанта за хрещенням, що двічі переходив у католицизм і зумів примирити французьких гугенотів та католиків. Його спадкоємцем став 9-річний Людовик XIII, котрий правив під регенством матері Марії Медичі. Наступником першого Бурбона на престолі Франції став 9-літній син Людовик III при регентстві своєї матері Марії Медічі.

4 липня 1610 • У битві поблизу селища Клушино (біля Вязьми) російські війська Дмитра Шуйського зазнали поразки від польського гетьмана Станіслава Жолкевського.

2 серпня 1610 • Англійський мореплавець Генрі Гудзон увійшов у води, відомі сьогодня як протока Гудзона, щиро вірячи, що попав у Тихий океан Північним шляхом.

21 вересня 1610 • Після усунення з престолу Василя Шуйського і згоди боярського уряду бачити царем королевича Владислава, в Москву увійшло військо гетьмана Станіслава Жолкевського для захисту міста від бунтівників і прихильників Лжедмитрія II. Однак польсько-литовсько-московська унія не відбулась і через два роки польський гарнізон був змушений капітулювати, не витримавши тривалої облоги ополченням.

17 жовтня 1610 • Через п'ять місяців після вбивства Генріха IV у Реймсі на престол Франції коронувався його восьмирічний син Людовик XIII. Його 33-літнє правління почалось при регентстві матері, Марії Медічі, а після повноліття було фактично віддане спершу в руки фаворитів, а згодом — Першого міністра кардинала Рішельє.

1611

2 січня 1611 • У замку Битчанський Град (нині — Словаччина) почався суд над графинею Елізабет Баторі, звинуваченою у тортурах і масових вбивствах молодих дівчат. Її було засуджено до смертної кари, проте через знатне походження, вирок було замінено на пожиттєве ув'язнення у власному замку Чахтице, де вона померла через три роки.

2 травня 1611 • У Лондоні розпочався друк другого офіційного англійського перекладу Біблії, здійснений для Англіканської церкви за дорученням короля Якова І. «Біблія короля Якова», що містила 39 книг «Старого Заповіту», 14 апокрифів і 27 книг «Нового Заповіту», стала першою, спеціально призначеною для загального користування, і у виданні 1769 року сьогодні багатьма вважається найвпливовішою книгою в світі.

22 червня 1611 • Після проведеної зими на захопленому льодами кораблі "Discovery" в сучасній Гудзоновій затоці, екіпаж корабля збунтувався проти свого капітана, англійського мандрівника Генрі Гудзона, котрий займався пошуком північного-західного шляху до Азії, і висадив його з сином і вісьмома прихильниками на навелечке відкрите судно. Після цього дня ні про Гудзона ні про його супутників ніхто не чув. "Discovery" повернувся до Англії, де був заарештований весь його екіпаж.

26 липня 1611 • Шведське військо під керівництвом Якоба Понтуссона де Ла Гарді захопило Новгород і новгородські бояри підписали зі шведами договір про підтримку ними кандидатури сина шведського короля на московський престол, виходу новгородських земель зі складу Московії і оголошення війни Польщі на боці Швеції.

29 жовтня 1611 • Взятий в ході Московсько-польської війни у полон колишній цар Василь IV Шуйський з братами Дмитрієм та Іваном і митрополитом Ростовським Філаретом (Романовим) постали перед Варшавським сеймом, на якому визнали себе переможенимими і принесли присягу вірності польському королю Сигізмунду III і його синові царю московському Владиславу. За рік він помер у полоні в Гостинінському замку у Мазовії.

1612

3 вересня 1612 • Невдачею закінчилась спроба польського війська під проводом гетьмана Яна Ходкевича звільнити польско-литовський гарнізон, заблокований ополченням Дмитра Пожарського у Кремлі. Поразка у Московській битві, яка тривала три дні, стала поворотною в ході Російсько-польській війні 1605-18 років.

5 листопада 1612 • Друге ополчення на чолі з князем Дмитром Пожарським і земським старостою Кузьмою Мініним отримало остаточну перемогу над поляками, які були змушені залишити Москву.

1613

20 січня 1613 • Кнередським миром закінчилась Кальмарська війна (1611-13 рр.) між Данією і Швецією за панування на Балтійському морі і володіння Норвегією та південною частиною Скандинавського півострова. Після втрати двох стратегічних пунктів — фортеці Кальмар (1611) і порту Ельфсборг (1612) — шведи були змушені відмовитись від територіальних претензій і зобов'язались виплатити Данії протягом шести років 1 мільйон талерів контрибуції.

3 березня 1613 • Земський Собор у Москві присягнув на вірність новообраному царю Михайлу Федоровичу Романову, сину митрополита Філарета, племіннику Федора Іоановича, останнього російського царя з династії Рюриковичів. У травні 16-літній Михайло Романов прибув до Москви і у липні вінчався на царство.

29 червня 1613 • У Лондоні під час вистави за п'єсою Вільяма Шекспіра «Генріх VIII» загорівся і згорів дотла театр «Глобус». Він був відновлений у червні наступного року, коли Шекспір вже виїхав з Лондона до Стратфорда, і проіснував до 1642 року.

21 липня 1613 • В Москві в Успенському соборі Кремля пройшла коронація першого царя із роду Романових — Михайла Федоровича.

Народились в 1609-1613 роках

22 березня 1609 — †16 грудня 1672Ян II Казимир, король польський і великий князь литовський (1648-68 рр.), титулярний король Швеції (1648-1660 рр.) з династії Ваза; син Сигізмунда ІІІ, єдинокровний брат Владислава IV.

1610 — †1680 • Лі Юй, китайський драматург та новеліст часів династії Мін.

1610 — †11 серпня 1680Іван Дмитрович Сірко, козацький полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового.

15 грудня 1610 — †25 квітня 1690 • Давид Тенірс Молодший, фламандський живописець, автор пейзажів і жанрових сцен з селянського життя ("Селянське свято", 1646).

1611 — †25 червня 1673 • Шарль Ож'є де Батц де Кастельмор (Шарль д'Артаньян), гасконський дворянин, мушкетер при дворі короля Франції Людовика XIV.

28 січня 1611 — †28 січня 1687 • Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця ("Селенографія або опис Місяця").

4 травня 1611 — †8 лютого 1691 • Карло Райнальді, італійський архітектор епохи бароко.

27 липня 1612 — †8 лютого 1640 • Мурад IV, 17-й турецький султан, завойовник Багдаду.

17 серпня 1612 — †20 серпня 1651 • Ярема-Михайло Вишневецький, державний і військовий діяч Речі Посполитої, воєвода руський (1646-51 рр.), керівник польсько-литовських військ під час повстання Богдана Хмельницького (1648-51 рр.).

2 грудня 1612 — †31 грудня 1655Януш Радзивілл, державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, віленський воєвода (1653-55 рр.) і великий гетьман литовський (1654-55 рр.).

12 березня 1613 — †15 вересня 1700 • Адре Ленотр, французький архітектор, майстер садово-паркового мистецтва (королівські парки в Версалі, Фонтебло, Тьюільрі, Гринвічі).

15 вересня 1613 — †17 березня 1680Франсуа де Ларошфуко, принц де Марсільяк, французький письменник-мораліст (Мемуари, Максими).

Померли в 1609-1613 роках

14 травня 1610 • Генріх IV (Генріх Великий), король Франції (1589-1610 рр.), перший з династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наварський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго». Пом. 411 років тому у 77 років (нар. 13 грудня 1533 р.).

18 липня 1610 • Мікеланджело да Караваджо (Мерізі), італійський художник, основоположник європейського реалістичного живопису (Мученичество апостола, Смерть Марії, Лютніст). Пом. 411 років тому у 37 років (нар. 28 вересня 1573 р.).

11 грудня 1610 • Адам Ельсхаймер, німецький живописець і гравер. Пом. 411 років тому у 32 роки (нар. 18 березня 1578 р.).

1611 • Генрі Гудзон (Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки. Пом. 410 років тому десь у 46 років (нар. бл. 1565 р.).

30 жовтня 1611 • Карл IX (Карл Ваза), король Швеції (1604—11 рр.); син короля Густава I, батько короля Густава II Адольфа. Пом. 410 років тому у 61 рік (нар. 4 жовтня 1550 р.).

20 січня 1612 • Рудольф II (Рудольф Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1576-1612 рр.), король Угорщини (1572-1608 рр.), король Чехії (1575-1611 рр.), німецький король (1575-1612 рр.). Пом. 409 років тому у 60 років (нар. 18 липня 1552 р.).

6 лютого 1612 • Христофор Клавій, німецький астроном, відомий своєю участю в папській Комісії з реформи календаря. Пом. 409 років тому у 75 років (нар. 1537 р.).

22 вересня 1612 • Василь IV (Василь Іванович Шуйський), московський цар (1606-10 рр.); останній з Рюриковичів на московському престолі. Пом. 409 років тому у 60 років (нар. 1552 р.).

15 травня 1613 • Урбано Монте, італійський картограф, автор однієї з перших карт світу («Планісфера Монте», 1587). Пом. 408 років тому у 69 років (нар. 16 серпня 1544 р.).

18 липня 1613 • Іпатій Потій, державний діяч Речі Посполитої; митрополит Київський, Галицький та всієї Руси (1599-1613 рр.), один із організаторів Берестейської унії (1596). Пом. 408 років тому у 72 роки (нар. 12 серпня 1541 р.).

Головні події 1609-1613 років

Телескоп Галілео Галілея

25 серпня 1609

Відкриття супутників Юпітера

7 січня 1610

Остання експедиція Генрі Гудзона

17 квітня 1610

Вбивство Генріха IV Бурбона

14 травня 1610

Взяття польсько-литовським військом Москви

21 вересня 1610
headset

Кривава графиня Єлизавета Баторі

2 січня 1611

Біблія короля Якова

2 травня 1611

Присяга Шуйських королю Сигізмунду III

29 жовтня 1611

Капітуляція польського гарнізону Москви

5 листопада 1612