Хроніка подій 1490-1494 років

Головні події 1490-1494 років

Політичні лідери 1490-1494 років

• Англія: Генріх VII Тюдор (1485-1509)
• Велике князівство Литовське: Казимир IV Ягеллончик (1440-92), Олександр Ягеллончик (1492-1506)
• Константинопольский патріарх: Дионісій I (1488-90)
• Королівство Арагон: Фердинанд II Католик (1479-1516)
• Королівство Кастилія і Леон: Ізабелла I (1474-1504), Фернандо V Арагонський (1475-1504)
• Королівство Польща: Казимир IV Ягеллончик (1447-92)
• Королівство Португалія: Жуан II Досконалий (1481-95)
• Королівство Франція: Карл VIII Люб'язний (1483-98)
• Кримське ханство: Менглі Герай (1478-1515), Айдер (1475-1515)
• Московське князівство: Іван III Васильович (1462-1505)
• Неаполітанське королівство: Фердинандо I Ферранте (1458-94), Альфонсо II (1494-95)
• Османська імперія: Баязід II Дервіш (1481-1512)
• Папська держава: Олександр VI Борджиа (1492-1503)
• Священна Римська імперія: Фрідріх III Мирний (1452-93)
• Сицилійське королівство: Фердинанд Католик (1479-1516)
• Угорське королівство: Матвій Корвін (1458-90), Владислав II Ягеллончик (1490-1516)
• Шотландія: Яків IV (1488-1513)

Всі події 1490-1494 років

3 травня 1491 • Нзінга Нкуву, четвертий правитель Конго, прийняв хрещення разом з усією своєю сім'єю і отримує ім'я Жуан І.

16 листопада 1491 • Стратою трьох юдеїв і шістьох маранів завершилась справа, відома як "Святе немовля Ігнатій з Ла Гардії", — аутодафе підозрюваних, які під тортурами зізналися у ритуальному вбивстві дитини, відбулось поблизу міста Авіла у провінції Толедо. За наполяганням Торквемади, цей випадок був використаний королевою Ізабеллою I в 1492 році як привід для вигнання євреїв з Іспанії після падіння Гранади.

1492

2 січня 1492 • Християнські війська на чолі з королем Фернандом V Арагонським і королевою Ізабеллою Кастильською увійшли в Гранаду, яка капітулювала після восьми місяців облоги. З її падінням останнє державне утворення мусульман на Піренеях припинило своє існування, що знаменувало завершення семи століть Реконкісти.

31 березня 1492 • Іспанські монархи Фердинанд II Арагонський та Ізабелла Кастильська підписали Альгамбрський едикт, який наказував юдеям Арагону, Кастилії і Леона у тримісячний термін залишити межі країни, без права вивезення золота, срібла і коштовностей, щоб, як вказувалось у преамбулі указу, своїм співжиттям поруч із новонаверненими у християнство не спокушувати їх знаннями і практиками юдаїзму. За оцінками, до 31 липня в Африку, Італію та Османську імперію виїхало до 80 тисяч юдеїв.

17 квітня 1492 • У Санта-Фе (Гранада) іспанські король Фердинанд та королева Ізабелла надали гарантії присвоєння Христофору Колумбу звання адмірала морів, віце-короля, губернатора всіх територій, які він відкриє під час пошуку західного шляху до Індії. Крім того Колумбу надавалась десята частина всіх багатст, здобутих під час плавання. На підготовку до плавання надавалось три місяці.

3 серпня 1492 • О 8-й ранку з порту Палос-де-ла-Фронтера в Андалузії відплила експедиція з трьох кораблів «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» з екіпажем у 90 чоловік на чолі з Христофором Колумбом, який вирушив на пошуки західного морського шляху до Індії.

11 серпня 1492 • По смерті Іннокентія VIII 214-м папою римським став 61-річний Родріго Борджіа, що правив під іменем Олександр VI. Віддаючи перевагу міжнародній дипломатії над зміцненням авторитету Церкви, за 11 років понтифікату він значно розшиив володіння Папської області, перетворивши її на централізовану державу.

23 вересня 1492 • У Кракові на польський престол коронувався Ян I Ольбрахт, третій син Казимира IV Ягеллончика та Єлизавети Австрійської з династії Габсбургів.

12 жовтня 1492 • Після трьох тижнів плавання у відкритому океані вахтовий матрос каравели «Пінта» Родріго де Тріана побачив давно розшукувану сушу, імовірно, сучасний острів Волтінга у Багамському архіпелазі. Названий Сан-Сальвадор, він став першим з десятка островів, серед них Куба і Гаїті, відкритих першою експедицією Христофора Колумба, які він щиро вважав частиною Східної Азії, до якої прокладав маршрут незвичним для тих часів західним напрямком, хоч насправді належали до континету, згодом названого Америка.

7 листопада 1492 • Поблизу містечка Енсісайм в Ельзасі (нині — Франція) відбулось падіння метеорита, який вперше в історії був задокументований, — він мав вагу 127 кг і при зіткненні з поверхнею утворив вирву глибиною в 1 метр.

5 грудня 1492 • Під час своєї першої експедиції Христофор Колумб відкрив острів Санто-Домінго (тепер Гаїті). Перед цим він відкрив Багамські острови.

1493

15 березня 1493 • Закінчивши свою першу подорож до Нового Світу, в Іспанію повернулися два з трьох кораблів Христофора Колумба. За свої відкриття він отримав від іспанських монархів короля Фердинанда II і королеви Ізабелли звання великого адмірала і право на десяту частину очікуваних прибутків від нових земель.

7 червня 1493 • В іспанському місті Тордесільяс при посередництві папи римського Олександра VI підписано договір між Іспанією та Португалією, згідно з яким всі землі на захід від меридіану, проведеного на 600 кілометрів західніше островів Зеленого Мису, належатимуть Іспанії, а східніше — Португалії. Пізніше вертикаль було перенесено ще на 1000 кілометрів західніше, щоб кораблі португальського короля Жуана II могли плисти на південь і схід, не порушуючи територіальних прав Іспанії. Всі нові землі, відкриті мореплавцями автоматично ставали власністю тієї країни, котра володіла відповідною частиною світу.

12 липня 1493 • У Нюрнберзі вийшла друком «Нюрнбергська хроніка» Хартмана Шеделя. В ній міститься ілюстрована хроніка біблійної історії від створення світу. Інкунабула вийшла латинською (1400 до 1500 екземплярів) і німецькою (700 до 1000 екземплярів) мовами. Друкарем «Нюрнберзькій хроніки» був Антон Кобергер, учитель Альбрехта Дюрера.

25 вересня 1493 • З Кадіса Христофор Колумб відплив у свою другу експедицію, під час якої відкрив острови Домініка, Гваделупа, Монтсеррат, Антигуа, Невіс, Віргінські острови, Ямайка.

3 листопада 1493 • Під час своєї другої подорожі до Нового Світу Христофор Колумб відкрив острів Домініка (Карибський архіпелаг). Згодом на його північному узбережжі було закладено місто Ла-Ізабелла, котре через пять років було знищене місцевими племенами тайно.

1494

4 січня 1494 • В Цетині (Чорногорія) видано збірник церковних пісень «Осьмогласіє» — першу книгу в південнословянських країнах, надрукована кирилицею.

5 травня 1494 • Під час своєї другої подорожі до Нового Світу Христофор Колумб вперше побував на сучасній Ямайці, котру він назвав Санта Глорія і проголосив власністю Іспанії.

5 вересня 1494 • Під Рапалло, що поблизу Ґенуї відбулась перша битва Першої Італійської війни, у якій очолювані Людовиком ІІ Орлеанським франко-мілано-генуезькі війська завдали поразки неаполітанській армії Альфонсо II. Через півроку армія Карла VIII Валуа переможно увійшла у Неаполь.

9 листопада 1494 • Невдоволений тим, що П'єро ді Лоренцо Медічі не зумів захистити Флорентійську республіку від зазіхань французького короля Карл VIII Люб'язного, уряд Флоренції прийняв декрет, яким засуджував П'єро і його братів Джуліано, Джованні на вигнання. Родина Медічі повернулась у Флоренцію у 1512 році.

Народились в 1490-1494 роках

1490 — †1535 • Франциск Скорина (Георгій Скорина), білоруський просвітитель, першодрукар ("Псалтир", 1519).

1490 — †21 липня 1552 • Антоніо де Мендоса, іспанський державний діяч, віце-король Нової Іспанії (1535–50 рр.) та Перу (1551–52 рр.).

1490 — †27 травня 1525Томас Мюнцер, німецький проповідник часів Реформації.

1490 — †13 листопада 1567 • Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.).

17 травня 1490 — †20 березня 1568Альбрехт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену, перший герцог Пруссії.

28 червня 1491 — †28 січня 1547Генріх VIII, король Англії (1509-47 рр.) з династії Тюдорів; був шість разів одружений — Катерина Арагонська (розлучена; небажання папи римського санкціонувати розлучення привело до виходу англійської церкви з-під влади Риму), Анна Болейн (страчена), Джейн Сеймур (померла), Анна Клевська (розлучена), Катерина Говард (страчена), Катерина Парр.

24 грудня 1491 — †31 липня 1556Ігнатій Лойола, іспанський священник, засновник Товариства Христа (орден єзуїтів, 1534); у 1622 році канонізований католицькою церквою.

31 грудня 1491 — †1 вересня 1557Жак Картьє, французький мореплавець; поклав початок французької колонізації Північної Америки і один з першовідкривачів Канади.

11 квітня 1492 — †21 грудня 1549Маргарита Наваррська (Валуа), французька письменниця («Гептамерон»); принцеса, сестра короля Франциска I.

20 квітня 1492 — †21 жовтня 1556 • П'єтро Аретіно, італійський письменник («Придворне життя», «Лицемір», «Горацій»).

20 квітня 1492 — †22 вересня 1566 • Йоганн Агрікола (Шнайдер), німецький проповідник; один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера.

1493 — †3 лютого 1520 • Стен Стуре, шведський державний діяч і регент Швеції (1512-20 рр.).

21 вересня 1493 — †24 вересня 1541Парацельс (Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм), швейцарський лікар, природодослідник, алхімік епохи Відродження.

1494 — †6 вересня 1536Вільям Тіндейл, англійський вчений, протестантський реформатор; перекладач Біблії на англійську.

4 лютого 1494 — †9 квітня 1553Франсуа Рабле, французький письменник ("Гаргантюа і Пантагрюель").

8 березня 1494 — †14 листопада 1540 • Россо Фйорентино (Джованні Баттіста ді Джакопо), італійський художник, декоратор.

24 березня 1494 — †21 листопада 1555 • Георг Агрікола (Георг Бауер), німецький лікар, мінералог, автор праць з гірничо-металургійного виробництва (Про гірничу справу і металургію).

12 вересня 1494 — †31 березня 1547 • Франциск I (Франциск Валуа), французький король (1515-47 рр.) з династії Валуа, покровитель мистецтв і наук.

6 листопада 1494 — †6 вересня 1566Сулейман I Кануні (Сулейман Пишний), турецький султан (1520-66 рр.) з династії Османів, завойовник Балкан, Закавказзя, Месопотамії, Аравії та Алжиру.

Померли в 1490-1494 роках

6 квітня 1490 • Матяш I Гуньяді (Матвій Корвін), король Угорщини (1458-90 рр.), король Богемії (1469-90 рр.), герцог Австрії (1487-90 рр.); молодший син трансильванського воєводи Яноша Гуньяді. Пом. 534 роки тому у 47 років (нар. 23 лютого 1443 р.).

9 квітня 1492 • Лоренцо Медічі (Лоренцо Величний), правитель Флоренції (1469-92 рр.), поет ("Новела про Джакоппо"), меценат; внук Козимо Медічі-старшого. Пом. 532 роки тому у 43 роки (нар. 1 січня 1449 р.).

7 червня 1492 • Казимир IV (Казимир Ягеллон), великий князь литовський (з 1440 р.), король польський (з 1447 р.). Пом. 532 роки тому у 65 років (нар. 29 листопада 1427 р.).

19 серпня 1493 • Фрідріх III (Фрідріх Габсбург), германський король (з 1440 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1452 р.). Пом. 531 рік тому у 78 років (нар. 21 вересня 1415 р.).

4 лютого 1494 • Юрій Дрогобич (Юрій Михайлович Донат-Котермак), український вчений, філософ, астроном, астролог («Прогностична оцінка поточного 1483 року»). Пом. 530 років тому у 44 роки (нар. 1450 р.).

29 вересня 1494 • Анджело Поліціано (Амброджіні), італійський поет («Сказання про Орфея») і вчений; писав італійською, латинською і давньогрецькою мовами. Пом. 530 років тому у 40 років (нар. 14 липня 1454 р.).

17 листопада 1494 • Джованні Піко делла Мірандолла, італійський філософ і гуманіст епохи Відродження ("900 тез"). Пом. 530 років тому у 31 рік (нар. 2 лютого 1463 р.).

Головні події 1490-1494 років

Падіння Гранади

2 січня 1492

Вигнання євреїв з Іспанії

31 березня 1492

Перша подорож Христофора Колумба

3 серпня 1492
headset

Відкриття Америки Христофором Колумбом

12 жовтня 1492

Тордесільяський договір

7 червня 1493

Битва під Рапалло

5 вересня 1494