Хроніка подій 1555-1559 років

Головні події 1555-1559 років

Політичні лідери 1555-1559 років

• Імперія Великих Моголів: Хумаюн (1555-56), Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Марія Кривава (1553-58), Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56), Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Арагон: Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція: Генріх II Валуа (1547-59), Катерина Медічі (1547-59), Франциск II (1559-60)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Юлій III (1550-55), Марцелл II (1555), Павло IV (1555-59)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Карл V Габсбург (1519-56), Фердинанд I (1558-64)
• Угорське королівство: Фердинанд I Габсбург (1526-64), Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Марія I (1542-67)

Всі події 1555-1559 років

1 березня 1555 • У Ліоні вийшло друком перше (прижиттєве) видання книги «Пророцтва Мішеля Нострадамуса».

25 вересня 1555 • Між римським королем Фердинандом I і лютеранськими та католицькими суб'єктами Священної Римської імперії підписано Аугсбурзький релігійний мир, який визнавав лютеранство офіційною релігією і встановив право імперських станів на вибір віросповідання. Договір мав статус імперського закону і став основою політичної єдності та стабільності Німеччини кінця XVI століття. У той же час Аугсбурзький мир не визнавав свободи віросповідання підданих, що стало однією з причин Тридцятилітньої війни.

16 жовтня 1555 • За наказом англійської королеви-католички "Кривавої" Мері у Оксфорді за єресь на вогнищі спалені протестантські єпископи Лондона і Вочестера Г'ю Латімер і Ніколас Рідлі.

1 листопада 1555 • Французькі гугеноти, які рятувались від переслідувань на батьківщині, заснували на узбережжі сучасної затоки Ріо-де-Жанейро колонію Французька Антарктида. Вона проіснувала 12 років і була знищена португальцями.

12 листопада 1555 • Марія Тюдор відновила католицизм як офіційну релігію Англії.

1556

1556 • Черкаський староста Дмитро Вишневецький на дніпровському острові Мала Хортиця почав зведення дерев'яно-земляного укріплення, яке стало форпостом для набігів його війська на османські і татарські володіння. Хортицький замок проіснував кілька років і, як вважається, став прототипом першої Запорозької Січі, яка виникла через кілька десятиліть на острові Томаківка.

23 січня 1556 • У Китаї стався найжахливіший із задокументованих землетрусів. У провінції Шеньсі загинуло понад 830 тисяч чоловік. Велика кількість жертв була обумовлена тим, що більша частина населення провінції мешкала у лесових печерах, які були зруйновані відразу після перших поштовхів або були затоплені селевими потоками.

31 липня 1556 • У Римі на 66-у році життя помер Ігнатій Лойола, засновник Товариства Христа, католицького ордену освітян і місіонерів, активний борець із протестантською Реформацією.

15 серпня 1556 • Неподалік Заслава на Волині (нині — місто Ізяслав Хмельницької області) «в Дворці, монастирі Жеславськом, при церкві святия і живоначальния Троіца» архімандрит Пересопницького монастиря Григорій та писар Михайло Василієвич почали укладення четвероєвангелія — перекладу давньоукраїнською книжною мовою текстів Нового Завіту — Пересопницького Євангелія.

1557

2 січня 1557 • У Флоренції поховано Якопо Понтормо (справжнє прізвище — Карруччі), 63-літнього італійського художника, одного з основовположників маньєризму (Покладення в труну).

25 березня 1557 • Другий новгородський мир завершив трилітню війну між Швецією і Московським царством за вихід до Балтійського моря. Жодна зі сторні не досягла поставлених цілей.

10 серпня 1557 • Відбулась битва біля Сент-Кантена (Пікардія), одна з найбільших битв у війні між Габсбургами і Валуа 1551-59 років — іспанці в союзі з англійцями і герцогом Савойским Еммануїлом Філіберта наголову розбили французів і захопили місто.

14 вересня 1557 • Магістр Тевтонського ордену Вільгельм Фюрстенберг заключив з польським королем військовий союз проти Росії. Але в Лівонській війні, котру невдовзі розпочав цар Московії Іван IV, війська ордену були розбиті, більша частина його територіальних володінь стали польсько-литовською власністю, північні території відійшли до Швеції, і Тевтонський орден припинив своє існування.

1558

8 січня 1558 • У ході чергової війни між Валуа і Габсбургами, в яку була залучена королева Марія Тюдор як дружина іспанського короля Філіпа II, війська Франсуа де Гіза зайняли Кале в Пікардії, останній англійський анклав на континенті. Його повернення під юрисдикцію Франції після 212 років було закріплене Като-Камбрезійським мирним договором, який поклав кінець Італійським війнам і утвердив гегемонію Габсбургів у Європі.

17 січня 1558 • У відповідь на відмову Лівонського ордену платити данину Москві російське військо вторглася в Лівонію. Лівонська війна, яка тривала 25 років і в яку всступили Велике князівство Литовське, Шведське та Датське королівства, закінчилась підписанням Ям-Запольського мирного договору, за яким Росія втратила всі свої завоювання, здобуті на початку бойових дій, а також земель на кордоні з Річчю Посполитою і ряду приморських балтійських міст.

20 січня 1558 • Війська герцога Франсуа де Гіза відвоювали у англійців порт Кале. Ц була остання територія Англії в континентальній Європі.

9 липня 1558 • Місто Женева вийшло зі складу Швейцарської конфедерації.

13 липня 1558 • Іспанці завдали нищівної поразки французам у битві біля Гравеліна (Фландрія), що змусило Францію піти на укладення мирного договору та значні поступки.

1559

15 січня 1559 • Через два місяці після смерті своєї сестри, королеви Англії Марії I, її зведена сестра, 25-річна Єлизавета Тюдор, дочка Генріха VIII і Анни Болейн, коронувалася у Вестмінстерському абатстві в Лондоні як королева Єлизавета I.

3 квітня 1559 • Підписанням миру в Като-Камбрезі іспанським королем Філіппом II і французьким королем Генріхом II закінчилась війна між Францією та Італією, вілома також як війна Габсбургів-Валуа чи Остання італійська. За його умовами Франція, оточена володіннями австро-іспанського дому Габсбургів, була змушена відмовитись від своїх претензій на владу в Італії, Бургундії та Іспанії. Французькому королю Генріху II вдалось зберегти Мец, Верден і Туль, але довелось повернути Тіонвіль, Марієнбург, Ів, Дамвіль і землі в Артуа, Фландрії та Шаролі. Франція також втратила Савойю і П'ємонт, які були повернуті савойському герцогу Емануїлу Філіберту. Закріпити мир мали шлюби Маргарити Французької, сестри Генріха II, з герцогом Філібертом та іспанського короля Філіппа II з Єлизаветою, дочнькою Генріха II. Крім того, Като-Камбрезійським договором Франція могла залишити за собою Кале після сплати 500 тисяч екю; до кінця ця сума не була виплачена, але Кале назавжди лишився Франції.

11 травня 1559 • У церкві св. Іоанна у Перті протестантський проповідник Джон Нокс виступив з палкою проти католицького ідолопоклонства та правління королеви-регента Марії де Гіз. Розпалені його виступом городяни підняли повстання, що переросло у Протестантську революцію і привело до створення Шотландської церкви.

10 липня 1559 • Внаслідок поранення, отриманого на лицарському турнірі з нагоди одруження іспанського короля Філіпа II Габсбурга і Єлизавети Валуа, в Парижі помер батько нареченої король Генріх II. Його спадкоємцем на престолі Франції став п'ятнадцятилітній хворобливий син Франсиск II, який правив при регенстві матері Катерини Медічі.

10 липня 1559 • По смерті Генріха II його дружина Катерина Медічі першою у Франції стала носити траур чорного кольору і не знімала його наступні 30 років, залишаючись як матір трьох королів однією з найвпливовіших осіб Франції. Як найвідоміша жінка Європи XVI століття, Катерина Медічі стала законодавицею смаків у моді та кулінарії, популяризатором нового мистецтва — балету — і одним з найбільших колекціонерів живопису свого часу.

25 грудня 1559 • Після смерті Павла IV новим папою під іменем Пій IV обраний Джованні Анджело Медічі. В період його понтифікату закінчився Тридентський собор.

Народились в 1555-1559 роках

24 лютого 1557 — †20 березня 1619Матяш II (Матвій Габсбург), король Угорщини (1608—19 рр.), титулярний король Галичини і Володимерії, Чехії (1611—19 рр.), імператор Священної Римської імперії (1612—19 рр.).

31 травня 1557 — †17 січня 1598Федір I (Федір Іванович), московський цар, останній представник московської гілки Рюриковичів; син Івана Грозного.

16 серпня 1557 — †22 березня 1602 • Агостіно Карраччі, італійський художник, гравер ("Причастя святого Ієроніма"); разом з братами Аннібале і Людовико заснував у Болоньї "Академію тих, хто обрав правильний шлях", яка стала зразком для створених пізніше академій у багатьох країнах.

14 травня 1559 — †30 вересня 1626Нурхаці, маньчжурський полководець, засновник династії Пізня Цзінь (1616-26 рр.), завойовниці китайської династії Мін.

Померли в 1555-1559 роках

21 листопада 1555 • Георг Агрікола (Георг Бауер), німецький лікар, мінералог, автор праць з гірничо-металургійного виробництва (Про гірничу справу і металургію). Пом. 469 років тому у 61 рік (нар. 24 березня 1494 р.).

4 березня 1556 • Хумаюн, другий могольський імператор Великих Моголів; син Бабура та батько Акбара. Пом. 468 років тому у 48 років (нар. 17 березня 1508 р.).

21 березня 1556 • Томас Кранмер, перший протестантський архієрископ Кентерберійський, радник англійського короля Генріха VIII. Пом. 468 років тому у 67 років (нар. 2 липня 1489 р.).

31 липня 1556 • Ігнатій Лойола, іспанський священник, засновник Товариства Христа (орден єзуїтів, 1534); у 1622 році канонізований католицькою церквою. Пом. 468 років тому у 65 років (нар. 24 грудня 1491 р.).

21 жовтня 1556 • П'єтро Аретіно, італійський письменник («Придворне життя», «Лицемір», «Горацій»). Пом. 468 років тому у 64 роки (нар. 20 квітня 1492 р.).

16 липня 1557 • Анна Клевська, четверта жінка англійського короля Генріха VIII; шлюб, котрий мав зміцнити союз Генріха і брата Анни, німецького протестантського принца Клевського, проіснував півроку. Пом. 467 років тому у 42 роки (нар. 22 вересня 1515 р.).

1 вересня 1557 • Жак Картьє, французький мореплавець; поклав початок французької колонізації Північної Америки і один з першовідкривачів Канади. Пом. 467 років тому у 66 років (нар. 31 грудня 1491 р.).

15 квітня 1558 • Роксолана (Гюррем Хасекі Султан, Анастасія Лісовська), дружина султана Сулеймана I Пишного, матір султана Селіма II. Пом. 466 років тому у 53 роки (нар. 1505 р.).

21 вересня 1558 • Карл V Габсбург, король Німеччини (1519-20 рр.), король Кастилії й Арагону (1516-56 рр.), імператор Священної Римської імперії (1520-56 рр.); найвизначніший політик XVI століття — останній монарх, проголошений римським імператором. Пом. 466 років тому у 58 років (нар. 24 лютого 1500 р.).

17 листопада 1558 • Марія I (Марія Тюдор), королева Англії (1553-58 рр.), відома як Кривава Мері; донька короля Генріха VIII, сестра королеви Єлизавети I. Пом. 466 років тому у 42 роки (нар. 18 лютого 1516 р.).

25 січня 1559 • Крістіан I (Крістіан Ольденбург), король Данії та Норвегії (1513-23 рр.), король Швеції (1520-23 рр.). Пом. 465 років тому у 78 років (нар. 1 липня 1481 р.).

10 липня 1559 • Генріх II (Генріх Валуа), французький король (1547-59 рр.), син короля Франциска I і королеви Клод, батько королів Франциска II, Карла IX, Генріха III. Пом. 465 років тому у 40 років (нар. 31 березня 1519 р.).

Головні події 1555-1559 років

Аугсбурзький релігійний мир

25 вересня 1555

Хортицький замок Байди-Вишневецького

1556

Помер Ігнатій Лойола

31 липня 1556

Пересопницьке Євангеліє

15 серпня 1556

Французька облога Кале

8 січня 1558

Протестантська революція в Шотландії

11 травня 1559

«Чорна королева» Катерина Медічі

10 липня 1559

Загибель Генріха II Валуа

10 липня 1559