Головна подія 1624-1628 років

• Освячення собору святого Петра, 18 листопада 1626

Політичні лідери 1624-1628 років

• Імперія Великих Моголів: Джанґір (1605-27), Шах Джахан (1628-58)
• Англія: Яків I Стюарт (1603-25), Карл I Стюарт (1625-49)
• Китайська Мін: Чжу Юцзянь (Сицзун) (1627-44)
• Китайська Цін: Нурхаці (Тайцзу) (1616-26)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Філіп III Притіснювач (1621-40)
• Королівство Франція: Людовик XIII Справедливий (1610-43), Арман Жан дю Плессі Рішельє (1624-42)
• Королівство Швеція: Густав II Адольф Великий (1611-32)
• Московське царство: Михайло Федорович (1613-45)
• Османська імперія: Мурад IV (1623-40)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Фердинанд II Габсбург (1619-37)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1624-1628 років

13 серпня 1624 • За наполяганням королеви-матері Марії Медічі французький король Людовик XIII призначив 39-літнього кардинала Армана дю Плессі, кардинала Рішельє, першим міністром — головою Королівської ради. На цій посаді Рішельє продовжив обмеження впливу французької родової знаті, ліквідацію свобод французьких протестантів (гугенотів) і ослаблення впливу Габсбургів у Європі.

1625

5 листопада 1625 • Після невдалого походу на Київщину для упокорення козаків, що під проводом Марка Жмайла піднялись проти шляхетського свавілля, в урочищі Ведмежі Лози біля Курукового озера (неподалік сучасного Кременчука) коронним польним гетьманом Станіславом Конецпольським і козацькою делегацією на чолі з кошовим отаманом Війська Запорозького Михайлом Дорошенком укладено угоду, що серед іншого передбачала амністію учасникам повстання, збільшення удвоє козацького реєстру (з 3 до 6 тисяч) і підвищення їм платні.

1626

25 квітня 1626 • Генерал Альбрехт Валенштайн, командуючий армією імператора Фердинанда II, у битві біля Дессау (Нижня Саксонія) розбив датське військо під керівництвом графа Ернста фон Мансфельда. А через чотири місяці полководець Католицької ліги граф Іоганн Тіллі розбив датчан у битві біля Луттера, що привело до розпаду союзу Данії і Франції, а союзник Німеччини Іспанія змогла перекинути великі військові сили до Австрії.

24 травня 1626 • Губернатор Нових Нідерландів Петер Мінуйт за 60 гульденів (близько 1000 доларів у цінах 2006 року) в товарному вираженні (одяг і біжутерія) викупив у індіанців племені Манахатта сучасний острів Манхеттен. За даними Інституту соціальної історії в Амстердамі думка, що ця угода була вигідна лише голландцям, є помилковою, оскільки, по-перше, острів був насправді придбаний у племені Делаварів, які опинились на Манхеттені під час кочівлі, і, по-друге, у індіанців XVII століття не існувало поняття власності на землю в європейському розумінні, тому обидві сторони угоди могли інтерпретувати її по-різному.

18 листопада 1626 • У Римі папа Урбан VIII освятив собор Святого Петра, одне з перших і вищих досягнень архітектури бароко. Його будівництво почалось в 1506 році на місці базиліки, зведеної на могилі апостола Петра, котрий прийняв мученицьку смерть в 64 році будучи розіп'ятим на хресті за свою віру. Над будівництвом собору працювали Браманте (з 1506 р.), Мікеланджело (1547-64 рр.), Джакомо дела Порто (1593), Кало Мадерна (1612).

1627

1627 • Вийшов перший словник української мови «Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє» Памви Беринди.

28 листопада 1627 • Флот Речі Посполитої здобув свою першу і найбільшу перемогу — в битві під Оливою (поблизу Данцига, нині — Гданськ) був розбитий шведський флот, що дало можливість зняти морську блокаду міста.

1628

7 червня 1628 • Король Англії Карл I затвердив «Петицію про Права», законодавчий акт, поданий від імені обох палат англійського парламенту. Вона стала конституційним документом, який встановив конкретні свободи, на які королю було заборонено посягати, — непарламентське оподаткування, примусове розквартирування солдатів, тюремне ув'язнення без причини і використання воєнного стану.

28 жовтня 1628 • Після 13-місячної облоги королівські війська за наказом першого міністра Франції кардинала Рішельє захопили гугенотську "державу в державі" фортецю Ла-Рошель. Ла-Рошель мала статус вільного міста, влада в якому належала гугенотському купецтву і духовенству, і на думку Рішельє її стратегічне положення дозволяло іноземним єдиновірцям гугенотів несподівано напасти на Францію.

Народились в 1624-1628 роках

1625 — †1653 • Маруся Чурай, напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини («Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки»).

8 червня 1625 — †14 вересня 1712 • Джовані Доменіко Кассіні, французький астролог і астроном італійського походження; працюючи в Паризькій обсерваторії, відкрив чотири супутники Сатурна, проміжок в кільцях Сатурна ("Щілина Кассіні"), обертання Юпітера і Марса.

5 лютого 1626 — †17 квітня 1696 • Марі де Севіньє (Рабютьєн Шанталь), французька письменниця; у 1726 році почалось публікування її листів до дочки, котрі вона писала протягом двадцяти років, — дотепна і об'єктивна хроніка подій у Парижі і Версалі того часу.

27 травня 1626 — †6 листопада 1650 • Вільгельм II (Вільгельм Оранський), штатгальтер з Об'єднаних провінцій Нідерландів (з 1647 р.).

2 серпня 1626 — †6 лютого 1685 • Шарль Ле Лонгуйє, французький колоніст Канади, дослідник індіанських мов.

25 січня 1627 — †30 грудня 1691 • Роберт Бойль, англійський хімік, фізик і філософ, один із засновників Лондонського королівського товариства; відкрив закон залежності об'єму газу від тиску (закон Бойля-Маріотта, 1662 р.).

14 травня 1627 — †19 листопада 1698 • Петро Дорофійович Дорошенко, український військовий, політичний і державний діяч; Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1665 — 76 рр.).

12 січня 1628 — †16 травня 1703 • Шарль Перро, французький казкар ("Кіт у чоботях", "Попелюшка", "Синя Борода"), поет і критик ("Паралелі між древнім і новим у питаннях мистецтва і наук").

Померли в 1624-1628 роках

5 січня 1625 • Сімон Маріус, німецький астроном; незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера (1610); історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за котрими закріпились імена, дані Маріусом, — Іо, Європа, Ганімед і Калісто. Пом. 399 років тому у 52 роки (нар. 20 січня 1573 р.).

13 січня 1625 • Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим; син Пітера Брейгеля-старшого, брат Пітера Брейгеля-молодшого. Пом. 399 років тому у 57 років (нар. 1568 р.).

6 квітня 1625 • Яків I (Яків Стюарт), король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); як глава двох держав, першим став називати себе королем Великобританії. Пом. 399 років тому у 59 років (нар. 19 червня 1566 р.).

9 квітня 1626 • Френсіс Бекон, англійський філософ, письменник ("Novum Organum"), лорд-канцлер Англії (1618-21 рр.). Пом. 398 років тому у 65 років (нар. 22 січня 1561 р.).

24 вересня 1626 • Адріан де Вріс, голландський скульптор раннього барокко. Пом. 398 років тому у 81 рік (нар. 1545 р.).

30 вересня 1626 • Нурхаці, маньчжурський полководець, засновник династії Пізня Цзінь (1616-26 рр.), завойовниці китайської династії Мін. Пом. 398 років тому у 67 років (нар. 14 травня 1559 р.).

28 жовтня 1627 • Джаханґір (Нур-уд-дін Мухаммад Салім), 4-й імператор Великих Моголів (1605-27 рр.). Пом. 397 років тому у 58 років (нар. 31 серпня 1569 р.).

23 серпня 1628 • Джордж Вільєрс, англійський державний діяч, фаворит англійських королів Якова I і Карла I, 1-й герцог Бекінгем (1623-28 рр.). Пом. 396 років тому у 36 років (нар. 28 серпня 1592 р.).

вересень 1628 • Оліфер Остапович Голуб (Стеблевець-Черняк), гетьман Війська Запорозького (1622, 1622-23, 1624, 1626 рр.). Пом. 396 років тому десь у 83 роки (нар. бл. 1545 р.).