10 липня 1553 - 16-річна англійська леді Джейн Грей проголошена королевою Англії; через 9 днів вона була скинута з трону, заарештована і засуджена до страти.

19 липня 1553 - Всього після дев'яти днів перебування в якості монарха 16-річна Джейн Грей була позбавлена влади і заарештована. Новою королевою Англії стала її кузина Марія Тюдор, законна спадкоємниця престолу після смерті короля Едуарда VI. Тесть Джейн, ініціатор її коронування, Джон Дадлі, герцог Нортамберійський, був згодом заарештований і страчений 23 серпня. Самій Джейн смерті вдалось уникнути із-за її юного віку і фактично пасивній участі в двірцевому перевороті. Її було страчено 12 лютого 1554 року, коли батько Джейн, Генрі Грей, став учасником нового заколоту проти королеви Мері, і та вирішила усунути всіх потенційних претендентів на англійський престол.

14 серпня 1553 - Схоплений за наказом Жана Кальвіна в Женеві іспанський лікар і теолог Мігель Сервет постав перед судом за звинуваченням в єресі за викладені ним ідеї в книзі «Відновлення християнства». Всі швейцарські кантони висловились за страту Сервета і він цього ж року був спалений на вогнищі, так і не визнавши Ісуса Христа вічним Сином Божим.

1 жовтня 1553 - У Вестмінстерському аббатстві в Лондоні на англійський престол короновано Марію Тюдор, першого в історії Англії правлячого монарха-жінку, яка за жорстоке переслідування протестантів відома як Кривава Мері.

13 листопада 1553 - За розпорядженням королеви Марії Тюдор архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер і четверо інших підозрюваних у державній зраді, у тому числі леді Джейн Грей, засуджені до смертної кари.

25 січня 1554 - В день святого Павла в долині річки Тієте на південному сході Бразилії португальськими єзуїтами засновано місто Сан-Паулу.

12 лютого 1554 - 17-річна леді Джейн Грей, правнучка короля Генріха VII, яка лише 9 днів була королевою Англії, страчена в Тауері за наказом своє тітки королеви Марії I Тюдор.

19 травня 1554 - Майбутня королева Англії Єлизавета I, дочка Анни Болейн і Генріха VIII, звільнена з лондонського Тауера і поміщена під домашній арешт у Вудстоку, поблизу Лондона.

1 березня 1555 - У Ліоні вийшло друком перше (прижиттєве) видання книги «Пророцтва Мішеля Нострадамуса».

25 вересня 1555 - Між римським королем Фердинандом I і лютеранськими та католицькими суб'єктами Священної Римської імперії підписано Аугсбурзький релігійний мир, який визнавав лютеранство офіційною релігією і встановив право імперських станів на вибір віросповідання. Договір мав статус імперського закону і став основою політичної єдності та стабільності Німеччини кінця XVI століття. У той же час Аугсбурзький мир не визнавав свободи віросповідання підданих, що стало однією з причин Тридцятилітньої війни.

16 жовтня 1555 - За наказом англійської королеви-католички "Кривавої" Мері у Оксфорді за єресь на вогнищі спалені протестантські єпископи Лондона і Вочестера Г'ю Латімер і Ніколас Рідлі.

1 листопада 1555 - Французькі гугеноти, які рятувались від переслідувань на батьківщині, заснували на узбережжі сучасної затоки Ріо-де-Жанейро колонію Французька Антарктида. Вона проіснувала 12 років і була знищена португальцями.

12 листопада 1555 - Марія Тюдор відновила католицизм як офіційну релігію Англії.

1556 - Черкаський староста Дмитро Вишневецький на дніпровському острові Мала Хортиця почав зведення дерев'яно-земляного укріплення, яке стало форпостом для набігів його війська на османські і татарські володіння. Хортицький замок проіснував кілька років і, як вважається, став прототипом першої Запорозької Січі, яка виникла через кілька десятиліть на острові Томаківка.

23 січня 1556 - У Китаї стався найжахливіший із задокументованих землетрусів. У провінції Шеньсі загинуло понад 830 тисяч чоловік. Велика кількість жертв була обумовлена тим, що більша частина населення провінції мешкала у лесових печерах, які були зруйновані відразу після перших поштовхів або були затоплені селевими потоками.

31 липня 1556 - У Римі на 66-у році життя помер Ігнатій Лойола, засновник Товариства Христа, католицького ордену освітян і місіонерів, активний борець із протестантською Реформацією.

15 серпня 1556 - Неподалік Заслава на Волині (нині - місто Ізяслав Хмельницької області) «в Дворці, монастирі Жеславськом, при церкві святия і живоначальния Троіца» архімандрит Пересопницького монастиря Григорій та писар Михайло Василієвич почали укладення четвероєвангелія - перекладу давньоукраїнською книжною мовою текстів Нового Завіту - Пересопницького Євангелія.

2 січня 1557 - У Флоренції поховано Якопо Понтормо (справжнє прізвище - Карруччі), 63-літнього італійського художника, одного з основовположників маньєризму (Покладення в труну).

10 серпня 1557 - Відбулась битва біля Сент-Кантена (Пікардія), одна з найбільших битв у війні між Габсбургами і Валуа 1551-59 років - іспанці в союзі з англійцями і герцогом Савойским Еммануїлом Філіберта наголову розбили французів і захопили місто.

14 вересня 1557 - Магістр Тевтонського ордену Вільгельм Фюрстенберг заключив з польським королем військовий союз проти Росії. Але в Лівонській війні, котру невдовзі розпочав цар Московії Іван IV, війська ордену були розбиті, більша частина його територіальних володінь стали польсько-литовською власністю, північні території відійшли до Швеції, і Тевтонський орден припинив своє існування.

8 січня 1558 - У ході чергової війни між Валуа і Габсбургами, в яку була залучена королева Марія Тюдор як дружина іспанського короля Філіпа II, війська Франсуа де Гіза зайняли Кале в Пікардії, останній англійський анклав на континенті. Його повернення під юрисдикцію Франції після 212 років було закріплене Като-Камбрезійським мирним договором, який поклав кінець Італійським війнам і утвердив гегемонію Габсбургів у Європі.

17 січня 1558 - У відповідь на відмову Лівонського ордену платити данину Москві російське військо вторглася в Лівонію. Лівонська війна, яка тривала 25 років і в яку всступили Велике князівство Литовське, Шведське та Датське королівства, закінчилась підписанням Ям-Запольського мирного договору, за яким Росія втратила всі свої завоювання, здобуті на початку бойових дій, а також земель на кордоні з Річчю Посполитою і ряду приморських балтійських міст.

20 січня 1558 - Війська герцога Франсуа де Гіза відвоювали у англійців порт Кале. Ц була остання територія Англії в континентальній Європі.

9 липня 1558 - Місто Женева вийшло зі складу Швейцарської конфедерації.

13 липня 1558 - Іспанці завдали нищівної поразки французам у битві біля Гравеліна (Фландрія), що змусило Францію піти на укладення мирного договору та значні поступки.

15 січня 1559 - Через два місяці після смерті своєї сестри, королеви Англії Марії I, її зведена сестра, 25-річна Єлизавета Тюдор, дочка Генріха VIII і Анни Болейн, коронувалася у Вестмінстерському абатстві в Лондоні як королева Єлизавета I.

3 квітня 1559 - Підписанням миру в Като-Камбрезі іспанським королем Філіппом II і французьким королем Генріхом II закінчилась війна між Францією та Італією, яка розпочалась у 1557 році, - Франція, оточена володіннями австро-іспанського дому Габсбургів, була змушена відмовитись від своїх претензій на владу в Італії, Бургундії та Іспанії. Французькому королю Генріху II вдалось зберегти Мец, Верден і Туль, але довелось повернути Тіонвіль, Марієнбург, Ів, Дамвіль і землі в Артуа, Фландрії та Шаролі. Франція також втратила Савойю і П'ємонт, які були повернуті савойському герцогу Емануїлу Філіберту. Закріпити мир мали шлюби Маргарити Французької, сестри Генріха II, з герцогом Філібертом (1559) та іспанського короля Філіппа II з Єлизаветою, дочкою Генріха II (1560). Крім того, Като-Камбрезійським договором Франція могла залишити за собою Кале після сплати 500 тисяч екю; до кінця ця сума не була виплачена, але Кале назавжди лишився Франції.

11 травня 1559 - У церкві св. Іоанна у Перті шотландський протестантський проповідник Джон Нокс виступив проти католицького ідолопоклонства та незаконності правління регента Шотландії Марії де Гіз. Це викликало повстання городян, яке поширилось на всю країну і переросло у Протестантську революцію.

10 липня 1559 - По смерті Генріха II його дружина Катерина Медічі першою у Франції стала носити траур чорного кольору і не знімала його наступні 30 років, залишаючись як матір трьох королів однією з найвпливовіших осіб Франції. Як найвідоміша жінка Європи XVI століття, Катерина Медічі стала законодавицею смаків у моді та кулінарії, популяризатором нового мистецтва - балету - і одним з найбільших колекціонерів живопису свого часу.

10 липня 1559 - Внаслідок поранення, отриманого на лицарському турнірі з нагоди одруження іспанського короля Філіпа II Габсбурга і Єлизавети Валуа, в Парижі помер батько нареченої король Генріх II. Його спадкоємцем на престолі Франції став п'ятнадцятилітній хворобливий син Франсиск II, який правив при регенстві матері Катерини Медічі.

25 грудня 1559 - Після смерті Павла IV новим папою під іменем Пій IV обраний Джованні Анджело Медічі. В період його понтифікату закінчився Тридентський собор.