Головні події 1554 - 1558 років

• Аугсбурзький релігійний мир, 25 вересня 1555
• Хортицький замок Байди-Вишневецького, 1556
• Помер Ігнатій Лойола, 31 липня 1556
• Пересопницьке Євангеліє, 15 серпня 1556
• Французька облога Кале, 8 січня 1558

Політичні лідери 1554 - 1558 років

• Англія: Марія Кривава (1553-58), Єлизавета I (1558-1603)
• Арагон: Хуана Божевільна (1516-55)
• Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56), Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1530-72)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція: Генріх II Валуа (1547-59), Катерина Медічі (1547-59)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Священна Римська імперія: Карл V Габсбург (1519-56), Фердинанд I (1558-64)
• Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Марія I (1542-67)

Всі події 1554 - 1558 років

25 січня 1554 • В день святого Павла в долині річки Тієте на південному сході Бразилії португальськими єзуїтами засновано місто Сан-Паулу.

12 лютого 1554 • 17-річна леді Джейн Грей, правнучка короля Генріха VII, яка лише 9 днів була королевою Англії, страчена в Тауері за наказом своє тітки королеви Марії I Тюдор.

19 травня 1554 • Майбутня королева Англії Єлизавета I, дочка Анни Болейн і Генріха VIII, звільнена з лондонського Тауера і поміщена під домашній арешт у Вудстоку, поблизу Лондона.

1555

1 березня 1555 • У Ліоні вийшло друком перше (прижиттєве) видання книги «Пророцтва Мішеля Нострадамуса».

25 вересня 1555 • Між римським королем Фердинандом I і лютеранськими та католицькими суб'єктами Священної Римської імперії підписано Аугсбурзький релігійний мир, який визнавав лютеранство офіційною релігією і встановив право імперських станів на вибір віросповідання. Договір мав статус імперського закону і став основою політичної єдності та стабільності Німеччини кінця XVI століття. У той же час Аугсбурзький мир не визнавав свободи віросповідання підданих, що стало однією з причин Тридцятилітньої війни.

16 жовтня 1555 • За наказом англійської королеви-католички "Кривавої" Мері у Оксфорді за єресь на вогнищі спалені протестантські єпископи Лондона і Вочестера Г'ю Латімер і Ніколас Рідлі.

1 листопада 1555 • Французькі гугеноти, які рятувались від переслідувань на батьківщині, заснували на узбережжі сучасної затоки Ріо-де-Жанейро колонію Французька Антарктида. Вона проіснувала 12 років і була знищена португальцями.

12 листопада 1555 • Марія Тюдор відновила католицизм як офіційну релігію Англії.

1556

1556 • Черкаський староста Дмитро Вишневецький на дніпровському острові Мала Хортиця почав зведення дерев'яно-земляного укріплення, яке стало форпостом для набігів його війська на османські і татарські володіння. Хортицький замок проіснував кілька років і, як вважається, став прототипом першої Запорозької Січі, яка виникла через кілька десятиліть на острові Томаківка.

23 січня 1556 • У Китаї стався найжахливіший із задокументованих землетрусів. У провінції Шеньсі загинуло понад 830 тисяч чоловік. Велика кількість жертв була обумовлена тим, що більша частина населення провінції мешкала у лесових печерах, які були зруйновані відразу після перших поштовхів або були затоплені селевими потоками.

31 липня 1556 • У Римі на 66-у році життя помер Ігнатій Лойола, засновник Товариства Христа, католицького ордену освітян і місіонерів, активний борець із протестантською Реформацією.

15 серпня 1556 • Неподалік Заслава на Волині (нині — місто Ізяслав Хмельницької області) «в Дворці, монастирі Жеславськом, при церкві святия і живоначальния Троіца» архімандрит Пересопницького монастиря Григорій та писар Михайло Василієвич почали укладення четвероєвангелія — перекладу давньоукраїнською книжною мовою текстів Нового Завіту — Пересопницького Євангелія.

1557

2 січня 1557 • У Флоренції поховано Якопо Понтормо (справжнє прізвище — Карруччі), 63-літнього італійського художника, одного з основовположників маньєризму (Покладення в труну).

25 березня 1557 • Другий новгородський мир завершив трилітню війну між Швецією і Московським царством за вихід до Балтійського моря. Жодна зі сторні не досягла поставлених цілей.

10 серпня 1557 • Відбулась битва біля Сент-Кантена (Пікардія), одна з найбільших битв у війні між Габсбургами і Валуа 1551-59 років — іспанці в союзі з англійцями і герцогом Савойским Еммануїлом Філіберта наголову розбили французів і захопили місто.

14 вересня 1557 • Магістр Тевтонського ордену Вільгельм Фюрстенберг заключив з польським королем військовий союз проти Росії. Але в Лівонській війні, котру невдовзі розпочав цар Московії Іван IV, війська ордену були розбиті, більша частина його територіальних володінь стали польсько-литовською власністю, північні території відійшли до Швеції, і Тевтонський орден припинив своє існування.

1558

8 січня 1558 • У ході чергової війни між Валуа і Габсбургами, в яку була залучена королева Марія Тюдор як дружина іспанського короля Філіпа II, війська Франсуа де Гіза зайняли Кале в Пікардії, останній англійський анклав на континенті. Його повернення під юрисдикцію Франції після 212 років було закріплене Като-Камбрезійським мирним договором, який поклав кінець Італійським війнам і утвердив гегемонію Габсбургів у Європі.

17 січня 1558 • У відповідь на відмову Лівонського ордену платити данину Москві російське військо вторглася в Лівонію. Лівонська війна, яка тривала 25 років і в яку всступили Велике князівство Литовське, Шведське та Датське королівства, закінчилась підписанням Ям-Запольського мирного договору, за яким Росія втратила всі свої завоювання, здобуті на початку бойових дій, а також земель на кордоні з Річчю Посполитою і ряду приморських балтійських міст.

20 січня 1558 • Війська герцога Франсуа де Гіза відвоювали у англійців порт Кале. Ц була остання територія Англії в континентальній Європі.

9 липня 1558 • Місто Женева вийшло зі складу Швейцарської конфедерації.

13 липня 1558 • Іспанці завдали нищівної поразки французам у битві біля Гравеліна (Фландрія), що змусило Францію піти на укладення мирного договору та значні поступки.

Народились в 1554 - 1558 роках

1554 - 11 жовтня 1633 • Філарет (Федір Микитович Романов), московський політичний і церковний діяч; 3-й патріарх Московський і всієї Русі (1619-33 рр.); двоюрідний племінник царя Івана IV Грозного, батько царя Михайла Романова.

5 липня 1554 - 22 січня 1592 • Єлизавета Австрійська (Єлизавета Габсбург), королева Франції; дружина короля Карла IX.

24 лютого 1557 - 20 березня 1619 • Матяш II (Матвій Габсбург), король Угорщини (1608—19 рр.), титулярний король Галичини і Володимерії, Чехії (1611—19 рр.), імператор Священної Римської імперії (1612—19 рр.).

31 травня 1557 - 17 січня 1598 • Федір I (Федір Іванович Романов), московський цар; син Івана Грозного, останній представник московської гілки династії Рюриковичів.

16 серпня 1557 - 22 березня 1602 • Агостіно Карраччі, італійський художник, гравер ("Причастя святого Ієроніма"); разом з братами Аннібале і Людовико заснував у Болоньї "Академію тих, хто обрав правильний шлях", яка стала зразком для створених пізніше академій у багатьох країнах.

Померли в 1554 - 1558 роках

12 лютого 1554 • Джейн Грей, королева Англії (1553); "королева дев'яти днів". 466 років тому, в 17 років (нар. 1537 р.).

2 липня 1554 • Педро Сьєса де Леон, іспанський священник, історик, географ, хроніст періоду конкісти Південної Америки («Хроніка Перу»). 466 років тому, в 36 років (нар. 1518 р.).

21 листопада 1555 • Георг Агрікола (Георг Бауер), німецький лікар, мінералог, автор праць з гірничо-металургійного виробництва (Про гірничу справу і металургію). 465 років тому, в 61 рік (нар. 24 березня 1494 р.).

4 березня 1556 • Хумаюн, другий могольський імператор Великих Моголів; син Бабура та батько Акбара. 464 роки тому, в 48 років (нар. 17 березня 1508 р.).

21 березня 1556 • Томас Кранмер, перший протестантський архієрископ Кентерберійський, радник англійського короля Генріха VIII. 464 роки тому, в 67 років (нар. 2 липня 1489 р.).

31 липня 1556 • Ігнатій Лойола, іспанський священник, засновник Товариства Христа (орден єзуїтів, 1534); у 1622 році канонізований католицькою церквою. 464 роки тому, в 65 років (нар. 24 грудня 1491 р.).

21 жовтня 1556 • П'єтро Аретіно, італійський письменник («Придворне життя», «Лицемір», «Горацій»). 464 роки тому, в 64 роки (нар. 20 квітня 1492 р.).

16 липня 1557 • Анна Клевська, четверта жінка англійського короля Генріха VIII; шлюб, котрий мав зміцнити союз Генріха і брата Анни, німецького протестантського принца Клевського, проіснував півроку. 463 роки тому, в 42 роки (нар. 22 вересня 1515 р.).

31 грудня 1557 • Жак Картьє, французький мореплавець; поклав початок французької колонізації Північної Америки і один з першовідкривачів Канади. 463 роки тому, в 66 років (нар. 31 грудня 1491 р.).

15 квітня 1558 • Роксолана (Гюррем Хасекі Султан, Анастасія Лісовська), дружина султана Сулеймана I Пишного, матір султана Селіма II. 462 роки тому, в 53 роки (нар. 1505 р.).

21 вересня 1558 • Карл V (Карл Габсбург), король Німеччини (1519-20 рр.), король Кастилії й Арагону (1516-56 рр.), імператор Священної Римської імперії (1520-56 рр.); найвизначніший політик XVI століття — останній монарх, проголошений римським імператором. 462 роки тому, в 58 років (нар. 24 лютого 1500 р.).

17 листопада 1558 • Марія I (Марія Тюдор), королева Англії (1553-58 рр.), дочка Генріха VIII; фанатична католичка, за знищення більше 300 високопоставлених представників протестантської церкви отримала прізвисько "Кривава Мері". 462 роки тому, в 42 роки (нар. 18 лютого 1516 р.).