Хроніка подій 1566-1570 років

Головні події 1566-1570 років

Політичні лідери 1566-1570 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Ерік XIV (1560-68), Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66), Селім II (1566-74)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Марія I (1542-67), Яків VI (1567-1625)

Всі події 1566-1570 років

2 липня 1566 • У ході війни за австрійську спадщину між французькою армією під командуванням Моріца Саксонського і союзною, англо-голландсько-австрійською, армією під командуванням герцога Камберлендського відбулась битва біля села Лауфельде (нині — Нідерланди), в якій французи здобули перемогу, що забеспечило Франції контроль майже над усією територією Голландії.

6 вересня 1566 • Під час облоги угорського міста Сігетвар на 72-у році життя помер один з найвидатніших монархів XVI століття султан Османської імперії Сулейман I Кануні, за 46 років правління якого Туреччина досягла вершини своєї військової, політичної та економічної могутності. Наступного дня османський престол зайняв його третій син Селім II, єдиний живий із його десяти можливих спадкоємців.

1567

13 березня 1567 • Битвою біля Остервеле поблизу Антверпена (нині Бельгія), в якій іспанські війська розбили загони повсталих кальвіністів, розпочалась Вісімдерічна війна Нижніх країн проти влади Габсбургів, яка привела до проголошення незалежної Республіка семи сполучених провінцій Нідерландів.

24 липня 1567 • Під час свого ув'язнення в замку Лох-Левен шотландська королева Марія Стюарт зреклась престолу на користь свого однорічного сина Якова, котрий згодом став королем Шотландії Яковом VI і першим Стюартом на англійському престолі — Яковом I.

25 липня 1567 • Іспанський конкістадор Дієго де Лосада заснував місто Сантьяго де Леон де Каракас, сучасний Каракас, столицю Венесуели.

22 серпня 1567 • Герцог Альба, призначений іспанським королем Філіпом II намісником в Нідерландах, заснував Раду в справах заколотів і повстань, завданням котрої була боротьба з єретиками і заколотниками. За неповні три роки Рада стратила більше восьми тисяч чоловік і увійшла в історію під другою назвою — "Кривава рада".

1568

19 травня 1568 • Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.

30 вересня 1568 • Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.

1569

10 січня 1569 • Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.

13 березня 1569 • Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.

28 червня 1569 • Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня — ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.

1 липня 1569 • У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави — Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.

1570

1570 • У Шпаєрі король Східно-Угорського королівства Янош II Жигмонд Заполья і правитель Королівської Угорщини Максиміліан II Габсбург уклали угоду, за якою Східно-Угорське королівство припиняло своє існування: в обмін на визнання себе кнзяем Трансильванії і Парціума (Затисся) Янош відмовлявся від претензій на угорський престол і визнавав себе васалом Угорського королівства

3 січня 1570 • Офіційна дата створення Донського козацтва, пов'язана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.

12 січня 1570 • Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками — кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік — не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви — їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.

25 лютого 1570 • Англійська королева Єлизавета І була відлучена від церкви папою Пієм. Одним зі звинувачень понтифіка в бік королеви було те, що вона наповнила свою королівську раду «єретиками», так він називав протестантів.

20 травня 1570 • В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.

8 серпня 1570 • Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, — гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці — Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.

Народились в 1566-1570 роках

26 травня 1566 — †22 грудня 1603Мехмед III, 13-й султан Османської імперії; син Мурада III, батько Ахмеда I.

19 червня 1566 — †6 квітня 1625Яків I (Яків Стюарт), король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); як глава двох держав, першим став називати себе королем Великобританії.

20 червня 1566 — †30 квітня 1632Сигізмунд III (Сигізмунд Ваза), король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський (з 1587 року), король Швеції (1592-99 рр.).

15 травня 1567 — †29 листопада 1643 • Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери.

3 липня 1567 — †25 грудня 1635Самюель де Шамплен, французький мандрівник і гідрограф; засновник і губернатор перших французьких поселень у Канаді (Квебек).

1568 — †13 січня 1625 • Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим; син Пітера Брейгеля-старшого, брат Пітера Брейгеля-молодшого.

5 квітня 1568 — †29 липня 1644 • Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.

5 вересня 1568 — †21 травня 1639Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).

31 серпня 1569 — †28 жовтня 1627Джаханґір (Нур-уд-дін Мухаммад Салім), 4-й імператор Великих Моголів (1605-27 рр.).

1570 — †вересень 1619 • Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.

1570 — †1632 • Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.

1570 — †23 липня 1632 • Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.

бл. 1570 — †10 лютого 1606Гай Фокс, англійський дворянин-католик, один з головних учасників «Порохової змови» (1605) проти короля Якова I.

Померли в 1566-1570 роках

4 квітня 1566 • Даніеле да Вольтерра (Даніеле Річчареллі), італійський художник і скульптор («Зняття з хреста», «Віфлеємське побиття немовлят», «Давид відрубує голову Голіафу», «Мікеланджело»). Пом. 458 років тому у 57 років (нар. 1509 р.).

2 липня 1566 • Мішель Нострадамус (Нотрдам), лейб-медик французького короля Карла IX, винахідник медичного засобу для боротьби з чумою (1546), астролог, автор астрологічних календарів і пророкувань (Центурії). Пом. 458 років тому у 63 роки (нар. 14 грудня 1503 р.).

6 вересня 1566 • Сулейман I Кануні (Сулейман Пишний), турецький султан (1520-66 рр.) з династії Османів, завойовник Балкан, Закавказзя, Месопотамії, Аравії та Алжиру. Пом. 458 років тому у 72 роки (нар. 6 листопада 1494 р.).

22 вересня 1566 • Йоганн Агрікола (Шнайдер), німецький проповідник; один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера. Пом. 458 років тому у 74 роки (нар. 20 квітня 1492 р.).

13 листопада 1567 • Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.). Пом. 457 років тому у 77 років (нар. 1490 р.).

1568 • Шейх-Ахмат, останній хан Великої орди (1481-1502 рр.); син Азмат-хана. Пом. 456 років тому.

20 березня 1568 • Альбрехт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену, перший герцог Пруссії. Пом. 456 років тому у 78 років (нар. 17 травня 1490 р.).

21 серпня 1568 • Жан де ла Валетт-Парізо, великий магістр ордену госпітальєрів (1557-68 рр.); засновник столиці Мальти, яка носить його ім'я. Пом. 456 років тому у 73 роки (нар. 4 лютого 1495 р.).

1569 • Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). Пом. 455 років тому у 58 років (нар. 1511 р.).

13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. Пом. 455 років тому у 39 років (нар. 7 травня 1530 р.).

8 вересня 1569 • Миколай Рей, польський письменник, поет, релігійний полеміст; «батько польської літератури». Пом. 455 років тому у 64 роки (нар. 4 лютого 1505 р.).

9 вересня 1569 • Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен («Нідерландські прислів'я», «Бійка між Карнавалом і Постом, «Фермери, що танцюють на весіллі просто неба»); батько художників Пітера Брейгеля-молодшого і Яна Брейгеля-старшого. Пом. 455 років тому десь у 44 роки (нар. бл. 1525 р.).

1570 • Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. Пом. 454 роки тому у 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).

20 жовтня 1570 • Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). Пом. 454 роки тому у 74 роки (нар. 1496 р.).

27 листопада 1570 • Якопо Сансовіно, італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). Пом. 454 роки тому у 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).

Головні події 1566-1570 років

Помер Сулейман Пишний

6 вересня 1566

Початок Вісімдесятирічної війни

13 березня 1567

Зречення Марії Стюарт

24 липня 1567

Люблінська унія

1 липня 1569