Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1201 - 1211 років

Головні події 1201 - 1211 років

Політичні лідери 1201 - 1211 років

Англія: Іоанн Безземельний (1199-1216) • Богемія: Оттокар I Пржемисл (1198-1230) • Волинське князівство: Роман Великий (1170-1205) • Галицьке князівство: Данило Галицький (1205-06, 1211-12) • Галицько-Волинське князівство: Роман Великий (1199-1205) • Грузинське царство: Тамара Велика (1184-1213) • Кастилія і Леон: Альфонсо VIII Шляхетний (1158-1214) • Київське князівство: Роман Великий (1201, 1204) • Королівство Португалія: Саншу I Заселитель (1185-1211) • Королівство франків: Філіп II Август (1179-1223) • Латинська імперія: Бодуен I Фландрський (1204-05), Анрі I Фландрський (1206-16) • Монгольська імперія: Чингізхан (1206-27) • Нікейська імперія: Феодор I Ласкаріс (1205-21) • Священна Римська імперія: Оттон IV Вельф (1198-1215) • Східна Римська імперія: Ісаак II Ангел (1203-04), Олексій III Ангел (1195-1203), Олексій IV Ангел (1203-04), Олексій V Дука (1204) • Трапезундська імперія: Олексій I Великий Комнін (1204-22) • Угорське королівство: Імре I (1196-1204), Ласло III (1204-05), Андраш II (1205-35) • Шотландія: Вільгельм I Лев (1165-1214).

Всі події 1201 - 1211 років

1201 - В усті ріки Рига єпископ Альберт Буксгевден почав будівництво укріпленого поселення, яке з 1225 року отримало статус міста і невдовзі стало головним містом Лівонії.

1202

1202 - У Ризі Теодоріхом Торейдським для місіонерської діяльності в Лівонії засновано Орден мечоносців (Братство воїнів Христа). Існування ордену, який користувався статутом ордену тамплієрів, було підтверджено папською буллою в 1210 році. На відміну від інших духовно-лицарських утворень, мечоносці зберігали залежність від єпископа. У 1237 році орден мечоносців було приєднано до Тевтонського ордену.

20 травня 1202 - У Сирії відбувся землетрус силою 7,5 балів за шкалою Ріхтера, в результаті якого були зруйновані міста Тир, Акра та Наблус і було завдано руйнувань на території від Сицилії до Месопотамії і Верхнього Єгипту. За оцінками кількість жертв склала понад 1 мільйон чоловік.

10 листопада 1202 - Незважаючи на пряму заборону папи римського Інокентія III і погрози відлучення від церкви, учасники Четвертого хрестового походу, які були не взмозі оплатити Венеції морський транспорт до Константинополя, почали облогу католицького міста Зара (нині — Задар, Хорватія). Місто було захоплене 24 листопада, розграбоване і зруйноване на догоду венеційським купцям, які прагнули знищити конкурента у торгівлі на Адріатичному узбережжі.

1203

17 липня 1203 - Завдяки підтримці війська Четвертого хрестового походу, яке взяло в облогу Константинополь, імператором Візантії став Олексій III Ангел.

1 серпня 1203 - На заклик папи римського Інокентія III війська хрестоносців на чолі з Симоном де Монфором почали облогу міста Каркассон в Лангедоці, яке капітулювало через два тижні. Це стало першим великим успіхом католиків у двадцятилітній релігійній війні проти катарів, які зрештою зазнали поразки і були практично винищені на півдні Франції.

1204

5 лютого 1204 - Після усунення від влади Олексія IV Ангела і його батька-співправителя Ісаака II на престол Візантії зійшов Олексій V Дука. Він правив трохи більше двох місяців й не зумів захистити місто від загонів хрестоносців і венеціанців, які зрештою ліквідували державу ромеїв, на уламках якої проголосили Латинську імперію.

13 квітня 1204 - Учасники Четвертого хрестового походу, організованого папою Інокентієм III в 1202 році проти мусульманського Єгипту, змінивши маршрут, увірвались в Константинополь і розгромили місто. Це була помста хрестоносців за неспроможність візантійського імператора Ісаака II Ангела розрахуватись за допомогу, надану німецьким королем Філіпом Швабським і венеціанським дожем Енріко Дандоло при відновленні Ісаака на троні. Після падіння Константинополя на Балканах виникли нові держави хрестоносців, найбільша з яких Латинська Римська імперія проіснувала до 1261 року, а влада візантійських імператорів збереглась лише в Малій Азії.

9 травня 1204 - Через місяць після завоювання Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу, імператором Латинської імперії був проголошений 33-річний граф Фландрії і Ено Балдуїн, який невдовзі коронувався за східним обрядом у соборі Святої Софії за присутності візантійського та католицького духовенства. Латинська імперія проіснувала трохи більше півстоліття і була завойована Михайлом VIII Палеологом, який у 1261 році проголосив відновлення Візантії.

16 травня 1204 - Балдуін IX Фландрський став першим імператором Латинської імперії під іменем Балдуін I Константинопольський, що поклало початок формуванню цілої плеяди «латинських» держав на захоплених хрестоносцями територіях — восени 1204 року комітет з 24 представників військ хрестоносців підписали Договір про поділ Візантійської імперії.

1205

19 червня 1205 - У битві під Завихостом на Віслі (нині Польща) проти своїх двоюрідних братів польських князів Лешка Білого й Конрада Мазовецького загинув засновник Галицько-Волинського князівства, великий князь київський і «самодержець всієї Русі» Роман Мстиславич (Великий). Його смерть стала приводом до сорокалітньої міжусобиці, яка завершилась перемогою його синів Данила Галицького і Василька Романовича.

1206

1206 - На курултаї, що пройшов у Забайкаллі на березі ріки Онон, де він виріс, 44-річний Темучін був проголошений великим ханом всіх монгольських племен і отримав титул Чингізхан або «Повелитель Всесвіту». За двадцять наступних років, які пройшли у постійних завоюваннях, його імперія зі столицею у місті Каракорум простягалася від Аральського моря до Тихого океану і від Північного Китаю до Індії.

Головні події 1201 - 1211 років

keyboard_arrow_left1195
1217keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward