Хроніка подій 1531-1535 років

Головні події 1531-1535 років

Політичні лідери 1531-1535 років

• Імперія Великих Моголів: Хумаюн (1530-40)
• Англія: Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон: Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48), Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція: Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Саадет Герай (1524-32), Іслам Герай (1532), Сагіб Герай (1532-51)
• Московське князівство: Василь III (1505-33), Іван IV Грозний (1533-47)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Климент VII (1523-34), Павло III (1534-49)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Карл V Габсбург (1519-56)
• Угорське королівство: Янош I Заполья (1526-40), Фердинанд I Габсбург (1526-64)
• Шотландія: Яків V (1513-42)

Всі події 1531-1535 років

26 січня 1531 • Землетрус в Лісабоні призвів до загибелі більше 30 тисяч чоловік.

22 серпня 1531 • Між військами молдавського князя Петру IV Рареша (Петрила) і польського короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого відбулась битва біля Обертина (нині — Івано-Франківська область), в якій переконлива перемога коронного війська зумовила повернення Покуття до складу Польщі.

11 жовтня 1531 • Поразкою Цюріха і загибеллю його фактичного правителя, теолога і релігійного реформатора Ульріх Цвінглі закінчилась під Каппелем битва із військами католицького Християнського Альянсу.

20 листопада 1531 • Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії — рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер.

1532

15 квітня 1532 • В Падуї (Італія) найманцем, підісланим австрійським урядом, вбито 48-річного Міхаїла Гайсмара, одного з керівників Селянської війни 1524-26 років у Тіролі і Зальцбурзі, автора програмного документу "Земського укладу", що передбачав організацію суспільства на принципах повної рівності та встановлення республіканської форми правління.

16 травня 1532 • Посилаючись на слабке здоров'я, сер Томас Мор пішов у відставку з поста лорда-канцлера. Справжньою причиною його звільнення став розрив Генріха VIII з Римом та створення Англіканської церкви.

27 липня 1532 • Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив перший кримінальний і кримінально-процесуальний кодекс Священної Римської імперії німецької нації, названий згодом «Кароліна» на честь імператора Карла V. Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, «Кароліна» мала на меті упорядкувати кримінальне судочинство у місцевих судах і була побудована на презумпції вини, відзначалась суворістю, навіть жорстокістю мір покарання і діяла до кінця XVIII століття.

4 серпня 1532 • Під тиском Франциска I бретонський парламент видав акт про нерозривність унії між французькою короною та герцогством Бретань.

16 листопада 1532 • Загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.

1533

25 січня 1533 • Король Англії Генріх VIII, будучи одруженим на Катерині Арагонській, взяв таємний шлюб з вагітною від нього Анною Болейн. У травні Томас Кранмер, архієпископ Кентенберійський, оголосив шлюб з Катериною Арагонською, котра не змогла народити Генріху сина, недійсним, а шлюб з Анною Болейн — законним. За це і Томас Кранмер і Генріх VIII у липні були відлучені папою Климентом VII від церкви, що стало початком розриву англіканської церкви з Римом. Як виявилось згодом, і Катерина і Анна народили Генріху дочок — католичку Марію і протестантку Єлизавету, відповідно, — котрі, будучи запеклими ворогами, по черзі змінили одна одну на англійському престолі і правили країною протягом майже півстоліття.

23 травня 1533 • Архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер оголосив шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської недійсним. Англійський монарх вимагав визнання розводу від папи римського, оскільки Катерина не могла народити сина-спадкоємця престолу, але Клемент VII відмовив королю і в липні цього ж року відлучив його і архієпископа від церкви.

1 червня 1533 • У Лондоні короновано Анну Болейн, нову дружини англійського короля Генріха VIII, матір майбутньої королеви Єлизавети I.

11 липня 1533 • Папа римський Климент VII відлучив від церкви багатожонця англійського короля Англії Генріха VIII, який одружився на Анні Болейн, не отримавши дозвіл Ватикану на розлучення з попередньою дружиною.

29 серпня 1533 • Не дивлячись на виплату величезного викупу золотом, в Куско іспанцями страчений Атауальпа, 13-й і останній імператор 300-річної цивілізації інків з династії Ханан Куско.

15 листопада 1533 • Перші іспанські завойовники увійшли в Куско, столицю держави Інків. Через три роки Франсиско Пісарро почав "перебудову" міста — , побудувавши на місці інкських храмів — церкви, на місці палаців — житло для завойовників.

1534

1534 • Французький мореплавець Жак Картьє проголосив Канаду власністю короля Франції.

19 березня 1534 • Зі смертю матері Сулеймана Пишного Айше Хафси владу у жіночій половині султанського палацу (гаремі) отримала його улюблениця Роксолана. З часом вона стала однією з найвпливовіших осіб імперії, започаткувавши так званий «Жіночий султанат», понад столітній період в історії Османської імперії, коли дружини і матері султанів мали визначальний вплив на державні справи.

21 березня 1534 • Указом імператора Священної Римської імперії і короля Іспанії Карла V Габсбурга у Південній Америці створено губернаторство Нова Андалузія, першим правителем якого став аделантадо Педро де Мендоса. З 1542 року губернаторство стало підпорядковуватись віце-королівству Перу.

20 квітня 1534 • Розпочалась перша експедиція французького мореплавця Жака Картьє, в ході якого він відкрив Канаду і острів Лабрадор.

9 червня 1534 • Французький мореплавець Жак Картьє відкрив річку Св. Лаврентія і став першим європейцем, що піднявся до її верхів'їв.

13 липня 1534 • Турки захопили персидську фортецю Табріз.

24 липня 1534 • Французька експедиція Жака Картьє досягла гирла річки Святого Лаврентія (Канада) і вперше висадився на американську землю в районі сучасного півострова Ґаспе (сучасний Квебек).

15 серпня 1534 • Ігнатій Лойола з шістьома своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів, основним завданням котрого було навернення іновірців до християнства. Не маючи можливості здійснити паломництво у Святу землю, вони направились в Рим до папи римського, і у вересні 1540 року Павло III благословив створення Товариства Христа, як офіційно називався орден єзуїтів.

3 листопада 1534 • Англійський парламент прийняв акт, який проголошував Генріха VIII і його спадкоємців єдиним верховним земним главою Церкви Англії. Разом із «Актом про супрематію», виданим за правління королеви Єлизавети, відбувся повний розрив Англіканської і Католицької церков. Обидва документи зберігають юридичну силу й досі, визначаючи особливу роль британського монарха в справах церкви.

6 грудня 1534 • Іспанський конкістадор Себастьян де Белалькасар на місці захопленого індіанського поселення Кіту заснував містечко Сан-Франсиско-де-Кіто, відоме сьогодня як столиця Еквадору.

1535

18 січня 1535 • На пустельному тихоокеанському узбережжі Південної Америки іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував місто Лос-Рейес де Ліма, нині відоме як Ліма, столиця Перу.

17 квітня 1535 • На території завойованої Імперії ацтеків засновано віце-королівство Нова Іспанія, першим правителем якого став Антоніо де Мендоса. Воно було самостійною адміністративною одиницею Іспанської колоніальної імперії і підпорядковувалась королю Кастилії.

1 липня 1535 • Англійський мислитель і державний діяч Томас Мор, котрий вже близько року перебував у тюрмі за відмову визнати законним розлучення Генріха VIII і принести присягу главі англіканської церкви, постав перед судом і був засуджений до четвертування, котре король замінив на відрубування голови.

6 липня 1535 • У Лондоні страчено англійського письменника, мислителя, одного з основоположників утопічного соціалізму, лорда-канцлера Томаса Мора, котрий відмовився присягнути Генріху VIII як главі англіканської церкви. В день страти вирок суду "...повісити так, щоб замучився до півсмерті, вийняти з петлі, відрізати статеві органи, розпороти живіт, вирвати і спалити нутрощі, а потім четвертуватии і кожну з чвертей тіла прибити над воротами Сіті, а голову виставити на лондонському мосту..." король замінив на відрубування голови.

15 серпня 1535 • У день свята Успіння Пресвятої Богородиці в регіоні Ла-Плати іспанцями засновано місто «Сьюдад де Нуестра Сеньйора Санта Марія да ла Асунсьйон», відоме сьогодні як Асунсьон, столиця Парагваю.

Народились в 1531-1535 роках

бл. 1531 — †29 лютого 1604Джон Вітгіфт, 73-й архієпископ Кентерберійський (1583-1604 рр.).

1532 — †12 листопада 1595Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал.

28 лютого 1533 — †13 вересня 1592Мішель де Монтень, французький богослов, філософ, есеїст-мораліст ("Досліди"), громадський діяч.

24 квітня 1533 — †10 липня 1584Вільгельм I (Вільгельм Оранський), перший з наслідних штатгальтерів (правителів) Нідерландів (з 1572); один з керівників Нідерландської революції, направленої проти іспанського володарювання і католицизму.

7 вересня 1533 — †3 квітня 1603Єлизавета I Тюдор (Єлизавета Тюдор), королева Англії і Ірландії (1558-1603 рр.); дочка Генріха VIII і Анни Болейн, остання з династії Тюдорів.

27 вересня 1533 — †12 грудня 1586Стефан Баторій, польський король (з 1576 р.) Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої.

13 грудня 1533 — †14 травня 1610Генріх IV (Генріх Великий), король Франції (1589-1610 рр.), перший з династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наварський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго».

23 червня 1534 — †21 червня 1582 • Ода Нобунаґа, військово-політичний лідер Японії епохи «воюючих країн», один з найвидатніших самураїв у японській історії.

Померли в 1531-1535 роках

11 жовтня 1531 • Ульріх Цвінглі, швейцарський священнослужитель, теософ, діяч Реформації, фактичний правитель Цюріха (1523-31 рр.). Пом. 493 роки тому у 47 років (нар. 1 січня 1484 р.).

29 серпня 1532 • Уаскар, дванадцятий правитель Імперії Інків; брат Атауальпа. Пом. 492 роки тому у 32 роки (нар. 1500 р.).

6 липня 1533 • Лудовіко Аріосто, італійський поет епохи Відродження («Несамовитий Роланд»). Пом. 491 рік тому у 326 років (нар. 8 вересня 1207 р.).

29 серпня 1533 • Атауальпа, останній імператор (Сапа Інка) Інків. Пом. 491 рік тому у 31 рік (нар. 1502 р.).

3 грудня 1533 • Василь III (Василь Іванович Рюрик), великий князь Володимирський і Московський в (1505-33 рр.) з династії Рюриковичів; перший цар Московії, батько Івана IV Грозного. Пом. 491 рік тому у 54 роки (нар. 25 березня 1479 р.).

9 січня 1534 • Йоганн Авентін (Йоганн Георг Турмайр), німецький історик, філолог. Пом. 490 років тому у 57 років (нар. 4 липня 1477 р.).

21 серпня 1534 • Філіпп де Вільє де л'Іль-Адам, великий магістр Ордену госпітальєрів, засновник Мальтійського ордену (1530). Пом. 490 років тому у 70 років (нар. 1464 р.).

16 вересня 1534 • Михайло Львович Глинський, український магнат, воєначальник і державний діяч Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського татарського походження. Пом. 490 років тому у 67 років (нар. 1467 р.).

25 вересня 1534 • Климент VII (Джуліо Медічі), 219-й папа римський (1523-34 рр.), останній папа епохи Відродження; його відмова розірвати шлюб англійського короля Генріха VIII з Катериною Арагонською привела до розриву англійської церкви з Римом. Пом. 490 років тому у 56 років (нар. 26 травня 1478 р.).

1535 • Франциск Скорина (Георгій Скорина), білоруський просвітитель, першодрукар ("Псалтир", 1519). Пом. 489 років тому у 45 років (нар. 1490 р.).

18 лютого 1535 • Генріх Корнеліус, німецький вчений-алхімік, письменник, лікар і астролог. Пом. 489 років тому у 49 років (нар. 14 вересня 1486 р.).

6 липня 1535 • Томас Мор, англійський філософ, державний діяч, лорд-канцлер (1529-32 рр.), письменник ("Утопія"), один з основоположників утопічного соціалізму. Пом. 489 років тому у 57 років (нар. 7 лютого 1478 р.).

Головні події 1531-1535 років

Загибель Ульріха Цвінглі

11 жовтня 1531

Битва біля Кахамарка

16 листопада 1532

Викуп Атауальпи

29 серпня 1533
headset

Роксолана, зачинателька «Жіночого султанату»

19 березня 1534

«Акт про супрематію» Генріха VIII

3 листопада 1534

Віце-королівство Нова Іспанія

17 квітня 1535