Головні події 1593-1597 років
Політичні лідери 1593-1597 років
• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія:
Єлизавета I (1558-1603)
• Бухарське ханство: Абдулла-хан II (1583-98)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Португалія: Філіп I Розсудливий (1581-98)
• Королівство Франція:
Генріх IV Великий (1589-1610)
• Королівство Швеція: Сигізмунд III Ваза (1592-99)
• Московське царство:
Федір Блаженний (1584-98)
• Османська імперія: Мурад III (1574-95), Мехмед III (1595-1603)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Рудольф II Габсбург (1576-1612)
• Трансильванія: Сигізмунд Баторій (1581-99)
• Шотландія:
Яків VI (1567-1625)
Всі події 1593-1597 років
23 січня 1593 • Під П'яткою в околицях Чуднова розпочалась битва між надвірними корогвами князів Острозьких та загонами козацьких повстанців на чолі з Криштофом Косинським. Незважаючи на відчайдушний опір, за тиждень повстанці зазнали поразки і Косинський був змушений підписати договір про покірність польському королю, який поруши, повернувшись в Січ.
25 липня 1593 • Заради зайняття французького престолу Генріх IV у паризькій базиліці Сен-Дені урочисто зрікся протестантизму і перейшов у католицизм.
1594
19 лютого 1594 • В Упсалі польський король Сигізмунд III Ваза коронований на престол Швеції.
27 лютого 1594 • Через п'ять років після сходження на престол в Шартрі відбулась урочиста коронація Генріха IV Наварського. Хрещений як католик, але вихований як протестант, він пережив Варфоломіївську ніч, кілька разів змінював віру, і, здобувши перемогу над католиками, вчергове зрікся кальвінізму, щоб стати першим Бурбоном на французькому троні.
1595
23 грудня 1595 • Пiсля oфiцiйниx слуxaнь i пeрeгoвoрiв в зaлi Кoстянтина Ватиканського палацу єпископи Іпатій (Потій) і Кирило (Терлецький) склали обітницю послуху понтифіку Рима від імені західних єпархій Київської митрополії. Цього ж дня апостольською конституцією «Magnus Dominus» папа Климент VIII проголосив прийняття руських владик з їх духовенством і вірними в лоно католицької Церкви. Унію, затверджену наступного року собором у Бресті, підтримали Київська та Полоцька архієпархії і Пінська, Луцька, Володимирська й Холмська єпархії; поза унією залишились Львівська та Перемиська єпархії, які приєднались до Руської унійної церкви через століття.
1596
18 березня 1596 • Король Сигізмунд III переніс столицю Польщі з Кракова до Варшави.
4 вересня 1596 • Перша задукоментована згадка про цунамі — землетрус поблизу острова Кюсю (Японія) спричинив утворення 15-метрової хвилі, яка спустошила узбережжя острова і спричинила загибель близько тисячі людей.
18 жовтня 1596 • На соборі в Бересті (нині — Брест, Білорусь) відбулося проголошення Акту приєднання православної Київської митрополії на чолі з митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі Михайлом (Рагозою) до Апостольської Столиці. Єпископи Львівський Гедеон (Балабан) та Перемиський Михайло (Копистенський), не підтримавши унію з Римом, після ратифікації рішень Собору королем Польщі опинились поза законом.
1597
5 лютого 1597 • В Японії розпочалась боротьба проти християнізації країни, яку розгорнула католицька церква — у місті Нагасакі за наказом воєначальника Тойотомі Хідейосі страчено через розп'яття 26 християн-католиків. Попри заборону місіонерської діяльності християнська церква ще деякий час підпільно існувала в Японії, але в повній мірі християнська проповідь була дозволена дозволили лише в кінці ХІХ століття.
27 квітня 1597 • У Гринвічі в день святого Георгія на святкуванні на честь ордена Підв'язки, на якому була присутня королева Єлизавета I, відбулась прем'єра п'єси Вільяма Шекспіра «Віндзорські насмішниці».
Народились в 1593-1597 роках
19 травня 1593 — †
18 жовтня 1678 • Якоб Йорданс, фламандський художник, представник фламандського бароко.
бл. 1593 — †
20 листопада 1651 •
Миколай Потоцький, польський магнат, військовий та державний діяч Речі Посполитої, польний гетьман коронний (1637-46 рр.), великий гетьман коронний (1646-51 рр.).
15 червня 1594 — †
19 листопада 1665 •
Ніколя Пуссен, французький живописець, філософ.
19 грудня 1594 — †
16 листопада 1632 •
Густав II Адольф (Густав Ваза), шведський король (1611-32 рр.) з династії Ваза; син короля
Карла IX.
1595 — †
21 березня 1617 • Покахонтас (Матоака), індіанська принцеса племені поухатанів.
9 червня 1595 — †
20 травня 1648 •
Владислав IV (Владислав Ваза), польський король (1632-48 рр.), великий князь литовський, великий князь руський (1632—1648 рр.),
цар московський обраний (1610—1613 рр.) і
титулярний (1610—1634 рр.), принц шведський; син Сигізмунда III Вази й Анни Габсбург.
6 січня 1596 — †
6 серпня 1657 •
Богдан Михайлович Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч,
гетьман Війська Запорозького.
31 березня 1596 — †
11 лютого 1650 •
Рене Декарт, французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії.
22 липня 1596 — †
12 липня 1645 • Михайло Федорович, московський цар (1613-45 рр.), перший з дому Романових.
3 грудня 1596 — †
12 квітня 1684 • Ніколо Аматі, італійський майстер смичкових інструментів з Кремони; учитель Андреа Гварнері і Антоніо Страдіварі.
31 грудня 1596 — †
11 січня 1647 •
Петро (Семенович) Могила, український церковний і культурний діяч, богослов (Євангеліє учительне, Требник, Літос альбо Камінь),
митрополит Київський (з 1632 р.), засновник Лаврської школи (1631), на базі якої було створено
Києво-Могилянську колегію (1632).
Померли в 1593-1597 роках
30 травня 1593 •
Крістофер Марлоу, англійський поет, драматург ("Трагічне життя доктора Фауста", "Тамерлан Великий", "Мальтійський єврей"); деякі історики мистецтва вважають його справжнім автором творів Шекспіра. Пом. 431 рік тому у
29 років (нар.
26 лютого 1564 р.).
2 лютого 1594 • Джованні П'єрлуїджі да Палестріна, італійський композитор; глава римської поліфонічної школи, чий музичний стиль Тридентський собор в 1563 році затвердив як офіційний зразок католицької церковної музики. Пом. 430 років тому у
80 років (нар.
17 грудня 1514 р.).
31 травня 1594 • Тінторетто (Якопо Робусті), італійський художник з міста Венеція, представник пізнього венеціанського Відродження і маньєризму. Пом. 430 років тому у
76 років (нар.
29 вересня 1518 р.).
22 листопада 1594 • Мартін Фробішер, англійський мореплавець і капер; відомий відкриттям Гренландії, Баффінової Землі. Пом. 430 років тому у
55 років (нар.
1539 р.).
2 грудня 1594 •
Герард Меркатор (Герард ван Кремер), фламандський картограф; розробив декілька картографічних проекцій, видав збірник карт і описів європейських країн (1595). Пом. 430 років тому у
82 роки (нар.
5 березня 1512 р.).
25 квітня 1595 • Торквато Тассо, італійський поет ("Рінальдо", "Звільнений Єрусалим", "Амінта", "Сім днів сотворіння світу"). Пом. 429 років тому у
51 рік (нар.
11 березня 1544 р.).
12 листопада 1595 •
Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал. Пом. 429 років тому у
63 роки (нар.
1532 р.).
після 1595 • Андрій Римша, український і польський письменник («Хронологія») і перекладач. Пом. бл. 429 років тому десь у
45 років (нар. бл.
1550 р.).
6 лютого 1597 • Франческо Патріці, італійський філософ епохи пізнього Відродження («Нова філософія всесвіту», «Поетика»). Пом. 427 років тому у
68 років (нар.
25 квітня 1529 р.).
21 квітня 1597 •
Северин Наливайко, український військовий діяч, козацький отаман, гетьман Війська Запорозького. Пом. 427 років тому.
20 червня 1597 • Віллем Баренц, голландський мореплавець і дослідник. Пом. 427 років тому десь у
47 років (нар. бл.
1550 р.).
21 грудня 1597 • Петрус Канізій, нідерландський релігійнийй діяч, член ордену єзуїтів, канонізований Католицькою церквою (1925). Пом. 427 років тому у
76 років (нар.
8 травня 1521 р.).