Головні події 1646-1650 років
•
Ужгородська унія, 24 квітня 1646
•
Нідерландська революція, 30 січня 1648
•
Гетьман Богдан Хмельницький, 4 лютого 1648
•
Битва під Жовтими Водами, 16 травня 1648
•
Битва під Корсунем, 26 травня 1648
•
День барикад, 26 серпня 1648
•
Битва під Пилявцями, 23 вересня 1648
•
Облога Високого замку військами Богдана Хмельницького, 15 жовтня 1648
•
Вестфальський мирний договір, 24 жовтня 1648
•
Страта Карла І Стюарта, 9 лютого 1649
•
Англійська республіка, 19 травня 1649
Політичні лідери 1646-1650 років
• Імперія Великих Моголів: Шах Джахан (1628-58)
• Англія:
Карл I Стюарт (1625-49)
• Гетьманат:
Богдан Хмельницький (1648-57)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія:
Жуан IV Відновитель (1640-56)
• Королівство Франція:
Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1643-51)
• Королівство Швеція: Крістіна (1632-54)
• Кримське ханство: Іслам III Герай (1644-54)
• Московське царство: Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Ібрагім I (1640-48), Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Владислав IV Ваза (1632-48), Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-57)
Всі події 1646-1650 років
24 квітня 1646 • На церковному соборі в Ужгородському замку 63 священики Мукачівської православної єпархії за присутності римо-католицького єпископа Юрія Якушича з Егера, уклали акт про об'єднання православних парафій з Католицькою церквою. Натхненником Ужгородської унії був Петро Партеній, який пізніше став першим уніатським єпископом на Закарпатті.
1647
23 січня 1647 • За 400 тисяч фунтів шотландський аристократ Арчібальд Кемпбелл, глава пресветеріанської опозиції, видав англійського короля Карла I, що втік в 1646 році до Шотландії, англійському парламенту. Після того як король був доставлений до Англії, в самому парламенті відбувся розкол — більшість депутатів виступали за монархію, обмежену парламентом, а Олівер Кромвель і його прихильники відстоювали необхідність негайного проголошення республіки.
1648
21 січня 1648 • Після звільнення з арешту, втративши надію на схильне до нього рішення у майновому питанні щодо слободи Суботів, Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків знищив польську залогу на острові Базавлук, звільнивши Запорізьку січ від польського контролю. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.
30 січня 1648 • Іспанія та Нідерланди підписали Мюнстерский договір, за яким Республіка Сполучених провінцій Нідерландів здобула незалежність від Священної Римської імперії та Іспанії. Як складова частина Вестфальського миру, цей договір завершив Тридцятилітню і Вісімдесятирічну війни.
4 лютого 1648 • Розбивши польську залогу, Богдан Хмельницький захопив Микитинську Січ, де був обраний гетьманом Війська Запорозького. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над більшою частиною українських етнічних земель й через півтора роки була змушена визнати автономність гетьманської влади над Київським, Чернігівським та Брацлавським воєводствами і східними районами Волині та Поділля.
15 травня 1648 • У Мюнстері ратифіковано мирний договір між Республікою Сполучених провінцій Нідерландів та Іспанією, підписаний 30 січня 1648 року. Мюнстерський договір, завдяки якому Сполучені Провінції отримали незалежність від Священної Римської імперії, став частиною Вестфальського миру, яким завершилась Тридцятирічна війна (1618–48 рр.) і Нідерландська революція (Восьмидесятирічна війна 1568–1648 рр.).
16 травня 1648 • Під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького, підтримане татарською кіннотою Тугай-бея, здобуло свою першу перемогу над армією Речі Посполитої, очолюваною ніжинським старостою Стефаном Потоцьким. Натхненні успіхом, вони рушили до Корсуня, де через 10 днів оточили і знищили армію захоплених у полон гетьманів Миколая Потоцького і Марціна Калиновського.
26 травня 1648 • У балці Горіхова Діброва біля Корсуня козацько-татарські загони Богдана Хмельницького і Тугай-бея вщент розбили польське військо гетьмана коронного Миколая Потоцького, який разом зі свої заступником Марціном Калиновським і кількома десятками вельмож був узятий у полон. Ця перемога відкрила козакам шлях на Білу Церкву, яка стала центром повстання, що охопило Київщину та Поділля.
11 червня 1648 • У Москві розпочався один з найбільших народних виступів, відомий під назвою "Соляний бунт", причиною котрого було збільшення податків з населення замість відміненого податку на сіль. Результатом бунту стала страта деяких близьких до царя Олексія Михайловича бояр і заслання головного радника боярина Бориса Морозова.
30 червня 1648 • Розпочалась експедиція російського мореплавця Семена Івановича Дежньова, в ході якої на 80 років раніше за Вітуса Берінга було відкрито протоку між Азією та Північною Америкою
8 серпня 1648 • За наказом своєї матері та при підтримці духовенства яничарами скинуто з престолу, заарештовано і ув'язнено турецького султана Ібрагіма, котрий страждав слабоумством. Через кілька днів його було задушено.
13 серпня 1648 • Під Пилявцями (тепер — село Пилява Старосинявського району Хмельницької області) розпочалась битва української армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти польських військ Домініка Заславського. Битва під Пилявцями тривала до 23 вересня і закінчилась розгромом польської армії, повним звільненням Волині і Поділля.
26 серпня 1648 • У Парижі почалось повстання проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні. В цей день, що увійшов у історію як «День барикад», протистояння опозиційної Фронди і королівського двору переросло у збройні сутички — у Франції почалась громадянська війна.
23 вересня 1648 • У битві під Пилявцями на Поділлі військо Богдана Хмельницького завдало нищівної поразки польській армії під командою Миколи Остророга, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського. Це відкрило козакам шлях на захід і вже за місяць в облогу було взято спочатку Львів, а потім Замостя, й наприкінці року Хмельницького тріумфально вітав Київ.
6 жовтня 1648 • Після перемоги над польською армією у битві під Пилявцями, українсько-татарське військо під керівництвом Богдана Хмельницького взяло в облогу Львів. Маючи достатньо війська, щоб захопити місто, Хмельницький, однак, відмовився штурмувати його, обмежишись грошовим викупом.
15 жовтня 1648 • Після кількох днів штурму козацько-татарські загони під командою полковника Максима Кривоноса захопили Високий замок, стратегічно важливу фортецю поблизу Львова. Опинившись під загрозою артилерійського обстрілу, міський магістрат виплатив війську Богдана Хмельницького величезний відкуп, після чого його армія зняла облогу і рушила далі на захід до Замостя.
24 жовтня 1648 • Закінчилась Тридцятилітня війна: в місті Оснабрюк Священна Римська імперія, Франція та Швеція підписали угоду, яка разом з Мюнстерським договором, укладеним в травні, увійшла в історію як Вестфальський мирний договір, що заклав основу нового порядку в Європі на основі державного суверенітету. Він визначив панівне положення Франції у Центральній Європі, Швеції — у Північній, а владу Габсбургів обмежив лише їхніми спадкоємними землями, що привело до фактичного розпаду Священної Римської імперії і утворення конгломерата самостійних невеликих держав..
6 грудня 1648 • В ході Англійської революції загони Олівера Кромвеля на чолі з полковником Томасом Прайдом провели "чистку" англійського парламенту від представників пануючої партії пресвитеріан, які представляли інтереси лондонської буржуазії і виступали за угоду з колоем Карлом: 45 человік було заарештовано, 186 втекли, 86 осіб були відсутні добровільно, а 83 членам парламенту було дозволено увійти в парламент тільки після офіційної відмови від голосу за прийняття умов короля; ще 71 чоловік спочатку були прихильниками перевороту. В очищеному парламенті, званому «охвістям», переважали індепенденти, які прагнули до встановлення республіки. Створений палатою громад Верховний суд постановив стратити короля Карла I.
1649
14 січня 1649 • Після перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, викупу за зняття облоги Львова, гетьман Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав у Київ, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян.
9 лютого 1649 • У Лондоні біля палацу Вайтхолл в Лондоні обезголовлено короля 48-річного Карла І Стюарта, визнаного спеціальним судом, створеним парламентом, винним у зраді «громад Англії». Проголошена згодом республіка проіснувала 11 років, доки у хаосі безвладдя і міжусобиць колишніх соратників не була відновлена монархія і на трон зійшов син страченого короля Карл II.
19 травня 1649 • Парламент Англії прийняв «Акт про оголошення Англії республікою», вищим органом якої стала Державна рада, хоча фактично влада знаходилась в руках армійської верхівки на чолі з Олівером Кромвелем.
15 серпня 1649 • Військо Богдана Хмельницького отримало перемогу у дводенній битві проти коронного війська під командуванням польського короля Яна II Казимира. Однак Зборівська битва не принесла успіху Хмельницькому, який був змушений 18 серпня підписати з королем Речі Посполитої Зборівський договір.
18 серпня 1649 • Між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого підписано Зборівський договір, який легалізував самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, відновлювалась православна Київська митрополія, накладалась заборона на перебування в контрольованій козаками Україні євреїв та польських військ. Компромісний договір, котрий не влаштовував жодну із сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців.
11 вересня 1649 • Англійська армія під командуванням Олівера Кромвеля в ході придушення Ірландського повстання, що спалахнуло в країні після страти в Лондоні англійського короля Карла I, влаштувала в місті Дроеде масову різню — з 3 тисяч чоловік уціліло не більше тридцяти. До весни наступного року будь-який вияв невдоволення в Ірландії був придушений.
1650
19 липня 1650 • Турецький посол Осман-ага в Чигирині запропонував Богдану Хмельницькому прийняти османський протекторат над Україною.
3 вересня 1650 • Відбулась битва при Данбарі — одна з найважливіших битв періоду Англійської революції XVII століття. Перемога англійської армії Олівера Кромвеля над шотландським військом Девіда Леслі відкрила англійцям можливість завоювання Шотландії.
Народились в 1646-1650 роках
16 квітня 1646 — †
11 травня 1708 • Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV;
8 серпня 1646 — †
19 жовтня 1723 • Годфрі Неллер, англійський художник; придворний художник п'яти англійських королів.
бл. 1646 — †
14 липня 1722 • Іван Ілліч Скоропадський, гетьман Війська Запорозького (1708-22 рр.).
1648 — †
1718 • Девлет II Герай, кримський хан (1699–1702, 1709–13 рр.); старший син Селіма I Герая.
5 квітня 1649 — †
8 липня 1721 • Еліу Єль, англійський торговець, губернатор Британської Ост-Індії, засновник Єльського університету.
16 серпня 1650 — †
9 грудня 1718 • Вінченцо Марія Коронеллі, німецький історик, географ, картограф.
14 листопада 1650 — †
19 березня 1702 •
Вільгельм III (Вільгельм Оранський), штатгальтер Нідерландів (з 1674 р.),
король Англії і Шотландії (з 1689 р.); внук короля
Карла Стюарта.
Померли в 1646-1650 роках
11 січня 1647 •
Петро (Семенович) Могила, український церковний і культурний діяч, богослов (Євангеліє учительне, Требник, Літос альбо Камінь),
митрополит Київський (з 1632 р.), засновник Лаврської школи (1631), на базі якої було створено
Києво-Могилянську колегію (1632). Пом. 377 років тому у
51 рік (нар.
31 грудня 1596 р.).
25 жовтня 1647 • Еванджеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик; винахідник барометра. Пом. 377 років тому у
39 років (нар.
15 жовтня 1608 р.).
28 лютого 1648 • Кристіан IV Данський, король Данії і Норвегії (1588—1648 рр.). Пом. 376 років тому у
71 рік (нар.
12 квітня 1577 р.).
20 травня 1648 •
Владислав IV (Владислав Ваза), польський король (1632-48 рр.), великий князь литовський, великий князь руський (1632—1648 рр.),
цар московський обраний (1610—1613 рр.) і
титулярний (1610—1634 рр.), принц шведський; син Сигізмунда III Вази й Анни Габсбург. Пом. 376 років тому у
53 роки (нар.
9 червня 1595 р.).
9 лютого 1649 •
Карл I (Карл Стюарт),
король Англії, Шотландії та Ірландії (1625-49 рр.), син шотландського
короля Якова VI (англійського короля Якова I); перший в Європі монарх,
засуджений до страти. Пом. 375 років тому у
49 років (нар.
29 листопада 1600 р.).
30 червня 1649 • Сімон Вуе, французький живописець-монументаліст, портретист і декоратор. Пом. 375 років тому у
59 років (нар.
9 січня 1590 р.).
1650 • Бартоломей Стробель, польський художник; придворний художник вроцлавського єпископа, імператора Фердинанда II, короля Яна Казимира. Пом. 374 роки тому у
59 років (нар.
1591 р.).
11 лютого 1650 •
Рене Декарт, французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії. Пом. 374 роки тому у
54 роки (нар.
31 березня 1596 р.).
6 листопада 1650 • Вільгельм II (Вільгельм Оранський), штатгальтер з Об'єднаних провінцій Нідерландів (з 1647 р.). Пом. 374 роки тому у
24 роки (нар.
27 травня 1626 р.).