Головні події 1655-1659 років

• «Шведський потоп», 21 липня 1655
• Помер Богдан Хмельницький, 6 серпня 1657
• Гетьман Іван Виговський, 21 жовтня 1657
• Битва в дюнах, 14 червня 1658
• Гадяцький договір, 16 вересня 1658
• Конотопська битва, 8 липня 1659
• Гетьманство Юрія Хмельницького, 27 вересня 1659
• Переяславські статті Юрія Хмельницького, 27 жовтня 1659
• Піренейський мир, 7 листопада 1659

Політичні лідери 1655-1659 років

• Імперія Великих Моголів: Шах Джахан (1628-58), Аурангзеб (1658-1707)
• Англійська республіка: Олівер Кромвель (1653-58), Річард Кромвель (1658-59)
• Гетьманат: Богдан Хмельницький (1648-57), Юрій Хмельницький (1657, 1659-63), Іван Виговський (1657-59)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Жуан IV Відновитель (1640-56)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1653-61)
• Королівство Швеція: Карл Х Густав (1654-60)
• Кримське ханство: Мехмед IV Герай (1654-64)
• Московське царство: Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-57), Леопольд I Габсбург (1658-1705)

Всі події 1655-1659 років

22 січня 1655 • Англійський адмірал Вільям Пенн, батько засновника колонії Пенсільванія, завоював острів Ямайка, на котрому проживало близько 3 тисяч іспанських поселенців і африканських рабів.

29 січня 1655 • Під Охматовим (тепер село Жашківського району Черкаської області) розпочалась триденна битва між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства з іншого. Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч чоловік і жодна із них не змогла здолати іншу.

25 березня 1655 • За допомогою власноруч зконструйованого телескопа голландський астроном Хрістіан Гюйгенс відкрив перший супутник Сатурна. Протягом більше двох століть супутник залишався фактично безіменним. У 1847 році відомі на той час сім супутників Сатурна були названі іменами сестер і братів Кроноса, грецького аналога римського бога Сатурна. Сьогодні відомо, що Титан — єдине, крім Землі тіло Сонячної системи, на поверхні якого виявлено рідину і єдиний супутник планети, що має щільну атмосферу.

21 липня 1655 • Розцінивши успішний наступ московського війська в Литві як загрозу своїм інтересам у Прибалтиці і розраховуючи на підтримку польських магнатів і шляхти, невдоволених діями короля Яна II Казимира, 14-тисячна шведська армія перетнула кордон Речі Посполитої. Названа сучасниками за стрімкий і руйнівний характер Шведським потопом, війна привела до майже повної окупації Польщі, Литви і Пруссії і її хід вдалось змінити лише зусиллями стихійного партизанського руху в Краківському Підгір'ї.

20 жовтня 1655 • У ході вкрай невдалої для Речі Посполитої війни з Москвою і Швецією литовська протестанська знать на чолі з великим гетьманом литовським Янушем Радзивілом у місті Кейдани (нині Кедайняй у Литві) уклала з послами короля Карла X Густава договір про його проголошення великим князем литовським і унію Великого князівства Литовського і Швеції.

1656

8 січня 1656 • В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у — на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині — це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.

17 травня 1656 • Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).

26 червня 1656 • У ході Шостої османо-венеційської війни відбулась третя битва біля Дарданел, у якій мальтійсько-венеційський флот під командою адмірала Лоренцо Марсело завдав поразки флоту Кенана-паші.

27 липня 1656 • За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.

28 липня 1656 • Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.

30 липня 1656 • У ході Другої північної війни премогою шведсько-бранденбурзького війська під командою Карла X Густава закінчилась триденна облога Варшави, яку не змогла утримати удвічі більша армія Речі Посполитої і Кримського ханства, очолювана Яном II Казимиром.

1657

23 березня 1657 • Франція і Англія об'єднали збройні сили у війні проти Іспанії.

2 квітня 1657 • Після смерті імператора Священної Римської імперії Фердинанда III почались переговори про спадкоємця трону — поряд з його сином ерцгерцогом Леопольдом, королем угорським і чеським, на імператорський престол претендували курфюст Баварський Фердинанд і французький король Людовик XIV.

15 квітня 1657 • Козацька Рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

6 серпня 1657 • У Чигирині на 61-у році після апоплексичного удару помер гетьман Богдан Хмельницький. Він був похований через місяць в Іллінській церкві поруч із старшим сином Тимішем у його рідному місті Суботів. Смерть Хмельницького стала початком тридцятилітньої громадянської війни та загального занепаду української державності — періоду, відомого в історіографії як Руїна.

21 жовтня 1657 • На козацькій раді у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови відбулась козацька рада, яка затвердила обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького і ратифікувала угоду про військово-політичний союз зі Швецією, за умовами якої король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання незалежності Гетьманщина зі східними кордонами аж по Віслу.

листопад 1657 • Восени на Полтавщині з повстання дейнеків почалась перша українська громадянська війна. Голота, невдоволена появою "нового панства" з числа козацької старшини та української православної шляхти, виступила проти гетьмана гетьмана Івана Виговського. Їх підтримали полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький кошовий отаман Яків Барабаш, які прагнули позбавити Виговського булави.

5 листопада 1657 • Рада старшин, що зібралась у Корсуні, підтвердила рішення попередніх козацьких рад про обрання гетьманом Івана Виговського і ратифікувала договір про українсько-шведський військово-політичний союз.

1658

12 червня 1658 • Перемогою під Полтавою військ гетьмана Івана Виговського завершилось придушення повстання полтавського полковника Мартина Пушкаря і запорозького кошового Якова Барабаша.

14 червня 1658 • В ході Франко-іспанської війни армія під командуванням маршала Анрі Тюренна у битві під Дюнкерком, відомій також як «Битва на дюнах», отримала перемогу над військами Хуана Австрійського і принца Луї де Конде. Через десять днів Дюнкерк здався французьким військам і згідно договору Франції та Англійської співдружності кардинал Мазаріні передав його Оліверу Кромвелю.

16 вересня 1658 • Під Гадячем гетьман Війська Запорозького Іван Виговський, каштеляни волинський Казимир Беньовський як представник Польського королівства і смоленський Людвік Євлашевський від імені Великого князівства Литовського підписали угоду, що завершувала десятилітню Українсько-польську війну. В основу примирення були покладені повна амністія всім учасникам збройного протистояння, повернення «козацьких вольностей», взаємна релігійна толерантність католиків і православних та «повернення до вітчизни» Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств як Великого Князівства Руського на правах третьої рівноправної складової Речі Посполитої.

21 вересня 1658 • Через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович видав грамоту, якою наказував усунути від влади гетьмана Івана Виговського. Це стало початком Московсько-української війни, яка завершилась через рік вигнанням московських військ з території Гетьманської держави.

1659

8 липня 1659 • У битві під Конотопом армія гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханату у дводенному бою завдала нищівної поразки військам князя Олексія Трубецького, змушеного відступити в межі Московського царства. Це відкривало козацько-татарському війську шлях на Москву, проте нова хвиля антигетьманського повстання не лише завадила розпочати наступ, але вже за два місяці привела до позбавлення Виговського булави.

27 вересня 1659 • Через кілька днів після вимушеного зречення Івана Виговського на чорній раді біля містечка Германівка (нині Обухівського району під Києвом) загальне козацьке зібрання за участю старшини, черні і запорожців-січовиків гетьманом одноголосно обрало 18-літнього Юрія Хмельницького. Через місяць його повноваження були підтверджені від імені царя Олексія Михайловича на Генеральній військовій раді у Переяславі ціною укладення з Москвою вкрай невигідної для Гетьманщини угоди.

27 жовтня 1659 • В американській колонії Массачусетс за рішенням суду страчено двох квакерів Вільяма Робінсона і Мармадюка Стівенсона, котрі приїхали у 1656 році з Англії і порушили закон колонії, прийнятий у 1658 році, про заборону квакерам селитись у Массачусетсі.

27 жовтня 1659 • В Переяславі гетьман Юрій Хмельницький підписав принизливі «Переяславські статті», які змінили політико-правовий статус Гетьманату в стосунках з російським царем з політичної автономії із власним внутрішнім самоуправлінням на жорстко обмежену адміністративну автономію без права зовнішньо-політичних зносин.

7 листопада 1659 • На острові Фазанів посеред ріки Бідасоа Іспанія і Франція підписали Піренейський мирний договір, який завершив Франко-іспанську війну, яка тривала понад 20 років. Поразка Іспанії, втрата нею територій в Нідерландах, Люксембурзі, Ельзасі та Каталонії і нездатність виконати умови мирного договору, знаменували завершення «золотого століття» іспанської історії.

Народились в 1655-1659 роках

6 січня 1655 — †16 серпня 1705 • Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців.

4 травня 1655 — †27 січня 1731 • Бартоломео Крістофорі, італійський музичний майстер, винахідник фортепіано (1709-11 рр.).

13 серпня 1655 — †20 квітня 1707 • Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету.

8 листопада 1656 — †25 січня 1742 • Едмонд Галлей, англійський астроном, геофізик і математик; першим теоретично розрахував орбіту однієї із найзнаменитіших комет, котра від 1682 року носить його ім'я.

11 липня 1657 — †25 лютого 1713 • Фрідріх I (Фрідріх Гогенцоллерн), курфюст Бранденбурзький, перший прусський король (1701-13 рр.); син Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького.

1658 — †8 грудня 1722 • Стефан Яворський (Симеон Іванович Яворський), український та російський богослов, філософ, письменник, президент Синоду Православної російської церкви (1721-22 рр.).

5 березня 1658 — †15 жовтня 1730 • Антуан де Ламот Каддилак, лейтенант французької армії, управляючий французькими володіннями у Північній Америці, засновник міста Детройт.

1 лютого 1659 — †31 січня 1729 • Якоб Роггевен, голландський мореплавець, відкривач багатьох островів Полінезії (1722).

Померли в 1655-1659 роках

28 липня 1655 • Савіньєн Сірано де Бержерак, французький письменник, драматург ("Держави і імперії місяця", "Держави і імперії сонця"). Пом. 369 років тому у 36 років (нар. 6 березня 1619 р.).

31 грудня 1655 • Януш Радзивілл, державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, віленський воєвода (1653-55 рр.) і великий гетьман литовський (1654-55 рр.). Пом. 369 років тому у 43 роки (нар. 2 грудня 1612 р.).

6 листопада 1656 • Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса. Пом. 368 років тому у 52 роки (нар. 19 березня 1604 р.).

2 квітня 1657 • Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V. Пом. 367 років тому у 49 років (нар. 13 липня 1608 р.).

3 червня 1657 • Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології. Пом. 367 років тому у 79 років (нар. 1 квітня 1578 р.).

6 серпня 1657 • Богдан Михайлович Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького. Пом. 367 років тому у 61 рік (нар. 6 січня 1596 р.).

3 вересня 1658 • Олівер Кромвель, англійський військовий, політичний та релігійний діяч, лорд-протектор Британської співдружності (1653-58 рр.). Пом. 366 років тому у 59 років (нар. 25 квітня 1599 р.).

10 жовтня 1659 • Абель Тасман, голландський мореплавець; першим серед європейських дослідників досяг берегів Австралії, Нової Зеландії, Тонга і Фіджі. Пом. 365 років тому у 59 років (нар. 1600 р.).