Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1645 - 1649 років

Головні події 1645 - 1649 років

Політичні лідери 1645 - 1649 років

Англія: Карл I (1625-49) • Гетьманат: Богдан Хмельницький (1648-57) • Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65) • Королівство Португалія: Жуан IV Відновитель (1640-56) • Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1643-51) • Королівство Швеція: Крістіна (1632-54) • Московське царство: Михайло Федорович (1613-45), Олексій Михайлович (1645-76) • Османська імперія: Ібрагім I (1640-48), Мехмед IV Мисливець (1648-87) • Річ Посполита: Владислав IV Ваза (1632-48), Ян II Казимир (1648-68) • Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-57).

Всі події 1645 - 1649 років

14 червня 1645 - Парламентська армія під керівництвом Томаса Ферфакса і Олівера Кромвеля у битві при Нейзбі розбила війська англійського короля Карла І, що фактично вирішило долю громадянської війни 1642-46 років.

10 липня 1645 - Під Лангпортом армія Олівера Кромвеля розгромила війська британських роялістів.

14 вересня 1645 - Відбулась вирішальна битва Громадянської війни в Шотландії — армія парламенту на чолі з Девідом Леслі здобула перемогу над військами шотландських роялістів Джеймса Грема у битві біля Філіпхоу. Ця перемога сприяла остаточному краху роялістів в Англійській революції XVII століття.

1646

24 квітня 1646 - На церковному соборі в Ужгородському замку 63 священики Мукачівської православної єпархії, що зібрались в Ужгородському замку за присутності римо-католицького єпископа Юрія Якушича з Егера, уклали акт про об'єднання православних парафій з Католицькою церквою. Натхненником Ужгородської унії був Петро Партеній, який пізніше став першим уніатським єпископом на Закарпатті.

1647

23 січня 1647 - За 400 тисяч фунтів шотландський аристократ Арчібальд Кемпбелл, глава пресветеріанської опозиції, видав англійського короля Карла I, що втік в 1646 році до Шотландії, англійському парламенту. Після того як король був доставлений до Англії, в самому парламенті відбувся розкол — більшість депутатів виступали за монархію, обмежену парламентом, а Олівер Кромвель і його прихильники відстоювали необхідність негайного проголошення республіки.

1648

21 січня 1648 - Після звільнення з арешту, втративши надію на схильне до нього рішення у майновому питанні щодо слободи Суботів, Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків знищив польську залогу на острові Базавлук, звільнивши Запорізьку січ від польського контролю. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.

30 січня 1648 - Іспанія та Нідерланди підписали Мюнстерский договір, за яким Республіка Сполучених провінцій Нідерландів здобула незалежність від Священної Римської імперії та Іспанії. Як складова частина Вестфальського миру, цей договір завершив Тридцятилітню і Вісімдесятирічну війни.

4 лютого 1648 - Розбивши польську залогу, Богдан Хмельницький захопив Микитинську Січ, де був обраний гетьманом Війська Запорозького. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над більшою частиною українських етнічних земель й через півтора роки була змушена визнати автономність гетьманської влади над Київським, Чернігівським та Брацлавським воєводствами і східними районами Волині та Поділля.

15 травня 1648 - У Мюнстері ратифіковано мирний договір між Республікою Сполучених провінцій Нідерландів та Іспанією, підписаний 30 січня 1648 року. Мюнстерський договір, завдяки якому Сполучені Провінції отримали незалежність від Священної Римської імперії, став частиною Вестфальського миру, яким завершилась Тридцятирічна війна (1618–48 рр.) і Нідерландська революція (Восьмидесятирічна війна 1568–1648 рр.).

16 травня 1648 - Під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького, підтримане татарською кіннотою Тугай-бея, здобуло свою першу перемогу над армією Речі Посполитої, очолюваними ніжинським старостою Стефаном Потоцьким. Натхненні успіхом, вони рушили до Корсуня, де через 10 днів оточили і знищили армію захоплених у полон гетьманів Миколая Потоцького і Марціна Калиновського.

26 травня 1648 - У балці Горіхова Діброва біля Корсуня козацько-татарські загони Богдана Хмельницького і Тугай-бея вщент розбили польське військо гетьмана коронного Миколая Потоцького, який разом зі свої заступником Марціном Калиновським і кількома десятками вельмож був узятий у полон. Ця перемога відкрила козакам шлях на Білу Церкву, яка стала центром повстання, що охопило Київщину та Поділля.

11 червня 1648 - У Москві розпочався один з найбільших народних виступів, відомий під назвою "Соляний бунт", причиною котрого було збільшення податків з населення замість відміненого податку на сіль. Результатом бунту стала страта деяких близьких до царя Олексія Михайловича бояр і заслання головного радника боярина Бориса Морозова.

30 червня 1648 - Розпочалась експедиція російського мореплавця Семена Івановича Дежньова, в ході якої на 80 років раніше за Вітуса Берінга було відкрито протоку між Азією та Північною Америкою

8 серпня 1648 - За наказом своєї матері та при підтримці духовенства яничарами скинуто з престолу, заарештовано і ув'язнено турецького султана Ібрагіма, котрий страждав слабоумством. Через кілька днів його було задушено.

13 серпня 1648 - Під Пилявцями (тепер — село Пилява Старосинявського району Хмельницької області) розпочалась битва української армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти польських військ Домініка Заславського. Битва під Пилявцями тривала до 23 вересня і закінчилась розгромом польської армії, повним звільненням Волині і Поділля.

26 серпня 1648 - У Парижі почалось повстання проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні. В цей день, що увійшов у історію як «День барикад», протистояння опозиційної Фронди і королівського двору переросло у збройні сутички — у Франції почалась громадянська війна.

23 вересня 1648 - У битві під Пилявцями на Поділлі військо Богдана Хмельницького завдало нишівної поразки польській армії під командою Миколи Остророга, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського. Це відкрило козакам шлях на захід і вже за місяць в облогу було взято спочатку Львів, а потім Замостя, й наприкінці року Хмельницького тріумфально вітав Київ.

6 жовтня 1648 - Після перемоги над польською армією у битві під Пилявцями, українсько-татарське військо під керівництвом Богдана Хмельницького взяло в облогу Львів. Маючи достатньо війська, щоб захопити місто, Хмельницький, однак, відмовився штурмувати його, обмежишись грошовим викупом.

15 жовтня 1648 - Після кількох днів штурму козацько-татарські загони під командою полковника Максима Кривоноса захопили Високий замок, стратегічно важливу фортецю поблизу Львова. Опинившись під загрозою артилерійського обстрілу, міський магістрат виплатив війську Богдана Хмельницького величезний відкуп, після чого його армія зняла облогу і рушила далі на захід до Замостя.

24 жовтня 1648 - Закінчилась Тридцятилітня війна: німецький імператор Фердинанд III і представники німецьких станових класів з одного боку, Франція та Швеція — з іншого, підписали Вестфальський мирний договір, який визначив панівне положення Франції у Центральній Європі, Швеції — у Північній, а владу Габсбургів обмежив лише їхніми спадкоємними землями, що привело до фактичного розпаду Священної Римської імперії і утворення конгломерата самостійних невеликих держав.

6 грудня 1648 - В ході Англійської революції загони Олівера Кромвеля на чолі з полковником Томасом Прайдом провели "чистку" англійського парламенту від представників пануючої партії пресвитеріан, які представляли інтереси лондонської буржуазії і виступали за угоду з колоем Карлом: 45 человік було заарештовано, 186 втекли, 86 осіб були відсутні добровільно, а 83 членам парламенту було дозволено увійти в парламент тільки після офіційної відмови від голосу за прийняття умов короля; ще 71 чоловік спочатку були прихильниками перевороту. В очищеному парламенті, званому «охвістям», переважали індепенденти, які прагнули до встановлення республіки. Створений палатою громад Верховний суд постановив стратити короля Карла I.

1649

14 січня 1649 - Після перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, викупу за зняття облоги Львова, гетьман Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав у Київ, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян.

30 січня 1649 - У Лондоні біля палацу Вайтхолл в Лондоні обезголовлено короля 48-річного Карла І Стюарта, визнаного спеціальним судом, створеним парламентом, винним у зраді «громад Англії». Проголошена згодом республіка проіснувала 11 років, доки у хаосі безвладдя і міжусобиць колишніх соратників не була відновлена монархія і на трон зійшов син страченого короля Карл II.

19 травня 1649 - Парламент Англії прийняв «Акт про оголошення Англії республікою», вищим органом якої стала Державна рада, хоча фактично влада знаходилась в руках армійської верхівки на чолі з Олівером Кромвелем.

15 серпня 1649 - Військо Богдана Хмельницького отримало перемогу у дводенній битві проти коронного війська під командуванням польського короля Яна II Казимира. Однак Зборівська битва не принесла успіху Хмельницькому, який був змушений 18 серпня підписати з королем Речі Посполитої Зборівський договір.

18 серпня 1649 - Між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого підписано Зборівський договір, який легалізував самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, відновлювалась православна Київська митрополія, накладалась заборона на перебування в контрольованій козаками Україні євреїв та польських військ. Компромісний договір, котрий не влаштовував жодну із сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців.

11 вересня 1649 - Англійська армія під командуванням Олівера Кромвеля в ході придушення Ірландського повстання, що спалахнуло в країні після страти в Лондоні англійського короля Карла I, влаштувала в місті Дроеде масову різню — з 3 тисяч чоловік уціліло не більше тридцяти. До весни наступного року будь-який вияв невдоволення в Ірландії був придушений.

Народились в 1645 - 1649 роках

1646 - 3 липня 1722, Іван Ілліч Скоропадський, Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1708-22 рр.).

16 квітня 1646 - 11 травня 1708, Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV;

8 серпня 1646 - 19 жовтня 1723, Годфрі Неллер, англійський художник; придворний художник п'яти англійських королів.

1648 - 1718, Девлет II Герай, кримський хан (1699–1702, 1709–13 рр.); старший син Селіма I Герая.

5 квітня 1649 - 8 липня 1721, Еліу Єль, англійський торговець, губернатор Британської Ост-Індії, засновник Єльського університету.

Померли в 1645 - 1649 роках

12 липня 1645 - Михайло Федорович, московський цар (1613-45 рр.), перший з дому Романових. 374 роки тому, в 49 років (нар. 22 липня 1596 р.).

28 серпня 1645 - Гуго Гроций (Гуго де Гроот), голландський юрист, один з основоположників сучасного міжнародного права ("Введення в голландську юриспруденцію", "Про право війни і світу"). 374 роки тому, в 62 роки (нар. 10 квітня 1583 р.).

11 січня 1647 - Петро (Семенович) Могила, український церковний і культурний діяч, богослов (Євангеліє учительне, Требник, Літос альбо Камінь), митрополит Київський (з 1632 р.), засновник Лаврської школи (1631), на базі якої було створено Києво-Могилянську колегію (1632). 372 роки тому, в 51 рік (нар. 31 грудня 1596 р.).

25 жовтня 1647 - Еванджеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик; винахідник барометра. 372 роки тому, в 39 років (нар. 15 жовтня 1608 р.).

28 лютого 1648 - Кристіан IV Данський, король Данії і Норвегії (1588—1648 рр.). 371 рік тому, в 71 рік (нар. 12 квітня 1577 р.).

20 травня 1648 - Владислав IV (Владислав Ваза), король Польський (з 1632 р.), великий князь Литовський, Великий князь Руський (1632—1648 рр.), цар Московський обраний (1610—1613 рр.) і титулярний (1610—1634 рр.), принц шведський; син Сигізмунда III Вази й Анни Габсбург. 371 рік тому, в 53 роки (нар. 9 червня 1595 р.).

30 січня 1649 - Карл I (Карл Стюарт), король Великобританії та Ірландії (1625-49 рр.), син шотландського короля Якова VI (англійського короля Якова I), перший в Європі монарх, засуджений до страти. 370 років тому, в 49 років (нар. 19 листопада 1600 р.).

30 червня 1649 - Сімон Вуе, французький живописець-монументаліст, портретист і декоратор. 370 років тому, в 59 років (нар. 9 січня 1590 р.).

Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»
Пряма Мова
Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»

Головні події 1645 - 1649 років

26 серпня 1648 року в Парижі повстання опозиційної Фронди проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міні..
26 серпня 1648
keyboard_arrow_left1642
1652keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward