4 січня 1642 - Король Карл I віддав наказ заарештувавати лідерів непокірного йому парламенту, що стало початком революції і громадянської війни, в результаті якої Англія була проголошена республікою.

10 січня 1642 - Після невдалої спроби заарештувати лідерів парламентської опозиції англійський король Карл I залишив Лондон і втік на північ країни, де почав збирати війська на свою підтримку. 22 серпня він підняв свій прапор в Ноттінгемі, що стало сигналом до початку в Англії громадянської війни, в якій прихильники короля виступили проти прихильників партії пуританської парламентської більшості.

1 березня 1642 - Йорк, розташований у сьогоднішньому штаті Мен, став першим населеним пунктом Америки, котрий отримав статус міста.

17 травня 1642 - Французьким офіцером Полем Шомеді де Мезоннев засновано форт Віль-Марі (майбутній Монреаль), який захищав французьких поселенців від атак ірокезів. Він мав стати «зразковим християнським поселенням», адже головною метою засновника була християнізація індіанців. Сьогодні Монреаль найбільше місто провінції Квебек (Канада) і друге за розмірами франкомовне місто світу (після Парижа).

22 серпня 1642 - Король Карл І оголосив війну графу Ессексу, який зібрав десятитисячну армію на підтримку парламенту - в Англії почалась Громадянська війна між роялістами, прихильниками короля, і прихильниками парламенту під керівництвом Олівера Кромвеля.

24 листопада 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман відкрив біля берегів Австралії острів, названий Земля Ван-Дімена на честь генерал-губернатора голландських володінь в Ост-Індії, відомий сьогодні як Тасманія.

13 грудня 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. Через кілька днів при спробі висадитись на берег туземці вбили чотирьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою. Декілька тижнів перед тим Тасман відкрив біля узбережжя Австралії острів, названий ним Землею ван Дімена, а пізніше перейменований на честь мореплавця в Тасманію.

4 січня 1643 - В родині дрібного землевласника народився Ісаак Ньютон, видатний англійський вчений, чиї наукові праці з математики і фізики заклали основу класичної і небесної механіки, математичного аналізу і фізичної оптики.

14 травня 1643 - Після смерті короля Людовика XIII на французький престол вступив 4-річний Людовик XIV, котрий правив під регенством матері Анни Австрійської.

19 травня 1643 - У ході Тридцятилітньої війни біля французького міста Рокруа відбулась битва, у якій війська Людовика II Бурбона Великого завдали нищівної поразки армії, очолюваній віце-королем іспанських Нідерландів Франсиско де Мело. Це стало початком занепаду Іспанської імперії Габсбургів.

16 липня 1643 - Експедиція голландського мореплавця Маартена Фриза (Maarten Gerritszoon Vries) відкрила острів Сахалін.

25 квітня 1644 - Селянська повстанська армія під керівництвом Лі Цзичена практично без бою увійшли в Пекін, столицю імперії Мін. Незадовго перед цим імператор Чжу Юцзянь покінчив життя самогубством - він став останнім з династії Мін. Однак через півтора місяці переможці програли бій з маньчжурськими військами, на чолі яких стояв принц Доргунь, регент при малолітньому маньчжурському імператорі Шицзу. Після цього у Китаї остаточно утвердилась маньчжурська династія Цін.

6 червня 1644 - Маньчжурські війська імператора Фуліня (Шуньчжі) династії Цін захопили Пекін, що фактично поклало край правлінню династії Мін, яка правила Китаєм з XIV.

14 червня 1645 - Парламентська армія під керівництвом Томаса Ферфакса і Олівера Кромвеля у битві при Нейзбі розбила війська англійського короля Карла І, що фактично вирішило долю громадянської війни 1642-46 років.

10 липня 1645 - Під Лангпортом армія Олівера Кромвеля розгромила війська британських роялістів.

14 вересня 1645 - Відбулась вирішальна битва Громадянської війни в Шотландії - армія парламенту на чолі з Девідом Леслі здобула перемогу над військами шотландських роялістів Джеймса Грема у битві біля Філіпхоу. Ця перемога сприяла остаточному краху роялістів в Англійській революції XVII століття.

24 квітня 1646 - На церковному соборі в Ужгородському замку 63 священики Мукачівської православної єпархії, що зібрались в Ужгородському замку за присутності римо-католицького єпископа Юрія Якушича з Егера, уклали акт про об'єднання православних парафій з Католицькою церквою. Натхненником Ужгородської унії був Петро Партеній, який пізніше став першим уніатським єпископом на Закарпатті.

23 січня 1647 - За 400 тисяч фунтів шотландський аристократ Арчібальд Кемпбелл, глава пресветеріанської опозиції, видав англійського короля Карла I, що втік в 1646 році до Шотландії, англійському парламенту. Після того як король був доставлений до Англії, в самому парламенті відбувся розкол - більшість депутатів виступали за монархію, обмежену парламентом, а Олівер Кромвель і його прихильники відстоювали необхідність негайного проголошення республіки.

21 січня 1648 - Після звільнення з арешту, втративши надію на схильне до нього рішення у майновому питанні щодо слободи Суботів, Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків знищив польську залогу на острові Базавлук, звільнивши Запорізьку січ від польського контролю. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.

25 січня 1648 - Невдовзі після захоплення Запорізької Січі Богдана Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорозького.

30 січня 1648 - Іспанія та Нідерланди підписали Мюнстерский договір, за яким Республіка Сполучених провінцій Нідерландів здобула незалежність від Священної Римської імперії та Іспанії. Як складова частина Вестфальського миру, цей договір завершив Тридцятилітню і Вісімдесятирічну війни.

15 травня 1648 - У Мюнстері ратифіковано мирний договір між Республікою Сполучених провінцій Нідерландів та Іспанією, підписаний 30 січня 1648 року. Мюнстерський договір, завдяки якому Сполучені Провінції отримали незалежність від Священної Римської імперії, став частиною Вестфальського миру, яким завершилась Тридцятирічна війна (1618–48 рр.) і Нідерландська революція (Восьмидесятирічна війна 1568–1648 рр.).

16 травня 1648 - Під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького, підтримане татарською кіннотою Тугай-бея, здобули свою першу перемогу над військами Речі Посполитої Стефана Потоцького.

26 травня 1648 - У битві під Корсунем двадцятитисячне військо Богдана Хмельницького і чотиритисячна кримськотатарська кавалерія Тугай-бея одержали перемогу над польськими загонами Миколая Потоцького і Мартина Калиновського. Чверть двадцятитисячної армії поляків загинула, а понад 8500 з них попало в полон, включаючи 127 офіцерів і 80 вельмож на чолі з Калиновським і Потоцьким.

11 червня 1648 - У Москві розпочався один з найбільших народних виступів, відомий під назвою "Соляний бунт", причиною котрого було збільшення податків з населення замість відміненого податку на сіль. Результатом бунту стала страта деяких близьких до царя Олексія Михайловича бояр і заслання головного радника боярина Бориса Морозова.

30 червня 1648 - Розпочалась експедиція російського мореплавця Семена Івановича Дежньова, в ході якої на 80 років раніше за Вітуса Берінга було відкрито протоку між Азією та Північною Америкою

8 серпня 1648 - За наказом своєї матері та при підтримці духовенства яничарами скинуто з престолу, заарештовано і ув'язнено турецького султана Ібрагіма, котрий страждав слабоумством. Через кілька днів його було задушено.

13 серпня 1648 - Під Пилявцями (тепер - село Пилява Старосинявського району Хмельницької області) розпочалась битва української армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти польських військ Домініка Заславського. Битва під Пилявцями тривала до 23 вересня і закінчилась розгромом польської армії, повним звільненням Волині і Поділля.

26 серпня 1648 - У Парижі почалось повстання проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні. В цей день, що увійшов у історію як «День барикад», протистояння опозиційної Фронди і королівського двору переросло у збройні сутички - у Франції почалась громадянська війна.

23 вересня 1648 - У битві під Пилявцями військо Богданом Хмельницьким розбило польську армію воєначальників Миколи Остророга, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського - українські полки пішли в наступ на центр королівського війська, польська кіннота була розбита і розпорошена, зазнали поразки Мазовецький і Сандомирський полки, а після вступу в бій татарів поляки в паніці почали втечу з поля бою і зупинились аж у Львові.

6 жовтня 1648 - Після перемоги над польською армією у битві під Пилявцями, українсько-татарське військо під керівництвом Богдана Хмельницького взяло в облогу Львів. Маючи достатньо війська, щоб захопити місто, Хмельницький, однак, відмовився штурмувати його, обмежишись грошовим викупом.

15 жовтня 1648 - Після кількох днів штурму козацько-татарські загони під командою полковника Максима Кривоноса захопили Високий замок, стратегічно важливу фортецю поблизу Львова. Опинившись під загрозою артилерійського обстрілу, міський магістрат виплатив війську Богдана Хмельницького величезний відкуп, після чого його армія зняла облогу і рушила далі на захід до Замостя.

24 жовтня 1648 - Закінчилась Тридцятилітня війна: німецький імператор Фердинанд III і представники німецьких станових класів з одного боку, Франція та Швеція - з іншого, підписали Вестфальський мирний договір, який визначив панівне положення Франції у Центральній Європі, Швеції - у Північній, а владу Габсбургів обмежив лише їхніми спадкоємними землями, що привело до фактичного розпаду Священної Римської імперії і утворення конгломерата самостійних невеликих держав.

6 грудня 1648 - В ході Англійської революції загони Олівера Кромвеля на чолі з полковником Томасом Прайдом провели "чистку" англійського парламенту від представників пануючої партії пресвитеріан, які представляли інтереси лондонської буржуазії і виступали за угоду з колоем Карлом: 45 человік було заарештовано, 186 втекли, 86 осіб були відсутні добровільно, а 83 членам парламенту було дозволено увійти в парламент тільки після офіційної відмови від голосу за прийняття умов короля; ще 71 чоловік спочатку були прихильниками перевороту. В очищеному парламенті, званому «охвістям», переважали індепенденти, які прагнули до встановлення республіки. Створений палатою громад Верховний суд постановив стратити короля Карла I.