Головні події 1602-1606 років

• Сьоґунат Едо, 12 лютого 1603
• Кінець династії Тюдорів, 3 квітня 1603
• Стюарти на англійському престолі, 25 липня 1603
• Ахмед І — 14-й султан Османської імперії, 22 грудня 1603
• Король Швеції Карл IX Ваза, 22 березня 1604
• «Порохова змова» Роберта Кейтсбі і Гая Фокса, 15 листопада 1605
• Відкриття Австралії, 26 лютого 1606
• Цар московський Василь IV Шуйський, 11 червня 1606

Політичні лідери 1602-1606 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605), Джанґір (1605-27)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603), Яків I Стюарт (1603-25)
• Королівство Іспанія: Філіп III Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Португалія: Філіп II Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Франція: Генріх IV Великий (1589-1610), Марія Медічі (1600-14)
• Королівство Швеція: Карл IХ (1604-11)
• Московське царство: Борис Годунов (1598-1605), Федір II Годунов (1605), Лжедмитрій I (1605-06), Василь IV Шуйський (1606-10)
• Османська імперія: Мехмед III (1595-1603), Ахмед I (1603-17)
• Папська держава: Павло V (1605-21)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Рудольф II Габсбург (1576-1612)
• Трансильванія: Сигізмунд Баторій (1601-02)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)
• Японія: Токугава Ієясу (1603-05)

Всі події 1602-1606 років

8 листопада 1602 • У Оксфорді засновано Бодліанську бібліотеку, поряд з Ватиканською — одну з найстаріших бібліотек в Європі, другу в країні після Британської бібліотеки за розміром бібліотечних фондів. З 1610 року (офіційно — з 1662) Бодліанська бібліотека наділена правом на отримання обов'язкового примірника усіх видань, що випускаються в країні. Засновником бібліотеки вважається єпископ Томас де Кобем, який першим створив при Оксфордському університеті невелике зібрання книг, прикутих до полиць ланцюгами, щоб їх не виносили за межі будівлі.

1603

12 лютого 1603 • Токуґава Іеясу отримав від японського імператорського двору посаду сьоґуна та заснував у місті Едо новий, третій сьоґунат, який проіснував 265 років і відомий в історії як період Едо.

24 березня 1603 • 60-річний Токуґава Іеясу отримав від імператора Японії титул «Великого сьоґуна завойовника варварів». Він створив новий самурайський уряд — третій і останній сьоґунат, який правив наступні 250 років.

3 квітня 1603 • У Річмонді на 70-у році життя померла Єлизавета I, п'ятий і останній монарх з династії Тюдорів. За сорок чотири роки її правління, відомі як «Єлизаветинська епоха», в Англії була завершена Реформація, країна стала однією з ведучих держав Європи, що кинула виклик Іспанії в боротьбі за світове панування. Її наступником став шотландський король Яків VI з династії Стюартів, що правив Англією під іменем Яків I.

25 липня 1603 • У Вестмінстерському абатстві в Лондоні шотландський король Яків VI Стюарт коронований на престол Англії під іменем Яків I. Шотландія та Англія під владою єдиного короля залишались незалежними державами, якими Яків Стюарт керував на правах особистої унії.

22 грудня 1603 • Зі смертю 47-річного Мехмеда ІІІ на османський престол зійшов його 13-річний син Ахмед І. За час його нетривалого правління було закінчено Тринадцятилітню війну з Австрією, жорстко придушено курдське повстання в Анатолії, втрачено Закавказзя і збудовано знамениту Блакитну мечеть у Стамбулі.

1604

22 березня 1604 • Риксдаг Швеції, що зібрався у Норрчепінгу, проголосив королем Карла, герцога Седерманландського, дядька усунутого ним зі шведського престолу польського короля Сигізмунда III Вази. Правління Карла IX Ваза знаменувало останній етап Реформації у Швеції і утвердження в країні лютеранства як державної релігії.

25 серпня 1604 • Російський цар-самозванець Лжедмитрій I з військом із польсько-українських найманців почав похід на Москву.

1605

22 січня 1605 • 150 молодих найманців з швейцарського кантону Урі під керівництвом капітана Каспара фон Зіленена вперше ввійшли на територію Ватикану і склали основу Швейцарської гвардії, створеної за розпорядженням римського папи Юлія II.

30 червня 1605 • Після смерті Бориса Годунова і переходу московських військ на бік Лжедмитрія (Григорія Отреп'єва), він урочисто в'їхав у Москву. 17 липня 1605 року дружина Івана Грозного Марія Нагая визнала Лжедмитрія своїм сином і він правив у Москві до 27 травня 1606 року, коли був убитий заколотниками на чолі з боярином Василем Шуйським.

28 липня 1605 • В Москву урочисто повернулась колишня московська цариця Марія Федорівна (сьома дружина Івана Грозного) і публічно визнала Лжедмитрія за свого сина.

31 липня 1605 • Архієпископ рязанський Ігнатій вінчав на московський трон Лжедмитрія I.

9 серпня 1605 • В Успенському соборі Москви патріархом Московським Ігнатієм короновано на царство Дмитрія Іоановича, більш відомого як Лжедмитрій I, що видавав себе за молодшого сина Івана IV Грозного царевича Дмитрія, убитого ще в 1591 році.

27 вересня 1605 • У ході Польсько-шведської війни біля Кірхгольма в Лівонії (нині Саласпілс, Латвія) армія Речі Посполитої під командою великого гетьмана литовського Яна-Кароля Ходкевича переміг утричі більшу армію короля Карла IX Ваза. Це змусило Швецію зняти облогу Риги, відмовитися від контролю над Лівонією і наступного року укластий мирний договір.

15 листопада 1605 • За анонімним доносом у підвалі будинку англійського парламенту заарештований Гай Фокс, котрий чекав ранку, щоб підірвати бочки з порохом після появи короля Якова I Стюарта в Палаті лордів. «Порохова змова» католиків зірвалась, всі вони були вбиті або заарештовані й через два місяці жорстоко страчені.

1606

10 лютого 1606 • У Вестмінстері, не очікуючи виконання смертного вироку, покінчив життя самогубством Гай Фокс, головний виконавець задуму католиків-змовників, що планували підірвати приміщення парламенту (т.зв. "Порохова змова") у момент, коли король Яків I відкриватиме його засідання.

26 лютого 1606 • Члени експедиції голландської Ост-індійської компанії під керівництвом капітана Віллема Янсзона висадились поблизу сучасного півострова Кейп-Йорк і стали першими європейцями, що досягли Австралії (Янсзон помилково прийняв відкрите ним узбережжя частиною острова Нова Гвінея і назвав його Нова Зеландія).

10 квітня 1606 • Спеціальною хартією англійський король Яків I затвердив статут Лондонської компанії для колонізації Північної Америки.

12 квітня 1606 • За наказом англійського короля Якова I, котрий одночасно був і королем Шотландії Яковом VI, у Великій Британії введено новий прапор, названий пізніше «Юніон Джек». Оскільки на той час Англія і Шотландія були незалежними державами, то прапор використовувався як додатковий на кораблях обох країн, що показати, що вони служать одному монарху.

27 травня 1606 • У Москві боярами, очолюваними Василем Шуйським, вбито царя (з 1605 року) Лжедмитрія I, котрий видавав себе за сина Івана Грозного. Тіло Лжедмитрія притягли кіньми на Красну площу, роздягли і три дні натовп глумився над убитим — посипали піском, мазали дьогтем, після чого поховали на кладовищі для бездомних.

29 травня 1606 • На престол Московського царства зійшов думний боярин Василь Шуйський із суздальської гілки Рюриковичів.

11 червня 1606 • Новгородським митрополитом Ісидором на царський престол короноаваний думний боярин Василь Іванович Шуйський, що правив під іменем Василь IV. Він став останнім Рюриковичем на російському престолі.

27 липня 1606 • В Порт-Роялі засновано першу в Канаді постійну французьку колонію.

26 грудня 1606 • У королівському театрі при дворі короля Якова VI відбулась прем'єра п'єси «Король Лір» Вільяма Шекспіра.

Народились в 1602-1606 роках

2 травня 1602 — †27 листопада 1680 • Афанасій Кірхер, німецький вчений-енциклопедист ("Ілюстрована енциклопедія Китайскої імперії"), винахідник.

26 травня 1602 — †12 серпня 1674 • Філіп де Шампань, французький художник доби бароко.

14 липня 1602 — †9 березня 1661 • Джуліо Мазаріні, французький державний діяч, кардинал, перший міністр Франції (1643-61 рр.).

1604 — †11 серпня 1654 • Іслам III (Іслам Герей), кримський хан (1644—1654 рр.).

19 березня 1604 — †6 листопада 1656 • Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса.

1605 — †1673 • Семен Іванович Дежньов, російський мореплавець, мандрівник; на 80 років раніше за Вітуса Берінга, пройшов Берінгову протоку, яка відділяє Аляску від Чукотки (1648).

8 квітня 1605 — †17 вересня 1665 • Філіп IV (Філіп Великий), король Іспанії та Португалії (1621-65 рр.) з династії Габсбургів; син Філіпа III Іспанського.

6 червня 1606 — †1 жовтня 1684 • П'єр Корнель, французький поет, драматург-класицист ("Сід"); член Французької академії (1647).

15 липня 1606 — †4 жовтня 1669 • Гарменс Рембрандт ван Рейн, фламандський живописець, автор близько 1400 малюнків і 600 картин.

Померли в 1602-1606 роках

1602 • Самійло Кішка, брацлавський шляхтич, гетьман козаків реєстрових (1600-02 рр.). Пом. 422 роки тому десь у 72 роки (нар. бл. 1530 р.).

22 березня 1602 • Агостіно Карраччі, італійський художник, гравер ("Причастя святого Ієроніма"); разом з братами Аннібале і Людовико заснував у Болоньї "Академію тих, хто обрав правильний шлях", яка стала зразком для створених пізніше академій у багатьох країнах. Пом. 422 роки тому у 45 років (нар. 16 серпня 1557 р.).

6 травня 1602 • Лі Чжи, китайський філософ, історик, письменник («Спалена книга») періоду династії Мін. Пом. 422 роки тому у 75 років (нар. 23 листопада 1527 р.).

2 серпня 1602 • Като Кійомаса, японський державний і військовий діяч, самурайський полководець періоду Адзуті-Момояма. Пом. 422 роки тому у 40 років (нар. 25 липня 1562 р.).

23 лютого 1603 • Франсуа Вієт, французький математик; автор алгоритму розвязання квадратного рівняння (теорема Вієта), першим ввів буквенні позначення для коефіцієнтів алгебраїчних рівнянь. Пом. 421 рік тому у 63 роки (нар. 1540 р.).

3 квітня 1603 • Єлизавета I Тюдор (Єлизавета Тюдор), королева Англії і Ірландії (1558-1603 рр.); дочка Генріха VIII і Анни Болейн, остання з династії Тюдорів. Пом. 421 рік тому у 70 років (нар. 7 вересня 1533 р.).

30 листопада 1603 • Вільям Гілберт, англійський фізик («Про магніт, магнітні тіла та великий магніт Землю», 1600). Пом. 421 рік тому у 59 років (нар. 24 травня 1544 р.).

22 грудня 1603 • Мехмед III, 13-й султан Османської імперії; син Мурада III, батько Ахмеда I. Пом. 421 рік тому у 37 років (нар. 26 травня 1566 р.).

29 лютого 1604 • Джон Вітгіфт, 73-й архієпископ Кентерберійський (1583-1604 рр.). Пом. 420 років тому десь у 73 роки (нар. бл. 1531 р.).

23 квітня 1605 • Борис Федорович Годунов, московський цар (1598-1605 рр.). Пом. 419 років тому у 53 роки (нар. 1552 р.).

20 червня 1605 • Федір II (Федір Годунов) московський цар (1605 р.); син Бориса Годунова. Пом. 419 років тому у 16 років (нар. 1589 р.).

26 жовтня 1605 • Джелаль-ад-дін Акбар, третій правитель імперії Великих Моголів (з 1556 р.); онук Бабура, прямий нащадок Тамерлана. Пом. 419 років тому у 63 роки (нар. 14 жовтня 1542 р.).

2 листопада 1605 • Джованні Страдано (Ян ван дер Страт), флорентійський художник фламандського походження. Пом. 419 років тому у 82 роки (нар. 1523 р.).

29 грудня 1605 • Джон Девіс, англійський пірат і мореплавець, відкривач Фолклендських островів; його іменем названа протока між Гренландією і Канадою. Пом. 419 років тому десь у 55 років (нар. бл. 1550 р.).

2 лютого 1606 • Джованні Андреа Доріа, адмірал Генуезького флоту; внучатий племінник адмірала Андреа Доріа. Пом. 418 років тому у 67 років (нар. 1539 р.).

10 лютого 1606 • Гай Фокс, англійський дворянин-католик, один з головних учасників «Порохової змови» (1605) проти короля Якова I. Пом. 418 років тому десь у 36 років (нар. бл. 1570 р.).