Головні події 1654-1658 років

• Переяславська рада, 18 січня 1654
• Березневі статті Богдана Хмельницького, 2 квітня 1654
• «Шведський потоп», 21 липня 1655
• Помер Богдан Хмельницький, 6 серпня 1657
• Гетьман Іван Виговський, 21 жовтня 1657
• Битва в дюнах, 14 червня 1658
• Гадяцький договір, 16 вересня 1658

Політичні лідери 1654-1658 років

• Імперія Великих Моголів: Шах Джахан (1628-58), Аурангзеб (1658-1707)
• Англійська республіка: Олівер Кромвель (1653-58), Річард Кромвель (1658-59)
• Гетьманат: Богдан Хмельницький (1648-57), Юрій Хмельницький (1657), Іван Виговський (1657-59)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Жуан IV Відновитель (1640-56)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1653-61)
• Королівство Швеція: Крістіна (1632-54), Карл Х Густав (1654-60)
• Кримське ханство: Іслам III Герай (1644-54), Мехмед IV Герай (1654-64)
• Московське царство: Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-57), Леопольд I Габсбург (1658-1705)

Всі події 1654-1658 років

18 січня 1654 • У Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя. Переяславська рада завершилась спільною присягою її учасників. У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода — персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз.

22 березня 1654 • До Москви прибуло посольство Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії. Переговори завершилися підписанням Московських статей.

2 квітня 1654 • Московський цар Олексій Михайлович схвалив т. зв. «Березневі статті Богдана Хмельницького», які разом із трьома грамотами, жалуваними через тиждень гетьману Богдану Хмельницькому і шляхті Гетьманщини, склали договір між московським урядом і козацькою старшиною. Він регламентував політичне, правове, фінансове і військове становище Гетьманщини після Переяславської ради.

7 червня 1654 • У Реймському соборі на французький престол короновано Людовика XIV, який правив наступні 72 роки, більше, ніж будь-який інший король в Європі.

12 серпня 1654 • В ході Російсько-польської війни 1654-67 років на річці Шкловці поблизу Борисова (сучасна Білорусь) відбулась битва між російським і литовським військом, в якій польсько-литовське військо, очолюване гетьманом Янушем Радзивіллом отримало перемогу.

22 серпня 1654 • Яків Барсімсон прибув до Нового Амстердаму (нині — Нью-Йорк) — перший єврей на територіїї Америки.

1655

22 січня 1655 • Англійський адмірал Вільям Пенн, батько засновника колонії Пенсільванія, завоював острів Ямайка, на котрому проживало близько 3 тисяч іспанських поселенців і африканських рабів.

29 січня 1655 • Під Охматовим (тепер село Жашківського району Черкаської області) розпочалась триденна битва між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства з іншого. Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч чоловік і жодна із них не змогла здолати іншу.

25 березня 1655 • За допомогою власноруч зконструйованого телескопа голландський астроном Хрістіан Гюйгенс відкрив перший супутник Сатурна. Протягом більше двох століть супутник залишався фактично безіменним. У 1847 році відомі на той час сім супутників Сатурна були названі іменами сестер і братів Кроноса, грецького аналога римського бога Сатурна. Сьогодні відомо, що Титан — єдине, крім Землі тіло Сонячної системи, на поверхні якого виявлено рідину і єдиний супутник планети, що має щільну атмосферу.

21 липня 1655 • Розцінивши успішний наступ московського війська в Литві як загрозу своїм інтересам у Прибалтиці і розраховуючи на підтримку польських магнатів і шляхти, невдоволених діями короля Яна II Казимира, 14-тисячна шведська армія перетнула кордон Речі Посполитої. Названа сучасниками за стрімкий і руйнівний характер Шведським потопом, війна привела до майже повної окупації Польщі, Литви і Пруссії і її хід вдалось змінити лише зусиллями стихійного партизанського руху в Краківському Підгір'ї.

20 жовтня 1655 • У ході вкрай невдалої для Речі Посполитої війни з Москвою і Швецією литовська протестанська знать на чолі з великим гетьманом литовським Янушем Радзивілом у місті Кейдани (нині Кедайняй у Литві) уклала з послами короля Карла X Густава договір про його проголошення великим князем литовським і унію Великого князівства Литовського і Швеції.

1656

8 січня 1656 • В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у — на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині — це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.

17 травня 1656 • Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).

26 червня 1656 • У ході Шостої османо-венеційської війни відбулась третя битва біля Дарданел, у якій мальтійсько-венеційський флот під командою адмірала Лоренцо Марсело завдав поразки флоту Кенана-паші.

27 липня 1656 • За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.

28 липня 1656 • Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.

30 липня 1656 • У ході Другої північної війни премогою шведсько-бранденбурзького війська під командою Карла X Густава закінчилась триденна облога Варшави, яку не змогла утримати удвічі більша армія Речі Посполитої і Кримського ханства, очолювана Яном II Казимиром.

1657

23 березня 1657 • Франція і Англія об'єднали збройні сили у війні проти Іспанії.

2 квітня 1657 • Після смерті імператора Священної Римської імперії Фердинанда III почались переговори про спадкоємця трону — поряд з його сином ерцгерцогом Леопольдом, королем угорським і чеським, на імператорський престол претендували курфюст Баварський Фердинанд і французький король Людовик XIV.

15 квітня 1657 • Козацька Рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

6 серпня 1657 • У Чигирині на 61-у році після апоплексичного удару помер гетьман Богдан Хмельницький. Він був похований через місяць в Іллінській церкві поруч із старшим сином Тимішем у його рідному місті Суботів. Смерть Хмельницького стала початком тридцятилітньої громадянської війни та загального занепаду української державності — періоду, відомого в історіографії як Руїна.

21 жовтня 1657 • На козацькій раді у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови відбулась козацька рада, яка затвердила обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького і ратифікувала угоду про військово-політичний союз зі Швецією, за умовами якої король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання незалежності Гетьманщина зі східними кордонами аж по Віслу.

листопад 1657 • Восени на Полтавщині з повстання дейнеків почалась перша українська громадянська війна. Голота, невдоволена появою "нового панства" з числа козацької старшини та української православної шляхти, виступила проти гетьмана гетьмана Івана Виговського. Їх підтримали полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький кошовий отаман Яків Барабаш, які прагнули позбавити Виговського булави.

5 листопада 1657 • Рада старшин, що зібралась у Корсуні, підтвердила рішення попередніх козацьких рад про обрання гетьманом Івана Виговського і ратифікувала договір про українсько-шведський військово-політичний союз.

1658

12 червня 1658 • Перемогою під Полтавою військ гетьмана Івана Виговського завершилось придушення повстання полтавського полковника Мартина Пушкаря і запорозького кошового Якова Барабаша.

14 червня 1658 • В ході Франко-іспанської війни армія під командуванням маршала Анрі Тюренна у битві під Дюнкерком, відомій також як «Битва на дюнах», отримала перемогу над військами Хуана Австрійського і принца Луї де Конде. Через десять днів Дюнкерк здався французьким військам і згідно договору Франції та Англійської співдружності кардинал Мазаріні передав його Оліверу Кромвелю.

16 вересня 1658 • Під Гадячем гетьман Війська Запорозького Іван Виговський, каштеляни волинський Казимир Беньовський як представник Польського королівства і смоленський Людвік Євлашевський від імені Великого князівства Литовського підписали угоду, що завершувала десятилітню Українсько-польську війну. В основу примирення були покладені повна амністія всім учасникам збройного протистояння, повернення «козацьких вольностей», взаємна релігійна толерантність католиків і православних та «повернення до вітчизни» Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств як Великого Князівства Руського на правах третьої рівноправної складової Речі Посполитої.

21 вересня 1658 • Через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович видав грамоту, якою наказував усунути від влади гетьмана Івана Виговського. Це стало початком Московсько-української війни, яка завершилась через рік вигнанням московських військ з території Гетьманської держави.

Народились в 1654-1658 роках

14 березня 1654 — †29 березня 1734 • Данило Апостол, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1727-34 рр.).

4 травня 1654 — †20 грудня 1722 • Сюань Є, другий китайський імператор з династії Цин; при ньому було закінчене завоювання Китаю маньчжурами, закріплення влади над Тібетом.

23 травня 1654 — †10 квітня 1728 • Нікодим Тессін-молодший, шведський архітектор, містобудівник (скандинавське бароко).

6 січня 1655 — †16 серпня 1705 • Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців.

4 травня 1655 — †27 січня 1731 • Бартоломео Крістофорі, італійський музичний майстер, винахідник фортепіано (1709-11 рр.).

13 серпня 1655 — †20 квітня 1707 • Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету.

8 листопада 1656 — †25 січня 1742 • Едмонд Галлей, англійський астроном, геофізик і математик; першим теоретично розрахував орбіту однієї із найзнаменитіших комет, котра від 1682 року носить його ім'я.

11 липня 1657 — †25 лютого 1713 • Фрідріх I (Фрідріх Гогенцоллерн), курфюст Бранденбурзький, перший прусський король (1701-13 рр.); син Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького.

1658 — †8 грудня 1722 • Стефан Яворський (Симеон Іванович Яворський), український та російський богослов, філософ, письменник, президент Синоду Православної російської церкви (1721-22 рр.).

5 березня 1658 — †15 жовтня 1730 • Антуан де Ламот Каддилак, лейтенант французької армії, управляючий французькими володіннями у Північній Америці, засновник міста Детройт.

Померли в 1654-1658 роках

11 серпня 1654 • Іслам III (Іслам Герей), кримський хан (1644—1654 рр.). Пом. 371 рік тому у 50 років (нар. 1604 р.).

28 липня 1655 • Савіньєн Сірано де Бержерак, французький письменник, драматург ("Держави і імперії місяця", "Держави і імперії сонця"). Пом. 370 років тому у 36 років (нар. 6 березня 1619 р.).

31 грудня 1655 • Януш Радзивілл, державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, віленський воєвода (1653-55 рр.) і великий гетьман литовський (1654-55 рр.). Пом. 370 років тому у 43 роки (нар. 2 грудня 1612 р.).

6 листопада 1656 • Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса. Пом. 369 років тому у 52 роки (нар. 19 березня 1604 р.).

2 квітня 1657 • Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V. Пом. 368 років тому у 49 років (нар. 13 липня 1608 р.).

3 червня 1657 • Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології. Пом. 368 років тому у 79 років (нар. 1 квітня 1578 р.).

6 серпня 1657 • Богдан Михайлович Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького. Пом. 368 років тому у 61 рік (нар. 6 січня 1596 р.).

3 вересня 1658 • Олівер Кромвель, англійський військовий, політичний та релігійний діяч, лорд-протектор Британської співдружності (1653-58 рр.). Пом. 367 років тому у 59 років (нар. 25 квітня 1599 р.).