Хроніка подій 1652-1656 років

Головні події 1652-1656 років

Політичні лідери 1652-1656 років

• Імперія Великих Моголів: Шах Джахан (1628-58)
• Англійська республіка: Олівер Кромвель (1653-58)
• Гетьманат: Богдан Хмельницький (1648-57)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Жуан IV Відновитель (1640-56)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1653-61)
• Королівство Швеція: Крістіна (1632-54), Карл Х Густав (1654-60)
• Кримське ханство: Іслам III Герай (1644-54), Мехмед IV Герай (1654-64)
• Московське царство: Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-57)

Всі події 1652-1656 років

6 квітня 1652 • Виконуючи наказ нідерландської Ост-Індської компанії, в район поблизу мису Доброї Надії на півдні Африки прибула еспедиція на чолі з Яном ван Рібеком, лікарем за професією. Її метою було будівництво форту на березі Столової бухти, який би виконував роль проміжного пункту для голландських кораблів, що пливли до Батавії (острів Ява). Засноване селище отримало назву Капстад (Кейптаун) і через 10 років, коли ван Рібек залишив його, в ньому проживало трохи більше 100 чоловік.

7 квітня 1652 • Голландець Ян Ван Рібек заснував у Південній Африці форт Кейптаун.

18 травня 1652 • В британській колонії Род-Айленд прийнято перший у Північній Америці закон про заборону рабства і работоргівлі.

1 червня 1652 • У битві під Батогом союзні війська Богдана Хмельницького і Кримського ханства отримали перемогу над армією Речі Посполитої під командуванням польного гетьмана Мартина Калиновського, який втратив до 8 тисяч чоловік убитими і загинув сам. Щоб помститись за поразку під Берестечком, Богдан Хмельницький викупив у татар всіх полонених поляків і наказав їх замордувати.

21 серпня 1652 • Син Богдана Хмельницького Тимофій одружився з дочкою молдавського господаря Василя Лупу, що стало приводом для відновлення союзу Молдавії з Україною.

21 жовтня 1652 • У Париж, після поразки лідера Фронди принца Конде у бою з військами кардинала Мазаріні, повернувся 14-літній король Людовик XIV, а Конде був змушений тікати до Іспанських Нідерландів. Поразка Фронди привела до встановлення у Франції необмеженої королівської влади, котра була повалена під час революції 1789 року.

1653

2 лютого 1653 • Генеральні штати Республіки Об'єднаних провінцій надали своїй північно-американській колонії Новий Амстердам статус міста. Через двадцять років він був завойований англійцями і перейменований у Нью-Йорк на честь герцога Йоркського, брата короля Карла II і майбутнього короля Якова II.

20 квітня 1653 • Головнокомандувач армії парламенту Англії Олівер Кромвель, не зумівши найти порозуміння з депутатами, розігнав т. зв. Довгий парламент, який був незмінним протягом 13 років.

20 липня 1653 • Московське посольство на чолі з Федором Ладиженським прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє заступництво запорізьких козаків.

21 серпня 1653 • Військо господаря Молдови Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір Тимоша Хмельницького під стінами фортеці. Ця спроба повністю провалилася і почалась облога сучавської фортеці, яка тривала до жовтня і закінчилась поразкою козаків, загибеллю Тимоша Хмельницького і зривом планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою.

16 грудня 1653 • В Англії обнародувано конституцію ("Знаряддя управління"), згідно з якою Олівер Кромвель призначався лорд-протектором з повноваженнями, рівними королівським. В управлінні державою Кромвелю допомагала Державна рада, членами якої були його прихильники. Фактично виконавча влада в країні належала лише Кромвелю, а законодавча — парламенту, що обирався на три роки, і складався з 460 депутатів.

1654

18 січня 1654 • У Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя. Переяславська рада завершилась спільною присягою її учасників. У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода — персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз.

22 березня 1654 • До Москви прибуло посольство Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії. Переговори завершилися підписанням Московських статей.

2 квітня 1654 • Московський цар Олексій Михайлович схвалив т. зв. «Березневі статті Богдана Хмельницького», які разом із трьома грамотами, жалуваними через тиждень гетьману Богдану Хмельницькому і шляхті Гетьманщини, склали договір між московським урядом і козацькою старшиною. Він регламентував політичне, правове, фінансове і військове становище Гетьманщини після Переяславської ради.

7 червня 1654 • У Реймському соборі на французький престол короновано Людовика XIV, який правив наступні 72 роки, більше, ніж будь-який інший король в Європі.

12 серпня 1654 • В ході Російсько-польської війни 1654-67 років на річці Шкловці поблизу Борисова (сучасна Білорусь) відбулась битва між російським і литовським військом, в якій польсько-литовське військо, очолюване гетьманом Янушем Радзивіллом отримало перемогу.

22 серпня 1654 • Яків Барсімсон прибув до Нового Амстердаму (нині — Нью-Йорк) — перший єврей на територіїї Америки.

1655

22 січня 1655 • Англійський адмірал Вільям Пенн, батько засновника колонії Пенсільванія, завоював острів Ямайка, на котрому проживало близько 3 тисяч іспанських поселенців і африканських рабів.

29 січня 1655 • Під Охматовим (тепер село Жашківського району Черкаської області) розпочалась триденна битва між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства з іншого. Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч чоловік і жодна із них не змогла здолати іншу.

25 березня 1655 • За допомогою власноруч зконструйованого телескопа голландський астроном Хрістіан Гюйгенс відкрив перший супутник Сатурна. Протягом більше двох століть супутник залишався фактично безіменним. У 1847 році відомі на той час сім супутників Сатурна були названі іменами сестер і братів Кроноса, грецького аналога римського бога Сатурна. Сьогодні відомо, що Титан — єдине, крім Землі тіло Сонячної системи, на поверхні якого виявлено рідину і єдиний супутник планети, що має щільну атмосферу.

21 липня 1655 • Розцінивши успішний наступ московського війська в Литві як загрозу своїм інтересам у Прибалтиці і розраховуючи на підтримку польських магнатів і шляхти, невдоволених діями короля Яна II Казимира, 14-тисячна шведська армія перетнула кордон Речі Посполитої. Названа сучасниками за стрімкий і руйнівний характер Шведським потопом, війна привела до майже повної окупації Польщі, Литви і Пруссії і її хід вдалось змінити лише зусиллями стихійного партизанського руху в Краківському Підгір'ї.

20 жовтня 1655 • У ході вкрай невдалої для Речі Посполитої війни з Москвою і Швецією литовська протестанська знать на чолі з великим гетьманом литовським Янушем Радзивілом у місті Кейдани (нині Кедайняй у Литві) уклала з послами короля Карла X Густава договір про його проголошення великим князем литовським і унію Великого князівства Литовського і Швеції.

1656

8 січня 1656 • В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у — на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині — це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.

17 травня 1656 • Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).

26 червня 1656 • У ході Шостої османо-венеційської війни відбулась третя битва біля Дарданел, у якій мальтійсько-венеційський флот під командою адмірала Лоренцо Марсело завдав поразки флоту Кенана-паші.

27 липня 1656 • За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.

28 липня 1656 • Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.

30 липня 1656 • У ході Другої північної війни премогою шведсько-бранденбурзького війська під командою Карла X Густава закінчилась триденна облога Варшави, яку не змогла утримати удвічі більша армія Речі Посполитої і Кримського ханства, очолювана Яном II Казимиром.

Народились в 1652-1656 роках

5 вересня 1652 — †8 березня 1715Вільям Дампір, англійський мореплавець і пірат; тричі здійснив кругосвітню подорож.

14 березня 1654 — †29 березня 1734Данило Апостол, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1727-34 рр.).

4 травня 1654 — †20 грудня 1722 • Сюань Є, другий китайський імператор з династії Цин; при ньому було закінчене завоювання Китаю маньчжурами, закріплення влади над Тібетом.

23 травня 1654 — †10 квітня 1728 • Нікодим Тессін-молодший, шведський архітектор, містобудівник (скандинавське бароко).

6 січня 1655 — †16 серпня 1705 • Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців.

4 травня 1655 — †27 січня 1731 • Бартоломео Крістофорі, італійський музичний майстер, винахідник фортепіано (1709-11 рр.).

13 серпня 1655 — †20 квітня 1707 • Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету.

8 листопада 1656 — †25 січня 1742 • Едмонд Галлей, англійський астроном, геофізик і математик; першим теоретично розрахував орбіту однієї із найзнаменитіших комет, котра від 1682 року носить його ім'я.

Померли в 1652-1656 роках

21 квітня 1652 • П'єтро делла Валле, італійський мандрівник (Близький Схід, Північна Африка, Індія). Пом. 372 роки тому у 66 років (нар. 11 квітня 1586 р.).

2 вересня 1652 • Хусепе де Рібера, іспанський гравер і живописець ("Свята Інесса"). Пом. 372 роки тому у 61 рік (нар. 17 лютого 1591 р.).

1653 • Маруся Чурай, напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини («Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки»). Пом. 371 рік тому у 28 років (нар. 1625 р.).

3 травня 1653 • Адам Кисіль, воєвода Київський (1649—1653 рр.). Пом. 371 рік тому у 53 роки (нар. 1600 р.).

22 вересня 1653 • Тиміш Хмельницький, український військовий і політичний діяч, козацький отаман; старший син гетьмана Богдана Хмельницького, брат Юрія Хмельницького, зять молдавського господаря Василя Лупу. Пом. 371 рік тому десь у 21 рік (нар. бл. 1632 р.).

11 серпня 1654 • Іслам III (Іслам Герей), кримський хан (1644—1654 рр.). Пом. 370 років тому у 50 років (нар. 1604 р.).

28 липня 1655 • Савіньєн Сірано де Бержерак, французький письменник, драматург ("Держави і імперії місяця", "Держави і імперії сонця"). Пом. 369 років тому у 36 років (нар. 6 березня 1619 р.).

31 грудня 1655 • Януш Радзивілл, державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, віленський воєвода (1653-55 рр.) і великий гетьман литовський (1654-55 рр.). Пом. 369 років тому у 43 роки (нар. 2 грудня 1612 р.).

6 листопада 1656 • Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса. Пом. 368 років тому у 52 роки (нар. 19 березня 1604 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1652-1656 років

Битва під Батогом

1 червня 1652

Місто Новий Амстердам

2 лютого 1653

Переяславська рада

18 січня 1654

Березневі статті Богдана Хмельницького

2 квітня 1654

«Шведський потоп»

21 липня 1655

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН