цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1904 року
23 листопада 1904 року закінчились III літні Олімпійські ігри, які тривали у Сент-Луїсі п'ять місяців в рамках Всесвітньої виставки з нагоди сторіччя покупки США Луїзіани. В них взяло участь 646 чоловіків і 6 жінок, які представляли 12 країн і боролись за 94 нагороди у 18 видах спорту.

Головні події 1904 року


Всі події 1904 року

7 січня - Британська компанія Marconi запропонувала перший міжнародний радіопозивний-повідомлення про небезпеку. Сигнал C.Q.D., що у вільному перекладі означає "Прибувайте швидше! Небезпека!" ("Come quick! Danger!") почав використовуватися з 7 лютого 1904 року і застосовувася до 1908 року, коли він був замінений на сигнал S.O.S.
12 січня - На замерзлій поверхні озера Сент-Клер у штаті Вашингтон американець Барні Олдфілд встановив новий рекорд швидкості для автомобіля - рухаючись на спеціально переобладнаному "Форді" він розвинув швидкість 91.37 миль/год (близько 148 км/год).
1 лютого - На студії Victor Records Енріко Карузо записав свою першу платівку.
8 лютого - Після відмови Росії прийняти японський план розділу сфер впливу в Маньчжурії та Кореї, у ніч з 8 на 9 лютого 10 японських есмінців атакували російську ескадру, що стояла на зовнішньому рейді Порт-Артура, російської військової бази в Китаї, і вивели з ладу два есмінці і крейсер. Розпочалась Російсько-японська війна 1904-05 років, формально оголошення якої відбулось 10 лютого.
17 лютого - У Міланському театрі Ла-Скала повним провалом завершилась прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Батерфляй» («Чіо-Чіо-Сан»).
8 квітня - Великобританія і Франція підписали договір - "Сердечну згоду" - про мирне розділення сфер їх колоніальних інтересів. "Сердечна згода" (Антанта) з формальної точки зору не була союзницькою угодою, а лише вирішувала конкретні питання щодо колоніальних володіь в Африці: Франція визнала британські володіння в Єгипті, а Британія - французьке домінування в Марокко. Для Німеччини, яка також претендувала на Марокко, Антанта означала провал її експансіоністських планів. Підписавши цей договір, Велика Британія відмовилась від попереднього зовнішньополітичного принципу ізоляції і почала приймати активну участь у вирішенні кофліктних ситуацій в Європі.
4 травня - Військове міністерство США розпочало будівництво Панамського каналу, перші роботи з прокладання якого почались ще в 1881 році. Воно тривало понад 10 років силами 70 тисяч робітників і обійшлось у 400 мільйонів доларів.
21 травня - Представниками семи країні - Бельгії, Голландії, Данії, Іспанії, Франції, Швейцарії та Швеції - у Парижі засновано Міжнародну федерацію футболу (ФІФА). Через два дні на конгресі ФІФА обрано її першого президента - француза Робера Герена.
1 липня - У місті Леверкузен (Північний Рейн-Вестфалія) хіміко-фармацевтична компанія Bayer заснувала футбольний клуб «TuS Friedrich Bayer & Co 1904 Leverkusen», відомий сьогодні як «Байєр 04».
1 липня - У Сент-Луїсі (США) почались III Олімпійські ігри. Вони тривали до 23 листопада і в них взяли участь 651 чоловік, включаючи 6 жінок, які представляли команди 13 країн і змагалися за 94 комплекти медалей у 18 видах спорту (зокрема з такого екзотичного як перетягування канату в яких США перемогли Грецію і Південну Африку).
21 липня - Завершено будівництво Великої Сибірської магістралі, яке тривало 13 років. Вона сполучила Санкт-Петербург і Москву з містами Східного Сибіру і Далекого Сходу. Офіційне відкриття залізниці відбулося 1 січня наступного року.
29 серпня - У Непалі відмінено рабство.
8 вересня - Вільям Харлі і брати Артур, Волтер та Вільям Девідсонсони завершили створення прототипа свого першого мотоцикла з двигуном 115 куб. см. Наступного року їх було продано три штуки.
4 жовтня - У Швеції створено футбольний клуб "Гетеборг".
27 жовтня - Мер Нью-Йорку Джордж Макклілен урочисто відкрив першу в Америці лінію метро, що сполучила район Бруклінського моста і Бродвей. Це був перший у світі метрополітен, поїзди якого рухались по підземним і підводним тунелям. Сьогодні нью-йоркське метро - найбільше у світі.
1 листопада - Німецька ескадра крейсерів під командуванням адмірала Максиміліана фон Шпеє знищила в ході морського бою біля чилійської бухти Коронель два з чотирьох корабля британської ескадри контр-адмірала К.Кредока. Двом іншим кораблям вдалось відійти до Фолклендських островів.
23 листопада - У Сент-Луїсі (США) закінчились III літні Олімпійські ігри, які тривали з 1 липня в рамках Всесвітньої виставки з нагоди сторіччя покупки США Луїзіани. В них взяло участь 646 чоловіків і 6 жінок, включаючи 6 жінок, які представляли 12 країн і боролись за 94 нагороди у 18 видах спорту. Найбільше медалей здобула збірна США - 234 (78 золотих, 82 срібних і 78 бронзових), Німеччини (13 медалей) і Куби (9 медалей).
Народилися 1904 року
18 січня - 29 листопада 1986, Кері Грант (Арчибальд Александр Ліч), американський актор.
22 січня - 30 квітня 1983, Джордж Баланчин (Георгій Баланчівадзе), американський хореограф, новатор балету.
2 лютого - 15 грудня 1938, Валерій Павлович Чкалов, російський льотчик-ас; розробив ряд фігур вищого пілотажу, здійснив безпосадковий переліт серез Північний полюс з СРСР до США (1936).
8 лютого - 5 січня 1994, Ігор Федорович Белза, український музикознавець, композитор, історик культури, педагог.
13 лютого - 23 лютого 1957, Данило Павлович Скоропадський, український політичний і громадський діяч, син Гетьмана Павла Скоропадського; почесний голова Союзу Українців у Великобританії (1949).
21 лютого - 18 грудня 1980, Олексій Миколайович Косигін, радянський державний діяч, голова Ради міністрів СРСР (1964-80 рр.).
1 березня - 16 грудня 1944, Гленн Міллер, американський композитор, аранжувальник, тромбоніст, керівник джаз-оркестру, один з ведучих представників музики в стилі свінг.
4 березня - 19 серпня 1968, Джордж (Георгій Антонович) Гамов, американський (уродженець Одеси) фізик-теоретик, автор теорії «великого вибуху», який привів до виникнення Всесвіту, і першої моделі генетичного коду.
7 березня - 4 червня 1942, Рейнгард Гейдріх, один з найвисокопоставленіших діячів Третього рейху (заступник глави СС Генріха Гіммлера), шеф політичної поліції Німеччини (з 1936 р.), імперський протектор Чехії і Моравії (з 1941 р.); убитий чеськими партизанами.
20 березня - 18 серпня 1990, Б.Ф. (Баррус Фредерік) Скіннер, американський психолог, один з основоположників теорії бехейворизму.
15 квітня - 21 липня 1944, Аршиль Горкі (Востанік Манук Адоян), американський художник вірменського походження, один із засновників «абстрактного сюрреалізму» та абстрактного експресіонізму.
22 квітня - 18 лютого 1967, (Юліус) Роберт Оппенгеймер, американський фізик німецького походження, керівник "Манхеттенського проекту" (розробка і створення першої атомної бомби).
24 квітня - 19 квітня 1997, Віллем де Кунінг, американський художник і скульптор голландського походження; один з видатних митців другої половини XX століття.
6 травня - 11 лютого 1978, Гаррі Едмунд Мартінсон, шведський поет і прозаїк ("Кочівник", "Кропива цвіте", "Аніара"), лауреат Нобелівської премії (1974).
11 травня - 23 січня 1989, Сальвадор (Феліпе Хасінто) Далі (і Доменеч), іспанський художник, представник сюрреалізму.
17 травня - 15 листопада 1976, Жан Габен (Жан Алексіс Монкорже), французький кіноактор ("Ніч - моє царство", "Набережна туманів", "Велика ілюзія", "Двоє в місті").
2 червня - 20 січня 1984, Джонні (Пітер Джон) Вайсмюллер, американський плавець, п'ятиразовий чемпіон Олімпійських ігор [1924, 1928], автор 67 світових рекордів (першим проплив 100 метрів швидше за хвилину), актор ("Тарзан", "Втеча Тарзана", "Тарзан знаходить сина", "Секретна пригода Тарзана", "Тарзан у Нью-Йорку").
6 червня - 16 липня 1992, Тетяна Іванівна Пельтцер, російська актриса театру і кіно ("Вам і не снилось").
10 червня - 14 лютого 1988, Фредерік Лоу, американський композитор австрійського походження, лауреат премії «Оскар» ("Джиджи" [1958], "Моя прекрасна леді", "Камелот").
2 липня - 12 жовтня 1996, Жан Рене Лакост, французький тенісист, 10-разовий переможець турнірів Великого шолому, перша ракетка світу (1926-27 рр.); засновник торгової марки Lacoste.
12 липня - 23 вересня 1973, Пабло Неруда (Рікардо Елізер Нефталі Реєс Басуальто), чилійський поет, лауреат Нобелівської премії (1971) (Іспанія в серці, Меморіал Чорного острова).
14 липня - 24 липня 1991, Айзек (Ісаак) Башевіс Зінгер, американський письменник, лауреат Нобелівської премії (1978).
3 серпня - 25 квітня 1988, Кліфорд Саймак, американський письменник-фантаст («Де живе зло», «Заповідник гоблінів», «Станція пересадки»).
18 серпня - 7 червня 1996, Макс Фактор, американський косметолог, засновник парфюмерної компанії.
21 серпня - 26 квітня 1984, (Вільям Аллен) Каунт Бейсі, американський джазовий піаніст, композитор.
22 серпня - 19 лютого 1997, Ден Сяопін, китайський політик, Голова КНР (1973-97 рр.).
26 серпня - 4 січня 1986, Крістофер Ішервуд, англійський письменник ("Прощай, Берлін").
4 вересня - 8 липня 1994, Крістіан Жак, французький кінорежисер (Фанфан-Тюльпан, Закон є закон, Бабетта йде на війну).
15 вересня - 18 березня 1983, Умберто II (Умберто Нікола ді Савойя), четвертий та останній король Італії (1946) із Савойської династії..
29 вересня - 22 грудня 1936, Микола Олексійович Островський, російський письменник українського походження (Як гартувалась сталь, Народжені бурею).
1 жовтня - 5 листопада 1989, Володимир Самійлович Горовіц, американський піаніст-віртуоз (Нью-йоркський філармонічний оркестр).
2 жовтня - 3 квітня 1991, (Генрі) Грем Грін, англійський розвідник, письменник (Тихий американець, Наша людина в Гавані, Комедіанти, Влада і слава).
9 жовтня - 23 листопада 1983, Микола Платонович Бажан, український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач.
Померли 1904 року
27 квітня - Михайло Петрович Старицький, український письменник, театральний і культурний діяч. 112 років тому, в 64 роки (нар. 14 грудня 1840 р.).
1 травня - Антонін Леопольд Дворжак, чеський альтист, піаніст, диригент, композитор (З Нового Світу, Батьківщина моя, Русалка, Циганські мелодії). 112 років тому, в 63 роки (нар. 8 вересня 1841 р.).
3 липня - Теодор Герцль, австрійський журналіст, засновник політичного сіонізму. 112 років тому, в 44 роки (нар. 2 травня 1860 р.).
15 липня - Антон Павлович Чехов, російський письменник, драматуг ("Дядя Ваня", "Людина у футлярі", "Палата № 6", "Дама з собачкою", "Вишневий сад", "Три сестри"). 112 років тому, в 44 роки (нар. 29 січня 1860 р.).
4 жовтня - Фредерік Огюст Бертольді, французький скульптор; автор статуї "Свобода", подарованої Францією США. 112 років тому, в 70 років (нар. 2 квітня 1834 р.).
4 жовтня - Фредерік Бартольді, французький скульптор; автор статуї «Свободи» в гавані Нью-Йорка. 112 років тому, в 70 років (нар. 2 серпня 1834 р.).
13 грудня - Микола Васильович Скліфосовський, український хірург; організатор медичного факультету при університеті в Одесі. 112 років тому, в 68 років (нар. 6 квітня 1836 р.).

Головні події 1904 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх