цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Хроніка подій 1904 року
23 листопада 1904 року закінчились III літні Олімпійські ігри, які тривали у Сент-Луїсі п'ять місяців в рамках Всесвітньої виставки з нагоди сторіччя покупки США Луїзіани. В них взяло участь 646 чоловіків і 6 жінок, які представляли 12 країн і боролись за 94 нагороди у 18 видах спорту.

Головні події 1904 року

Всі події 1904 року

7 січня - Британська компанія Marconi запропонувала перший міжнародний радіопозивний-повідомлення про небезпеку. Сигнал C.Q.D., що у вільному перекладі означає "Прибувайте швидше! Небезпека!" ("Come quick! Danger!") почав використовуватися з 7 лютого 1904 року і застосовувася до 1908 року, коли він був замінений на сигнал S.O.S.
12 січня - На замерзлій поверхні озера Сент-Клер у штаті Вашингтон американець Барні Олдфілд встановив новий рекорд швидкості для автомобіля - рухаючись на спеціально переобладнаному "Форді" він розвинув швидкість 91.37 миль/год (близько 148 км/год).
1 лютого - На студії Victor Records Енріко Карузо записав свою першу платівку.
8 лютого - Після відмови Росії прийняти японський план розділу сфер впливу в Маньчжурії та Кореї, у ніч з 8 на 9 лютого 10 японських есмінців атакували російську ескадру, що стояла на зовнішньому рейді Порт-Артура, російської військової бази в Китаї, і вивели з ладу два есмінці і крейсер. Розпочалась Російсько-японська війна 1904-05 років, формально оголошення якої відбулось 10 лютого.
17 лютого - У Міланському театрі Ла-Скала повним провалом завершилась прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Батерфляй» («Чіо-Чіо-Сан»).
8 квітня - Великобританія і Франція підписали договір - "Сердечну згоду" - про мирне розділення сфер їх колоніальних інтересів. "Сердечна згода" (Антанта) з формальної точки зору не була союзницькою угодою, а лише вирішувала конкретні питання щодо колоніальних володіь в Африці: Франція визнала британські володіння в Єгипті, а Британія - французьке домінування в Марокко. Для Німеччини, яка також претендувала на Марокко, Антанта означала провал її експансіоністських планів. Підписавши цей договір, Велика Британія відмовилась від попереднього зовнішньополітичного принципу ізоляції і почала приймати активну участь у вирішенні кофліктних ситуацій в Європі.
4 травня - Військове міністерство США розпочало будівництво Панамського каналу, перші роботи з прокладання якого почались ще в 1881 році. Воно тривало понад 10 років силами 70 тисяч робітників і обійшлось у 400 мільйонів доларів.
21 травня - Представниками семи країні - Бельгії, Голландії, Данії, Іспанії, Франції, Швейцарії та Швеції - у Парижі засновано Міжнародну федерацію футболу (ФІФА). Через два дні на конгресі ФІФА обрано її першого президента - француза Робера Герена.
1 липня - У місті Леверкузен (Північний Рейн-Вестфалія) хіміко-фармацевтична компанія Bayer заснувала футбольний клуб «TuS Friedrich Bayer & Co 1904 Leverkusen», відомий сьогодні як «Байєр 04».
1 липня - У Сент-Луїсі (США) почались III Олімпійські ігри. Вони тривали до 23 листопада і в них взяли участь 651 чоловік, включаючи 6 жінок, які представляли команди 13 країн і змагалися за 94 комплекти медалей у 18 видах спорту (зокрема з такого екзотичного як перетягування канату в яких США перемогли Грецію і Південну Африку).
21 липня - Завершено будівництво Великої Сибірської магістралі, яке тривало 13 років. Вона сполучила Санкт-Петербург і Москву з містами Східного Сибіру і Далекого Сходу. Офіційне відкриття залізниці відбулося 1 січня наступного року.
29 серпня - У Непалі відмінено рабство.
8 вересня - Вільям Харлі і брати Артур, Волтер та Вільям Девідсонсони завершили створення прототипа свого першого мотоцикла з двигуном 115 куб. см. Наступного року їх було продано три штуки.
4 жовтня - У Швеції створено футбольний клуб "Гетеборг".
27 жовтня - Мер Нью-Йорку Джордж Макклілен урочисто відкрив першу в Америці лінію метро, що сполучила район Бруклінського моста і Бродвей. Це був перший у світі метрополітен, поїзди якого рухались по підземним і підводним тунелям. Сьогодні нью-йоркське метро - найбільше у світі.
1 листопада - Німецька ескадра крейсерів під командуванням адмірала Максиміліана фон Шпеє знищила в ході морського бою біля чилійської бухти Коронель два з чотирьох корабля британської ескадри контр-адмірала К.Кредока. Двом іншим кораблям вдалось відійти до Фолклендських островів.
23 листопада - У Сент-Луїсі (США) закінчились III літні Олімпійські ігри, які тривали з 1 липня в рамках Всесвітньої виставки з нагоди сторіччя покупки США Луїзіани. В них взяло участь 646 чоловіків і 6 жінок, включаючи 6 жінок, які представляли 12 країн і боролись за 94 нагороди у 18 видах спорту. Найбільше медалей здобула збірна США - 234 (78 золотих, 82 срібних і 78 бронзових), Німеччини (13 медалей) і Куби (9 медалей).
Народилися 1904 року
18 січня - 29 листопада 1986, Кері Грант (Арчибальд Александр Ліч), американський актор.
22 січня - 30 квітня 1983, Джордж Баланчин (Георгій Баланчівадзе), американський хореограф, новатор балету.
2 лютого - 15 грудня 1938, Валерій Павлович Чкалов, російський льотчик-ас; розробив ряд фігур вищого пілотажу, здійснив безпосадковий переліт серез Північний полюс з СРСР до США (1936).
8 лютого - 5 січня 1994, Ігор Федорович Белза, український музикознавець, композитор, історик культури, педагог.
13 лютого - 23 лютого 1957, Данило Павлович Скоропадський, український політичний і громадський діяч, син Гетьмана Павла Скоропадського; почесний голова Союзу Українців у Великобританії (1949).
21 лютого - 18 грудня 1980, Олексій Миколайович Косигін, радянський державний діяч, голова Ради міністрів СРСР (1964-80 рр.).
1 березня - 16 грудня 1944, Гленн Міллер, американський композитор, аранжувальник, тромбоніст, керівник джаз-оркестру, один з ведучих представників музики в стилі свінг.
4 березня - 19 серпня 1968, Джордж (Георгій Антонович) Гамов, американський (уродженець Одеси) фізик-теоретик, автор теорії «великого вибуху», який привів до виникнення Всесвіту, і першої моделі генетичного коду.
7 березня - 4 червня 1942, Рейнгард Гейдріх, один з найвисокопоставленіших діячів Третього рейху (заступник глави СС Генріха Гіммлера), шеф політичної поліції Німеччини (з 1936 р.), імперський протектор Чехії і Моравії (з 1941 р.); убитий чеськими партизанами.
20 березня - 18 серпня 1990, Б.Ф. (Баррус Фредерік) Скіннер, американський психолог, один з основоположників теорії бехейворизму.
15 квітня - 21 липня 1944, Аршиль Горкі (Востанік Манук Адоян), американський художник вірменського походження, один із засновників «абстрактного сюрреалізму» та абстрактного експресіонізму.
22 квітня - 18 лютого 1967, (Юліус) Роберт Оппенгеймер, американський фізик німецького походження, керівник "Манхеттенського проекту" (розробка і створення першої атомної бомби).
24 квітня - 19 квітня 1997, Віллем де Кунінг, американський художник і скульптор голландського походження; один з видатних митців другої половини XX століття.
6 травня - 11 лютого 1978, Гаррі Едмунд Мартінсон, шведський поет і прозаїк ("Кочівник", "Кропива цвіте", "Аніара"), лауреат Нобелівської премії (1974).
11 травня - 23 січня 1989, Сальвадор (Феліпе Хасінто) Далі (і Доменеч), іспанський художник, представник сюрреалізму.
17 травня - 15 листопада 1976, Жан Габен (Жан Алексіс Монкорже), французький кіноактор ("Ніч - моє царство", "Набережна туманів", "Велика ілюзія", "Двоє в місті").
2 червня - 20 січня 1984, Джонні (Пітер Джон) Вайсмюллер, американський плавець, п'ятиразовий чемпіон Олімпійських ігор [1924, 1928], автор 67 світових рекордів (першим проплив 100 метрів швидше за хвилину), актор ("Тарзан", "Втеча Тарзана", "Тарзан знаходить сина", "Секретна пригода Тарзана", "Тарзан у Нью-Йорку").
6 червня - 16 липня 1992, Тетяна Іванівна Пельтцер, російська актриса театру і кіно ("Вам і не снилось").
10 червня - 14 лютого 1988, Фредерік Лоу, американський композитор австрійського походження, лауреат премії «Оскар» ("Джиджи" [1958], "Моя прекрасна леді", "Камелот").
2 липня - 12 жовтня 1996, Жан Рене Лакост, французький тенісист, 10-разовий переможець турнірів Великого шолому, перша ракетка світу (1926-27 рр.); засновник торгової марки Lacoste.
12 липня - 23 вересня 1973, Пабло Неруда (Рікардо Елізер Нефталі Реєс Басуальто), чилійський поет, лауреат Нобелівської премії (1971) (Іспанія в серці, Меморіал Чорного острова).
14 липня - 24 липня 1991, Айзек (Ісаак) Башевіс Зінгер, американський письменник, лауреат Нобелівської премії (1978).
3 серпня - 25 квітня 1988, Кліфорд Саймак, американський письменник-фантаст («Де живе зло», «Заповідник гоблінів», «Станція пересадки»).
18 серпня - 7 червня 1996, Макс Фактор, американський косметолог, засновник парфюмерної компанії.
21 серпня - 26 квітня 1984, (Вільям Аллен) Каунт Бейсі, американський джазовий піаніст, композитор.
22 серпня - 19 лютого 1997, Ден Сяопін, китайський політик; один з керівників КНР (1973-97 рр.), який реформував країну, не займаючи жодного з перших постів.
26 серпня - 4 січня 1986, Крістофер Ішервуд, англійський письменник ("Прощай, Берлін").
4 вересня - 8 липня 1994, Крістіан Жак, французький кінорежисер (Фанфан-Тюльпан, Закон є закон, Бабетта йде на війну).
15 вересня - 18 березня 1983, Умберто II (Умберто Нікола ді Савойя), четвертий та останній король Італії (1946) із Савойської династії..
29 вересня - 22 грудня 1936, Микола Олексійович Островський, російський письменник українського походження (Як гартувалась сталь, Народжені бурею).
1 жовтня - 5 листопада 1989, Володимир Самійлович Горовіц, американський піаніст-віртуоз (Нью-йоркський філармонічний оркестр).
2 жовтня - 3 квітня 1991, (Генрі) Грем Грін, англійський розвідник, письменник (Тихий американець, Наша людина в Гавані, Комедіанти, Влада і слава).
9 жовтня - 23 листопада 1983, Микола Платонович Бажан, український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач.
Померли 1904 року
27 квітня - Михайло Петрович Старицький, український письменник, театральний і культурний діяч. 113 років тому, в 64 роки (нар. 14 грудня 1840 р.).
1 травня - Антонін Леопольд Дворжак, чеський альтист, піаніст, диригент, композитор (З Нового Світу, Батьківщина моя, Русалка, Циганські мелодії). 113 років тому, в 63 роки (нар. 8 вересня 1841 р.).
3 липня - Теодор Герцль, австрійський журналіст, засновник політичного сіонізму. 113 років тому, в 44 роки (нар. 2 травня 1860 р.).
15 липня - Антон Павлович Чехов, російський письменник, драматуг ("Дядя Ваня", "Людина у футлярі", "Палата № 6", "Дама з собачкою", "Вишневий сад", "Три сестри"). 113 років тому, в 44 роки (нар. 29 січня 1860 р.).
4 жовтня - Фредерік Огюст Бертольді, французький скульптор; автор статуї "Свобода", подарованої Францією США. 113 років тому, в 70 років (нар. 2 квітня 1834 р.).
4 жовтня - Фредерік Бартольді, французький скульптор; автор статуї «Свободи» в гавані Нью-Йорка. 113 років тому, в 70 років (нар. 2 серпня 1834 р.).
13 грудня - Микола Васильович Скліфосовський, український хірург; організатор медичного факультету при університеті в Одесі. 113 років тому, в 68 років (нар. 6 квітня 1836 р.).

Головні події 1904 року

© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх