цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1936 року
11 грудня 1936 року набув чинності Акт про зречення короля Едварда VIII, який відмовився від престолу на користь одруження з американкою Волліс Сімпсон, проти якого виступили уряд, парламент, британські домініони і англіканська церква. Цього ж дня новим королем Великобританії і Ірландії та імператором Індії став його молодший брат Альберт, що правив під іменем Георг VI.

Головні події 1936 року


Всі події 1936 року

2 січня - На засіданні Американської асоціації сприянню передовим науковим розробкам у місті Сент-Луїс (штат Міссурі), Володимир Зворикін та Джордж Мортон продемонстрували електронну трубку, чутливу до ультрафіолетових та інфрачервоних променів і спеціальний пристрій, що перетворював промені, які йшли від рухомої картинки, в потік електронів. Це був чи не найважливіший крок у створенні телебачення - катодні трубки й сьогодні використовуються в телевізорах і моніторах.
4 січня - Журнал "Billboard" вперше опублікував рейтинг популярності музичних виконавців, що базується на кількості проданих аудіозаписів. На першому місці опинився джазовий віолончеліст Джо Вентурі з композицією "Stop! Look! Listen!" ("Стій, дивись, слухай!"). На сьогодні найпопулярнішими чартами є «Billboard Hot 100» і «Billboard Top 200». За результатами щорічних продажів журнал присуджує нагороди Billboard Music Awards, що відбивають (на відміну премії Греммі) не думки критиків, а популярність виконавця у США.
13 січня - Завершився Варшавський процес, на якому Степан Бандера, разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. За вироком суду Степан Бандера, Микола Лебідь і Ярослав Карпинець були засуджені до смертної кари, а ще 9 підсудних отримали від 7 років до довічного ув'язнення. Сам виконавець замаху Григорій Мацейко на суді був відсутній, зумівши вчасно залишити межі країни.
20 січня - Після смерті короля Георга V у Сандрінгемі новим королем Великої Британії і Північної Ірландії став його син Едуард VIII.
30 січня - Адольф Гітлер видав наказ, котрим забороняв німецьким громадянам приймати Нобелівську премію і засновував Німецьку національну премію в галузі мистецтва і науки.
6 лютого - У Гарміш-Партенкірхені (Німеччина) почались IV зимові Олімпійські ігри. На них вперше була порушена гегемонія Канади в хокеї - золоті медалі завоювали англійці, котрі у фіналі перемогли канадців з рахунком 2-1.
16 лютого - На парламентських виборах у Іспанії перемогу здобув Народний фронт, котрий сформував лівий, без комуністів, уряд країни. Одним із перших його рішень було звільнення майже 30 тисяч політв'язнів.
18 лютого - Норвезька фігуристка Соня Хені вдесяте виграла чемпіонат світу в одиночному розряді. Всього за свою карєру вона шість разів ставала чемпіонкою Європи і тричі вигравала Олімпійські ігри (1928, 1932, 1936 рр.)
7 березня - Порушивши Версальський договір і Локарнські угоди, німецькі збройні сили зайняли демілітаризовану Рейнську область. Цим було покладено початок територіальному переділу Європи і фактично перекреслено рішення Версальського договору, підписаного за результатами Першої світової війни.
12 березня - СРСР і Монгольська Народна Республіка підписали договір про військову допомогу у випадку нападу третьої країни на одну із сторін. За умовами договору Радянський Союз фактично встановлював військовий контроль над територією Монголії.
16 березня - З конвеєра Горківського автомобільного заводу зійшла перша радянська легкова автомашина - лімузин марки "М-1".
19 березня - Радянський Союз і Монголія підписали пакт про взаємодопомогу у боротьбі з Японією.
20 березня - У Вербну неділю в німецьких католицьких приходах було поширено антинацистську енцикліку Папи римського Пія XI "З пекучою стурбованістю".
3 квітня - На підставі сумнівних доказів у США на електричному стільці страчено німецького емігранта Бруно Гауптмана, викрадача і вбивцю сина легендарного американського льотчика Чарльза Ліндберга.
15 квітня - У підмандатній Британії Палестині спалахнуло арабське повстання проти єврейської іміграції. Воно тривало два роки і було жорстоко придушене британськими військами - за цей час загинуло майже 4 тисячі палестинців, більше 300 євреїв та 1200 британців.
2 травня - У Москві відбулася прем'єра опери Сергія Прокоф'єва "Петя і вовк".
5 травня - Італійські війська під командуванням маршала П'єтро Бадольо, здійснивши 320-кілометровий марш при підтримці загонів еритрейців і не зустрічаючи практично ніякого опору, зайняли Адіс-Абебу, столицю Ефіопію. Імператор Хайле Селассіє залишив свій палац за три дні до приходу італійців.
9 травня - На площі Венеції у Римі перед натовпом у 400 тисяч чоловік Беніто Муссоліні оголосив про захоплення Італією Ефіопії. Король Віктор Еммануїл III прийняв титул імператора Ефіопії, а законний монарх Хайле Селассіє I був змушений емігрувати до Англії.
22 травня - Грою між ленінградським «Динамо» (Ленінград) і московським «Локомотивом», яка пройшла у Ленінграді (нині - Санкт-Петербург) і закінчилась перемогою господарів з рахунком 5-1, розпочався перший регулярний чемпіонат СРСР з футболу.
24 травня - Київський футбольний клуб «Динамо» провів перший матч у чемпіонаті СРСР з футболу, прийнявши на домашньому полі одноклубників з Москви. Гра закінчилася перемогою гостей з рахунком 1-5.
24 травня - Команда «Вугільник» з міста Сталіно провела перший матч у чемпіонаті СРСР проти казанського «Динамо» і зазнало поразки 4-1. Це день вважається датою заснування клубу, відомого сьогодні як «Шахтар» (Донецьк).
2 червня - Скинувши президента Хуана Батіста Сакаса генерал Національної гвардії Анастасіо Сомоса став диктатором Нікарагуа. 1 січня 1937 року він офіційно став 33-м президентом країни і правив країною практично без перерви до 1956 року, коли був убитий терористом.
26 червня - Свій перший політ здійснив перший дослідний одномісний успішний вертоліт «Focke-Wulf Fw 61», розроблений німецьким авіаконструктором Генріхом Фокке. 25 червня 1937 року вертоліт встановив два рекорди - висоти 2440 метри і протримався в повітрі 1 годину 20 хвилин 49 секунд.
27 червня - Рада народних комісарів СРСР прийняла постанову про заборону абортів і кримінальну відповідальність за їх проведення. Постанова була відмінена у листопаді 1955 року.
30 червня - У Нью-Йорку вперше вийшов друком роман Маргарет Мітчел «Віднесені вітром» і до кінця року був проданий у кількості більше 1 мільйона примірників. Наступного року роман отримав Пулітцерівську премію. Сьогодні роман займає 16-е місце у рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу «Ньюсвік».
1 липня - Утворений Адольфом Гітлером ще в 1933 році «Гітлерюгенд» став державною організацією, членство в котрій було обов'язковим для юнаків арійського походження віком від 13 до 18 років років.
11 липня - Глава австрійського уряду Курт фон Шушніг підписав договір з Німеччиною, згідно з котрим Австрія, формально зберігаючи незалежність, зобов'язувалась слідувати політичному курсу Німеччини. Перша спроба нацистів захопити владу в країні була здійснена в 1934 році, коли було вбито канцлера Австрії Енгельберта Дольфуса. Путч був придушений, а його організатори - заарештовані. В 1938 році Німеччина поставила ультиматум Австрії звільнити з тюрем всіх націонал-соціалістів і не допустити проведеня в країні плебісциту про незалежність. В 1938 році було проведено аншлюс (приєднання) Австрії до Німеччини.
18 липня - Після заколоту в Іспанському Марокко, по іспанському радіо прозвучала кодова фраза "Над всією Іспанією безхмарне небо", що стало сигналом до антиурядового виступу право-орієнтованих іспанських офіцерів - у країні почалася громадянська війна. За три дні повстанці взяли під свій контроль Марокко, північну частину Іспанії і ряд ключових міст на півдні.
18 липня - В Радянському Союзі почався перший турнір за Кубок СРСР з футболу. Першим володарем Кубку став московський «Локомотив», який у фінальному матчі з рахунком 2-0 обіграв тбіліське «Динамо».
19 липня - У Мюнхені в «Будинку мистецтва» відкрито «Виставку дегенеративного мистецтва», яка представляла близько 650 творів авангардних напрямів, конфіскованих в 32 музеях Німеччини, і включала роботи Нольде, Бекмана, Кокошки, Гросса, Шагала, Мунка, Пікассо, Гогена, Матісса, Сезанна, Жеріко, Ван Гога. До квітня 1941 року вона об'їхала 12 міст Німеччини і її відвідали 3 мільйони глядачів.
21 липня - У швейцарському місті Монтре представники СРСР, Туреччини, Великобританії, Франції, Болгарії, Румунії, Греції, Югославії, Австралії і Японії підписали конвенцію, яка відновила суверенітет Туреччини над протоками з Чорного в Середземне море. Конвенція Монтре зберігає за торговими суднами всіх країн свободу проходу через протоку як в мирний, так і у військовий час. Проте режим проходу військових кораблів різний відносно чорноморських і нечорноморських держав.
29 липня - В радянському НКВД видано секретну інструкцію, що вимагала "будь-якими методами" добиватись від "ворогів народу" зізнань про вчинені злочини.
1 серпня - У Берліні Адольф Гітлер відкрив XI Літні Олімпійські ігри, в яких взяли участь 3 961 спортсмен з 49 країн (рекорд за кількістю учасників). Відкриття Олімпіади вперше транслювалося по телебаченню в прямому ефірі, а олімпійські змагання стали матеріалом для створення пропагандистського документального фільму Лені Ріфеншталь «Олімпія».
9 серпня - На XI Олімпійських іграх в Берліні темношкірий американський атлет Джессі Оуенс виграв четверту золоту медаль, на цей раз в естафеті 4х100 метра. Команда Оуенса встановила новий світовий рекорд, 39,8 секунди, котрий протримався майже 20 років. До цього сам Джессі Оуенс переміг в бігу на 100 м і 200 м та в стрибках в довжину.
14 серпня - На Олімпійських іграх в Берліні вперше відбулись змагання з баскетболу. У фіналі збірна США перемогла команду Канади.
19 серпня - У Москві почався відкритий судовий процес над "об'єднаним троцкістсько-зінов'євським антирадянським центром". Протягом шести днів усі 16 обвинувачених зізнались у створенні такого центру, зв'язках з Троцьким, участі в убивстві Кірова та підготовці змови проти Сталін і були засуджені до розстрілу.
24 серпня - На першому відкритому московському процесі винесено смертний вирок 16 підозрюваним, звинуваченим у створенні троцкістсько-зінов'євського антирадянського центру. Наступного дня всі вони були розстріляні.
26 серпня - У швейцарському місті Мотре підписано англо-єгипетський договір, який поклав край британській окупації Єгипту, - Великобританія зберігала право протягом 20 років розміщувати до 10 тисячі солдатів лише в районі Суецького каналу.
28 серпня - В Японії Кічіро Тойода заснував автомобільну компанію «Тойота». Перші автомобілі випускались вже протягом року, але в межах корпорацї «Тойода», власності батька Кічіро, котра займалась виробництвом ткацьких станків.
28 серпня - Першим володарем Кубка СРСР з футболу став московський «Локомотив», який у фіналі розіграшу з рахунком 2:0 обіграв «Динамо» з Тбілісі.
6 вересня - В Радянському Союзі засновано почесне звання "Народний артист СРСР". Першими його були удостоєні К.Станісласький, В.Немирович-Данченко, В.Качалов і І.Москвін, останніми у 1991 році - Алла Пугачова і Олег Янковський.
1 жовтня - В ході Громадянської війни в Іспанії генерал Франсиско Франко став керівником повстанського Націоналістичного уряду. Через два роки він переможе республіканців і стане керівником усієї Іспанії, котрою буде правити як диктатор до своєї смерті в 1975 році.
22 жовтня - На заводі Volkswagen, збудованому за ініціативою німецького автоконструктора Фердинанда Порше і при особистій підтримці Адольфа Гітлера, почалися випробування першого серійного автомобіля, призначеного стати "народним". Модель VW-3 "набігала" в день по 800 кілометрів, а вночі інженери ліквідовували недоробки. Після трьох місяців тестування Порше прийшов до висновку, що "машина потребує подальшого удосконалення" і лише в 1938 році з'явився остаточний варіант "Фольксвагена", котрий з легкої руки газети New York Times отримав назву "Beetle" (Жук). Його масове виробництво почалось лише по завершенні Другої Світової війни - під керівництвом Гайнріха Нордоффа Volkswagen Beetle став найпопулярнішою машиною 1950-1970-х років.
1 листопада - Під час виступу у Мілані лідер фашистської Італії Беніто Муссоліні, розповідаючи про новий договір з нацистською Німеччиною, підписаний тижнем раніше, вперше вжив термін "вісь Берлін-Рим" для характеристики напрямку інтересів країни у зовнішній політиці. У 1940 році Японія утворила з Італією та Німеччиною Троїстий пакт і новий політичний термін став уживатись як "вісь Рим-Бероін-Токіо".
12 листопада - Американський драматург Юджин О’Ніл став лауреатом Нобелівської премії «За силу впливу, правдивість і глибину драматичених творів, які по-новому трактуюють жанр трагедії».
23 листопада - Німецькому публіцисту Карлу фон Осецькому, видавцю журналу "Ді вельтбюне", присуджено Нобелівську премію миру. Після втручання німецького посла Комітет з Нобелівських премій відкликав свою нагороду, а Осецький був поміщений в концентраційний табір.
25 листопада - Німеччина і Японія підписали Антикомінтернівський пакт, направлений на координацію німецько-японської політики щодо СРСР. Через рік до нього приєдналась Італія.
30 листопада - В Лондоні пожежею знищено унікальний Кришталевий палац, збудований в 1851 році за проектом Джозефа Пекстона для проведення I Всесвітньої виставки.
5 грудня - В останній день роботи VIII надзвичайний з'їзд Рад СРСР прийняв нову конституцію країни ("сталінську"), яка була проголошена вершиною "соціалістичної законності" і "хартією вільностей, якої не знало людство" (письменник Олексій Толстой). Сталін і його послідовники стверджували, що нова конститція знаменує собою перемогу соціалізму - "початкової фази комунізму". Прийнята в самий розгар репресій сталінська конституція проголошувала основні демократичні права і свободи, які насправді нехтувались органами влади і каральною системою. Цього ж дня Казахська і Киргизька автономні республіки були перетворені в союзні республіки.
5 грудня - Казахська та Киргизька автономні республіки у складі Російської Федерації були перетворені на союзні. Водночас у складі РРФСР утворилися нові автономні республіки: Комі АРСР, Марійська АРСР, Північна Осетія, Кабардино-Балкарія та Чечено-Інгушетія.
11 грудня - Король Великобританії Едвард VIII зрікся престолу, оскільки парламент і церква не схвалили його наміру одружитися з двічі розлученою американкою Волліс Ворфілд-Сімпсон. Новим королем став його молодший брат Георг VI, а Едуард отримав титул герцога Віндзорського.
Народилися 1936 року
12 січня - Раймонд Паулс, латиський піаніст, композитор ("Миллион алых роз", "Маэстро", "Я выхожу на сцену", "Сестра Керри"), політичний діяч, міністр культури Латвії (1989-95 рр.).
10 лютого - Богдан Миколайович Горинь, український політичний та громадський діяч, колишній дисидент.
11 лютого - Берт Рейнольдс, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Вечірня тінь" [1991]; "Задимлений пістолет", "Звільнення", "Поліцейський і бандит", "Півтора поліцейського", "Система Шаркі").
14 лютого - 26 серпня 1982, Анна Герман, польська естрадна співачка.
2 березня - 27 серпня 2011, Ія Сергіївна Саввіна, російська кіноактриса ("Гараж", "Історія Асі Клячкіної", "Служили два товариша").
5 березня - 20 листопада 2010, Володимир Володимирович Маслаченко, російський футболіст ("Спартак" Москва), спортивний коментатор, журналіст.
10 березня - Зепп Блаттер, спортивний журналіст, швейцарський громадський діяч, президент ФІФА (з 1998 р.).
18 березня - (Фредерік) Вілем де Клерк, колишній президент Південно-Африканської Республіки (1989-94 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1993) за відміну апартеїду у ПАР.
19 березня - Урсула Андресс, американська актриса ("Казино Рояль", "Сутичка титанів").
28 березня - Маріо Варгас Льоса, перуанський письменник ("Місто і пси", "Зелений дім"), президент Пен-клубу (1976-79 рр.), лауреат Нобелівської премії з літератури (2010).
29 березня - Станіслав Сергійович Говорухін, російський кінорежисер ("Вертикаль", "Місце зустрічі змінити не можна", "Десять негритят"), актор ("Асса").
15 квітня - Олег Федорович Чорногуз, український письменник, журналіст, редактор журналів «Перець» та «ВУС».
23 квітня - 6 грудня 1988, Рой Келтон Орбісон, американський співак, піонер рок-н-роллу ("Only the Lonely", "Running Scared", «Oh, Pretty Woman», "Dream Baby", "It’s Over").
24 квітня - 18 травня 1990, Джил Йєрленд, американська актриса ("Замах", "Бажання смерті 2", "Важкі часи"), письменниця; дружина актора Чарльза Бронсона.
2 травня - Енгельберт Хампердінк (Арнольд Джордж Дорсі), англійський співак ("After The Lovin’", "Please Release Me", "There Goes My Everything", "The Last Waltz", "A Man Without Love", "Winter World of Love", "Les Bicyclettes de Belsize"), лауреат Греммі, володар 58 "золотих" і 18 "платинових" дисків.
9 травня - Гленда Джексон, англійська кіноактриса, лауреат премії «Оскар» ("Закохана жінка" [1970], "Вищий світ" [1973]); з 1992 року політик - член британського парламенту від лейбористської партії, міністр транспорту (з 1997 року).
9 травня - Альберт Фінні, англійський актор ("Том Джонс", "Постріл в Місяць", "Вбивство у "Східному експресі").
12 травня - Іван Степанович Марчук, український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
17 травня - 29 травня 2010, Деніс Хоппер, американський актор ("Апокаліпсис сьогодні", "Повстанець поневолі", "Гігант", "Справжня любов", "Швидкість").
26 травня - Віталій Олексійович Коротич, український поет ("Вогонь", "Закон землі"), письменник ("Десяте травня"), журналіст ("Обличчя ненависті").
27 травня - Лу Госсет, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Офіцер і джентельмен" [1982]; "Мій ворог", "Залізний орел").
30 травня - 8 січня 1998, Слава Калістратович Метревелі, один з кращих форвардів радянського футболу.
2 червня - Володимир Степанович Голубничий, український спортсмен, учасник п'яти Олімпіад, дворазовий олімпійський чемпіон зі споривної ходьби на 20 км (1960, 1968 рр.), срібний (1972) і бронзовий (1964) призер.
4 червня - Брюс Дерн, американський актор ("Чорна неділя", "Вертаючись додому", "Загнаних коней пристрілюють, чи не так?").
15 червня - Михайло Михайлович Державін, російський актор тетру (Театр Сатири), кіно ("Бабник", "Моя морячка") і естради.
22 червня - Кріс Крістоферсон, американський співак (Loving Her was Easier, Why Me), композитор (Me & Bobby McGee, For the Good Times, Help Me Make It Through the Night), актор (Аліса тут більше не живе, Зірка народжується, Танцюй зі мною, Ідеальне вбивство).
18 липня - 15 червня 2010, Юрій Герасомивич Іллєнко, український актор ("Вулиця Ньютона"), кінорежисер ("Лебедине озеро-зона", "Солом'яні дзвони", "Легенда про княгиню Ольгу", "Вечір на Івана Купала", "Джерело для спраглих", "Білий птах з чорною відзнакою", «Молитва за гетьмана Мазепу»).
27 липня - 25 березня 1989, Маріс-Рудольф Лієпа, латвійський танцівник балету, соліст Большого театра (Москва).
1 серпня - 1 червня 2008, Ів Сен-Лоран (Анрі Матьє), французьккий кутюрьє.
21 серпня - 12 жовтня 1999, Вілт (Вілтон) Чемберлен, американський баскетболіст (Філадельфія Ворріорз); один з кращих гравців за всю історію НБА - в сезоні 1962 року набирав в середньому по 50.4 очка за гру, а в матчі проти "Нью-Йорк Нікс" набрав за гру 100 очок при тому, що в той час всі кидки з гри оцінювались як 2 очка.
3 вересня - Зіне аль-Абідін Бен Алі, генерал, другий президент Тунісу (з 1987-2011), заочно засуджений на довічне ув'язнення.
7 вересня - 3 лютого 1959, Бадді Холлі (Чарльз Гардін Холлі), американський рок-співак (The Crickets: That’ll Be the Day, Oh, Boy, Peggy Sue, Maybe Baby; соло: It Doesn’t Matter Anymore); загинув у авіакатастрофі.
16 вересня - Михайло Михайлович Кокшенов, російський кіноактор (Спортлото-82, Гараж).
19 вересня - Ерл Ортер, американський легкоатлет, у метанні диску виграв чотири Олімпіади підряд (1956, 1960, 1964, 1968), кожний раз встановлюючи олімпійський рекорд.
21 вересня - Юрій Михайлович Лужков, російський політик, колишній мер Москви.
23 вересня - Едвард Станіславович Радзинський, російський драматург, публіцист (Бесіди з Сократом, Сталін, Микола II).
24 вересня - 16 травня 1990, Джим (Джеймс Морі) Хенсон, американський лялькар, автор програми "Маппет-шоу", лауреат 18-и премій "Еммі".
29 вересня - Мілен (Марі-Елен) Демонжо, французька актриса (Три мушкетери, Фантомас).
29 вересня - Сільвіо Берлусконі, італійський політик, прем'єр-міністр Італії (1994—1995, 2001—2006, 2008—2011).
29 вересня - Алла Сергіївна Демидова, російська театральна і кіноактриса (Служили два товариші, Щит і меч, Втеча містера Мак-Кінлі).
5 жовтня - 18 грудня 2011, Вацлав Гавел, чеський драматург, дисидент за часів комуністичного режиму в Чехословаччині, перший демократично обраний президент Чехії за 55 повоєнних років (з 1993 р.).
8 жовтня - Леонід В'ячеславович Куравльов, російський актор (Іван Васильович міняє професію, Афоня, Золоте теля, 17 миттєвостей війни).
16 жовтня - 14 лютого 1994, Андрій Романович Чикатило, ростовський маньяк-убивця - протягом 12 років (з 1978 по 1990 рр.) убив не менше 53-х чоловік, в основному жінок та дітей.
17 жовтня - 9 червня 2001, Савва Якович Куліш, український кінорежисер (Останні листи, Трагедія в стилі рок, Казки старого Арбату, Мертвий сезон).
17 жовтня - Іван Федорович Драч, український письменник (Соняшник, Йду до тебе), громадський діяч, співзасновник Народного Руху України.
24 жовтня - Білл Ваймен (Вільям Джордж Перкс), британський рок-музикант, бас-гітарист (The Rolling Stones: Satisfaction, Get Off of My Cloud, Paint It, Black, Ruby Tuesday, Honky Tonk Women, Brown Sugar, Angie; соло: Stone Alone), композитор.
28 жовтня - Роман Григорович Віктюк, український театральний режисер ("Коли зійде місяць", "Дама без камелій", "Лоліта", "М.Батерфляй", "Служниці", "Саломея").
31 жовтня - Гаврило Харитонович Попов, російський політик, мер Москви (1991-92 рр.), глава Руху демократичних реформ.
6 листопада - 18 квітня 2003, Еміль Лотяну, молдавський режисер (Мій ласкавий і ніжний звір, Табір йде в небо, Анна Павлова).
7 листопада - 27 травня 2004, Микола Степанович Вінграновський, український письменник-шістдесятник, режисер, актор («Повість полум'яних літ»), сценарист і поет («Атомні прелюди»).
9 листопада - 28 червня 1992, Михайло Нехемьєвич Таль, російський гросмейстер, 8-й чемпіон світу з шахів.
16 листопада - 7 листопада 1993, Ігор Євдокимович Турчин, український гандбольний тренер; кращий тренер світу (1976), за видатні досягнення в спорті занесений в Книгу рекордів Гіннеса.
8 грудня - 3 червня 2009, Дейвід Каррадайн, американський кіноактор ("Убити Білла", "Тваринний інстинкт", "Діти ночі", "Кунг-фу", "Поліцейський-каратеїст", "Пташка на дроті", "Гарматне ядро").
10 грудня - 26 лютого 2015, Мирослава Василівна Зваричевська (Мороз), український педагог, дисидент.
Померли 1936 року
18 січня - (Джозеф) Редьярд Кіплінг, англійський письменник (Гора Пакопук, Книга джунглів, Кім, Ось такі історії, Ві Віллі Вінкі), лауреат Нобелівської премії з літератури (1907). 80 років тому, в 71 рік (нар. 30 грудня 1865 р.).
20 січня - Георг V (Джордж Фредерік Віндзор), король Англії (з 1910 р.) з Саксен-Кобург-Готської (з 1917 року Віндзорської) династії. 80 років тому, в 71 рік (нар. 3 червня 1865 р.).
27 лютого - Іван Петрович Павлов, російський фізіолог, лауреат Нобелівської премії (1904). 80 років тому, в 87 років (нар. 26 вересня 1849 р.).
14 червня - Гілберт Кіт Честертон, англійський письменник ("Недовірливість отця Брауна", "Наполеон з Ноттінгхілла"), філософ ("Ортодоксія"). 80 років тому, в 62 роки (нар. 29 травня 1874 р.).
18 червня - Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков), російський публіцист, письменник ("Матір", "На дні", "Єгор Буличов та інші", "Життя Клима Самгіна"). 80 років тому, в 68 років (нар. 28 березня 1868 р.).
2 серпня - Луї Блеріо, французький винахідник, авіатор; на літаку власної конструкції "Блеріо XI" першим перетнув Ла-Манш (25 липня 1909 р.). 80 років тому, в 64 роки (нар. 1 липня 1872 р.).
19 серпня - Федеріко Гарсіа Лорка, іспанський поет. 80 років тому, в 38 років (нар. 5 червня 1898 р.).
14 вересня - Ірвінг Грант Тальберг, американський кінопродюсер, один з 36 засновників Американської академії кіномистецтв; його іменем названо приз, що вручається на церемонії присудження "Оскарів" видатним кінопродюсерам. 80 років тому, в 37 років (нар. 30 травня 1899 р.).
19 жовтня - Лу Сінь, китайський письменик, основоположник сучасної китайської літератури (Заклик). 80 років тому, в 55 років (нар. 25 вересня 1881 р.).
4 грудня - Томас Хант Морган, американський генетик, експериментально обгрунтував хромосомну теорію спадковості, лауреат Нобелівської премії (1933). 80 років тому, в 70 років (нар. 25 вересня 1866 р.).
7 грудня - Василь Семенович Стефаник, український письменник-новеліст ("Камінний хрест", "Земля"). 80 років тому, в 65 років (нар. 14 травня 1871 р.).
22 грудня - Микола Олексійович Островський, російський письменник українського походження (Як гартувалась сталь, Народжені бурею). 80 років тому, в 32 роки (нар. 29 вересня 1904 р.).

Головні події 1936 року

11 грудня 1936 року набув чинності Акт про зречення короля Едварда VIII, який відмовився від престолу на користь..
11 грудня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх